Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6451/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2016. Зареєстровано: 20.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2016.

Результат оскарження 27.10.2016 Дніпропетровський апеляційний господарський суд : скасовано іншу ухвалу місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		 
		15.09.16р. Справа № 904/6451/15За заявою: комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
		про  відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.16 р.
		У справі:
		за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "ОСОБА_1 України", м. Київ 
		до комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро 
		про стягнення 1 964 896,92 грн. 
		Суддя Петренко І.В.
		Cекретар судового засідання Пономарьов Є.О.
		 
		Представники:
		від позивача: представник ОСОБА_2 - довіреність № 14-138 від 13.05.14р.;  
		від відповідача (заявника): представник ОСОБА_3 - довіреність № 1518 від 18.05.16р.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2016 у справі №904/6451/15 позовні вимоги задоволено частково:
		Стягнуто з комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"  Дніпропетровської міської ради (49044, місто Дніпропетровськ, проспект Дмитра Яворницького, будинок 37; ідентифікаційний код 32082770) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "ОСОБА_1 України" (01001, місто Київ, вулиця Б.Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 417713,85грн. (чотириста сімнадцять тисяч сімсот тринадцять грн. 85 коп.) трьох відсотків річних; 1453009,17грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят три тисячі дев'ять грн. 17 коп.) інфляційних втрат; 37415,57грн. (тридцять сім тисяч чотириста п'ятнадцять грн. 57 коп.) судового збору.
		В решті позовних вимог відмовлено.
		24.06.2016р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2016р., яке набрало законної сили  24.06.2016р. судом було видано наказ. 
		06.08.2016р. господарським судом Дніпропетровської області отримано заяву позивача за вих. № б/н від 01.09.16р. про відстрочку виконання рішення суду до 01.01.17р.
		Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалив прийняти заяву від 01.09.16р. за вих. № б/н про відстрочку виконання рішення суду до розгляду. Призначити розгляд заяви від 01.09.16р. за вих. № б/н про відстрочку виконання рішення суду у засіданні на 15.09.16р.
		Копії ухвали суду від 08.09.2016р. про прийняття заяви до розгляду та призначення до  розгляду в судовому засіданні було надіслано за належними адресами учасників процесу, що підтверджується реєстром поштових відправлень.
		Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.
		15.09.2016р. повноважний представник відповідача (заявника) в судовому засіданні заяву про відстрочку виконання рішення підтримує та наполягає на її задоволенні в повному обсязі посилаючись на наступне.
		Відповідач є соціально значущим підприємством в життєдіяльності міста Дніпропетровська. 
		Відповідно до п. 2.1. Статуту відповідача, метою діяльності підприємства є забезпечення безперебійного постачання споживачів тепловою енергією для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. 
		Враховуючи неналежне виконання зобов'язань споживачів з оплати теплової енергії перед відповідачем, останній з порушенням встановлених договором строків здійснює сплату заборгованості на користь позивача, що підтверджується довідкою про стан заборгованості.
		Відповідач звертає увагу суду, що виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2008року по справі №28/83-08, яким стягнуто з виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 76751400,00грн. різниці у тарифах на теплову енергію внаслідок чого у відповідача виникли значні невиконані зобов'язання щодо оплати природного газу, ухвалою суду від 30.10.2012р. відстрочено до 30.10.2017р.
		На даний час закінчився опалювальний сезон, і відповідно, споживачі сплачують менше грошових коштів за теплову енергію, аніж в опалювальний період. Після початку опалювального сезону 2016-2017рр., споживачі почнуть сплачувати відповідачу більше грошових коштів.
		Окрім того, на даний час, на виконанні у державних виконавчих службах перебуває значна кількість виконавчих документів щодо стягнення грошових коштів з відповідача на користь позивача. Зокрема, на виконанні знаходяться наступні виконавчі документи:
