Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/749/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2016. Зареєстровано: 18.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2016.
Дата набрання законної сили: 07.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.10.2016Справа №923/749/16
		За позовом: Національного банку України, м. Київ
		до Національної поліції України, м. Київ
		про звільнення майна з під арешту
		 
		                                                                                                                      Суддя Комарова О.С.              
		 
		Представники сторін:
		від позивача                    Голєв Ю.В. (представник за довіреністю) 
		від відповідача           Сабіров Р.Ф. (представник за довіреністю)
		 
		 
		В судовому засіданні 11 жовтня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Позивач, Національний банк України, 14 липня 2016 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою № 18-0012/50963 від 08.07.2016 року до відповідача, Національної поліції України, про звільнення нерухомого майна нафтобази, яке розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), з під арешту, який накладено Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України.
		Ухвалою від 15.07.2016 року Господарського суду Херсонської області порушено провадження у справі № 923/749/16, розгляд справи призначено на 29.07.2016 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2016 року в рамках досудового розслідування об'єднаного кримінального провадження № 12014160020000076 Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України накладено арешт на нерухоме майно нафтобази, яке розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н, у зв'язку з чим проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 48395317 є неможливим. Позивач вказує, що накладений на нерухоме майно арешт, який ініційований відповідачем позбавляє Національний банк України реалізувати своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Національного банку України за наданим стабілізаційним кредитом на суму 800 000,00 грн., що призводить до негативного впливу на грошово-фінансову політику, яку забезпечує Національний банк України, відповідно до ст. 7 України «Про Національний банк України», та на фінансову стабільність у державі в цілому. Крім того, позивач зазначає, що не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12014160020000076, в рамках якого накладено арешт на нерухоме майно, а тому не має права звертатися в рамках розгляду кримінальної справи зняття арешту з майна.
		Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.07.2016 року справу                           № 923/749/16 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
		Через відділ діловодства суду 09.08.2016 року супровідним листом Господарського суду Херсонської області від 03.08.2016 року № 923/749/16/5580/16 надійшла справа                         № 923/749/16 в одному томі на 44 арк.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2016 року, справу № 923/749/16 передано на розгляд судді Комаровій О.С. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року справу № 923/749/16 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 23.08.2016 року. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 року розгляд справи відкладено на 20.09.2016 року.
		Відповідно до ч. 7 ст. 811  Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. 
		По справі № 923/749/16 судом, за клопотанням представника позивача, поданого через відділ діловодства суду 20.09.2016 року, у відповідності до вимог до частини 7 статті 811 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Проте, фактично в судовому засіданні 20.09.2016 року фіксація судового процесу технічними засобами не відбулась у зв'язку з наявними технічними несправностями в системі діловодства спеціалізованого суду, що підтверджується актом Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року судом, за клопотанням представників сторін, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.10.2016 року, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.
		Через відділ діловодства суду 10.10.2016 року від представника відповідача надійшли клопотання про припинення провадження у справі № 4628/26/6-2016 від 07.10.2016 року та про колегіальний розгляд справи № 4627/26/6-2016 від 07.10.2016 року, які було долучено судом до матеріалів справи. 
		В судове засідання 11.10.2016 року представники сторін з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення по суті спору, подав заяву про збільшення позовних вимог, а також підтримав подані ним раніше клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський промисловий союз» та про колегіальний розгляд справи. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та дав пояснення по суті спору, проти задоволення клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський промисловий союз» заперечив, подані ним клопотання про припинення провадження у справі та про колегіальний розгляд справи підтримав.
		Розглянувши в судовому засіданні 11.10.2016 року подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
		Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити  розмір позовних вимог.
		Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р.), зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (зокрема, в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
		В поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до суду з немайновою позовною вимогою про звільнення нерухомого майна нафтобази, яке розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), з під арешту, який накладено Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.04.2014 року у справі № 757/9431/14-к в рамках кримінального провадження № 12014160020000076. Крім того, в рамках кримінального провадження № 12014160020000076 ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.04.2014 року у справі № 757/9434/14-к в якості заходу забезпечення накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» - комплекс, нафтобаза, що розташований за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Чайковського, 236, що позбавляє Національний банк України реалізувати своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Національного банку України за наданим стабілізаційним кредитом на суму 800 000,00 грн.
