Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/6866/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2016.
Дата набрання законної сили: 28.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/6866/16-ц  С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10305/2016Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   МІСТА  КИЄВА
		03680, м. Київ,  вул. Солом'янська, 2-а
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 
		  28 вересня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва 
		 
		в складі                        головуючого-судді:  Шкоріної О.І., 
		                                     суддів:  Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,
		                                     при секретарі: Юрченко А.С.
		 
		за участю: представника позивача - ОСОБА_3
		                   представник відповідача - ОСОБА_4
		                   представник відповідачів - Рудницької З.І.
		                   представник третьої особи - Горбась Д.В.   
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_7 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 16 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «112 Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ», третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У лютому 2016 року позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «112 Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ», третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі «112 Україна» у прямому ефірі відбувся брифінг за участю ОСОБА_8 у виступі якого обговорювалися трагічні події, які мали місце 31 серпня 2015 біля Верховної Ради України. Своїм виступом ОСОБА_8 розповсюдив неправдиву інформацію та звинуватив ОСОБА_7 в злочинних діях, що насправді не відповідає дійсності та є брехнею. Зазначений брифінг транслювався телеканалом ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», а також був розміщений на веб-сайті ТОВ «Інформаційне агентство «112 Україна» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. На сьогодні відкритий для перегляду необмеженого кола осіб, як на території України, так і за її межами. Відомості поширені на брифінгу ОСОБА_8, а саме висловлювання «...і тому ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації...» є неправдивими та такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію, як порядної людини і відмінного політика. 
		Позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_7 інформацію, поширену ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року на телевізійному каналі «112 Україна», а саме: «...і тому ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації, він повинен іти у відставку...»; зобов'язати ОСОБА_8 та товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» спростувати недостовірну інформацію, а саме «...і тому ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації, він повинен іти у відставку...» яка була розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_2 року на телевізійному каналі «112 Україна», - у той же спосіб, в який ними було поширено недостовірну інформацію, а саме провести брифінг на телевізійному каналі «112 Україна» протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду по даній справі шляхом оголошення ОСОБА_8 резолютивної частини судового рішення в даній справі із зазначенням, що розповсюджена ним вищевказана інформація є недостовірною і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_7; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «112 Україна» вилучити недостовірну інформацію щодо ОСОБА_7, розміщену в мережі Інтернет на веб-сайті www.112.ua за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме відео фрагмент від ІНФОРМАЦІЯ_2 року із брифінгом на якому було розповсюджено недостовірну інформацію ОСОБА_8; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати у справі.
		В подальшому позивачем було подано заяву про часткову зміну предмета позову, в якій  просив суд визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_7 інформацію, поширену ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року на телевізійному каналі «112 Україна», а саме: «...і тому ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації...»; зобов'язати ОСОБА_8 та товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 38590676, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-Г) спростувати недостовірну інформацію, а саме: «...і тому ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації ...» яка була розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_2 року на телевізійному каналі «112 Україна», - у той же спосіб, в який ними було поширено недостовірну інформацію, а саме провести брифінг на  телевізійному каналі «112 Україна» протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду по даній справі шляхом оголошення ОСОБА_8 резолютивної частини судового рішення в даній справі із зазначенням, що розповсюджена ним вищевказана інформація є недостовірною і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_7; в іншій частині предмет позову залишається незмінним. Підстави позову залишаються незмінними.   
		 Рішенням Шевченківського районного суду міста Києві від 16 червня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «112 Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ», третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію.
		Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		В апеляційній скарзі послався на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. 
		В судовому засіданні представник ОСОБА_7-ОСОБА_3, представник третьої особи - Горбась Д.В. апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.
		Представник ОСОБА_8 - ОСОБА_4, представник ТОВ «Інформаційне агентство «112 Україна», ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» - Рудницька З.І.  проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає   задоволенню частково з наступних підстав.
		Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року на телеканалі «112 Україна» у прямому ефірі відбувся брифінг за участю ОСОБА_8, у виступі якого обговорювалися події,  мали місце 31 серпня 2015 року біля Верховної Ради України. У своєму виступі ОСОБА_8 розповсюдив інформацію «… і тому ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації…».
		Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_7, суд першої інстанції, виходив із того, що оприлюднена відповідачами  ІНФОРМАЦІЯ_2 року інформація про позивача є  оціночним судженням, а відтак не підлягають спростуванню та доведенню  їх правдивості. 
		Проте, з такими висновками суду повністю погодитися не можна.
		Згідно із ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст..214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
		Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-якій спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Судом установлено, що під час брифінгу дійсно була викладена інформація, яка стосується позивача, а також зазначена інформація доведена до відома багатьох осіб.
		Згідно з п.15 постанови  Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» негативною слід  вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій ( наприклад, порушення принципів моралі правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Відповідно до ст..68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честі і гідність інших осіб.
		Статтями 297,299 ЦК України встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Зміст права на ділову репутацію полягає в можливості правомочної особи претендувати на те, щоб репутація про неї складалась на підставі достовірного сприйняття третіми особами її поведінки і щоб суспільна моральна оцінка відповідала дійсності виконуваних нею вимог закону, моралі, ділових звичаїв, ділової етики.
		Відповідно до вимог части третьої і четвертої статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Таким чином, діючим цивільним законодавством закріплена презумпція добропорядності особи, а тому згідно з положеннями статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена про позивач інформація є достовірною, покладається на відповідачів.
		Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» встановлено, що оціночним судженням, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правильності.
		Відповідно до змісту ст.277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедент ній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд на порушення вищезазначених вимог матеріального та процесуального закону, не звернув уваги на те, що інформація, яка поширена ОСОБА_8 на брифінгу у прямому ефірі, подана у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження. Інформація, поширена ОСОБА_8 містить стверджувальні вислови: «…ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації…», які вказують на вчинення позивачем тих чи інших протиправних дій, які чинним законодавством кваліфікуються як злочини та дискредитують його в очах оточуючих, формуючи у них відповідну негативну оцінку його дій з точки зору дотримання закону.
		Відповідно до ст..62 Конституції України  особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		У частинах 1,2, 5 ст.17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Суд не врахував положення Конституції України та Кримінального процесуального Кодексу України щодо презумпції невинуватості, не звернув уваги на те, що відповідач ОСОБА_8 не надав доказів достовірності інформації, яка є предметом судового розгляду.
		З наданого стороною позивача листа Генеральної прокуратури України від 20 квітня 2016 року слідує, що «за статистичними даними про роботу слідчих Головного слідчого управління та Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, досудове слідство у яких здійснювалось або здійснюється слідчим Головного слідчого управління, повідомлення про підозру ОСОБА_7 у період з 27.02.2014  по 17.02.2016 не оголошувалась». Крім того, у листі Департаменту інформаційних технологій МВС України від 17 лютого 2016 року зазначено, що «за обліками Департаменту ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 27.02.2014 по 17.02.2016 до кримінальної відповідальності не притягувався та не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває. ОСОБА_7 повідомлення про підозру у період з 27.02.2014 по 17.02.2016 р. не пред'являлися».
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що фраза ОСОБА_8  «…І тому ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації…» є недостовірною та такою, що порочить честі, гідність, ділову репутацію ОСОБА_7, а отже підлягає спростуванню ( ст..277 ЦК України).
		Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.25 постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Отже, враховуючи, що негативна щодо позивача інформація була розповсюджена ОСОБА_8 під час брифінгу, що транслювався у прямому ефірі телеканалом ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», колегія суддів вважає адекватним способом її спростування шляхом повідомлення  в ефірі про прийняте судом рішення протягом 15 днів з часу набрання рішенням законної сили.
		Щодо  позовних вимог до ТОВ «Інформаційне агентство «112 Україна», то в цій частині колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цих вимог, оскільки ТОВ «Інформаційне агентство «112 Україна» не є власником веб-сайту  http://112.ua, а тому є неналежним відповідачем у цій справі.
		З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,- 
		 
		В И Р І Ш И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_7, - задовольнити частково.
		Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 16 червня 2016 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8, товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов'язання спростування недостовірної інформації та в цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту.
		Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_7, інформацію, поширену ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року під час брифінгу, що транслювався телеканалом ТОВ «Телерадіокомпанія  «112- ТВ», а саме «…і тому ОСОБА_7 як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації…».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» не пізніше 15 днів з моменту набрання рішенням законної сили повідомити в ефірі про прийняте судом рішення.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		                                            
		                                         Головуючий:                
		 
		                                          Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...