Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 170/251/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2016. Зареєстровано: 03.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2016.
Дата набрання законної сили: 01.12.2016
Результат оскарження 01.12.2016 Апеляційний суд Волинської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО                                                                                            Справа № 170/251/16-ц 
		Позовне провадження                                                                                                                 Провадження № 2/170/95/16 
		Рядок -47
		 
		Шацький районний суд Волинської області
		   Р І Ш Е Н Н Я
		       і м е н е м    У к р а ї н и
		22 вересня 2016 року                                                                                  смт. Шацьк
		                
		 Шацький районний суд Волинської області у складі
		головуючого               судді Сушик Н.В.,
		за участю секретаря       Копитко І.О.,
		представника позивача      ОСОБА_1,
		представника відповідача      ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя,
		В С Т А Н О В И В :
		06.05.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя.                              Свої вимоги обґрунтовував тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_5 з 1984 до 1999 року. Стверджував, що після розірвання шлюбу вони з відповідачкою продовжували проживати однією сімєю та вести спільне господарство до середини 2013 року, коли шлюбні відносини між ними остаточно припинилися. Вказував, що за час перебування в шлюбі ними спільно придбано земельну ділянку площею 0,10 га по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району Волинської області на підставі відповідного договору купівлі-продажу та спільно побудовано на ній індивідуальний житловий будинок з господарськими спорудами.Просив визнати за ним право власності на половину вказаних обєктів нерухомого майна.                                                                           21.06.2016 року представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він додатково просив визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,2136 га по вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району Волинської області та на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за цією ж адресою (т.1 а.с. 62-63).                                                       Під час судового розгляду справи, представник позивача просив встановити факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 01.01.2004 року до 11.06.2013 року; визнати обєктами спільної сумісною власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,10 га по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району Волинської області (кадастровий номер  0725755103:03:001:0558), індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за № 120 по вул. 17 Вересня в с. Мельники Шацького району Волинської області, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за №20 по вул. Окружна в с. Липини Луцького району Волинської області; визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,10 га по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району Волинської області (кадастровий номер  0725755103:03:001:0558); ? частину індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами за № 120 по вул. 17-го Вересня в с. Мельники Шацького району Волинської області; ? частину земельної ділянки площею 0,2136 га по вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району Волинської області (кадастровий номер  0722883400:01:001:4373), ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за № 20 по вул. Окружна в с. Липини Луцького району Волинської області.                                                                  В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав повністю. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, оскільки зазначала, що шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 12.05.1999 року, причиною розлучення була інша жінка, ОСОБА_6, з якого в даний час ОСОБА_3 перебуває в шлюбі. Представник відповідача заперечувала підтримання сімейних стосунків між позивачем та відповідачем, оскільки проживання в одному дворі, але в різних будинках за тією ж адресою не є сімейними відносинами. Представник відповідача у звязку з наведеним не визнавала спірне нерухоме майно обєктами спільної сумісної власності, що підлягає розподілу.           Суд, заслухавши думку сторін, заслухавши показання свідків, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.                                                   Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 1984 до 1999 року. 12 травня 1999 року шлюб було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 243 (т.1 а.с.5). Відповідач після розірвання шлюбу залишила прізвище «Коцан».                                                  Не зважаючи на формальне розірвання шлюбу, позивач та відповідач продовжували проживати однією сімєю без реєстрації шлюбу до початку червня 2013 року, коли сімейні відносини між ними остаточно припинилися, а позивачем було укладено шлюб з ОСОБА_6 (т.1 а.с.6).                                                                      Факт існування сімї між позивачем та відповідачем підтверджується показаннями, допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, який пояснив суду, що з 1999 року він разом із відповідачем проживали в житловому будинку с. Липини по вул. Окружна, 20 та в квартирі на просп. Волі, 15/20 в м.