Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/2404/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2016. Зареєстровано: 28.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2016.
Дата набрання законної сили: 02.03.2017 (частково)
Результат оскарження 02.03.2017 Апеляційний суд Харківської області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		В И Р О К
		 
		Іменем України
		 справа № 610/2404/16-к 
		провадження 1-кп/610/166/2016 
		м. Балаклія 28.09.2016 року
		Балаклійський районний суд Харківської області -
		головуючий:  ОСОБА_1 , 
		за участі: 
		обвинуваченого: ОСОБА_2 ,
		захисника: ОСОБА_3 ,
		прокурора: ОСОБА_4 ,
		секретаря: ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця, зареєстрованого і жителя АДРЕСА_1 ; громадянина України; з вищою освітою; офіційно не працевлаштованого; не одруженого; рнокпп НОМЕР_1 ; депутата Балаклійської районної ради Харківської області; раніше не судимого,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК України, 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 83, 85 Закону України «Про місцеві вибори» та пункту 3 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на підставі рішення I сесії VII скликання Балаклійської районної ради Харківської області від 12.11.2015 року є депутатом вказаної районної ради. 
		Наприкінці лютого 2016 року до ОСОБА_2 , як до депутата Балаклійської районної ради, звернувся ОСОБА_6 з метою з`ясування питання щодо можливості виділення земельної ділянки в межах населеного пункту на території Морозівської сільської ради (надалі Морозівська сільрада) в с. Вільхуватка Балаклійського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства площею 2.00га.
		ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення шляхом обману, будучи обізнаним про порядок виділення земельних ділянок сільською радою, використовуючи надані йому владні повноваження та значущість статусу депутата місцевої ради, можливості надані Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», а також ураховуючи вагомість цього статусу у його сприйнятті ОСОБА_6 , ввів в оману останнього, запевнивши про те, що земельна ділянка в межах населеного пункту на території Морозівської сільради буде йому виділена за умови надання посадовим особам зазначеної сільської ради неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США, та таким чином створив у ОСОБА_6 враження про вигідність і навіть обов`язковість передачі грошових коштів у зазначеній сумі у якості неправомірної вигоди.
		Крім цього, з метою реалізації злочинного умислу та приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_2 , використовуючи банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_7 , не повідомляючи останнього про свою злочинну діяльність, надав ОСОБА_6 реквізити вказаної картки, запевнивши про її належність Морозівській сільраді, для здійснення перерахунку грошових коштів у зазначеній ним сумі у якості неправомірної вигоди. 
		ОСОБА_6 усвідомлюючи, що без виконання умов ОСОБА_2 щодо передачі службовим особам Морозівської сільради вказаної ОСОБА_2 неправомірної вигоди земельну ділянку він не отримає, вимушений був погодитись на неправомірну пропозицію ОСОБА_2 
		04.04.2016 року приблизно о 12.00год. ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_2 з проханням вирішити питання про відстрочку передачі грошових коштів у зв`язку із наявністю лише частини неправомірної вигоди у сумі 25000 гривень до отримання рішення Морозівської сільради про виділення земельної ділянки. ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману, запевнив його, що земельна ділянка буде виділена лише після передачі грошових коштів у повному обсязі. Після чого ОСОБА_6 , виконуючи вимоги ОСОБА_2 у період часу з 12.53 до 12.58 години у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна 85, здійснив перерахування грошових коштів у сумі 25 000 гривень на картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 у якості частини неправомірної вигоди службовим особам Морозівської сільради.
		Крім цього, 12.04.2016 року ОСОБА_6 , виконуючи умови ОСОБА_2 о 12.07 годині у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна 85, здійснив перерахування грошових коштів у сумі 10020 гривень на картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 у якості частини неправомірної вигоди службовим особам Морозівської сільради.
		Продовжуючи виконання умови ОСОБА_2 , 22.04.2016 року у період часу з 12.58 до 13.41 години ОСОБА_6 у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна 85, здійснив перерахування грошових коштів у сумі 18021,2гривень на картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 у якості частини неправомірної вигоди службовим особам Морозівської сільради.
		А всього, у період з 04.04.2016р. по 22.04.2016р. ОСОБА_6 , виконуючи умови ОСОБА_2 , щодо передачі службовим особам Морозівської сільради неправомірної вигоди за виділення земельної ділянки, здійснив перерахування грошових коштів на картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на загальну суму 53041,20 гривень, якою ОСОБА_2 заволодів та розпорядився на власний розсуд. 
		Одночасно ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_6 свої послуги щодо здійснення впливу на голову Морозівської сільради для прийняття останнім рішення про розгляд заяви ОСОБА_6 щодо виділення земельної ділянки в межах населеного пункту на території Морозівської сільради за умови надання йому неправомірної вигоди у сумі 10000 гривень.
		ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_2 про надання йому неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення головою Морозівської сільради щодо розгляду його заяви про виділення земельної ділянки. 
		   Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою впливу на голову Морозівської сільради, 15.04.2016 року ОСОБА_2 направив до Морозівської сільради депутатське звернення про розгляд звернення громадянина ОСОБА_6 у строки передбачені чинним законодавством, та прийняття законного і обґрунтованого рішення з приводу його звернення. 
		26.04.2016 року ОСОБА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, використовуючи банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 , не повідомляючи останнього про свої злочинні наміри, надав ОСОБА_6 реквізити вказаної картки для перерахування грошових коштів у сумі 10000 гривень у якості неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття рішення головою Морозівської сільради щодо розгляду заяви ОСОБА_6 про виділення земельної ділянки в межах населеного пункту на території вказаної сільради. 
