Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/293/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2016. Зареєстровано: 28.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №127/293/16-к 
		Провадження №1-кп/127/457/16 
		 
		ВИРОК 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 жовтня 2016 року             Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі:    
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		 захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		 обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2015 р. за № 42015020420000177 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, освіта вища, працюючого на посаді командира батальйону забезпечення в/ч НОМЕР_1 , одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Невстановлена в судовому засіданні особа за попередньою змовою з ОСОБА_6 , маючи намір на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, з корисливих мотивів, переслідуючи жагу до легкої наживи, шахрайським способом заволоділи грошовими коштами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на загальну суму 1600 доларів США.
		Зокрема, 24.06.2015 р. в обідню пору ОСОБА_6 , перебуваючи біля приміщення Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області за адресою: вул. Пирогова, 4 в м. Вінниці, вступив у злочинну змову з невстановленою в судовому засіданні особою і домовився з нею про переконання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про доцільність надання ОСОБА_6 грошових коштів в сумі по 800 доларів США з кожної для прийняття рішення про виготовлення висновку експерта, в якому буде зазначена сума викраденого майна, не достатня для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення. В подальшому такий висновок експерта мав стати підставою для закриття кримінального провадження відносно їхніх синів  ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		Після цього невстановлена в судовому засіданні особа, реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння коштами шляхом обману, 24.06.2015 р. біля 19.00 год. зустрілась біля приміщення контрольно-пропускного пункту військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В ході розмови вказана особа ввела ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в оману щодо своїх намірів та можливості вирішення ОСОБА_6 з експертами експертної установи з метою виготовлення ними висновку про недостатність суми викраденого майна для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення, що стало б підставою для закриття кримінального провадження відносно їхніх синів  ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Таким чином, вказана невстановлена в судовому засіданні особа переконала ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надати ОСОБА_6 грошові кошти в сумі по 800 доларів США кожна.
		В подальшому 25.06.2015 р. біля 13.20 год. ОСОБА_12  заступник командира військової частини НОМЕР_1 по роботі з особовим складом, знаходячись поряд з приміщенням контрольно-пропускного пункту вказаної військової частини, познайомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із ОСОБА_6 . Надалі 25.06.2016 р. біля 13.20 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в транспортному засобі марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , який знаходився поряд із зазначеною військовою частиною, реалізовуючи спільний з невстановленою в судовому засіданні особою злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, вводячи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в оману щодо можливості сприяння у закритті кримінального провадження відносно їхніх синів незаконно заволодів їхніми грошовими коштами в сумі по 800 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 16942,42 грн. 
		Однак розпорядитись вказаними грошовими коштами та розділити їх між співучасниками даного злочину ОСОБА_6 не зміг у зв`язку з тим, що був затриманий працівниками СБУ у Вінницькій області та військової прокуратури.
		Обвинувачений  ОСОБА_7  в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду пояснив, що він згідно з його функціональними обов`язками зустрічався з батьками затриманих військовослужбовців у день їх затримання. В подальшому він з батьками вказаних осіб ніяких розмов не мав. 24-го числа він за наказом командира частини зустрівся з ОСОБА_13 для надання останнім консультації по затриманих військовослужбовцях. ОСОБА_14 лише повідомив, що справа розглядатиметься в суді. Домовленостей про гроші в них не було. До цього він ОСОБА_15 не знав, зустрівся з ним на прохання командира частини.
		Обвинувачений  ОСОБА_6  в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду пояснив, що 24.06.2015 р. біля 10-ї год. до нього зателефонував його родич ОСОБА_16 та повідомив, що його військовослужбовці затримані працівниками міліції за крадіжку й попросив по допомогу. Також він сказав, що під`їхати не зможе, тому він приїхав на місце, де до нього підійшло два військовослужбовця, одного з яких звали ОСОБА_17 . Вказані особи повідомили про затримання двох військовослужбовців, на що він повідомив про можливу відповідальність, зазначивши, що у разі проведення експертизи і виявлення, що вартості викраденого не вистачає до певної межі, може настати лише адміністративна відповідальність. ОСОБА_18 повідомили, що вони не зрозуміли механізму, як усе має відбуватись, зазначивши, що наступного дня приїдуть батьки затриманих.
