Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/3613/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2016. Зареєстровано: 26.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2016.
Дата набрання законної сили: 17.11.2016
Результат оскарження 17.11.2016 Апеляційний суд Сумської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 591/3613/16-ц
		Провадження № 2/591/1904/16
		   
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		20 вересня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
		головуючого  судді Бурда Б.В.
		при секретарі  Терещенко М.П.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Сумської обласної ради ОСОБА_2, Сумської обласної ради, Комунального підприємства «Редакція газети «Сумщина», 3-я особа  Сумська обласна державна адміністрація про визнання незаконним та скасування розпоряджень голови Сумської обласної ради, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди -  
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач свої вимоги мотивує тим, що він працював головним редактором Комуцнального підприємства «Редакція газети «Сумщина». Розпорядженнями голови Сумського обласної ради №11-кп від 16.06.2016 року та №12-кп від 04.07.2016 року його з 27.06.2016 року було звільнено з роботи. Зазначив, що його звільнення було проведено з порушенням вимог закону та усупереч процедурі визначеної контрактом, оскільки питання звільнення його з роботи мало бути попередньо розглянуто на пленарному засіданні обласної ради, чого зроблено не було. Зазначив, що незаконним звільненням його з роботи з підстав визначених відповідачем та порушенням його трудових прав йому моральної шкоди. Тому, просить скасувати вказаний вказані розпорядження як незаконні, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 2000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. 
		В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримала та додатково пояснили, що ніяких винних дій, щоб давали підстави для розірвання трудового договору з позивачем, останнім не вчинялося та у відповідачів були відсутні підстави для звільнення позивача з роботи. 
		Представники відповідачів позов заперечили та зазначили, що позивач на підставі відповідного контракту був призначений керівником комунального підприємства. Повноваження щодо звільнення керівників комунальних підприємств у меж сесійний період надані голові Сумської обласної ради з послідуючим винесенням цього питання на затвердження обласною радою. Дана процедура була дотримана та розпорядження голови обласної ради було затверджено Сумської обласною радою 10 серпня 2016 року. Також зазначили, що підставою звільнення позивача з роботи стали виявленні порушення в організації роботи комунального підприємства, що виразилися у відсутності фінансовою звітності, неподанні звіту про виконання фінансового плану за 1 квартал 2016 року, неподанні проекту фінансового плану на наступний рік, а також наданні матеріальної допомоги працівнику підприємства ОСОБА_3 з порушенням визначеного колективним договором порядку та за відсутності у підприємства фінансових можливостей. 
		Представник третьої особи позов підтримала та зазначила, що звільнення позивача було проведено без погодження з усіма співзасновниками газети.
		Заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи сторін в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що Рішенням Сумської обласної ради 6 скликання від 20.10.2015 року за наслідками проведення конкурсу позивача було призначено на посаду головного редактора Комунального підприємства «Редакція газети «Сумщина» з 21 жовтня 2015 року з укладенням контракту терміном на три роки з 21.10.2015 року по 19.10.2018 року. 
		21 жовтня 2015 року між Сумської обласною радою та позивачем було укладено відповідний контракт.
		Розпорядженням Голови Сумської обласної ради № 11-кп від 16.06.2016 року позивача було звільнено з 17 червня 2016 року з роботи з посади головного редактора Комунального підприємства «Редакція газети «Сумщина» на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та п. 5.3 контракту за систематичне невиконання обовязків визначених п. 2.3 контракту.
		04.07.2016 року Головою Сумської обласної ради було видано розпорядження №12-кп, яким змінено дату звільнення позивача з роботи з 17 червня 2016 року на 27 червня 2016 року у звязку з перебуванням позивача на лікарняному у період з 17.06.2016 року по 24.06.2016 року. 
		Рішенням Сумської обласної ради 7 скликання від 10.08.2016 року затверджено звільнення позивача з роботи з 27 червня 2016 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
		На думку суду звільнення позивача з роботи проведено з порушенням закону з наступних підстав.
