Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 132/1523/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності підлеглості.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2016. Зареєстровано: 21.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2016.
Дата набрання законної сили: 19.09.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 132/1523/16-к
		Провадження №11-кп/772/1091/2016
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції:  ОСОБА_1  
		Доповідач :                 ОСОБА_2 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 вересня 2016 року  м. Вінниця
		Апеляційний суд Вінницької області в складі:
		головуючого ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі ОСОБА_5 
		з участю прокурора ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		обвинуваченого ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження №12016020160000110, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 14.05.2016 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 , на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 15.06.2016 року, яким
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з неповною вищою освітою, громадянина України, українця, старшого такелажника, солдата військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.406 КК України і відповідно до ст. 69 КК України призначено покарання у виді 3 (три) місяці арешту на гауптвахті.
		Відповідно до вироку суду, 18.11.2015 року ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , призвано на строкову військову службу та направлено для її подальшого проходження до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
		     Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 35 від 19 лютого 2016 року солдат ОСОБА_8 призначений па посаду старшого такелажника такелажного взводу №4 такелажної роти, та відповідно до ст.ст. 2.4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
		     В цій же військовій частині на посаді такелажника такелажного взводу №1 такелажної роти проходить строкову військову службу солдат ОСОБА_9 , який за званням та посадою з солдатом ОСОБА_8 у відносинах підлеглості не перебуває.
		     Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_8 відповідно до положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та вимоги військових статутів.
		     Згідно вимог ст.ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків вимог військових статутів, та зобов`язує додержуватися Конституції та законів України. Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів.
		13.05.2016 року близько 16 год. 00 хв. на території сховища № НОМЕР_2 Військової частини А НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , під час виконання солдатами вантажних робіт між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виникла суперечка з приводу виконанням останнім завдання по розвантажувально-навантажувальним роботам , тобто у зв`язку з проходженням ним військової служби, під час якої ОСОБА_8 , діючи з метою продемонструвати уявну перевагу над ОСОБА_9 та спричинити йому фізичний біль, в порушення зазначених вимог статутів Збройних Сил України, умисно наніс ОСОБА_9 удар кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого йому було спричинено поверхневу забійну рану верхньої губи з ліва, яка, відповідно до висновку експерта №777/812 від 24.05.2016 року належать до легких тілесних ушкоджень.
		В апеляційних скаргах обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 ставляться питання про зміну вироку суду. Просять пом`якшити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання. Апеляційні скарги мотивовані тим, що призначене обвинуваченому покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, та за своїм розміром є явно несправедливим та суворим, оскільки він вину свою визнав, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті злочину, за час служби не мав жодних порушень військової дисципліни, перед потерпілим вибачився, потерпілий жодної образи на нього не тримає. Крім цього обвинувачений просить звільнити його від кримінальної відповідальності, передавши на поруки трудовому колективу.
		Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та скарги потерпілого і просять їх задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційних скарг вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим.
		Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга потерпілого до задоволення виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
		Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляціях не заперечуються. 
		Водночас доводи апеляційних скарг обвинуваченого та потерпілого в частині суворості призначеного покарання є слушними.
		Як убачається з вироку суду, при призначенні покарання суд врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, думку потерпілого, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь його суспільної небезпечності та дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення покарання більш мякого виду, ніж передбачено санкцією частини статті відповідно до ч.1 ст.69 КК України.
		Проте призначене покарання у вигляді трьох місяців арешту на гауптвахті апеляційний суд вважає надто суворим.
		Так, визначаючи розмір покарання судом першої інстанції в недостатній мірі було враховано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який вибачився перед потерпілим, примирився з останнім, позитивно характеризується як за місцем служби, так і за місцем проживання. Відтак судом не в повній мірі додержано вимоги ч.2 ст.65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому відповідно до ч.2 ст.52 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Окрім наведеного відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		У справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року) та «Фрізан проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Суд зазначав, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
		Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 15.10.2008 року) Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи», чого суд першої інстанції не дотримав.
		На переконання апеляційного суду кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести та з іншої сторони такі заходи примусу мають повинні бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
		На підставі наведеного розумним і достатнім заходом кримінального примусу для забезпечення виховного процесу буде арешт в межах одного місяця, який відповідно до ч.2 ст.50 КК України ОСОБА_8 слід відбувати на гауптвахті.
		Натомість доводи апеляційної скарги обвинуваченого про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу суд апеляційної інстанції знаходить безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.
		За нормою ч.1 ст.47 КК України однією з умов передачі особи на поруки трудового колективу є те, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру трудового колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
		Однак з матеріалів провадження вбачається, що до закінчення строкової служби ОСОБА_8 залишився термін менше одного року, через що суд не вважає за можливе звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
		Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 409, 414, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,-
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 задовольнити, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
		Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016020160000110, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань 14 травня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.406 КК України змінити в частині призначення покарання через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
		Вважати засудженим ОСОБА_8 за ч.2 ст.406 КК України з застосування ч.1 ст.69 КК України до 1 (одного) місяця арешту на гауптвахті. 
		В решті вирок залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.
		Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
		 
		Судді:
		З оригіналом вірно:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...