		Ні під час зустрічі, ні під час телефонних розмов про грошову винагороду вони не говорили.
		Наступного дня після 11-ї год. до нього зателефонував ОСОБА_17 і повідомив, що приїхали батьки затриманих. Коли він звільнився, біля 13-ї год. він приїхав до військової частини, де біля КПП побачив ОСОБА_19 , двох жінок та молоду дівчину. ОСОБА_17 представив йому жінок, після чого пішов до частини.
		Він розмовляв з жінками та розповів про можливі наслідки. Після розмови жінка попросилась сісти до нього в машину, на що він погодився, оскільки мав намір їхати і думав, що вона хотіла, щоб він її підвіз. Він відчинив двері зі сторони пасажира і пішов до дверей водія. Сівши в автомобіль, він побачив в ніші декілька купюр доларів США. Жінка нічого не сказала і в цей час інша жінка також протягнула йому купюри. Він викинув вказані купюри на вулицю через відчинені пасажирські дверцята і в цей час його витягнули з автомобіля.
		Потерпіла  ОСОБА_8  в судовому засіданні пояснила, що про затримання сина вона дізналась від сина, який зателефонував до неї зранку та повідомив, що в нього неприємності. Пізніше до неї зателефонували з частини і запитали, чи знає вона, де її син, після чого сказали, щоб вона приїхала. Коли вона приїхала, її зустрів взводний, а потім до них під`їхав ОСОБА_20 , який сказав, що потрібно шукати хлопця у відділку. Також він повідомив, що потрібно 1 тис. доларів США, тому вона поїхала шукати гроші. Через деякий час комбат сказав, що домовився про зменшення ціни і потрібно лише 800 доларів США. При цьому також була присутня ОСОБА_21 . Вона сказала, що позичить гроші, а знайомі порадили написати заяву в міліцію, яку вона написала за півгодини до передачі коштів. 
		Гроші потрібно було передати для закриття кримінальної справи. Під`їхав автомобіль, до них через дорогу підбіг ОСОБА_14 , з яким вони поспілкувались. Їм пояснили, що гроші потрібно передати для того, щоб був правильний висновок експертизи. З ОСОБА_13 вона спілкувалась лише під час передачі йому коштів.
		ОСОБА_20 сказав, що особисто гроші брати не буде, а приїде третя людина, яка їх передасть. Тому вони зрозуміли, що ОСОБА_14 може вирішити питання з експертом. Гарантій їм не давали, але сказали, що зроблять усе можливе. Взводний її запевнив, що адвоката наймати не потрібно, оскільки питання буде вирішене. Був також присутній ОСОБА_12 , який теж сказав, що питання вирішиться. 
		Син дав їй номер ОСОБА_22 , оскільки вона не встигала зібрати гроші, тому вона зателефонувала до нього і попередила, що затримається. Коли вона приїхала, ОСОБА_12 чекав на КПП. Вона підійшла і побачила ОСОБА_23 . ОСОБА_12 повідомив, що під`їде посередник, який все зробить. Першою в машину ОСОБА_15 пішла ОСОБА_24 . Вона бачила, що ОСОБА_14 взяв гроші, поклав їх в нішу, після чого ОСОБА_25 вийшла і вона сіла в автомобіль. Вона також передала ОСОБА_26 гроші й коли виходила, до автомобіля підбігли працівники міліції.
		До автомобіля ОСОБА_15 її спрямував військовий, але не ОСОБА_27 . Військовий по телефону сказав, що прийде інший, який спрямує її до авто з посередником.
		Потерпіла  ОСОБА_21  в судовому засіданні пояснила, що вона приїхала у Вінницю 24-го числа ввечері, тому що відбувалось зранку їй не відомо. Вона не пам`ятає, хто зателефонував до неї, їй повідомили, що сина затримали за підозрою у вчиненні крадіжки. Вона одразу поїхала в частину, де від ОСОБА_28 дізналась, що потрібно збирати гроші. ОСОБА_20 сказав, що потрібно 800 доларів США. Ці гроші мали передати через якогось чоловіка на експертизу. Вона пішла позичати гроші й наступного дня вказані кошти передавали: вона приїхала у Вінницю на КПП, де їх вже чекав чоловік, який повідомив, що має під`їхати машина, щоб вони передали гроші. Прізвище даного чоловіка їй не відоме.
