Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/30487/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2016. Зареєстровано: 28.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2016.
Дата набрання законної сили: 23.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"23" вересня 2016 р.           Справа№ 910/30487/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Дідиченко М.А.
		суддів:            Пономаренка Є.Ю. 
		          Кропивної Л.В. 
		при секретарі      Петрик М.О.  
		 
		за участю представників:
		від позивача:      Лимар Ю.В. - представник за довіреністю від 15.04.2016 року;
		                            Барила К.В. - представник за довіреністю від 14.07.2016 року;
		від відповідача:  Ковалевський А.В. - представник за довіреністю від 01.06.2016 року;
		                            Гамей В.В. - представник за довіреністю від 30.06.2016 року,
		          
		    розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 
		у справі №910/30487/15 (суддя Борисенко І.І.)
		за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА" 
		до Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"  
		про стягнення 250 000 000, 00 грн.          
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне акціонерне товариство "МТС УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" про стягнення заборгованості за Генеральним договором депозитної лінії № 500.004.26053 від 10.10.2014, загальна сума якої становить 250  000  000, 00 грн. та складається з:
		- заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року у розмірі 100 000 000, 00 грн.;
		- заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року у розмірі 70 000 000, 00 грн.;
		- заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11 грудня 2014 року у розмірі 80 000 000, 00 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/30487/15 позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/30487/15 повністю; прийняти постанову про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА" до Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" про стягнення заборгованості за депозитними договорами без розгляду.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/30487/15 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року припинено провадження по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", у зв'язку із відмовою від апеляційної скарги.
		В подальшому, Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" вдруге звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції від 24.12.2015 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не досліджувалось питання моменту припинення депозитних договорів та настання строку вимоги по депозитним договорам. Крім того, у доповненнях до апеляційної скарги, апелянт зазначає, що депозитні договори були вчинені без погодження з боку органів правління ПАТ «Платинум Банк» та з метою приховання факту укладення значного правочину поділені на 3 депозитні договори. 
		Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" по справі № 910/30487/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" до провадження та зупинено провадження у справі № 910/30487/15 до вирішення питання щодо перегляду ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року Вищим господарським судом України.
		Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Платинум Банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року.
		Також, постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 року відмовлено у задоволенні касаційних скарг ПАТ "Платинум Банк" та Платинум Паблік Лімітед  на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року.
		28.07.2016 року матеріали справи № 910/30487/15 повернуті до Київського апеляційного господарського суду.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2016 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.09.2016 року.
		29.07.2016 року через загальний відділ документообігу суду від ПрАТ «МТС Україна» надійшло клопотання про припинення провадження у справі, оскільки рішення суду по справі № 910/30487/15 вже було переглянуто в апеляційному порядку.
		01.08.2016 року через загальний відділ документообігу суду від ПрАТ «МТС Україна» надійшло клопотання про зміну дати розгляду справи та призначення справи у найкоротший термін.
		Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренко Є.Ю., який не є головуючим суддею, справу № 910/30487/15 передано на повторний атоматизований розподіл.
		Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 14.09.2016 року, справу № 910/30487/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Руденко М.А.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року, справу № 910/30487/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Руденко М.А.
		Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2016 року відмовився від раніше поданного клопотання про припинення провадження у справі та просив суд переглянути рішення суду першої інстанції по суті.
		Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2016 року заявив клопотання про зупинення провадження у справі до винесення рішення у справі № 910/16215/16 за позовом ПТ Платинум Паблік Лімітед до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» та  Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання недійсними договорів.
		Клопотання про зупинення провадження у справі мотивоване тим, що предметом розгляду справи № 910/16215/16 є визнання недійсними генерального договору депозитної лінії № 500.004.26053 від 10.10.2014 року, договорів строкового банківського вкладу (депозиту) № 500.004.26055 від 10.10.2014 року, № 500.004.26450 від 01.12.2014 року та № 500.004.26548 від 01.12.2014 року на підставі, яких позивач просить стягнути депозитні вклади у даній справі.
		Представник позивача у судовоум засіданні 14.09.2016 року заперечував протии зупинення провадження у справі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
		При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).
		Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
		Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, беручи до уваги, що колегія суддів у даній справі переглядає рішення суду першої інстанції за правилами першої інстанції та самостійно може дослідити та надати оцінку вищевказаним договорам, колегія суддів відхилила клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
		Крім того, щодо клопотання позивача про зміну дати розгляду справи, колегія суддів зазначила, що господарським процесуальним кодексом України не передбачено здійснення такої процесуальної дії. Відповідно до ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
		Так, апеляційна скарга ПрАТ «МТС Україна» була прийнята та розглядається колегією суддів в межах вищевказаного строку.
