Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/6513/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2016. Зареєстровано: 26.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2016.

Результат оскарження 19.09.2017 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    Справа № 314/6513/14-к
		Провадження № 1-кп/314/8/2016
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 жовтня 2016 року м. Вільнянськ
		Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді -                         ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання                 ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014080000000201 відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта вища, одруженого, який до 10 жовтня 2014 року обіймав посаду першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, наразі працює заступником директора з виробничих питань ТОВ «Інститут ефективних технологій», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
		за участю прокурора                     ОСОБА_4 ,
		 захисника                     ОСОБА_5 ,
		    обвинуваченого                     ОСОБА_3 ,
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, складеному та затвердженому 10 червня 2016 року на підставі ст.ст. 338, 341 КПК України, 13 вересня 2012 року згідно з розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 56к ОСОБА_3 призначено на посаду заступника голови цієї райдержадміністрації.
		07 липня 2014 року згідно з розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 36к ОСОБА_3 призначено на посаду першого заступника голови цієї райдержадміністрації та присвоєно 9 ранг державного службовця.
		Приблизно на початку квітня 2014 року до заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_6 з метою отримання у користування земельної ділянки на території Вільнянського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
		Упродовж квітня-червня 2014 року ОСОБА_3 , маючи достатній рівень кваліфікації та вищу освіту за спеціальністю «Землевпорядкування та кадастр», досвід роботи в галузі землекористування, відповідні професійні навички і спеціальні знання, а також можливість використання авторитету у займаній посаді, створив уяву у ОСОБА_6 , що може посприяти у вирішенні його питання в отриманні земельної ділянки у користування.
		Згідно з ч. 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється:
		- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
		- шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;
		- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
		Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені і одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства …, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення, здійснюється без складення документації із землеустрою.
		Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
		Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
		Таким чином, наказ про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, розташованої за межами населеного пункту у Вільнянському районі Запорізької області, затверджується підписом начальника територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Головного управління Держземагентства України в Запорізькій області, який відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		У подальшому, приблизно у червні 2014 року ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свої злочині наміри, усвідомлюючи встановлений законодавством порядок отримання у користування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розуміючи, що не може самостійно прийняти рішення про отримання ОСОБА_6 земельної ділянки у користування, вводячи останнього в оману, з метою заволодіння його грошовими коштами, остаточно сформулював у ОСОБА_6 уявлення щодо необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам керівного складу Головного управління Держземагентства України в Запорізькій області за видання наказу про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування ОСОБА_6 на території Вільнянського району для ведення особистого селянського господарства.
		15 серпня 2014 року ОСОБА_3 , переслідуючи прямий корисливий умисел, спрямований на протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , в усній формі повідомив останньому про необхідність передачі службовим особам керівного складу ГУ Держземагенства в Запорізькій області коштів в сумі 1000 доларів США за видання вищевказаного наказу, маючи намір привласнити ці кошти.
		Так, 02 вересня 2014 року о 10 годині 35 хвилин в холі будівлі ПАТ «Укртелеком», розташованої за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 16, під час зустрічі з ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , будучи переконаним, що без допомоги ОСОБА_3 не зможе у встановленому законом порядку отримати в користування вищевказану земельну ділянку, надав останньому грошові кошти в сумі 800 доларів США, що за курсом НБУ становило 10491,29 грн., з метою їх подальшої передачі у якості неправомірної вигоди службовим особам керівного складу ГУ Держземагенства України в Запорізькій області за видання наказу про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування ОСОБА_6 , яка розташована на території Вільнянського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисних мотивів, ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 у розмірі 800 доларів США, що за курсом НБУ становило 10491,29 грн. При цьому, ОСОБА_3 , отримавши зазначені грошові кошти не мав наміру передавати їх будь-якій службовій особі керівного складу ГУ Держземагенства України в Запорізькій області, а заздалегідь вирішив їх залишити собі.
		Продовжуючи свій злочинний умисел, 02 вересня 2014 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись у власному автомобілі Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 , поблизу магазину «Сільпо», розташованому по вул. Рубана, 27, в м. Запоріжжі, діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_6 , що раніше наданих останнім в якості неправомірної вигоди коштів у сумі 800 доларів США недостатньо для видачі вищевказаного наказу ГУ Держземагенства України в Запорізькій області. ОСОБА_3 переконав ОСОБА_6 , що необхідно додатково надати у якості неправомірної вигоди кошти у сумі 700 доларів США для передачі службовим особам ГУ Держземагенства в області за видачу наказу.
		10 вересня 2014 року об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись у своєму службовому кабінеті першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 у розмірі 700 доларів США, що за курсом НБУ становило 9048,25 грн.
		Всього, у період з 2 по 10 вересня 2014 року ОСОБА_3 , шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 19539,50 грн., при цьому не маючи наміру передавати їх будь-якій службовій особі ГУ Держемагенства у Запорізькій області, а заздалегідь вирішив залишити їх собі.
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, а також за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України як підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав повністю, пояснив, що він був ознайомлений та йому відомі вимоги антикорупційного законодавства, у тому числі Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», такі як заборона використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв`язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб; заборона на одержання послуг і майна від фізичних, юридичних осіб безоплатно. Крім того, зазначив, що він, як державний службовець, мав право та отримував заробітну плату і інші платежі, пов`язані із виконанням службових обов`язків виключно у національній валюті, та міг правомірно отримувати дохід лише від викладацької діяльності. Також ОСОБА_3 пояснив, що має вищу освіту за спеціальністю «Землевпорядкування та кадастр» та добре орієнтується у земельному законодавстві. Він знає порядок надання та оформлення земельної ділянки у користування для ведення особистого селянського господарства, зокрема зазначив, що вказаний процес безпосередньо здійснює спеціально уповноважений державний орган - Головне управління Держземагенства в Запорізькій області, та для отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою насамперед необхідно отримати наказ керівника зазначеної установи. 
		В кінці листопада 2013 року до нього, як заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації, на прийом звернувся громадянин ОСОБА_6 з питанням отримання у власність або користування земельної ділянки за межами населеного пункту для здійснення підприємницької діяльності. Він роз`яснив вказаному громадянину процедуру отримання у власність або користування земельної ділянки та рекомендував звернутися до компетентного органу  Головного управління Держземагенства у Запорізькій області. За наслідками спілкування вони обмінялися номерами мобільних телефонів. Протягом грудня 2013 року ОСОБА_6 запрошував його з дружиною в кафе та до себе додому, де вони більш тісно познайомилися. Крім того, ОСОБА_6 неодноразово заїжджав до нього на роботу без попередження, при цьому часто задавав питання з приводу оформлення землі. У квітні 2014 року ОСОБА_6 черговий раз прийшов до нього на роботу, приніс викопіювання земельної ділянки та запитав, чи можливо виділити йому вказану земельну ділянку. ОСОБА_3 знову роз`яснив йому, що питання виділення земельної ділянки у власність або користування не входить до його компетенції, роз`яснив йому норми законодавства та знову порекомендував звернутися з цим питанням до компетентного органу. Однак, у подальшому при зустрічах ОСОБА_6 наполегливо просив його допомогти у вирішенні питання оформлення землі, на що отримував чергові відповіді з роз`ясненнями. З цим же питанням ОСОБА_6 звертався до нього на прийом у червні 2014 року. А вже у серпні 2014 року ОСОБА_6 позвонив йому з іншого номеру телефона і повідомив про можливість зароботи гроші. При зустрічі, яка відбулась поблизу кінотеатру «Байда» в м. Запоріжжі, ОСОБА_6 повідомив йому, що той має особу, яку називав по різному: «шеф», «інтурист», «бухгалтерія», яка бажає отримати у власність або користування земельну ділянку на території Вільнянського району, а він ( ОСОБА_6 ) допомагає йому у вирішенні цього питання. При цьому ОСОБА_6 попросив його розписати процедуру оформлення земельної ділянки з вказівками на суми грошових платежів, у тому числі «на лапу». Він роз`яснив ОСОБА_6 , що не збирається нікому носити хабарі, на що останній відповів, що гроші, спрямовані на хабарі, планує присвоїти собі. За виконану роботу ОСОБА_6 пообіцяв йому винагороду у сумі 1500 доларів США. Оскільки запропоноване ОСОБА_6 жодним чином не відноситься до його посадових обов`язків, він погодився. За домовленістю він направив на електронну адресу ОСОБА_6 лист, у якому розписав процедуру оформлення земельної ділянки з вказівкою на «офіційні» та «неофіційні» платежі. За виконану роботу ОСОБА_6 02 вересня 2014 року передав йому грошові кошти у сумі 800 доларів США, а 10 вересня 2014 року  ще 700 доларів США. Отримані грошові кошти у сумі 1500 доларів США  це його винагорода за консультаційні послуги. Вказані грошові кошти він не збирався передавати жодній службовій особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області. 
		Під час судового розгляду на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, сторона обвинувачення посилалась на такі докази: показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколи обшуків та огляду, матеріали негласних слідчих дій та інші письмові, а також речові докази. 
