Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-1/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2016. Зареєстровано: 20.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2016.
Дата набрання законної сили: 27.12.2010
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 1-1/10  Провадження № 1-1/10 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		               
		      10.12.2010      Жидачівський районний суд Львівської області 
		в складі
		головуючого-судді Сидорака Б.Г. 
		при секретарі     Щур Т.В.
		з участю прокурора Буфана Н.М. 
		захисника     ОСОБА_1
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жидачеві кримінальну справу про обвинувачення
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3«а» блок 8 кв.8, українця, громадянина України, позапартійного, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, інваліда 3-ої групи, одруженого, не судимого, - за ч.З ст.212, ч.ч. 1,3 ст.358 КК України,
		встановив:
		Підсудний ОСОБА_2, будучи суб»єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, тобто службовою особою, до обов»язків якої входила організація бухгалтерського обліку та повнота нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів та інших обов»язкових платежів у встановлений законом термін, зареєстрованим за юридичною адресою с.Зарічне Жидачівського району Львівської з області, у період часу з січня 2002 року по 31 грудня 2003 року неналежним чином виконував службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, а саме: при здійсненні підприємницької діяльності щодо організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів в букмекерських конторах з назвою "Кросс", що знаходились в містах Львові, Стрию, Дрогобичі, Раві-Руській Львівської області та місті Тернополі, в податкових деклараціях про доходи, отримані від заняття підприємницькою діяльністю та в книзі обліку доходів і витрат, безпідставно включив у витрати повернення коштів з каси за 2002 рік на суму 60826,12 грн. та за 2003 рік на суму 3815534,28 грн., чим занизив чистий оподаткований дохід за 2002 р. в сумі 60826,12 грн. та за 2003 р. в сумі 3815534,28 грн., що призвело до несплати ним до державного бюджету прибуткового податку за 2002 рік в сумі 14325,00 грн. та за 2003 р. в сумі 1137628,91 грн., а всього на загальну суму 1151953,91 грн., що спричинило тяжкі наслідки державі.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненому не визнав та показав, що в листопаді 2001 року він зареєструвався, як підприємець-фізична особа в с.Зарічне Жидачівського району Львівської області та був взятий на облік у ДПІ у Жидачівському районі. Після реєстрації став займатись підприємницькою діяльністю, а саме організував букмекерські контори в м.Львові, Стрию, Рава-Руській, Дрогобичі, Самборі та Тернополі під назвою «Кросс». Для роботи вказаних букмзкерських контор він орендував комп»ютерну техніку, касові апарати та прийняв осіб на посади касирів-операторів, з якими уклав трудові угоди. Веденням бухгалтерського обліку він займався особисто, в тому числі складанням та здачею звітності в податковий орган. При цьому намагався це робити у відповідності із вимогами чинного на той час законодавства. Протягом 2002-2003 років журнал обліку виграшів та витрат осіб гравців ним не вівся, оскільки він не знав, як це робиться, а в ДПІ у Жидачівському районі йому не змогли цього пояснити, а тому з даного приводу він консультувався в ДПА у Львівській області. Касові апарати, які були встановлені в букмекерських конторах були запрограмовані таким чином, що вони автоматично стягували при видачі виграшу 30% податку. Лише при проведенні перевірки працівниками ДПІ у Жидачівському районі йому було вказано на те, що в конторах необхідно було вести журнал обліку ставок та видачі виграшів. Якщо ним і були допущені порушення вимог чинного законодавства, то це було зроблено у зв»язку із незнанням ним вимог чинного законодавства.
		Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому не визнав, його вина у неналежному виконанні своїх службових обов»язків, що спричинило тяжкі наслідки, доведена повністю та об"єктивно перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме:
		Показаннями представника цивільного позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що під час перевірки приватного підприємця ОСОБА_2, який зареєстрований за юридичною адресою с.Зарічне Жидачівського району Львівської області, податковим органом було виявлено порушення порядку податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порушення порядку звітності суб"єктів грального бізнесу та порядку виплати виграшів із внесенням до бюджету 30 відсотків від суми прибутку, що підлягає виплаті.