		Відповідно до Установчого договору між співзасновниками друкованого засобу масової інформації  обласної газети «Сумщина» - Сумська обласна рада, Сумська обласна адміністрація та трудовий колектив Комунального підприємства «Редакція газети «Сумщина» домовилися про спільне видання обласної газети «Сумщина», підготовку та випуск якої має здійснювати Комунальне підприємство «Редакція газети «Сумщина», яка дії за своїм статуом та реалізує програми видання, затверджену його співзасновниками. Редакцію очолює головний редактор, якій призначається на посаду за результатами конкурсу рішенням Сумської обласної ради після попереднього погодження його кандидатури радою співзасновників. Відповідно до п. 3.2. Установчого договору рада співзасновників попередньо погоджує призначення та звільнення головного редактору. (а.с. 17-20)
		Відповідно до положень Закону України « Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»:
		До суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації 
		належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач. Засновник (співзасновники) може об'єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. Редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем. (ст. 7)
		Відносини між співзасновниками друкованого засобу масової інформації, а також співзасновниками-підприємцями   щодо   його заснування та діяльності визначаються установчим договором, який укладається між ними відповідно до чинного законодавства України. 
		Установчим   договором   передбачається   розподіл    між співзасновниками обов'язків щодо виробничого, фінансового  та матеріально-технічного забезпечення діяльності створюваного ними друкованого засобу масової інформації. (ст. 9)
		Підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції. Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками).
		Редакція  друкованого  засобу масової інформації набуває статусу  юридичної  особи  з  дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України. (ст. 21)
		Статут редакції друкованого засобу  масової   інформації визначає виробничі, майнові, фінансові  та  інші  умови  її діяльності. Статут редакції затверджується засновником (співзасновниками) відповідно до чинного законодавства України. 
		У статуті редакції визначаються: засновник (співзасновники) та назва друкованого засобу масової інформації, місцезнаходження його редакції, предмет і цілі діяльності, її органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження журналістського і трудового колективів та їх виборних органів, порядок утворення майна редакції, положення щодо вирішення питань виробничого, фінансового, матеріально-технічного   забезпечення   діяльності видання та його редакції, умови її реорганізації, припинення діяльності, інші положення. (ст. 22)
		Редактор (головний редактор) друкованого засобу  масової інформації є керівником редакції, уповноваженим на те засновником (співзасновниками). Редактор (головний редактор) призначається (обирається) на посаду і звільняється з посади в   порядку,   встановленому 
		засновником (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до чинного законодавства України про працю. (ст. 23)
		    З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. .п. 1.1, 1.2, 4.1 5.3 Статуту Комунального підприємства «Редакція газети «Сумщина» в редакції від 09.09.2015 року, вказане підприємство є обєктом спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Сумської області, управління ким здійснює Сумська обласна рада через уповноважений нею орган  управління майна обласної ради. Редакція за дорученням співзасновників друкованого засобу масової інформації «Обласна газета «Сумщина» здійснює підготовку та випуск у світ газети «Сумщина». Редакція керується у своїй діяльності, поряд з іншим, рішеннями ради співзасновників друкованого засобу масової інформації. Редакцію очолює головний редактор, якій призначається на посаду на контрактній основі за результатами конкурсу та після попереднього погодження його кандидатури Радою співзасновників. (а.с.6-15).
		При цьому, як вбачається із змісту Статуту порядок звільнення головного редактора ним неврегульований. Дане питання визначено у п. 3.2 Установчого договору та 5.3 Контракту від 21.10.2015 року, яким визначено, що керівник Комунального підприємства «редакція газети «Сумщина» може бути звільнений до закінчення строку контракту при наяв6ності відповідного рішення обласної ради та за погодженням Ради співзасновників. 
		Як встановлено судом, питання про розірвання контракту та звільнення позивача з роботи не погоджувалося з радою співзасновників і дану обставини відповідачи у судовому засіданні не заперечували. Також даний факт підтвердили допитані у суді свідки.
