Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/18834/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано судом: 21.10.2016. Зареєстровано: 24.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2016.
Дата набрання законної сили: 11.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа: №   826/18834/15                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Аблов Є.В.                                                                                              Суддя-доповідач:  Василенко Я.М. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		11 жовтня 2016 року                                                                                            м. Київ
		 
		 
		 
		 
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                              Василенка Я.М.,
		суддів                                                  Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
		при секретарі                              Скаленку Р.П.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: 
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 436 від 01.07.2015 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ; 
		- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Терещука О.Д. № 596 о/с від 13.07.2015, яким звільнено капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ;
		- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.07.2015 по день фактичного поновлення на посаді з урахуванням середньоденного грошового забезпечення - 130, 18 грн.; 
		- поновити ОСОБА_2 на посаді у відносинах публічної служби, яка зберіглася після реорганізації Міністерства внутрішніх справ України - управлінні БЗПТЛ Головного управління Національної поліції України в м. Києві, з якої її незаконно звільнено.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Як зазначає позивач у позовній заяві, вона з 01.02.1980 працює в органах внутрішніх справ.
		Як вбачається з наявних у справі матеріалів, на підставі наказу Головного управління МВС України в м. Києві № 596 о/с від 13.07.2015 капітана міліції ОСОБА_2 (М-091496), оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно з пп. «є» (за порушення дисципліни) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ 14.07.2015. Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено наказ Головного управління від 01.07.2015 № 436.
		Водночас, відповідно до наказу Головного управління МВС України в м. Києві № 436 від 01.07.2015 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиході на службу без поважних причин 06.04.2015, 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 29.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015, що призвело до порушення вимог абзаців 2, 11 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, капітана міліції ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
		Не погоджуючись із правомірністю звільнення та вважаючи свої права та законні інтереси порушеними ОСОБА_2 звернулася до суду за їх захистом з даним позовом.
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, а звільнення позивача відбулося правомірно через порушення дисципліни, на підставі чого у задоволенні позову слід відмовити.
		Апелянт у своїй скарзі зазначає, що всупереч норм діючого трудового законодавства та законодавства, що регулює проходження служби в органах внутрішніх справи, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві протиправно, без наявності на те законних підстав звільнено позивача з займаної посади, чим порушені її права та законні інтереси.
		Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.
		Відповідно до п. «є» ст. 64 Положення середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Згідно ст. 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
		Частиною 1 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Статтею 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
		Виходячи зі змісту ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
		Відповідно до ст. 14 цього ж Закону при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
		Згідно частини 1 статті 20 Дисциплінарного статуту особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.
		Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2015 до Головного управління МВС України у м. Києві надійшов лист №7/9-4416 від 25.05.2015 про порушення дисципліни ОСОБА_2, зі змісту якого вбачається, що з метою належного оперативного супроводу кримінального провадження №12014220000000572, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 5 ст. 260 КК України наказом МВС України №472 від 07.04.2015 до Департаменту карного розшуку відряджена з 09.04.2015 на 30 діб капітан міліції ОСОБА_2, оперуповноважений управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві.
		В даному листі зазначено, що ОСОБА_2 у визначений термін наказу МВС України до Департаменту не з'явилась та не повідомила про причини неприбуття.
		23.04.2015 ОСОБА_2 з'явилась до Департаменту карного розшуку та повідомила про перебування на лікарняному з 07.04.2015 по 18.04.2015 в госпіталі (з поліклінікою) ГУ МВС України в м. Києві, надавши довідку № 064976 «Про тимчасову непрацездатність», у якій містяться відмітки про порушення режиму лікування.
		В подальшому ОСОБА_2 до Департаменту не прибувала та службові обов'язки не виконувала.