		На момент складання акту перевірки тобто 10.09.2004 р. таких документів ОСОБА_2 не надав, не представив він також такі документи і в судове засідання під час розгляду справи. Згідно декларацій про доходи приватного підприємця ОСОБА_2, поданих ним в Жидачівську ДПІ, сума валового доходу за 2001 р. склала 78212 грн., витрати 72062 грн., а чистий дохід 6146 грн. За 2003 рік згідно декларацій про доходи сума валового доходу склала 3865821 грн., витрати 3855655 грн., дохід 10165 грн. За таких обставин, оскільки приватним підприємцем ОСОБА_2 не було документально підтверджено понесені витрати, ним було незаконно в податкову звітність включено у витрати суми повернень з каси за 2002 р. у сумі 60826 грн. та за 2003 р. у сумі 3815534 грн.. І, поскільки ці витрати не були підтверджені документально, то вони враховувалися податковим органом при проведенні розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, що передбачено ст.ст.13Д4,19 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р.. Правильність та законність нарахування ДПІ у Жидачівському районі основного платежу приватному підприємцю ОСОБА_2 встановлено також господарським судом Львівської області та апеляційним господарським судом Львівської обл. відповідно 07.12.2006 р. та 18.04.2007 р.. Оскільки ОСОБА_2 було занижено чистий оподаткований дохід за 2002 р. на суму 60826 грн. та за 2003 р. на суму 3815534 грн., в результаті чого до бюджету не було сплачено прибуткового податку на загальну суму 1151953.91 грн. ДПІ у Жидачівському районі заявлено на цю суму цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 який він, як представник цивільного позивача повністю підтримує.
		Свідок ОСОБА_4 - старший державний податковий ревізор інспектор ДПІ у Жидачівському районі суду показав, що в період з 20.08.2004 р. по 10.09.2004 р. ним було проведено комплексну документальну перевірку приватного підприємця ОСОБА_2 за період 2002-2003 р. по результатах якої було виявлено порушення ним Порядку податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядку звітності суб"єктів грального бізнесу, затвердженого наказом ДПА України від 19.01.1998 р. №35. Відповідно до п.2 цього документа всі СПД які здійснюють свою діяльність з наданням послуг у сфері грального бізнесу, зобов'язані забезпечити встановлений цим порядком податковий облік виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб"єктів грального бізнесу у зв"язку з виплатою виграшів і внесенням до бюджету ЗО відсотків від суми прибутку, що підлягає виплаті. П.8 передбачено, що видача особі прибутку, який підлягає виплаті, здійснюється за касовим або товарним чеком. Крім того, відповідно п.9 оператором (касиром) ведеться журнал [книга] обліку виграшів та витрат осіб за встановленою формою, де зазначається номер за порядком, дата та час видачі прибутку, що підлягає виплаті, номер чеку особи з зазначеною сумою, сума виграшу, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню утриманого з прибутку ЗО відсотків, прибуток, що підлягає виплаті, підпис особи, підпис оператора-касира. На момент складання акту перевірки ,тобто 10.09.2004 р., таких документів ОСОБА_2 не надав. Згідно декларацій про доходи приватного підприємця ОСОБА_2, поданих ним в Жидачівську ДПІ, сума валового доходу за 2001 р. склала 78212 грн., витрати 72062 грн., а чистий дохід 6146 грн.. За 2003 рік згідно декларацій про доходи сума валового доходу склала 3865821 грн., витрати З 855655 грн., дохід 10165 грн.. Поскільки приватним підприємцем ОСОБА_2 не було документально підтверджено понесені витрати, то ним було незаконно в податкову звітність включено у витрати суми повернень з каси за 2002 р. у сумі 60826 грн. та за 2003 р. у сумі 3815534 грн. І якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковим органом при проведенні розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, що передбачено ст.ст.13,14,19 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 p..Таки чином ОСОБА_2 було занижено чистий оподаткований дохід за 2002 р. на суму 60826 грн. та за 2003 р. на суму 3815534 грн., в результаті чого податковим органом було правомірно донараховано прибуткового податку за 2002 рік в сумі 14325 грн., за 2003 рік в сумі 1137628 грн.. Правильність та законність нарахування ДПІ у Жидачівському районі основного платежу приватному підприємцю ОСОБА_2 встановлено також господарським судом Львівської області та апеляційним господарським судом Львівської обл..