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
		Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що наприкінці 2013 року вирішив зайнятися сільськогосподарською діяльністю та для цього підшукував земельну ділянку у Вільнянському районі Запорізької області. З даного приводу звернувся до раніше знайомого ОСОБА_3 , який обіймав керуючу посаду у Вільнянській районній державній адміністрації. Спочатку ОСОБА_3 відмовив, вказавши, щоб звертався після виборів Президента України, які відбулись у травні 2014 року. У червні 2014 року він знову звернувся до ОСОБА_3 з проханням допомогти в оформленні земельної ділянки, на що останній погодився. Разом з тим, ОСОБА_3 назвав вартість послуг для підготовки проекту та за виділення цієї земельної ділянки, а саме сказав, що необхідно 10000 доларів США, після чого він, розуміючи, що з нього вимагають гроші, звернувся до міліції з відповідною заявою. 
		Потерпілий пояснив, що його цікавила земельна ділянка, розташована поблизу с. Андріївка Вільнянського району, однак після розмови з ОСОБА_3 щодо неможливості оформлення вказаної ділянки, він за допомогою мережі Інтернет та відповідних інтерактивних карт відшукав ділянку поблизу с. Криничне Вільнянського району.
		Побоюючись бути введеним в оману, з метою створення у ОСОБА_3 упевненості в серйозності своїх намірів він вигадав неіснуючу особу, яка начебто є серйозною людиною, має багато грошей та за його допомогою бажає отримати земельну ділянку.
		У подальшому, у серпні 2014 року ОСОБА_3 надіслав на його електрону адресу листа з алгоритмом дій, необхідних для оформлення земельної ділянки, із зазначенням розмірів «офіційних» та «неофіційних» платежів, при цьому під останніми потерпілий розумів хабар (неправомірну вигоду).
		При подальших зустрічах та телефонних розмовах ОСОБА_3 переконував його, що без надання хабара у нього нічого не вийде та він не зможе навіть розпочати процес оформлення земельної ділянки.Будучи переконаним, що без надання грошей він не зможе отримати земельну ділянку, 02 вересня 2014 року поблизу будівлі Вільнянської районної державної адміністрації він передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 800 доларів США, які заздалегідь були оглянуті та переписані працівниками міліції. Цього ж дня, під час зустрічі поблизу магазина «Сільпо», ОСОБА_3 повідомив йому, що цих коштів не достатньо для того, щоб починати процес оформлення земельної ділянки. 10 вересня 2014 року він передав ОСОБА_3 ще 700 доларів США в його службовому кабінеті, розташованому у Вільнянській районній державній адміністрації, які також заздалегідь були оглянуті працівниками міліції та оброблені спеціальною речовиною.
		Також потерпілий пояснив, що грошові кошти, які він передав ОСОБА_3 , належать саме йому, з його заощаджень, передаючи вказані гроші, він розумів, що ОСОБА_3 повинен їх передати комусь із посадових осіб Головного управління Держемагенства у Запорізькій області.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що у вересні 2014 року прийшов на прийом до ОСОБА_3 , який на той час обіймав посаду першого заступника голови Вільнянської райдержадміністрації, для вирішення робочих питань, оскільки на той час він обіймав посаду директора КП «Вільнянський міськомунгосп». Окрім нього у коридорі перед кабінетом ОСОБА_3 знаходився молодий чоловік приблизно 30 років, який першим зайшов до кабінету хвилини на 3-5, після чого була його черга. Коли він зайшов до ОСОБА_3 та розпочав розмову, до кабінету зайшли співробітники міліції разом із двома понятими. Слідчий представився та надав ухвалу про обшук. Далі розпочалась процедура огляду. Слідчий міліції попрохав його пересісти поближче до вхідної двері, звідки він споглядав за всією процедурою. Слідчий запитав у ОСОБА_3 , чи є при ньому грошові кошти, на що останній повідомив, що є, у портфелі, який стояв під столом. У портфелі було 2 конверти: 750 доларів у одному, які, як пояснив ОСОБА_3 , він взяв у борг у молодого чоловіка, який заходив перед цим до нього у кабінет, при цьому ОСОБА_3 назвав прізвище цієї особи, яке він не пам`ятає, і в другому приблизно 750 доларів, які за словами ОСОБА_3 належать йому особисто. Гроші розклали на столі, просвітили їх під лампою, слідчий сказав, що експертиза покаже сліди на грошах, руках та конверті. Після чого співробітники міліції оглянули конверти та здійснювали різні маніпуляції за допомогою тампонів, рукавиць, зробили мазки із рук ОСОБА_3 , із грошових купюр. Вся процедура фіксувалась на відеозапис. Потім йому надали підписати протокол, який він прочитав, підписав, доповнень та клопотань у нього не було. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він був запрошений співробітники міліції в якості понятого для участі у проведенні обшуку. Разом із ним також був ще один понятий. За його участю відбулась процедура «мічення» грошових коштів, які видавались громадянину, прізвище якого він не пам`ятає, у розмірі 700-800 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США. Після цього він разом із співробітниками міліції приїхав до м. Вільнянськ, де зайшов у кабінет ОСОБА_3 , на запитання слідчого чи є останнього грошові кошти, він добровільно видав із портфеля 1500 доларів США. Після проведеного обшуку склали протокол, з яким він ознайомився та підписав. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює у бухгалтерії ГУМВС України у Запорізькій області. Зранку 02 вересня 2014 року вона разом з колегою пила каву, коли до них підійшов співробітник міліції та попрохав прийняти участь у слідчій дії у якості понятої. Вона погодилась, після чого, піднявшись у кабінет, у її присутності були оглянуті та перераховані грошові кошти, скільки точно не пам`ятає, приблизно 500-600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, номера і серії яких були записані в протоколі. Після цього гроші, які видавались для надання хабара, передали особі, яка повинна була його передати. Усі присутні ознайомились зі змістом протоколу та підписали його.
		Аналогічні за змістом показання надала у судовому засіданні і свідок ОСОБА_7 , яка також 02 вересня 2014 року в якості понятої приймала участь в огляді грошових коштів.
		Допитана у якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що працює на посаді першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області. Станом на червень-вересень 2014 року для отримання земельної ділянки державної власності у користування чи власність будь-який громадянин мав звернутися до ГУ Держземагенства у Запорізькій області із заявою про виділ земельної ділянки, до якої додати пакет документів, передбачений законодавством. Після перевірки правильності оформлення документів, громадянину надається дозвіл у вигляді наказу на виготовлення проекту відводу або технічної документації. Після виготовлення такого проекту, він надається до Управління для перевірки. Якщо проект виготовлено з дотриманням вимог законодавства, він затверджується начальником Управління. 
		Допитана у якості свідка ОСОБА_11 , яка працює на посаді заступника начальника управління землеустрою, оцінки та ринку земельГоловного управління Держземагенства у Запорізькій області, також надала показання з приводу процедури виділення земельної ділянки державної власності у користування чи власність, аналогічні за змістом показанням свідка ОСОБА_12 .
		Крім того, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 зазначили, що початком процесу передання у приватну власність або у користування земель державної власності за межами населених пунктів є видача наказу на дозвіл на виготовлення проекту відводу, який видає виключно керівник Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, або особа, яка виконує його обов`язки. Також зазначили, що службові особи райдержадміністрацій, у тому числі керівники, не мають жодного відношення до процесу та процедури оформлення земельної ділянки. У разі звернення громадян до зазначених службових осіб з приводу оформлення земельної ділянки у власність/користування, вони повинні роз`яснити порядок та рекомендувати звернутись до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, щодо письмових звернень, надати роз`яснення або скерувати за належністю. Свідки пояснили, що вони не пам`ятають, щоб до ГУ Держземагенства у Запорізькій області з відповідною заявою звертався ОСОБА_6 , таке ж його звернення з Вільнянської районної державної адміністрації з даного питання не надходили.
		Допитаний в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_10 , який з 27 квітня 2014 року працював на посаді в.о. начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, також надав показання з приводу процедури виділення земельної ділянки державної власності у користування чи власність, аналогічні за змістом показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Крім того, пояснив, що до його обов`язків, а також обов`язків першого заступника відносились повноваження щодо підписання наказів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки за межами населеного пункту. Службові особи районних державних адміністрацій (голова, перший та інші заступники) при оформленні земельних ділянок жодних повноважень не мають. Також свідок пояснив, що знайомий із ОСОБА_3 з часу призначення на посаду, вони часто бачились, однак, виключно у зв`язку з роботою, зокрема, на засіданнях, колегіях. Чи звертався ОСОБА_6 до ГУ Держземагенства у Запорізькій області із заявою про виділення земельної ділянки, йому не відомо, вказана особа йому не знайома. З приводу оформлення земельної ділянки вказаним громадянином до нього ні ОСОБА_3 , ні інші особи не звертались.
