Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/945/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2016. Зареєстровано: 07.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2016.
Дата набрання законної сили: 28.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"28" вересня 2016 р.Справа №   914/945/16
		ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі суддів:
		головуючий суддяБойко С.М.
		суддіБонк Т.Б. 
		ОСОБА_2
		при секретарі Михайлишин С. 
		за участю представників сторін: 
		від позивача:  не зявився 
		від третьої особи на стороні позивача: не зявився
		від відповідача: ОСОБА_3  представник (довіреність №2302-вих-19 від 15.02.2016р.) 
		від третьої особи на стороні відповідача-1: ОСОБА_4  представник (довіреність б/н від 10.05.2016 р.)
		від третьої особи на стороні відповідача-2: не зявився
		 
		розглянув апеляційну скаргу управління комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради № 2302-вих.-2255 від 15.06.2016
		на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2016, суддя  Трускавецький В.П.,, у справі  №  914/945/16
		за позовом управління комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради, м. Львів,
		 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -управління охорони історичного середовища ОСОБА_1 міської ради, м. Львів
		 
		до  відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Львів,
		 
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1-приватного підприємства ОСОБА_1 гільдія, м. Львів, 
		             2-Міністерства культури України, м. Київ,
		 
		про визнання протиправною та скасування ухвали ОСОБА_1 міської ради,
		 
		                                            ВСТАНОВИВ:
		рішенням господарського суду Львівської області від 30.05.2016 року в справі № 914/945/16 в задоволенні позову управління комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради, м. Львів, до ОСОБА_1 міської ради, м. Львів, про визнання протиправною та скасування ухвали ОСОБА_1 міської ради від 19.03.2015 року за №44434 «Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м.Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині п.п.57, 58 додатка до ухвали  відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що будинок на площі ОСОБА_3, 5, у м. Львові не включено до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації відповідно до закону. Оскільки власником майна (ОСОБА_1 міською радою) прийнято рішення про відчуження майна шляхом винесення ухвали від 19.03.2015 р. №4434; приватизацію способом викупу обєктів на пл. Ринок, 5, погоджено ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією та Міністерством культури України; дії ОСОБА_1 міської ради вчинені із дотриманням ОСОБА_5 ОСОБА_1 міської ради, оскаржувана ухвала в частині п.п. 57, 58 додатку прийнята в межах компетенції ОСОБА_1 міської ради, то відсутні підстави для визнання оспорюваної ухвали протиправною. 
		Позивачем не доведено, що оскаржуваною ухвалою порушені права і охоронювані законом інтереси, що підлягають захисту по суду.
		В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_6 комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, яким позов задоволити, мотивуючи це тим, що для вирішення питання про протиправність спірної ухвали необхідно встановити, чи є будинок  по пл. Ринок, 5, у м. Львові памяткою архітектури національного значення, оскільки в такому випадку будинок приватизації не підлягає. У свою чергу, позивач вважає, що житловий будинок по пл. Ринок, 5, у м. Львові є памяткою архітектури національного значення. Невизнаючи такий загальновідомий факт як те, що будинок по пл. Ринок, 5 , у м. Львові є памяткою архітектури національного значення, суд першої інстанції ставить  під сумнів існуючий режим зазначеної памятки.
		Крім того, скаржник не погоджується із наданою судом першої інстанції оцінкою такому доказу  як «погодження на приватизацію способом викупу обєктів на пл. Ринок, 5, у м.Львові від Міністерства культури України від 22.09.2014 року», з тих підстав, що відповідний лист Міністерства з незрозумілих причин видано не безпосередньо власнику приміщення або уповноваженому ним органу (ОСОБА_6 комунальної власності), а зацікавленій приватній особі  Приватному підприємству (надалі  ПП) «ОСОБА_1 гільдія», при цьому сам власник майна або уповноважений ним орган за погодженням на відчуження майна до Міністерства культури України не звертався. 
		Скаржник вважає, що порушено також і статтю 20 Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно якої  у  разі  продажу пам'ятки (крім пам'ятки, яка не підлягає приватизації) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у письмовій формі  повідомити  про  це  відповідний  орган  охорони культурної  спадщини із  зазначенням  ціни та інших умов продажу. Центральні органи  виконавчої  влади, що забезпечують формування   та  реалізовують державну політику у сфері охорони культурної спадщини мають право привілейованої  купівлі  пам'ятників національного значення. 
		За наведених підстав, скаржник вважає, що приватизація приміщень на пл. Ринок, 5, у м.Львові, яка не погоджена власником або уповноваженим органом, порушує закон, є незаконною, а тому підстави для викупу відповідних приміщень - відсутні. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ПП «ОСОБА_1 гільдія» просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення, мотивуючи це тим, що будинок № 5 на пл.Ринок у м.Львові не занесено до Державного реєстру нерухомих памяток України та його статус чи національного чи місцевого значення не визначений.  Вважає, що зазначений обєкт взагалі не набув статусу памятки національного чи місцевого значення в розумінні вимог чинного законодавства. На час розгляду справи є судові рішення, які набрали законної сили, і які  встановлюють законність спірної ухвали та протиправність дій ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради щодо її невиконання.
		В судове засідання відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відповідача  2 не забезпечили явки уповноважених представників, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. 
		Представник третьої особи на стороні відповідача-1 повторно не зявився про причини неявки не повідомив хоча належним чином повідомлений про час і місце слухання справи.
		Апеляційний господарський суд, враховуючи законодавчо встановлені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін не визнавалася обовязковою, що участь представників сторін в судовому засіданні є правом, а не обовязком, сторони мають право обрати іншого представника в разі неможливості участі уповноваженого представника, та відсутність інших процесуальних перешкод для розгляду справи в даному судовому засіданні, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів. 
		Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.
		Судами встановлено, що 28.05.2012р. між ОСОБА_6 комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_1 історичним музеєм (Орендар) укладено договір оренди №Г-8307-12, відповідно до п.1 якого, Орендодавець на підставі ухвали ОСОБА_1 міської ради від 19.03.2009р. №2527 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі строкове обєкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Старий Львів» (Балансоутримувач); обєктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 5, загальною площею 155,5м2, у тому числі підвал площею 155,5 м2. Відповідно до п.4.1 Договору оренди, термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 28.05.2012р. до 26.05.2015р. включно. 
