Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/16637/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано судом: 03.10.2016. Зареєстровано: 04.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2016.
Дата набрання законної сили: 15.03.2017
Результат оскарження 15.03.2017 Апеляційний суд Івано-Франківської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/16637/15-ц 
		Провадження № 2/344/2058/16 
		     
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		                                                                 
		26 вересня 2016 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого - судді Мелещенко Л.В. 
		секретаря  Мічути Т.Б. 
		за участю сторін:
		представника позивача  ОСОБА_1
		представника відповідача  ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія», Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
		В С Т А Н О В И В:
		20 листопада 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 підприємства «Єдиний розрахунковий центр», Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. З позовної заяви вбачається, що позивач разом з сімєю проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана квартира належить позивачу на праві приватної власності. 12 жовтня 2015 року сталося залиття даної квартири з вини ОСОБА_4 підприємства «Єдиний розрахунковий центр» та Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», оскільки останні не утримували внутрішньобудинкові системи будинку у належному технічному стані. Згідно акту від 15 жовтня 2015 року № 03-13/05-36 про залиття (аварію), що трапилось на системі центрального опалення, гарячого (холодного) водопостачання, при візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_1, що знаходиться на пятому поверсі пятиповерхового будинку, встановлено, що у житловій кімнаті мокрі плями на стелі та стінах, замокла електропроводка, меблі, частково відшарувалася штукатурка. При обстеженні мережі центрального опалення на горищі встановлено, що сталася аварійна ситуація, порив труби. Комісією ОСОБА_4 підприємства «Єдиний розрахунковий центр» було встановлено, що безпосередньою причиною залиття квартири є порив мережі центрального опалення. Внаслідок залиття квартири були пошкоджені стіни,стеля та підлога у двох кімнатах, а також проводка електропостачання, вийшли з ладу розетки, світильники, зазнали пошкодження кімнатні меблі. Згідно висновку судового будівельно-технічного дослідження, вартість відновлювального ремонту квартири становить 10 085,00 гривень. Неправомірні дії відповідачів спричинили позивачу також фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання щодо подальшого проживання. На звернення позивача про відшкодування шкоди відповідачі відповіли відмовою. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь заподіяну майнову шкоду у розмірі 10 085,00 грн., заподіяну моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 800,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 800,00 грн., а також судовий збір у розмірі 487,20 грн.
		30 листопада 2015 року позивачем надана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь заподіяну майнову шкоду у розмірі 10 085,00 грн., заподіяну моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 800,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2 800,00 грн., а також судовий збір у розмірі 487,20 грн.
		У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги на підставах, викладених у позові, просили позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача 1 у судове засідання не зявилася, проте, надаючи пояснення у попередніх судових засіданнях, заперечувала проти заявлених позовних вимог, пояснила, що факт протиправної поведінки чи вини в діях відповідача 1, що могли б призвести до затоплення квартири позивача, не встановлено, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Представник відповідача 2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що відповідач 2 несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію тепломережі від котельні по вулиці Федьковича, 91а до житлових будинків, зокрема, будинку № 9 по вулиці Горбачевського, а відповідач 1 обслуговує і несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію внутрішньобудинкових систем, просила суд у задоволенні позову відмовити.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працює інженером відділу з енергозбереження у Державному міському підприємстві «Івано-Франківськтеплокомуненерго» з 1999 року. У будинку по вулиці Горбачевського, 9 у місті Івано-Франківську сталася технічна аварія на горищі будинку. Порив труби на горищі належить до внутрішньобудинкової системи теплопостачання.
		Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одружились 14 листопада 2001 року, прізвище дружини після одруження ОСОБА_6 (а.с. 6).
		Згідно свідоцтва про право власності на житло від 24 квітня 1998 року, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності (а.с. 7).
		05 серпня 2008 року був укладений договір дарування частини квартири між ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дарувальниками, та ОСОБА_3, обдаровуваною, відповідно до якого дарувальники передали у власність обдаровуваній належні їм в рівних долях 3/4 частини квартири АДРЕСА_2 (а.с. 8-10).
		У квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с. 11-13, 48-50).