		Заяву про злочин вона писала вже після затримання ОСОБА_29 .
		Свідок  ОСОБА_12  в судовому засіданні пояснив, що прийшло повідомлення про внесення до ЄРДР відомостей щодо двох бійців частини. Він поїхав у міський відділ міліції з ОСОБА_30 , щоб з`ясувати, що відбуватиметься далі: чи буде кримінальна справа. Начальник повідомив, що не володіє інформацією, тому необхідно під`їхати пізніше. Вони зателефонували до командира частини  ОСОБА_31 , який сказав, що біля райвідділу стоїть ОСОБА_14 , з яким їх потрібно переговорити. ОСОБА_14 повідомив, що швидше за все буде кримінальна справа. Після цього він пішов до слідчого, який показав викрадені речі, повідомивши, що їх направлять на експертизу, після чого стане зрозуміло, чи буде кримінальна справа. Потім він зателефонував до командира і повідомив, що повертається у частину, на що той сказав, що він під`їхав до будинку офіцерів. Він разом з ОСОБА_13 під`їхав до будинку офіцерів, де він командиру повідомив те ж саме, що і йому. Наступного дня з КПП зателефонували батьки затриманих бійців, попросили з ними зустрітись. Він вийшов до них і розповів про ситуацію. Він зателефонував ОСОБА_26 , щоб той приїхав, оскільки батьки хотіли з ним зустрітись. ОСОБА_14 приїхав бусом, припаркувався через дорогу навпроти КПП і пішов до них до КПП. Він в цей час ще стояв біля батьків. Він привітався з ОСОБА_13 і одразу пішов у частину. При розмові батьків затриманих з ОСОБА_13 він присутній не був. Про гроші батьки йому нічого не говорили. Мати ОСОБА_32 хотіла залишити йому кошти за машину, але він сказав, що нічого залишати не потрібно.
		Він відправляв ОСОБА_26 смс з метою встановлення автомобіля, який стояв неподалік.
		Свідок  ОСОБА_33  в судовому засіданні пояснив, що від чергового він отримав інформацію, що два військовослужбовця скоїли злочин. Він дав вказівку ОСОБА_34 та ОСОБА_35 з`ясувати обставини. Вони поїхали на місце вчинення злочину. Паралельно він зателефонував до ОСОБА_15 для отримання об`єктивної інформації. Він зателефонував до ОСОБА_15 , оскільки той  родич його дружини і юридично обізнаний. Тому він відправив до ОСОБА_15 ОСОБА_36 . Вони з`ясували, що буде кримінальне провадження: він на місце події не прибував, йому усе відомо зі слів його підлеглих. ОСОБА_15 він просив з`ясувати, наскільки серйозна справа. Пізніше вони зустрілись біля будинку офіцерів і йому повідомили, що швидше за все буде кримінальна справа. Від ОСОБА_15 він мав намір отримати консультацію.
		ОСОБА_22 та ОСОБА_15 він звів за допомогою телефону. Чи просив ОСОБА_14 кошти у батьків йому не відомо.
		Свідок  ОСОБА_37  в судовому засіданні пояснила, що вона проводила експертизу вартості домкрату та вогнегасника. З проханням знизити їх вартість до неї ніхто не звертався. Після закінчення експертизи слідчий ОСОБА_38 забрав у неї речові докази.
		Свідок  ОСОБА_39  в судовому засіданні пояснив, що він був запрошений в якості понятого під час затримання при дачі хабара. Його біля військової прокуратури запросили працівники СБУ. В приміщенні прокуратури було помічено грошові кошти, після чого вони сіли в автомобіль, з якого оглядали місце. Коли приїхав ОСОБА_14 він не бачив, також він не бачив моменту передачі коштів. Він був присутній під час проведення освідування, лампа працювала погано і світіння рук ОСОБА_15 видно не було. Він в автомобілі ОСОБА_15 бачив гроші, які були розкидані на сидінні. Після цього автомобіль опечатали, можливості його відкрити без пошкодження печаток не було.