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 дав покази про те, що з вересня 2002 року по червень 2004 року він працював на посаді касира-оператора в букмекерській конторі "Кросс", керівником якої був ОСОБА_2. Букмекерська контор знаходилась в місті Дрогобичі в приміщенні готелю "Тустань". Прийнявши на роботу ОСОБА_2, заключив з ним трудовий договір. Робочий день був з 11 год. 30 хв. до 18 год. щоденно. Заробітна плата становила приблизно до 100 грн. в тиждень. В букмекерсьій конторі ОСОБА_2 було встановлено комп'ютер підключений до Інтернету, принтер, касовий апарат, надано журнал реєстратора розрахункових операцій та інші документи що стосуються реєстрації контори (ліцензія, патент). Його обов'язки полягали в прийомі від громадян ставок на спортивні події та виплата їм виграшів. Після того, як клієнт обирав спортивну подію на яку бажає поставити ставку (певну суму грошей), він набирав на комп'ютері квитанцію, в якій вказував дату, час, тип ставки, коефіцієнт, суму ставки, подію. Квитанцію роздруковував у 2-х екземплярах. Один екземпляр з штампом контори видавався клієнту разом з касовим чеком, який роздруковував на касовому апараті після одержання від гравця суми ставки. В разі виграшу особа, прийшовши в контору, повертав квитанцію з чеком про зроблену ставку і він в свою чергу проводив відповідно виплату коштів, фіксуючи це в касовому апараті. При цьому виплачував гравцю всю суму виграшу не утримуючи 30 відсотків від виграшу, оскільки ОСОБА_2 безпосередньо наказував не утримувати податок з виграшу і видавати гравцю повний виграш оскільки цей податок він сам буде сплачувати. Всю роботу контролював ОСОБА_2, він же проводив інструктажі по порядку прийому ставок, виплаті виграшів. Він також завжди забирав виручку з каси букмекерської контори і при цьому не видавав жодних документі в, розписок про отримані суму. Також показав, що журнал обліку виграшів та витрат осіб (гравців) ОСОБА_2 дав йому для ведення лише на початку 2004 року.
		Показаннями в судовому засіданні свідока ОСОБА_6 про те, що з вересня 2002 року по травень 2004 року вона працювала на посаді касира-оператора в букмекерській конторі "Кросс", керівником якої був підсудний ОСОБА_2 в м. Самборі по вул.Площа Ринок,22 в приміщенні гастроному "Елегант", При прийомі на роботу ОСОБА_2 заключив з нею трудовий договір. В букмекерській конторі ОСОБА_2 було встановлено комп'ютер, підключений до Інтернету, принтер, касовий апарат, а також мався штамп з відтиском «Букмекерська контора "Кросс", журнал реєстратора розрахункових операцій та інші документи що стосуються реєстрації контори (ліцензія, патент). Її обов'язки полягали в прийомі від громадян ставок на спортивні події та виплата їм виграшів. В разі виграшу особа, прийшовши в контору, повертала їй квитанцію з чеком про зроблену ставку і вона в свою чергу проводила відповідно виплату коштів, які були вказані в документах, що приходили по електронній пошті із м.Києва. При цьому вона виплачувала гравцю всю суму виграшу, не утримуючи 30 відсотків від виграшу, оскільки ОСОБА_2 про це їй нічого не говорив. Вона не завжди проводила по касовому апараті видачу готівки-виграшу. Також вона показала, що журнал обліку виграшів та витрат осіб (гравців) не вела, оскільки ОСОБА_2 такого журналу їй не видавав.