		При цьому, обмеження повноважень судді щодо контролю стосовно провадження й можливості прискорення ходу провадження є несумісним з ефективним правосуддям (п. 106 Висновку № 6 (2004) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів).
		У судовому засіданні 14.09.2016 року оголошена перерва до 15.09.2016 року.
		Представник відповідача у судовому засіданні 15.09.2016 року заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПТ Платинум Паблік Лімітед.
		Клопотання мотивоване тим, що в межах даної справи буде досліджуватись питання дійсності договорів строкового банківського вкладу, в тому числі з підстав порушення прав ПТ Платинум Паблік Лімітед як акціонера ПАТ «Платинум Банк» та не отримання погодження останнього на укладення договорів, а отже рішення по справі вплине на права та інтереси ПТ  Платинум Паблік Лімітед.
		Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
		Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання, оскільки акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, а акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства, а отже відповідачем не доведено яким чином рішення по даній справі може вплинути на права і обов'язки ПТ  Платинум Паблік Лімітед.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що можливість впливу рішення по даній справі на права чи обов'язки ПТ Платинум Паблік Лімітед були предметом розгляду апеляційної скарги останнього на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року.
		Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 19.07.2016 року встановлено, що права ПТ Платинум Паблік Лімітед оскаржуваним ним рішенням суду першої інстанції не порушені, питання про його права та обов'язки стосовно сторін у справі місцевим господарським судом не вирішувалися. 
		У судовому засіданні 15.09.2016 року оголошена перерва до 22.09.2016 року.
		Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року враховуючи перебування на лікарняному судді Руденко М.А., яка не є головуючою суддею, справу № 910/30487/15 передано на повторний атоматизований розподіл.
		Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 21.09.2016 року, справу № 910/30487/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року, справу № 910/30487/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
		Представник відповідача у  судовому засіданні 22.09.2016 року заявив клопотання про відвід судді Кропивної Л.В. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про відвід судді Кропивної Л.В.
		Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 22.09.2016 року подав клопотання про відкладення розгляду справи для отримання нових доказів по справі.
		Також, від  ПТ  Платинум Паблік Лімітед надійшло клопотання про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		У судовому засіданні 22.09.2016 року оголошена перерва до 23.09.2016 року.
		У судовому засіданні 23.09.2016 року представник відповідача заявив клопотання про відвід колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про відвід колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
		До того ж, розглянувши клопотання ПТ  Платинум Паблік Лімітед про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, колегія суддів зазначає, що підстави даного клопотання фактично дублюють клопотання від 15.09.2016 року, а тому не вбачає підстав для задоволення поданного клопотання.
		Також, представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2016 року подав клопотання про витребування доказів у справі, а саме про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малиновської О.Ю. належним чином завіреної копії довіреності від 08.07.2013 року та копії документів, які посвідчували повноваження уповноваженої особи ПАТ «Платинум Банк» на видачу довіреності від 08.07.2013 року.
		Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. 
		Розглянувши вказане клопотання про витребування доказів, колегія суддів відхиляє його у зв'язку із тим, що представником відповідача не зазначено обставин, які унеможливлюють отримання доказів самостійно.
		Також, представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи до закінчення проведення внутрішнього розслідування для встановлення обставин дійсності депозитних договорів.
		Так, колегія суддів відхилила дане клопотання, оскільки воно ґрунтується на припущеннях та суд самостійно може надати правову оцінку спірним договорам.
		Крім того, представник відповідача подав клопотання про продовження розгляду справи у закритому засіданні.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому засіданні.
		Предстанвик позивача у судовому засіданні 23.09.2016 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Представник відповідача у  судовому засіданні 23.09.2016 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. 
		Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10 жовтня 2014 року між Приватним акціонерним товариством "МТС Україна" (далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (далі - відповідач), був укладений генеральний договір депозитної лінії №500.004.26053 (надалі - генеральний договір).
		Умовами генерального договору сторони передбачили, що позивач відкриває вкладний (депозитний) рахунок для розміщення та обліку грошових коштів позивача, внесених на умовах, що визначаються при внесенні вкладу на вкладний (депозитний) рахунок, про що укладається окремий договір строкового банківського вкладу (депозиту), який після набуття чинності є невід'ємною частиною даного договору.
		На підставі генерального договору позивач вніс перший вклад, сума якого у відповідності до п. 3.1. генерального договору становила 1 000, 00 грн. Дата повернення першого вкладу - 09 жовтня 2015 року.
