Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/1529/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2016. Зареєстровано: 02.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2016.
Дата набрання законної сили: 27.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 552/1529/16-ц  Номер провадження 22-ц/786/2321/16Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М.  Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 вересня 2016 року м. Полтава
		 
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
		Головуючого:  Дорош А.І.
		Суддів: Омельченко Л.М.., Триголова В.М.
		при секретарі: Ачкасовій О.Н.
		з участю
		представника позивача Пихтіної Ю.А. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві  апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 
		на  рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 липня 2016 року
		у цивільній справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання,- 
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,- 
		В С Т А Н О В И Л А :
		      У березні 2016 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1, користуються послугами підприємства по забезпеченню централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та зобов'язані оплачувати отримані послуги, проте з 2007 року не сплачують кошти за отримані послуги, у зв'язку з чим за період з 01 липня 2007 року по 01.02.2016 року  утворилась заборгованість у сумі 30 116,56 грн. Загальна сума заборгованості з нарахованим індексом інфляції та 3 % річних складає 47 654,37 грн. Просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 47 654,37 грн. та понесені судові витрати в сумі 1 378 грн. 
		Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за надані послуги за період з 01.05.2007 року по 01.06.2016 року з урахуванням перерахунку у розмірі 20 304,68 грн., індекс інфляції 11 915,57 грн., три відсотки річних в сумі 2 322,79 грн. та витрати по справі (а.с. 61-62).
		Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05 липня 2016 року позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - задоволено частково.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Полтавськоого обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства « Полтаватеплоенерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 22 квітня 2014 року по 1 червня 2016 року у розмірі 8 242,56 грн., 488,46 грн. - 3% відсотків річних, 6 331,94  грн. - інфляційних витрат , а всього 15 062,96 грн. 
		Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Полтавськоого обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства « Полтаватеплоенерго» судові витрати по 459,33 грн.
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції  скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути судові витрати.
		Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно п. 3 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
		Згідно п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами зміни рішення суду першої інстанції є  неправильне застосування норм матеріального права. 
		Як вбачається з матеріалів справи та  встановлено судом першої інстанції,  що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, користуються послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються ПОКВПТГ „Полтаватеплоенерго відповідно до «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.      
		Відповідачі не сплачували кошти за надані послуги з 01 травня 2007 року.
		22 квітня 2014 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу.
		07.05.2014 року був виданий судовий наказ, яким стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача борг за надані послуги з теплопостачання та централізованого постачання гарячої води у розмірі 21 205,01 грн., який ухвалою суду від 10 лютого 2016 року скасований (а.с. 5).
		     Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що звернення позивача до суду 22.04.2014 року із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів боргу за надані послуги є безумовною підставою для переривання позовної давності. Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу 22 квітня 2014 року, позивач просив стягнути заборгованість за надані послуги з 01.05.2007 року по 01.04.2014 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності. Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Оскільки перебіг позовної давності перервався 22 квітня 2014 року у зв'язку зі звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу, враховуючий вимоги ч. 3 ст. 264 ЦК України, строк позовної давності почався заново з 22 квітня 2014 року, а тому підлягає стягненню заборгованість за надані послуги за період з 22 квітня 2014 року по 01 червня 2016 року у розмірі 8 242,56 грн., 488,46 грн. - 3% відсотків річних, 6 331,94  грн. - інфляційних витрат, а всього 15 062,96 грн. 
		Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду  в частині застосування вимог ч. 3 ст. 264 ЦК України є  правильним,  оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права. 
		Як вбачається із матеріалів справи, 22.04.2014 р. позивач звертався до місцевого суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги за період з 01.05.2007 р. по 01.04.2014 р. 
		Згідно ч.2,3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		     Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення. 
		     Отже, датою пред»явлення заяви про видачу судового наказу є 22.04.2014 р., з цієї дати перервалася позовна давність і почалася заново, час до пред»явлення заяви, тобто до 22.04.2014 р. до нового строку не зараховується.
