Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/3965/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Підкуп особи, яка надає публічні послуги.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2016. Зареєстровано: 18.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2016.
Дата набрання законної сили: 06.10.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 11-кп/793/596/16 Справа № 711/3965/15-к Категорія: ч. 3 ст. 368-4 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1   Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
		головуючого суддів ОСОБА_2  ОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4   
		секретаря судового засідання ОСОБА_5  
		з участю прокурора ОСОБА_6 
		обвинуваченої ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Черкаської області з питань організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2016 року, яким 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Новосибірськ Російської Федерації, громадянки України, одруженої, перебувала на посаді головного геолога дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Центрукргеологія», проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 
		визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з наданням публічних послуг строком на один рік; вирішена доля речових доказів, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		За вироком суду, ОСОБА_7 , працюючи згідно з наказом № 114-к від 30.09.2014 на посаді головного геолога ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія», яке є дочірнім підприємством НАК «Надра України», що утворене постановою КМУ від 14.11.2000 року № 1128 «Про утворення акціонерної компанії «Надра України», до посадових обов`язків якої входить здійснювати керівництво геологічною діяльністю відповідних служб, геологорозвідувальних загонів, партій, тобто будучи особою, яка надає публічні послуги, використовуючи надані їй повноваження, діючи умисно, з корисливих мотивів, в період часу з 03.12.2014 по 05.02.2015 одержала від представника різних суб`єктів господарювання ОСОБА_9 неправомірну вигоду загальною сумою 5 000 (п`ять тисяч) гривень.
		Зокрема ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від представника ДП «Умань-Агро» ОСОБА_9 за надання рекомендації головного геолога щодо погодження умов на спеціальне водокористування свердловинами ДП «Умань-Агро», яка є підставою для подальшого отримання дозволу на спецводокористування цим підприємством, 22.11.2014, перебуваючи в своєму службовому кабінеті в приміщенні ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» за адресою: вул. Чкалова, 13 у м. Черкаси, під час особистої бесіди з ОСОБА_9 запропонувала йому надати їй неправомірну вигоду в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень за надання вищевказаних рекомендацій шляхом перерахування вказаних грошових коштів на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_9 03.12.2014 близько 11 години 45 хвилин, діючи згідно з попередніми домовленостями із ОСОБА_7 щодо надання їй неправомірної вигоди, знаходячись в приміщенні відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: вул. Вернигори, 12 у м. Черкаси, перерахував на зазначений вище картковий рахунок грошові кошти в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень.
		У подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від представника СКБ «Благоустрій» ОСОБА_9 за надання рекомендації головного геолога щодо погодження умов на спеціальне водокористування свердловиною СКП «Благоустрій», яка є підставою для подальшого отримання дозволу на спецводокористування цим підприємством, 05.02.2015 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті ДП HAK «Надра України» «Центрукргеологія», за адресою: вул. Чкалова, 13 у м. Черкаси, під час особистої бесіди з ОСОБА_9 запропонувала йому надати їй неправомірну вигоду в сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень за надання вищевказаних рекомендацій шляхом перерахування вказаних грошових коштів на її карткових рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк». ОСОБА_9 05.02.2015 близько 16 години 54 хвилин, діючи згідно з попередніми домовленостями із ОСОБА_7 щодо надання їй неправомірної вигоди, перебуваючи в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: бульвар Шевченка, 150 у м. Черкаси, перерахував на зазначений вище картковий рахунок грошові кошти в сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.
		Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор прокуратури Черкаської області з питань організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_7 подали апеляційні скарги. 
		Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.04.2016 через невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 368-4 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на 3 роки, з конфіскацією майна. В решті вирок залишити без змін. Просить під час перегляду судом апеляційної інстанції вироку повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, які досліджені судом першої інстанції з порушеннями, що стали наслідком прийняття незаконного судового рішення, а саме: допитати обвинувачену ОСОБА_7 ; допитати свідка ОСОБА_9 ; за необхідності дослідити інші докази у справі.
		Зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення допустив порушення вимог ст. 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, поверхово та неповно підійшов до дослідження обставин вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй злочину, не взяв до уваги докази, які істотно могли вплинути на висновки суду.
		Під час постановлення вироку суд прийшов до висновку про те, що вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є продовжуваним, оскільки об`єднувалося єдиним наміром і складалося з абсолютних тотожних діянь. Це твердження суду, зазначає апелянт, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
		Відповідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04.06.2010 № 7, від повторності злочинів необхідно відрізняти продовжуваний злочин, який відповідно до частини другої статті 32 КК складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним злочинним наміром. Об`єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб`єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.
		Повторним визнається вчинення злочину особою, яка раніше вчинила одержання хабара, незалежно від того, чи притягувалася така особа за раніше вчинений злочин до кримінальної відповідальності.
		В цьому випадку, зазначає прокурор, самостійні умисли на вчинення кримінальних правопорушень виникали у ОСОБА_7 безпосередньо після звернення до неї ОСОБА_9 з питанням надання рекомендації головного геолога щодо погодження умов на спеціальне водокористування свердловинами різних суб`єктів господарювання.
		Умисел ОСОБА_7 03.12.2014 був спрямований на отриманні неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за надання рекомендації щодо погодження умов на спеціальне водокористування свердловинами ДП «Умань-Агро», і жодним чином в час отримання цієї винагороди не був спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за вирішення ідентичних питань інших суб`єктів господарювання. В цьому випадку відсутнє об`єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром, оскільки остання не знала чи буде звертатися до неї ОСОБА_9 в подальшому.
		Оскільки злочин є закінчений з моменту прийняття особою хоча б частини неправомірної вигоду, то дії ОСОБА_7 , спрямовані на отримання неправомірної вигоди 03.12.2014 та 05.02.2015, закінчені, не об`єднані спільним умислом та вчинені зі значним проміжком у часі, через що утворюють повторність. Крім того, зазначає прокурор, ці факти знайшли своє підтвердження в показаннях свідка ОСОБА_9 та обвинуваченої ОСОБА_7 .
		Разом з тим, суд не оцінив докази щодо наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, з кваліфікуючою ознакою  повторність; проігнорував показання свідка та обвинуваченої й ухвалив необґрунтоване рішення про зміну правової кваліфікації злочину з ч. 4 ст. 368-4 КК України на ч. 3 ст. 368-4 КК України.
		В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, у зв`язку з неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 417 КПК України, у зв`язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України.
		Указує, що судом надано неправильну оцінку доказам; деяким доказам не надано оцінку взагалі; деякі докази проігноровано та не враховано, що наявні в матеріалах справи письмові документи й показання свідків жодним чином не доводять її винуватість у вчиненні будь-якого злочину.
		Доводи сторони обвинувачення та суду першої інстанції ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджуються належними і допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду.
		Судом першої інстанції залишено без уваги той факт, що прокурор, не маючи жодних правових підстав, під час судового розгляду змінив правову кваліфікацію обвинувачення та без встановлення нових фактичних обставин перекваліфікував дії обвинуваченої з ч. 3 ст. 368 на ч. 4 ст. 368-4 КК України, чим порушив норми чинного законодавства. 
		Разом з тим зазначає, що судом першої інстанції не взяті до уваги факти та обставини законного отримання нею коштів від представника підприємств ОСОБА_9 не як головним геологом, а як суб`єктом підприємницької діяльності, та відсутність умислу на отримання хабара чи отримання неправомірної вигоди як особи, яка нібито надає публічні послуги.
		Також місцевим судом не взяті до уваги обставини дій між нею та представником ОСОБА_9 , які підтверджують її версію щодо способу отримання коштів від ОСОБА_9 та вказують на відсутність у неї умислу на отримання неправомірної вигоди. 