		Також, колегією суддів встановлено, що в подальшому між позивачем та відповідачем, в рамках генерального договору було укладено ряд договорів строкового банківського вкладу (депозиту), які є невід'ємною частиною генерального договору:
		-          договір №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року (надалі - депозитний договір №1);
		-          договір №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року (надалі - депозитний договір №2);
		-          договір №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11 грудня 2014 року (надалі - депозитний договір №3)
		Умовами депозитного договору №1 було передбачено, що позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу у розмірі 100 000 000, 00 грн., зі сплатою відповідачем процентної ставки у розмірі 21,5 % річних, зі строком повернення вкладу 10 грудня 2014 року. 
		В подальшому умови договору в частині строку повернення вкладу неодноразово змінювались шляхом укладання додаткових договорів та були остаточно погоджені сторонами 31 липня 2015 року шляхом укладання додаткового договору до договору №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року, яким було визначено, що датою повернення вкладу є 30 вересня 2015 року.
		Згідно із умовами депозитного договору №2 було передбачено, що позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу у розмірі 70 000 000, 00 грн., зі сплатою відповідачем процентної ставки у розмірі 22 % річних, зі строком повернення вкладу 02 лютого 2015 року. 
		В подальшому умови договору в частині строку повернення вкладу неодноразово змінювались шляхом укладання додаткових договорів та були остаточно погоджені сторонами 31 липня 2015 року шляхом укладання додаткового договору до договору №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року, яким було визначено, що датою повернення вкладу є 30 вересня 2015 року.
		Відповідно до депозитного договору №3 було передбачено, що позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу у розмірі 80 000 000, 00 грн., зі сплатою відповідачем процентної ставки у розмірі 23 % річних, зі строком повернення вкладу, з урахуванням усіх змін та доповнень, 30 вересня 2015 року.
		Як вбачається із матеріалів справи, факт розміщення позивачем коштів за депозитним договором №1 у розмірі 100 000 000, 00 грн. підтверджується платіжним дорученням №9900200001 від 10 жовтня 2014 року, за депозитним договором №2 у розмірі 70 000 000, 00 грн. - платіжним дорученням №0010228664 від 01 жовтня 2014 року та за депозитним договором №3 у розмірі 80 000 000, 00 грн. - платіжним дорученням №0010238955 від 11 грудня 2014 року та платіжним дорученням №0010238954 від 11 грудня 2015 року.
		06 жовтня 2015 року позивач звертався до відповідача з письмовим зверненням, відповідно до якого просив відповідача виконати умови взятих на останнього зобов'язань в частині повернення грошових вкладів та повідомив відповідача про відмову від пролонгації укладених  раніше депозитних договорів.
		Так, як вбачається із матеріалів справи, 09 жовтня 2015 року відповідач повернув позивачу суму вкладу, що була внесена позивачем на підставі генерального договору, у розмірі 1 000, 00 грн., що підтверджується відповідною випискою з рахунку позивача.
		Водночас, 250 000 000, 00 грн. вкладів за депозитними договорами не повернув.
		Частиною 1 статті 1058 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. 
		Відносини банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положенням про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цим Кодексом або не випливає із суті договору банківського вкладу. 
		Стаття 1060 Цивільного кодексу України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого Договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
		Частиною 1 статті 1061 Цивільного кодексу України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
		Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно частини 3 статті 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Абзацом 12 статті 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІП "Про банки і банківську діяльність", визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
		Як зазначалося вище, згідно умов депозитних договорів, вдповідач повинен був повернути вклади у строк до 30.09.2015 року.
		Відповідно до статті 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.          
		Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. 
		Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має   виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Проте, всупереч умовам договорів, відповідач свого обов'язку щодо повернення суми депозиту (вкладу) в розмірі 250 000 000, 00 грн. не виконав.
		Звертаючись до суду апеляційної інстанції, відповідач зазначає, що на засіданні Спостережної ради банку 21.06.2016 року було встановлено перевищення повноважень посадових осіб банку щодо підписання договорів строкового банківського вкладу (депозиту) № 500.004.26055, № 500.004.26450 та № 500.004.26548, на підтвердження чого надав суду протокол засідання Спостережної ради ПАТ «Платинум Банк» від 21.06.2016 року. Крім того, апелянт послався на те, що судом першої інстанції не було досліджено питання про відповідність договорів строкового банківського вкладу нормам закону, зокрема обставини щодо обмеження повноважень посадових осіб банку на підписання вказаних договорів встановлених 21.06.2016 року.