		     Однак, місцевий суд допустив помилку з визначенні строку заборгованості та помилково вказав, що він становить по 01 червня 2016 р., т.я. позивачем заявлені позовні вимоги по 01.02.2016 р., отже, період заборгованості становить з 22.04.2014 р. по 01.02.2016 р. Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 6-9) за цей період сума заборгованості становить не 8 242,56 грн., як вказав місцевий суд, а 12 498,39 грн. (з 01.05.2014 р. за 2014 рік - 3 367,99 грн. + 2015 р. - 7 905,38 грн. + січень 2016 р. - 1225,02 грн.)
		     Колегія суддів приходить до висновку про те, що місцевий суд правильно визначив строк, з якого підлягає стягненню заборгованість, саме з 22.04.2014 р., тобто з дати переривання перебігу позовної давності, і по дату 01.02.2016 р. заявлених позовних вимог. Строк з 22.04.2014 р. по 01.02.2016 р. знаходиться в межах позовної давності.
		     Доводи позивача про те, що саме з моменту скасування судом судового наказу відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України почався перебіг позовної давності, тобто саме з цього часу у нього виникло право звернутися до суду з тими ж вимогами у позовному провадженні, не грунтуються на вимогах ЦК України. 
		Проте, звертає на себе увагу та обставина, що розмір стягнутого місцевим судом індексу інфляції - 6 331,94 грн. складає більшу половину від розміру заборгованості за спожиті послуги, яка стягнута місцевим судом 8 242,56 грн.
		В цій частині позовних вимог колегія суддів вважає необхідним застосувати вимоги ст. 303 ч.3 ЦПК України, яка передбачає, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення.
		 
		Перевіривши правильність нарахування розміру індексу інфляції за весь час прострочення, колегія суддів виходить до наступних висновків.
		Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015 р., передбачає, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		За спірний період з 22.04.2014 р. по 01.02.2016 р. величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації лише у травні 2014 р. - 103,8%, що складає  2,71 грн. (261,28 грн. х 103,8 : 100), у вересні 2014 р. - 102,9%, що складає   3,39 грн. (329,85 грн. х 102,9 : 100), у жовтні 2014 р. - 102,4%, що складає 5,43 грн. (531,02 грн. х 102,4 : 100), у листопаді 2014 р. - 101,9%, що складає 7,83 грн. (768,77 грн. х 101,9 : 100), у грудні 2014 р. - 103,0%, що складає 7,91 грн. (768,64 грн. х 103,0 : 100), у січні 2015 р. - 103,1%, що складає 8,06 грн. (781,45 грн. х 103,1 : 100), у лютому 2015 р. - 105,3%, що складає   7,05 грн. (670,31 грн. х 105,3 : 100), у березні 2015 р. - 110,8%, що складає 6,88 грн. (620,92 грн. х 110,8 : 100), у квітні 2015 р. - 114,0%, що складає 5,07 грн. (445,50 грн. х 114,0 : 100), у травні 2015 р. - 102,2%, що складає 5,56 грн. (543,72 грн. х 102,2 : 100), у вересні 2015 р. - 102,3%, що складає 4,68 грн. (454,93 грн. х 102,9 : 100), у листопаді 2015 р. - 102,0%, що складає 11,04 грн. (1083,58 грн. х 101,9 : 100), всього 75,61 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача.
		У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає зменшенню розмір стягнутого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам з по 459,33 грн. до по 398,33 грн. з кожного відповідача. 
		Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 3, 309 ч.1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,  колегія суддів, -
		                 В И Р І Ш И Л А :
		    Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - відхилити. 
		Рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 липня 2016 року -  змінити, збільшивши розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 22 квітня 2014 року по 01.02.2016 року, із суми 8 242,56 грн. до суми  12 498,39 грн. та зменшити розмір стягнутого індексу інфляції із сумі 6 331,94  грн. до суми 75,61 грн. та зменшити розмір стягнутого судового збору із сумі по 459,33 грн. з кожного до суми по  398,33 грн. з кожного відповідача.
		В решті рішення місцевого суду залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
		                                        С У Д Д І :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...