		Щодо зазначення в описовій частині вироку про те, що її вина підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9 та його заявою про вчинення кримінального правопорушення, апелянт вказує, що заява від 21.01.2015 року та показання свідка ОСОБА_9 перекручені, не достовірні, а тому не можуть розцінюватися судом як доказ.
		Як зазначено в показаннях ОСОБА_9 , він звернувся до обвинуваченої для отримання нібито «погоджень», і за надання цих погоджень він перерахував їй на рахунок кошти, як вони з ним і домовились. Однак, вказує апелянт, ні вона, ні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які були допитані в ході судових засідань, не підтверджують показання ОСОБА_9 .
		Крім того зазначає, що ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія», де вона працює головним геологом, жодних погоджень не надає, а за зверненнями суб`єктів надає рекомендації щодо погодження умов на спеціальне водокористування, які надаються безкоштовно, що підтверджено листом НАК «Надра України» «Центрукргеологія» та показаннями свідка ОСОБА_13 , якими встановлено, що для таких підприємств, представником якого був ОСОБА_9 , були офіційно надані рахунки-фактури про оплату за послуги по обробці та доопрацюванню гідрогеологічних матеріалів. Оскільки коштів у підприємств не вистачало, то обвинувачена виконала ці роботи, як фізична особа підприємець.
		Поряд з тим вказує, що інші свідки, які були зазначені в обвинувальному акті, не підтвердили твердження сторони обвинувачення про отримання нею неправомірної вигоди. Натомість підтвердили, що вона виконувала роботи з доопрацювання гідрогеологічних матеріалів.
		Крім того, посилання сторони обвинувачення та суду, як на доказ її вини, на протокол обшуку від 06.02.2015 року не має законного обґрунтування. Так, грошові кошти, які були вилучені під час обшуку належать особисто їй, а системний блок та документи, які були вилучені під час обшуку, повернуті директору товариства, оскільки на них відсутня будь - яка інформації, що стосується висунутого обвинувачення. Тому вважає недоречним посилання як на доказ її вини на протокол огляду речових доказів від 25.03.2015 р., де був оглянутий системний блок та документи.
		Щодо протоколу огляду та вручення грошових коштів від 05.02.2015 року, на який посилається суд, апелянт зазначає, що цей протокол не може бути доказом в розумінні ст. 84, 85 КПК України. В судовому засіданні в суді першої інстанції її захисником було наголошено щодо надання підтвердження природи походження цих грошей та документа, яким це підтверджується, але вони не були надані. У вироку зазначено, що грошові кошти, які були перераховані на банківський рахунок в сумі 5 000 грн., повернуті ОСОБА_9 , тому стверджує, що не доречно вважати цей протокол доказом.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник підтримали подану обвинуваченою апеляційну скаргу, заперечили проти апеляційної скарги прокурора та просили її відхилити. Вказали, що необхідно скасувати вирок та закрити провадження, у зв`язку з відсутністю доказів винуватості особи та відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України. 
		Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури підтримав та заперечив проти апеляційної скарги обвинуваченої, просив її відхилити.
		За клопотанням та згодою обох сторін провадження було вирішено провести повторне дослідження окремих доказів в суді апеляційної інстанції. Зокрема, було вирішено допитати обвинувачену, окремих свідків, переглянути наявні відеозаписи та вивчити окремі документи. 
		Допитана в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_7 показала, що з вересня 2014 року вона працює головним геологом ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» (до цього тривалий час працювала просто геологом там же) й з березня 2014 року зареєстрована як приватний підприємець з КВЕД 71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах». Аналогічний КВЕД має і саме підприємство, як суб`єкт господарювання, де вона працює. ЇЇ чоловік понад 15 років очолював ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» у м. Черкасах. 
		Серед інших видів господарської діяльності, які здійснює ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія», є надання рекомендації щодо погодження умов на спеціальне водокористування. 
		Суть полягає в тому, що суб`єкти, які хочуть отримати дозвіл на спецводокористування, мають сформувати відповідний пакет документів щодо кожної свердловини, а їх підприємство, перевіривши цей пакет документів на предмет його повноти, належності, обґрунтованості, надає рекомендацію дозвільному органу погодити дозвіл на спецводокористування. 
		Якщо пакет документів неповний або окремі документи не відповідають необхідним вимогам, суб`єкту пропонується доопрацювати їх. Це суб`єкт може зробити самостійно; залучити для цього будь-яких інших фахівців на свій розсуд, а також це можуть зробити й фахівці самого ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія», одним з яких вона є. Ця послуга (доопрацювання пакету документів) є платною. За офіційно встановленими ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» тарифами станом на час вчинення поставлених їй у вину подій вартість такого доопрацювання складала трохи більше ніж 3 000 грн. за одну свердловину. Сама ж рекомендація як документ видається безкоштовно і не є необхідним документом для отримання відповідного погодження (дозволу). 
		 Указує, що восени 2014 року до ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» звернувся ОСОБА_9 як представник ДП «Уманьагро» з проханням надати рекомендації на погодження дозволів на спецводокористування на три свердловини для вказаного підприємства. Пакети документів щодо надання дозволів готувало ТОВ «Трім-СТАР» у м. Черкасах. Зв`язавшись з фахівцем цього товариства, який готував пакети документів, вона з`ясувала, що ці пакети не повні. В них не вистачає оглядової карти, ситуаційного плану гідрологічних споруд, гідрогеологічної карти. ОСОБА_9 було вказано, що документи потребують доопрацювання. Також було вказано, що фахівці ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» можуть це зробити, у зв`язку з чим йому було надано рахунок на оплату послуг підприємства з доопрацювання документів на суму трохи більшу ніж 9 000 грн. ОСОБА_9 звертався до директора ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» з проханням зменшити вартість доопрацювання документації, однак отримав відмову. Підприємство не могло відійти від затверджених раніше тарифів. 
		Через деякий час особисто до неї разом з ОСОБА_9 приїхав начальник служби охорони праці ДП «Уманьагро» ОСОБА_10 , які разом почали благати про те, щоб якось зменшити суму вартості доопрацювання документів, оскільки сума в понад 9 000 грн. для ДП «Уманьагро» була надто висока. Вона погодилася на їх умовляння і сказала, що може сама особисто доопрацювати їхню документацію як приватний підприємець, й це буде коштувати близько 3 000 грн. Вони погодилися. 
		Далі вона добросовісно як приватний підприємець доопрацювала вказану документацію, за що й отримала на свій особистий картковий рахунок відповідні кошти, які перерахував ОСОБА_9 . Ці кошти належно відображені у її податковій звітності як фізичної особи-підприємця. На відповідних документах стоїть її підпис як ФОП і печатка «ФОП ОСОБА_7 » Потім вона як головний геолог ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» видала відповідні рекомендації.
		Стосовно другого епізоду з документацією СКП «Благоустрій» показала, що ситуація була аналогічною. Знаючи, що вона може як приватний підприємець доопрацювати документацію за ціною меншою, ніж це вартує у самого ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія», ОСОБА_9 одразу звернувся безпосередньо до неї про це. Вона як фізична особа-підприємець доопрацювала відповідні документи, отримала перераховані кошти, видала безкоштовно як головний геолог ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» відповідні рекомендації.
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції показав, що він як представник ДП «Уманьагро» займався у м. Черкаси організаційними питаннями підготовки документації для цього підприємства на отримання дозволу на спецводокористування. Пакет документів готувався ТОВ «Трім-СТАР». Коли пакет документів був готовий, йому сказали в цьому товаристві, що далі йому треба звернутися в ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» за отриманням рекомендації на погодження цього дозволу, без якої такого погодження отримати неможливо. Він звернувся до директора ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» ОСОБА_14 , на що йому одразу сказали, що треба платити гроші. В процесі розмови до кабінету керівника заходила й обвинувачена. 