		Свідок ОСОБА_7 допитана в судовому засіданні показала, що з червня по серпень 2003 року працювала на посаді касира-оператора в букмекерській конторі "Кросс", керівником якої був підсудний ОСОБА_2 та яка знаходилась в м. Стрию по вул.Шевченка,91. В букмекерській конторі ОСОБА_2 було встановлено комп'ютер, підключений до Інтернету, принтер, касовий апарат, а також штамп з відтиском букмекерська контора "Кросс", журнал реєстратора розрахункових операцій, та інші документи. її обов» язки полягали в прийомі від громадян ставок на спортивні події та виплата їм виграшів. В разі виграшу вона виплачувала гравцю всю суму виграшу не утримуючи 30 відсотків від виграшу, оскільки ОСОБА_2 про необхідність утримання відсотків від виграшу їй нічого не говорив. Всю роботу контролював ОСОБА_2, який проводив інструктажі по порядку прийому ставок, виплаті виграшів. Він також завжди забирав виручку з каси букмекерської контори і при цьому не видавав жодних документів, розписок про отримані суму. Також вона показала, що журнал обліку виграшів та витрат осіб (гравців) в букмекерській конторі не вівся.
		Свідок ОСОБА_8 дала в судовому засіданні покази про те, що з вересня 2002 року по червень 2004 року вона працювала на посаді касира-оператора в букмекерській конторі "Кросс", керівником якої був ОСОБА_2 в м. Дрогобич в приміщенні готелю «Тустань». Після прийняття на роботу ОСОБА_2 заключив із нею трудовий договір. В букмекерській конторі було встановлено комп'ютер підключений до Інтернету, принтер, касовий апарат, а також штамп з відтиском "Букмекерська контора "Кросс" , журнал реєстратора розрахункових операцій, та інші документи що стосуються реєстрації контори (ліцензія,патент ). Її обов'язки полягали в прийомі від громадян ставок на спортивні події та виплата їм виграшів. Після того, як клієнт обирав спортивну подію на яку бажає поставити ставку (певну суму грошей), набирала на комп'ютері квитанцію, в якій вказувала дату, час,тип ставки,коефіцієнт,суму ставки,подію, яку роздруковувала у 2-х екземплярах. Один екземпляр видавався клієнту разом з касовим чеком, який роздруковувала на касовому апараті після одержання від гравця суми ставки. У випадку і виграшу особа, прийшовши в контору, повертала їй квитанцію з чеком про зроблену ставку, а вона в свою чергу проводила відповідно виплату коштів. При цьому вона виплачувала гравцю всю суму виграшу, не утримуючи ЗО відсотків від виграшу, оскільки ОСОБА_2 їй про це нічого не говорив. Також свідок показала, що в букмекерській конторі журнал обліку виграшів та витрат осіб (гравців) не вівся.
		Із показань свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні вбачається, що з грудня 2002 року по серпень 2003 року вона працювала на посаді касира-оператора в букмекерській конторі "Кросс", керівником якої був підсудний ОСОБА_2 в м. Стрию по вул. Шевченка, 91. В букмекерській конторі було встановлено комп'ютер підключений до Інтернету, принтер, касовий апарат, а також мався штамп з відтиском Букмекерська контора "Кросс", журнал реєстратора розрахункових операцій, та інші документи що стосуються реєстрації контори (ліцензія,патент ). Обов'язки полягали в прийомі від громадян ставок на спортивні події та виплата їм виграшів. У випадку виграшу вона виплачувала гравцю всю суму виграшу не утримуючи 30 відсотків від виграшу, оскільки ОСОБА_2 про це їй нічого не говорив. Також показала, що в букмекерській конторі журнал обліку виграшів та витрат осіб (гравців) не вівся.