		Колегією суддів встановлено, що питання дійсності депозитних договорів не досліджувалось судом першої інстанції при розгляді даної справи.
		Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
		Згідно із ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними в справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
		Посилаючись на протокол Спостережної ради ПАТ «Платинум Банк» від 21.06.2016 року апелянт зазначає, що вищевказані депозитні договори є значними правочинами, які укладалися без погодження Спостережної ради банку як передбачено п. 8.4.15 статуту ПАТ «Платинум банк» та з метою приховання іншого правочину, у зв'язку із чим був виданий наказ № 1459 від 21.09.2016 року про проведення службового розслідування щодо встановлення обставин укладення депозитних договорів. 
		З огляду на вказані обставин колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про те, що вищевказані депозитні договори укладалися з метою приховання значного правочину з боку посадових осіб ПАТ «Платинум Банк» є необґрунтованими, оскільки останній не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про зловмисну домовленість посадових осіб банку.
		Крім того, згідно із п. 8.4.15 Статуту ПАТ «Платинум» банк (в редакції, яка діяла на момент укладення депозитних договір) встановлено, що до виключної компетенції Спостережної ради належить прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків (включно) вартості активів банку за даними останньої річної фінансової звітності банку.
		Пунктом 7.2.19 Статуту ПАТ «Платинум» банк (в редакції, яка діяла на момент укладення депозитних договір) передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів належить прийняття рішень щодо вчинення правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності банку. Рішення про вчинення такого правочину приймається Загальними зборами за поданням Спостережної ради.
		Так, колегія суддів зазначає, що на дату укладення спірних договорів, а саме 2014 рік, з офіційного сайту ПАТ «Платинум Банк» - http://ua.platinumbank.com.ua/view.annual/, вбачається, що станом на 31.12.2013 року активи ПАТ «Платинум Банк» склали 6 214 464 000, 00 грн., а отже вказане не може свідчити про укладення банком значних правочинів.
		До того ж, апелянт зазначає, що генеральний договір депозитної лінії та депозитні договори № 500.004.26055 від 10.10.2014 року та № 500.004.26548 від 11.12.2014 року підписанні зі сторони ПАТ «Платинум Банк» в особі представника ОСОБА_10 на підставі довіреності № 143 від 20.08.2014 року. Водночас, відповідачу невідомо про факт видачі довіреності № 143 від 20.08.2014 року на ім'я ОСОБА_10 
		При цьому, договір №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01.12.2014 р. від імені ПАТ «Платинум Банк» був підписаний ОСОБА_11, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності за реєстровим номером 872 від 08.07.2013 р. Проте, з тексту даного договору не вбачається, хто з посадових осіб банку уповноважував ОСОБА_11. діяти від імені банку.
		Враховуючи зазначене, відповідач звернувся із клопотанням про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малиновської О.Ю. належним чином завіреної копії довіреності від 08.07.2013 року та копії документів, які посвідчували повноваження уповноваженої особи ПАТ «Платинум Банк» на видачу довіреності від 08.07.2013 року.
		Як зазначалося вище, генеральний договір депозитної лінії №500.004.26053 від 10.10.2014 р., договір №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10.10.2014 р. та договір №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11.12.2014 р. від імені ПАТ «Платинум Банк» був підписаний ОСОБА_10, яка діяла на підставі довіреності №143 від 20.08.2014 р.
		Довіреність №143 від 20.08.2014 р. була підписанао т.в.о Голови правління банку ОСОБА_12, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату 20.08.2014 р. № 1001391211 (дата підписання довіреності № 143) та на дату 10.10.2014 р. № 1001391171 (дата підписання Генерального договору депозитної лінії №500.004.26053) та дату 11.12.2014 р. № 1001391203 (дата підписання Договору №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) була внесена до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, як уповноважена особа у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи з 03.06.2014 (тимчасово виконуючий обов'язки).
		Відповідно до приписів статті 161 Цивільного кодексу України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
		 
		Пункт 9.1 Статуту ПАТ «Платинум Банк», передбачає, що правління банку є виконавчим органом банку, здійснює поточне управління діяльністю банку. 
		В свою чергу, відповідно до п. 9.3 Статуту ПАТ «Платинум Банк», до компетенції правління належать всі питання діяльності Банку, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів Банку.
		Пунктом. 9.5.5 Статуту ПАТ «Платинум Банк», передбачено, що голова правління банку має право, без довіреності представляти інтереси Банку, вчиняти від його імені правочини, підписувати будь-які договори, здійснювати інші дії в межах компетенції, визначеної цим Статутом, рішенням загальних зборів та Спостережної ради, а також Положенням про Правління.