		Він тоді так зрозумів, і зараз так розуміє, що з нього хотіли отримати гроші за надання рекомендацій, які мають бути видані безкоштовно. Впевнений в тому, що пакет документів, виготовлений ТОВ «Трім-СТАР», не потребував жодного доопрацювання й відповідав усім необхідним вимогам. 
		Але йому виписали рахунок для ДП «Уманьагро» на користь ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» по трьом свердловинам на суму 9 024 грн., про що він повідомив саме підприємство ДП «Уманьагро». На це один з керівників цього підприємства ОСОБА_10 йому сказав, що ця сума завелика, й треба шукати інші «обхідні» шляхи. 
		Він разом із ОСОБА_10 зустрілися з обвинуваченою, й в ході розмови їм вдалося умовити її зменшити суму за надання рекомендацій до 3 500 грн. Вона надала свій рахунок для перерахування коштів особисто їй. Про те, що вона є приватним підприємцем і буде сама щось доопрацьовувати по документам, мови не було. Він був і залишається впевненим, що з нього вимагали неправомірну вигоду за видачу документа, який мав бути виданий безкоштовно. Він перерахував обумовлену суму на рахунок обвинуваченої, й буквально на наступний день йому видали необхідні рекомендації. 
		Через кілька місяців до нього звернулася його давня знайома сільський голова с. Степанці Канівського району ОСОБА_15 , яка попросила його допомогти у вирішенні питання про тримання дозволу на спецводокористування для сільського комунального підприємства СКП «Благоустрій». Пакет документів вже також був готовий, також розроблявся товариством ТОВ «Трім-СТАР», однак хід документів був заблокований на етапі надання рекомендацій від ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія». 
		Підозрюючи, що з нього знову будуть вимагати неправомірну вигоду, він звернувся до правоохоронних органів і подальші дії вчиняв під їх контролем. Він зустрівся з обвинуваченою, яка йому сказала, що питання можна вирішити «по тій же схемі», як це було з ДП «Уманьагро». Він знову перерахував обумовлену суму в розмірі 1 500 грн. на рахунок обвинуваченої (це були його особисті кошти) і через деякий нетривалий проміжок часу рекомендації були надані. Про будь-яке доопрацювання документів з боку обвинуваченої йому нічого не відомо. 
		Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції показав, що він працює начальником служби охорони праці ДП «Уманьагро». У 2014 році у підприємства виникла необхідність отримати три дозволи по трьом наявним у них свердловинам на спецводокористування. Вони почали готувати відповідні документи для цього. Їх представником у цих питаннях у м. Черкаси був ОСОБА_9 , який отримував за це певну грошову винагороду, вирішуючи окремі організаційні питання. Документи готувало товариство ТОВ «Трім-СТАР». До вказаних документів необхідно було отримати ще рекомендації від ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія». Як він тоді зрозумів, документація потребувала доопрацювання. За це підприємству був виставлений рахунок на суму понад 9 000 грн., яка була для підприємства вкрай завеликою. Таких грошей на той час не було. Ним було прийнято рішення їхати в Черкаси і якось спробувати мінімізувати цю суму. 
		Він приїхав, і разом з ОСОБА_9 вони зустрілися з ОСОБА_7 . В ході тривалої розмови він просив її зменшити суму за доопрацювання документації. Вона погодилася. Домовилися про суму близько 3 000 грн. 
		Свідок чітко вказує, що мова йшла про кошти саме за доопрацювання документів, тобто за виконання відповідної роботи обвинуваченою, однак договорів про це з нею не укладалося; про те, що вона є приватним підприємцем, мови не було, й він про це тоді не знав. Йому було потрібно, щоб документи були доопрацьовані й рекомендації надані за прийнятну для підприємства суму оплати. 
		Вказана сума коштів була включена ДП «Уманьагро» як частина в ту суму коштів, яку мав отримати ОСОБА_9 у якості оплати своїх послуг. Ці кошти ОСОБА_9 з відома і за згодою ДП «Уманьагро» й перерахував на наданий обвинуваченою рахунок як плату за виконання нею обумовленої роботи, при чому після того, як робота була нею виконана. Надалі були отримані відповідні рекомендації від ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія», документи були подані у дозвільну систему, й відповідні дозволи були отримані. 
		Чому ОСОБА_9 вважає перераховані ним від імені ДП «Уманьагро» на рахунок обвинуваченої кошти неправомірною вигодою для обвинуваченої, свідок не розуміє.
		Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції показала, що вона працює сільським головою с. Степанці Канівського району Черкаської області. На балансі сільської ради є комунальне підприємство СКП «Благоустрій», головою якого є ОСОБА_16 . У цього комунального підприємства є свердловина, на яку потрібно було виготовити дозвіл на спецводокористування. Підприємство займалося цим питанням, готувало відповідну документацію за допомогою ТОВ «Трім-СТАР». Вказане товариство виконало свою роботу по підготовці пакету документів, однак для повного пакету не вистачало ще якогось документу, який ТОВ «Трім-СТАР» не могло виготовити. У зв`язку з цим, на сільраду прийшов якийсь рахунок на суму понад 3 000 грн. за надання чи погодження, чи іншого документу (свідок точно не пам`ятає). Оплата такої суми коштів потребувало рішення сільради, а без оплати рахунку питання не вирішувалося. 
		Перебуваючи у справах у м. Черкаси, вона випадково зустріла свого давнього знайомого ОСОБА_9 . В ході загальної розмови вона розповіла йому про ситуацію з документами по спецводокористуванню, у зв`язку з чим той охоче запропонував свою допомогу, сказавши що допоможе вирішити це питання. Сказав, що в нього є для цього «знайомі». 
		Вона привезла йому доручення на дії від імені СКП «Благоустрій», й приблизно через півтора місяці питання з документами дійсно було вирішене: необхідні документи були отримані, подані у дозвільну систему й дозволи були отримані. Як це ОСОБА_9 вдалося зробити, вона не знає. Жодних коштів для цього ОСОБА_9 підприємством чи нею особисто не надавалося. 
		Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції показав, що тривалий час він був директором дочірнього підприємства (ДП) НАК «Надра України» «Центрукргеологія». Це підприємство є суб`єктом господарської діяльності, яке має на меті отримання прибутку, хоча перебуває у державній формі власності. 
		НАК «Надра України» існує у формі публічного акціонерного товариства, заснованого державою. Підприємство має самостійний баланс і жодних коштів з державного чи місцевих бюджеті не отримує. 
		Оскільки підприємство є господарським суб`єктом, окремі з його працівників також зареєстровані як фізичні особи-підприємці, що не заборонено законом, і було йому відомо як керівнику. В тому числі і його дружина ОСОБА_7 . 
		Вказав, що його дружина тривалий час працювала геологом на цьому підприємстві, оскільки має відповідну освіту, а останні півтора роки перед інкримінованими їй подіями працювала головним геологом на підприємстві. При цьому посадової інструкції, де були б визначені функції, обов`язки і повноваження головного геолога, на підприємстві немає і не було, оскільки у головного геолога немає окремих повноважень. Фактично вона займалася тим, що стежила за правильністю проведення геологічних досліджень на території, визначеній за підприємством. 
		Коли на підприємство прийшли правоохоронці, вилучили системний блок комп`ютера і повідомили, що головного геолога (його дружину) звинувачують в отриманні неправомірної вигоди, він запитав у неї, що трапилося. Вона пояснила, що на прохання одного з суб`єктів доопрацювала його документацію як приватний підприємець, за що отримала відповідні кошти на свій рахунок. 
