Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/23597/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2016. Зареєстровано: 10.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/23597/15-к 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И  
		06 жовтня 2016 року 
		Печерський районний суду м. Києва у складі трьох професійних суддів: 
		головуючого  судді ОСОБА_1 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисників  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		обвинувачених  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		представника потерпілої юридичної особи ПАТ «Аграрний фонд»  ОСОБА_12 ,
		за участю запасного судді - ОСОБА_13 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001715 від 22.12.2014 за обвинуваченням:
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області, громадянина України, з повною вищою освітою, який одружений, має двох неповнолітніх дітей, займає посаду радника директора з економічних питань ТОВ «ФК» Сучасний Факторинг», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Івано-Франківська, громадянина України, з повною вищою освітою, який одружений, має двох неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		В провадження Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001715 від 22.12.2014, за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Ухвалою головуючого судді від 05.02.2016 у вищезазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання в складі трьох професійних суддів за участю сторін кримінального провадження.
		Під час підготовчого судового засідання прокурор, а також представник потерпілої юридичної особи ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_12 , кожний окремо, вважали можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження, оскільки по справі дотримані всі вимоги КПК України.
		Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 заявили письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначили, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 інкримінується вчинення злочину у співучасті з головою правління АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_14 та головою Наглядової ради АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_15 , проте останні не є фігурантами кримінального провадження № 42014000000001715 від 22.12.2014, досудове розслідування відносно них здійснюється в окремих провадженнях, що унеможливлює розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності.
		Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_10 підтримали вказану позицію захисту. 
		Колегія суддів, заслухавши думку сторін кримінального провадження по суті ініційованих питань, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ст.ст. 283, 290, 291 КПК України, прокурор, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику та законному представнику про завершення досудового розслідування, надати доступ до матеріалів досудового розслідування, після чого повинен скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та направити їх до суду.
		Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
		Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді. 
		Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).
		Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).
		Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.
		Викладаючи в обвинувальному акті фактичні обставини висунутого обвинувачення, орган досудового розслідування зазначив, що у січні 2014 року в груіи осіб спільно з власником АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_16 , матеріали розслідування щодо якого знаходяться в інших кримінальних провадженнях, виник умисел на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, шляхом використання АТ «Брокбізнесбанк». До вчинення злочину у вказаний період були залучені голова правління АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_14 та голова Наглядової ради АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_15 . Аналізуючи дані досудового розслідування та формулюючи обвинувачення, орган досудового розслідування на а.с. 65 обвинувального акту зазначив, що своїми умисними діями, що виразились у заволодінні коштами ПАТ «Аграрний фонд» на загальну суму 2 069 194 000 грн., що є особливо великим розміром, шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого групою осіб за попередньою змовою з головою Правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_10 , головою Наглядової ради АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_15 , головою Правління АТ «Брокбізнексбанк» ОСОБА_14 та іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, матеріали розслідування щодо яких знаходяться в інших кримінальних провадженнях, ОСОБА_17 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.
		У відповідності до усталеної практики Верховного Суду України, у разі виділення матеріалів кримінального провадження стосовно інших співучасників кримінального правопорушення в окреме провадження, посилання в обвинуваченні на прізвища вказаних осіб є неприпустимим.
		ОСОБА_11 та ОСОБА_10 інкримінується вчинення злочину у співучасті з головою правління АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_14 та головою Наглядової ради АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_15 , проте останні не є фігурантами кримінального провадження № 42014000000001715 від 22.12.2014, досудове розслідування відносно них здійснюється в окремих провадженнях.
		Такий виклад обвинувачення є неприпустимим, оскільки містить посилання на вчинення злочинів у співучасті з особами, які не є обвинуваченими в даному кримінальному провадженні.
		В іншому випадку, вказавши в обвинувальному акті прізвища ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , як співучасників вчинення злочину наряду з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , орган досудового розслідування мав би виконати з ними вимоги ст. 290 КПК України, висунути обвинувачення, а в обвинувальному акті зазначити їх повні анкетні дані.
		За таких обставин, при здійсненні судового розгляду кримінального провадження в межах поданого прокурором обвинувального акту, в якому зазначаються як співучасники скоєння кримінального правопорушення підозрювані особи, щодо яких виділені матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження, не представляється за можливе реалізувати їх право на особисту присутність в судовому засіданні зокрема та право на захист загалом.