Луцьку. В квартирі також проживала мама відповідача та їх спільний син ОСОБА_7. В 1999 році він займався бізнесом та працював директором ДП «Укрспецюст», ректор університету - з 2005 року. До 2013 року з ОСОБА_6 фактично не проживав. В будинку проживав до червня 2013 року. Почав жити в літній кухні в с. Липини лише коли відповідач виставила його речі з будинку, дізнавшись про народження у нього з ОСОБА_6 сина. На 50-річний ювілей відповідач приймала разом з ним гостей як дружина на базі відпочинку «ГАРТ» в с. Світязь. Син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення школи навчався в м. Луцьку в ЗОШ № 1, приїжджав в с. Липини, проте більшість часу проживав на квартирі в м. Луцьку. Сімейні стосунки з відповідачем були звичайними, він, як чоловік матеріально забезпечував сімю. З відповідачем у них все було спільне. Позивач оплачував комунальні послуги, будував та утримував спірні будинки, автомобілі,оплачував та організовував ремонт на квартирі, оплачував навчання сина, в будинку в с. Липини спільні сімейні відпочинки. Пояснив, що шлюб між ними в 1993 році було розірвано формально. Після розірвання шлюбу він не заперечував щоб право власності було оформлено на усе нерухоме майно, яке вони придбали, на ОСОБА_5, йому було відомо, що право власності на житловий будинок в с. Липини було оформлено на дружину, в якому він в 2007-2008 роках робив капітальний ремонт, реконструював літню кухню. Знайшов власника земельної ділянки в с. Мельники ОСОБА_9, якому заплатив кошти за земельну ділянку і попросив, щоб відчужив її на імя ОСОБА_5 Після того як земельна ділянка була оформлена на підставі договору купівлі-продажу на ОСОБА_5, розпочав на ній будівництво житлового будинку. Після завершення будівництва, дав усне доручення ОСОБА_10, жителю смт. Шацьк, щоб останній займався оформленням права власності на даний будинок на ОСОБА_5 Після оформлення права власності в 2013 році та отримання Свідоцтва про право власності, документи поклав в будинку в с.Липини. Після будівництва будинку в с. Мельники приїжджали з ОСОБА_5 туди відпочивати, вона займалася побутовим благоустроєм в будинку, купувала постіль, посуд, гардини. До початку червня 2013 року йому ОСОБА_5 не чинила перешкод в реалізації його права власності на спірні обєкти нерухомого майна. Протягом останніх двох років він вів перемовини з ОСОБА_5 про добровільний розподіл спільного майна, проте згоди досягти не вдалося. На початку 2013 року він подарував ОСОБА_5 новий автомобіль Мерседес.                                                                      Такі показання свідка ОСОБА_3 щодо факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу з відповідачем обєктивно підтверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.                                                                      Зокрема, свідок ОСОБА_11 показав суду, що на ювілеї ОСОБА_3, ОСОБА_5 приймали гостей та вітання як дружина. Про те, що між ними розірвано шлюб йому відомо не було.               Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 показав, що з сімєю ОСОБА_5 знайомий з 1999-2000 років, оскільки вони дружили сімями та підтримували тісні стосунки. Вказав, що вони часто святкували разом свята, дні народження. Шлюб між ними було розірвано вже давно, але вони продовжували жити як сімя. Проживали разом і вели спільно господарство. Певний період часу ОСОБА_5 проживала з мамою на квартирі в м. Луцьк, а після її продажу переїхали всі разом проживати в будинок в с. Липини. В кінці 1998-1999 років будинок в с.Липини вже був збудований та придатний для проживання. ОСОБА_2 в той час збудована і літня кухня. Син ОСОБА_7 жив разом з ними. Приблизно в 2006 році поступив на навчання та поїхав в Київ, проте додому приїжджав. Всі свята сімя ОСОБА_5 святкувала в Липинах. На всіх заходах відповідач була присутня з ОСОБА_3, як дружина. На 50-річчі теж приймала вітання як дружина і зустрічала гостей. З нинішньою дружиною позивача ОСОБА_6 познайомився після їх одруження. Відповідач жила з позивачем в с. Липини в деревяному будинку  літній кухні. Вона брала участь в розробці проекту, реконструкції літньої кухні, купувала речі, оздоблювала камін. Йому було відомо, що ОСОБА_3 робив ремонт в житловому будинку в с. Липини, реконструював літню кухню. Будував житловий будинок в с. Мельники, де вони разом з ОСОБА_5 святкували сімейні свята. Неодноразово їздили з сімєю ОСОБА_5 та І.Я. за кордон на відпочинок. ОСОБА_3 жив з ОСОБА_5 до середини 2013 року як подружжя, ніхто навіть не здогадувався, що шлюб між ними було розірвано.                                                            Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 показав суду, що відповідач приїжджала на відпочинок в с. Мельники після завершення будівництва разом із позивачем, часом з сином, а часом і сама. Кошти за утримання будинку йому не платила. Приїжджала як господиня та слідкувала за порядком. Будівництвом та утриманням будинку займався ОСОБА_3                    Окрім показань свідків факт існування сімейних відносин між сторонами підтверджується також копією паспорта позивача, з якої випливає факт реєстрації місця проживання ОСОБА_3 в с. Липини по вул. Окружній, 20 з 2007 року до цього часу (т.1 а.с. 130-132), копіями фото світлин спільного відпочинку сімей ОСОБА_3 та ОСОБА_12 в Тунісі, датованих 26.11.2011 року та 29.10.2011 років (т.2 а.с.27), копією нотаріально засвідченої згоди ОСОБА_5 на придбання ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0825 в с. Лище Луцького району (т.2 а.