Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/24844/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		12 жовтня 2016 року                                   м. Київ 
		Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого                               Ємця А.А. суддів:            Берднік І.С. та Жайворонок Т.Є., 
		за участю представників: Генеральної прокуратури України - Рудак О.В., Київської міської ради - Дорошенко О.С., виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Глущенка Д.В. та товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний холдинг» - Щуренко І.С.,
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 серпня 2015 року у справі № 910/24844/14 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Оболонського району       м. Києва», комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Подільського району м. Києва», товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний холдинг» про визнання недійсним розпорядження та інвестиційного договору,  
		     
		в с т а н о в и л а:
		 
		У листопаді 2014 року заступник прокурора м. Києва звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - КМР), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) до КМДА, Департаменту економіки та інвестицій КМДА, комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Оболонського району       м. Києва» (далі - КП «ШЕУ Оболонського району м. Києва»), комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Подільського району м. Києва» (далі - КП «ШЕУ Подільського району м. Києва»), товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний холдинг» (далі - ТОВ «Український будівельний холдинг») про визнання недійсним розпорядження КМДА від 31 травня 2012 року № 894 «Про затвердження переможця конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (лот 3)» (далі - розпорядження КМДА № 894) та інвестиційного договору від 11 жовтня 2012 року № 049-13/і/121, укладеного між Департаментом економіки та інвестицій КМДА, КП «ШЕУ Оболонського району м. Києва», КП «ШЕУ Подільського району м. Києва» та ТОВ «Український будівельний холдинг» (далі - інвестиційний договір № 049-13/і/121). 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні розпорядження КМДА № 894 та інвестиційний договір № 049-13/і/121 суперечать положенням статті 19 Конституції України та приписам Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про оренду державного та комунального майна». 
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 4 березня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 12 серпня          2015 року у справі № 910/24844/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2015 року та рішення Господарського суду              м. Києва від 4 березня 2015 року залишено без змін. 
		В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки про те, що спірне розпорядження КМДА № 894 прийнято без порушення норм чинного законодавства України, а прокурором та позивачами не доведено, що воля сторін в інвестиційному договорі від 11 жовтня 2012 року № 049-13/і/121 була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин (зокрема, договору оренди та суборенди), а тому відсутні підстави для застосування до спірного договору правил регулювання укладення договорів оренди державного та комунального майна. 
		До Верховного Суду України звернувся заступник Генерального прокурора України із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 серпня 2015 року у справі № 910/24844/14 із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 
		На підтвердження зазначеної вище підстави заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 18 травня 2016 року у справі № 910/24846/14, від 3 грудня 2009 року у справі № 47/28, від 5 жовтня 2010 року у справі № 17/17.
		У постанові від 3 грудня 2009 року у справі № 47/28 та в постанові від       5 жовтня 2010 року у справі № 17/17 Вищий господарський суд України, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання недійсними інвестиційних договорів, із посиланням на положення Закону України «Про інвестиційну діяльність» та Земельний кодекс України зазначав, що при внесенні за договором про інвестиційну діяльність права користування земельною ділянкою в якості інвестиції для будівництва інвестору повинно належати право розпорядження цією земельною ділянкою і право забудови цієї земельної ділянки. 
		Аналіз змісту зазначених рішень суду касаційної інстанції та оскаржуваної постанови Вищого господарського суду України свідчить про відсутність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. 
		Водночас, у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 910/24846/14 Вищий господарський суд України вказав, що правомочності щодо передачі у тимчасове користування об'єктів права комунальної власності юридичним особам міська рада не передавала, а отже, спірне розпорядження та договір суперечать приписам статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» та статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). 
		Ухвалою Верховного Суду України від 13 вересня 2016 року вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 серпня        2015 року у справі № 910/24844/14.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26 вересня 2016 року, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату Верховного Суду України від 23 вересня 2016 року                  № 126/0/19-16, та у зв'язку зі звільненням судді Верховного Суду України Потильчака О.І., доповідачем у цій справі визначено суддю Ємця А.А.
		У заяві заступник Генерального прокурора України просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 12 серпня 2015 року у справі № 910/24844/14, постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2015 року, рішення Господарського суду м. Києва від              4 березня 2015 року та прийняти нове рішення про задоволення позову. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, перевіривши наведені заявником доводи та забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як встановлено судами, рішенням КМР від 24 травня 2007 року              № 528/1189 затверджено Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Положення № 528/1189). 
		Пунктом 4 цього рішення встановлено, що організатором інвестиційних конкурсів визначено Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА), яке в подальшому рішенням КМР від 15 березня         2012 року № 198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» перейменовано у Департамент управління економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА). 
		Згідно з пунктом 1.1 Положення № 528/1189 це положення визначає порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів на умовах проведення інвестиційного конкурсу. 
		Пунктом 1.5 Положення № 528/1189 встановлено, що рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає КМДА за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження. 