		Свідок  ОСОБА_40  в судовому засіданні пояснив, що він був запрошений працівниками СБУ в якості понятого, на що він погодився і вони пішли до військової прокуратури, де було помічено грошові кошти. Потім їх посадили в машину і сказали чекати. З часом їх автомобіль почав рухатись і вони під`їхали до іншого автомобіля. Він спостерігав процес затримання. Він не пам`ятає, чи зачитували затриманому якісь документи, потім почали робити змиви, світіння він не бачив.
		Свідок  ОСОБА_41  в судовому засіданні пояснив, що його товариш їхав перевозити автомобіль з муніципального ринку, його зупинили працівники СБУ і запитали, чи зможе він забрати машину. Товариш зателефонував до нього. Коли він приїхав, працівники СБУ показали йому посвідчення і вказали на автомобіль, який потрібно забрати. Автомобіль був опечатаний, колеса були викручені, на «ручніку». Він за допомогою лебідки та візків затягнув автомобіль на евакуатор і завіз його на штрафмайданчик. За ним їхали працівники СБУ. Він віддав автомобіль і після цього на штрафмайданчику більше не був. На сидінні в автомобілі, який він завозив, він бачив долари США, однак доступу всередину автомобіля не було. Черговий, який приймав автомобіль, мав скласти акт тимчасового затримання автомобіля.
		Свідок  ОСОБА_42  в судовому засіданні пояснив, що в минулому році за допомогою евакуатора на штрафмайданчик було доставлено білий бус, який супроводжували працівники СБУ. Автомобіль був опечатаний, він сфотографував автомобіль. Під час доставки автомобіля його колеса були викручені. Автомобіль спускали з евакуатора передом. Після доставки автомобіля було складено акт постановки автомобіля на штрафмайданчик. Вони чекали на слідчого біля 2-х годин, щоб останній заповнив акт, але слідчий приїхав наступного дня. Під час проведення слідчих дій він присутній не був. На передньому сидінні автомобіля лежало щось схоже на гроші.
		На час прийому автомобіля пошкоджень у нього не було, але він точно не пам`ятає. Автомобіль обов`язково фотографується в момент його прибуття. В журнал даний автомобіль був записаний наступного дня, оскільки у нього не було усіх необхідних документів.
		Свідок  ОСОБА_43  в судовому засіданні пояснив, що працівники СБУ запросили його в якості понятого, на що він погодився і вони поїхали на штрафмайданчик, де був опломбований бус. Вони чекали, поки прийде власниця з ключами, а потім відчинили автомобіль. На передньому сидінні лежали долари, одна купюра була в кишені дверцят. Загальна сума 1500 доларів США. Працівники СБУ просвічували купюри, після чого помістили їх у пакет, який опечатали.
		Свідок  ОСОБА_44  в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_13 по роботі. Приблизно рік тому відбувалось затримання ОСОБА_15 у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди від двох жінок. Він проводив відеозйомку, робив змиви з рук, був присутній під час обшуку автомобіля. За розвитком подій спостерігали зі службового автомобіля: дві жінки підійшли до військового, який направив їх до автомобіля, в якому перебував ОСОБА_45 . Жінки сідали в автомобіль по черзі, а коли з автомобіля вийшла друга жінка, ОСОБА_15 затримали. Він не пам`ятає, чи зачитували ОСОБА_26 постанову. Автомобіль був опечатаний. На передньому пасажирському сидінні були розкидані гроші, сума йому не відома. Пізніше автомобіль на евакуаторі був доставлений на штрафмайданчик. Під час проведення обшуку він також був присутній, печатки пошкоджені не були.