с.130).               Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу відсутності сімейних відносин між сторонами з 1999 року, через іншу жінку ОСОБА_6, з якою позивач будував сімю, оскільки судом встановлено та підтверджується заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 30.04.2013 року у справі № 0308/18197/12, що ОСОБА_6 з 06.06.1999 року до 09.12.2009 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 (т.1 а.с.105-106).          В цей же час, показання свідка ОСОБА_3 в тій частині, що причиною остаточного припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами стало повідомлення ним відповідачу про наявність дітей з ОСОБА_6 в середині 2013 року, обєктивно підтверджуються дослідженим заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 30.04.2013 року у справі № 0308/18197/12 у справі про визнання батьківства позивача на дочку ОСОБА_15, яке набрало законної сили 11.05.2013 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, прізвище якого було змінене з «Поліщук» на «Коцан» лише 27.06.2013 року (т.2 а.с. 10-12).
		     Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу між сторонами з 01.01.2004 року до 13.06.2013 року, встановивши факт ведення спільного господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також наявність у них спільного побуту та бюджету на той час.                                                                       На думку суду, позивачем доведено факт будівництва за спільні з відповідачем кошти та для потреб їх сімї індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району.                                             Зокрема, у відповідності до показань свідка ОСОБА_9 приблизно на початку 2003 року він зясував, що на його земельній ділянці було розпочате будівництво сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_12 З метою врегулювання конфлікту, позивач запропонував йому викупити його земельну ділянку площею 0,10 га. Про продаж цієї землі він домовлявся безпосередньо з ОСОБА_3 Кошти від продажу землі отримував від нього в присутності ОСОБА_12 Через деякий час йому зателефонував та повідомив, що все готове для укладення нотаріального договору купівлі-продажу, який ним було підписано в Ковельській державній нотаріальній конторі. Відповідача при підписанні договору він не бачив. Від її імені діяла за довіреністю інша особа.          Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2003 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_17 від імені ОСОБА_5 придбала земельну ділянку площею 0,10 га по вул. 17-го Вересня в с. Мельники Шацького району для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (т.1 а.с. 166).                                             30.05.2003 року на імя відповідача було видано Державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 428 (т.1 а.с.179).                                                  З показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_18 судом встановлено, що орієнтовно протягом 2003-2005 років було розпочате та завершене будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району. При цьому свідок ОСОБА_7 на підставі відповідного американського проекту здійснив роботи, повязані із залиттям фундаменту, зведенням коробки та перекриття будинку. Свідок ОСОБА_18 після цього робив оздоблювальні роботи, клав плитку, паркет, підлогу, встановлював скло. Замовником будівництва був позивач. Він і оплачував будівельні роботи.                    Свідок ОСОБА_13 повідомив суду, що в с. Мельники він живе недалеко від дачі ОСОБА_5. Позивач попросив його, щоб він наглядав за цим обєктом, вивозив сміття, будматеріали та навів порядок після будівництва. Надалі, свідок за проханням та за кошти ОСОБА_3 здійснював догляд за будинком, прибирання території, ремонтував сантехніку, оплачував комунальні послуги.                                                                 Будівництво позивачем індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами по вул. 17-го вересня, 120 в с. Мельники Шацького району доводиться також письмовими доказами дослідженими судом, а саме: видатковою накладною на поставку дверей та вікон ФОП ОСОБА_19 від 21.03.2013 року (т.1 а.с.72), договорами підряду з ФОП ОСОБА_20 від 10.05.2013 року та 09.08.2013 року на будівництво деревяної бесідки та огорожі, утеплення покрівлі та добудову житлового приміщення (т.1 а.с.75-77, 82-84).                              26.04.2013 року право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району було зареєстровано за ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що засвідчується відповідним витягом № 2968757. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер  0725755103:03:001:0558 (т.1 а.с.226). 26.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за індексним № 2999033 було зареєстровано за відповідачем право власності і на житловий будинок по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району загальною площею 149,1 кв.м.                         Відповідно до положень ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється положення глави 8 цього Кодексу.                                             Пункт 20 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_21 України від 21 грудня     2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» розяснює, що при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактично шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі.                         