		Розпорядженням КМДА від 22 жовтня 2007 року № 1403 затверджено склад постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування, будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та створено робочу групу для виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з організацією та проведенням конкурсів та затверджено її склад. До складу вказаної комісії увійшли і депутати КМР.
		31 жовтня 2008 року КМДА прийняла розпорядження № 1496 «Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до облаштування пішохідних підземних переходів в м. Києві», відповідно до пункту 3 якого постійно діючій комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у встановленому порядку необхідно сформувати перелік інвестиційних об'єктів для реалізації їх на конкурсних засадах з урахуванням поданих пропозицій, провести конкурси із залучення інвесторів до облаштування пішохідних підземних переходів, передбачивши можливість здійснення підприємницької діяльності.
		Протоколом від 20 жовтня 2011 року № 8/2011 засідання постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування, будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Комісія) затверджено техніко-економічні показники здійснення заходів з облаштування пішохідних підземних переходів за лотом № 3, затверджено склад і зміст конкурсної документації, а також доручено організатору конкурсу (Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) у встановленому порядку оголосити конкурс із залучення інвесторів.
		Відповідно до Положення № 528/1189 в 2012 році організатором конкурсу (Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) було проведено конкурс по виявленню найкращої економічної інвестиційної пропозиції на залучення інвесторів до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів. 
		Протоколом Комісії від 29 лютого 2012 року № 16/2012 визначено переможцем конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (лот №3) ТОВ «Український будівельний холдинг».
		На виконання цього рішення Комісії 31 травня 2012 року було видано спірне розпорядження № 894. Згідно з пунктами 2 і 3 розпорядження № 894 визначено, що замовниками здійснення заходів з облаштування об'єкта інвестування є балансоутримувачі відповідних пішохідних підземних переходів - КП «ШЕУ Оболонського району м. Києва» та КП «ШЕУ Подільського району м. Києва» згідно з додатком. Доручено Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) укласти відповідний інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовниками. 
		11 жовтня 2012 року такий договір було укладено - інвестиційний договір № 049-13/і/121. У відповідності з пунктом 2.1 цього договору Інвестор зобов'язується здійснити заходи з облаштування об'єкту інвестування, визначені у п. 1.2 даного договору, та отримує право встановити і протягом дії договору користуватися легкими збірно-розбірними конструкціями, встановленими у відповідному пішохідному підземному переході відповідно до вимог чинного законодавства України, для своїх комерційних цілей, у тому числі вільно розпоряджатися такими конструкціями та надавати їх в користування третім особам на свій власний розсуд. Термін дії цього договору становить 5 років (пункт 11.1).
		У зв'язку з цим Судова палата у господарських справах Верховного Суду України зазначає про таке.
		Як вбачається зі змісту прав і обов'язків сторін інвестиційного договору № 049-13/і/121 ТОВ «Український будівельний холдинг» на підставі оспорюваного договору фактично отримало право користування комунальним майном шляхом встановлення збірно-розбірних конструкцій у переходах, використання їх для своїх цілей, а також шляхом можливості фактичної передачі комунального майна в суборенду.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частинами першою і другою статті 319  ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		У частині п'ятій статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вiд iменi та в iнтересах територiальних громад права суб'єкта комунальної власностi здiйснюють вiдповiднi ради. 
		Органи мiсцевого самоврядування вiд iменi та в iнтересах територiальних громад вiдповiдно до закону здiйснюють правомочностi щодо володiння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власностi, в тому числi виконують усi майновi операцiї, можуть передавати об'єкти права комунальної власностi у постiйне або тимчасове користування юридичним та фiзичним особам, здавати їх в оренду, продавати i купувати, використовувати як заставу, вирiшувати питання їхнього вiдчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фiнансування об'єктiв, що приватизуються та передаються у користування i оренду - частина п'ята статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Відтак, суди попередніх інстанцій, правильно встановивши обставини справи, не врахували, що спірними розпорядженням та інвестиційним догововором фактично КМДА було передано в розпорядження об'єкти комунальної власності, хоча за законодавством України така правомочність належить лише власнику - територіальній громаді м. Києва, від імені та в інтересах якої діє КМР.
		У зв'язку з цим розпорядження № 894 підлягає визнаню недійсним.
		Крім того, згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		У відповідності з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої статті 235 ЦК України удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. 
		У даній ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. 
		Тобто правочин, який вчинено сторонами при укладенні інвестиційного договору № 049-13/і/121, спрямовано на приховання іншого правочину - договору найму (оренди) нерухомого комунального майна, який сторони насправді вчинили, тобто спірний договір є удаваним правочином згідно з частиною першою статті 235 ЦК України.
		Відповідно до частини другої статті 235 ЦК України в разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
		Таким чином, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) комунального майна. 
		Правовідносини щодо передачі комунального майна у користування регулюються положеннями Закону України від 10 квітня 1992 року № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 2269-ХІІ). 