		Згідно акту від 15 жовтня 2015 року № 03-13/05-36 про залиття (аварію), що трапилось на системі центрального опалення, гарячого (холодного) водопостачання, 12 жовтня 2015 року у будинку № 9 по вулиці Горбачевського в місті Івано-Франківську у квартирі № 40 на горищі трапилося залиття (аварія) на системі центрального опалення, при обстеженні мережі центрального опалення на горищі встановлено, що сталася аварійна ситуація - порив труби, причиною залиття (аварії), що трапилось, є порив мережі центрального опалення (а.с. 14, 118).
		Відповідно до висновку № 3/11/15 будівельно-технічного дослідження, складеного 11 листопада 2015 року, вартість необхідних ремонтно-відновлювальних заходів (підрядним способом) по усуненню наслідків затоплення приміщень житлової квартири АДРЕСА_2 становить 10 085,00 гривень (а.с. 15-28, 41-45).
		Позивачем сплачено за проведення будівельно-технічної дослідження 800,00 грн., за складання позовної заяви  800,00 грн., за надання юридичних послуг  2 000,00 грн. (а.с. 29-30, 56).
		20 листопада 2015 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги № 55/15 (а.с. 53-55). 
		19 листопада 2015 року позивач надсилала на адресу відповідачів заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення (а.с. 37-40).
		27 листопада 2015 року директором Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» надана відповідь ОСОБА_3 на її звернення (а.с. 65, 120, 145).
		10 грудня 2015 року була дана відповідь ОСОБА_3 в.о. директора ОСОБА_4 підприємства «Єдиний розрахунковий центр» (а.с. 115).
		Позивач має двох малолітніх дітей (а.с. 46-47).
		31 грудня 2011 року був укладений договір № 12.5/16 про надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення будинку по вулиці Горбачевського, 9 між ОСОБА_4 підприємством «Єдиний розрахунковий центр» та Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (а.с. 60-61).
		01 жовтня 2012 року між Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та ОСОБА_4 підприємством «Єдиний розрахунковий центр» складений акт розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідно до якого Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію тепломереж від котельні по вулиці Федьковича 91а до житлових будинків по вулиці Горбачевського, 1, 7, 9 та транзитну тепломережу через житлові будинки по вулиці Горбачевського, 9, Комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр»  обслуговує і несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію внутрішньобудинкових систем теплопостачання, включаючи теплові вузли з обладнанням вищезазначених будинків (а.с. 62, 125).
		14 травня 2015 року директор Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернувся з листом до директора ОСОБА_4 підприємства «Єдиний розрахунковий центр» про проведення ремонтних робіт по заміні системи теплопостачання в житлових будинках, перелічених у додатках, зокрема, будинку №9 по вулиці Горбачевського (а.с. 63).
		04 серпня 2015 року складений акт на предмет гідравлічного випробовування внутрішньобудинкових систем теплопостачання житлових будинків вулиці  Горбачевського, 9, згідно якого внутрішньобудинкова система теплопостачання вказаного житлового будинку придатна до експлуатації в осінньо-зимовий період (а.с. 64).
		Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22 липня 2008 року № 337 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» визначено виконавцями послуг в житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська: з централізованого опалення і постачання гарячої води - Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго», з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення  Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром», з утримання будинків та прибудинкових територій  житлово-експлуатаційні організації №№ 1-9 (а.с. 71-72).
		06 липня 2015 року складений акт 03-13/05-50з загального огляду житлового будинку № 9 по вулиці Горбачевського в місті Івано-Франківську (а.с. 73-74, 116-117).
		Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення № 587 від 12 жовтня 2015 року «Про початок опалювального сезону в місті Івано-Франківську» (а.с.113).
		25 грудня 2015 року Івано-Франківською міською радою було прийнято рішення «Про внесення змін до статуту ОСОБА_4 підприємства «Єдиний розрахунковий центр», відповідно до якого перейменовано Комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр» на Комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» (а.с. 139-142).
		Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутогопроти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Положеннями частин першої-третьої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно частин першої-другої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.
		У відповідності з положеннями пунктів 1, 2, 5, 7, 10 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
		Згідно статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди. 
