Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/24434/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; нотаріату.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2016. Зареєстровано: 28.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2016.
Дата набрання законної сили: 20.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Справа: №   826/24434/15                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Іщук І.О. 
		Суддя-доповідач:  Федотов І.В. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 вересня 2016 року                                                                                                 м. Київ
		 
		 
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого - судді Федотова І.В.,
		суддів: Губської Л.В. та Оксененка О.М.,
		за участю секретаря Полякової А.О., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк», в якому просило, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни № 24568213 щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Перехідний банк «РВС Банк» (код ЄДРПОУ 39849797) нерухомого майна - нежитлові приміщення з № 1 по № 5, № 5а, з № 6 по № 20 (групи приміщень 15), №№1, 1а, 3, № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№11а, 12, 13 (групи приміщень № 18) - фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 1324,60 кв.м., що розташовані за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 5 (літера А) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено. 
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,18 вересня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., як державним реєстратором, прийнято рішення за індексним номером 24568213 щодо державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством «Перехідний банк «РВС Банк» на нерухоме майно: нежилі приміщення з № 1 по № 5, № 5 а, № 6 по № 20 (групи приміщень № 15), № 1, № 1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№ 11а, 12, 13 (групи приміщень № 18) - фізкультурно-оздоровчий комплекс (в літ. «А»), загальною площею 1324,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 5, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 11242675.
		Позивач зазначає, що про наявність рішення про реєстрацію права власності за банком та здійснення державної реєстрації права власності банку на спірне майно ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» стало відомо 01.10.2015 р. з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Жодних договорів по відчуженню спірного нерухомого майна ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед», в тому числі із ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» не укладав.
		Не погоджуючись прийнятим рішенням приватного нотаріуса Київського міського округу Чорнєй В.В., вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із позовом.
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни щодо прийняття рішення за індексним номером 24568213 від 18.09.2015 р. про реєстрацію права власності та здійснення державної реєстрації права власності за № 11242675 від 18.09.2015 р. є такими, що вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат».
		Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1952-IV), Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 868).
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч.1 ст.2 Закону №1952- IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
		Державній реєстрації, відповідно до ч.4ст.15 Закону №1952-IV, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		Згідно положень ст.7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси під час вчинення нотаріальних дій повинні дотримуватися Законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.
		Абзацом 3 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Окрім того, ч. 9 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії. У відповідності до абз. 4 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.
		Пунктом 2 Порядку № 868 передбачено, що нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.
		При цьому, відповідно до абз. 7 п. 2 вказаного Порядку нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України №1952-IV нотаріус, як спеціальний суб'єкт, здійснює функції державного реєстратора, в тому числі, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
		За наведених приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства нотаріуси України мають повноваження щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно лише безпосередньо під час вчинення нотаріальної дії, реалізуються одночасно з їх вчиненням та виключно за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку.
		Тобто, повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язуються законодавцем виключно із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.
		На момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено можливість проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема, від 21.01.2015 року у справі № К/800/66279/13 та від 20.04.2016 року у справі № К/800/10620/16.
		Разом з тим, колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин, при зверненні до приватного нотаріуса у вересні 2015 року, відповідачем нотаріальна дія з нерухомим майном по Іпотечному договору № 638/III-3 не вчинялася. Посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно не мало місця.
		При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що реєстрація права власності за ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» була вчинена у зв'язку із необхідністю посвідчення договору оренди на нежилі приміщення, яке є похідним від права власності, судова колегія вважає помилковими з огляду на те, що відмова у вчиненні нотаріальної дії, а саме посвідченні Договору оренди нежитлових приміщень, не є нотаріальною дією, перелік яких передбачений ст. 34 Закону України «Про нотаріат».
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що приватний нотаріус не мав передбачених чинним законодавством підстав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна.
		Поряд з цим, відповідно до п.5-5 ч.1 ст. 24 Закону N 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.
		Частина 2 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачає, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
		Тобто наведена частина статті передбачає обов'язок відповідача приймати рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень за наявності на це підстав, зокрема передбачених наведеною вище ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV.
		При цьому, одночасно слід зазначити, що дане спірне рішення було прийнято відповідачем ще й з порушенням вимог п.5 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто при наявності діючої заборони відчуження цього нерухомого майна. 
		Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
		На момент реєстрації права власності на об'єкт в реєстрі обтяжень були зареєстровані арешт нерухомого майна за номером запису про обтяження від 18.03.2014 р. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 34633972 від 17.03.2014 р., винесена Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, а також заборона на нерухоме майно від 31.07.2008 р., внесена на підставі договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. 30.07.2008 за № 4517. 
