Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/8056/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2016. Зареєстровано: 03.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2016.
Дата набрання законної сили: 16.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           29 вересня 2016 року                                  м. Київ                              К/800/6138/16 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
		суддів:  Мороз Л.Л.,
		             Горбатюка С.А.,
		             Шведа Е.Ю.,
		 
		розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський Металугрійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський Металугрійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 14983122,44 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4494,94 грн.
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року позов задоволено повністю. Суд стягнув з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 14983122,44 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4494,94 грн., а разом - 14987617,38 грн.
		Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Постановлено стягнути з публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у сумі 14878345,36 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4463,50 грн. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
		Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
		Частинами першою та другою статті 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.   
		Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
		Згідно з частиною   першою статті 20 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. 
		Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.
		Відповідно до частини першої статті 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» складає 12239 осіб; 
		З огляду на положення частини першої статті 19 Закону № 875-ХІІ відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 12239 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 490 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, про що, також, зазначено і у звіті за формою № 10-ПІ за 2013 рік, поданому відповідачем.
		При цьому, встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників Публічного акціонерного товариства «Дніпровський Металугрійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, у 2013 році склала 204 особи. 
		Таким чином, у 2013 році на підприємстві обліковувалась незайнята кількість місць для інвалідів - 286 осіб, що є порушенням частини першої статті 19 Закону № 875-ХІІ.
		За вказане порушення відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2013 рік у сумі 14983122,44 грн. (за непрацевлаштованих 286 інвалідів).
		У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, позивач нарахував пеню у розмірі 4494,94 грн.
		Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 14987617,38 грн.
		Як встановлено, відповідач протягом 2013 року шляхом подачі звітів за формою № 3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів інформував державну службу зайнятості населення про наявність лише 2, 3 та 11 вільних посад для працевлаштування інвалідів, замість 286 посад для інвалідів.
		Отже, відповідачем не було виконано обов'язок по інформуванню щодо утворення (пристосування) робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів, тобто не вжито необхідних заходів, передбачених законодавством, чинним на момент виникнення спірних відносин, щодо недопущення правопорушення у сфері господарювання. 
		В добровільному порядку погашення визначених позивачем по результатам звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік адміністративно-господарських санкцій відповідачем не здійснено.
		З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій санкції у сумі 14878345,36 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4463,50 грн.
		У касаційній скарзі відповідач зазначає про відсутність складу господарського правопорушення, оскільки відсутня вина та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача і наслідками щодо незабезпеченні нормативу робочих місця для інвалідів.
		Проте, колегія суддів не може погодитись з такими доводами відповідача.
		Так, при вирішенні аналогічних справ (№№ 21-2151во09, 21-60а11, 21-95а13) Верховний Суд України, проаналізувавши положення статей 18, 18-1, 19, 20 Закону № 875-ХІІ та статті 218 ГК, вказав, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування і, зокрема, зазначив, що на учасника господарських відносин не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають на ньому працювати, лише у випадку, якщо відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
		У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, дійшли висновку про наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності, виходячи із встановлених обставин, що останній не надавав звіти до центру зайнятості про достовірну кількість незайнятих робочих місць для інвалідів та не вжив усіх заходів зі створення робочих місць для інвалідів.
		За таких обставин, на думку колегії суддів, відповідач не виконав вимоги, покладені на нього Законом № 875-ХІІ, працевлаштування інвалідів у 2013 році не відбулося з його вини, а тому й застосування до нього санкцій є правомірним.
		Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
		 
		Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів 
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський Металугрійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського відхилити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року у цій справі залишити без змін.
		 
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...