		Свідок  ОСОБА_11  в судовому засіданні пояснив, що йому відомо, що в кінці червня 2015 року викликали їхніх батьків. До них підійшов комбат ОСОБА_20 та комроти ОСОБА_46 , після чого комбат сказав їм вийти і у кімнаті залишились батьки. Коли батьки вийшли, вони повідомили, що ОСОБА_20 сказав, що потрібні гроші в сумі 1 тис. доларів США, щоб вирішити їхні питання. З казарми їх не випускали. Зранку він вийшов з казарми і мати сказала, що знайшла гроші. ОСОБА_12 мав звезти з людиною, якій потрібно було передати гроші. Гроші мали передати для закриття справи за фактом вчинення ним з товаришем крадіжки.
		З ОСОБА_13 він не знайомий.
		Свідок  ОСОБА_47  в судовому засіданні пояснила, що вона прийшли додому з роботи, чоловіка вдома не було і вона всю ніч не могла до нього додзвонитись. Наступного дня командир роти повідомив, що чоловіка затримали. Вона зустрілась зі свекрухою ( ОСОБА_48 ) і вони поїхали до військової частини. Пізніше свекруха повідомила, що потрібно заплатити 800 доларів США, щоб чоловіка не притягнули до кримінальної відповідальності. Наступного дня вони передавали кошти. Кошти вони передавали по черзі: спочатку в білий автомобіль сіла вона зі свекрухою, а коли вони вийшли  ОСОБА_49 .
		Свідок  ОСОБА_10  в судовому засіданні пояснив, що він з ОСОБА_50 повертався з нічного клубу та йшли на зйомну кварти. По дорозі вони вчинили крадіжку і їх затримали. На місце приїхали командир роти та батальйону. Працівники міліції сказали, щоб вони про затримання повідомили батьків. Він зателефонував матері й сказав, що у нього проблеми, після чого та приїхала. Їх відправили до військової частини, а матері залишились з ОСОБА_51 . Йому відомо, що йшла розмова про зменшення вартості викраденого шляхом проведення експертизи. Для цього потрібно було дати гроші.
		Всі відомості, про які він повідомив, йому відомо зі слів ОСОБА_52 .
		Свідок  ОСОБА_53  в судовому засіданні пояснив, що він працював охоронником на штрафмайданчику. Йому не відомо, яким чином автомобіль «Фольксваген» потрапив на майданчик, оскільки він його не приймав, коли він заступив на зміну, автомобіль вже був на майданчику. Усі записи щодо його поміщення мають бути у журналі.
		Свідок  ОСОБА_54  в судовому засіданні пояснив, що 24.06.2015 р. зранку від чергового надійшов виклик: повідомили, що працівники ДСО затримали 2-х осіб, які вчинили крадіжку. По приїзду на місце вони побачили двох затриманих і потерпілу, яка повідомила про крадіжку. виявилось, що затримані  військовослужбовці. Він проводив огляд місця події, в ході якого було вилучено викрадені речі, після чого було внесено відповідні відомості до ЄРДР та здійснено опитування осіб. Керівництво затриманих було повідомлене, оскільки на місце події приїжджали люди у військовій формі. Хто їх повідомив, йому не відомо.
		Він призначив товарознавчу експертизу, однак чи звертались до експертів з проханням зменшити вартість викраденого йому не відомо. В подальшому кримінальне провадження було скероване до прокуратури області, оскільки у вчиненні злочину підозрювались військовослужбовці. подальша доля кримінального провадження йому не відома.