		Відповідно до п. 9.5.10 Статуту ПАТ «Платинум Банк», передбачено право голови правління видавати довіреності на право діяти від імені Банку. При цьому, п. 9.8 Статуту ПАТ «Платинум Банк» наділяє особу, яка тимчасово виконує обов'язки Голови правління аналогічними повноваженнями, як і Голова правління.
		В свою чергу, договір №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01.12.2014 р. від імені ПАТ «Платинум Банк» був підписаний ОСОБА_11, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності за реєстровим номером 872 від 08.07.2013 р.
		При цьому, з матеріалів справи не вбачається хто видавав вищевказану довіреність. Зазначена довіреність в матеріалах справи відсутня.
		Однак, колегія суддів зазначає, що згідно із ст. 241 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, зчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
		Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощої або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів та ін. (п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013р.).
		Таким чином, навіть якщо правочин вчинений неуповноваженою особою, але він вподальшому був схвалений юридичною особою, то підстави для визнання його недійсним відсутні.
		Так, колегією суддів встановлено, що умовами депозитного договору №1 було передбачено, що позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу урозмірі 100 000 000, 00 грн., зі сплатою відповідачем процентної ставки у розмірі 21,5% річних, зі строком повернення вкладу 10 грудня 2014 року. 
		В подальшому умовами договору в частині строку повернення вкладу неодноразово змінювались шляхом укладання додаткових договорів та були остаточно погоджені сторонами 31 липня 2015 року шляхом укладання додаткового договору до договору №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року, яким було визначено, що датою повернення вкладу є 30 вересня 2015 року. При цьому до договору №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10.10.2014 р. в період з 10.12.2014 р. по 31.07.2015 р. було укладено 5 додаткових угод, які були підписані також і т.в.о Голови правління ОСОБА_12 та т.в.о Голови правління ОСОБА_13
		Умовами депозитного договору №2 було передбачено, що позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу у розмірі 70 000 000, 00 грн., зі сплатою відповідачем процентної ставки у розмірі 22 % річних, зі строком повернення вкладу 02 лютого 2015 року. 
		В подальшому умовами договору в частині строку повернення вкладу неодноразово змінювались шляхом укладання додаткових договорів та були остаточно погоджені сторонами 31 липня 2015 року шляхом укладання додаткового договору до договору №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року, яким було визначено, що датою повернення вкладу є 30 вересня 2015 року. При цьому до договору № 500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01.12.2012 р. в період з 06.04.2015 р. по 31.07.2015 р. було укладено 3 додаткових угод, які були підписані безпосередньо т.в.о Голови правління ОСОБА_12 та т.в.о Голови правління ОСОБА_13
		Умовами депозитного договору №3 було передбачено, що позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу у розмірі 80 000 000, 00 грн., зі сплатою відповідачем процентної ставки у розмірі 23 % річних, зі строком повернення вкладу, з урахуванням усіх змін та доповнень, 31 липня 2015 року. При цьому до договору 500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11.12.2014 р. в період з 14.04.2015 р. по 02.06.2015 р. було укладено 4 додаткових угод, які були підписані, зокрема і т.в.о Голови правління ОСОБА_12 та т.в.о Голови правління ОСОБА_13
		Крім того, як вбачається із банківських виписок, наявних в матеріалах справи, по всім вищевказаним договорами ПАТ «Платинум Банк» в період з 28.11.2014 р. по 04.05.2016 р. здійснювались виплати відсотків, як це передбачено п. 3.1 договорів.
		Так, колегія суддів зазначає, що виплата відсотків за користування вкладами є подальшим схваленням договорів.
		Аналогічної позиції притримується Вищий господарський суд України у постанові від 22.09.2015 р. у справі № 910/11994/13 та Верховний Суд України у постанові № 5013/492/121 від 19.08.2014 р.
		Беручи до уваги викладене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування  п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України та визнання генерального договору депозитної лінії №500.004.26053 від 10.10.2014 р., договору №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10.10.2014 р., договору №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11.12.2014 р. та договору № 500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01.12.2014 року недійсними.
		Зважаючи на те, що строк повернення депозитів  по вищевказаним договорам настав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
		За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року у справі № 910/30487/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
		Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. 
		Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року залишити без задоволення.
		2.   Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року у справі № 910/30487/15 - без змін. 
		3.   Матеріали справи № 910/30487/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
		         
		 
		Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                             М.А. Дідиченко 
		 
		Судді                                                                                Є.Ю. Пономаренко
		 
		                                                                                Л.В. Кропивна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...