Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12362/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2016. Зареєстровано: 27.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		24 жовтня 2016 року                      № 826/12362/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді              Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу 
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «САРГАСС ГРУП»до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України   провизнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості  ВСТАНОВИВ:До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «САРГАСС ГРУП» (далі - позивач або ТОВ «САРГАСС ГРУП») з позовом (з урахуванням заяви про зміну (доповнення) позовних вимог) до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач або митниця), в якому просило суд:
		1.Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016.
		2.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016.
		3.Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 50693,30 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166193.
		4.Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016.
		5.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016.
		6.Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 14278,60 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166550.
		7.Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016.
		8.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016.
		9.Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 36336,56 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166549.
		10.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016.
		11.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016.
		12.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 84756,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166832.
		13.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016.
		14.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016.
		15.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 37920, 10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167039.
		16.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016.
		17.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016.
		18.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 47176,80 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167298.
		19.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016.
		20.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016.
		21.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 47007,40 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167347.
		22.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016.
		23.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016.
		24.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 35463,14 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167442.
		25.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016.
		26.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016.
		27.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 24195,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167715.
		28.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016.
		29.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016.
		30.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 18215 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167824.
		31.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016.
		32.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016.
		33.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 15718,20 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167948.
		34.          Визнати протиправними дії відповідача по прийняттю Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.
		35.          Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.
		36.          Зобов'язати відповідача визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів в розмірі 16633,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/168120.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем у порушення норм діючого митного законодавства України, вчинені протиправні дії та прийняті протиправні рішення, якими скоригована заявлена позивачем за ціною контракту митна вартість імпортованих ним товарів, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки подані ним митному органу документи, відповідають встановленим законодавчим вимогам та підтверджують заявлені відомості про митну вартість товарів, у той час, як визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
		Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії та рішення законними і обґрунтованими, вчиненими і прийнятими на підставі та на виконання норм митного законодавства України, за результатами аналізу поданих позивачем документів для митного оформлення товарів, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Керуючись частиною 4 статті 122, частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, за клопотанням представника позивача, враховуючи неприбуття представника відповідача у судове засідання, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює імпортування на територію України одягу, взуття, шкіряних виробів, аксесуарів та інших промислових товарів, придбаних за контрактом купівлі-продажу від 15.02.2016 № 1502/16 (з урахуванням додаткових угод від 29.03.2016 № 1, від 25.04.2016 № 2), укладеним з компанією BioholdAB(Королівство Швеція) на умовах СІР Київ, Україна (згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010).
		З метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару (одягу, взуття, шкіряних виробів, аксесуарів та інших промислових товарів), позивач подав митному органу електронні митні декларації від 15.06.2016 № 100250004/2016/166193 на загальну суму 50693,30 євро, від 02.07.2016 № 100250004/2016/166544 на загальну суму 14278,60 євро, від 02.07.2016 № 100250004/2016/166533 на загальну суму 36336,56 євро, від 14.07.2016 № 100250004/2016/166790 на загальну суму 84756,10 євро, від 22.07.2016 № 100250004/2016/166982 на загальну суму 37920,10 євро, від 29.07.2016 № 100250004/2016/167133 на загальну суму 47176,80 євро, від 05.08.2016 № 100250004/2016/167281 на загальну суму 47007,40 євро, від 10.08.2016 № 100250004/2016/167400 на загальну суму 35463,14 євро, від 26.08.2016 № 100250004/2016/167697 на загальну суму 24195,10 євро, від 31.08.2016 № 100250004/2016/167795 на загальну суму 18215,00 євро, від 06.09.2016 № 100250004/2016/167921 на загальну суму 15718,20 євро, від 13.09.2016 № 100250004/2016/168084 на загальну суму 16633,10 євро (код документів 1101), якими до митного оформлення за основним методом - за ціною контракту, в режимі імпорт - 40, заявлений відповідний товар. 