		Допитаний у якості свідка старший оперуповноважений УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 пояснив, що влітку 2014 року ОСОБА_6 звернувся до управління із заявою про вимагання ОСОБА_3 10000 доларів США за видачу земельної ділянки у Вільнянському районі. За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відповідні відомості, визначена попередня правова кваліфікація за ст. 368 КК України. Разом зі слідчим він у вересні 2014 року безпосередньо приймав участь у реалізації заходів щодо документування вказаного злочину, а також у проведенні обшуку, який проводився у службовому кабінеті першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації. В ході обшуку ОСОБА_3 повідомив та добровільно видав з портфеля конверт, у якому знаходились грошові кошти у розмірі 700 та 800 доларів США. Чітких пояснень щодо походження цих грошей ОСОБА_3 надати не зміг, сказавши лише отримав вказані кошти в борг від ОСОБА_6 . Крім того, за його участі проводився обшук за адресою проживання ОСОБА_3 , де був вилучений комп`ютер.
		Допитаний у судовому засіданні слідчий СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 пояснив, що він безпосередньо здійснював досудове розслідування та проводив усі слідчі дії у вказаному кримінальному провадженні. Як старший групи слідчих у цьому провадженні, він скеровував напрямок досудового розслідування. На підставі рапорту та протоколу про вчинене кримінальне правопорушення, він особисто вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України. Так як при здійсненні реєстрації кримінального правопорушення була відсутня інформація про повноваження посадової особи, кваліфікація кримінального правопорушення здійснювалась за ст. 368 КК України. Після отримання інформації про відсутність у ОСОБА_3 повноважень щодо виділення земельної ділянки із земель державної власності, було прийнято рішення про перекваліфікацію, яка відбулась шляхом оголошення ОСОБА_3 підозри про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України. 
		На підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів стороною обвинувачення зібрані письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені судом.
		Так, розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 36к від 25 липня 2012 року (копія т. 2 а.с. 7) ОСОБА_3 зараховано на стажування на посаду першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації з 25 липня до 10 серпня 2012 року.
		Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 56к від 13 вересня 2012 року (копія т. 2 а.с. 11) ОСОБА_3 призначено з 13 вересня 2012 року на посаду заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації з присвоєнням 11 рангу державного службовця.
		13 вересня 2012 року ОСОБА_3 прийняв присягу державного службовця (т. 2 а.с. 12).
		Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 36к від 07 липня 2014 року (копія т. 2 а.с. 30) ОСОБА_3 призначено з 14 липня 2014 року на посаду першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації зі звільненням з посади заступника голови райдержадміністрації.
		Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) (т. 1 а.с. 151-153), 17 червня 2014 року о 10 годині 00 хвилин старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 прийнято усну заяву приватного підприємця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що посадова особа Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області вимагає від нього неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США за виділення земельної ділянки площею 1 га. Зокрема, ОСОБА_6 пояснив, що на початку квітня 2014 року він потрапив на прийом до заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 з питання можливості отримання земельної ділянки для організації фермерського господарства, розташованої у прибережній зоні затоки річки Дніпро на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району, площею 1 га. Вислухавши його, ОСОБА_3 сказав, що займеться вирішенням цього питання, при цьому вони обмінялися номерами мобільних телефонів та домовились про подальшу зустріч. У першій половині травня 2014 року він знову зустрівся з ОСОБА_3 . Під час зустрічі він задав ОСОБА_3 те ж питання, у відповідь на яке останній повідомив, що займається вирішенням даного завдання і у нього дійсно є можливість допомогти отримати у користування запитувану земельну ділянку, але для цього йому необхідно визначитися, чи залишиться він обіймати свою посаду після виробів Президента України, тому він запропонував йому ( ОСОБА_6 ) дочекатися оголошення результатів виборів Президента України, після чого повернутися до обговорення даного питання. В перших числах червня 2014 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та призначив зустріч на території автомобільної стоянки Вільнянської районної державної адміністрації. Під час зустрічі ОСОБА_3 повідомив йому, що в прибережній зоні затоки річки Дніпро на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району наявна вільна земельна ділянка площею 1 га, для її отримання йому ( ОСОБА_6 ) необхідно передати йому ( ОСОБА_3 ) грошові кошти у розмірі 10000 доларів США, оскільки на теперішній час тільки він, як виконуючий обов`язки голови Вільнянської районної державної адміністрації, має повноваження видавати розпорядження про виділення подібних земельних ділянок, і у випадку, якщо він не передасть обумовлену суму грошових коштів, він не тільки не зможе отримати бажану земельну ділянку, а взагалі може забути про отримання чи оформлення будь-яких земельних ділянок на території Вільнянського району Запорізької області.
		Згідно з протоколом огляду (т. 1 а.с. 154-155), 12 серпня 2014 року у період часу з 17 години 30 хвилин до 17 години 50 хвилин слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 за участю заявника ОСОБА_6 оглянута електронна поштова скринька  ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка як пояснив ОСОБА_6 належить останньому. З робочого комп`ютера слідчого, який знаходиться в кабінеті № 608 СУ ГУМВС України в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, з дозволу власника був здійснений вхід у поштову скриньку  ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом вводу ОСОБА_6 логіну та паролю. При огляді електронної скриньки  ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що у вкладці «Вхідні» на момент огляду знаходиться 11 листів, серед яких:
		-електронний лист від 09 серпня 2014 року від користувача, підписаного як « ОСОБА_16 » з електронною адресою  ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому, як пояснив ОСОБА_6 , ОСОБА_3 зазначений алгоритм дій, спрямований на отримання витягу і сертифікату права власності на земельну ділянку, розташовану на території Вільнянського району між с. Криничне та с. Дерезівка, при умові виконання усіх пунктів, у тому числі здійсненні офіційних і неофіційних платежів;
		-електронний лист від 12 серпня 2014 року від користувача, підписаного як « ОСОБА_16 » з електронною адресою  ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому, як пояснив ОСОБА_6 , ОСОБА_3 прикріплені 2 графічні файли, на яких зображені земельні ділянки, розташовані на території Вільнянського району між с. Криничне та АДРЕСА_2 , а також зразок заяви в Держземагенство для підготовки дозволу на відвід земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарювання.
		Роздруківки електронних листів від 09 серпня 2014 року та від 12 серпня 2014 року долучені до матеріалів кримінального провадження та досліджені у судовому засіданні (т. 1 а.с. 73-76).
		Відповідно до протоколу огляду та вилучення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр з додатком у вигляді фотокопій грошових купюр (т. 1 а.с. 156-159), 02 вересня 2014 року у період часу з 09 години 00 хвилин до 09 години 30 хвилин слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 , на підставі постанови прокурора прокуратури Запорізької області про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 29 серпня 2014 року, у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за участю заявника ОСОБА_6 оглянуті заздалегідь ідентифіковані засоби  грошові купюри, надані ОСОБА_6 . Оглядом встановлено, що грошові купюри являють собою долари США у сумі 800 доларів США, купюри номіналом по 100 доларів США, а саме: LB89724404KB2; LF21136994FF6; LF04414394DF6; LB51216796HB2; LB77459224GB2; LB10093175JB2; LF93738550DF6; LF34256038DF6. Вказані помічені грошові кошти видані громадянину ОСОБА_6 для участі у проведення заходів щодо викриття факту отримання неправомірної вигоди першим заступником голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 . 
		Відповідно до протоколу огляду та вилучення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр з додатком у вигляді фотокопій грошових купюр (т. 1 а.с. 160-163), 10 вересня 2014 року у період часу з 08 години 00 хвилин до 08 години 20 хвилин слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 , на підставі постанови прокурора прокуратури Запорізької області про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 29 серпня 2014 року, у присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_9 , за участю заявника ОСОБА_6 оглянуті заздалегідь ідентифіковані засоби  грошові купюри, надані ОСОБА_6 . Оглядом встановлено, що грошові купюри являють собою долари США у сумі 700 доларів США, купюри номіналом по 100 доларів США, а саме: LB 30852343K; LF 56177046D; LF 56177045D; LB 04150128H; LG 16426564A; LB 66909920K; LB 21879899J. Всі купюри складені в стопку, помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника «Промінь-1» з обох сторін. При освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням помітки на купюрах випромінюють характерне зеленувате світло. Зі спеціального невидимого люмінесцентного барвника «Промінь-1» марлевим тампоном взятий зразок порошку, який поміщений у конверт № 1, на якому поняті поставили свої підписи. Вказані помічені грошові кошти після огляду були повернуті громадянину ОСОБА_6 для участі у проведення заходів щодо викриття факту отримання неправомірної вигоди першим заступником голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 .
