Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/8853/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2016. Зареєстровано: 11.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2016.
Дата набрання законної сили: 16.05.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		    
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 жовтня 2016 року                                    м. Одеса
		 Малиновський районний суд міста Одеси в складі колегії суддів:
		 головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
		 за участю прокурорів ОСОБА_8 ,
		 захисника ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №521/491/15-к щодо
		ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянина України, одруженого, маючого неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 
		обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.263 КК України, 
		                   
		 В С Т А Н О В И В :
		Відповідно до формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_11 , останній обвинувачується в тому, що він, знаходячись за адресою свого постійного проживання: АДРЕСА_2 , на третьому поверсі будинку, який знаходиться в безпосередній близькості та з якого відкривається вид на військовий аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_2 », військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), на виконання злочинного плану, за власною ініціативою, на початку травня 2014 року (більш точний час та дата досудовим розслідування не встановлені) самостійно сконструював радіоскануючий пристрій (комплекс), який складається з скануючого приймача, звичайного приймача, звукового посилювача та двох антен, який використовував для сканування та прослуховування радіостанцій та переговорів військовослужбовців Збройних сил України, диспетчерів та співробітників аеропорту. Крім того, ОСОБА_11 у період з травня 2014 року по лютий 2015 року (більш точний час та дата досудовим розслідування не встановлені), знаходячись за вищевказаною адресою, здійснював фотозйомку літаків, які знаходились на аеродромі (прилітали та вилітали) та подій які відбувались на військовому аеродромі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за допомогою свого фотоапарату «Canon А-570», який вилучено в ході проведення обшук у місці його проживання, з метою подальшої їх передачі представнику терористичної організації «ДНР».
		Отримані таким чином дані - фотографії літаків військової авіації та відомості зафіксовані під час радіоперехоплення переговорів військовослужбовців Збройних сил України, диспетчерів та співробітників військового аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (зльоту, посадки, заправки, укомплектування озброєнням бойових літаків ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_11 , у період з червня 2014 року по 17.02.2015 (більш точний час та дата досудовим розслідування не встановлені), з власної ініціативи, через програму «ZELLO» (група «Антимайдан-Донецьк»), встановлену на своєму мобільному телефоні «Samsung Galaxy» та, не рідше одного разу на тиждень, за допомогою інтернет - ресурсу «гул - диск» через всесвітню мережу Інтернет повідомляв та передавав - завантажував за допомогою свого персонального комп`ютеру вищезазначену інформацію на вказаний гул - диск, після чого встановлював на ньому пароль, який передавав невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_12 » - представнику незаконного державного утворення «ДНР», яка за допомогою наданого їй пароля здійснювала вхід до гул-диску, на який ОСОБА_11 завантажував усю інформацію, та скачувала з нього всі необхідні їй дані, які в подальшому передавала невстановленим особам - членам терористичної організації «ДНР», з метою підтримки діяльності терористичної організації та освідомлення її членів, щодо подій які відбуваються у м. Одесі, безпосередньо на військовому аеродромі «Шкільний», військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ).
		Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , за невстановлених слідством обставин (дата, час, місце) придбав у невстановленої особи дві гранати РГД-5 с запалами та шістнадцять бойових набоїв, калібру 5,45 мм.
		Надалі, ОСОБА_11 , діючи умисно, маючи умисел на незаконне зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення правил обороту бойових припасів, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів, до 17.02.2015 року незаконно зберігав за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , бойові припаси - дві гранати РГД-5 с запалами та шістнадцять бойових набоїв, калібру 5,45 мм., попередньо придбаних ОСОБА_11 на виконання свого злочинного плану в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у невстановлених осіб, з метою їхнього застосування в майбутньому для вчинення злочинів проти громадської безпеки та проти життя та здоров`я особи.
		17.02.2015 зазначені дві гранати РГД-5 с запалами та шістнадцять бойових набоїв, калібру 5,45 мм., були вилучені в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_11 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , на полиці над холодильником у коридорі між кімнатами.
		Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МС України в Одеській області № 67В/43Д від 05.05.2015, вилучені дві гранати РГД-5 с запалами є бойовими припасами. Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МС України в Одеській області № 149-В/44-Д від 28.04.2015, вилучені шістнадцять набоїв калібру 5,45 мм є патронами та призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї - автоматів Калашникова та його модифікацій.
		Таким чином, за сукупністю злочинів, ОСОБА_11 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - створення терористичної групи чи терористичної організації за кваліфікуючою ознакою: сприяння діяльності терористичної організації, та у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України  придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом злочину. 
		Разом с цим, суд визнає вказане обвинувачення недоведеним, в зв`язку із чим ОСОБА_11 підлягає виправданню.
		Підставами для виправдання обвинуваченого є наступне.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в інкримінованих йому діях не визнав і пояснив, що 17.02.2015 року у двері його квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , постукав сусід, спитав чи перебуває він вдома, на що він відповів що знаходиться вдома. Сусід привідкрив двері, за ним до квартири зайшли незнайомі люди, біля 10 чоловік. Вони разом пройшли до центральної кімнати, де поклали його на підлогу, одягли наручники. Перша їх фраза була: «Вам двійка за любов до батьківшини». Потім йому казали повернути голову у бік стени, в такому положенні він пролежав біля 40 хвилин. Коли він лежав, ці люди ходили по квартирі, потім стали оглядати стіл, на якому знаходилася радіоапаратура, яку він використовує, займаючись радіоаматорством, яким він захоплюється з першого курсу навчання в учбовому закладі, на підставі дії відповідної ліцензії «Радіочастотнагляду України» про надання радіочастот, орігінал якої був вилучений співробітниками СБУ в ході обшуку. Після цього, його підняли, вивели до вітальні та показали чотири кульки. Три з них належали йому. В четвертому кульку знаходилися 2 гранати та 16 набоїв. Він, в присутності понятих, пояснив, що ці боєприпаси йому не належать і йому їх занесли. Більшу частину радіоапаратури співробітники склали у коробки, після чого винесли з квартири і склали в мікроавтобус. В нього були вилучені: ноутбук, жорсткий диск з компьютера, інші пристрої зі зйомними носіями інформації. Також в нього були вилучені аматорський фотоапарат, бінокль, набори радіодіталей, апаратуру для спортивної радіопеленгації («охота на лис»). Залишивши на столі документ, всі присутні спустилися у двір, де стали вимагати від нього відкрити належний йому сарай. З сарая працівники СБУ вилучили його стрейкбольну амуницію. Після цього його відвезли до приміщення СБУ, де він надав пояснення. При цьому в нього вилучили телефони. Співробітник СБУ, який не назвався, спитав в нього, чи відома йому особа під псевдонимом « ОСОБА_13 », після чого поклав на стіл його фото. Він відповів, що ця особа йому невідома. Потім співробітник став питати навіщо йому радіоапаратура і питати про рід його зайнять. Він пояснив співробітнику, що він є радіоаматором, в нього є відповідні державні ліцензії і нічого протиправного він не робить. Співробітник спитав, кому він передає отримані дані, на що він, ОСОБА_14 , відповів що ніяких даних він никому не передає. Співробітник повідомив, що «Держиморда» є громадянином РФ, штатним співробітником ФСБ, який проживає у місті Санкт - Петербузі і внього є докази що він з ним спілкується і передає дані про військовий аєродром « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який видно з вікон його квартири. Він ще раз пояснив, що передачею даних він не займається і цього бути не може. Потім його спитали, для чого він слухає радіоефір і чому на його фотоапараті є фотознімки з аеродрому. Він пояснив, що прослуховуваня