		ОСОБА_6 , виконуючи вимоги ОСОБА_2 , 27.04.2016 року о 15.35 годині у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна 85, здійснив перерахування грошових коштів у сумі 10000 гривень на картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 у якості неправомірної вигоди для ОСОБА_2 за здійснення впливу на голову Морозівської сільради щодо розгляду заяви ОСОБА_6 про виділення земельної ділянки в межах населеного пункту на території вказаної сільради. 
		Обвинувачений у вчиненні інкримінованих йому злочинів винним себе визнав повністю і підтвердив факт вчинення злочинів при обставинах, викладених у даному вироку. 
		Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що до нього, як до депутата районної ради, звернувся ОСОБА_6 з проханням посприяти у отриманні земельної ділянки. Вирішення цього питання не перебувало у його компетенції, звертався до сільської ради з депутатським запитом, вияснив про наявність вільних земельних ділянок. За свої послуги попросив 10000 гривень. Також запевнив ОСОБА_6 про необхідність надання посадовим особам сільської ради 2000 доларів США за сприяння у вирішенні його питання. З останньої суми отримав 53041,20 гривень, ці гроші привласнив. Після отримання вказаної суми запевнив ОСОБА_6 у позитивному вирішені його питання та отримав свій «гонорар» 10000 гривень на зазначену ним банківську карту. Отриманими на руки грошима розпорядився на власний розсуд.
		Виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події злочинів, винуватості обвинуваченого у вчиненні злочинів.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого за:
		ч. 1 ст. 190 КК України, як 
		заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство),
		ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, як
		підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням наданої їй влади,
		ч. 2 ст. 369-2 КК України, як
		одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Згідно до ст. 337 КПК України суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.
		Як убачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_2 : раніше не судимий; офіційно не працевлаштований; за місцем проживання характеризується позитивно; в благодійному фонді «Надія майбутнього», де займається питаннями реалізації його програми діяльності, пошуком проектів для реалізації, також характеризується позитивно; не перебуває на обліках у нарколога, психіатра; не одружений; інших відомостей не добуто, обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не надано.
		В суді винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав, як і на стадії досудового розслідування, пояснив та пояснював обставини вчинення злочинів, які слідством визнані достовірними, що свідчить про надання допомоги слідству та суду у розкриті злочину і встановленні обставин справи, щиро розкаявся, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом`якшуючими покарання обставинами. 
		Обставин, що обтяжують покарання, суд не убачає.
		Визначаючи вид та міру покарання суд також виходить з того, що: вчинено 3-ри злочини, які відносяться до категорії невеликої, середньої та середньої тяжкості відповідно, враховує сприяння обвинуваченого кримінальному провадженню, поведінку в суді, молодий вік, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.
		Згідно до ч. 3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, тобто ст. 369 КК України.
		Відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбаченихпунктами 1та2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті)Особливої частиницього Кодексу.
		Судом встановлені та наведені обставини про наявність обставин, що пом`якшують покарання і передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, відсутні обставини, що обтяжують покарання, повне визнання обвинуваченим своєї вини, які дають підстави застосувати правила ст. 69-1 КК України за кожним пунктом обвинувачення.
		З огляду на припис ч. 1 ст. 75 КК України про неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадках засудження за корупційний злочин обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження та позбавлення волі, з його реальним відбуванням, однак з огляду на в цілому позитивну особу обвинуваченого і реальність відбування покарання  у мінімальних розмірах санкцій.
		Такий висновок повністю відповідає правовій позиції викладеній у п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання»згідно якої, менш суворе покарання призначається особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину
		Але зважаючи на кількість вчинених злочинів відсутні достатні підстави для призначення більш м`якого покарання, яке у такому випадку не відповідатиме меті покарання.
		З огляду на вчинення корупційних злочинів правила ст. 69 КК України про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, не можуть бути застосовані.
		Внаслідок того, що має місце сукупність злочинів, суд вважає можливим визначити покарання за вчинені злочини шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових злочинів.
		Зарахування строку попереднього ув`язнення обвинуваченого з 27 квітня 2016 року по 4 травня 2016 року включно, у відповідності з ч. 5 ст. 72 КК України проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		До обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою і визначено розмір застави у 303160 гривень, яка була внесена і 04.05.2016р. обвинувачений звільнений з-під варти. Після закінчення строку дії запобіжного заходу з 25.06.2016 року він не продовжувався і не застосовувався.
		Судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз стягнути з обвинуваченого на користь держави. 
		Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 369-378 КПК України, -
		з а с у д и в:
		1. ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК України, призначивши йому покарання за:
		oч. 1 ст. 190 КК України  1 рік обмеження волі,
		oч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ст. 369 КК України  2 роки обмеження волі,
		oч. 2 ст. 369-2 КК України  2 роки позбавлення волі.
		2.На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на 2 (два) роки.
		3.Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту приведення даного вироку до виконання.
		4.ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 27 квітня 2016 року по 4 травня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		5.Заставу в розмірі 303160 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_9 .
		6.Судові витрати в сумі 2286,96 гривень стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
		7.Речові докази: які перебувають в матеріалах кримінального провадження  зберігати там же; носії інформації (диски, картки, касети) - знищити; інші  повернути законним володільцям.
		8.Скасувати арешти майна, накладені в рамках кримінального провадження № 42016220000000272 за ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2016р., 10.06.2016р.
		Вирок може бути оскаржений з передбачених ст. 394 КПК України підстав до апеляційного суду Харківської області, через Балаклійський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення. Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...