		Згідно з відеозаписом та протоколом обшуку (т. 1 а.с. 164-171), 10 вересня 2014 року у період часу з 11 години 12 хвилин до 14 години 18 хвилин старшим слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_18 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2014 року у справі № 335/10455/14-к, провадження № 1-кс/335/4095/2014 за участю старшого оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 , оперуповноважених УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , виконуючого обов`язки оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_21 , оперуповноваженого СДСБЕЗ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_22 , слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 , першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 , директора КП «Вільнянський міськкомунгосп» ОСОБА_13 , у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_17 проведений обшук приміщення робочого кабінету першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 , розташований за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, на другому поверсі (вхід з приймальні, кабінет з правої сторони). Під час обшуку було виявлено та вилучено: робочий ноутбук Asus X54H, ID №D9NOASUS5286238E, MB Ver.:542Y; розпорядження голови районної державної адміністрації № 319 від 07 серпня 2014 року; блокнот з чорновими записами в обкладинці коричневого кольору, з підписом на лицьовій стороні «2014»; контрольний сухий марлевий тампон, упакований в конверт № 1; контрольний вологий марлевий тампон, упакований в конверт № 2; контрольний змив з правої руки ОСОБА_3 , упакований в конверт № 3; контрольний змив з лівої руки ОСОБА_3 , упакований в конверт № 4; грошові кошти у розмірі 700 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США з номерами та серіями LB 30852343K, LF 56177046D, LF 56177045D, LB 04150128H, LG 16426564A, LB 66909920K та LB 21879899J, упаковані в конверт № 5; грошові кошти у розмірі 800 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США з номерами та серіями LB89724404KB2, LF21136994FF6, LF04414394DF6, LB51216796HB2, LB77459224GB2, LB10093175JB2, LF93738550DF6 та LF34256038DF6, упаковані в конверт № 6; аркуш паперу, на якому було виявлено свічення світло-зеленого кольору; особистий портфель, належний ОСОБА_3 , чорного кольору; грошові кошти в загальній кількості 1300 гривень; візитну картку на ім`я ОСОБА_23 ; банківські картки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .
		Відповідно до протоколу огляду (т. 1 а.с. 172), 11 вересня 2014 року у період часу з 16 години 00 хвилин до 16 години 20 хвилин слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 за допомогою програвача фірми «Sony» проведений огляд міні-касети формату «Mini DV», на якій зображена відео фіксація проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_3 . Після цього за допомогою спеціального обладнання відео матеріали, які знаходяться на вказаній касеті, були переведені у цифрову форму і за допомогою CD/DVD приводу ноутбуку фірми «Lenovo» записані на оптичний DVD-диск марки «ANV», об`ємом 4,7 Гб.
		Згідно з висновком судово-хімічної експертизи № 438 від 16 вересня 2014 року (т. 1 а.с. 183-187), на грошових коштах на загальну суму 700 доларів США встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором. На грошових коштах на загальну суму 800 доларів США встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором. На двох марлевих тампонах білого кольору, якими проводилися змиви з обох рук ОСОБА_3 , встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором. На двох контрольних марлевих тампонах спеціальних хімічних речовин не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження). На марлевому тампоні білого кольору зі зразком спецзасобу встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором. Перелічені вище виявлені спеціальні хімічні речовини  люмінофори на грошових купюрах, змивах з рук ОСОБА_3 , що люмінесціюють зелено-жовтим кольором, мають загальну родову належність та могли складати раніше єдину масу з наданим зразком спецзасобу.
		Відповідно до протоколу про результати контролю за вчинення злочину від 11 вересня 2014 року, складеного слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 210), на підставі постанови начальника відділу прокуратури області ОСОБА_24 від 17 липня 2014 року (т. 2 а.с. 208-209) проведена негласна слідча (розшукова) дія  спеціальний слідчий експеримент, в ході якої ОСОБА_6 надана можливість передати обумовлену ОСОБА_3 суму неправомірної вигоди з метою документування факту вимагання та отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища, перевірки спрямованості намірів останнього, спостереження за його поведінкою, швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження. В ході проведення досудового розслідування було отримано ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтролю особи в порядку ст. 260 КПК України. При проведенні аудіо-, відеоконтролю особи  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації, 10 вересня 2014 року зафіксовано факт отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у сумі 700 доларів США від ОСОБА_6 , що було задокументовано в протоколі обшуку службового кабінету ОСОБА_3 від 10 вересня 2014 року. Крім того, 10 вересня 2014 року під час проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_3 в особистому портфелі останнього була виявлена грошова сума у розмірі 800 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна, які були вручені ОСОБА_6 02 вересня 2014 року для подальшої передачі ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища. Таким чином, при проведенні спеціального слідчого експерименту та перевірки спрямованості намірів ОСОБА_3 , спостереження за його поведінкою, були отримані докази вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також були виявлені грошові кошти на загальну суму 1500 доларів США. 
		Відповідно до протоколу про результати контролю за вчинення злочину від 16 вересня 2014 року, складеного слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 211), на підставі постанови начальника відділу прокуратури області ОСОБА_24 від 17 липня 2014 року (т. 2 а.с. 208-209) проведена негласна слідча (розшукова) дія  спеціальний слідчий експеримент, в ході якої ОСОБА_6 надана можливість передати обумовлену ОСОБА_3 суму неправомірної вигоди з метою документування факту вимагання та отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища, перевірки спрямованості намірів останнього, спостереження за його поведінкою, швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження. В ході проведення досудового розслідування було отримано ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтролю особи в порядку ст. 260 КПК України. При проведенні аудіо-, відеоконтролю особи  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації, 02 вересня 2014 року зафіксовано факт отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у сумі 800 доларів США від ОСОБА_6 , що було задокументовано результатами проведення негласної слідчої дії в порядку ст. 260 КПК України. Таким чином, при проведенні спеціального слідчого експерименту та перевірки спрямованості намірів ОСОБА_3 , спостереження за його поведінкою, були отримані докази вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, що виразилось в отриманні неправомірної вигоди у сумі 800 доларів США.
		Постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Запорізької області ОСОБА_25 від 16 жовтня 2014 року (т. 2 а.с. 206-207), забезпечено збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій доказів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, які закріплені та відображені на матеріальних носіях у формі протоколів за реєстраційними номерами № 5/7-2532 від 18 серпня 2014 року  н/т, № 5/7-2675 від 10 вересня 2014 року  н/т, № 5/7-2729 від 16 вересня 2014 року  н/т з додатками  оптичними носіями інформації № 832 н/т, № 833 н/т, № 885 н/т, № 886 н/т. 
		З протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18 серпня 2014 року (т. 2 а.с. 214-215), складеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2014 року, вбачається, що під час телефонних розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 13 серпня 2014 року останні обговорюють електронний лист, направлений ОСОБА_3 на електронну пошту ОСОБА_6 , крім того, ОСОБА_3 пропонує ОСОБА_6 звернутися до «бухгалтерії», після чого обов`язково зустрітися і пропонує ОСОБА_6 не затягувати з вирішенням питання.
		Прослухані у судовому засіданні аудіозаписи, зафіксовані на DVD-диску Digital DVD+R інв. № 833-т від 22 липня 2014 року (серійний номер 0790207231903), повністю відповідають змісту розмов, застенографованих у протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18 серпня 2014 року (т. 2 а.с. 231).
		З дослідженого у судовому засіданні протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтролю особи від 10 вересня 2014 року (т. 2 а.с. 218), складеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2014 року, вбачається, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії отримано інформацію, яка має значення для розслідування кримінального провадження. До протоколу долучені оптичні носії інформації DVD-R інв. № 885-т, № 886-т від 10 вересня 2014 року (т. 2 а.с. 228-229), на яких містяться аудіозапис розмови та відеозапис зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка відбулась 10 вересня 2014 року у службовому кабінеті ОСОБА_3 , під час якої ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 конверт з грошовими коштами у сумі 700 доларів США. 
		Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтролю особи від 11 вересня 2014 року (т. 2 а.с. 219-227), складеним старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2014 року, відображено зміст розмов ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які відбулися під час зустрічей 02 вересня 2014 року о 10 годині 24 хвилини та 02 вересня 2014 року о 18 годині 42 хвилини. До протоколу долучений оптичний носій інформації DVD-R інв. № 832-т від 22 липня 2014 року (т. 2 а.с. 230), на якому міститься аудіозапис розмови та відеозапис зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка відбулась 02 вересня 2014 року. Зокрема, під час зустрічі 02 вересня 2014 року о 10 годині 24 хвилини ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 800 доларів США, після чого останній повідомив про недостатність отриманих грошових коштів для початку процедури оформлення земельної ділянки. 
		Згідно з протоколом обшуку (т. 1 а.с. 173-175), 10 вересня 2014 року у період часу з 15 години 45 хвилин до 16 години 30 хвилин старшим слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_18 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2014 року у справі № 335/10455/14-к, провадження № 1-кс/335/4094/2014 за участю старшого оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 , слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 , першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 (власника приміщення), у присутності понятих ОСОБА_9  та ОСОБА_17 проведений обшук квартири АДРЕСА_3 (на другому поверсі дев`ятиповерхового будинку), в якій фактично проживає перший заступник голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 . Під час обшуку було виявлено та вилучено: системний блок персонального комп`ютера в корпусі сірого кольору фірми «Asus» без написів та позначень; грошові кошти у розмірі 500 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США з номерами та серіями LB 36143985C, LB 45753622J, LB 83281058G, LF 24476922F та LF 24476923F.