Дослідженими по справі доказами, судом встановлено спільність участі подружжя ОСОБА_5 коштами та працею в створенні та будівництві житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. 17-го Вересня, 120 в с.Мельники Шацького району. Визнаючи право спільної сумісної власності сторін на цей обєкт, суд установив час набуття права власності на спірний будинок - 26.04.2013 року, в той час, коли вони перебували у фактичних шлюбних відносинах, кошти, за які воно будувалося, що належали подружжю та мету його створення  для спільного відпочинку сімї та тимчасового проживання.                                             При цьому, суд вважає, що стороною відповідача не доведено обставини будівництва спірного житлового будинку за кошти, що є особистою приватною власністю відповідача. При цьому суд оцінює, що розписка ОСОБА_22 про позику нею коштів у сумі 20000 дол. США (т.1 а.с.156) та договір купівлі-продажу квартири за адресою  м. Луцьк, просп. Волі, 15/20 за яким продавцем є ОСОБА_8 (т.1 а.с.229) не доводять тієї обставини, що зазначені кошти були передані відповідачу та використані нею для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. 17-го Вересня, 120 в с.Мельники Шацького району, а крім того, дана обставина спростовується вищенаведеними доказами.                                             Суд вважає, що стороною позивача не доведено факт належності земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. 17-го Вересня, 120 в с.Мельники Шацького району до обєктів спільної сумісної власності подружжя, виходячи з наступного.                                              Договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки було укладено 23.04.2003 року. Державний акт на право приватної власності на землю видано на імя відповідача 30.05.2003 року. Судом встановлено факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу між сторонами з 01.01.2004 року до 13.06.2013 року.                                                   Таким чином, стороною позивача не доведено факт придбання земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району за час проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу лише через що ЦК УРСР не передбачав такої підстави набуття права спільної сумісної власності.                                                                 В цей же час, виходячи зі статті 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими обєктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає й в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться. Така правова позиція викладена в постанові Верховного ОСОБА_21 України від 09.12.2015 року у справі № 6-814цс15, яка виходячи з вимог ст. 360-7 ЦПК України обовязковою для застосування.                 
		Таким чином, не зважаючи на те, що стороною позивача не доведено факт придбання земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. 17-го Вересня, 120 в с. Мельники Шацького району за час проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, суд вважає такою, що підлягає до задоволення вимогу про визнання права власності на ? частину вказаної земельної ділянки за позивачем на підставі положень ст. 120 ЗК України.     
		На думку суду, позивачем доведено факт належності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району до спільної сумісної власності сімї ОСОБА_8. 
		Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 14.10.1998 року виконком Липинської сільської ради народних депутатів посвідчує, що житловий будинок в с. Липини по вул. Бічній, 4 дійсно належить ОСОБА_5 на праві приватної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Липинської сільської ради від 14.10.1998 року № 4/4. В свідоцтві міститься реєстраційний напис, відповідно до якого житловий будинок зареєстрований Волинським обласним бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_5 та записаний в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 134 від 03.12.1998 року (т.2 а.с.101).
		У відповідності до довідки Липинської сільської ради № 481/483/01.11 від 15.09.2016 року Липинська сільська рада повідомляє, що внаслідок упорядкування номерів будинків та назв вулиць села Липини, поштова адреса житлового будинку по вул. Бічній, 4 в с. Липини на даний час є поштовою адресою: вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району Волинської області (т.2 а.с.99).
		Суд оцінює, що згідно Декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Волинській області 31.12.2013 року закінченням будівництва індивідуального житлового будинку з навісом та літньою кухнею по вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району Волинської області зазначено 1998 рік. Згідно матеріалів технічного паспорту також вказано, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було побудовано в 1998 році (т.2 а.с.83-94).
		Суд також дійшов висновку про готовність житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району до експлуатації станом на 1998 рік належним чином оцінюючи в цій частині показання надані свідками ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_24
		Згідно ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сімю майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
		Відповідно до ч. 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сімю в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, які заслуговують на увагу.
		Відповідно до статті 16 Закону України «Про власність» майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб і сімю України.