		Проте, беручи до уваги той факт, що позивачем було заявлено одну немайнову позовну вимогу про звільнення нерухомого майна нафтобази, яке розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), з під арешту, який накладено Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України, тоді як в поданій позивачем заяві про збільшення позовних вимог останній просить суд задовольнити ще одну немайнову вимогу: звільнити нерухоме майно нафтобази, яке розташовано за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), з під арешту, який накладено Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України; звільнити нерухоме майно нафтобази, яке розташовано за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Чайковського, 236 та належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), з під арешту, який накладено Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України, суд вбачає підстави вважати подану заяву про збільшення позовних вимог заявою про зміну предмету позову.
		Водночас, відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
		Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
		Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
		Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог розцінюється судом, як заява про зміну предмету позову, яка подана після початку розгляду справи по суті, тому задоволенню не підлягає.
		Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський промисловий союз», суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
		Приписами статті 21 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. 
		Статтею 24 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. 
		Таким чином, набуття особою процесуального статусу відповідача закон пов'язує не з дійсною наявністю матеріальних правовідносин між сторонами та відповідно кореспондуючого обов'язку відповідача здійснити певні дії на користь позивача або утриматись від їх вчинення задля захисту та реалізації прав і законних інтересів позивача, а лише з фактом пред'явлення позову до особи. 
		Водночас, належним відповідачем у справі може бути лише особа, яка має зобов'язання перед позивачем за обставинами, які є предметом позову. В інших випадках задоволення позову унеможливлюється, оскільки у такого відповідача відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем щодо припинення порушення його прав та законних інтересів, оскільки не він є особою, що має відповідати за спірними правовідносинами.
		Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський промисловий союз», з огляду на його необґрунтованість та недоведеність, оскільки у поданому до суду відповідному клопотанні позивачем, в аспекті ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявність обставин, які є достатніми підставами для залучення співвідповідача.
		Щодо поданих позивачем та відповідачем клопотань про колегіальний розгляд справи, суд зазначає наступне.
		За умовами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. 
		Розглянувши клопотання позивача та відповідача про колегіальний розгляд справи, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на те, що станом на день розгляду клопотання справа № 923/749/16 не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду. 
		Розглянувши подане відповідачем через відділ діловодства суду 10.10.2016 року клопотання про припинення провадження у справі, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України
		Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
		В підпункті 4.2.1. пункту 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011року визначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).
		Положеннями ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік справ, підвідомчих господарським судам.
		Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Пунктом 4.2. рішення Конституційного суду України від 23.05.2001 року  № 6-рп/2001 визначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.      
		Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (ст. 55 Конституції України).
		У відповідності з рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп зазначені норми слід розглядати як такі, що зобов'язують суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином,     положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.
		Положеннями ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
		Чинними нормами Кримінального процесуального кодексу України не передбачено, що розгляд вимог, які становлять предмет позову у даній справі, має здійснюватися за правилами кримінального судочинства, а тому суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України дана справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		При цьому, такий висновок суду також узгоджується з правовими позиціями, викладеними в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про виключення майна з опису від 27.08.1976 року № 6, відповідно до яких в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розглядаються лише заяви боржників, тобто осіб, які є учасниками відповідного кримінального процесу. А вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним, розглядаються за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису. 
		Тобто, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту, а в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.
		Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 15.05.2013 року.
		Положеннями пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що з огляду на приписи частини  третьої  статті  22  Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських     правовідносин, а  також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. 
		При цьому, п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» передбачено, що господарським судам  підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з  розглядом позовів  до  юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи     (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.
		Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на його праві володіння на арештоване майно і він не є боржником (ні учасником кримінального провадження) в кримінальній справі, останній правомірно звернувся з позовом про звільнення майна з-під арешту, а з огляду на те, що сторонами у справі є юридичні особи, дана справа підвідомча саме господарському суду.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
		 
		                                                                  ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зазначає, що на протязі останніх двох років ним проведена претензійно-позовна робота щодо звернення стягнення на предмет іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський промисловий союз» (майнового поручителя ПАТ «Реал Банк» ) - комплекс нафтобаза, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Чайковського, 236 шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Національного банку Україна за наданим стабілізаційним кредитом на суму 800 000,00 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року у справі № 910/12234/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року, позовні вимоги Національного банку України задоволено повністю, в рахунок погашення кредитної заборгованості Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" перед Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за Кредитним договором № 1 від 08.11.2013 р. у розмірі 787 396 148,99 грн. за основним боргом за кредитом, прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.2014 р. по 20.05.2014 р. (включно) - 22 333 120,55 грн., пенею за кредитом в розмірі 1 706,85 грн. та пенею за відсотками - 3668,95 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1/2 від 15.11.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Черкашиною Н.І., зареєстровано у реєстрі за №3382, а саме: 
		1) комплекс, нафтобаза: лабораторний комплекс "А" площею 1510,1 кв.м.; пожарне депо "Б" площею 234,2 кв.м.; склади "В,В1,Н"; червоний куток "Г"; водомірна будівля "К"; теплопункт "О"; відкрита водонасосна №7; операторна "Л"; будівлі розливу та наливу нафтопродуктів "Р,Р1"; дизельна електростанція "С"; тарний склад "ЦІ"; пожежний басейн №92; будівля насосної "Є2"; відкрита насосна "З"; операторна "Я" площею 201,0 кв.м.; механічна майстерня "Є" площею 555,0 кв.м.; альтанка "МІ"; лабораторія "И" площею 115,3 кв.м.; слюсарна майстерня "И1"; відкритий склад "Ю"; відкрита насосна "У"; пункт збору відпрацьованих масел "Ю1"; заглиблена насосна №91; охоронні будки "Ю2, ЮЗ, Ю4"; туалети "Ж, Ж1"; трансформаторні підстанції "Ч, 41"; сховище "Щ"; будівля "Х4"; залізнична колія №102, 104; навіс "Д"; будівля допоміжного призначення "М, Ф2"; склад "К1"; склад зберігання матеріалів "Ш, Ш1"; котельні "Ш2, ШЗ"; обмивочний пункт "Ф"; котельня "Т"; диспетчерська "П"; гараж "X" площею 167,6 кв.м.; гараж           "XI" площею 142,1 кв.м.; гараж "ХЗ" площею 140,4 кв.м.; гараж "Х5" площею 206,8 кв.м.; гараж "Х6" площею 181,5 кв.м.; залізнична естакада №101, 103; відкрита насосна споруда №93; РГС №23-29; РВС №5-22; мостіння №1; огорожа №1,2,3,4; АБП № 106; авто естакада №105; РГС №77-80; РГС №30-32; РГС №83-90; РГС №67; РВС №81; огорожа №15; огорожа №94,95; огорожа №97-100; нафтопровід №107, що розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Чайковського, будинок 236;
		2) комплекс: лабораторія "А" площею 119,7 кв.м.; клуб "Б" площею 213,3 кв.м.; санпропускник "В" площею 366,6 кв.м.; дизель-генераторна "Г" площею 72,5 кв.м.; електромайстерня "Д" площею 101,8 кв.м.; нафтонасосна "Є" площею 585,6 кв.м.; операторська "Ж" площею 82,4 кв.м.; котельня "З" площею 475,6 кв.м.; прохідна "І"; склади "Т,К,0"; водонасосні станції "Л,Р"; сторожки "М,МІ,М2,МЗ"; каналізаційна "Н"; очисні споруди "П,П1,П2"; пожарне депо "С"; пробосховище "ТІ"; механічні майстерні "У,У1,У2"; бойлерна "Ф"; ТП-142 "X"; розподільна "Ц"; розподільна "ЦІ"; пожежні крани №1,2,3; водопровід №4,5; свердловина №6,7; огорожа №8-12; резервуари очисних споруд №28-32; бомбосховище №57; туалети "Ш,Ш1,Ш2"; мостіння №1; склад "Ч" резервуари ПММ №18-27; резервуари ПММ №33-35; резервуари ПММ №37-44; резервуари ПММ №46-48; пожежні резервуари №49-50; резервуари для конденсату №51,52,53; каналізаційний резервуар №56; нафтопровід №58; пристані №13-17, що розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Нафтогавань, буд. б/н, шляхом реалізації в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року до мотивувальної та резолютивної частини рішення суду від 25.11.2014 року у справі № 910/12234/14 та виданого на його виконання наказу від 23.03.2015 року внесені зміни щодо виправлення описок в найменуванні об'єктів, що входять до складу предмета іпотеки.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.07.2015 року до наказу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року внесено зміни в частині зазначення інформації про стягувача та боржника відповідно до сг.18 Закону України «Про виконавче провадження».
		Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.08.2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 48395317 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року № 910/12234/14.
		Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.09.2015року, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року, внесено зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2015 року в частині визначення боржника за виконавчим провадження. 
		17.11.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження ВП № 48395317 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року № 910/12234/14.
		Позивач зазначає, що голова Національного Банку України Гонтарєва В.О. звернулась до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України про скасування арешту майна, посилаючись на те, що ухвалою Печерською районного суду м. Києва від 16.04.2014 року в якості заходу забезпечення кримінального провадження №12014160020000076 судом накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» - комплекс нафтобаза, що розташований за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Нафтогавань, буд. б/н.
		Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2016 року у справі № 522/2756/16-к (провадження по справі № 1-кс/522/3091/16) в задоволенні клопотання голови Національного Банку України Гонтарєвої В.О. про скасування майна відмовлено, з огляду на те, що СВ ГУМВС України в Одеській області проводить досудове слідство по кримінальному провадженню, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160020000076 від 24.02.2012 року. Ухвалою Печерського районного суду м. Одеси від 16.042014 року задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» - комплекс нафтобаза, що розташований за адресою: Херсонська обл, м Херсон, вулиця Нафгогавань, буд б/н, тому прийнятті вказаного рішення судом було ураховано той факт, що нерухоме майно нафтобази було об'єктом кримінального правопорушення, тобто має ознаки речового доказу у кримінальному провадженні, а також те що злочинними діяннями, державному бюджету України завдано збитків близько 36 млрд. грн., а тому захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна нафтобази є розумним та співмірним, тощо.
		Як зазначає позивач, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2016 року в рамках досудового розслідування об'єднаного кримінального провадження № 12014160020000076 Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України накладено арешт на нерухоме майно нафтобази, яке розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н, у зв'язку з чим проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 48395317 є неможливим. 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі № 11-сс/796/2201/2016 апеляційну скаргу представника Національного банку України Голєва Ю.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2014 p., якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління МВС України Однолєтока О.С., погоджене із старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Грицаєм Ю.І., про накладення арешту та накладено арешт на все нерухоме майно нафтобази, яка розташована за адресою: місто Херсон, вул. Чайковського, 236, що належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), шляхом заборони розпорядження, відчуження та передачі майнових прав щодо всього нерухомого майна цієї нафтобази, з усіма доданими до неї матеріалами, - повернуто представнику Національного банку України Голєву Ю.В.
		Позивач вказує, що накладений на нерухоме майно арешт, який ініційований відповідачем позбавляє Національний банк України реалізувати своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський промисловий союз» шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Національного банку України за наданим стабілізаційним кредитом на суму 800 000,00 грн., що призводить до негативного впливу на грошово-фінансову політику, яку забезпечує Національний банк України, відповідно до ст. 7 України «Про Національний банк України», та на фінансову стабільність у державі в цілому. Крім того, позивач зазначає, що не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12014160020000076, в рамках якого накладено арешт на нерухоме майно, а тому не має права звертатися в рамках розгляду кримінальної справи зняття арешту з майна.
		Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
		Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
		Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України         способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Норми ст. 16 Цивільного кодексу України    кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.
		Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про національний банк України», Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
		В п. 1.1. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2012 року № 686, визначено, що органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України (далі - органи досудового розслідування) є структурними підрозділами МВС України та його територіальних органів, які згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України забезпечують досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до їх підслідності.
		У відповідності до підпункту 1.2.1. п. 1.2. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України органами досудового розслідування є, зокрема, Головне слідче управління МВС України.
		За приписами ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Виходячи з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про звільнення нерухомого майна нафтобази, яке розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), з під арешту, який накладено Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України.
		Як визначено нормами ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно до частин 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
		Тобто, у випадку невиконання боржником основного зобов'язання, позивач має право на звернення стягнення на майно, визначене у договорі іпотеки. 
		Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. 
		При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.
		Отже, позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що майно, яке перебуває під арештом належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом про звільнення цього майна з-під арешту.
		Суд вважає за необхідне зазначити про те, що в позовах про звільнення майна з-під арешту позивач має довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов'язує право власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником; факт порушення його права. Відповідач має довести свої заперечення проти покладених у підставу позову фактів, тому що для боржника, що має в справі відповідну юридичну зацікавленість, має значення вирішення судом питання про належність йому спірного майна, оскільки звільнення його з-під арешту потягне за собою вилучення іншого майна для повного задоволення вимог стягувача.