радіоефіру є частиною його захоплення. В мережі інтернет є відповідні інтернет-ресурси, які присвячені цьому захопленню, де радіоаматори обмінюються подібного роду інформацією про переговори та фотознімками і які перебувають у вільному доступі. Після цього, на деякий час його залишили в спокої, а ввечері до кабінету прийшли три чоловіка, які стали вимагати від нього, щоб він відкрив належні йому електронні скріньки, на що він відмовився. Він просидів у кабінеті до 23 годин, після чого знов прийшли троє осіб, на яких були одягнені маски, які наділи на нього наручники та мішок на голову, після чого стали спускати по сходинкам до нізу. Знаходячись у невідомому приміщенні, яке на його думку було спортивною залою, його декілька раз вдарили у живіт і у сонячне сплетіння, а потім у незручній позі пристебнули наручниками до шведської стінки. Хвилин через 20 до нього звернувся спіробітник з вимогою відкрити поштові скриньки, на що він погодився. З нього зняли мішок, принесли великий аркуш бумаги формату А3, запропонували йому намалювати всю схему угруповування, поклали перед ним два мобільних телефона з включеною програмою «Zello», яка раніше на його телефоні встановлена не була. На екранах телефонів був розгорнутий контактний аркуш, в одному телефоні було два контакта на іншому біля восьми. Під загрозою физичного насильства він вигадав схему з участю «Держиморди» і інших. Після цього його привели до кабінету, де його опитували раніше, туди принесли ноутбук і ввимкнули роутер. Він почав відкривати свої поштові скриньки. Серед вхідних папок і листів, повідомлень від «Держиморди» виявлено не було. С 17 по 18 лютого він ночував у примищенні СБУ. Вранці його представили слідчому Цуркан. Невідомий співробітник служби безпеки казав йому, якщо він не «засмутить» слідчого, вони не повторять того, що відбулося цієї ночі. Він сказав цьому чоловіку, що все зрозумів. Слідчий знову його допитав, пообіцявши що до спортивної зали його більше водити не будуть. Почувши це, він відмовився від даних показів, пояснивши що дав їх під впливом погроз. Протягом досудового слідства його неодноразово схиляли до дачі викривальних показів, погрожуючи йому тривалими строками ув`язнення, притягненням до кримінальної відповідальності його близьких родичів, а також неможливістю обміну на військовополонених ВСУ, схиляли до підписання угоди про визнання вини, пояснювали що вони вже домовились з суддею про строк його покарання. Прийнявши до уваги погрози та обіцянки, він погодився на укладення угоди і визнання вини, при цьому просив надати йому гарантії про непритягнення його дружини до кримінальної відповідальності, про можливість обміну його на військовополонених та просив змінити кваліфікацію обвинувачення. Він підписав у присутності адвоката угоду про визнання винуватості. Після цього, слідчий кудись вийшов, а повернувшись, пояснив що він помилився, стаття обвинувачення тяжка і письмової угоди бути не може, буде тільки усна угода. Прокурор повідомив, що він спілкувався з суддею і слідчий надав йому вказівки як вести себе у судовому засіданні, прокурор пояснив, що судовий розгляд буде відбуватися у скороченому порядку. Розраховуючи на обіцянки прокурора, під час судового засідання, яке відбулося 18.06.2015 року, він визнав свою вину. По закінченню засідання, прокурор повідомив його, що розмови з судею не було. Після цього, він, розуміючи що його обманюють, вирішив надати в суді правдиві покази.
		Відповідаючи на питання учасників судового засідання, ОСОБА_14 відповів, що з особою на ім`я ОСОБА_12 з призвищем ОСОБА_15 , він не знайомий. Радіоскануючий комплекс виготовлений на японському заводі «Айком», будь яких конструктивних змін в цей комплекс він не здійснював. Записи переговорів з радіоефіру він дійсно здійснював. Ці записи він робив відбірково, за власним розсудом, крім переговорів диспетчерів він записував переговори інших служб, наприклад таксі.