		Крім того, 04.06.2015 до  Головного управління МВС України у м. Києві надійшов лист №7/9-4557 від 26.05.2015 про порушення дисципліни ОСОБА_2, з якого вбачається, що з  метою належного оперативного супроводу кримінального провадження №12014220000000572, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 5 ст. 260 КК України наказом МВС України № 297 від 05.03.2015 до Департаменту карного розшуку відряджена з 09.03.2015 на 30 діб капітан міліції ОСОБА_2, оперуповноважений управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві.
		Водночас, в даному листі зазначено, що ОСОБА_2 у визначений термін наказу МВС України до Департаменту не з'явилась та не повідомила про причини неприбуття.
		02.04.2015 ОСОБА_2 з'явилась до Департаменту карного розшуку та повідомила про перебування на лікарняному з 02.03.2015 по 18.03.2015 в госпіталі (з поліклінікою) ГУ МВС України в м. Києві, надавши довідку № 063705 «Про тимчасову непрацездатність» та листок непрацездатності комунального некомерційного підприємства центральної медико-санітарної допомоги № 1 серії АГЧ № 568048 про перебування на лікарняному з 18.03.2015 по 28.03.2015.
		В подальшому ОСОБА_2 до Департаменту не прибувала та службові обов'язки не виконувала.
		У вказаних вище листах ініційовано питання щодо проведення службової перевірки відносно капітана міліції ОСОБА_2 та вжиття заходів дисциплінарного впливу.
		При цьому, як вбачається з рапорту заступника начальника УБЗПТЛ ГУ МВС України в м. Києві Рузманова Д.В. від 19.05.2015, в період з 06.04.2015 по 19.05.2015 ОСОБА_2 до виконання своїх службових обов'язків не приступала у зв'язку з тим, що відповідно до наказів МВС України від 05.03.2015 № 297, від 07.04.2015 № 472 та від 07.05.2015 № 613 «Про відрядження працівників Головного управлінь» була відряджена до Департаменту карного розшуку МВС України.
		Крім того, відповідно до рапорту начальника СОАР УБЗПТЛ ГУ МВС України в м. Києві від 01.06.2015, в період часу з 20.05.2015 по 01.06.2015 ОСОБА_2 до виконання своїх службових обов'язків не приступала, у зв'язку з тим, що відповідно до наказу МВС України від 07.05.2015 № 613 «Про відрядження працівників Головних управлінь» була відряджена до Департаменту карного розшуку МВС України.
		Пунктом 2.1 розд. ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 (надалі - Інструкція) визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
		Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.
		З урахуванням наведеного, на підставі наказу Головного управління МВС України у м. Києві № 609 від 12.06.2015 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, ОСОБА_2.
		Наведене свідчить, що службове розслідування призначено за наявності обґрунтованих підстав та з урахуванням норм чинного законодавства.
		На виконання вказаного наказу Головного управління комісією у складі старшого оперуповноваженого сектору оперативно-аналітичної роботи капітана міліції ОСОБА_5 та оперуповноваженого сектору оперативно-аналітичної роботи майора міліції ОСОБА_6 проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем, за результатами якого встановили, що заступником начальника відділу ДКР МВС України полковником міліції ОСОБА_7 за участі начальника ДКР МВС України полковником міліції ОСОБА_8, головного о/у - інспектора ДКР МВС України підполковника міліції ОСОБА_9 та старшого оперуповноваженого в ОВС ДКР МВС України лейтенанта міліції ОСОБА_10 у приміщенні МВС України по вул. Богомольця, 10, складено акти про відсутність на службі без поважної причини впродовж 9 робочих днів, а саме: 06.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015 оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми УБЗПТЛ Головного управління капітана міліції ОСОБА_2.
		Крім цього, ретельно опрацьовано графік виходу на службу відряджених працівників до ДКР МВС, згідно якого ОСОБА_2 була відсутня без поважної причини 15 робочих днів, а саме: 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 29.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015.
		Опитана судом першої інстанції ОСОБА_2 пояснила, що перебувала на лікарняному з 07.04.2015 по 18.04.2015. До виконання обов'язків в ДКР МВС України приступила 20.04.2015 та в подальшому працювала там. У разі потреби проходження медичних обстежень про свою відсутність повідомляла керівництво ДКР МВС України.
		Також, позивач зазначила, що починаючи з 20.04.2015 щодня ходила на роботу до ДКР МВС України включно до початку червня 2015 року. Також доповнила тим фактом, що крім зазначеного ще 2-3 рази у квітні і травні перебувала на лікуванні, а всі листки непрацездатності здавала керівникові ДКР МВС України ОСОБА_7 Категорично заперечувала інформацію, викладену у листах ДКР МВС України щодо відсутності без поважних причин на роботі за місцем відрядження.
		З матеріалів справи вбачається, що з метою перевірки обставин відсутності на службі (робочому місці) ОСОБА_2 до госпіталю (з поліклінікою) ГУ МВС України в місті Києві надіслано запит щодо перебування останньої на лікуванні в період з березня по червень місяць поточного року. Згідно листа №37/329 від 16.06.2015 ОСОБА_2 знаходилась на лікарняному з 02.03.2015 по 17.03.2015 та з 07.04.2015 по 17.04.2015.
		Разом з цим, надіслано запит до КНП «Центр первинної медико-санітарної медицини №1» Солом'янського району щодо перебування останньої на лікуванні в період з березня по червень місяць поточного року. Згідно відповіді від 12.06.2015 № 409 ОСОБА_2 перебувала на лікуванні з 18.03.2015 по 27.03.2015 та з 20.05.2015 по 28.05.2015.