		Пояснив, що їх підприємство дійсно методичними рекомендаціями визначене як таке, що надає рекомендації на погодження дозволів на спецводокористування, тобто видає документ, в якому рекомендується відповідному дозвільному органу погодити таке спецводокористування. З цією метою фахівцями підприємства перевіряється документація, за потреби доопрацьовується (на платній основі). Таке доопрацювання, якщо воно потрібне, можуть здійснювати й фахівці інших організацій, якщо можуть це фахово зробити. 
		Указав, що ТОВ «Трім-СТАР» в принципі не могло належно підготувати всі необхідні документи на спецводокористування, оскільки воно не має у своєму штаті відповідних фахівців-геологів, які б могли виготовити ситуаційні плати гідрогеологічних споруд і гідрогеологічні карти, а вони є обов`язковою частиною відповідного пакету документів. ТОВ «Трім-СТАР» могло б залучити для цього інших фахівців-геологів, однак, наскільки йому відомо, в цих конкретних випадках, які є предметом судового розгляду, вказаних документів у відповідних пакетах не було. 
		Вказав, що доопрацювання відповідних пакетів документів фахівцями ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» здійснюється доволі часто, за що підприємство на свій рахунок отримує відповідну оплату згідно з затвердженими тарифами, однак це не є обов`язковим, якщо документи сформовані повно і належно. У цьому випадку суб`єкту звернення просто безкоштовно видається відповідна рекомендація на погодження, і все. 
		Ця рекомендація не є документом, який має певне офіційне чи юридичне значення. Це лише думка відповідного фахівця щодо повноти і належності підготовки відповідного пакету документів. Відповідний дозвільний орган у будь-якому разі самостійно перевіряє подану для отримання погодження (дозволу) документацію й може надати відповідне погодження навіть і без наявності рекомендації від фахівця ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія». 
		Вказав, що він знав, що його дружина інколи виконувала доопрацювання відповідних документів самостійно як приватний підприємець. Цим вона займала вдома у позаробочий час. 
		Клопотання про допит свідка ОСОБА_17 (працівниця ТОВ «Трім-СТАР», яка готувала пакети документів) прокурор відкликав, вказавши, що цей свідок надовго перебуває за кордоном і допитати її в суді апеляційної інстанції немає можливості. 
		За клопотанням прокурора у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції також були переглянуті та прослухані файли відео та аудіо запису окремих зустрічей між обвинуваченою, свідком ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_10 , які розміщені на трьох флеш-картах і одному компакт диску. Вказані носії інформації разом з матеріалами досудового розслідування в суді апеляційної інстанції просив долучити до матеріалів провадження прокурор, оскільки ці матеріали судом першої інстанції були повернуті прокурору після ухвалення оскаржуваного вироку. Колегія суддів задовольнила це клопотання. 
		На флеш-карті № 1047 m на аудіо (без відео) зафіксована розмова обвинуваченої зі свідками ОСОБА_9 і ОСОБА_10 (представник ДП «Уманьагро»), в ході якої вказані особи фактично упрошують обвинувачену якимось чином зменшити ту суму, яку ДП «Уманьагро» мало б сплатити на рахунок ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» згідно з отриманим раніше рахунком. Фактично відбувається «торгування за ціну», називаються суми біля 5 000 грн., 4 500 грн. Кінець кінцем сторони сходяться на сумі близько 3 000 грн. ОСОБА_14 , йдучи на зустріч опонентам, указує, що вона щось буде робити з цими документами у свій особистий час (без конкретики). Про те, що обвинувачена є підприємцем, згадок у розмові немає. Як пояснив прокурор, цей аудіозапис було зроблено в ході ОРД шляхом встановлення за відповідним дозволом суду прослуховуючого пристою в кабінеті обвинуваченої. 
		На флеш-карті № 975 m містяться два відеофайли. У першому з них зафіксована зустріч ОСОБА_9 (має приховану камеру) з обвинуваченою ОСОБА_7 у неї в кабінеті 05 лютого 2015 року близько 10 год. 45 хв. В ході розмови свідок нагадує, що вони домовлялися про те, що ОСОБА_7 посприяє йому у вирішення питання з документами по СКП «Благоустрій». В ході розмови ОСОБА_9 указує, що документи йому порядні терміново на сьогодні чи на завтра. Обвинувачена погоджується все терміново зробити. ОСОБА_9 просить обвинувачену ще раз указати обумовлену суму оплати. Вона указує  1 500 грн. На прохання свідка обвинувачена направляє йому СМ-повідомлення з номером карткового рахунку, куди треба перерахувати гроші. На другому файлі міститься відео про те, як сідок ОСОБА_9 переказує гроші в обумовленій сумі на триманий ним рахунок обвинуваченої через термінал КБ «Приватбанк». 
		На флеш-карті № 726 m міститься відео файл, де ОСОБА_9 з прихованою на ньому відеокамерою 06 лютого 2015 року близько 08 год. 30 хв. приходить в кабінет до обвинуваченої і забирає у неї вже готові документи по СКП «Благоустрій». Обвинувачена указує, що всі документи готові. Свідок перепитує, чи є там рекомендації. Обвинувачена указує, що є.
		На компакт-диску містяться кілька файлів з аудіо записом телефонних розмов між обвинуваченою та свідком ОСОБА_9 . Прокурор просив прослухати одну з них від 03 грудня 2014 року 14 год. 14 хв. В ході цієї розмови ОСОБА_7 підтверджує, що вона отримала безготівкові кошти, й що документи можна забрати. 
		За клопотанням прокурора у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції були також у повному обсязі досліджені ті документи, про дослідження яких прокурор просив у своєму письмовому клопотанні (Т-2 матеріалів судового провадження, а.с. 168-171). Зокрема, були досліджені такі документи у матеріалах кримінального провадження, сформованих в ході досудового розслідування:
		- витяг з ЄРДР № 12015250000000015 від 22 січня 2015 року (Т-1, а.с. 1), де вказано, що 21 січня 2015 року за завою ОСОБА_9 внесені відомості за ч. 3 ст. 368 КК України про те, що невстановлена особа державного підприємства в Черкаській області, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів вимагає від представника СКП «Благоустрій» ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 5 000 грн. за безперешкодне надання рекомендацій щодо погодження умов на спеціальне водокористування свердловин;
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21 січня 2015 року (Т-1, а.с. 3-4), де вказано, що 0 10 год. 30 хв. ОСОБА_9 повідомив заступнику начальника ВБК УБОЗ УМВС України в Черкаській області, підполковнику міліції ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_7 у листопада 2014 року вимагала у нього як у представника ДП «Уманьагро» неправомірну вигоду в сумі 3 500 грн. за видачу рекомендацій щодо погодження умов на водокористування, які він сплатив на її рахунок. А у січні 2015 року вона знову вимагала у нього вже як у представника СКП «Благоустрій» неправомірну вигоду в сумі 5 000 грн. також за видачу вказаних вище рекомендацій;
		- постанова першого заступника прокурора області ОСОБА_19 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 23 січня 2015 року (Т-1, а.с. 11), якою у кримінальному провадженні № 12015250000000015 від 22 січня 2015 року призначено групу прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . Старшим групи призначено начальника відділу прокуратури області ОСОБА_6 ;
		- ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 лютого 2015 року, якою дозволено проведення обшуку в службовому кабінеті головного геолога та в бухгалтерії ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» по вул. Чкалова, 13 у м. Черкаси (Т-1, а.с. 16);
		- протокол огляду та вручення коштів від 05 лютого 2015 року (Т-1, а.с. 17), згідно з яким заступник начальника ВБК УБОЗ УМВС України в Черкаській області, підполковник міліції ОСОБА_18 у присутності двох понятих надав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 1 500 грн. (три купюри по 200 грн. і дев`ять купюр по 100 грн. з вказівкою відповідних серій і номерів купюр);
		- протокол обшуку від 06 лютого 2015 року в службовому кабінеті головного геолога та в бухгалтерії ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» по вул. Чкалова, 13 у м. Черкаси (Т-1, а.с. 18- 23), згідно з яким з жіночої сумки були вилучені кілька банківських карток КБ «Приватбанк», в тому числі і картка № НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 1 414 грн.; кілька рекомендацій щодо погодження умов на спеціальне водокористування; системний блок комп`ютера інв. № 01620764. В кабінеті бухгалтерії були виявлені також касові документи в службовому кабінеті головного геолога та в бухгалтерії ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» на 70 аркушах;