		Також вина ОСОБА_2 у вчиненому стверджена оголошеними матеріалами справи:
		-актом документальної перевірки ПП ОСОБА_2 від 10.09.2004 р. № 48-17-208- НОМЕР_1 та прийнятим податковим органом податковим повідомленням - рішенням від 14.09.2004 р. про донарахування ОСОБА_2 основного платежу на суму 1 151 953,91 грн. (а.с.5-16;198 т.1).
		-постановою господарського суду Львівської області та постановою апеляційного господарського суду Львівської обл. відповідно від 07.12.2006 р. та 18.04.2007 р. в наслідок чого прийняте податковим органом податковим повідомлення - рішення від 14.09.2004 р. про донарахування ОСОБА_2 основного платежу на суму 1 151 953, 91 грн. є узгодженим(а.с.112-114; 193-195 т.1).
		-довідкою ДПІ у Жидачівському районі стверджено, що приватний підприємець ОСОБА_2 на протязі 2001-2003 років, реєстрацію журналу обліку виграшів та витрат осіб за встановленою формою, не проводив(а.с.17 т,1).
		- речовими доказами: деклараціями про доходи, одержані з 1 січня 2002 року по 31 березня 2003 року приватного підприємця ОСОБА_2 поданими в Жидачівське відділення Миколаївської ДПІ; звітами суб"єктів грального бізнесу про утримані і перераховані до бюджету 30% відсотків від суми прибутку особи за 2002-2003 pp. приватного підприємця ОСОБА_2Й; звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій(розрахункових книжок) СПДФО ОСОБА_2 за 2003 р.; книгою обліку доходів і витрат громадян, які займаються підприємницькою діяльністю приватного підприємця ОСОБА_2 за період 2001-2003 рр.(а.с.45-94 т.2).
		Із висновку судово-економічної експертизи №1649/5544/10/19 від 26. 07.2010 року, проведеної Київським НДІСЕ, вбачається, що підтвердити зазначене в акті комплексної документальної перевірки Жидачівського відділення Миколаївської МДПІ від 10.09.2004 р. № 48-17-208- НОМЕР_1 приватного підприємця ОСОБА_2Й, заниження ним чистого оподаткованого доходу за 2002 р. на суму 6 0826121 грн. та за 2003 рік на суму 381 553 428 грн. і донарахування до сплати прибуткового податку на 2002-2003 роки на загальну суму 1 151,953,91 грн. не видається можливим.
		Органом досудового слідства у винність ОСОБА_2 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.З ст.212 КК України - ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, яка зобов'язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, та вчинення злочину, передбаченого ч.І, ч.З ст.358 КК України - підроблення документа та використання завідомо підробленого документа.
		Аналізуючи зібрані по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність перекваліфікації дій підсудного ОСОБА_2 зі ч.З ст. 212 КК України на ч.2 ст.367 КК, оскільки судом не встановлено в діях ОСОБА_2 прямого умислу на ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, а встановлено, що він неналежним чином виконував свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, що стверджується показаннями в судовому засіданні підсудного ОСОБА_2 про те, що умислу на ухилення від сплати податків у нього не було, а при здійсненні підприємницької діяльності він керувався вимогами чинного законодавства та усними роз»ясненнями з даного приводу працівників ДПІ в Жидачівському районі, в тому числі щодо ведення журналу обліку виграшів, а також показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Боднаренко А.0.,ОСОБА_6, про те, що вони не утримували із гравців 30% виграної суми, оскільки ОСОБА_2 їм нічого про це не говорив.