		Посилання відповідачів на те, що питання звільнення позивача з роботи не мало погоджуватися з Радою співзасновників та у меж сесійний період могло бути вирішено головою обласної ради не заслуговує на увагу.
		Дійсно, Рішенням Сумської обласної ради шостого скликання одинадцятої сесії від 11.11.2011 року «Про порядок управління комунальними підприємствами, закладами та установами, які належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області» було затверджено відповідний Порядок, з додатками одним із яких є Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівників підприємств, установ та закладів, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.
		Пунктом п. 3.1 Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівника підприємства, установ та закладів, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області визначено, що у період між сесіями голова обласної ради має право призначати виконуючого обовязки керівника підприємства, установи та закладу, а також звільняти із займаної посади керівника відповідно до чинного законодавства про працю з наступним внесенням цього питання на затвердження обласною радою.
		В той же час, як вбачається з наведених вище положень закону, що регулює питання діяльності друкованого засобу масової інформації, головний редактор віднесений до суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації, є керівником друкованого засобу масової інформації, порядок звільнення та призначення на роботу якого має бути визначений статутом, чого зроблено не було. 
		Більш того, відповідно до положень ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» в Україні» (в редакції що діяла на час призначення позивача на роботу) виключно на пленарних засіданнях обласної ради могло бути вирішене питання призначення і звільнення керівників засобів масової інформації відповідної ради (п.7)
		Зазначене положення ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування»в Україні» було змінено у звязку з прийняттям 24.12.2015 року Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», яким визначений вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції, а рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції мало бути прийняте їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу. При цьому, т рудовий колектив редакції має пріоритетне право у визначенні способу реформування.
		Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. ( ст.21 КЗпП України).
		Як вже встановлено судом Статутом Комунального підприємства «Редакція газети «Сумщина» порядок звільнення керівника цього підприємства (яким є головний редактор) не було визначено. 
		В той же час, вказаний порядок було визначено Установчим договором цього підприємства та контрактом, який був укладений між позивачем та Сумської обласною радою. 
		Відповідно до цього порядку питання звільнення позивача мало бути погодженим з Радою співзасновників, після чого рішення про розірвання контракту до закінчення строку його дії з ініціативи власника мало було прийняте Сумської обласною радою, а вже після дотримання цих процедур мало бути видане відповідне розпорядження (наказ) про звільнення позивача. Однак даного порядку відповідачами дотримано не було.
		Посилання відповідачів на те, що розпорядження Голови Сумської обласної ради про звільнення позивача з роботи було винесено на затвердження Сумської обласної ради та Рішенням Сумської обласної ради 7 скликання від 10.08.2016 року було затверджено звільнення позивача з роботи за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України не заслуговує на увагу.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Вичерпний перелік повноважень Голови районної, обласної, районної у місті ради визначений Законом України "Про місцеве самоврядування в України" і до нього не входить повноваження щодо одноособового звільнення керівників засобів масової інформації, до яких, відповідно до наведених вище приписів закону, відноситься й посада яку обіймав позивач. А Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівника підприємства, установ та закладів, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області не може бути застосоване до позивача, оскільки спеціальним законом встановлений особливий порядок припинення повноважень керівника друкованого засобу масової інформації.
		Як встановлено судом з пояснень свідків питання про звільнення позивача з роботи не було предметом розгляду Сумської обласної ради, а розглядалося фактично питання про затвердження звільнення, яке вже відбулося та було здійснене на підставі розпорядження голови Сумської обласної ради, що було прийняте за межами його повноважень.
		При цьому суд вважає за необхідне ще раз зауважити, що відповідно до умов контракту укладеного з позивачем, останній міг бути звільнений з роботи до закінчення терміну повноважень з ініціативи власника лише при наявності відповідного рішення, якого, як встановлено судом, на час видання оспорюваних розпоряджень не існувало. 
		Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізичну особу покладається обов'язок забезпечувати працівникові умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно із ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Статтею 141 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
		Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору. 