		Угодою від 15.02.2013р. №Г-8307-12 (Д-13) внесено зміни до Договору оренди, в тому числі частину 2 Договору оренди (Цільове призначення обєкта оренди) доповнено п.2.2 в такій редакції: «Частина обєкта оренди площею 150,4 кв.м., буде використовуватись для кафе, барів, ресторанів, закусочних, кафетеріїв, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи суборендарем, згідно з наказами управління комунальної власності від 13.12.2012 року №54-С та від 15.02.2013 № 1-С».
		Надалі, між Комунальним закладом ОСОБА_1 обласної ради "ОСОБА_1 історичний музей" (орендар) та Приватним підприємством (ПП) "ОСОБА_1 гільдія" (суборендар) було укладено договір суборенди №286/Г від 21.02.2013 р. та договір суборенди №287/Г від 21.02.2013 р. (а.с.22-25). Згідно з цими договорами орендар в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобовязується передати суборендарю, а суборендар зобовязується прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення першого поверху будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв.м., що визначені в технічній документації під індексами: 9-1, 9-2, 9-3, 9-4, 9-5, 9-7, 9-8; площею 150,4 кв.м., що визначені в технічній документації під індексами: VIII, X, XI, XII, XIII. Термін дії договорів до 30.04.2015 р.
		У матеріалах справи відсутні докази визнання вищезазначених договорів суборенди недійсними. Окрім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 01.04.2016 р. у справі №914/301/16, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 охорони історичного середовища ОСОБА_1 міської ради у задоволенні позову до Приватного підприємства "ОСОБА_1 гільдія" та Комунального закладу ОСОБА_1 обласної ради "ОСОБА_1 історичний музей", треті особи Міністерство культури України, ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_6 комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради, про визнання недійсним договору суборенди від 21.02.2013 р. №287/Г. Тобто ПП «ОСОБА_1 гільдія» набуло права користування (суборенди) приміщенням першого поверху та підвалу будівлі по пл. Ринок, 5, у м.Львові у встановленому законом порядку. Підприємство належним чином виконувало свої обовязки як суборендар, заборгованості згідно довідки ЛКП «Старий Львів»  не має по сплаті чергових платежів за користування.  А також, судами не встановлено, що на момент приватизації суборендар мав заборгованість по орендній платі (а.с. 103).
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, місцеві ОСОБА_3 затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Так з витягу з протоколу засідання постійної комісії комунального майна та власності від 23.10.2014 року вбачається, що розглядали звернення ПП «ОСОБА_1 Гільдія» про включення в перелік об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу нежитлові приміщення на пл.Ринок,5 (а.с.88). 
		Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"  відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: відсутні необхідні документи, що подаються разом з пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті. 
		Як випливає з офіційного тлумачення рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000р. № 14 -рп/2000, положення даної правової норми слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.
		Згідно з ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими ОСОБА_3. Статтею 3 зазначеного закону передбачено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.
		Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації у листі від 14.08.2014 р. 5/605 (а.с. 97) надав відповідь ПП "ОСОБА_1 Гільдія" про те, що не заперечує проти приватизації способом викупу нежитлових приміщень першого поверху будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв.м., що визначені в технічній документації під індексами: 9-1, 9-2, 9-3, 9-4, 9-5, 9-7, 9-8; та підвалу, площею 150,4 кв.м., що визначені в технічній документації під індексами: VIII, X, XI, XII, XIII.
		Міністерство культури України у листі від 22.09.2014 р. №1196/10-2/61-14 (а.с. 98) погодило приватизацію субєкту - ПП "ОСОБА_1 Гільдія" нежитлових приміщень першого поверху будівлі за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв.м. (перший поверх) та площею 150,4 кв.м. (підвал).
		Міністерство культури України у листі від 22.09.2014 р. №1197/10-2/61-14 (а.с. 99) погодило направлений листом  ПП «ОСОБА_1 гільдія» попередній договір на укладення в майбутньому охоронного договору на памятку культурної спадщини за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв.м. (перший поверх) та площею 150,4 кв.м. (підвал).
		З ініціативи апеляційного суду Міністерство культуру залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки вчинило дію на дачу згоди на приватизацію спірного приміщення та уклало попередній договір на охорону культурної спадщини, що відповідає вимогам Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		ЛКП "Старий Львів" (балансоутримувач приміщення будинку у місті Львів на площі ОСОБА_3, 5,) у листі від 15.10.2014 р. №1009 (а.с. 103) та КЗ ЛОР "ОСОБА_1 історичний музей" у листі від 22.09.2014 р. №219 (а.с. 104) надали згоду на приватизацію способом викупу ПП "ОСОБА_1 гільдія" нежитлових приміщень першого поверху будівлі за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв.м. (перший поверх) та площею 150,4 кв.м. (підвал).
		Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР 23.10.2014 р. вирішено не заперечувати проти включення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу нежитлові приміщення на площі ОСОБА_3, 5 у місті Львові і рекомендувати ОСОБА_6 комунальної власності ЛМР включити дані приміщення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу (Витяг з протоколу від 23.10.2014 р. №01-1771, а.с. 88).
		Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР 28.10.2014 р. погоджено внесення на розгляд пленарного засідання сесії міської ради наступні обєкти, зокрема, ПП "ОСОБА_1 гільдія"  площа ОСОБА_3, 5 (підвал); ПП "ОСОБА_1 гільдія"  площа ОСОБА_3, 5 (1-ий поверх) (Витяг з проколу від 28.10.2014 р. №01-1779, а.с. 89). 
		У листі ОСОБА_6 комунальної власності ЛМР від 28.10.2014 р. №4-2302-1606, адресованого голові Постійної комісії комунального майна та власності ЛМР (а.с. 90) в переліку заяв про включення обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вказано спірні обєкти та заявка ПП "ОСОБА_1 гільдія" (пункти 66, 67 Переліку).
		Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР 28.10.2014 р. підтверджено рішення Постійної комісії від 23.10.2014 р. про включення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу, нежитлові приміщення на площі ОСОБА_3, 5, і рекомендовано ОСОБА_6 комунальної власності ЛМР включити дані приміщення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу та внести в це рішення уточнення стосовно нежитлових приміщень за вказаною адресою, а саме: 1. нежитлове приміщення 1-го поверху площею 47,1 м2; 2. нежитлове приміщення підвалу площею 150,4 м2(Витяг з протоколу від 28.10.2014 р. №01-1781, а.с. 92).
		Виходячи з положень ст.ст. 7, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків об'єктів, що підлягають приватизації певним способом та подальше укладення договору купівлі-продажу.
		 
