Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/7221/16-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		іменем україни
		 
		05 жовтня 2016 року   м. Київ
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		 
		розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2016року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 07 вересня 2016року щодо ОСОБА_5 , укримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016030010001510,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13липня 2016року
		 
		ОСОБА_5 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		уродженця м. Луцька Волинської області,
		проживаючого за адресою: 
		 
		АДРЕСА_1 , 
		такого, що не має судимості,
		 
		засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання, встановлено іспитовий строк 1 рік та покладено обов`язки передбачені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст.76КК України.
		Стягнуто з ОСОБА_5 :
		- на користь КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» Управління охорони здоров`я Луцької міської ради 8128 грн майнової шкоди;
		- на користь ОСОБА_6 311 грн 91 коп. майнової шкоди, 75000 моральної шкоди, а також витрати понесені потерпілою на правову допомогу в сумі 4000 грн.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 07 вересня 2016року вирок місцевого суду залишено без зміни.
		За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 04квітня 2016 року, приблизно о 14.00 год, у світлу пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВМW 520 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Рівненській в напрямку вул. Теремнівської зі сторони просп. Відродження в м. Луцьку, зі швидкістю 40 км/год, під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований напроти буд. 145 по вул. Рівненській в м. Луцьку, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу, проявивши неуважність до дорожньої обстановки,скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїжджу частину зліва-направо за напрямком руху автомобіля на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив пункти 2.3 (б), 12.3, 18.1 Правил дорожнього рухуУкраїни та заподіяв потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , не заперечуючи доведеності вини та кваліфікацію дій ОСОБА_5 , посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема зазначає, що потерпіла, звертаючись до суду з позовною заявою про відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди повинна була сплатити судовий збір, передбачений ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Вказує на те, суд не перевірив сплату судового збору та незаконно розглянув позовну заяву ОСОБА_6 , чим грубо порушив вимоги законодавства. Просить судові рішення в частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди скасувати і направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
		Перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оспорюються.
		Доводи захисника щодо незаконності розгляду судом цивільного позову потерпілої з огляду на несплату нею судового збору аналогічні наведеним у касаційній скарзі були предметом ретельної перевірки апеляційного суду. Суд апеляційної інстанції належним чином проаналізував такі доводи, дав на них вичерпну відповідь і відповідно до ст. 419 КПК України зазначив у своїй ухвалі достатні підстави через які визнав їх необґрунтованими.
		Спростовуючи відповідні доводи апеляційний суд правильно зазначив, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08липня 2011 року позивачі  у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
		Доводи ОСОБА_4 про наявність правових підстав для сплати потерпілою судового збору з позову про відшкодування моральної шкоди, з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону, не ґрунтуються на точному змісті наведеної правової норми.
		Положеннями зазначеного пункту також передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення, незалежно від об`єкту посягання.
		Разом з тим, п. 2 цієї ж частини статті передбачена інша самостійна підстава звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.
		Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної і моральної), завданої у результаті заподіяння тілесних ушкоджень або її смерті, незалежно від того настали такі наслідки в результаті вчинення кримінального правопорушення або інших дій чи бездіяльності, за які відповідач несе цивільну відповідальність, згідно Закону.
		Виходячи з наведеного, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення. 
		Отже, висновки апеляційного суду про відсутність правових підстав для сплати потерпілою судового збору ґрунтуються на правильному застосуванні норм вищенаведеного Закону.
		Таким чином, судові рішення в частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди потерпілій, є обґрунтованими та належним чином вмотивованими. 
		З огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданих до неї судових рішень убачається, що підстави для її задоволення відсутні, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити. 
		 
		Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2016року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 07 вересня 2016року щодо ОСОБА_5 відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		судді:
		 
		 
		 _______________  _______________  _________________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...