		Дотримуючись основних засад судочинства, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, надавши стороні обвинувачення з метою реалізації права подання до суду своїх доказів і доведенності перед судом їх переконливості, під час судового розслідування кримінального провадження судом були безпосередньо досліджені наступні докази, яки були запропоновані для дослідження стороною обвинувачення.
		Так, допитані на вимогу прокурора з метою встановлення обставин проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 17.02.2015 року свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які є співробітниками СБ України, та свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які були понятими при проведенні обшуку, кожен окремо, підтвердили в суді час та місце проведення обшуку, обставини його проведення, а також підтвердили перелік майна, вилученого у ході обшуку, у тому числі перелік бойових припасів і радіоаппаратури, яка використовувалася ОСОБА_11 .
		Разом с цим, відповідаючи на питання учасників судового засідання, свідок ОСОБА_20 пояснив, що він був запрошений до участі у проведенні обшуку у якості понятого. Під час проведення обшуку, за вказівкою слідчого, він став на стілець і почав доставати всі речі, які знаходилися на полиці при вході у квартиру: скляні банки з крупами, пакети, ящик з піротехникою, одяг (куртку, шапку), після чого, останнім, з дальнього кінця полиці, він витягнув пакет, в якому знаходилися бойові припаси.
		Свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_16 та свідок ОСОБА_17 підтвердили покази свідка ОСОБА_20 , при цьому свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , співробітники правохоронного органу, пояснили, що вони не могли особисто дістати речі з полиці через свої фізичні дані.
		Допитаний судом свідок обвинувачення ОСОБА_21 пояснив, що про проведення обшуку в квартирі його сина ОСОБА_11 та його затримання йому стало відомо за повідомленням його невістки ОСОБА_22 . Про протиправну діяльність його сина йому нічого не відомо, він вважає, що ОСОБА_11 не міг зберігати в себе дома боєприпаси, радіоапаратура, яка була в нього знайдена при обшуку, призначалася для ігор і переговорів. Політіку ЛНР і ДНР син не підтримував.
		Окрім показань свідків, судом були досліджені інші докази сторони обвинувачення, а саме:
		- протокол обшуку від 17.02.2015 року
		- протоколи огляду інформації від 18.02.2015 року, 28.02.2014 року;
		- протокол огляду від 18.02.2015 року;
		- висновок судово-криміналістичної експертизи №149-б/44-д від 28.04.2015 року, згідно якого при проведенні ескпертного дослідження 16 набоїв, слідів папілярних узорів рук, не виявлено; надані на дослідження 16 предметів являються патронами, які призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї - автоматів Калашникова 1974 року, та його модифікацій, калібру 5,45 мм; надані на дослідження 16 патронів є боєприпасами калібру 5,45 мм, призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї - автоматів Калашникова 1974 року, та його модифікацій, калібру 5,45 мм; надані на дослідження 16 патронів для стрільби придатні; надані на дослідження 16 патронів калібру 5,45 мм, виготовлені промисловим способом.
		- висновок судово-криміналістичної експертизи №67-в/43-д від 28.04.2015 року, згідно якого при проведенні експертного дослідження двох корпусів гранат РГД-5 та запалів до них, слідів папілярних узорів не виявлено; надані на дослідження 2 пристрої схожі на гранати РГД та 2 пристрої і на запали до гранат є відповідно двома корпусами ручних осколкових гранат РГД-5, запалом УЗРГМ та запалом УЗРГМ-2. Надані на дослідження 2 пристрої схожі на гранати РГД та 2 пристрої, схожі на запали до гранат у сукупності є двома ручними осколковими гранатами РГД-5, які відносяться до бойових припасів. Надані на дослідження ручні осколкові гранати РГД-5 придатні для здійснення вибуху. Ручна осколкова граната РГД-5 - дистанційної дії, призначена для ураження живої сили в наступі та обороні. Ручні осколкові гранати призначені для ураження живої сили осколками. Надані на дослідження корпуси гранат РГД-5 та запали УЗРГМ та РГМ-2 виготовлені промисловим способом.