		З вищенаведеного аналізу доказів вбачається, що обєкт комунальної власності у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" правомірно був внесений в перелік обєктів комунальної власності м.Львова, що підлягають способом викупу приватизації. 
		Ухвалою ОСОБА_1 міської ради від 19 березня 2015 року № 4434 «Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м.Львова, що підлягають приватизації способом викупу» (надалі - ухвала), серед обєктів комунальної власності м.Львова, що підлягають приватизації способом викупу, затверджено у Додатку, в тому числі, обєкти за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 5 (підвал - 150,5 кв.м.; 1-ий пов. - 47.1. кв.м.) під номерами №№ 57, 58.
		Предметом позову управління комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради (з урахуванням заяви про зміну предмета позову (а.с. 60)) є визнання протиправною та скасування ухвали ОСОБА_1 міської ради від 19 березня 2015 року № 4434 в частині затвердження пунктів 57,58 додатку до ухвали щодо приватизації приміщення підвалу площею 150,4 кв.м. та першого поверху площею 47,1 кв.м. на пл. Ринок,5, у м.Львові. 
		Підставою позову, на думку позивача, є порушення процедури  прийняття оскаржуваної ухвали, передбаченої ОСОБА_5 ОСОБА_1 міської ради, оскільки у проекті спірної ухвали вищезазначені обєкти були відсутні. Крім того, зазначає, що  будинок на площі  ОСОБА_3, 5, у м.Львові, є памяткою культури національного значення, а тому відповідно до ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» не може бути обєктом малої приватизації. 
		 
