Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/989/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 вересня 2016 року                                             м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючогоДьоміної О.О., суддів:      Леванчука А.О.,    Ситнік О.М., Маляренка А.В.,    Ступак О.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Львівського комунального підприємства «Вулицьке» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - на рішення Франківського районного суду               м. Львова від 03 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року,
		в с т а н о в и л а:
		У лютому 2015 року Львівське комунальне підприємство «Вулицьке» (далі - ЛКП «Вулицьке») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що ОСОБА_6 є співвласником квартири АДРЕСА_1 і протягом багатьох років не сплачує за послуги з утримання цього будинку та прибудинкової території, що знаходяться на балансі                     ЛКП «Вулицьке», унаслідок чого утворилась заборгованість за період з червня 2010 року по жовтень 2014 року у розмірі 11 585 грн 14 коп., яку  ЛКП «Вулицьке» просило стягнути з відповідачки.
		Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03 вересня  2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ЛКП «Вулицьке» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1 516 грн 40 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга                      має бути задоволена частково.
		Задовольняючи позов частково, суди керувалися тим, що ОСОБА_6  не сплачує за надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має бути стягнута з відповідача у межах строку позовної давності.
		Із такими висновками судів погодитися не можна з огляду на наступне.
		За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
		Вказані вимоги судами не дотримано. 
		Судами встановлено, що ОСОБА_6 є співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 01 серпня 1996 року № НОМЕР_1 (а. с. 20).
		Власником будинку по АДРЕСА_1, інтереси якої представляє Львівська міська рада. Вказаний будинок знаходиться на балансі ЛКП «Вулицьке» (а. с. 65, т. 2).
		Згідно з наданою ЛКП «Вулицьке» відомістю про нарахування та оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території станом на   01 жовтня 2014 року заборгованість відповідача за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з червня 2010 року по жовтень 2014 року склала 11 585 грн 14 коп. (а. с. 8, 9, т. 1).
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.           
		Із матеріалів справи вбачається, що з позовом до суду ЛКП «Вулицьке» звернулося 13 лютого 2015 року (а. с. 2, т. 1).
		Таким чином, строк позовної давності має обраховуватися з 14 лютого 2012 року, заборгованість за цей період згідно з розрахунком заборгованості склала 4 687 грн 43 коп.
		 Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які мають рівні права і обов'язки щодо витрат на оплату житлово-комунальних послуг за утримання майна, що перебуває у власності. Суди не врахували, що  заборгованість ОСОБА_6 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з лютого 2012 року по лютий 2015 року мала б складати  частку, яка відповідає частці її власності у праві спільної власності, а не 1 516 грн 40 коп., як зазначили суди першої й апеляційної інстанцій.
		Крім того, матеріали справи містять акти-претензії від 18 листопада 2014 року, що свідчать про неякісне надання та часткове ненадання послуг з утримання будинку та прибудинкової території саме у період, за який виникла заборгованість (а. с. 91, 92, т. 2). У листопаді 2014 року мешканці будинку по АДРЕСА_1 зверталися до начальника          ЛКП «Вулицьке» із заявою про терміновий належний ремонт труб водопроводу та каналізації (а. с. 94, т. 2).
		Тарифи та перелік обов'язкових послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються ЛКП «Вулицьке» мешканцям вказаного будинку, розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та затверджені рішенням Львівської міської ради від 31 травня 2011 року № 561 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку», рішенням Львівської міської ради від 14 листопада 2014 року № 854  «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету щодо тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій» та визначено для кожного будинку м. Львова окремо (а. с. 69−81, т. 2).
		При затвердженні тарифів враховано, що послуги повинні надаватися у повному обсязі та належної якості.
		Згідно з п. 3.2.2 рішення Львівської міської ради від 31 травня          2011 року № 561 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку» у разі невиконання або надання у неповному обсязі послуг з утримання будинків та прибудинкових територій проводити перерахунок вартості послуг відповідно до вимог чинного законодавства (а. с. 71, т. 2).
		Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Дотримання вказаного принципу є надзвичайно важливим при розгляді справ, оскільки він гарантує, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме змогу забезпечити захист своїх інтересів. 
		Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
		Ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не виконано вимог процесуального права щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, зокрема, належним чином не перевірено та не спростовано доводи відповідача щодо ненадання у повному обсязі та належної якості комунальних послуг, не надано належної оцінки тому, що позивачем не спростовано факт ненадання позивачем послуг у повному обсязі, належної якості згідно із законодавством, не встановлено фактичний об'єм наданих послуг.
		Суд першої інстанції не виконав вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не встановив фактичних обставин справи, апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, а суд касаційної інстанції такими повноваженнями не наділений. Висновки судів ґрунтуються на припущеннях, тому судові рішення мають бути скасовані з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343−345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
		Рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 вересня           2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 09 лютого          2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий:           О.О. Дьоміна      Судді:  А.О. Леванчук   А.В. Маляренко   О.М. Ситнік О.В. Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...