		Відповідно до протоколу огляду (т. 1 а.с. 176-177), 13 жовтня 2014 року у період часу з 16 години 20 хвилин до 17 години 20 хвилин слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 за участю спеціаліста відділу комп`ютерно-технічної експертизи НІЕКЦ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_26 проведений огляд вилучених під час обшуків 10 вересня 2014 року ноутбуку Asus X54H, ID №D9NOASUS5286238E, MB Ver.:542Y та системного блоку персонального комп`ютера в корпусі сірого кольору фірми «Asus» без написів та позначень. Під час огляду ноутбук було включено, після чого здійснено запуск браузеру « ОСОБА_27 » та досліджено історію браузеру, з якої встановлено, що 12 серпня 2014 року о 15 годині 58 хвилин з даного портативного комп`ютеру було відправлено електронний лист з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 », однак встановити адресат даного листа на момент огляду не виявилося можливим, оскільки користувачем був здійснений вихід з електронної поштової скриньки. Крім того, під час огляду портативного комп`ютера на робочому столі було виявлено папку з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), при огляді якої виявлено 2 файли, що містять графічні зображення та являють собою картографічні зображення з виділеними ділянками місцевості в районі с. Криничне та с. Дерезівка, що знаходяться у Вільнянському районі Запорізької області, які були 12 серпня 2014 року відправлені на електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Під час огляду системного блоку його було підключено до монітору для візуалізації процесів його роботи, після чого здійснено запуск браузеру « ОСОБА_27 » та досліджено історію браузеру, з якої встановлено, що з нього здійснювався вхід на електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » для прийому та відправлення електронної кореспонденції. За результатами огляду ноутбуку виявлені графічні файли (картографічні зображення) перенесені на DVD-диск.
		Постановою слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 13 жовтня 2014 року (т. 1 а.с. 178-179) портативний персональний комп`ютер Asus X54H, ID №D9NOASUS5286238E, MB Ver.:542Y визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014080000000201, який на підставі квитанції (т. 1 а.с. 180) переданий до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в Запорізькій області.
		Постановою слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 13 вересня 2014 року (т. 1 а.с. 194-195) грошові кошти у сумі 1300 гривень, вилучені під час обшуку службового кабінету першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, купюрами: номіналом 200 гривень серії ВЗ № 7608169, номіналом 200 гривень серії ЄХ № 9786242, номіналом 200 гривень серії ЕВ № 4870750, номіналом 200 гривень серії КК № 7511314, номіналом 100 гривень серії ЗЕ № 164659, номіналом 100 гривень серії КЕ № 4199835, номіналом 100 гривень серії ЗД № 0483097, номіналом 100 гривень серії ВЩ № 8915811, номіналом 50 гривень серії КИ № 5719973, номіналом 50 гривень серії ПГ № 5560200 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014080000000201, які на підставі квитанції № 275 (т. 1 а.с. 196) передані до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області, а актом від 23 жовтня 2014 року (т. 1 а.с. 199) передані слідчому СУ ГУМВС ОСОБА_15 , який у подальшому передав їх власнику ОСОБА_3 (розписка т. 1 а.с. 209), а конверт, у який грошові кошти були упаковані, долучений до матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 201). 
		Постановою слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 13 вересня 2014 року (т. 1 а.с. 197-198) грошові кошти у сумі 500 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США з номерами та серіями LB 36143985C, LB 45753622J, LB 83281058G, LF 24476922F та LF 24476923F визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014080000000201, які на підставі квитанції № 274 (т. 1 а.с. 198) передані до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області, а актом від 23 жовтня 2014 року (т. 1 а.с. 199) передані слідчому СУ ГУМВС ОСОБА_15 , який у подальшому передав їх власнику ОСОБА_3 (розписка т. 1 а.с. 209), а конверт, у який грошові кошти були упаковані, долучений до матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 200).
		Постановою слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 17 вересня 2014 року (т. 1 а.с. 202-203) грошові кошти у сумі 1500 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США з номерами та серіями LB 30852343K, LF 56177046D, LF 56177045D, LB 04150128H, LG 16426564A, LB 66909920K, LB 21879899J, LB89724404KB2, LF21136994FF6, LF04414394DF6, LB51216796HB2, LB77459224GB2, LB10093175JB2, LF93738550DF6 та LF34256038DF6 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014080000000201, які на підставі квитанції № 273 (т. 1 а.с. 204) передані до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області.
		Постановою слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 17 вересня 2014 року (т. 1 а.с. 205-206) контрольний сухий марлевий тампон, упакований в конверт № 1, контрольний вологий марлевий тампон, упакований в конверт № 2, контрольний змив з правої руки ОСОБА_3 , упакований в конверт № 3, контрольний змив з лівої руки ОСОБА_3 , упакований в конверт № 4, контрольний зразок маркувального засобу, поміщений у паперовий конверт, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014080000000201, які на підставі квитанції (т. 1 а.с. 207) передані до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в Запорізькій області.
		Згідно з інформацією, наданою відділом Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області 25 вересня 2014 року за № 05-07-01/1700 (т. 1 а.с. 190-191), а також Головним управлянням Держземагенства у Запорізькій області 26 вересня 2014 року за № 10-8-0.2-8956/2-14 (т. 1 а.с. 192-193), за даними державного реєстру земель вказана у наданому СУ ГУМВС України в Запорізькій області картографічному матеріалі запитувана земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів та належить до державної власності за категорією земель  землі сільськогосподарського призначення. Інформація щодо передачі її у власність чи користування у Відділі відсутня, відповідно кадастровий номер земельної ділянки не визначався, межі не встановлювались та площа не визначалась. У зв`язку з тим, що кадастровий номер не визначався, ідентифікувати представлену земельну ділянку за кадастровим номером не можливо. Але за географічними даними вказана земельна ділянка знаходиться біля с. Криничне Вільнянського району, кадастровий номер суміжної земельної ділянки 2321584000:06:001:0062.
		Згідно з інформацією, наданою Управлінням Національного банку України в Запорізькій області 07 жовтня 2014 року за № 10-025/4287 (т. 1 а.с. 211-212), Національним банком України встановлені офіційні курси гривні до долара США, зокрема, 02 вересня 2014 року  1311,4112 гривень за 100 доларів США до 14 години 00 хвилин, з 14 години 00 хвилин  1300,8652 гривень за 100 доларів США; 10 вересня 2014 року  1292,6071 гривень за 100 доларів США до 14 години 00 хвилин, з 14 години 00 хвилин  1295,1794 гривень за 100 доларів США.
		Листом від 10 вересня 2014 року за № 3077/01-25 Вільнянська районна державна адміністрація надала належним чином засвідчену копію особової справи першого заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 239  т. 1 а.с. 250, т. 2 а.с. 7  т. 2 а.с. 43).
		Згідно з протоколом огляду (т. 2 а.с. 44), 11 вересня 2014 року у період часу з 08 години 00 хвилин до 08 години 50 хвилин слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 проведений огляд документів, наданих Вільнянською районною державною адміністрацією. Під час огляду встановлено, що Вільнянською районною державною адміністрацією надані завірені копії документів щодо службової діяльності першого заступника Вільнянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 , до складу яких увійшли: особова картка ОСОБА_3 , рекомендаційний лист, копії дипломів, медична довідка, попередження про обмеження, пов`язані з прийняттям на державну службу, біографічна довідка, документація щодо проведення спеціальної перевірки, атестаційний лист, щорічна оцінка виконання державним службовцем посадових обов`язків і завдань, декларація про майно, доходи і витрати за 2013 рік, довідка про перебування у кадровому резерві, присяга державного службовця, а також документація щодо проходження стажування, призначення на посаду першого заступника Вільнянської районної державної адміністрації. 
		Постановою слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 11 вересня 2014 року (т. 2 а.с. 45) особову справу першого заступника Вільнянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014080000000201 та долучено до матеріалів цього провадження.
		Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 15 жовтня 2014 року за № 10-8-0.7-9623/2-14 (т. 2 а.с. 54), посада начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області віднесена до IV категорії посад державної служби.
		Відповідно до протоколу огляду (т. 2 а.с. 66), 27 вересня 2014 року у період часу з 08 години 00 хвилин до 08 години 30 хвилин слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 проведений огляд документів, наданих Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, а саме положення про ГУ Держземагенства у Запорізькій області, зміни до положення про ГУ Держземагенства у Запорізькій області та довідку про ранг і категорію посади начальника ГУ Держземагенства у Запорізькій області. 
		Постановою слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 27 вересня 2014 року (т. 2 а.с. 67) документацію, надану Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, а саме положення про ГУ Держземагенства у Запорізькій області, зміни до положення про ГУ Держземагенства у Запорізькій області та довідку про ранг і категорію посади начальника ГУ Держземагенства у Запорізькій області, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014080000000201 та долучено до матеріалів цього провадження.
		Відповідно до розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 53к від 10 жовтня 2014 року (т. 1 а.с. 229), ОСОБА_3 звільнено 13 жовтня 2014 року з посади першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 37 КЗпП України. 
		У свою чергу під час судового розгляду судом були досліджені докази сторони захисту, а саме допитаний у якості свідка ОСОБА_28 та досліджені письмові докази, а саме роздруківки про надані ПрАТ «МТС Україна» послуги за номером телефону НОМЕР_4 , належного ОСОБА_3 .
		Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що протягом 2013 року неодноразово був присутній у кабінеті ОСОБА_3 , оскільки працює на одному з комунальних підприємств Вільнянського району. З жовтня по грудень 2013 року часто приходив до ОСОБА_3 . На початку грудня 2013 року бачив у кабінеті ОСОБА_3 особу на ім`я ОСОБА_29 , який питав про виділення землі, хотів оформити земельну ділянку під ставками (бачив його декілька разів протягом грудня). Спілкувалися вони із ОСОБА_3 на «ти», останній надавав консультації особі на ім`я ОСОБА_29 з приводу отримання земельної ділянки
		Згідно з роздруківкою про надані ПрАТ «МТС Україна» послуги за номером телефону НОМЕР_4 , належного ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 81-187), наданою на підставі його особистої заяви (т. 2 а.с. 80) ОСОБА_3 , у період часу з 01 листопада 2013 року до 30 квітня 2014 року абонент з номером телефону НОМЕР_4 , який як встановлено судом належить ОСОБА_3 , неодноразово мав вхідний та вихідний зв`язок, у тому числі за допомогою SMS-повідомлень з абонентом з номером телефону НОМЕР_5 , який згідно з протоколом прийняття від ОСОБА_6 заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17 червня 2014 року (т. 1 а.с. 151-153) належить ОСОБА_6 . Зокрема, протягом грудня 2013 року потерпілий ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 контактували за допомогою мобільного зв`язку з вищевказаних номерів телефонів 33 рази, одного разу у січні 2014 року, 12 разів у лютому 2014 року, 3 рази у березні 2014 року та 5 разів у квітні 2014 року. 
		Заслухавши пояснення потерпілого, свідків, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
		Стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. 
		Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Оцінивши наявні у справі докази в порядку ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості та керуючись законом, в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що наявність у діях ОСОБА_3 складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, стороною обвинувачення не доведена.
		Так, частина 3 статті 369 Кримінального кодексу України (в редакції Закону від 13 травня 2014 року, чинної на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_3 діяння) передбачає кримінальну відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		В свою чергу, частина 1 статті 190 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). 
		Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 18 Постанови Пленуму № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство. Якщо при цьому винна особа схилила певну особу до замаху на давання хараба, її дії слід кваліфікувати також за відповідною частиною статті 15 та відповідною частиною статті 369 КК України з посиланням на частину 4 статті 27 КК України.
		 Аналогічний правовий висновок міститься і в ухвалі Верховного суду України від 26 березня 2015 року у справі № 5-3кс15. Зокрема, у цій ухвалі Верховний Суд України зазначив, що в тому разі, якщо завдяки обману винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті. Обдурюючи іншу особу, винуватий схиляє її до вчинення кримінально-правового діяння і в такий спосіб виконує роль підбурювача до злочину. Те, що сам винуватий достеменно знає (не може не знати), що злочин не буде закінчений, оскільки, обманюючи особу, він завчасно робить неможливим доведення злочину до кінця, значення не має. Замах на злочин  це теж самостійний вид незакінченого злочину і підбурювання до вчинення замаху на злочин, коли для самого підбурювача є той факт, що злочин, хоч і не буде доведено до кінця, жодним чином не виключає ні факту підбурювання, ні кримінальної відповідальності за такі дії.
		Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , можуть бути вчинені особою лише з прямим умислом, який, відповідно до ст. 24 КК України, характеризується тим, що особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
		Обов`язковою суб`єктивною ознакою є корисливий мотив  незаконне збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета  збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. 
		Специфіка суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, полягає в існуванні щільного зв`язку між умислом особи, яка приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду, та умислом того, хто її пропонує або надає. Змістом умислу першого повинно охоплюватися, з-поміж іншого, усвідомлення того, що суб`єкт злочину, передбаченого ст. 369 КК України, розуміє сутність того, що відбувається, і усвідомлює факт незаконного одержання службовою особою неправомірної вигоди. 
		Приймаючи до уваги показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, враховуючи, що усі сумніви щодо вини особи мають тлумачитися на її користь, суд вважає, що у діях ОСОБА_3 відсутні ознаки умисного заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), а також ознаки умисного підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища. 
		Аналізуючи показання свідків сторони обвинувачення, яких було допитано у судовому засіданні, зокрема, ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,  ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , суд встановлює, що жодна із допитаних осіб не підтвердила обставин, викладених в обвинувальному акті, щодо наявності у ОСОБА_3 умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману, а також умисного підбурювання ОСОБА_3 . ОСОБА_6 до закінченого замаху на надання службовій особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області неправомірної вигоди за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища. Так, свідок ОСОБА_13 повідомив лише про обставини проведеного співробітниками міліції у службовому кабінеті ОСОБА_3 обшуку, під час якого були вилучені грошові кошти у сумі 1500 доларів США. Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 лише засвідчили обставини, за яких здійснювався огляд грошових коштів, які у подальшому передані громадянину ОСОБА_6 для участі у проведення заходів щодо викриття факту отримання неправомірної вигоди першим заступником голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_3 . Крім того, свідок ОСОБА_9 також засвідчив факт проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_3 , під час якого були вилучені грошові кошти у сумі 1500 доларів США. Свідки  ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 взагалі не повідомили жодних обставин про інкриміновані ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, пояснивши лише процедуру передання у приватну власність або у користування земельних ділянок державної власності, розташованих за межами населених пунктів, а також повноваження Головного управління Держземагенства у Запорізькій області у вирішенні цього питання. Свідок ОСОБА_10 , який на час події інкримінованих ОСОБА_3 злочинів обіймав посаду начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області та був наділений повноваженнями підписувати накази про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки за межами населеного пункту, підтвердив лише факт знайомста з ОСОБА_3 , їх спілкування та зустрічі на нарадах з робочих питань, однак заперечив факт звернення до нього ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 з приводу оформлення земельної ділянки вказаним громадянином. 
		Показання старшого оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 та слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 , які допитувалися у судовому засіданні, також не підтверджують обставин, викладених в обвинувальному акті, щодо наявності у ОСОБА_3 умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману, а також умисного підбурювання ОСОБА_3 . ОСОБА_6 до закінченого замаху на надання службовій особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області неправомірної вигоди за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища. 
		Крім того, суд, перевіряючи на предмет допустимості та належності дані, які містяться в письмових доказах, долучених до матеріалів кримінального провадження, зазначає наступне.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Як позначив Європейський суд з прав людини по справі «Капо проти Бельгії», в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світі пункту 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист з прав людини і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
		Кримінально-процесуальний Закон (ст. 92 КПК України) покладає на сторону обвинувачення обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.
		Відповідно до вимог ст.ст. 258, 260, 263 КПК України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», застосування технічних засобів отримання інформації, що пов`язана із втручанням у приватне спілкування людини та негласною фіксацією розмов, дій допускається виключно за вмотивованою ухвалою слідчого судді, в якій зазначаються: точна назва заходу, термін його застосування, особа, щодо якої має здійснюватися такий захід, та орган, якому надано відповідний дозвіл.
		Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначив, що у змагальному процесі повинні розглядатись не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. Суд констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов`язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім того, не було достатньо обґрунтованим.
		Обвинувачення ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованих злочинів в значній мірі ґрунтується на протоколах про результати проведення негласних слідчіх (розшукових) дій, зокрема, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18 серпня 2014 року, аудіо-, відеоконтролю особи від 10 вересня 2014 року та від 11 вересня 2014 року з додатками до них.
		В даних протоколах зазначено, що вони складені на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2014 року № 08/5857 т та № 08/5856 т про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_3 . Однак в матеріалах кримінального провадження відсутні ці ухвали і стороною обвинувачення суду не надано їх копії про надання дозволу на застосування зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, так як питання про скасування грифу секретності цих ухвал не вирішувалося. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості перевірити і достовірно встановити, які конкретно негласні слідчі (розшукові) дії були санкціоновані слідчим суддею, щодо кого конкретно, на який строк та чи діяли правоохоронні органи у межах та у спосіб, передбаченими цими судовими рішеннями, тобто суд не може з достатньою повнотою і достовірністю з`ясувати правові підстави та порядок застосування заходів, які тимчасово обмежували конституційні права та свободи ОСОБА_3 , що становить основний критерій допустимості їх результатів як джерела доказів.
		При цьому судом не приймається як належний і допустимий доказ правомірності і законності проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 14 липня 2014 року № 6/2335т голові Апеляційного суду Запорізької області про дозвіл на проведення негласної слідчої дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.с. 212-213), а також клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 від 14 липня 2014 року № 6/2336т голові Апеляційного суду Запорізької області про дозвіл на проведення негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 216-217), на що посилається сторона обвинувачення, однак чи були такі клопотання задоволені слідчим суддею повністю чи частково і на що конкретно надано дозвіл можливо встановити тільки з ухвал слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2014 року.
