Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 747/351/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2016. Зареєстровано: 25.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2016.
Дата набрання законної сили: 19.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 747/351/16-ц Провадження № 22-ц/795/1630/2016  Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Пархоменко П. І. Доповідач - Скрипка А. А.
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		19 жовтня 2016 року м. Чернігів
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
		 головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.при секретарі:Покладі Д.В.за участю:представника Талалаївської селищної ради  Талалаївського району Чернігівської області -  Вялого О.В.; ОСОБА_6, її представника -  адвоката Жайворонка І.В., представника  ОСОБА_8- адвоката Менька Д.Д.  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області, ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради, визнання недійсним договору оренди землі,
		в с т а н о в и в:
		Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06.07.2016року задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 до Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області, ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради, визнання недійсним договору оренди землі.Судом визнано незаконним та скасовано рішення Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області від 11.03.2016 року "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на правах оренди", яким затверджена технічна документація ОСОБА_6 із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0813 га та надано земельну ділянку на правах оренди з послідуючим правом викупу для комерційного використання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення і обслуговування кафе. Судом визнано недійсним договір оренди землі від 14.03.2016 року, укладений між Талалаївською селищною радою Талалаївського району Чернігівської області та ФОП ОСОБА_6, яким ФОП ОСОБА_6 передана в платне користування земельна ділянка комерційного призначення по АДРЕСА_1, площею 0,0813 га, кадастровий номер НОМЕР_1. Стягнуто з Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області на користь ОСОБА_8 судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп. в рахунок повернення судового збору та 1074 грн. оплати правової допомоги. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп. в рахунок повернення судового збору та 1074 грн. оплати правової допомоги.
		  
		В апеляційній скарзі Талалаївська селищна рада Талалаївського району Чернігівської області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Талалаївська селищна рада Талалаївського району вказує, що з 07.08.2015 року спірна земельна ділянка використовувалась і використовується безкоштовно на свій розсуд позивачем без відповідного документального оформлення. Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного спору по суті не взяв до уваги тієї обставини, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або у користування фізична або юридична особа не має права використовувати вказану земельну ділянку державної або комунальної форми власності. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору по суті також не взяв до уваги положень статті 182 ЦК України, статті 125 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень''. Талалаївська селищна рада Талалаївського району вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо невжиття Талалаївською селищною радою заходів по належному оформленню земельної ділянки, сплати та стягнення коштів за її використання. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не надав відповідної оцінки тій обставині, що договір дарування від 07.08.2015 року відбувся через 1 рік та 15 днів після того, як селищна рада обгрунтовано прийняла рішення про надання дозволу на розробку документації ФОП ОСОБА_6 Талалаївська селищна рада Талалаївського району зазначає, що є неправомірним висновок суду першої інстанції відносно того, що договір оренди спірної земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 статті 203, статті 215 ЦК України, оскільки у рішенні суду не зазначено, яким чином зміст даного договору оренди суперечить Цивільному кодексу України, інтересам держави, суспільства та його моральним засадам. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не надав відповідної оцінки тій обставині, що позивач протягом 8 місяців з моменту придбання нерухомості не зверталась з відповідною заявою щодо оформлення земельної ділянки. 
		  
		В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 просить відхилити апеляційну скаргу у зв'язку з її безпідставністю та залишити без змін законне і обґрунтоване рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06.07.2016 року.
		  
		В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_8; представник Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області, ОСОБА_6, її представник - адвокат Жайворонко І.В. (в судові засідання апеляційного суду 30.09.2016 року, 19.10.2016 року), належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.145,152, 153, 158-162), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.  
		 
		Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного. 
		   
		Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог заявленого позову, оскільки вказаний висновок суду узгоджується з нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи. 
		Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності вказаного висновку суду першої інстанції фактичним обставинам справи та нормам права не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
		   
		Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
		В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно з договором дарування державного майна нежитлового приміщення магазину та підвалу від 07.08.2015 року (а.с.7-8), ОСОБА_10 подарував ОСОБА_8 державне майно нежитлове приміщення магазину та підвалу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Нежитлове приміщення розміщене на земельній ділянці розміром 0,0813 га, кадастровий номер якої: НОМЕР_1, яка належить територіальній громаді в особі Талалаївської селищної ради (пункт 1 вказаного договору). 
		Право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за позивачем ОСОБА_8, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.9).
		Спірна земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області і її цільовим призначенням є комерційне використання (обслуговування нежитлового приміщення (магазину)), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.89). 
		ОСОБА_10 рішенням Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області від 20.09.2007 року (а.с.15) було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення земельної ділянки з послідуючим викупом, де знаходиться нежитлове приміщення магазину та підвалу, яке перейшло у власність позивачу.
		Рішенням Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області від 24.04.2009 року (а.с.13,34) було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з послідуючим правом викупу ОСОБА_10 для громадського призначення (обслуговування адмінбудинку та надвірної будівлі) в АДРЕСА_1. 
		01.06.2009 року між Талалаївською селищною радою Талалаївського району Чернігівської області та ОСОБА_10 було укладено договір оренди землі терміном на п'ять років (а.с.31), при цьому земельна ділянка була передана ОСОБА_10, що підтверджується актом про прийом та передачу земельної ділянки (а.с.33).
		Як вбачається зі змісту рішення Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області від 08.07.2014 року (а.с.56,90), у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено договір оренди та у зв'язку із несплатою орендної плати, договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_10 було припинено.
		Згідно довідки від 05.07.2016 року та прибуткового касового ордеру №21 від 31.07.2014 року (а.с.87-88), заборгованість за договором оренди погашена 31.07.2014 року.
		25.07.2014 року рішенням Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду спірної земельної ділянки ФОП ОСОБА_6 (а.с.57). 
		Рішенням Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області від 11.03.2016 року (а.с.10) було затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на правах оренди, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0813 га, яка надається на правах оренди з послідуючим правом викупу для комерційного використання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1.
		14.03.2016 року між Талалаївською селищною радою Талалаївського району Чернігівської області та ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі (а.с.11-12).
		 
		В ході судового розгляду даної справи встановлено, що фактично спір між позивачем та відповідачами виник з приводу права користування земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0813 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, і яка призначена для комерційного використання (обслуговування нежитлового приміщення (магазину)) (а.с.89).Також судом встановлено, що позивач є власником об'єкту нерухомості, що знаходиться на спірній земельній ділянці, використання якої є невід'ємною складовою ефективного здійснення позивачем права власності на нерухоме майно, оскільки позбавлення позивача можливості використовувати спірну земельну ділянку обґрунтовано може створити практичні перешкоди у здійсненні права власності. 
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дата підписання: 04.11.1950 р., дата ратифікації Україною: 17.07.1997р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		 
		Судом першої інстанції зазначено в оскаржуваному рішенні, що право відповідача - Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області розпоряджатись земельною ділянкою відповідної територіальної громади, є її виключною компетенцією, виходячи з приписів статті 26 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні''. 
		Провівши правовий аналіз приписів статей: 120,125 Земельного кодексу України, статті 377 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що аналіз змісту вказаних норм права у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
		Задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції прийняв до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.04.2016 року у справі за № 6-253 цс16. 
		Норма статті 120 Земельного кодексу України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
		При цьому при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. 
		Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. 
		В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач набула право власності на нежитлове приміщення магазину та підвалу на підставі договору дарування від 07.08.2015 року (а.с.7-8), в якому питання переходу права користування спірною земельною ділянкою не обумовлено. Виходячи із змісту рішення Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області від 08.07.2014 року (а.с.56), у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено договір оренди та у зв'язку із несплатою орендної плати, договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_10 було припинено, що є свідченням тієї обставини, що попередній власник нерухомого майна був землекористувачем спірної земельної ділянки, але на момент продажу об'єкту нерухомості право користування спірною земельною ділянкою було припинено. При цьому належних доказів вилучення вказаної земельної ділянки і доказів щодо відсутності фактичного користування земельною ділянкою матеріали справи не містять.  
		Як встановлено судом в ході судового розгляду даної справи, після укладення договору про відчуження нерухомості позивач фактично використовувала спірну земельну ділянку для обслуговування об'єкту нерухомості, при цьому не здійснюючи відповідних дій та заходів щодо належного оформлення земельної ділянки, сплати коштів за її використання.
		В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що в даному випадку надання земельної ділянки в оренду з метою обслуговування нерухомості, і на якій знаходиться об'єкт нерухомості, іншій особі (не власнику такої нерухомості), яка в свою чергу, не має нерухомого майна на спірній земельній ділянці, не може свідчити про раціональне використання спірної земельної ділянки, такі дії не узгоджуються із засадами розумності та справедливості (стаття 3 ЦК України), і як їх наслідок, вони створюють, як передумови для обмежень у користуванні своєю власністю для позивача, так і передумови, які перешкоджають користуванню земельною ділянкою відповідачу ОСОБА_6
		 