		Натомість, міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.
		Так, відповідно до частини другої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини другої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		За таких обставин очевидним є те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , хоча і не є учасниками кримінального провадження щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , однак оскільки у висунутому останнім обвинуваченні їх прізвища вказані в якості співучасників, вони вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується дане провадження шляхом участі в ньому.
		Водночас, уникаючи на стадії підготовчого судового засіданні оцінки висунутого обвинувачення, а перевіряючи його лише на предмет конкретності, як одного з елементів забезпечення права особи на захист, колегія суддів вважає доцільним зазначити наступне.
		За змістом висунутого обвинувачення, Перший заступник Голови Національного банку України ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, знаходячись у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Києв, вул. Інститутська, 9 (Печерський район), організував 12.02.2014р. видачу ПАТ «Розрахунковий центр» додаткових грошових лімітів АТ «Брокбізнесбанк» на загальну суму 2069 194000 грн для забезпечення придбання банком облігацій внутрішньої державної позики у ПАТ «Аграрний фонд», погодив та підписав з АТ «Брокбізнесбанк» договори прямого репо з Державними облігаціями України на загальну суму 2 млрд. грн, забезпечив перерахування вказаних грошових коштів на рахунки АТ «Брокбізнесбанк», організував видачу ПАТ «Розрахунковий центр» додаткових грошових лімітів АТ «Брокбізнесбанк» на загальну суму 2 069 194 000 грн, та перебуваючи 13.02.2014р. з 03 год 30 хв за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 забезпечив здійснення зазначених розрахунків шляхом надання відповідного розпорядження щодо продовження роботи технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України та вжив заходів щодо усунення перешкод при здійсненні вказаних операцій.
		У відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судовому практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009, у статті 191 КК України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби. Суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК) України може бути лише службова особа. Вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними в пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 КК України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Характер висунутого обвинувачення не містить посилання на те, що ОСОБА_11 був наділений організаційно  розпорядчими чи адміністративно  господарськими функціями щодо розпорядження грошовими коштами ПАТ «Аграрний фонд». Виходячи з обставин, описаних в обвинувальному акті, розпорядження грошовими коштами ПАТ «Аграрний Фонд» ( розміщення на депозитних рахунках) здійснював ОСОБА_10 , який функціонально не підпорядковувався ОСОБА_11 . 
		Таким чином, суд приходить до висновку про неузгодженість викладених фактичних обставин та пред`явленого ОСОБА_11 обвинувачення щодо заволодіння грошовими коштами ПАТ «Аграрний фонд» в особливо великих розмірах.
		Крім того, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини є суперечливими між собою, адже потерпілим у кримінальному провадженні визнане ПАТ «Аграрний фонд», грошовими коштами якого начебто заволодів ОСОБА_11 , водночас, за версією сторони обвинувачення дії ОСОБА_11 полягали в погодженні та підписанні договорів прямого репо з АТ «Брокбізнесбанк», грошові кошти від яких в АТ «Брокібзнесбанк» перерахував ПАТ «Аграрний фонд». 
		В обвинувальному акті описано декілька епізодів вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, при цьому завершальний етап  розміщення грошових коштів ПАТ «Аграрний фонд» на депозитних рахунках АТ «Брокбізнесбанк» та подальше розпорядження цими коштами службовими особами АТ «Брокбізнесбанк» описаний відсилочно, без ідентифікації осіб, які в кінцевому результаті заволоділи грошовими коштами.
		Отже, юридичне формулювання обвинувачення сформульовано неповно, а саме не зазначено на чию користь було обернене майно, що має вирішальна значення для вирішення обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому характер обвинувачення не містить детального опису фактичних обставин, які б свідчили про спільність умислу ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , з розподілом ролей та заздалегідь розробленим ними злочинним планом ( ст. 27 КК України).
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв`язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
		Керуючись ст.ст. 290, 291, 293, 314, 369-372 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001715 від 22.12.2014 за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - повернути старшому прокурору другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 у зв`язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України. 
		Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_10 у вигляді застави з покладенням додаткових процесуальних обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін.
		Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.
		 
		Судді ОСОБА_1 
		 
		 ОСОБА_2 
		 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...