Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9717/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2016. Зареєстровано: 21.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2016.
Дата набрання законної сили: 17.01.2017
Результат оскарження 21.09.2016 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		21 вересня 2016 року                   14:39                                         № 826/9717/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: 
		головуючого судді Аблова Є.В.,
		при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А., 
		за участю сторін: 
		позивача - ОСОБА_1,
		представника відповідача - Работинської В.О.,
		розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
		                    В С Т А Н О В И В:
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення протиправно на власний розсуд включила Інтернет технологію «IPTV» до переліку технологій «багатоканальної телемережі». Крім того, позивач зазначив, що в Законі України «Про телебачення і радіомовлення» відсутня вимога отримувати суб'єктам господарювання ліцензію провайдера програмної послуги для надання абонентам можливості перегляду пакетів програм на договірних засадах, використовуючи ресурси «Інтернет».
		В позовній заяві позивач просить суд: 
		- визнати протиправними дії Голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ю. Артеменко щодо розповсюдження завідомо неправдивої інформації та введення провайдерів, операторів телекомунікацій в оману, твердженням що умовою для звільнення від обов'язку отримання ліцензії при використанні технології IPTV повинно бути відповідне посилання в Законі; 
		- зобов'язати відповідача відкликати лист шляхом публікації оголошення на офіційному сайті  Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; 
		- зобов'язати відповідача надати суду звіт виконання постанови.
		В ході судового розгляду даної справи позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
		Представник відповідача проти позову заперечував з підстав того, що оскаржуваний лист є лише повідомленням інформативного характеру, який не містить в собі ознак акту індивідуальної дії та не створює для позивача зобов'язань чи будь-яких інших правових наслідків. Крім того, як зазначає відповідач, позивачем в своєму позові не визначено яким чином та в який спосіб відповідачем поширено, на його думку, неправдиву (недостовірну) інформацію щодо нього. До того ж, зі змісту інформаційного листа випливає, що фактичних даних, в тому числі про позивача в ньому не наведено.
		Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з надання доступу до мережі Інтернет та зареєстрований в реєстрі операторів та провайдерів телекомунікацій рішенням про включення до реєстру №106 від 11.03.2011 року під номером 2034; доступ до мережі Інтернет забезпечує через комп'ютерну мережу, побудовану на ІР-адресах ІРv4 194.146.180.0/22, зареєстровану в базі даних RIPE, автономна система AS16327.
		На адресу позивача надійшов лист Національної ради з питань телебачення і радіомовлення №17/1238 від 27.04.2016 року, адресований провайдерам, операторам телекомунікацій.
		У вказаному листі зазначено, що з метою виконання всіма суб'єктами господарювання законодавства в галузі телебачення і радіомовлення, повідомляється наступне: «Відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів телепрограм, використовуючи ресурси багатоканальних телемереж.
		Право на розповсюдження телерадіопрограм у багатоканальних телемережах мають виключно суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію провайдера програмної послуги, що видається Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. При цьому Закон є технологічно нейтральним та не містить жодного посилання на технології, що використовує провайдер (ІРТУ. аналогове, цифрове телебачення тощо), як на підставу для звільнення від обов'язку отримувати ліцензію.
		Саме тому, відповідно до п. 1.3. Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, № 2979 від 28.12.2011 року (у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 06 листопада 2014 року № 1187, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 березня 2012 року за № 351/20664), ліцензія провайдера програмної послуги видається суб'єкту господарювання, який має на меті надавати програмну послугу з використанням ресурсу багатоканальної телемережі, незалежно від технології надання такої послуги.
		Відповідно до п. 2.1. Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, ліцензія провайдера програмної послуги є єдиною законною підставою на здійснення діяльності з надання програмної послуги.
		На підставі вищевказаного прошу Вас, вжити заходів щодо забезпечення дотримання закону очолюваного Вами підприємства та повідомити представнику Національної ради про вжиті заходи.
		Звертаємо увагу, що за провадження господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення .такої діяльності з * порушенням умов ліцензування суб'єкти господарювання (їхні посадові особи) несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме, відповідно до ст. 164 КУпАП, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської, діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі (17 000,00 грн) до двох тисяч (34 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Повторне правопорушення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч (34 000,00 грн) до п'яти тисяч (85 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення».
		Незгода позивача з даним листом та його вимогами зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначено, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
		Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення визначено статтями 13-15 вказаного Закону.
		З урахуванням необхідності дотримання суб'єктами господарювання цінностей та підходів щодо законності надання програмної послуги, ряду адресатів були направлені письмові повідомлення превентивного характеру з метою дотримання законодавчих вимог щодо ліцензування діяльності при наданні програмної послуги, а також здійсненні публічного показу (демонстрування) аудіовізуальних творів, з дотриманням законодавства про авторське право і суміжні права.
		При цьому, як зазначає представник відповідача, відповідний лист, що оскаржується позивачем, є лише повідомленням інформативного характеру, який не містить в собі ознак акту індивідуальної дії та не створює для позивача зобов'язань чи будь-яких інших правових наслідків, адже Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, виходячи з її регуляторних та наглядових повноважень, проведено відповідне інформування.
		Стосовно доводів позивача щодо розповсюдження неправдивої інформації та вимог позивача щодо необхідності її спростування суд зазначає наступне.
		Частиною 1 ст. 277 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.    
		Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Як вбачається з позовної заяви, позивачем не зазначено яким чином та в який спосіб відповідачем поширено неправдиву (недостовірну), на його думку, інформацію.
		Крім того, ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.
		Крім того, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. 
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.
		Оскільки лист №17/1238 від 27.04.2016 року є заходом превентивного та інформаційного характеру, здійсненим Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення з метою реалізації наглядових та регуляторних повноважень, не створює для позивача жодних наслідків та не порушує його права та законні інтереси, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Частиною 1 ст. 267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Оскільки судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням відсутності порушеного права позивача,  підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення відсутні.
		Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		У свою чергу, відповідачем належним чином виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю. 
		Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		          
		          Суддя                                                                                                Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...