		- розрахунок кошторисної вартості по наданню послуг по обробці та доопрацюванню гідрогеологічних матеріалів (складання гідрогеологічної карти) (Т-1, а.с. 46), де вказано, що вартість такої послуги складає 3 008 грн. 22 коп.;
		- реєстр договорів ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» за 2014 рік (Т-1, а.с. 47-54), в якому не міститься даних про укладення договорів між ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» й ДП «Уманьагро» чи СКП «Благоустрій»;
		- реєстр договорів ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» за 2015 рік (Т-1, а.с. 55), в якому не міститься даних про укладення договорів між ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» й ДП «Уманьагро» чи СКП «Благоустрій»;
		- наказ директора ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» № 114-к від 30 вересня 2014 року про переведення ОСОБА_7 на посаду головного геолога (Т-1, а. с. 77);
		- посадова інструкція головного геолога ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» ОСОБА_23 від 19 квітня 2010 року (Т-1, а.с. 78-79), де описані службові обов`язки, права та відповідальність головного геолога ОСОБА_23 . Посадової інструкції головного геолога ОСОБА_7 немає;
		- довіреність від 05 січня 2015 року від Степанецької сільської ради Канівського району Черкаської області на ім`я ОСОБА_9 на представлення інтересів СКП «Благоустрій» (Т-1, а.с. 86);
		- витяг з ЄРДР № 12015250000000024 від 27 січня 2015 року (Т-1, а.с. 87) за ч. 3 ст. 368 КК України, де вказано, що в ході проведення заходів по боротьбі з організованої злочинністю та корупцією УБОЗ УМВС України в Черкаській області отримано фактичні дані про вимагання та отримання неправомірної вигоди службовими особами ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» від невстановленої особи за безперешкодне надання рекомендацій щодо погодження умов на спеціальне водокористування;
		- протокол про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 20 січня 2014 року (Т-1, а.с. 90), де вказано про те, що в ході проведення негласного заходу (аудіо контроль особи) задокументовано зустріч ОСОБА_7 27 листопада 2014 року з 10 год. 12 хв. до 10 год. 41 хв. в її службовому кабінеті в ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» за адресою м. Черкаси, вул. Чкалова, 13, та двох невстановлених осіб, під час якої ОСОБА_7 під час розмови висунула вимогу про передачу їй 3 500 грн. неправомірної вигоди за позитивне рішення щодо погодження рекомендацій умов водокористування по трьом свердловинам шляхом зарахування грошових коштів на банківську картку;
		- довідка про результати здійснення оперативно-технічного заходу, а саме зустрічі ОСОБА_7 27 листопада 2014 року з 10 год 12 хв. до 10 год. 41 хв. в її службовому кабінеті в ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» за адресою м. Черкаси, вул. Чкалова, 13, та двох невстановлених осіб, де описується зміст їх розмови (Т-1, а.с. 90-92);
		- протокол № 176 m про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 20 січня 2014 року (Т-1, а.с. 93), де вказано про те, що здійснювалися оперативно-технічні заходи з використанням технічних засобів по зняттю інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в період з 01 грудня 2014 року по 27 грудня 2014 року за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Черкаської області відносно ОСОБА_7 за відповідним абонентським номером її мобільного телефону, під час проведення якого були отримані фактичні дані, які можуть свідчити про можливі обставини вчинення тяжких злочинів;
		- довідка про результати здійснення оперативно-технічного заходу, а саме зняттю інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в період з 01 грудня 2014 року по 27 грудня 2014 року, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_7 з іншими особами на ім`я ОСОБА_24 і ОСОБА_25 (Т-1, а.с. 94-95); 
		- постанова першого заступника прокурора області ОСОБА_19 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 28 січня 2015 року (Т-1, а.с. 99), якою у кримінальному провадженні № 12015250000000024 від 28 січня 2015 року призначено групу прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . Старшим групи призначено начальника відділу прокуратури області ОСОБА_6 ;
		- постанова начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань за номерами № 12015250000000015 та № 12015250000000024 в одне провадження за номером № 12015250000000015, про що внести відомості до ЄРДР (Т-1, а.с. 100-101);
		- протокол огляду речових доказів (Т-1, а.с. 109-111) від 06 лютого 2015 року, згідно з яким слідчим оглянуто ряд документів щодо оформлення умов на спеціальне водокористування ДП «Уманьагро» і СКП «Благоустрій»;
		- матеріали щодо отримання ДП «Уманьагро» рекомендацій щодо погодження умов на спеціальне водокористування (Т-1, а.с. 112-129), серед яких є самі рекомендації, паспорти артезіанських свердловин, інші;
		- матеріали щодо отримання СКП «Благоустрій» рекомендацій щодо погодження умов на спеціальне водокористування (Т-1, а.с. 142-167), серед яких є самі рекомендації, паспорти артезіанських свердловин, інші;
		- постанова слідчого про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 06 лютого 2015 року, якою матеріали щодо отримання ДП «Уманьагро» та СКП «Благоустрій» рекомендацій щодо погодження умов на спеціальне водокористування визнані речовими доказами (Т-1, а.с. 169);
		- ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2015 року, якою накладений арешт на належні ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1 414 грн., а також на кошти, які можуть знаходитися на чотирьох банківських картах КБ «Приватбанк» та КБ «Райффайзен банк Аваль» (Т-1, а.с. 190-191);
		- ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2015 року, якою накладено арешт на належний ОСОБА_7 автомобіль «Тойота Авенсіс», 1999 року випуску (Т-1, а.с. 198);
		- виписки по рахунках ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» за період з липня 2014 року по лютий 2015 року, де немає даних по підприємствам ДП «Уманьагро» та СКП «Благоустрій» (Т-1, а.с. 210-215);
		- податкові декларації ФОП « ОСОБА_7 » за 2014 рік (Т-1, а.с. 218-225);
		- виписка по картковому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_7 в КБ «Приватбанк», де зафіксовані поповнення цього рахунку 03 грудня 2014 року на суму 3 499 грн. 91 коп. та 05 лютого 2015 року на суму 1 495 грн. 48 коп. (Т-1, а.с. 235-244);
		- ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2015 року, якою накладено арешт на належну ОСОБА_7 квартиру у м. Черкаси (Т-2, а.с. 4);
		- договір про надання послуг № 82 від 03 грудня 2014 року, згідно з яким ДП «Уманьагро» та ОСОБА_9 домовилися про те, що ОСОБА_9 надасть підприємству послуги щодо збору та погодження необхідної документації для виготовлення трьох дозволів на спеціальне водокористування (Т-2, а.с. 18-20);
		- постанова від 30 січня 2015 року начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину, якою вирішено провести у кримінальному провадженні № 12015250000000015 вказану негласну слідчу дію у формі спеціального слідчого експерименту для отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_7 , у зв`язку з чим ОСОБА_9 необхідно вручити грошові кошти в сумі 5 000 грн., які помічені спеціальною хімічною речовиною (Т-2, а.с. 26-27);
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 06 лютого 2015 року, згідно з яким зафіксовано, що ОСОБА_9 о 16 год. 50 хв. у відділенні ПАТ «Приватбанк» на картковий рахунок ОСОБА_7 перераховані кошти в сумі 1 495 грн. 48 коп. (Т-2, а.с. 29);
		- протокол про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) від 06 лютого 2015 року, де вказується, що були задокументовані зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 05 та 06 лютого 2015 року (Т-2, а.с. 30-31);
		- протокол огляду речових доказів від 16 березня 2015 року, згідно з яким були оглянуті три карти пам`яті та один компакт диск з відповідними номерами, на яких зафіксовані аудіо та відео файли, отримані в ході ОРД та досудового розслідування (Т-2, а.с. 54-56);
		- постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 16 березня 2015 року, згідно з якою були визнані речовими доказами, три карти пам`яті та один компакт диск з відповідними номерами, на яких зафіксовані аудіо та відео файли, отримані в ході ОРД та досудового розслідування (Т-2, а.с. 57-58);
		- протокол огляду речових доказів від 17 березня 2015 року, згідно з яким слідчим проведено огляд належних обвинуваченій банківських карток, рекомендацій на погодження умов на спеціальне водокористування по різним підприємствам, прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери, чеки (Т-2, а. с. 59-66);
		- протокол огляду речових доказів від 25 березня 2015 року, згідно з яким слідчим оглянуто належний ОСОБА_9 мобільний телефон Самсунг «GT E 1200 I», де виявлене смс-повідомлення від 28 листопада 2914 року з номером карткового рахунку НОМЕР_1 , а також смс-повідомлення з таким же номером від 05 лютого 2015 року (Т-2, а.с. 87-90);
		- постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 25 березня 2015 року, згідно з якою належний ОСОБА_9 мобільний телефон Самсунг «GT E 1200 I» визнаний речовим доказом та повернутий йому ж (Т-2, а.с. 91-92);
		- протокол огляду речових доказів від 26 березня 2015 року згідно з яким слідчим оглянуто виписку з лицьового рахунку № НОМЕР_1 , вилученому в приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк» (Т-2, а.с. 94);
		- постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 26 березня 2015 року, згідно з якою виписка з лицьового рахунку № НОМЕР_1 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження (Т-2, а.с. 95-96);
		- лист голови НАК «Надра України» від 07 квітня 2015 року, де вказано, що договорів оренди між ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» та ФОП ОСОБА_7 не укладалися; дозвіл на здійснення підприємницької діяльності головним геологом ОСОБА_7 в приміщенні ДП «Центрукргеологія» Компанією не надавалися (Т-2, а.с. 115);
		- статут ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» (Т-2, а.с. 116-130);
		- протокол огляду речових доказів від 16 квітня 2015 року, згідно з яким слідчим оглянуто касову квитанцію ПАТ КБ «Приватбанк» від 03 грудня 2014 року, де вказано, що об 11 год. 45 хв. отримувачу ОСОБА_7 перерахована сума 3 517,50 грн. (Т-2, а.с. 165-166);
		- постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 16 квітня 2015 року, згідно з якою касову квитанцію ПАТ КБ «Приватбанк» від 03 грудня 2014 року, де вказано, що об 11 год. 45 хв. отримувачу ОСОБА_7 перерахована сума 3 517,50 грн., визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження (Т-2, а.с. 167);
		- дані, які характеризують особу ОСОБА_7 , зокрема копію паспорта, довідку щодо судимостей, довідку з реєстру прав власності на нерухоме майно, характеристики за місцем роботи і місцем проживання, копію пенсійного посвідчення (Т-2, а.с. 171-188);
		- протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 20 квітня 2015 року, згідно з яким ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, висловили клопотання про його закриття за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу злочину (Т-2, а.с. 194-197). 
		Заслухавши доповідача, прокурора, обвинувачену та її захисника, свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, повторно дослідивши окремі докази та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої підлягає задоволенню, апеляційна скарга прокурора підлягає відхиленню, а вирок місцевого суду  скасуванню із закриттям кримінального провадження, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України.
		Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
		Насамперед колегія суддів приходить до висновку про те, що дії обвинуваченої невірно кваліфіковані за ст. 368-4 КК України, оскільки немає обґрунтованих підстав вважати її особою, яка надає публічні послуги. 
		Національна акціонерна компанія «Надра України» була утворена згідно з Указом Президента «Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр» від 14 червня 2000 року № 802/2000 та постанови Кабінету міністрів України від 14 липня 2000 р. № 1128 «Про утворення Національної акціонерної компанії "Надра України".
		Згідно з цими нормативно-правовими актами на даний час НАК «Надра України» є публічним акціонерним товариством (ПАТ), тобто господарським товариством. 
		Згідно з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI (ст. ст. 3, 5), акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. 
		Згідно з положеннями ст. 79 Господарського кодексу України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб`єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об`єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.
		Таким чином, НАК «Надра України» є господарським товариством, яке діє у формі публічного акціонерного товариства; було створене державною на підставі рішень Президента і КМ України; йому було передане певне державне майно. Тобто по суті це юридична особа-суб`єкт підприємницької діяльності, корпоративні права якого належать державі. Той факт, що це товариство утворене державою та базі державної власності не ставить його автоматично у більш пріоритетний правовий статус, оскільки всі форми власності згідно з Конституцією України є рівними. 
		Відтак, будь-яких правових перешкод для того, щоб певна особа, зареєстрована як фізична особа-підприємець, працювала у такому господарському товаристві (чи в його дочірньому підприємстві у даному разі) на певній посаді, немає. 
		Фактично ОСОБА_7 , вже будучи приватним підприємцем, наказом директора ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» № 114-к від 30 вересня 2014 року була переведена на посаду головного геолога (Т-1, а. с. 77), оскільки раніше працювала там просто геологом. 
		На думку колегії суддів, це не може надавати їй статусу особи, яка надає публічні послуги з наступних підстав. 
		Відповідно до диспозиції ст. 368-4 КК України, до осіб, які можуть бути суб`єктами цього злочину, віднесено аудитора, нотаріуса, оцінювача, інших осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але провадять професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі надають послуги експерта, арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій).
		Окремі роди занять указаних вище осіб визначені чітко (нотаріус, оцінювач, аудитор), однак у диспозиції міститься інше досить загальне формулювання спеціального суб`єкта указаного злочину, а саме: особа, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг. Поняття професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, чинним законодавством не визначено, тому підлягає окремому встановленню у кожному конкретному випадку. 
		Колегія суддів вбачає, що професійна діяльність, пов`язана з наданням публічних послуг, повинна характеризуватися як мінімум такими критеріями:
		а) вона має бути спрямована на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичних або юридичних осіб;
		б) порядок та форма її здійснення має бути визначена органами державної влади чи місцевого самоврядування;
		в) результати надання цих послуг мають оформлюватися офіційним документом;
		г) результати таких послуг можуть породжувати наслідки правового характеру. 
		Діяльність, яку здійснювала ОСОБА_7 , на думку колегії суддів, не відповідає указаним вище критеріям. 
		По-перше, доопрацювання документів, яке вона могла здійснювати як підприємець, а також як фахівець підприємства, та видача нею рекомендацій, які вона видає як головний геолог, не може бути розцінено як діяльність, що спрямована на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичних або юридичних осіб. По суті результати її послуг (в тому числі й видана рекомендація) є бажаними, однак абсолютно не обов`язковими. Для дозвільного органу немає жодних перешкод у вирішенні питання про погодження умов на спеціальне водокористування, навіть за відсутності відповідних рекомендацій від НАК «Надра України». 
		По-друге, рекомендацію, яку видають дочірні підприємства НАК «Надра України» не можна вважати офіційним документом. Це не більше ніж думка певного фахівця-геолога з приводу повноти, правильності та належності підготовленої документації на отримання погодження на спеціальне водокористування і висловлення пропозиції щодо погодження на спеціальне водокористування. 
