Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2571/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2016. Зареєстровано: 21.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2016.
Дата набрання законної сили: 13.12.2016 (частково)
Результат оскарження 13.12.2016 Харківський апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" вересня 2016 р.Справа № 922/2571/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Светлічного Ю.В.       
		при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків     до  Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків   про  стягнення 23638831,80 грн. за участю представників сторін:
		 позивача - ОСОБА_2 довіреність №01-16юр/6408 від 30.08.2016р., ОСОБА_3 довіреність №01-16юр/3600 від 10.05.2016р., ОСОБА_4 довіреність №01-1юр/3214 від 25.04.2016р.;
		відповідача - ОСОБА_1 довіреність №209/810/15 від 19.11.2015р.;
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.09.2016р., до відповідача - Комунального підприємства "Харківводоканал", в якій позивач просить стягнути з  відповідача: інфляційні у розмірі 11681162,32 грн., 3% річних в розмірі 3116695,91 грн. та пеню у розмірі 8840973,57 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору на постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004р., який був укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
		Представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області 13.09.2016р. за вх. №301810 надав додаткові пояснення в яких виклав клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Харківської області справи №922/635/15, яке було прийнято судом до розгляду. Також, відповідачем у справі наданий до суду відзив на позовну заяву за вх.№ 30559, в якому відповідач зазначає про необхідність зупинення провадження у даній справі, у зв'язку із сумнівним і спірним розміром суми заборгованості за договором на постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004р., укладеним між позивачем та відповідачем, та сума заборгованості на яку нараховуються інфляційні, 3% річних та пеня є предметом розгляду по декільком справам, які знаходяться в господарському суді, а саме: №922/635/15, №922/1831/15, №922/2838/15, №922/4927/15, №922/741/16,  рішення по вказаним справам на даний час не прийнято.
		Присутній представник позивача проти заявленого клопотання відповідача заперечував та пояснив, що в заяві про уточнення позовних вимог від 14.09.2016р. позивачем було зменшено позовні вимоги та виключено платні втрати, які увійшли до основної заборгованості у справі №922/635/15, тому просив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити. Також, позивач у справі зазначав, що між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.08.2015р., в якому відповідач погодився із наявністю боргу перед позивачем, у матеріалах справи містяться рахунки, які виставлені відповідачу на підставі показань засобів обліку спожитої відповідачем електричної енергії, які були направлені відповідачу, але оплачені не були. Також, позивач пояснив, що правовідносини між позивачем та відповідачем існують протягом тривалого часу та заборгованість має бути оплачена, а не погодження відповідача із сумою заборгованості може бути направлена на уникнення відповідача від відповідальності за договором укладеним між позивачем та відповідачем. 
		Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що акти звірки взаєморозрахунків не є доказом погодження суми заборгованості.
		Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі вважає його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		Згідно із  п.3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
		Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).
		Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
		У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини  і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції",  кожен при вирішенні питання щодо його  цивільних  прав  та обов'язків або при встановленні  обґрунтованості  будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий   і  відкритий  розгляд  упродовж  розумного  строку незалежним і  безстороннім  судом,  встановленим  законом.
		Як вбачається з клопотання відповідача, предметом розгляду у  справі №922/635/15 за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго" до комунального підприємства "Харківводоканал" (відповідача) є стягнення з відповідача суми заборгованості, яка включає в себе заборгованість за електричну енергію та технологічні втрати електричної енергії.
		Як вбачається з уточнень позовних вимог позивачем у позовній заяві були заявлені до стягнення нараховані на суму основного боргу та суму платних втрат (які оскаржуються у справі №922/635/15) інфляційні, 3% річних та пеня. В уточненій позовній заяві позивач зменшив суму нарахованих інфляційних, 3% річних та пені за рахунок виключення з суми заборгованості платних втрат. 
		Враховуючи вищенаведене та те, що розгляд справи №922/635/15 не впливає на розмір заборгованості у відповідача перед позивачем у даній справі, відповідачем не доведено неможливості розгляду даної справи до розгляду вищевказаної справи, а з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини  і основоположних свобод, справи повинні розглядатися судами упродовж розумного строку, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.
		Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
		Присутній представник відповідача у судовому засіданні у разі відмови у клопотанні про зупинення провадження у справі проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
		Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		07.05.2004р. між сторонами Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник за договором, далі по тексту - позивач) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (споживач за договором )  було укладено договір на постачання електричної енергії № 4 (далі по тексту - договір). Даний Договір відповідно до п. 9.11 пролонгований на 2016 рік.
		Відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 577/11 Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" перейменоване на Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі по тексту - відповідач).
		Відповідно до п.2.2.5 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка 2 "Порядок розрахунків".
		Згідно до п.п. 2.2.5 договору, п. 1, 4.5, 5 додатка 2 до Договору "Порядок розрахунків", п. 10.2 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 зі змінами та доповненнями від 25.12.2008р. №1449; ст. 193, п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, згідно з якими споживач зобов'язаний своєчасно проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.
		За період з вересня 2013 р., січень 2014 р. по вересень 2014р., січень 2015 р. по травень 2016р., відповідачем було спожито електричну енергію на суму 129035046,83 грн., в тому числі платні втрати 747993,87 грн.
		Позивачем були уточнені позовні вимоги та виключено з суми заборгованості суму платних витрат на які здійснено нарахування інфляційних, 3% річних та пені. Вказана сума заборгованості перед позивачем підтверджується: рахунками виставленими згідно показань засобів обліку спожитої відповідачем електричної енергії, та актом звіряння взаєморозрахунків підписаним між позивачем та відповідачем станом на 10.08.2015р., які містяться у матеріалах справи. 
		Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
		Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
		Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
		У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, а саме несплатою спожитою електричної енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача: пеню у розмірі  7577607,32 грн., інфляційні у розмірі 9875366,99 грн., 3% річних у розмірі  2 638 922,93 грн. за період: з вересня 2013р. по листопад 2013р., січень 2014р. по вересень 2014р., січень 2015р. по травень 2016р.
		Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
		Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.
		Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до п.3.15. договору правом позивача за договором є вимагати відшкодування збитків, завданих позивачу, як постачальнику за договором внаслідок порушення відповідачем умов цього договору та ПКЕЕ, сплати пені, 3% річних та індексу інфляції. 
		Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.
		Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.
		Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 9875366,99 грн., 3% річних в розмірі 2638922,93 грн. та пені у розмірі 7577607,32 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.
		Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача: пеню у розмірі 1263366,25 грн., інфляційні у розмірі 1805795,33 грн., 3% річних у розмірі  477772,98 грн. на заборгованість за спожиту електричну енергію, яка погашена відповідачем за договорами про організацію взаєморозрахунків за період квітень 2015р., липень 2015р. та серпень 2015р.
		Для погашення заборгованості за електроенергію, яка виникла в зв'язку з невідповідністю діючих тарифів фактичним витратам КП «Харківводоканал», Законами України "Про Державний бюджет України на 2012 р.", "Про Державний бюджет України на 2013 р.", "Про Державний бюджет України на 2014 р." та відповідними постановами Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012 р., №167 від 20.03.2013р., №30 від 29.01.2014р. були затверджені «Порядок та умови надання у 2012 (2013, 2014) році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення...".
		Відповідно до вищезазначених постанов КМУ, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості.
		У відповідності до Постанови №30 між учасниками розрахунків, в т.ч. за участі АК «Харківобленерго» було укладено договори про організацію взаєморозрахунків.
		Вказаними договорами встановлено, що  договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту його повного виконання. Початком перебігу строку для виконання є перерахування коштів органом казначейства, учасники розрахунків зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до цього договору та часники розрахунків засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.
		Таким чином, порядок та строк виконання зобов'язань з погашення вартості електричної енергії за період: квітень 2015р., липень 2015р. та серпень 2015р. на які нараховані: пеня у розмірі 1263366,25 грн., інфляційні у розмірі 1805795,33 грн., 3% річних у розмірі 477772,98 грн., яка погашена відповідачем за договорами про організацію взаєморозрахунків, відповідно до договору були змінені згідно з умовами договорів про організацію взаєморозрахунків.
		Отже, застосування санкцій, передбачених підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 договору №4 від 07.05.2004р., та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених, частиною 2 статті 625 ЦК України, можливо тільки в умовах коли розрахунки були здійснені поза межами порядку і строків, встановлених договорами і про організацію взаєморозрахунків. Відповідно до умов вказаних договорів сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.
		Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок за електричну енергію за період  квітень 2015р., липень 2015р. та серпень 2015р., на яку були нараховані суми заявлені до стягнення пеня у розмірі 1263366,25 грн., інфляційні у розмірі 1805795,33 грн., 3% річних - 477772,98 грн. відбувся у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків. 
		Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про застосування до відповідача наслідків за порушення грошового зобовязання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та неустойки у вигляді сплати пені за порушення строків внесення платежів за договором про постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004р.
		Таким чином,  уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, отриману за періоди, на які були нараховані суми 3% річних та пені, що є предметом розгляду у даній справі відповідно до договору про постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004р.
		Отже, для застосування судом наслідків, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за поставлену електричну енергію була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.
		Враховуючи вищевикладене та те, що договорами про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договорів вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору, відсутні підстави для  застосування  наслідків за порушення грошового зобовязання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за порушення строків оплати за поставлену електричну енергію за договором №4 від 07.05.2004р., оплати за яким були здійснені в межах порядку і строки, встановлені договорами про організацію взаєморозрахунків, відповідно до цього позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1263366,25 грн., інфляційних у розмірі 1805795,33 грн., 3% річних у розмірі  477772,98 грн. є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
		Вказана правова позиція  узгоджується з висновками  Верховного суду України, викладеними в наступних постановах, що прийняті за наслідками розгляду  заяв про перегляд судових рішень  з мотивів  неоднакового застосування  судами касаційної інстанції  одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, які в силу статті 111-28 господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для всіх судів України: від 09.09.2014 р. у справі № 5011-1/104302012-42/528-2012; від 09.09.2014 р. у справі №  5011-35/1533-2012-19/522-2012; від 09.09.2014 р. у справі №  5011-35/1272-2012-42/527-2012; від 16.09.2014 р. у справі № 5011-42/1230-2012-69/542-2012; від 23.09.2014 р.; від 30.09.2014 р. у справі № 5011-35/1534-2012-42/553-2012.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при  укладанні,  зміні  та  розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій   іншої   сторони,   або   на   обидві   сторони,  якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги   перекладача,  адвоката  та  інші  витрати,  пов'язані  з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача;  при  частковому  задоволенні  позову  -  на  обидві   сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -      
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2.Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 26004010085522 в АТ "ОСОБА_5 Ворота" м. Харкова, МФО 351931, код 03361715) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_6 ОСОБА_4" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) інфляційні у розмірі 9875366,99 грн., 3% річних в розмірі 2638922,93 грн. та пеню у розмірі 7577607,32 грн.
		3. В частині позовних вимог щодо стягнення 3546934,56 грн.  відмовити.
		4. Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 26004010085522 в АТ "ОСОБА_5 Ворота" м. Харкова, МФО 351931, код 03361715) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_6 ОСОБА_4" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір у розмірі 175685,30 грн.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 19.09.2016 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...