		Відповідно до вимог ст. 290 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих дій: аудіо-, відеоконтролю за особою та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, не зазначена, згідно з ч. 5 ст. 290 КПК України, як відомості чи документи, які не можуть бути розголошені під час судового розгляду. Згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, відповідно до положень ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.9., 5.10. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі  Інструкція), постанова прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню. Засекречування таких матеріальних носіїв інформації здійснюється слідчим, прокурором, співробітником уповноваженого оперативного підрозділу, слідчим суддею шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу грифа секретності. Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.
		Ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у даній справі, на думку суду, не містить будь-яких відомостей, що могли б завдати шкоди національній безпеці України.
		За таких обставин, відповідно до п. 5.30. Інструкції, до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, однак такий доступ до ухвал слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області про дозвіл на проведення негласних слідчих дій: аудіо-, відеоконтролю за особою та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стороні захисту наданий не був.
		Вказані обставини підтверджуються також тим, що такі рішення у формі ухвал не зазначені в переліку прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень, що міститься в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який доданий до обвинувального акта. Такожв матеріалах кримінального провадженнявідсутні чіткі позначення про видалення зазначених процесуальних рішень із вказаних матеріалів, відповідно до вимог ч. 5ст. 290 КПК України.
		Крім того, згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ або його уповноваженим заступником. На особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, ведеться оперативно-розшукова справа, без заведення якої проведення оперативно-розшукових заходів забороняється. 
		Матеріали ж кримінального провадження та ті докази, які досліджувались судом, не містять даних про заведення оперативно-розшукової справи стосовно ОСОБА_3 .
		Крім того, згідно зі ст. 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших заходів. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		Відповідно до п. 4.1. Інструкції, протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, який повинен містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
		Відповідно до ст. 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у вилученні таких додатків.
		Згідно зі ст. 106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається під час проведення процесуальної дії або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Разом з тим, надані суду протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтролю особи від 10 вересня 2014 року та від 11 вересня 2014 року, додатки до них не відповідають вимогам цих норм КПК України, зокрема в них та в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про первинний носій інформації, його технічні характеристики, з якого перенесено аудіо- та відеозапис розмов ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які фіксувались в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії. 
		Стороною обвинувачення суду не надано і відсутній в матеріалах кримінального провадження протокол огляду та вручення ОСОБА_6 технічних та інших засобів спецтехніки, якими фіксувались негласні слідчі (розшукові) дії з обов`язковим зазначенням їх виду та номеру, який складається при врученні відповідних технічних засобів, зокрема, звуко- та відеозаписуючої апаратури, особі, яка мала надавати неправомірну вигоду з метою документально закріпити факт її вручення цій особі, зафіксувати її придатність до використання, а також протокол вилучення у неї цих технічних засобів після проведення негласних слідчих (розшукових) дій та їх огляду, що позбавляє суд можливості перевірити, яким саме технічним засобом ОСОБА_6 проводив фіксування розмов з ОСОБА_3 . Крім того, із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів не вбачається, що він розпочатий з місця, де був виданий технічний засіб (з приміщення ГУМВС України в Запорізькій області) та було розпочато негласну слідчу дію, а також хто саме вмикав і вимикав його.
		Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України, проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням  уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ та інших органів. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. 
		З протоколів про результати проведення негласних слідчіх (розшукових) дій, зокрема, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18 серпня 2014 року, аудіо-, відеоконтролю особи від 10 вересня 2014 року та від 11 вересня 2014 року вбачається, що вказані негласні слідчі (розшукові) дії здійснювалися старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 . Однак у вказаних протоколах не зазначено на підставі чого працівник оперативного підрозділу здійснював вказані негласні слідчі (розшукові) дії. Відсутні у матеріалах кримінального провадження також доручення слідчого на адресу УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Як вказує ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Частина 1 статті 89 КПК України визначає, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Аналізуючи всі вищевказані обставини у сукупності з відповідними їм нормами кримінально-процесуального законодавства, суд визнає, що негласні слідчі (розшукові) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та аудіо-, відеоконтроль особи, проведені з численними та суттєвими порушеннями вимог КПК України, а складені за їх результатами протоколи від 18 серпня 2014 року, від 10 вересня 2014 року та від 11 вересня 2014 року не відображають усі необхідні, обов`язкові та істотні моменти проведення негласної слідчої (розшукової) дії, тож такі докази є недопустимими, що стороною обвинувачення у судовому провадженні не спростовано.
		У зв`язку з наведеним, відповідно до вимог ст. 86 КПК України, протоколи про результати проведення негласних слідчіх (розшукових) дій, зокрема, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18 серпня 2014 року, аудіо-, відеоконтролю особи від 10 вересня 2014 року та від 11 вересня 2014 року з додатками до них суд визнає недопустимими доказами. 
		Як вбачається з постанови начальника відділу прокуратури області ОСОБА_24 від 17 липня 2014 року (т. 2 а.с. 208-209) в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12014080000000201 починаючи з 17 липня 2014 року стосовно ОСОБА_3 проводилась негласна слідча (розшукова) дія у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з метою перевірки дійсних намірів останнього та спостереження за його поведінкою, швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, у ході якого дозволено використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби, в порядку ст. 273 КПК України.
		На виконання цієї постанови слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, за результатами якої складено протоколи про результати контролю за вчинення злочину від 11 вересня 2014 року та від 16 вересня 2014 року.
		Суд вважає, що дані протоколи не відповідають вимогам ст.ст. 104, 246, 271 КПК України.
		Так, в протоколах не зазначено, коли саме, якого числа, місяця, року розпочата ця негласна слідча (розшукова) дія. 
		Як вбачається з тексту протоколу від 16 вересня 2014 року, ОСОБА_6 надана можливість передати обумовлену ОСОБА_3 суму неправомірної вигоди з метою документування факту вимагання та отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища. В ході проведення досудового розслідування було отримано ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтролю особи в порядку ст. 260 КПК України. При проведенні аудіо-, відеоконтролю особи  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації, 02 вересня 2014 року зафіксовано факт отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у сумі 800 доларів США від ОСОБА_6 , що було задокументовано результатами проведення негласної слідчої дії в порядку ст. 260 КПК України. Таким чином, при проведенні спеціального слідчого експерименту та перевірки спрямованості намірів ОСОБА_3 , спостереження за його поведінкою, були отримані докази вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, що виразилось в отриманні неправомірної вигоди у сумі 800 доларів США.
		З тексту протоколу від 11 вересня 2014 року вбачається, що ОСОБА_6 надана можливість передати обумовлену ОСОБА_3 суму неправомірної вигоди з метою документування факту вимагання та отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища. В ході проведення досудового розслідування було отримано ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтролю особи в порядку ст. 260 КПК України. При проведенні аудіо-, відеоконтролю особи  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації, 10 вересня 2014 року зафіксовано факт отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у сумі 700 доларів США від ОСОБА_6 , що було задокументовано в протоколі обшуку службового кабінету ОСОБА_3 від 10 вересня 2014 року. Крім того, 10 вересня 2014 року під час проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_3 в особистому портфелі останнього була виявлена грошова сума у розмірі 800 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна, які були вручені ОСОБА_6 02 вересня 2014 року для подальшої передачі ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища. Таким чином, при проведенні спеціального слідчого експерименту та перевірки спрямованості намірів ОСОБА_3 , спостереження за його поведінкою, були отримані докази вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також були виявлені грошові кошти на загальну суму 1500 доларів США.
		Як пояснив ОСОБА_6 у судовому засіданні, він передав працівникам міліції кошти в сумі 800 та 700 доларів США, всього на загальну суму 1500 доларів США, однак в протоколах про результати контролю за вчинення злочину від 11 вересня 2014 року та від 16 вересня 2014 року цього не зазначено. В матеріалах кримінального провадження відсутня заява ОСОБА_6 та інший документ про добровільну передачу ним співробітникам міліції п`ятнадцяти купюр номіналом по 100 доларів США з тими серіями і номерами, що зазначені в протоколах огляду та вилучення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр з додатками у вигляді фотокопій грошових купюр, що унеможливлює перевірити судом, чи дійсно ним надавались ці кошти і вони належать саме йому. Стороною обвинувачення не надано суду і в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол особистого огляду ОСОБА_6 після передачі коштів, який повинен бути складений в присутності понятих, не надано інших належних доказів про походження грошових коштів, які були передані ОСОБА_6 , що є підставою для визнання даних процесуальних дій незаконними.
		У зв`язку з наведеним, відповідно до вимог ст. 86 КПК України, протоколи про результати контролю за вчинення злочину від 11 вересня 2014 року та від 16 вересня 2014 року суд визнає недопустимими доказами. 
