Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/2083/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2016. Зареєстровано: 19.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2016.
Дата набрання законної сили: 09.02.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		278/2083/16-к
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		18 жовтня 2016 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
		головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання   ОСОБА_2 ,
		прокурора   ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого   ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, солдата військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 призваний на військову службу під час мобілізації 17 серпня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року №15/2015, та відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 85 від 04 вересня 2015 року солдата ОСОБА_4 поставлено на всі види забезпечення.
		01.10.2015 року о 21 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 , в порушення статей 17, 65, 68 Конституції України, положень Військової присяги, статей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, умисно з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби без дозволу відповідних командирів та поважних причин, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_2 , обов`язки військової служби за посадою не виконував та проводив час на власний розсуд до 30 серпня 2016 року. 
		Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та дав покази про те, коли та яким чином самовільно залишив без поважних причин військову частину НОМЕР_1 .
		Фактичні обставини справи іншими учасниками процесу не оспорюється. У зв`язку з цим, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому ОСОБА_4 судом роз`яснено, що в даному випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		Згідно до обвинувального акту, викладені дії ОСОБА_4 , прокурором кваліфіковано за ч. 4 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах особливого періоду.
		Свою правову позицію сторона обвинувачення мотивує тим, що на момент самовільного залишення ОСОБА_4 військової частини в країні існував особливий період, так як Верховною Радою України були затверджені Укази Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014, від 6 травня 2014 року № 454/2014, від 21 липня 2014 року № 607/2014 та від 14 січня 2015 року № 15/2015, а в Україні розпочато процес мобілізації та оголошено особливий період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Однак суд вважає, що прокурор дав неправильну юридичну оцінку обставинам справи, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому діяння в умовах особливого періоду.
		До згаданих висновків суд прийшов з огляду на таке.
		Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період  це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить майже аналогічне визначення, відповідно до якого особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Як убачається зі змісту наведених норм, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни  воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В Україні воєнний стан не вводився, отже, воєнний час не наступив, тому особливий період обмежився лише часом мобілізації.
		У свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація  це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, в Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту  на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
		Часткову мобілізацію в Україні було оголошено та проведено у декілька етапів. Зокрема, Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 №15/2015 починаючи з 20 січня 2015 року (день затвердження Верховною Радою України названого Указу) у три черги протягом 210 діб по 17 серпня 2015 року.
		Таким чином, зазначеним Указом Президента України мобілізація як комплекс відповідних заходів зі сторони держави оголошувалась не безстроково, а була обмеженою у часі.
		ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення 01 жовтня 2015 року, тобто після закінчення дії названого Указу Президента України про часткову мобілізацію, а отже  після закінчення особливого періоду.
		У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. Частиною 3 названої статті КПК України надано суду право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		За таких обставин суд виключає з інкримінованого ОСОБА_4 діяння кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину в умовах особливого періоду та перекваліфіковує його діяння на ч. 3 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад один місяць.
		Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, негативно характеризується за місцем служби, має на утриманні двоє неповнолітніх синів ОСОБА_5 2012 року народження та ОСОБА_6 2016 року народження, має хворе серце, добровільно з`явився до військової прокуратури Житомирського гарнізону з повідомленням про вчинення ним даного злочину, а також обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому є визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненні інкримінованого злочину, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність тяжких наслідків.
		Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.
		Однак, враховуючи особу ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем, та всі пом`якшуючі покарання обставини, а саме визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у вчиненому та відсутність тяжких наслідків від злочину, які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд вважає, що останнього можливо звільнити від відбування цього покарання з випробуванням, у відповідності до ст. 75 КК України.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку  1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		   Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...