		Як вже було встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року у справі № 910/12234/14, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року, позовні вимоги Національного банку України задоволено повністю, в рахунок погашення кредитної заборгованості Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" перед Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за Кредитним договором № 1 від 08.11.2013 р. у розмірі 787 396 148,99 грн. за основним боргом за кредитом, прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.2014 р. по 20.05.2014 р. (включно) - 22 333 120,55 грн., пенею за кредитом в розмірі 1 706,85 грн. та пенею за відсотками - 3668,95 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1/2 від 15.11.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Черкашиною Н.І., зареєстровано у реєстрі за №3382, а саме: 
		1) комплекс, нафтобаза: лабораторний комплекс "А" площею 1510,1 кв.м.; пожарне депо "Б" площею 234,2 кв.м.; склади "В,В1,Н"; червоний куток "Г"; водомірна будівля "К"; теплопункт "О"; відкрита водонасосна №7; операторна "Л"; будівлі розливу та наливу нафтопродуктів "Р,Р1"; дизельна електростанція "С"; тарний склад "ЦІ"; пожежний басейн №92; будівля насосної "Є2"; відкрита насосна "З"; операторна "Я" площею 201,0 кв.м.; механічна майстерня "Є" площею 555,0 кв.м.; альтанка "МІ"; лабораторія "И" площею 115,3 кв.м.; слюсарна майстерня "И1"; відкритий склад "Ю"; відкрита насосна "У"; пункт збору відпрацьованих масел "Ю1"; заглиблена насосна №91; охоронні будки "Ю2, ЮЗ, Ю4"; туалети "Ж, Ж1"; трансформаторні підстанції "Ч, 41"; сховище "Щ"; будівля "Х4"; залізнична колія №102, 104; навіс "Д"; будівля допоміжного призначення "М, Ф2"; склад "К1"; склад зберігання матеріалів "Ш, Ш1"; котельні "Ш2, ШЗ"; обмивочний пункт "Ф"; котельня "Т"; диспетчерська "П"; гараж "X" площею 167,6 кв.м.; гараж   "XI" площею 142,1 кв.м.; гараж "ХЗ" площею 140,4 кв.м.; гараж "Х5" площею 206,8 кв.м.; гараж "Х6" площею 181,5 кв.м.; залізнична естакада №101, 103; відкрита насосна споруда №93; РГС №23-29; РВС №5-22; мостіння №1; огорожа №1,2,3,4; АБП № 106; авто естакада №105; РГС №77-80; РГС №30-32; РГС №83-90; РГС №67; РВС №81; огорожа №15; огорожа №94,95; огорожа №97-100; нафтопровід №107, що розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Чайковського, будинок 236;
		2) комплекс: лабораторія "А" площею 119,7 кв.м.; клуб "Б" площею 213,3 кв.м.; санпропускник "В" площею 366,6 кв.м.; дизель-генераторна "Г" площею 72,5 кв.м.; електромайстерня "Д" площею 101,8 кв.м.; нафтонасосна "Є" площею 585,6 кв.м.; операторська "Ж" площею 82,4 кв.м.; котельня "З" площею 475,6 кв.м.; прохідна "І"; склади "Т,К,0"; водонасосні станції "Л,Р"; сторожки "М,МІ,М2,МЗ"; каналізаційна "Н"; очисні споруди "П,П1,П2"; пожарне депо "С"; пробосховище "ТІ"; механічні майстерні "У,У1,У2"; бойлерна "Ф"; ТП-142 "X"; розподільна "Ц"; розподільна "ЦІ"; пожежні крани №1,2,3; водопровід №4,5; свердловина №6,7; огорожа №8-12; резервуари очисних споруд №28-32; бомбосховище №57; туалети "Ш,Ш1,Ш2"; мостіння №1; склад "Ч" резервуари ПММ №18-27; резервуари ПММ №33-35; резервуари ПММ №37-44; резервуари ПММ №46-48; пожежні резервуари №49-50; резервуари для конденсату №51,52,53; каналізаційний резервуар №56; нафтопровід №58; пристані №13-17, що розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Нафтогавань, буд. б/н, шляхом реалізації в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року до мотивувальної та резолютивної частини рішення суду від 25.11.2014 року у справі № 910/12234/14 та виданого на його виконання наказу від 23.03.2015 року внесені зміни щодо виправлення описок в найменуванні об'єктів, що входять до складу предмета іпотеки.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.07.2015 року до наказу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року внесено зміни в частині зазначення інформації про стягувача та боржника відповідно до сг.18 Закону України «Про виконавче провадження».
		Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.08.2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 48395317 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року № 910/12234/14.
		Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.09.2015року, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року, внесено зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2015 року в частині визначення боржника за виконавчим провадження. 
		17.11.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження ВП № 48395317 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року № 910/12234/14.
		Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2016 року у справі № 522/2756/16-к (провадження по справі № 1-кс/522/3091/16) в задоволенні клопотання голови Національного Банку України Гонтарєвої В.О. про скасування майна відмовлено, з огляду на те, що СВ ГУМВС України в Одеській області проводить досудове слідство по кримінальному провадженню, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160020000076 від 24.02.2012 року. Ухвалою Печерського районного суду м. Одеси від 16.042014 року задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» - комплекс нафтобаза, що розташований за адресою: Херсонська обл, м Херсон, вулиця Нафгогавань, буд б/н, тому прийнятті вказаного рішення судом було ураховано той факт, що нерухоме майно нафтобази було об'єктом кримінального правопорушення, тобто має ознаки речового доказу у кримінальному провадженні, а також те що злочинними діяннями, державному бюджету України завдано збитків близько 36 млрд. грн., а тому захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна нафтобази є розумним та співмірним, тощо.
		Матеріалами справи підтверджується, що у відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2016 року ухвалою Печерського районного суду м. Одеси від 16.042014 року накладено арешт на нерухоме майно нафтобази, яке розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н. 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі № 11-сс/796/2201/2016 апеляційну скаргу представника Національного банку України Голєва Ю.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2014 p., якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління МВС України Однолєтока О.С., погоджене із старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Грицаєм Ю.І., про накладення арешту та накладено арешт на все нерухоме майно нафтобази, яка розташована за адресою: місто Херсон, вул. Чайковського, 236, що належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), шляхом заборони розпорядження, відчуження та передачі майнових прав щодо всього нерухомого майна цієї нафтобази, з усіма доданими до неї матеріалами, - повернуто представнику Національного банку України Голєву Ю.В.
		Як стверджує позивач, наявність зазначеного арешту унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Національного банку України за наданим стабілізаційним кредитом на суму 800 000,00 грн.
		В силу положень ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
		Отже, виходячи із суті іпотеки, визначення якої міститься в Законі України «Про іпотеку», іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, установленому цим Законом.
		Водночас законодавством не врегулювана можливість звільнення з-під арешту заставленого майна, втім накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
		Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
		За таких обставин, станом на час розгляду позивач не може скористатись наданим йому правом розпоряджатися нерухомим майном нафтобази, яке розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Національного банку України за наданим стабілізаційним кредитом на суму 800 000,00 грн.
		Суд звертає увагу на те, що в ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є арешт майна.
		За змістом ч. 1 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		При цьому, судом встановлено, а матеріали справи зворотного не містять, що Національний банк України по кримінальній справі № 12014160020000076 не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим, та не був майновим поручителем обвинувачених чи підозрюваних та відповідно не несе майнову чи матеріальну відповідальність за зобов'язаннями підозрюваних, і не визнавався будь-яким державним органом законним їх представником, тому позивач не має нести за законом матеріальної відповідальності за дії підозрюваних чи обвинувачених по кримінальній справі. 
		Разом з цим, судом враховано, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 13-рп/2011, Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Основного Закону України). Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (частина третя статті 8 Конституції України). Згідно з Основним Законом України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55). 
		Як визначено у рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 року  № 3-рп/2003,  правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови,  що воно  відповідає  вимогам  справедливості  і  забезпечує ефективне поновлення в  правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини). Такий висновок узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національного банку України до Національної поліції України про звільнення майна з під арешту, є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а отже такими, що підлягають задоволенню.
		У відповідності із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. 
		Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
		Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
		Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Звільнити нерухоме майно нафтобази, яке розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075, адреса: 01103, м.Київ, ВУЛ.КІКВІДЗЕ, будинок 13), з-під арешту, який накладено Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст рішення складено 13.10.2016 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                О.С. Комарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...