		Відносини, які виникли між сторонами, регулюються спеціальними нормативно-правовими актами у сфері охорони культурної спадщини, а саме: постановою ОСОБА_3 Міністрів УРСР від 24.08.1963р. №970 Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР, Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Законом України "Про охорону культурної спадщини, Законом України "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" та іншими.
		ОСОБА_7 ради Міністрів УРСР від 24.08.1963р. № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони памятників архітектури на території Української РСР» ансамбль площі ОСОБА_3 у м.Львові віднесено до списку памятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, та присвоєно охоронний номер № 326/4.
		Апеляційний суд зазначає, що доказів зміни правового режиму памятника архітектури України, що перебуває під охороною держави, який встановлений щодо ансамблю площі ОСОБА_3 у м. Львові ОСОБА_7 ради Міністрів УРСР від 24.08.1963р. № 970, судом не встановлено. 
		Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16 грудня 2004 року № 2245-ІV  «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам'ятками відповідно національного чи місцевого значення.
		Пунктами 3, 5 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" (який втратив чинність), визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону. 
		Будинок №5 на пл. Ринок у м. Львові, який перебував на обліку згідно з постановою ОСОБА_7 Міністрів Української РСР від 24.08.1963р. №970, було включено до відповідного Списку до набрання чинності Законом УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури, який набув чинності з 01.11.1978р.
		Слід зазначити, що згідно ст.1 Закону УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури, який набув чинності з 01.11.1978р., пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і предмети, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави,  твори матеріальної і  духовної  творчості, які  становлять  історичну, наукову, художню чи  іншу культурну цінність. Усі пам'ятки  історії  та  культури,   які   знаходяться   на території Української РСР, охороняються державою.
		Вищезазначене дозволяє прийти до висновку про те, що ансамбль площі ОСОБА_3 у м. Львові також перебував під охороною Закону УСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури з моменту набуття ним чинності та під час його дії. 
		Згідно преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» цей Закон  регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її  збереження,  використання  об'єктів  культурної   спадщини   у суспільному  житті,  захисту  традиційного  характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об'єкти культурної спадщини,  які  знаходяться  на  території України, охороняються державою.
		Статтею 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року визначено, що обєкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення памятки до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» за категоріями національного та місцевого значення. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється  Кабінетом Міністрів України. 
		ОСОБА_7 Кабінету міністрів України  від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» затверджено Перелік об'єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		ОСОБА_7 Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929 «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» затверджено Перелік об'єктів культурної спадщини національного значення, які вносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також Перелік об'єктів, які виключаються із Списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, у зв'язку з їх внесенням до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		Судом першої інстанції правомірно встановлено, що спірний обєкт охороняються державою та  компетентними органами не вчинено дій на внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» за категоріями національного та місцевого значення. 
		ОСОБА_3, зазначене не нівелює культурної цінності спірного обєкта та не спростовує наданого спірному обєкту на пл.. Ринок, 5, у м. Львові правового режиму памятник архітектури та культурної спадщини, що охороняється державою, що також відповідає змісту та духу чинному Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		 
		Статтею 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що у документах, які посвідчують право власності на памятку, обовязково вказуються категорія памятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію. 
		Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції витребовувалася інвентаризаційна справа на будівлю, що знаходиться за адресою: м.Львів, пл.. Ринок, 5, проте дана будівля має лише охоронний номер без визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Реєстру  національного чи місцевого значення ця будівля відноситься. Покликання в апеляційній скарзі та з даних пояснень апелянта в судовому засіданні вбачається, що приміщення є памяткою національного значення є загальновідомим фактом, так судом не розцінюється, оскільки це не є загальновідомим фактом і з досліджених доказів вбачається, що компетентними органами у встановленими законом порядку не визначено категорії спірної будівлі. 
		Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» порядок визначення категорій пам'яток встановлюється  Кабінетом Міністрів України.
		ОСОБА_7 Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760, прийнятою на виконання Закону № 1805, затверджено Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Реєстру, якою зобовязаноМіністерство культури забезпечити занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		Згідно зазначеної ОСОБА_7 усім пам'яткам у разі занесення до Реєстру присвоюються охоронні номери, що не можуть дублюватися. Охоронний номер пам'ятки національного значення складається з цілого числа та літери "Н". Охоронний номер пам'ятки місцевого значення складається з цілого числа. 
		Як встановлено судами охоронний номер спірної будівлі складається з цілого числа. Спірному обєкту за адресою: м.Львів, пл.. Ринок, 5, вже було присвоєно охоронний номер згідно ОСОБА_7 ради міністрів УРСР 1963 року.
		 