		В той же час, наведеними доказами стверджено винність ОСОБА_2 у тому, що він неналежним чином виконував свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, а саме: при здійсненні підприємницької діяльності щодо організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів в букмекерських конторах з назвою "Кросс", що знаходились в містах Львові, Стрию, Дрогобичі, Раві-Руській Львівської області та місті Тернополі, в податкових деклараціях про доходи, отриманні від заняття підприємницькою діяльністю та в книзі обліку доходів і витрат, безпідставно включив у витрати про повернення коштів з каси за 2002 рік на суму 60826,12 грн., за 2003 рік на суму 3815534,28 грн., чим занизив чистий оподаткований дохід за 2002 р. в сумі 60826,12 грн. та за 2003 р. в сумі 3815534,28 грн., що призвело до несплати ним до державного бюджету прибуткового податку за 2002 рік в сумі 14325,00 грн. та за 2003 р. в сумі 1137628,91 грн., а всього на податку на загальну суму 1 151 953 91 грн., тобто спричинило тяжкі наслідки державі на вищевказану суму
		Також враховуючи, що дії ОСОБА_2 носять характер службової недбалості, що фактично виключає наявність складів підроблення документа та використання завідомо підробленого документа, яке може вчинятись тільки умисно, суд вважає, що ОСОБА_2 за ч.1,ч.3 ст.358 КК України слід виправдати у зв»язку із відсутністю в його діях складу цих злочинів.
		Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого, наслідки скоєного та особу винного, а саме, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину середньої тяжкості, є інвалідом третьої групи, за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціальних обліках не перебував. З врахуванням зазначених обставин, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання за вчинене у виді позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій на строк 3 (три) роки без сплати штрафу.
		У судовому засіданні ОСОБА_2 подав заяву про застосування щодо нього акту амністії
		ОСОБА_2 визнаний судом винним у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.367 КК України, який відповідно до ст.12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості, у встановленому законом порядку він визнаний інвалідом 3 групи, тобто підпадає під п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, не заперечує проти застосування амністії, передбачених законом обмежень щодо застосування до нього амністії немає.
		З огляду на це, ОСОБА_2 підпадає під дію ст.1 п. «г» Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року і на підставі ст.6 цього Закону підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
		Цивільний позов ДПІ в Жидачівському районі про стягнення із ОСОБА_2Й 1151953,91 грн. підлягає залишенню без розгляду, оскільки в господарському суді Львівської області на розгляді перебуває позовна заява ДПІ у Жидачівському районі про стягнення вказаної суми та штрафних санкцій із ОСОБА_2, як приватного підприємця.
		Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.81 КПК України.
		Витрати за проведення експертиз слід стягнути з підсудного.
		Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
		засудив:
		ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій на строк 3 (три) роки без сплати штрафу.
		За ч.1,ч.З ст.358 КК України ОСОБА_2 виправдати.
		Застосувати до ОСОБА_2 п.«г» ст.1 і ст.6 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року і звільнити його від кримінальної відповідальності.
		Запобіжний захід засудженому підписку про невиїзд скасувати.
		Витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 2347( дві тисячі триста сорок сім) грн. 80 коп. стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, р/р №31257272210323, МФО 825014, ЄДРПОУ 23272864.
		Витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 15504( п»ятнадцять тисяч п»ятсот чотири) грн. 080 коп. стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, реєстраційний рахунок №31255272210579 в ГУДК у м.Києві,, МФО 820019, ЄДРПОУ 02883096 призначення платежу: за судово-економічну експертизу №1649/5544/10-19 від 26.07.2010 року.
		Цивільний позов залишити без розгляду.
		Речові докази: декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 березня 2002-2003 pp. приватного підприємця ОСОБА_2, подані в Жидачівське відділення Миколаївської ДПІ; звіти суб"єктів грального бізнесу про утримані і перераховані до бюджету 30% відсотків від суми прибутку особи за 2002-2003 pp. приватного підприємця ОСОБА_2Й; звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій(розрахункових книжок) СПДФО ОСОБА_2 за 2003 р.;книгу обліку доходів і витрат громадян які займаються підприємницькою діяльністю приватного підприємця ОСОБА_2 за період 2001-2003 pp.- залишити в матеріалах кримінальної справи(а.с.45-94 т.2).
		Вирок можна оскаржити до апеляційного суду Львівської області протягом п»ятнадцяти діб з часу його проголошення через Жидачівський районний суд.
		Головуючий-суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...