		Одночасно з подачею зазначених електронних митних декларацій, для здійснення митного оформлення товарів за основним методом (контрактом) та підтвердження заявленої ним їх митної вартості, позивачем направлені митному органу, наступні товаросупровідні документи: контракт (код документа 4100) та додаткові угоди до нього (код документа 4103), інвойси (код документа 3105), міжнародні товарно-транспортні накладні CMR(код товару 2730), сертифікати походження товарів (код товару 7011), сертифікати перевезення (походження) товарів форми EUR.1 (код товару 7003), документи на перевезення товарів (код документа 2950), платіжні доручення на оплату товарів.
		При проведенні контролю правильності визначення митної вартості імпортованих товарів, вважаючи подані позивачем документи недостатніми для підтвердження визначеної ним за основним методом митної вартості таких товарів, митний орган пропонував позивачу (у тому числі, шляхом надіслання електронних повідомлень) надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а саме: CMR від 10.06.2016 № 323216; специфікацію на поставку; страхові документи, що містять відомості про вартість страхування; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; митні декларації країни відправлення; виписки з бухгалтерської документації щодо формування ціни продажу та/або щодо продажу оцінюваних товарів на території України; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості  про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів; інвойси та контракти з 3-ми особами, що мають відношення до поставки; також за власним бажанням подати додаткові наявні документи, які не зазначені у наведеному переліку.
		За результатами перевірки, враховуючи неподання позивачем вищезазначених додаткових документів, відповідачем встановлено, що заявлений позивачем рівень митної вартості імпортованих товарів значно менший за рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими суб'єктами господарювання найближчим часом, що суперечить поняттю дійсної вартості товарів у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
		Зважаючи на вищевикладене, у відповідача виникли сумніви у достовірності заявленої позивачем митної вартості товарів, отже метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (основний метод) не може бути застосований.
		Також, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості товару, а саме: метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Митного кодексу; метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку із тим, що митна вартість подібних товарів, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів не прийнята органом доходів і зборів, тобто подібні товари оформлено без дотриманням умов, зазначених у статті 60 Митного кодексу; метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу; метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу.
		Таким чином, враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 Митного кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначена відповідачем із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу, на підставі інформації про ціни та рівні митної вартості ідентичних та подібних товарів: митні декларації від 18.04.2016 № 100250001/2016/105326, 06.04.2016 №100250004/2016/164669, від 08.06.2016 №100250004/2016/166037, від 26.04.2016 №100250004/2016/165160, від 18.04.2016 №100250001/2016/105326, від 12.05.2016 №100250004/2016/165423, від 25.05.2016 №100250004/2016/165715, від 26.04.2016 №100250004/2016/165160, від 16.05.2016 №125120105/2016/310937, від 19.04.2016 №100250004/2016/164986, від 11.02.2016 №403000009/2016/00004116, від 08.06.2016 №100250004/2016/166037, від 25.03.2016 №100250004/2016/164446, 100250004/2016/166037, 100250001/2016/105326, інвойси від 13.05.2015 №VV/1/2310/2015, від 28.05.2015 № VV/1/2544/2015, від 18.06.2015 № 2015/8/13155, від 12.05.2015 № F/W 2015, лист ДФС від 13.04.2016 № 13119/7/99-99-26-03-03-17 та службова записка УБ та МП від 06.06.2016 № 919/26-70-20-31, лист Держмитслужби України від 19.09.2012 № 6137/16-250-2193 та ін.
		На підставі наведеного, відповідачем прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016, № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016, № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016, № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016, № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016, № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016, № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016, № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016, № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016, № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.
		Позивач вважає протиправними дії відповідача по прийняттю спірних рішень про коригування митної вартості товарів, аналогічно, протиправними вважає й самі спірні рішення, у зв'язку з чим звернувся до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами.
		Відповідно до частини 1 статті 29 Митного кодексу України, рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
		Дослідивши та надавши оцінку, за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування визначені встановлює Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі-Кодекс).
		Відповідно до частини 1 статті 49, частини 2 статті 51 Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. 
		Згідно з частиною 1 статті 52 Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Кодексу).