		-наказ господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2015р. по справі №904/2740/15 про стягнення на користь ПАТ «НАК «ОСОБА_1 України» 3% річних у розмірі 3272713,98грн., інфляційні втрати у розмірі 6836137,83грн., судовий збір у розмірі 73080,00грн., що підтверджується постановою від 25.09.2015р.;
		- наказ господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. по справі №904/9886/13 про стягнення на користь ПАТ «НАК «ОСОБА_1 України» заборгованості за поставлений природний газ у сумі 37285892,53грн., пені у розмірі 415418,05грн., 3 % річних у сумі 1036842,67грн., інфляційні витрати у розмірі 232624,87грн., 7 % штрафу в розмірі 1054820,00грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 46178,22грн.;
		-наказ господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2015р. по справі №904/6462/15 про стягнення на користь ПАТ НАК «ОСОБА_1 України» заборгованості у сумі 31021417,11грн., пені в розмірі 2318577,84грн., 3 % річних в сумі 658171,91грн., інфляційних втрат в розмірі 7795586,45грн., судового збору в сумі 73080,00грн.;
		-наказ господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2016р. по справі №904/6461/15 про стягнення  на  користь  ПАТ  «НАК  «ОСОБА_1  України» основного боргу в сумі 140448316,39грн., інфляційних втрат в сумі 46113427,05грн., пені в сумі 10550545,47грн., 3 % річних в розмірі 4733114,12грн., судового збору за подання позовної заяви в розмірі 55974,86грн.;
		-наказ господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016р. по справі №904/6483/15 про стягнення на користь ПАТ «НАК «ОСОБА_1 України» основного боргу в сумі 88907499,90грн., інфляційних втрат в сумі 17657506,06грн., пені в сумі 5159253,74грн., 3 % річних в розмірі 1793223,60грн., судового збору за подання позовної заяви в розмірі 71088,48грн.;
		-наказ господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2016р. по справі №904/9395/15 про стягнення на користь ПАТ «НАК «ОСОБА_1 України» пені у сумі 1735266,52грн., 3 % річних у розмірі 2348758,73грн., інфляційних у розмірі 26125700,97грн. та 163784,74грн. судового збору.
		Враховуючи зазначене, відповідач вказує, що одночасно не має змоги виконати всі вищевикладені виконавчі документи та наказ суду по даній справі, в той же час негайне виконання рішення суду є просто неможливим, та в разі появи такої можливості - може призвести до блокування роботи підприємства.
		Згідно звіту про фінансові результати за І півріччя 2016 року, підприємство відповідача є збитковим, збиток складає 150472000,00грн.
		Окрім того, відсутність на рахунках відповідача грошових коштів, необхідних для погашення заборгованості за рішенням суду по даній справі, підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» №160829SU13045108 від 29.08.2016р., випискою філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк» за 26.08.2016р. та випискою Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк» за 29.08.2016р.
		Відповідач звертає увагу суду, що сама по собі наявність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем за рішенням суду по даній справі в розмірі 1908138,59грн. дає позивачу можливість ініціювати процедуру банкрутства відповідача, що ставить під загрозу початок чергового опалювального сезону. Все майно, що перебуває на балансі відповідача є власністю територіальної громади міста Дніпропетровська, як власника підприємства відповідача, відповідно у відповідача відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення для виконання рішення суду по справі.
		Додатково зазначено, що відповідачем вживаються всі можливі заходи щодо стягнення в примусовому порядку наявної заборгованості серед споживачів послуг теплопостачання, що підтверджується довідкою №378 від 07.07.2016р. про проведену претензійно-позовну роботу.
		Враховуючи поступове щомісячне надходження від споживачів більшого розміру плати за теплову енергію з початку опалювального сезону 2016-2017рр., наявність інших судових рішень про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, з 01.02.2017р. відповідач зможе здійснити сплату заборгованості за рішенням суду по цій справі.
		 