		Статтею 5 Закону № 2269-ХІІ визначено, що орендодавцями майна, яке перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном. 
		Рішенням КМР від 22 вересня 2011 року № 34/6250 затверджено «Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» (далі - Положення № 34/6250). 
		Розділом 2 Положення № 34/6250 визначено, що орендодавцями комунального майна можуть бути Головне управління комунальної власності, районні у місті Києві державні адміністрації та комунальні підприємства, установи та організації. 
		У справі, яка розглядається, встановлено, що КМР не уповноважувала Головне управління економіки та інвестицій або його правонаступника - Департамент економіки та інвестицій КМДА, КП «ШЕУ Оболонського району м. Києва» та КП «ШЕУ Подільського району м. Києва» укладати угоди щодо оренди об'єктів комунального майна, яким є пішохідні підземні переходи. 
		Утім, усупереч наведеним вимогам Закону № 2269-ХІІ та Положення          № 34/6250 інвестиційний договір № 049-13/і/121, який за своєю правовою природою є договором оренди, укладено неуповноваженими особами. 
		Крім того, не зважаючи на вимоги пункту 11.1 Положення № 34/6250, умовами договору № 049-13/і/121 ТОВ «Український будівельний холдинг» фактично надано право передавати комунальне майно у суборенду без погодження з належним орендодавцем майна. 
		Законом № 2269-ХІІ (статті 10, 11) і Положенням № 34/6250 (розділи 5-7) передбачено порядок укладення договорів оренди комунального майна та істотні умови таких договорів. 
		Істотними для договору оренди є умови, зазначені в частині першій статті 10 Закону №2269-ХІІ.
		Однією з таких істотних умов договору оренди є орендна плата.
		Відповідно до статті 11 Закону № 2269-ХІІ, пунктів 5.1, 5.2 Положення № 34/6250 передбачено, що укладенню договору оренди комунального майна передує оцінка вартості майна. 
		За змістом вимог цього Закону та пунктів 5.7, 6.1 Положення № 34/6250 з урахуванням оцінки визначається плата за користування майном, яка повинна бути визначена виключно в грошовій формі. 
		Проте вказаний порядок при укладенні спірного договору № 049-13/і/121 дотримано не було, оцінка вартості комунальних підземних пішохідних переходів не проводилась, істотні умови договору оренди комунального майна не визначались. 
		Таким чином, спірний договір № 049-13/і/121 не відповідає вимогам Закону № 2269-ХІІ та Положення № 34/6250, що є підставою для визнання його недійсним на підставі статтей 203, 215 ЦК України. 
		Згідно з частиною першою статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Разом із тим частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним із моменту його виникнення. Якщо ж за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним з моменту його виникнення і припиняється на майбутнє, а не з моменту укладення. 
		Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення. 
		З огляду на викладене Судова палата у господарських справах Верховного Суду України приходить до висновку, що заява заступника Генерального прокурора України підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 12 серпня 2015 року у справі № 910/24844/14, постанова Київського апеляційного господарського суду від 3 червня                  2015 року та рішення Господарського суду м. Києва від 4 березня 2015 року - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову. 
		Відповідно до положень статті 49 ГПК України у разі зміни чи ухвалення нового рішення Верховний Суд України відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Керуючись статтями 49, 11114 , 11123 -11125 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
		 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 серпня 2015 року у справі № 910/24844/14 задовольнити.
		Постанову Вищого господарського суду України від 12 серпня 2015 року у справі № 910/24844/14, постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2015 року та рішення Господарського суду м. Києва від             4 березня 2015 року скасувати. 
		Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. 
		Визнати недійсним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 травня 2012 року № 894 «Про затвердження переможця конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (лот 3)».
		Визнати недійсним на майбутнє інвестиційний договір від 11 жовтня 2012 року № 049-13/і/121, укладений між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Оболонського району м. Києва», комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Подільського району м. Києва» та товариством з обмеженою відповідальністю «Український будівельний холдинг». 
		Стягнути з відповідачів - виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527), Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423), комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Оболонського району м. Києва» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 15а, код ЄДРПОУ 05465258), комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Подільського району м. Києва» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 15, код ЄДРПОУ 03359121), товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний холдинг» (02121, м. Київ,                  вул. Вербицького, 18, код ЄДРПОУ 35511078) - по 633 грн. 36 коп. (шістсот тридцять три гривні 36 коп.) на користь Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) судового збору за подачу заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України; по 121 грн. 80 коп. (сто двадцять одній гривні 80 коп.) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) судового збору за подачу апеляційної скарги; по 121 грн. 80 коп. (сто двадцять одній гривні 80 коп.) на користь Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 10, код ЄДРПОУ 19020407) судового збору за подачу апеляційної скарги.
		Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва. 
		Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК України.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                           А.А. Ємець
		 
		Судді:                                                                                                                                   І.С. Берднік
		                                                                                                                                
		Т.Є. Жайворонок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...