		Отже, наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.
		Щодо посилань суду першої інстанції на положення абз. 3 п. 46 Порядку №868 відповідно до якого наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотеко держателем, колегія суддів зазначає наступне.
		За змістом ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна полягає у обмеженні розпорядження, володіння і користування майном.
		Тобто, арешт майна є актом обмеження прав власника, а не актом офіційного визнання прав чи вимог інших осіб на майно.
		А тому, реєстрація прав власності на об'єкт нерухомого майна на який накладено арешт із забороною його відчуження не відповідає вимогам чинного законодавства України.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 травня 2015 року №21-121а15.
		Крім того, у відповідності до п. 46 Порядку №868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
		1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
		2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
		3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
		З матеріалів реєстраційної справи колегією суддів встановлено, що вона містить два повідомлення про заборгованість за кредитним договором, які адресовані ДП «Фірма «Дайленко» та товариству з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» від 18.09.2015 року.
		При цьому, як вбачається з поштової квитанції (т.3 а.с. 75), відправлення поштової кореспонденції ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» здійснено 18.09.2015 року в 19:57, натомість реєстрація права власності на спірне нерухоме майно здійснено відповідачем 18.09.2015 о 17:13, тобто станом на момент реєстрації права власності на нежитлові приміщення за ПАТ «Перехідний Банк «РВС» Банк» відповідач не мав жодних доказів направлення позивачу зазначеного повідомлення. Більш того,направлення повідомлення про заборгованість за кредитним договором ДП «Фірма «Дайленко» матеріали справи взагалі не містять.
		Отже, матеріали справи не містять жодних належних доказів на підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем, письмової вимоги іпотекодержателя.
		При цьому, посилання суду першої інстанції про те, що вимога про дострокове повернення кредиту за кредитним договором № 638 від 22.07.2008 р. (вих. № 5789 від 08.08.2011 р.) була направлена ДП «Фірма «Дайленко» (копія ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед») на ім'я боржника - ДП «Фірма «Дайленко»; рекомендоване повідомлення № 0103227239461 про вручення поштового відправлення на адресу: 03151, м.Київ, вул. Народного Ополчення, б. 1; рекомендоване повідомлення № 0103227240052 про вручення поштового відправлення на адресу: м.Київ, провулок Рильський, б.5; повідомлення-вимогу за кредитним договором № 638 від 22.07.2008 р., вих. № 6382 від 31.08.2011 р. на ім'я іпотекодавця - ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед», колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що вони взагалі відсутні в матеріалах реєстраційної справи. Більш того, вказані повідомлення не є належними доказами повідомлення іпотекодавця та боржника, оскільки не стосуються позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності.
		Крім того, колегію суддів з матеріалів реєстраційної справи встановлено, що заява про державну реєстрації прав та їх обтяжень (а.с. 13 т.3) не містить відомостей про заявника, а саме: прізвища, ім'я, по батькові особи, що звернулася за реєстрацією, а також документу, що підтверджує повноваження особи, що звернулася із вказаною заявою. Крім того, матеріали реєстраціїної справи не містять доказів на підтвердження оплати послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень, що є порушенням вимог ст. 16 Закону № 1952-IV. При цьому наведені вище обставини залишились поза увагою суду першої інстанції. 
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що спірне рішення прийнято відповідачем в порушення Закону № 1952-IV та без дотримання вимог п. 46 Порядку №868 .
		Щодо посилань представника «Перехідний банк «РВС Банк» на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (№21-41а16) колегія суддів вважає такою, що не може бути застосована до спірних правовідносин, з огляду на те, що суб'єктний склад спірних відносин та предмет позовних вимог свідчать про публічно-правовий характер даного спору, який виник та пов'язаний зі здійсненням відповідачем владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням повноважень та завдань, покладених на нього законом. При цьому, виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди не є безпосередньою підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
		З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.
		Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» задовольнити.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни індексний номер № 24568213 від 18.09.2015 року щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Перехідний банк «РВС Банк» (код ЄДРПОУ 39849797) нерухомого майна - нежитлові приміщення з № 1 по № 5, № 5а, з № 6 по № 20 (групи приміщень 15), №№1, 1а, 3, № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№11а, 12, 13 (групи приміщень № 18) - фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 1324,60 кв.м., що розташовані за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 5 (літера А) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 26.09.2016 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                             Федотов І.В. 
		           
		Судді:                                                                                                       Губська Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...