		Повноважний представник позивача в судовому засіданні проти заяви заперечує, просить суд відмовити в її задоволенні.
		Позивач вважає, що фінансові труднощі відповідача не свідчать про те, що останній не має можливості виконати рішення суду.
		Позивач стверджує, що відповідачем не надано документів, що свідчать про його скрутний фінансовий стан, а також жодних доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України та пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", а саме:
		- доказів загрози банкрутства;
		- відсутності коштів на банківських рахунках;
		- відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
		Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
		Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд у справах №910/17008/14 (постанова від 25.02.2015р.) та №910/15873/14 (постанова від 24.07.2014р.).
		При цьому обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на заборгованість перед ним у розмірі 76751400,00гри., стягнення якої по справі №28/83-08 відстрочено на п'ять років. Вважаємо, що вказана обставина свідчить виключно про неналежний рівень вжиття відповідачем заходів із захисту своїх прав та інтересів.
		Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р. у справі №28/83-08 про надання відстрочки виконання рішення із стягнення 76751400,00грн. на користь відповідача останнім не оскаржувалась. З тексту вказаної ухвали вбачається, що представник відповідача проти надання такої відстрочки на досить значний термін не заперечував.
		З метою надання належної оцінки фінансового стану позивача надаємо копії проміжних Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 6 місяців 2016 року та Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30.06.2016р.
		Звертаємо увагу суду на те, що незважаючи на показник прибутковості господарської діяльності позивача:
		-дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (код рядка Балансу 1125) перед позивачем станом на 30.06.2016р. становила 32820471 тис.грн.;
		- кредиторська заборгованість позивача за товари, роботи, послуги (код рядка Балансу 1615) станом на 30.06.2016р. становила 36904521 тис.грн.;
		Сума прибутку, отриманого позивачем за І півріччя 2016 року, не враховує витрат на збільшення резерву сумнівних боргів в розмірі 1,0 млрд.грн, оскільки відповідно до постанови КМУ від 03.10.2012р. за №899 нарахування такого резерву до затвердження фінансового плану в установленому законодавством порядку заборонено. Після прийняття фінансового плану Компанія відобразить у складі інших операційних витрат витрати на збільшення резерву сумнівних боргів, що призведе до погіршення фінансового результату.
		Крім цього в 2016 році ОСОБА_1 сплатить податків до бюджету на 25 млрд.грн. більше, ніж бюджет витратить на дотації газу для потреб населення.
		Позивач просить суд звернути увагу на те, що внаслідок зовнішньополітичних чинників, у зв'язку із втратою контролю над ПАТ «Чорноморнафтогаз» та інших підприємств, що знаходяться на території АР Крим, позивач відобразив в своїй звітності знецінення інвестицій у вказаних підприємствах в сумі 899806,00тис.грн., знецінення запасів природного газу, розташованого у підземних сховищах АР Крим у сумі 1903484 тис.грн.
		Стосовно Луганської та Київської областей - позивач провів знецінення інвестицій у частці підприємств в сумі 61179 тис.грн. Також збитки, понесені на окупованих територіях за рік, що закінчились 30.09.2014, складають 2145563 тис.грн. (2014 рік: 1710073 тис.грн.).
		До складу збитків, понесених на окупованих територіях, включено собівартість несанкціоновано відібраного газу в зоні АТО у сумі 4510368 тис.грн. (2014 рік: 1371221 тис.грн.).
		Крім цього, на червень-липень 2016 року на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебувало 2419 виконавчих документів на загальну суму стягнення на користь позивача за поставлений природний газ близько 20,902 млн.грн.
		З вказаної кількості по 381 виконавчому документу стягненню підлягає більше 9,511 млн.грн. з боржників, які розташовані на території Луганської, Київської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
		Враховуючи вищевикладені обставини, об'єктивно вважаємо, що позивач не має фінансової можливості відстрочувати або розстрочувати виконання зобов'язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким.
		Крім вищевказаного, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
		Як вже зазначалось вище, за рішенням суду у справі №904/6451/15 стягненню з відповідача підлягають: 417713,85грн. 3% річних, 1453009,17грн. інфляційних втрат, 37415,57грн. судового збору, а всього 1908138,59грн.
		Рішення суду у вказаній справі про стягнення коштів з відповідача на користь позивача винесено у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. за №14/2310/11 (далі по тексту  - договір).
		В ході розгляду вказаної справи судом було встановлено, що на виконання умов договору протягом жовтня 2011 року та вересня-грудня 2012 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 105596992,78грн.
		Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ повинна здійснюватися покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
		Таким чином остаточний розрахунок за отриманий газ відповідач повинен був здійснити до 14.01.2013р.
		Рішеннями господарського суду у справах №30/5005/3982/2012 та №904/9793/13 стягнуто основний борг, інфляційні нарахування, три відсотки річних та штрафні санкції за поставлений природний газ.
		Остаточно за газ відповідач розрахувався 01.04.2014р.
		Також, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен крім інших обставин враховувати наявність інфляційних процесів у економіці держави.
		Протягом останніх трьох років в державі відбулись стрімкі інфляційні процеси наслідком яких стало здешевлення національної валюти по відношенню до іноземної майже втричі.
		Ця обставина є істотною, оскільки Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «ОСОБА_1 України» як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач для безперервного постачання газу споживачам, повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на її користь.
		Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України, що майже і сталося 1 січня 2006 року, відбулось 1 січня 2009 року та 16 червня 2014 року.
		Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних.
		Позивач звертає увагу суду, що згідно Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30.06.2016 розмір довгострокових кредитів банків позивача (код рядка Балансу 1510) складає 29155650 тис.грн.
		При цьому загальний обсяг залучених позивачем кредитних ресурсів станом на 01.06.2016р. становить майже 60 млрд.грн., з яких до кінця 2016 року підлягають погашенню майже 19 млрд.грн.
		Єдиним джерелом часткової компенсації понесених позивачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат.
		Проте у вказаній справі судом було зменшено на 50% заявлений позивачем до стягнення розмір пені з 3470533,04грн. - до 1735266,52грн.
		Позивач наголошує на тому, що Бюджетом України та фінансовим планом позивача, який затверджений Кабінетом Міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування своїх контрагентів.
		Позивач в свою чергу також має велику кредиторську заборгованість перед своїми контрагентами, розмір якої станом на 30.06.2016р. становив 36904521 тис.грн. (код рядка Балансу 1615), що тягне за собою позови до позивача, і як наслідок додаткове фінансове навантаження у вигляді стягнення з позивача штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною ОСОБА_2 України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. 
		Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. 
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". 
		Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ч.1). 
		Відповідно до п.7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за  № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. 
		Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за  № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
		В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
		Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
		Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
		Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
		Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.
		 