		- висновок судового експерта №6 від 5.03.2015 року, згідно якого наданий на дослідження радіоскануючий комплекс та його складові (об`єкти а №№ 1-3 та антени) знаходяться у робочому стані. Наданий на дослідження радіоскануючий комплекс та його складові (об`єкти №1-3 та антени) не відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
		На наданому для дослідження радіоскануючому комплексі знаходиться наступна інформація частот, забиті в банки дата приймачей (об`єкти №№ 1,2) та на об`єкті №2 знаходяться звукові файли в форматі .icw.
		Наданий на дослідження радіоскануючий комплекс, який складається з об`єктів №№ 1-3 (скануючий приймач «ІСОМ IC-R20» s/n 1007210, скану - tm приймач «ІСОМ ІС-Е90» s/n 020758, звукової USB картки та антен) в даному випадку використовувався для непереривного сканування частот (які забиті в банки даних приймачей) та їх прослухування, та імовірно запису розмов ефіру на ПК за допомогою звукової USB картки. 
		- згідно висновків судово-психиатричного експерта №218 від 28.04.2015 року, ОСОБА_14 будь-яким хроничним психиатричним захворюванням, розладом психики, не страждав і не страждає, у повної мірі міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними при вчиненні інкримінованих діянь, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Дослідивши вищевказані докази сторони обвинувачення, в їх сукупності, проаналізувавши їх на предмет належності та допустимості, колегія суддів визнає докази обвинувачення непереконливими та не вбачає в них даних, яки б підтвердували формулювання обвинувачення ОСОБА_11 . Такі висновки суду грунтуються на нижченаведеному.
		Як вбачається з обвинувачення ОСОБА_11 , сприяння діяльності терористичної організації здійснювалося ним у відповідний спосіб шляхом передачі інформації представнику терористичної організації «ДНР» - невстановленої особі на ім`я « ОСОБА_12 ». Разом с цим, органом досудового слідства і державним обвинувачем не надано жодного доказу про реальне, а не виртуальне у мережі «Інтернет», існування такої особи. Досудовим слідством не встановлені анкетні данні цієї особи, дані, яки б свідчили про її протиправну діяльність, які б підтверджували її належність до терористичної організації, не вказана роль, яку виконувала ця особа в терористичній організації тощо. Органом досудового слідства не надано до суду жодного доказу, який би доводив факт передачі ОСОБА_11 отриманої в результаті прослуховування переговорів віськововійськовослужбовців Збройних сил України, диспетчерів та співробітників військового аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (зльоту, посадки, заправки, укомплектування озброєнням бойових літаків Військо-Повітряних Сил ЗСУ) невстановленій особі, до суду не надано інформації про зміст цих переговорів, що позбавляє суд проаналізувати цю інформацію на предмет наявності в ней даних, яки б свідчили про сприяння проведення подривної чи діверсіонної діяльності, чи про завдання шкоди обороноздатності Збройних Сил України. Органом досудового слідства не надано і в суді не здобуто даних про те, чи є в загалі інформація, яка начебто передавалася ОСОБА_11 представникам терористичної організації інформацією з вільним чи обмеженим доступом, чи є вона секретною інформацією. Це ж стосується і фотознімків, які начебто передавав ОСОБА_11 представникам терористичної організації.
		Обвинувачений у судовому засіданні, не спростовуючи дані про свою діяльність по прослуховуванню радіоефіру, стверджував, що він здійснював це на законих підставах, будучи радіоаматором і маючи відповідну державну ліцензію, працюючи на обладнанні, придбаному у вільному продажу. Разом з тим, ця позиція ОСОБА_11 стороною обвинувачення спростована не була. Навпаки, відповідно до висновку судового експерта №6 від 5.03.2015 року, наданий на дослідження радіоскануючий комплекс та його складові, вилучені у ОСОБА_11 , не відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. 