		По-третє, наявність чи відсутність такої рекомендації жодним нормативно-правовим актом не визначена у якості обов`язкової підстави для надання чи відмови у наданні погодження на спеціальне водокористування. 
		Окремого дослідження потребує питання виникнення компетенції особи, яка надає публічні послуги. 
		Виникнення такої компетенції має обов`язково пов`язуватися з певним юридичним фактом, в силу настання якого у відповідної особи виникають відповідні права та обов`язки з надання таких послуг. Наприклад, компетентність нотаріуса пов`язується з отриманням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, судового експерта  атестацією і включення до Державно реєстру атестованих судових експертів, арбітражного керуючого  отримання свідоцтва у встановленому законом порядку і т.д. 
		Компетентність, права та обов`язки таких осіб визначаються відповідним нормативно-правовими актами, як правило, на рівні закону: ЗУ «Про нотаріат», ЗУ «Про судову експертизу», ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» тощо. З 06 жовтня 2016 року до переліку осіб, які надають публічні послуги, включено й приватного виконавця, у зв`язку з набранням чинності з 05 жовтня 2016 року відповідного закону. 
		У даному разі юридичним фактом, в силу якого у ОСОБА_7 , на думку сторони обвинувачення, виникає компетентність особи, яка надає публічні послуги, є факт її переведення на відповідну посаду головного геолога у дочірньому підприємстві певного господарського товариства, а функції, які вона виконує, випливають з її фаху і освіти геолога. На думку колегії суддів, цього недостатньо, щоб вважати її особою, яка надає публічні послуги, насамперед в силу того, що конкретний перелік її прав, повноважень та обов`язків залишається незрозумілим. 
		Кваліфікація дій особи за ст. 368-4 КК України передбачає те, що певні дії або бездіяльність така особа вчиняє з використанням наданих їй повноважень, тобто такі повноваження мають існувати, бути зафіксовані, виникати на певному правовому ґрунті. 
		Однак, в ході судового провадження було встановлено, що посадової інструкції у ОСОБА_7 як у головного геолога ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України» не було. У матеріалах справи міститься досліджена судом апеляційної інстанції інструкція її попередника на цій посаді ОСОБА_23 від 19 квітня 2010 року (Т-1, а.с. 78-79), однак вона не може автоматично стосуватися й обвинуваченої як мінімум тому, що вона не була з нею ознайомлена, про це немає її підпису на відповідному примірнику такої інструкції. Крім цього, й допитаний апеляційним судом колишній директор ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України» підтвердив, що відносно ОСОБА_7 такої інструкції не було. 
		Відтак неможливо чітко встановити перелік повноважень обвинуваченої як головного геолога ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України», й тим більше неможливо визначити, які конкретно з цих повноважень були нею використані. Доводи сторони обвинувачення щодо наявності чи переліку таких повноважень не ґрунтуються на здобутих в ході досудового чи судового провадження доказах, а тому є лише припущеннями. 
		Аналізуючи питання щодо можливої наявності у діях обвинуваченої складу іншого злочину, колегія суддів вбачає, що за певних умов в її діях можливо міг би мати місце склад злочину, передбачений відповідною частиною ст. 368-3 КК України щодо одержання неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права, однак кваліфікація й цього злочину законодавцем поставлена в залежність від необхідності встановлення конкретних наданих такій особі повноважень, які вона використала. Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ст. 354 КК України також не можлива, адже ця стаття стосується дій особи, яка не є службовою особою взагалі. 
		По суті, за наслідками розгляду кримінального провадження, колегія суддів вбачає, що за відсутності конкретно встановлених повноважень особи, інкримінувати їй факт отримання неправомірної вигоди за вчинення дій чи бездіяльності з використанням таких повноважень неможливо. 
		За певних обставин у провадженні можна було б вести мову про наявність ознак такого злочину як шахрайство, тобто заволодіння коштами шляхом обману. Обман міг полягати в тому, що обвинувачена, уводячи суб`єктів звернення в оману щодо неналежності підготовленої ними документації, створювала ситуацію, коли вони змушені були звертатися за надуманими послугами щодо її доопрацювання. Однак, питання готовності чи неготовності певного пакету документів є досить суб`єктивним, оцінюється кожного разу окремо й по суті є лише точкою зору певної особи. Тому готовність чи неготовність такого пакету для отримання відповідного погодження можна лише припускати, однак неможливо стверджувати. 
		Щодо фактичних обставин провадження, колегія суддів вважає наступне. 
		На час інкримінованих обвинуваченій дій й на даний час НАК «Надра України» як господарське товариство і його дочірні підприємства на місцях мають певний ексклюзивний статус щодо надання рекомендацій для погодження умов на спеціальне водокористування. Цей статус ґрунтується на окремих положеннях наказу Державної служби геології та надр України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо погодження отримання дозволу на спеціальне водокористування, створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стан підземних вод, проектів робіт на землях водного фонду та встановлення меж зон санітарної охорони водних об`єктів» від 2 лютого 2013 року № 98.
		Пункт 6.2 вказаних рекомендацій передбачає, що після реєстрації пакета документів на спеціальне водокористування рекомендується направити його разом із супровідним листом до спеціалізованих державних геологічних підприємств, установ, організацій та дочірніх підприємств НАК "Надра України", наведених у переліку, що додається до цих Методичних рекомендацій, для вивчення та надання пропозицій. В додатку до рекомендацій одним з таких підприємств визначено й ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія».
		Оскільки зазначена вище вказівка викладена у формі рекомендації, таке направлення не можна вважати обов`язковим. Тобто направлення відповідного пакету документів до відповідного дозвільного органу може відбуватися без таких пропозицій (рекомендацій) від спеціалізованих геологічних підприємств. 
		Тому кожна особа, яка бажає отримати відповідний дозвіл (погодження), самостійно для себе вирішує питання щодо доцільності чи недоцільності отримання такої рекомендація від спеціалізованого геологічного підприємства (товариства), перш ніж подати відповідний пакет документів до відповідного дозвільного органу. 
		Вочевидь, що наявність такої рекомендації є тим фактором, який, на думку більшості суб`єктів звернення, може і має сприяти більш ймовірному позитивному рішенню дозвільного органу, адже пакет документів перевіряється фахівцями спеціалізованого геологічного підприємства, яке фігурує у відомчих документах самого дозвільного органу. Це зумовлює вельми обмежену конкуренцію на ринку цих послуг і досить пріоритетне становище на ньому тих підприємств, які визначені указаним вище наказом Державної служби геології та надр України, що дає їм можливість встановлювати досить високі ціни на свої послуги.
		Користуючись цим, ОСОБА_7 , маючи відповідну освіту, зареєструвалася як приватний підприємець з тим же КВЕД, що його має й саме підприємство, де вона працює головним геологом, чим створила для себе можливість «перехоплення» у підприємства окремих осіб, які звертаються за отриманням відповідних рекомендацій на спеціальне водокористування й для яких встановлені підприємством ціни на послуги щодо доопрацювання дозвільної документації є зависокими. 
		Допит свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в суді апеляційної інстанції показав, що вони самі звернулися до обвинуваченої як до особи, яка працює на відповідному підприємстві, з проханнями якимось чином зменшити суму, яка була вказана в рахунку від імені ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія». При цьому свідок ОСОБА_10 чітко вказав, що кошти мали бути виплачені саме за роботу, яку мала виконати обвинувачена, адже й попередньо отриманий ДП «Уманьагро» завеликий рахунок був виписаний від імені ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія» саме за доопрацювання документації. Він сам дуже просив її зменшити вартість послуг, щоправда не знаючи на той час, що вона сама зареєстрована як підприємець. 
		Покази цього свідка однозначно вказують на те, що ініціатива у пошуку «обхідного шляху» для зменшення суми оплати за послуги виходила від нього; кошти платилися за виконану роботу; вимагання таких коштів не було. 