		За приписами частини 2 статті 53 Кодексу, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
		1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
		2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
		3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
		4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
		6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
		7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
		8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		При цьому, частиною 3 статті 53 Кодексу закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
		1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
		2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
		3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
		4) виписку з бухгалтерської документації;
		5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
		6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
		7) копію митної декларації країни відправлення;
		8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Наведені норми вказують на те, що законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. 
		На думку суду, сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
		Така правова позиція узгоджується з практикою Верховного суду України в аналогічних справах (зокрема, викладена у постановах від 30.06.2015 по справі № 21-591а15, від 02.06.2015 по справі № 21-498а15).
		В той же час, судом встановлено, що позивачем подані митному органу документи, передбачені частиною 2 статті 53 Кодексу, необхідні для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, проте, без фактичного визначення (конкретизації) недостатності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митним органом у порушення вимог частини 3 статті 53 Кодексу, не надаючи позивачу можливість протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, винесені оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, що суперечить вимогам митного законодавства, порушує права позивача на належний захист своїх прав та доведення правомірності і обґрунтованості заявленої ним митної вартості товарів.
		Таким чином, суд  дійшов висновку про протиправність дій відповідача по прийняттю спірних рішень про коригування митної вартості товарів. 
		При цьому, за результатом дослідження та оцінки наданих позивачем у справі доказів, у суду не виникло сумнівів щодо об'єктивності та реальності заявленої ним митної вартості товарів за ціною контракту, натомість встановлено, що вона документально підтверджена.
		Відповідно до частини 1-3 статті 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. 
		Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. 
		За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина 1 статті 55 Кодексу). Відповідно до частини 2 статті 55 Кодексу, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:
		1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
		2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
		3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
		4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
		Аналіз оскаржуваних рішень митного органу свідчить про те, що вони, зокрема, не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом.
		Згідно з частиною 1 статті 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Відповідно до частини 1 статті 58 Кодексу, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
		1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
		2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
		3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
		4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
		Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 Кодексу).
		Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Кодексу, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
		Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
		Відповідно до статті 64 Кодексу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
		Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
		Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
		У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
		Відповідно до Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів, підписаної у 1950 році у Брюсселі, митна вартість сприймалася як нормальна ціна товару (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем за умов повної конкуренції відкритого ринку), визначена на умовах СІFу місці перетинання митного кордону країни - імпортера товару.
		У 1979 році в рамках Токійського раунду багатосторонніх торговельних переговорів під егідою ГАТТ було підписано Угоду про застосування статті VII ГАТТ «Оцінка товарів для митних цілей», яка визначила митну вартість товару як ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари при продажу з метою експорту до країни імпорту, скориговану з урахуванням встановлених додаткових нарахувань до цієї ціни.
		Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту. При чому, в цій Угоді «митна вартість імпортних товарів» означає вартість товарів для цілей стягнення адвалорних мит на імпортні товари.
		Отже, призначенням митної вартості є реалізація основного принципу статті VII ГАТТ, згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
		Як вже зазначалося вище та підтверджується матеріалами справи, позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості товару, подавалися митному органу відповідні обов'язкові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів, проте вони безпідставно не були визнані митним органом достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів. 
		Суд, вивчивши відповідні документи вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінювані товари та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують їх ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість відповідних товарів за ціною контракту. 
		В той же час, у ході судового розгляду справи, відповідач не спростував договірну ціну товару, а також об'єктивну можливість і спроможність, на підставі наданих позивачем документів, визначити цю ціну та рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними статті 58 Кодексу.
		Слід зауважити при цьому, що наявність у митного органу інформації про декларування ідентичних (подібних) товарів, за більшою або меншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, країна виробництва, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). 
		Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною контрактів відповідачем не наведено, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів судом не встановлено. 
		Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товарів за ціною контракту, а також об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована. 
