Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/31456/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У х в а л а
		іменем  україни
		 
		26 вересня 2016 рокум. Київ    Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
		кримінальних справ у складі:
		                                                                                        
		Кафідової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, третя особа - ОСОБА_5, про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року,
		в с т а н о в и л а:
		У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, розповсюджену Генеральною прокуратурою України в особі виконуючого обов'язки генерального прокурора України ОСОБА_5 в листі від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме, «правоохоронними органами України розпочато ряд кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених колишніми високопосадовцями, зокрема: ОСОБА_4,                           ІНФОРМАЦІЯ_1, колишнім Прем'єр-міністром України (привласнення коштів державного бюджету України ст. 191 КК України). 
		У ході розслідування даних протиправних діянь перевіряються факти привласнення значних сум державних активів та їх подальше протиправне переведення за межі України» та зобов'язати Генеральну прокуратуру України спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_4 шляхом направлення на ім'я Голови представництва Європейського союзу (далі - ЄС) в Україні відповідного листа.
		Позовні вимоги обґрунтовував тим, що листом від 07 березня                   2014 року відповідачем повідомлено Голову представництва ЄС в Україні зазначену вище інформацію, проте така, на його думку, порушує його право на повагу честі, гідності та ділової репутації, оскільки відомості про вчинення кримінальних правопорушень, про які викладено у листі від                   ІНФОРМАЦІЯ_2 року, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 07 травня 2014 року, а відтак кримінальне провадження не було розпочато на момент направлення листа, який містить інформацію щодо нього.
		Крім того, поширення такої інформації стало підставою для застосування щодо нього обмежувальних заходів згідно з рішенням Ради ЄС від 05 березня 2014 року та порушує принцип презумпції невинуватості.
		Враховуючи наведене, просив позов задовольнити.
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 травня                 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва                         від 14 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - просить скасуватирішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з витягу з кримінального провадження № 42014000000000069 та витягу                               № 42014000000000070 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості від 06 березня 2014 року про вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України за фактами сприяння вищого керівництва держави, у тому числі першого віце-прем'єр-міністра України ОСОБА_4, заволодінню державним майном та коштами на суму понад 1 млрд. грн та їх подальшою легалізацією.
		За змістом ст. 62 Конституції України, ст. 2 КК України,                              ч.1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Стаття 6 вищевказаної Конвенції визначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. 
		У справі «Дактарас проти Литви» Європейський суд з прав людини зробив висновок стосовно некоректно вжитого слова чи виразу про винуватість особи, коли самі по собі вони не можуть порушувати права людини. Суд зауважив, що принцип презумпції невинуватості вимагає від державних посадових осіб бути дуже обережними у висловлюваннях стосовно кримінального провадження, в якому вина обвинуваченого ще не була встановлена компетентним судом. Однак для з'ясування того, чи дотримано пункт 2 статті 6 Конвенції, необхідно було зважити не лише на фактичні висловлювання державної посадової особи, а й на контекст, у якому їх було зроблено. Піддавши критиці невдалий вираз «доведеність вини», суд все ж визнав відсутність порушення презумпції невинуватості, оскільки прокурор мав на увазі «не питання доведення вини заявника доказами що явно не є питанням, яке має вирішувати прокурор, а питання наявності в матеріалах справи достатніх доказів вини заявника, які б давали підстави для передання справи на розгляд суду».
		У справі «Аллене Де Рібемон проти Франції» Європейський суд з прав людини встановив, що п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути перешкодою для влади щодо інформування громадськості про розслідування, які ведуться, але вона зобов'язує, щоб влада робила це стримано та делікатно, як того вимагає принцип презумпції невинуватості.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що принцип презумпції невинуватості позивача в листі від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, направленого Голові представництва ЄС в Україні, не порушено, оскільки відомості, викладені у вказаному листі, не містять інформації, яку можна вважати недостовірною, з огляду на те, що зі змісту такого не вбачається даних які б свідчили про доведеність вини ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень. 
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що інформація, яка на думку позивача є недостовірною, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2014 року, тобто до того, як було направлено лист з інформацією, яка оспорюється.
		Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
		Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
		у х в а л и л а:
		         Касаційну скаргу ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 травня                     2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року залишити без змін.
		         Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                О.В. Кафідова
		 
		 
		                                                                           М.К. Гримич
		 
		 
		І.М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...