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного по суті висновку відносно того, що в ході судового розгляду даної справи встановлено порушення права ОСОБА_8, гарантованого статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв'язку із прийняттям Талалаївською селищною радою Талалаївського району Чернігівської області оскаржуваного рішення від 11.03.2016 року, яке підлягає скасуванню, що узгоджується із пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України.
		 
		Також суд першої інстанції обгрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні, що укладений між Талалаївською селищною радою Талалаївського району Чернігівської області та ОСОБА_6 договір оренди спірної земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на підставі приписів частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог статей 123,124 Земельного кодексу України підставою для надання земельної ділянки в оренду є дозвіл органу місцевого самоврядування на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Таким чином, наявність відповідного рішення про надання її в оренду чинним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а в даному випадку вказане рішення Талалаївської селищної ради Талалаївського району є незаконним. За даних обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для виділення спірної земельної ділянки в користування ОСОБА_6 На підставі наведеного, судом визнано недійсним договір оренди землі від 14.03.2016 року, укладений між Талалаївською селищною радою Талалаївського району Чернігівської області та ФОП ОСОБА_6, яким ФОП ОСОБА_6 передана в платне користування земельна ділянка комерційного призначення по АДРЕСА_1, площею 0,0813 га, кадастровий номер НОМЕР_1.
		 
		В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції також проведено розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до приписів статті 88 ЦПК України. 
		 
		Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог заявленого позову, оскільки вказаний висновок суду узгоджується з нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи. 
		 
		Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності вказаного висновку суду першої інстанції фактичним обставинам справи та нормам права не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
		 
		Зокрема, доводи апеляційної скарги відносно того, що позивач з 07.08.2015 року використовує спірну земельну ділянку без документального оформлення права користування нею, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. На думку апеляційного суду, вказані твердження апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення справи, оскільки наміром позивача щодо подальшого використання придбаного нею нерухомого майна не можуть обмежуватись положення статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 ЦК України щодо переходу до набувача права власності на об'єкт нерухомого майна права користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.  
		 
		Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору по суті також не взяв до уваги положень статті 182 ЦК України, статті 125 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень''. Апеляційний суд вважає, що вказані твердження апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки посилання апеляційної скарги на те, що позивач не набула права користування земельною ділянкою внаслідок придбання споруди, розміщеної на вказаній земельній ділянці, не узгоджуються зі змістом статті 120 Земельного кодексу України і статті 377 ЦК України, приписи яких обгрунтовано застосовані судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті. 
		   
		В доводах апеляційної скарги Талалаївська селищна рада Талалаївського району вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо невжиття Талалаївською селищною радою заходів по належному оформленню земельної ділянки, сплати та стягнення коштів за її використання. Вказані твердження апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції про задоволення вимог заявленого позову, який узгоджується з нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи. 
		         
		Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не надав відповідної оцінки тій обставині, що позивач протягом 8 місяців з моменту придбання нерухомості не зверталась з відповідною заявою щодо оформлення земельної ділянки, при цьому придбана позивачем нерухомість перебуває в занедбаному стані, що унеможливлює її використання. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані твердження апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції про задоволення вимог заявленого позову, який узгоджується з нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи. 
		 
		Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, 
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області відхилити.
		 
		Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 липня 2016 року залишити без змін. 
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		 
		Головуючий:Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...