		Дослідивши заяву відповідача (заявника) за вих.№б/н від 01.09.2016р. господарський суд визнав її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного.
		По-перше, господарський суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем в частині трьох відсотків річних та інфляційних втрат виникла у зв'язку з неналежним виконання відповідачем обов'язків за укладеним між сторонами договором.
		По-друге, рішення господарського суду Дніпропетровської області ухвалено 09.06.2016р. 
		По-третє, відповідач не вчиняв жодних дій, відповідні докази суду не надано, з метою належного виконання судового рішення.
		По-четверте, ознаки збитковості наявні і у позивача, і у відповідача, отже вказана обставина не визнається такою, що є підставою для надання відстрочки відповідачу;
		По-п'яте, остаточний розрахунок за отриманий газ відповідач повинен був здійснити до 14.01.2013р. 
		 
		Господарським судом визнано обгрунтованим заперечення позивача в частині посилань відповідача на існуючу перед ним заборгованість у розмірі 76751400,00грн., стягнення якої по справі №28/83-08 відстрочено на п'ять років. Господарським судом прийнято до уваги, що згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р. у справі №28/83-08 про надання відстрочки виконання рішення із стягнення 76751400,00грн. на користь відповідача останнім не оскаржувалася. З тексту вказаної ухвали вбачається, що представник відповідача проти надання такої відстрочки на досить значний термін не заперечував. Господарський суд звертає увагу, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання, однак враховуючи згоду відповідача на тривалу відстрочку виконання рішення суду господарський суд не приймає наявність даного боргу до уваги.
		 
		Господарським судом прийнято до уваги той факт, що на виконанні у виконавчій службі перебуває значна частини виконавчих проваджень про стягнення з відповідача грошових коштів і саме з урахуванням вказаних обставин господарський суд вважає за справедливе не надавати відстрочку виконання рішення суду з метою недопущення порушення майнових прав позивача, так як вина останнього відсутня у скрутному фінансовому становищі відповідача. 
		 
		Рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України (стаття 115 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		Господарський суд визнав, що в неналежному виконанні відповідачем (заявником) умов укладеного між сторонами договору відсутня вина позивача, а зазначена заборгованість утворилася внаслідок господарської діяльності самого відповідача (заявника).
		 
		Господарський суд не вбачає винятковості випадку відповідача (заявника) та враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача (заявника) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи заява не підлягає задоволенню.
		 
		Загальновідомою обставиною є наявність в економіці держави інфляційних процесів та економічної кризи, однак дотримуючись балансу інтересів сторін господарський суд вважає справедливим в задоволені заяви за вих.№б/н від 01.09.2016р. про відстрочку виконання рішення суду відмовити. 
		 
		Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		В задоволенні заяви за вих.№б/н від 01.09.2016р. про відстрочку виконання рішення суду відмовити. 
		Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.
		 
		Суддя ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...