		Оцінюючи надані до суду докази вини ОСОБА_11 , суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно норми, яка міститься у положеннях ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		У якості підтвердження доказів сприяння ОСОБА_11 діяльності терористичної організації, органом досудового слідства віднесені:
		- протокол обшуку від 17.02.2015 року
		- протоколи огляду інформації від 18.02.2015 року, 28.02.2014 року;
		- протокол огляду від 18.02.2015 року;
		- висновок судового експерта №6 від 5.03.2015 року.
		Дослідивши у суді протокол обшуку від 17.02.2015 року, суд не знаходить в цьому документі даних, яки б свідчили про неправомірність підстав для проведення обшуку і вважає, що вилучення майна, вказаного у цьому протоколі, за виключенням боєприпасів, було здійснено у відповідністю з процесуальним законом.
		Оцінюючи на предмет належності у якості доказу протоколу огляду інформації (поштових інтернет-скриньок) від 18.02.2015 року та від 28.02.2015 року, складені оперуповноваженим СБ України в Одеській області ОСОБА_23 , колегія судів відхиляє ці докази обвинувачення і вважає ці документи неналежними доказами. При цьому суд виходить з наступного. 
		Відповідно до ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, може проводитись огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Такий огляд може проводитись виключно слідчим і прокурором. Інші особи можуть лише залучатися до проведення огляду. Як вбачається зі змісту вказаних протоколів, ці протоколи були складені оперативним працівником СБ України, тобто ані слідчим, ані прокурором. 
		Згідно з положеннями ст. 266 КПК України, дослідження інформації, отриманої при застосуванні дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.
		З огляду на вищевикладене, суд вважає, що названі протоколи огляду інформації були складені неналежною процесуальною особою та з грубим порушенням норм процесуального законодавства, що тягне за собою неналежність цих протоколів у якості доказів. При цьому суд не сприймає у якості доказу надане прокурором доручення органа досудового слідства про проведення слідчих (розшукових) дій від 19.02.2015 року як підставу для проведення огляду інформації співробітником оперативного підрозділу, оскільки таке доручення надано керівником органу досудового слідства з перевищенням наданих процесуальних повноважень (відсутнє посилання на наявність ухвали слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування) та не збігається у часі з часом проведення первинного огляду (зареєстроване пізніше проведення огляду), в самих протоколах відсутні посилання на проведення процесуальної дії на підставі доручення. Крім того, сторона захисту заявила, а сторона обвинувачення не спростувала, про те, що вказане доручення не було відкрито їй під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що відповідно до положень ст. 290 п. 12 КПК Україн, є підставою для недопущення цього доручення у якості доказу.
		 Дослідивші у судовому засіданні протокол від 18.02.2015 року, складеного старшим слідчим СВ УСБУ в Одеській області за результатами огляду мобільного телефона «Samsung Galaxy» модель «GT -18160», «Samsung Galaxy» модель «GT S6810», ноутбука марки «ASUS», диктофона «OLIMPUS», фотоапарата «Canon А-570», вилучених під час обшуку, суд критично ставиться до цього доказу, оскільки під час судового розгляду суд був позбавлений можливості безпосередньо сприяти, дослідити оглянуті слідчим предмети, тобто впевнитись у існуванні цих предметів і наявності в них відповідної інформації, в зв`язку з ненаданням стороною обвинувачення цих предметів у вигляді, який унеможливлює внесення змін до інформації, яка міститься у цих носіях і який запезпечує можливість відтворення інформації у суді. Підставами для критичної оцінки протоколу огляду є і те, що огляд предметів був здійснений слідчим самостійно, без залучення профільних спеціалістів та понятих, без застосування фотовідеофіксації. Даних про дослідження відповідними судовими експертами інформації, яка містилася на мобільних телефонах«Samsung Galaxy», у тому числі про наявність і час встановлення програми «ZELLO» на яку посилаеться орган досудового слідства, аудіофайли, текстові повідомлення та інше, даних про експертне дослідження персонального компьютера ОСОБА_14 , а також даних про експертне дослідження інфомації з вилученого фотоапарата, стороною обвинувачення до суду не надано, з чого слід зробити висновок, що експертиза цих предметів проведена не була. Речовими доказами, у розумінні вимог ст. 98 КПК України, які б зберігли на собі сліди протиправної діяльності сприяння ОСОБА_14 терористичної організації «ДНР» чи яки можуть бути використані як доказ факту передачі даних цієї організації, вищевказані предмети органом досудового слідства визнані не були.