		Користуючись цим, ОСОБА_7 доопрацьовувала певні дозвільні документи саме як приватний підприємець, про що ставила на них свій підпис як приватний підприємець і печатку приватного підприємця, за що отримала кошти на свій особистий картковий рахунок, що сторонами не заперечується. 
		Покази свідка ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7 вимагала з нього кошти лише за видачу відповідних рекомендацій спростовуються указаними вище показами свідка ОСОБА_10 як одного з керівників ДП «Уманьагро», який чітко вказав, що кошти, які були згодом сплачені ОСОБА_9 на рахунок обвинуваченої, давалися йому як оплата послуг обвинуваченої за виконання роботи, які ДП «Уманьагро» не могло оплатити за цінами ДП НАК «Надра України» «Центрукргеологія». 
		Аналогічною є ситуація й з СКП «Благоустрій», де ОСОБА_9 діяв самостійно, без відома своїх довірителів про конкретні шляхи отримання ним відповідних рекомендацій, що підтвердила свідок ОСОБА_15 під час допиту в суді апеляційної інстанції. 
		За таких обставин чітко зрозуміло, що ініціатива і навіть наполегливі умовляння обвинуваченої щодо зменшення вартості послуг в епізоді щодо ДП «Уманьагро» виходили від ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , що підтверджується й ними самими в ході їх допиту, а також й даними негласних слідчих дій, які були прослухані та переглянуті колегією суддів. 
		За таких обставин неможливо говорити про те, що фактично вчинені обвинуваченою дії (незалежно від наявності чи відсутності в них складу певного злочину), були б нею вчинені без підбурення і втручання з боку свідка ОСОБА_9 . На недопустимості подібних ініціатив з боку правоохоронних органів та осіб, які діють під їх контролем, неодноразово у своїй практиці указував Європейський суд з прав людини (див. рішення ЄСПЛ «Романаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року). 
		Стосовно епізоду щодо СКП «Благоустрій», то тут обидві сторони (свідок і обвинувачена) скористалися вже наявним у них раніше досвідом щодо порядку доопрацювання документації та оплати цієї послуги. Тобто говорити про ініціативу в цьому питанні від обвинуваченої чи створення нею відповідних умов, які б змушували особу звертатися безпосередньо до неї, а не до самого підприємства, також неможливо. Першопричиною цього, як було встановлено судом апеляційної інстанції, є бажання суб`єкта звернення зменшити вартість відповідних послуг на доопрацювання документації в обхід високої цінової політики підприємства, адже самі рекомендації як документ видаються безкоштовно. 
		Колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 , оцінюючи на власний суб`єктивний розсуд питання готовності чи неготовності пакету документів для його подання до відповідного дозвільного органу, могла створювати ситуацію, коли навіть той пакет документів, який міг бути належно сприйнятий дозвільним органом й стосовно якого можна було безкоштовно видати рекомендації без будь-якого доопрацювання, у неї б таким не вважався, і все рівно потребував би, з її точки зору, такого доопрацювання. Однак, ґрунтування цього лише на припущенні неможливо, а жодних висновків чи даних експертиз з приводу повноти і належності відповідних пакетів документації органом обвинувачення суду не надано, клопотання про це не заявлялися. 
		З цього приводу в суді першої інстанції допитувалася свідок ОСОБА_26 (працівник ТОВ «Трім-СТАР»), яка первинного готувала відповідні пакети документів, однак її покази жодним чином не відображені у вироку місцевого суду, тому невідомо, яку оцінку їм надав суд першої інстанції. Клопотання про допит цього свідка в суді апеляційної інстанції прокурор також відкликав, вказавши, що вона перебуває на тривалий час за кордоном. 
		 Таким чином, колегія суддів вбачає, що в діях ОСОБА_7 немає складу злочину, за який її було засуджено (ч. 3 ст. 368-4 КК України), а також складу злочину, за який її просить засудити прокурор (ч. 4 ст. 368-4 КК України), оскільки вона не є суб`єктом цього злочину, не являючись особою, яка надає публічні послуги, а також невстановленими є її повноваження, які вона використала, як обов`язкова ознака спеціального суб`єкта злочину згідно з диспозицією відповідної частини статті КК України. 
		Підстав для перекваліфікації її дій на іншу статтю КК України також не встановлено. Хоча доводи прокурора про те, що інкриміновані обвинуваченій епізоди вчинення діянь неможливо вважати продовжуваним злочином, й тут є ознаки повторності їх вчинення, формально є вірними, оскільки жодних обґрунтованих підстав вважати, що дії обвинуваченої по обом епізодам були охоплені єдиним перспективним умислом, немає. Однак, це вже не вбачається актуальним з огляду на указану вище позицію апеляційного суду. 
		Колегія суддів вбачає, що провадження має бути закрите саме за ч. 4 ст. 368-4 КК України, оскільки саме таким є кінцеве змінене прокурором обвинувачення у провадженні, враховуючи, що вирок, яким ОСОБА_7 була засуджена за ч. 3 ст. 368-4 КК України, скасовується. 
		Закриваючи кримінальне провадження, суд апеляційної інстанції зобов`язаний вирішити інші питання, які можуть стосуватися обмеження прав особи, яка була обвинуваченою, а саме: щодо запобіжного заходу, щодо арешту майна, щодо цивільного позову. Крім цього мають бути вирішені питання щодо речових доказів. 
		Згідно з ухвалою суду першої інстанції за наслідками підготовчого судового засідання (Т-1 матеріалів судового провадження, а.с. 136) відносно ОСОБА_7 був залишений запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Цей захід підлягає скасуванню.
		Згідно з ухвалами слідчих суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2015 року накладений арешт на належні ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1 414 грн., а також на кошти, які можуть знаходитися на чотирьох банківських картах КБ «Приватбанк» та КБ «Райффайзен банк Аваль» (Т-1, а.с. 190-191); від 09 лютого 2015 року накладено арешт на належний ОСОБА_7 автомобіль «Тойота Авенсіс», 1999 року випуску (Т-1, а.с. 198); від 13 лютого 2015 року накладено арешт на належну ОСОБА_7 квартиру у АДРЕСА_1 (Т-2, а.с. 4). Вказані арешти підлягають скасуванню.
		У провадженні є позов від позивача ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення майнової шкоди в сумі 4 995 грн. 48 коп. (Т-1 матеріалів судового провадження, а.с. 140-142). Оскільки процесуально немає конкретної вказівки стосовно того, як необхідно чинити з цивільним позовом у разі скасування апеляційним судом обвинувального вироку та закриття провадження, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, колегія суддів вбачає необхідним вийти з аналогії процесуального закону, застосувавши положення ч. 3 ст. 129 КПК України, де вказано, що, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, суд залишає цивільний позов без розгляду. 
		Питання щодо речових доказів мають бути вирішені відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 284, 370, 404, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів, 
		у х в а л и л а :
		Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Черкаської області з питань організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції ОСОБА_6 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 задовольнити. 
		Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у виді особистого зобов`язання скасувати.
		Арешт належного ОСОБА_7 майна, накладеного відповідно до ухвал слідчих суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 та 13 лютого 2015 року, скасувати. 
		Речові докази, а саме три картки пам`яті, компакт диск, на яких міститься аудіо та відеоінформація, залишити при матеріалах провадження. Мобільний телефон «Самсунг GT E 1200 I», повернутий ОСОБА_9 , залишити йому ж за належністю. Чотири банківські картки на ім`я ОСОБА_7 , та кошти в сумі 1 414 грн., вилучені у неї в ході обшуку, повернути їй за належністю. 
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди залишити без розгляду. 
		Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду. 
		 
		Головуючий :
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...