		Отже, законодавством передбачено, що підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		У силу ст. 10 ЦПК України саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, за який до нього застосовано заходи дисциплінарного впливу у вигляді догани чи звільнення з роботи. 
		Проте відповідач не надав належні та допустимі докази у підтвердження того, що порушення, які стали підставою для притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності за спірним розпорядженням, були допущені саме в наслідок винних дій позивача.
		Слід звернути увагу на те, що свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що питання надання їй матеріальної допомоги було погоджено з профспілковою організацією керівником якої вона є, однак дане питання взагалі не перевірялося.
		Також поза увагою залишилися пояснення позивача надані Управлінню майна комунальної власності з приводу того, що з обєктивних причин а саме нетривалого перебування на посаді та відсутності до його приходу на роботу на підприємстві належно організованого бухгалтерського обліку він не міг надати відповіді звіти на плани у визначені строки.
		Відповідно до правової позиції ВСУ у справі 6-33цс14: відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобовязаний поновити працівника на попередній роботі.
		Судом встановлено, що на час звільнення позивача з роботи його середньоденна заробітна плата складала 268,54 грн. Даний розмір був зазначений відповідачем та не заперечувався позивачем. 
		Позивачем заявлена вимога про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Період вимушеного прогулу позивача у звязку з його незаконним звільненням з роботи : з 28 червня 2016 року по 20 вересня 2016 року (час постановлення рішення у даній справі). У вказаний період з урахуванням рекомендації КМУ було 60 робочих дні. Тому заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 16112,40 грн.. 
		Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди завданої працівнику. 
		Пленум Верховного Суду України в постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. 
		Суд вважає, що незаконне звільнення позивача з роботи суттєво порушило його життєві звязки, змусило докладати додаткових зусиль для організації свого життя, призвело до моральних страждань, нервових переживань, все це спричинило моральні страждання. Необхідною і достатньою, доведеною і такою, що підлягає стягненню на користь позивача, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 2000 грн.
		Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
		Правова допомога, за яку позивачем сплачено 3000 грн., у даній справі надавалося фахівцем у галузі права (а.с. 34-39)
		На підставі викладеного, суд вважає що звільнення позивача з роботи було проведене з порушення вимог закону, а тому оспорювані розпорядження підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на роботі. З Комунального підприємства «Редакція газети «Сумщина» на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Обовязок з відшкодування позивачу моральної шкоди та судових витрат в сумі 3000 грн. понесених на правову допомогу, суд вважає за необхідне покласти на Сумську обласну раду, оскільки саме внаслідок винних дій саме цього відповідача були порушені трудові права позивача за захистом яких він звернувся до суду. Також з цього відповідача, відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України, на користь держави підлягає стягненню судовий збір (від сплати якого звільнено позивача) в розмірі 1102,40 грн. 
		Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення на користь позивача заробітної плати за один місяць у відповідності до ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню..
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд 
		ВИРІШИВ :
		     Позов ОСОБА_1 задовольнити. 
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Сумської обласної ради від 16.06.2016 року № 11-кп про звільнення ОСОБА_1 з посади головного редактора Комунального підприємства «Редакція газети «Сумщина».
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Сумської обласної ради від 04.07.2016 року № 12-кп про внесення змін до розпорядження Голови Сумської обласної ради від 16.06.2016 року № 11-кп. 
		    Поновити ОСОБА_1 на роботі в Комунальному підприємстві «Редакція газети «Сумщина» на посаді головного редактора.
		    Стягнути зКомунального підприємства «Редакція газети «Сумщина» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 16112,40 грн., з утриманням з вказаної суми при виплаті податків та інших обов'язкових зборів та платежів.
		    Стягнути з Сумської обласної ради на користь ОСОБА_1 2000 грн. грошової компенсації завданої моральної шкоди. 
		    Стягнути з Сумської обласної ради на користь держави судовий збір в розмірі 1102,40 грн.
		Стягнути з Сумської обласної ради на користь ОСОБА_1 3000 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат. 
		Рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
		Рішення суду може бути оскаржене сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...