		Аналізуючи докази, яки на думку сторони обвинувачення підтверджують незаконне зберігання боєприпасів ОСОБА_11 , а саме: протокол обшуку від 17.02.2015 року, пояснення свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , висновки експерта, суд приходить до наступних висновків.
		Дослідивши висновки судових експертів, встановивших належність вилучених набоїв і гранат до боєприпасів, у суду відсутні підстави для критичної оцінку цих доказів.
		Що стосується оцінки належності протокола обшуку від 17.02.2015 року, в частині підтвердження інформації про порядок вилучення боєприпасів в квартирі ОСОБА_11 , суд до цього доказу ставиться критично виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 93 КПК України,збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Згідно ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.
		Як було встановлено у судовому засіданні на підставі показів свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , дії по сбору доказів, фактично були здійснені понятим ОСОБА_20 , який ставши на стілець за вказівкою слідчого, почав самостійно здійснювати відшуковування заборонених до обороту предметів шляхом вилучення за власним розсудом предметів домашнього обіходу. При цьому, суд вважає, що понятий приклав достатньо усиль до їх видшукання і мав реальну можливість як вилучити їх з міста їх надходження, так і залишити їх на місці. Крім того, в такій ситуації, понятий був позбавлений можливості засвідчити проведення слідчої дії, оскільки сам приймав в ній безпосередню участь.
		З огляду на вказану обставину, суд безсумнівно приходить до висновку, що фактичне вилучення бойових припасів під час проведення обшуку в квартирі ОСОБА_11 відбулося з грубим порушенням процесуального закону, що виразилося у зборі доказів неналежною особою, а також у виконанні ухвали слідчого судді неповноваженою особою, що свою чергу є підставою для визнання отриманих під час проведення обшуку речових доказів неналежними.
		Крім того, суд приймає до уваги, що окрім знаходження цих боєприпасів у квартирі, де проживав обвинувачений інших даних, які персонализували б належність заборонених для зберігання предметів саме ОСОБА_11 , а не іншим особам, органом досудового слідства не надано. При цьому сумнівним для суду є й той факт, що на восемнадцяти одиницях вилучених боєприпасів, у тому числі двох ручних гранат з достатньою площею лакофарбового покриття, експертом не виявлено жодного сліду папілярних узорів рук, що може свідчити лише про те що, перед закладенням цих боєприпасів на місце їх зберігання, ці предмети навмисно були оброблені з метою унеможливити ідентифікацію особи. Якщо сприймати версію обвинувачення про те, що ці предмети зберігалися ОСОБА_11 , то стає малоймовірним, що особа, яка ретельно знищила ідентифікації ознаки належности заборонених до зберігання предметів, буде в подальшому зберігати їх у власній квартирі.
		Допитана у суді свідок захисту ОСОБА_22 , також підтвердила, що раніше пакетів, в яких зберігалися боєприпаси в їх квартирі николи не було і бути не могло, оскільки разом з ними в квартирі проживає дитина.
		Будь-яких доказів, які б підтверджували обвинувачення ОСОБА_14 в частині того, що він зберігав боєприпаси з метою їхнього застосування в майбутньому для вчинення злочинів проти громадської безпеки та проти життя та здоров`я особи, органом досудового слідства і обвинуваченням також до суду не надано, в зв`язку із чим колегія суддів вважає такі твердження обвинувачення припущенням.