		Таким чином, на думку суду, стороною позивача доведено факт набуття ОСОБА_5 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Окружна, 20 (Бічна, 4) в с. Липини Луцького району за час перебування нею в шлюбі з ОСОБА_3 
		При цьому, судом не приймаються до уваги пояснення представника відповідача ОСОБА_2 в частині того, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району від 04.02.2014 року, в цей час, після припинення шлюбних відносин між сторонами, було зареєстровано право власності за відповідачем на абсолютно новий обєкт нерухомого майна (т. 2 а.с.96).
		Суд при цьому оцінюючи матеріали інвентаризаційної справи на обєкт нерухомого майна по вул. Бічна, 4 в с. Липини Луцького району (т.2 а.с. 125-161) та матеріали технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Окружна, 20 в с. Липини Луцького району (т.2 а.с.83-94) дійшов до висновку про те, що основний обєкт нерухомості, а саме житловий будинок з 1998 року до 2014 року по своїм технічним характеристикам, конфігурації поверхів та загальній площі фактично не змінився. Зміни, внесені в 2008 році в частині реконструкції літньої кухні не створюють нового обєкту нерухомого майна, оскільки літня кухня, на думку суду, виходячи з положень ст. 186, 380, 381 ЦК України не є самостійною річчю, а приналежністю головної речі  житлового будинку, який не змінився.
		На думку суду, не підлягає до задоволення подана представником відповідача заява про застосування строків позовної давності по справі № 170/251/16-ц (т.2 а.с.162).
		Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Судом було встановлено факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу між сторонами з 01.01.2004 року до 13.06.2013 року. При цьому, право володіння та користування позивача спірним майном до моменту припинення фактичних шлюбних відносин порушене не було. Підстав для розпорядження ним сторони, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах не мали. Позивач ОСОБА_3 проживав в даному будинковолодінні з часу його будівництва  1998 року по даний час.
		З пояснень допитаного в якості свідка ОСОБА_3 судом встановлено, що після припинення шлюбних відносин в середині 2013 року, між сторонами проводилися переговори з приводу мирного врегулювання спору та поділу спільно нажитого майна, які завершилися лише на початку 2016 року. Саме тоді позивач усвідомив, що поділити майно, шляхом оформлення права власності на нього не вдасться, а тому звернувся в суд.
		     Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_21 України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати 
		прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК) чи з дати набрання рішенням суду законної сили, а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК).
		     Позивач міг дізнатися про порушення свого права і в червні 2013 року, коли, з його показань, відповідач, дізнавшись про наявність у нього дітей від іншої жінки, виставила його речі, проте з позовом про поділ майна він звернувся до Шацького районного суду 06.05.2016 року, тобто без пропуску встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.
		     На думку суду, викладені в заяві про застосування строків позовної давності положення ЦК УРСР та КпШС України не підлягають до застосування до спірних правовідносин, оскільки після розірвання шлюбу в 1999 році сторони продовжували проживати однією сімєю та вести спільне господарство.
		     На підставі статей 14,16 Закону України "Про власність", ст. 22, 28, 29 КЗпШС, ст. 71, 75, 76 ЦК УРСР, ст. 3, 60, 61, 63, 65, 69, 70, 71, 74 СК України, ст. 16, 368, 369, 372, 377, 392 ЦК України , ст. 120 Земельного Кодексу України, керуючись статтями 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215,217 ЦПК України, суд
		вирішив:
		     Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя, задовольнити частково.
		     Встановити факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_25 в період з 01.01.2004 року до 11.06.2013 року.
		     Визнати обєктами спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4: індивідуальний житловий будинок з господарськими спорудами по вул. 17-го Вересня, 120, с. Мельники Шацького району Волинської області, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по вул. Окружна, 20, в с. Липини Луцького району Волинської області.
		     Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частки індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами по вул. 17-го Вересня, 120, с. Мельники Шацького району Волинської області.
		Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,10 га по вул. 17-го Вересня, 120, с. Мельники Шацького району Волинської області (кадастровий номер 0725755103:03:001:0558).
		     Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за по вул. Окружна, 20, в с. Липини Луцького району Волинської області.
		     Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2136 га по вул. Окружна, 20, в с. Липини Луцького району Волинської області (кадастровий номер 0722883400:01:001:4373).
		     В задоволені решти позовних вимог відмовити.
		     Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір в розмірі 6890 грн. (шість тисяч вісімсот девяносто) гривень.
		     Дане рішення є підставою для реєстрації права власності.
		     На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Волинської області через Шацький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Суддя                                /підпис/                                          ОСОБА_21
		З оригіналом згідно
		Суддя Шацького районного суду Волинської області                            Н.В.Сушик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...