		Частинами першою-другою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, якаїї завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Судом встановлено, що 31 грудня 2011 року між ОСОБА_4 підприємством «Єдиний розрахунковий центр», Замовником, та Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго», Підрядником, був укладений договір № 12.5/16 про надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення будинку по вулиці Горбачевського, 9; актом від 01 жовтня 2012 року розмежована балансова належність теплових мереж та експлуатаційної відповідальності, з якого вбачається, що Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію тепломереж від котельні по вулиці Федьковича 91а до житлових будинків по вулиці Горбачевського, 1, 7, 9 та транзитну тепломережу через житлові будинки по вулиці Горбачевського, 9, а Комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр», у свою чергу, обслуговує і несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію внутрішньобудинкових систем теплопостачання, включаючи теплові вузли з обладнанням вищезазначених будинків; причиною залиття квартири позивача є порив труби, що стався на горищі, тобто в межах будинку, тому дана труба належить до внутрішньобудинкової системи центрального опалення.
		Крім того, 14 травня 2015 року директор Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звертався з листом до директора ОСОБА_4 підприємства «Єдиний розрахунковий центр» про проведення ремонтних робіт по заміні системи теплопостачання в житлових будинках, зокрема, у будинку № 9 по вулиці Горбачевського.
		За таких обставин суд дійшов висновку, що шкода була завдана внаслідок бездіяльності ОСОБА_4 підприємства «Єдиний розрахунковий центр», оскільки відповідач 1 не виконав обовязок по утриманню в належному стані внутрішньобудинкових систем теплопостачання, жодних протиправних дій та/або вини Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» у завданні шкоди позивачу не встановлено.
		Таким чином, враховуючи, що факт залиття квартири АДРЕСА_2 виник з вини відповідача 1, а також встановлено, що в результаті залиття квартира зазнала пошкоджень, суд приходить до переконання, що відповідальність за заподіяну позивачу шкоду внаслідок залиття належної їй квартири повинен нести відповідач 1.
		Відповідачами не оспорюється вартість необхідних ремонтно-відновлювальних робіт, підстав сумніватися у правильності висновку будівельно-технічного дослідження суд не має, оскільки зазначені у звіті найменування обєктів, що потребують ремонту, відповідають зазначеним в акті пошкодженням у квартирі позивача. 
		Тому суд вважає, що розмір заподіяної в результаті залиття матеріальної шкоди, що зазначений у висновку, є дійсним і сума, вказана у даному висновку, а саме: 10 085,00 грн. підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача. 
		Позивач звернулася до оцінщика у звязку з залиттям квартири, саме протиправні дії відповідача 1 стали підставою для звернення до оцінщика з метою проведення дослідження про вартість завданої матеріальної шкоди, тому витрати, повязані з проведенням експертизи, у сумі 800,00 грн. підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача.
		Частина перша статті 1167 Цивільного кодексу України встановлює, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до частин першої-другої статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. 
		При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер і глибину моральних та фізичних страждань позивача, їх тривалість, спосіб заподіяння, безповоротність втраченого, ступень вини відповідача, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає стаття 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також узгоджується з роз'ясненнями, що містяться у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. 
		Суд вважає, що у звязку з пошкодженням квартири та побутового майна позивач зазнала стресу, моральних страждань та переживань, так як квартира, що належить їй на праві приватної власності, прийшла у непридатний для проживання стан, її нормальні життєві устої та життєві устої членів її сім`ї було порушено, вона вимушена буда звертатись до відповідачів та до суду за відновленням порушеного права. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 2000,00 грн.
		Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний звязок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія», Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, підлягають частковому задоволенню: з відповідача 1 на користь позивача слід стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 10085,00 грн., моральної шкоди 2 000,00 грн., витрати, повязані з проведенням експертизи, у сумі 800,00 грн., позовні вимоги до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задоволенню не підлягають.
		На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 3, 4, 6, 7, 10, 57-60, 77, 169, 197, 209, 212-214, 218, 222, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України,суд
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія», Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_4 підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 10085,00 грн. (десять тисяч вісімдесят пять грн. 00 коп.), моральної шкоди 2 000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.), витрати, повязані з проведенням експертизи, у сумі 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.).
		У задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
		Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 вересня 2016 року.
		Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2016 року.
		                      
		 
		 
		Суддя                                                                                               Л.В. Мелещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...