		Відповідно до приписів ч. 2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправденим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Положення ч.4 цієї норми, а також положення ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, вказують на те, що усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 
		Таким чином, оцінюючи покази свідків та інші досліджені у суді докази обвинувачення, суд не вбачає в цих доказах будь-яких фактичних даних, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_14 ознаків об`єктивної сторони складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.263 КК України.
		Згідно ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що (серед іншіх) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 284 КПК Україниу разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, кримінальне провадження закривається.
		Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведена наявність в діях ОСОБА_11 складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.263 КК України, а тому обвинуваченого необхідно виправдати на підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України, кримінальне провадження щодо нього закрити з підстав, встановлених п.3 ч.1 ст. 284 КПК України. 
		Суд вирішує долю речових доказів у відповідності дост.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.369 - 371, 373, 374 КПК України, суд - 
		 
		 УХВАЛИВ:
		ОСОБА_10 , визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.263 КК України та виправдати його зв`язку з недоведеністю наявності в діях обвинуваченого складу цих злочинів.
		Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.263 КК України, закрити в зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді.
		До набрання вироком законної сили діючий відносно ОСОБА_24 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з під варти у залі суду.
		Речові докази: радіостанція сірого кольору ІС-Е 90; радіостанція чорного кольору «BAOFENG»; дві радіостанції чорного кольору «MOTOROLA»; радіостанція чорного кольору з маркуванням «IC-R 20»; радіостанція чорного кольору Quansheng», радіостанція чорного кольору «Yaesu»; радіостанція чорного кольору «ІСОМ»; жорсткий диск «Western Digital» s/n: wcas84779593; жорсткий диск «Hitachi» s'n: HD9728080; флеш - накопичувач «Transcend» білого кольору; флеш - накопичувач «Transcend» чорного кольору; флеш - накопичувач «Kingston» білого кольору; радіостанція білого кольору «Midland»; три карти - схеми катакомб м. Одеси; тр-3 плеєр «Assistant» чорного кольору; радіоскануючий комплекс (скануючий приймач «ІС- R» 20, приймач «YAESU», дві антени та звуковий посилювач); блокнот коричневого кольору; радіостанція «Kenwood»; радіостанція «Х-TRA TALK»; радіостанція (MOTOROLA» червоно - чорного кольору; радіостанція «MOTOROLA» синього кольору; радіостанція «ІСОМ» чорного кольору; радіостанція «MOTOROLA»; радіостанція «G7» червоно - чорного кольору; фотоапарат «Canon А 570 IS»; три мікросхеми; флеш - накопичувач «Transcend 4 GB»; флеш - накопичувач «ТЕАМ» 8 GB; сканер «G-4»; ноутбук «Samsung Ultra Q1»; жорсткий диск «Fujitsu 60 GB»; два радіо - мікрофони; два короби білого кольору з електричними детонаторами для гри в страйкбол; системний блок чорного кольору з маркуванням «ASUS» - повернути за належністю ОСОБА_25 ;
		- 16 патронів калібру 5,45 мм ( після проведення експертизи 5 гільз та 11 патронів, поміщені в пакет Експертної служби МВС № 2939993), 2 гранати РГД - 5 с запалами УРГЗМ та УРГЗМ- 2- знищити.
		Речі, вилучені під час обшуку, яки не визнані речовими доказами: мобільний телефон «Samsung Galaxy» модель «GT -18160», «Samsung Galaxy» модель «GT S6810», ноутбук марки «ASUS», диктофон «OLIMPUS», фотоапарат «Canon А-570», - повернути ОСОБА_25 .
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Головуючий: ОСОБА_26 
		Судді: ОСОБА_27 
		 
		 ОСОБА_28

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...