		У Листі від 14.08.14 року (а.с.97) Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА зазначає, що будинок № 5 на пл. Ринок у м.Львові є памяткою архітектури національного значення  охоронний номер 326/4 та покликається при цьому на постанову ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 24.08.1963 року № 970.
		Апеляційний суд зазначає,що постановою ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 24.08.1963р. № 970 не встановлювалися категорії памяток, які взято на облік та присвоєно охоронний номер спірному обєкту культурної спадщини будинку 5 на пл. Ринок у м. Львові. 
		Закон УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури передбачав, що з метою організації обліку і охорони  пам'яток історії та культури  нерухомі  пам'ятки поділяються на пам'ятки загальносоюзного, республіканського і місцевого значення. Віднесення пам'яток історії та культури до категорії пам'яток загальносоюзного,    республіканського  чи   місцевого   значення провадиться відповідно до законодавства Союзу  РСР і Української РСР. Переліки пам'яток  історії  та  культури  республіканського значення затверджуються ОСОБА_7 Міністрів Української  РСР. Переліки пам'яток  місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського  підпорядкування) ОСОБА_7 народних депутатів. Виключення об'єктів з переліків пам'яток республіканського і місцевого значення допускається лише з дозволу ОСОБА_7 Міністрів Української РСР. Внесення об'єктів  у  переліки пам'яток історії та культури і виключення з них провадяться за поданням спеціально уповноважених державних органів охорони пам'яток історії та культури (стаття 17).
		У матеріалах справи відсутні докази про віднесення спірного обєкта до одного із зазначених видів памяток заЗаконом УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури.
		 
		Окрім того, як встановлено апеляційним судом, дана будівля входить до Державного історико - архітектурного заповідника, до історичного ареалу м. Львова та історичних місць Львова, оскільки розміщена в історичному центрі міста Львова, який внесений до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Дані висновки апеляційного суду обґрунтовуються наступним.
		ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 12.06.1975 року за № 297 створено Державний історикоархітектурний заповідник  в межах  давньоруської  та середньовічної  частини  міста  Львова та підпорядковано його ОСОБА_1 облвиконкому.  Згідно цієї постанови методичне керівництво   справою   охорони,   реставрації   та використання пам'ятників архітектури,  археології і мистецтва,  що знаходяться  на території заповідника,  покладено на Держбуд УРСР і Міністерство культури УРСР. 
		На виконання Указу Президента України від 02.07.1997 року "Про збереження історичної забудови в центральній частині м. Львова", Кабінетом Міністрів України 15.11.1997 року прийнято постанову № 1266 "Про комплексну програму збереження історичної забудови м. Львова" із уповноваженням ОСОБА_1 обласної державної адміністрації та виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради реалізовувати вказану програму, у зв'язку з чим до ЮНЕСКО подано матеріали для внесення історичного центру міста Львова до Списку Всесвітньої спадщини в межах, визначених за постановою ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 12.06.1975 р. за № 297.
		У відповідності до ст.4 Конвенції про охорону всесвітньої культурної 
		 і природної спадщини  (Конвенцію ратифіковано Указом Президії Верховної ОСОБА_7 УРСР (6673-11) від 04.10.88 ) кожна держава  сторона цієї Конвенції визнає, що зобов'язання забезпечувати виявлення, охорону, збереження, популяризацію й передачу майбутнім поколінням культур і природної спадщини, що зазначена у ст. 1 і 2, яка перебуває на її території, покладається насамперед на неї. У цій Конвенції під "культурною спадщиною" розуміються: пам'ятки: твори  архітектури,  монументальної  скульптури   й живопису,  елементи та структури археологічного характеру, написи, печери та групи елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки; ансамблі: групи   ізольованих   чи    об'єднаних    будівель, архітектура,  єдність  чи  зв'язок  з  пейзажем  яких  є  видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки;визначні місця:  твори  людини  або  спільні витвори людини й природи, а також зони, включаючи археологічні визначні місця, що є універсальною цінністю з точки зору історії,  естетики,  етнології чи антропології. 
		На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО (Кіото) 30.11. 1998 р. історичний центр Львова внесений до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО(обєкт №865).
		 
		Межі історичного ареалу міста Львова визначено рішенням ОСОБА_1 міської ради № 1311 від 09.12.2005 р. "Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова" з додатком №10 до рішення виконкому від 09.12.2005 року за №1311, де графічно зображено межі історичного ареалу м.Львова та межі території історичної забудови, внесеної до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 
		Спірний обєкт за адресою площа ОСОБА_3, будинок, 5 (камяниця Лукашевичів)у м.Львові, входить в межі визначені «історичного ареалу» міста Львова, проте це не є доказом, що дане приміщення належить до памятки національного значення, а може мати правовий режим охорони як і памятка як місцевого значення.
		У відповідності до ч.11 ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об'єкти  культурної  спадщини  і  пов'язані  з  ними розпланування та  форму  забудови,  які  походять  з  попередніх періодів  розвитку,  типові  для  певних  культур   або   періодів розвитку; 
		 