		З урахуванням наведеного, за результатами службового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 була відсутня на службі без поважних причин 06.04.2015, 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 09.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015, чим порушила абзаци 2, 11 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
		У зв'язку з наведеним, рекомендовано за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиході на службу без поважних причин на оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми УБЗПТЛ Головного управління капітана міліції ОСОБА_2 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
		Доводи апелянта про те, що в матеріалах службового розслідування відсутні акти про відсутність на роботі, що свідчить про неповноту та необ'єктивність проведення такого службового розслідування не беруться колегією суддів до увагу та спростовуються тим, що комісія з проведення службового розслідування прийшла до висновку про відсутність ОСОБА_2 на службі 06.04.2015, 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 09.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015 не на підставі відповідних актів, а у зв'язку з не підтвердженням належними доказами перебування позивача у зазначені дні на лікарняному.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що нормами чинного законодавства чітко не регламентовано зміст та форму акту про відсутність на службі, а відтак колегією суддів не беруться до уваги доводи позивача про відсутність на них печаток установи, оскільки зазначені акти підписані посадовими особами Головного управління МВС України у м. Києві, що позивачем не заперечувалось.
		Стосовно акту про відмову в ознайомленні з матеріалами перевірки, який складений у період перебування позивача у відпустці, колегія суддів зазначає наступне.
		З наявної в матеріалах справи довідки, складеної начальником УБЗПТЛ кримінальної поліції ГУ НП у м. Києві вбачається, що 01.07.2015 ОСОБА_2 повідомлено у телефонному режимі про те, що згідно з наказом Головного управління МВС України у м. Києві від 01.07.2015 № 436, за невихід на службу без поважних причин, на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та запрошено до управління для ознайомлення.
		06.07.2015 в присутності начальника сектору оперативно-аналітичної роботи УБЗПТЛ Головного управління підполковника міліції Кондратєвої Ю.В. та старшого оперуповноваженого сектору оперативно-аналітичної роботи УБЗПТЛ Головного управління капітана міліції ОСОБА_5 останній було повторно зателефоновано та запропоновано ознайомитись з вищезазначеним наказом, однак ОСОБА_2 по телефону відповіла, що не приїде і не буде ознайомлюватись з наказом щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, про що складено акт відмови про ознайомлення з наказом про покарання.
		При цьому, зазначено, що ОСОБА_2 включно по 13.07.2015 знаходиться у черговій відпустці, управління кадрового забезпечення реалізувало наказ про звільнення лише після закінчення відпуски 14.07.2015.
		Наведене свідчить, що відповідачем не заперечується факт перебування позивача 01.07.2015 у відпустці, однак дана обставина не перешкоджає складанню акта відмови за наслідками повідомлення в телефонному режимі про необхідність ознайомлення з наказом Головного управління МВС України у м. Києві від 01.07.2015 № 436, яким за невихід на службу без поважних причин, на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім того, матеріалами службового розслідування підтверджується порушення позивачем службової дисципліни, що в сукупності свідчить про правомірність наказу Головного управління МВС України у м. Києві № 436 від 01.07.2015, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
		Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
		Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
		Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з наказу Головного управління МВС України в м. Києві №596 о/с від 13.07.2015, підставою для його видачі є наказ Головного управління від 01.07.2015 №436.
		Враховуючи, що в ході судового розгляду даної справи судом встановлено правомірність прийняття наказу №436 від 01.07.2015, а наказ № 596 о/с від 13.07.2015 згідно чинного законодавства є формою виконання наказу про дисциплінарне стягнення, судом першої інстанції вірно встановлено, що з матеріалів справи не вбачається підстав для його скасування та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. 
		Також, враховуючи, що позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог, підстав для задоволення яких судом не вбачається, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову в позові ОСОБА_2 в повному обсязі.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій. 
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2016 - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                                Василенко Я.М.
		                           
		Судді:                                                                                          Кузьменко В.В., 
		 
		                                                                                                                       Шурко О.І.
		 
		 
		 
		 
		Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2016.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Василенко Я.М.            
		 
		Судді:                                                                                           Кузьменко В. В. 
		 
		                                                                                                                    Шурко О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...