		Усі інші надані стороною обвинуваченням докази, зокрема, протокол огляду електронної поштової скриньки  ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 серпня 2014 року, роздруківки електронних листів від 09 серпня 2014 року та від 12 серпня 2014 року, протоколи огляду та вилучення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр з додатками у вигляді фотокопій грошових купюр від 02 вересня 2014 року та від 10 вересня 2014 року, протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_3 від 10 вересня 2014 року, протокол огляду міні-касети формату «Mini DV», на якій зображена відео фіксація проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_3 від 11 вересня 2014 року, висновок судово-хімічної експертизи № 438 від 16 вересня 2014 року, протокол обшуку квартири АДРЕСА_3 за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 від 10 вересня 2014 року, протокол огляду вилучених під час обшуків 10 вересня 2014 року ноутбуку Asus X54H та системного блоку персонального комп`ютера від 13 жовтня 2014 року, листи відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області від 25 вересня 2014 року за № 05-07-01/1700, а також Головного управляння Держземагенства у Запорізькій області від 26 вересня 2014 року за № 10-8-0.2-8956/2-14 та від 15 жовтня 2014 року за № 10-8-0.7-9623/2-14, лист Управління Національного банку України в Запорізькій області від 07 жовтня 2014 року за № 10-025/4287, протокол огляду особової справи першого заступника Вільнянської районної державної адміністрації ОСОБА_3  від 11 вересня 2014 року та інші письмові та речові докази, як кожен окремо, так і у сукупності не підтверджують обставин, викладених в обвинувальному акті, щодо наявності у ОСОБА_3 умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману, а також умисного підбурювання ОСОБА_3 . ОСОБА_6 до закінченого замаху на надання службовій особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області неправомірної вигоди за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища.
		Крім того, відповідно до ст. 26 КК України, співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб`єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
		Згідно з ч. 2 ст. 29 КК України, організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною ст. 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.
		Частиною 4 статті 27 КК України передбачено, що підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину, тобто законом визначено, що в кримінальному провадженні повинен бути інший співучасник, який також вчинив злочин і ним може бути тільки виконавець злочину. В даному кримінальному провадженні таким виконавцем злочину надання неправомірної вигоди є ОСОБА_6 і в його діях є склад цього злочину, що зазначено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво». Однак всупереч цим вимогам орган досудового розслідування виконавця злочину не визначив, процесуально не зафіксував.
		Відповідно до ч. 5 ст. 369 КК України, особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди і після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого згідно із законом має право повідомляти про підозру.
		Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється тільки судом. Таке звільнення суд здійснює тільки на підставі клопотання органу досудового розслідування. Однак, в матеріалах кримінального провадження такого клопотання та ухвали суду про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності немає, стороною обвинувачення цих документів також не надано, що унеможливлює кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.
		З вищевикладеного вбачається, що за наявності особи, яка надає неправомірну вигоду і дії якої кваліфікуються за ст. 369 КК України, має бути особа, яка таку вигоду отримала, або ж отримала пропозицію чи обіцянку надання такої вигоди. У даному кримінальному провадженні така особа не встановлена. В контексті викладеного заслуговує на увагу і та обставина, що допитані в якості свідків працівники керівного складу Головного управління Держземагентства України в Запорізькій області ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 повідомили, що жодних пропозицій надання незаконної винагороди від ОСОБА_3 не отримували.
		Органом досудового розслідування і в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведена наявність в діях ОСОБА_3 ознак підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, не встановлено, якого іншого співучасника і кого саме він схилив до вчинення цього злочину. В ході розгляду кримінального провадження встановлено, що він не вимагав, не погрожував, не умовляв, не підкуповував та не примушував ОСОБА_6 до передачі йому або іншим особам грошей. По відношенню до ОСОБА_6 не прийнято будь-якого процесуального рішення на стадії досудового розслідування щодо звільнення його від кримінальної відповідальності, як співучасника.
		При цьому одні лише показання ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 підбурював його до надання неправомірної вигоди службовим особам Головного управління Держаземагенства у Запорізькій області, яким така неправомірна вигода фактично передана не була, не підтверджені жодним іншим доказом, не можуть бути підставою для визнання його винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.
		Крім того, за версією обвинувачення ОСОБА_3 вчинив шахрайство, тобто заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману. З цією метою він, згідно з обвинувальним актом «сформував у ОСОБА_6 уявлення щодо необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам Головного управління Держземагенства у Запорізькій області».
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що на момент подання зави до міліції йому було відомо, що передачею земель із державної власності у приватну займається спеціальний орган - Держземагенство України, тоді як ОСОБА_3 працював у Вільнянській районній державній адміністрації. Також потепілий вказав, що, незважаючи на бажання отримати у власність земельну ділянку із земель державної власності, до написання заяви про вчинення ОСОБА_3 злочину він до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки не звертався.
		Під час допиту, на запитання сторони захисту потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що заяву до правоохоронного органу про злочин ОСОБА_3 він подав тому, що ОСОБА_3 його обманює і що «вирішення питання» про отримання у власність земельної ділянки не коштує тих грошей, які запросив ОСОБА_3 .
		Пункт 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз`яснює, що відповідно до статті 190 КК України, шахрайство  це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обовязковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. 
		У кримінальному провадженні встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 17 червня 2014 року звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання у нього ОСОБА_3 неправомірної вигоди у сумі 10000 доларів США. Частину цієї суми у розмірі 1500 доларів США він передав ОСОБА_3 у два етапи 02 та 10 вересня 2014 року.
		Із цього випливає, що на момент передачі грошей ОСОБА_6 уже знав як про незаконність вимог ОСОБА_3 , так і про невигідність та необов`язковість для нього передачі йому грошей. А тому в його діях у цій частині відсутня така обов`язкова ознака шахрайства, як добровільність передачі майна. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 передав грошові кошти ОСОБА_3 для його викриття, а не у зв`язку з повідомленням останнім неправдивих відомостей або приховуванням певних обставин (не у зв`язку з обманом). 
		Частиною 1 статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Суд, оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»). 
		Сумнівний характер вчинення ОСОБА_3 саме інкримінованих йому суспільно-небезпечних діянь не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Однак, аналіз перерахованих вище доказів на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, та враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано і не пропонується стороною обвинувачення, стороною обвинувачення залишилися нез`ясованими обставини, які мають суттєве значення для законного та обґрунтованого вирішення даного кримінального провадження та ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до вмотивованого висновку, що стороною обвинувачення не здобуто і не надано жодних переконливих доказів, що у діях ОСОБА_3 наявний склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів, а тому обвинувачений ОСОБА_3 підлягає виправданню з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
		У зв`язку з ухваленням виправдувального вироку суд, відповідно до ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України, не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченого документально підтверджених витрат на залучення експерта у сумі 737 грн. 88 коп. (т. 1 а.с. 182).
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, накладений під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2014 року у справі № 335/11883/14-к, провадження № 1-кс/335/4760/2014 (т. 2 а.с. 49) арешт на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 , підлягає скасуванню.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати невинним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю наявності в його діянні складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України. 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання  скасувати.
		Скасувати арешт, накладений під час досудового розслідування кримінального провадження за № 12014080000000201 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2014 року у справі № 335/11883/14-к, провадження № 1-кс/335/4760/2014 на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 .
		Речові докази: портативний персональний комп`ютер Asus X54H, ID №D9NOASUS5286238E, MB Ver.:542Y, який переданий до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в Запорізькій області  повернути ОСОБА_3 , як власникові.
		Грошові кошти у сумі 1300 гривень купюрами: номіналом 200 гривень серії ВЗ № 7608169, номіналом 200 гривень серії ЄХ № 9786242, номіналом 200 гривень серії ЕВ № 4870750, номіналом 200 гривень серії КК № 7511314, номіналом 100 гривень серії ЗЕ № 164659, номіналом 100 гривень серії КЕ № 4199835, номіналом 100 гривень серії ЗД № 0483097, номіналом 100 гривень серії ВЩ № 8915811, номіналом 50 гривень серії КИ № 5719973, номіналом 50 гривень серії ПГ № 5560200, а також грошові кошти у сумі 500 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США з номерами та серіями LB 36143985C, LB 45753622J, LB 83281058G, LF 24476922F та LF 24476923F, які передані ОСОБА_3  залишити останньому, які власникові. 
		Грошові кошти у сумі 1500 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США з номерами та серіями LB 30852343K, LF 56177046D, LF 56177045D, LB 04150128H, LG 16426564A, LB 66909920K, LB 21879899J, LB89724404KB2, LF21136994FF6, LF04414394DF6, LB51216796HB2, LB77459224GB2, LB10093175JB2, LF93738550DF6 та LF34256038DF6, передані до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області на підставі квитанції № 273  повернути потерпілому ОСОБА_6 , як власникові.
		Контрольний сухий марлевий тампон, упакований в конверт № 1, контрольний вологий марлевий тампон, упакований в конверт № 2, контрольний змив з правої руки ОСОБА_3 , упакований в конверт № 3, контрольний змив з лівої руки ОСОБА_3 , упакований в конверт № 4, контрольний зразок маркувального засобу, поміщений у паперовий конверт, передані до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в Запорізькій області  знищити.
		Особову справу першого заступника Вільнянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 , а також документацію, надану Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, а саме положення про ГУ Держземагенства у Запорізькій області, зміни до положення про ГУ Держземагенства у Запорізькій області та довідку про ранг і категорію посади начальника ГУ Держземагенства у Запорізькій області  залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		25.10.2016                               
		 
		 
		 
		25.10.2016

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...