		На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009р. №1338-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові», з метою охорони обєктів культурної спадщини, які знаходяться на території Заповідника, розпорядженням голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 228/0/5-10 "Про відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові" окреслені межі території Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові та свідчить не про створення його, а лише відновлення. 
		За змістом розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 228/0/5-10 вбачається, що Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові з урахуванням меж архітектурних ансамблів і комплексів включених до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО - розташований на території забудови давньоруської і середньовічної частини міста в межах проспекту Свободи, площі Міцкевича, площі Соборної, площі Митної, вулиць Просвіти, Лисенка, Кривоноса, Довбуша, Кордуби, Замкової, площі Підзамче, вулиць Лобачевского, Гайдамацької, пл. Князя Осмомисла.
		Територія і охоронна зона комплексу собору ОСОБА_8 розташована в межах площі ОСОБА_8, вулиць Шептицьких, Сеченова, Городоцька, Гоголя, Листопадового Чину.
		Отже, ще до відновлення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові у 2010 р. об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення знаходилися під охороною і вони були памятками відповідно національного чи місцевого значення. 
		Згідно статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» перелік пам'яток,  які  не  підлягають    приватизації, затверджується Верховною ОСОБА_3 України.
		Спеціальним Законом України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», який набрав чинності 17.10.2008 року, було затверджено Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції, будинок на площі ОСОБА_3, 5 у м.Львові не включено до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації відповідно до згаданого Закону.
		Як вбачається з положень цього Закону, закон не розмежовує памятки культурної спадщини на категорії місцевого чи національного значення, а тому в аспекті даного Закону зясування категорії обєкта культурної спадщини не є істотним та вирішальним для даного спору, істотне значення має сам факт включення чи не включення спірного обєкта до вказаного Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
		Також зазначений Закон є прийнятим пізніше, ніж Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (має переважаючу темпоральну дію) та є більш спеціальним нормативно-правовим актом стосовно обєктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації. 
		Верховний суд України у ОСОБА_7 від 09.вересня 2014 року (справа № №3-66гс14) зазначає, що Законом України «Про перелік памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року № 574 було затверджено перелік памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого нежиле приміщення площею 164,7 кв. м. АДРЕСА_1 не внесено, та робить висновок, що таким чином, на час прийняття рішення міської ради не існувало законодавчої заборони щодо його включення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні. 
		Відтак, апеляційний суд зазначає, що аналогічно на час прийняття оспорюваного рішення (ухвали) міської ради не існувало законодавчої заборони щодо включення спірного обєкту до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу. 
		Згідно ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або   уповноваженим  ним  органом  у  володіння,  користування  чи управління   іншій  юридичній  або фізичній особі за  наявності погодження відповідного органу  охорони  культурної спадщини. Пам'ятка  може  бути  приватизована  лише  за умови укладення майбутнім  власником з відповідним  органом  охорони  культурної спадщини   попереднього   договору про  укладення  в  майбутньому охоронного  договору  на  пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних  умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою  утримання  її  в належному стані. 
		Згідно ст. 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» дозволи, погодження і висновки,  передбачені  цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно. Рішення про надання або про  відмову в наданні  дозволу, погодження чи  висновку  приймається  органом  охорони  культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  Тобто правом на звернення за погодженням
		Згідно ст. 20 Закону України «про охорону культурної спадщини» у разі продажу пам'ятки (крім пам'ятки, яка не підлягає приватизації) власник або уповноважений ним орган  зобов'язаний  у письмовій  формі повідомити про  це  відповідний  орган охорони культурної спадщини із зазначенням ціни та інших умов продажу. Центральні  органи  виконавчої  влади,  що  забезпечують формування та реалізують  державну  політику  у  сфері охорони культурної спадщини має право привілеєвої купівлі пам'ятки національного значення.  Орган   виконавчої  влади  Автономної Республіки  Крим,  органи  охорони  культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних  державних адміністрацій та відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської  ради  мають  право привілеєвої купівлі пам'ятки місцевого значення. У разі  відмови від  здійснення  цього  права  чи нездійснення його протягом місяця з дня одержання повідомлення власник або уповноважений ним орган має право на продаж пам'ятки.
		 
		Як встановлено судами, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей ОСОБА_1 обласної державної адміністрації не заперечив проти приватизації способом викупу нежитлових приміщень першого поверху будівлі за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, що визначені в технічній документації під індексами: 9-1, 9-2, 9-3, 9-4, 9-5, 9-7, 9-8; та підвалу, площею 150,4 кв.м., що визначені в технічній документації під індексами: VIII, X, XI, XII, XIII. 
		Міністерство культури України у листі від 22.09.2014 р. №1196/10-2/61-14 (а.с. 98) погодило приватизацію субєкту - ПП "ОСОБА_1 Гільдія" нежитлових приміщень першого поверху будівлі за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв.м. (перший поверх) та площею 150,4 кв.м. (підвал). Міністерство культури України у листі від 22.09.2014 р. №1197/10-2/61-14 (а.с. 99) погодило направлений листом  ПП «ОСОБА_1 гільдія» попередній договір на укладення в майбутньому охоронного договору на памятку культурної спадщини за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв.м. (перший поверх) та площею 150,4 кв.м. (підвал).
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується сам факт наявності погодження на приватизацію спірного обєкта культурної спадщини уповноважених державних органів. А тому доводи позивача, що таке погодження є неналежним, оскільки надане ПП «ОСОБА_1 гільдія», а не міській раді, не є належно обґрунтованими. 
		Крім того, зазначені органи, надаючи таке погодження та будучи обізнаними з намірами третьої особи щодо приватизації спірного обєкта, не зазначили про свій намір реалізації права привілеєвої купівлі пам'ятки національного значення в момент погодження так і по спливу місячного терміну наданого законодавчими актами. 
		В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Попереднього договору про укладення в майбутньому Охоронного договору на памятку культурної спадщини від 20.08.2014 року, укладеного між Відділом охорони культурної спадщини та культурних цінностей  ЛОДА  та ПП «ОСОБА_1 гільдія». 
		Як встановлено, Міністерство культури України у листі від 22.09.2014 р. №1197/10-2/61-14 (а.с. 99) погодило направлений листом  ПП «ОСОБА_1 гільдія» попередній договір на укладення в майбутньому охоронного договору на памятку культурної спадщини за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв.м. (перший поверх) та площею 150,4 кв.м. (підвал).
		 
