Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/13369/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення злочинної організації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2016.
Дата набрання законної сили: 26.09.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Апеляційний суд міста Києва
		 
		 
		У Х В А Л А 
		 
		26 вересня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги захисників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52016000000000273,
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 12.08.2016 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 02.08.2016 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.2 ст.3641, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, за кожне з яких окремо і за сукупністю яких на підставі ст.70 КК України йому призначено узгоджене сторонами остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, пов`язані з організацією та проведенням біржових торгів (аукціонів), на строк 1 рік 1 місяць зі штрафом у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень, та зі штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень, кожне з яких відповідно до вимог ч.3, 4 ст.72 КК України виконується окремо.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і на нього покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК України. 
		09.09.2016 року захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 скасувати і направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52016000000000273 щодо ОСОБА_4 разом з угодою про визнання винуватості прокуророві або Першому відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України для здійснення досудового розслідування в загальному порядку. 
		Як зазначає захисник, у кримінальному провадженні № 52015000000000002 щодо ОСОБА_6 та інших осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.4 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, з якого виділено кримінальне провадження № 52016000000000273 щодо ОСОБА_4 , Першим відділом детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування. ОСОБА_6 підозрюється в тому, що разом з ОСОБА_4 та іншими особами у складі злочинної організації вчиняв службове підроблення, привласнення майна та зловживав службовими повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки. 
		Тому вважає, що вирок суду першої інстанції, яким встановлені фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень не тільки ОСОБА_4 , а й інших осіб, які є підозрюваними у кримінальному провадженні № 52015000000000002 і, за твердженням обвинувачення, членами злочинної організації, порушує гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права його підзахисного на справедливий суд та свободу на особисту недоторканість. 
		12.09.2016 року захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 змінити, виключивши з нього відомості про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
		Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що всупереч положенням ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд першої інстанції у резолютивній частині вироку вказав, що Особа 1 вчинила кримінальне правопорушення, чим створив преюдицію злочинності діянь та встановив винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального порушення, не дотримавшись принципу презумпції невинуватості. 
		Вивчивши апеляційні скарги та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вони подані особами, які не мають на це права, з таких підстав.
		Згідно з ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7 ст.474 цього Кодексу, в тому числі нерозяснення йому наслідків укладення угоди; 
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 цього Кодексу угода не може бути укладена. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок на підставі угоди про визнання винуватості ухвалено щодо ОСОБА_4 . Захисники подали апеляційній скарги в інтересах інших осіб, щодо яких дане кримінальне провадження не розглядалося. Передбачені законом підстави, з яких вирок суду першої інстанції може бути оскаржено, в жодній з апеляційних скарг не наведені.
		Дійсно, згідно з ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді. 
		Водночас, вирок суду першої інстанції стосується виключно ОСОБА_4 , і у ньому відсутні дані про вчинення ОСОБА_6 або ОСОБА_7 будь-яких кримінальних правопорушень, щоб давало підстави вважати, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод чи інтересів.
		Доводи захисників про те, що суд у вироку встановив фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 з іншими особами, чим штучно створив преюдицію, є надуманими, оскільки вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб, і визнання винуватості ОСОБА_4 не є доказом винуватості останніх.
		Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу. 
		Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом не розглядалося, і відомості про них у вироку відсутні. Судове рішення не стосується прав та інтересів вказаних осіб, а відтак захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не наділені правом у даному кримінальному провадженні подавати апеляційні скарги, і їх належить повернути.
		На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України, 
		 
		у х в а л и в :
		 
		Апеляційні скарги захисників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 520160000000002735 повернути.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
		На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		 
		Суддя Апеляційного суду 
		міста Києва ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...