		При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про ненадання позивачем страхових документів (страхового полісу) на товар, оскільки страхування товару позивачем не здійснювалось та на нього умовами контракту не покладалось. Аналогічно, щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем специфікацій на поставку товару, що передбачено умовами контракту від 15.02.2016 № 1502/16, оскільки дана умова була виключена (відповідний пункт контракту викладено у новій редакції) додатковою угодою № 2 від 25.04.2016 до контракту. 
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає, подані позивачем документи, в даному випадку, необхідно вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товарів, відповідно, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу неправомірним.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору).
		Суд критично сприймає твердження відповідача про ненадання позивачем додаткових документів на письмову вимогу митного органу, оскільки як вбачається з аналізу частини 3 статті 53 Кодексу додаткові документи на письмову вимогу митного органу декларант зобов'язаний надати у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, однак як встановлено судом вище та не спростовано відповідачем, позивачем надано усі необхідні (основні) документи.
		При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 11.09.2012 по справі № 21-262а12, яка в силу частини 2 статті 161 та частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування при вирішенні даної справи, в якій зазначено, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (додаткових), за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. 
		Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень відповідача про коригування митної вартості товарів і, відповідно, про необхідність їх скасування.
		Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. 
		У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
		Крім того, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Відповідно статті 8 Конституції України, статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (у т.ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		Крім того, відповідно до частини 7 статті 54 Кодексу,  у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. 
		Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою призумується правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
		За результатом системного аналізу норм діючого митного законодавства та оцінки наявних у матеріалах справи доказів, судом не встановлено жодних підстав вважати заявлену позивачем митну вартість товарів недостовірною.
		Таким чином, виходячи зі встановлених фактичних обставин та наведених вимог законодавства, враховуючи встановлену протиправність спірних дій та прийнятих рішень відповідача про коригування митної вартості товарів і недоведеність ним зазначення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, суд дійшов висновку про те, що повне відновлення порушеного права позивача можливе не інакше, як шляхом зобов'язання відповідача визнати заявлену позивачем у митних деклараціях митну вартість товарів.
		Така правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України (ухвала від 29.07.2014 по справі № К/800/21721/14).
		Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи  відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належним чином не виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Адміністративний позов  Товариства з обмеженою відповідальністю «САРГАСС ГРУП» задовольнити повністю.
		2.Визнати протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби України по прийняттю рішень про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016, № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016, № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016, № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016, № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016, № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016, № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016, № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016, № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016, № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.
		3.Визнати протиправними та скасувати рішення  про коригування митної вартості товарів № 100000012/2016/000075/2 від 29.06.2016, № 100250004/2016/000028/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000027/2 від 02.07.2016, № 100250004/2016/000032/2 від 15.07.2016, № 100000003/2016/000080/2 від 25.07.2016, № 100000012/2016/000082/2 від 02.08.2016, № 100000012/2016/000083/2 від 08.08.2016, № 100250004/2016/000037/2 від 11.08.2016, № 100250004/2016/000039/2 від 26.08.2016, № 100250004/2016/000041/2 від 31.08.2016, № 100250004/2016/000043/2 від 06.09.2016, № 100250004/2016/000046/2 від 13.09.2016.
		4.Зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби України визнати заявлену ТОВ «САРГАСС ГРУП» митну вартість товарів: 
		в розмірі 50693,30 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166193;
		в розмірі 14278,60 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166550;
		в розмірі 36336,56 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166549;
		в розмірі 84756,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/166832;
		в розмірі 37920, 10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167039;
		в розмірі 47176,80 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167298;
		в розмірі 47007,40 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167347;
		в розмірі 35463,14 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167442;
		в розмірі 24195,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167715;
		в розмірі 18215,00 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167824;
		в розмірі 15718,20 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/167948;
		в розмірі 16633,10 євро, зазначену в Митній декларації 100250004/2016/168120.
		5.Стягнути з Державного бюджету України на користь позов  Товариства з обмеженою відповідальністю «САРГАСС ГРУП» судові витрати в сумі 5 800,00 грн. (п'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.).
		Відповідно до   статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України   постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими   статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої   статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 
		Суддя                                                                                                      А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...