		Щодо доводів позивача про порушення Відповідачем ОСОБА_5 ОСОБА_1 міської ради, затвердженого ухвалою ОСОБА_1 міською радою від 31.03.2011р. №304 "Про ОСОБА_5 ОСОБА_1 міської ради 6-го скликання", то такі, як встановлено судами,  не знайшли свого підтвердження і спростовуються наступним.
		Стаття 34 ОСОБА_5 регулює питання підготовки питань, що подаються на розгляд ради передбачається візування проекту рішення, яке виноситься на розгляд ради. Пункт 7 ст. 34 ОСОБА_5 передбачає, що проект ухвали повинен мати погоджувальні підписи (візи): 7.1. Автора проекту. 7.2. Начальника юридичного управління. 7.3. Голів профільних постійних комісій. 7.4. Секретаря Ради. 7.5. Визначеного секретарем Ради керівника департаменту чи інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання. Пункт 9 ст. 34 ОСОБА_5 передбачає, що візування проекту ухвали є обов'язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші у формі зауважень до проекту ухвали або окремої думки. Інші норми ОСОБА_5 вказують, що після підготовки питань до розгляду вони проходить обговорення в профільні комісії, на колегії, підготовку альтернативних проектів рішень, обговорення на сесії, подання пропозицій, поправок, голосування по кожній із поданих пропозицій і лише після цього голосування за відповідне рішення. Так стаття 52 ОСОБА_5 розгляд питань на пленарних засіданнях передбачає, що обговорення питання на засіданні ОСОБА_7 включає: обговорення пропозиції, ч. 1 ст. 57 ОСОБА_5 передбачає: на голосування ставляться всі пропозиції і поправки до проектів рішень, ч. 3 ст. 58 ОСОБА_5 вказує: якщо серед кількох альтернативних пропозицій є пропозиція, внесена ОСОБА_9, вона ставиться на голосування першою.
		З матеріалів справи вбачається, що при розгляді питання щодо затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу під номером 47 порядку денного депутатам було роздано 3 проекти ухвал, які містили різну кількість об'єктів. З доданої стенограми сесії ОСОБА_1 міської ради встановлено, що при розгляді питання № 47, доповідачем - Свистун І.В. (начальником управління комунальної власності) було оголошено про перехід до відповідного питання порядку денного. Головуючий Садовий А.І. надав слово для пропозицій депутату ОСОБА_10, який запропонував прийняти за основу перелік об'єктів, що підлягають викупу шляхом приватизації на 57 об'єктів, який підготувала Постійна комісія комунального майна та власності. Ця пропозиція в порядку черговості була поставлена на голосування і підтримана депутатами в кількості 74 - ЗА. Після цього головуючий надав слово депутату ОСОБА_11, який вніс пропозицію про включення до проголосованого за основу переліку додатково 2 об'єкти, а саме нежитлові приміщення першого поверху на пл. Ринок, 5 площею 47,1 м кв. і нежитлові приміщення підвалу на пл. Ринок, 5 площею 150,4 м кв., аргументуючи тим, що включення цих об'єктів було підтримано Постійною комісією комунального майна та власності і вони були пропоновані до включення ОСОБА_9. Озвучену депутатом ОСОБА_11 пропозицію було підтримано шляхом голосування депутатами в кількості 73 - ЗА. За пропозицією депутата ОСОБА_12 було виключено з переліку п. 49. Після цього ухвалу з врахуванням усіх пропозицій було проголосовано в цілому в кількості 74 - ЗА.
		Також, як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР 23.10.2014 р. вирішено не заперечувати проти включення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу нежитлові приміщення на площі ОСОБА_10, 5 у місті Львові і рекомендувати ОСОБА_6 комунальної власності ЛМР включити дані приміщення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу (Витяг з протоколу від 23.10.2014 р. №01-1771, а.с. 88).
		28 жовтня 2014 року Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР погоджено внесення на розгляд пленарного засідання сесії міської ради наступні обєкти, зокрема, ПП "ОСОБА_1 гільдія"  площа ОСОБА_10, 5 (підвал); ПП "ОСОБА_1 гільдія"  площа ОСОБА_10, 5 (1-ий поверх) (Витяг з проколу від 28.10.2014 р. №01-1779, а.с. 89). 
		Того ж дня - 28.10.2014 р. Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР підтверджено рішення Постійної комісії від 23.10.2014 р. про включення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу, нежитлові приміщення на площі ОСОБА_10, 5 і рекомендовано ОСОБА_6 комунальної власності ЛМР включити дані приміщення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу та внести в це рішення уточнення стосовно нежитлових приміщень за вказаною адресою, а саме: 1. нежитлове приміщення 1-го поверху площею 47,1 м2; 2. нежитлове приміщення підвалу площею 150,4 м2(Витяг з протоколу від 28.10.2014 р. №01-1781, а.с. 92). 
		Вищезазначені рішення Постійної комісії комунального майна та власності ЛМР адресовані ОСОБА_6 комунальної власності ЛМР, тобто позивачу в справі.
		Згідно з частиною четвертою статті 20 ОСОБА_5 ОСОБА_1 міської ради рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено постійним комісіям у встановлений ними термін.
		Позивачем не подано суду доказів, які б підтверджували виконання ним вимог частини четвертою статті 20 ОСОБА_5 ОСОБА_1 міської рад, зокрема, в частині розгляду рішення Постійної комісії комунального майна та власності ЛМР щодо включення до переліку обєктів, що підлягають приватизації способом викупу спірних приміщень та відхилення цього рішення. Також, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з додатку до листа ОСОБА_6 комунальної власності ЛМР від 28.10.2014 р. №4-2302-1606 адресованого голові Постійної комісії комунального майна та власності ЛМР (а.с. 90) в переліку заяв про включення обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вказано спірні обєкти та заявка ПП "ОСОБА_1 гільдія" (пункти 66, 67 Переліку).
		Вищенаведеним спростовується твердження позивача, що ОСОБА_6 комунальної власності ЛМР як орган уповноважений власником управляти комунальним майном, не мало можливості перевірити дотримання вимог законів, інших нормативних актів при включенні пунктів 57, 58 до Проекту ухвали ОСОБА_1 міської ради від 19.03.2015 р. №4434 "Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу".
		 
		Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та  є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.             
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Зі змісту позову вбачається, що позивач у позові покликається на реалізацію прав, передбачених Положенням про ОСОБА_6 комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, затвердженим рішенням виконкому від 07.12.2007р. № 1100.
		Згідно п. 1.1 Положення Про управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради останнє є структурним підрозділом департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради, утвореним відповідно до ухвал міської ради від 06.07.2006р. №94 Про затвердження структури виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання. ОСОБА_6 є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету, міському голові та підпорядкованим директору департаменту (п. 1.2 зазначеного Положення).
		Згідно Розділу 2 вказаного Положення основними завданнями ОСОБА_6 є:
		2.1 виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м.Львова;
		2.2 передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м.Львова;
		2.3 подання на розгляд міської ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліки обєктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм.
		Згідно п. 4.1 вказаного Положення до компетенції ОСОБА_6 комунальної власності ОСОБА_1 міської ради належить реалізація політики органів місцевого самоврядування Львова у сфері управління майном, що належить до власності територіальної громади міста (комунальної власності міста); п. 4.2 здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста;
		Рішенням виконкому від 01.04.2016 року затверджено Положення Про управління комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради та його структури, згідно якого основними завданнями ОСОБА_6 також є виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м.Львова; передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м.Львова.
		Разом з тим, у вказаних Положеннях відсутні будь-які повноваження та (або) компетенція щодо оскарження рішень, прийнятих органом до підпорядкування якого належить зазначене ОСОБА_6.
		При цьому необхідно врахувати, що згідно п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
		Господарськими судами встановлено, що 12.07.2012р. ухвалою ОСОБА_1 міської ради № 1661 затверджено Програму приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки. Додатком № 4 до вказаної ухвали затверджено Типовий договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва;органи приватизації, створені місцевими ОСОБА_10.
		Господарськими судами встановлено, що відповідач  ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради є органом приватизації комунального майна м. Львова.
		Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала в частині п. 57, 58 додатку прийнята в межах компетенції ОСОБА_1 міської ради є законною.
		 
		Згідно ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
		 
		З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову). (ОСОБА_7 Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012  № 6). 
		Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
		Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору залишаються на скаржнику відповідно до ст. 49 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2016 року у справі № 914/945/16 - залишити без змін, апеляційну скаргу  управління комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_1 міської ради № 2302-вих.-2255 від 15.06.2016  без задоволення.
		ОСОБА_7 набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
		 
		Головуючий суддяБойко С.М.
		 
		СуддяБонк Т. Б.
		 
		СуддяЯкімець Г.Г. 
		Повний текст постанови виготовлений 03.10.2016 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...