		Судом також було досліджено й інші докази, зібрані у справі, клопотання про дослідження яких було заявлене сторонами кримінального провадження, а саме:
		-протокол огляду та вручення від 25.06.2015 р., відповідно до якого ОСОБА_8 надала для огляду грошові кошти в сумі 1 тис. доларів США, під час огляду було описано серії та номери купюр, помічено їх спеціальною хімічною речовиною «Промінь-1», після чого передані ОСОБА_8 ;
		-протокол огляду місця події від 25.06.2015 р., згідно з яким ОСОБА_6 запропоновано добровільно надати для огляду транспортний засіб марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , після отримання відмови якого транспортний засіб за допомогою евакуатора поміщено на штрафмайданчик;
		-протокол освідування особи від 25.06.2015 р., відповідно до якого у ОСОБА_6 зроблено змиви з рук, а в подальшому ОСОБА_6 відмовився добровільно видати речі, в які він був одягнутий, в подальшому їх було оглянуто за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням, однак ознак люмінесценції виявлено не було;
		-протокол обшуку від 27.06.2015 р., згідно з яким було проведено обшук автомобіля марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , який знаходився на штрафмайданчику, в ході якого виявлено 16 купюр, схожих на грошові кошти номіналом по 100 та 50 доларів США, здійснено змиви з важеля коробки передач, рульового колеса, переднього правого пасажирського сидіння;
		-висновок експерта № 177 від 19.08.2015 р., відповідно до якого на поверхні 15 грошових купюр номіналом по 100 доларів США та 2 купюр номіналом по 50 доларів США знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхні серветок, якими були зроблені змиви з рук, важеля коробки передач та переднього сидіння автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхні волокнистих серветок, які надані в якості контрольних зразків, спеціальних хімічних речовин (люмінофорів) не виявлено; нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на аркуші папері зі зразком, на поверхнях серветок, якими виконані змиви з правої та лівої рук ОСОБА_6 , змиви з руля, важеля коробки передач та переднього сидіння автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , та речовина, яка знаходиться на поверхнях грошових купюр за фізико-хімічними властивостями співпадають між собою та мають спільну родову належність;
		-висновок експерта № 334-п від 28.08.2015 р., відповідно до якого надані банкноти номіналом по 100 доларів США та банкноти номіналом по 50 доларів США відповідають грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу, тобто виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної резервної системи США;
		-протокол за результатами проведення контролю за вчинення злочину від 25.06.2015 р., згідно з яким ОСОБА_8 та дві жінки поблизу КПП Штабу ВПС України зустрілась з підполковником ОСОБА_12 , через деякий час до них під`їхав автомобіль марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , з якого вийшов ОСОБА_6 ; ОСОБА_12 , привітавшись з ОСОБА_6 , зайшов на територію Штабу ВПС; ОСОБА_6 після розмови з ОСОБА_8 та двома жінками, запросив їх до припаркованого автомобіля, де віддали ОСОБА_6 грошові кошти;
		-довідку про опрацювання інформації про зв`язок номерних об`єктів, відповідно до якої опрацьовано з`єднання, тривалість зв`язку та розташування абонентських номерів; 
		-витяг з журналу з відбитками печаток ДП «Вінниця Інформ-Ресурс», згідно з яким автомобіль марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , доставлений на майданчик «с/х»;
		-копію акту огляду тимчасово затриманого транспортного засобу, що передається на тимчасове зберігання від 25.06.2015 р., відповідно до якого автомобіль «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , на зберігання отримав ОСОБА_55 .
		Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		При цьому ч. 3 ст. 26 КПК України регламентовано, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		В судовому засіданні було встановлено, що 25.06.2015 р. т.в.о. начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ОСОБА_56 звернувся до військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону ОСОБА_57 з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається з вказаного повідомлення, спецпідрозідлом в рамках здійснення оперативно-розшукової діяльності отримано інформацію щодо можливого вчинення протиправних дій окремими військовослужбовцями 230 бази забезпечення штабу ВПС ЗС України (в/ч НОМЕР_1 ). Зокрема, згідно з даним повідомленням заступника командира ОСОБА_12 вимагає неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів розміром 1 тис. доларів США у військовослужбовця даної частини ОСОБА_10 за вирішення питання щодо уникнення останнім відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 410 КК України. Також з даного повідомлення слідує, що для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_12 планує залучити колишнього співробітника органів внутрішніх справ ОСОБА_6 .
		З наданих стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження випливає, що 25.06.2015 р. військовим прокурором Вінницького гарнізону ОСОБА_58 винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_12 у формі імітування обстановки злочину із використанням спеціальних хімічних речовин шляхом нанесення їх на банківські купюри, які будуть представлятись в якості неправомірної вигоди. Проведення імітування обстановки злочину доручене співробітникам відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБ України у Вінницькій області.
		Також стороною обвинувачення надано суду протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, який складено ст. прокурором ВПВГ ОСОБА_59 25.06.2015 р. о 10.20 год. Згідно з даним протоколом ОСОБА_8 звернулась з повідомленням про вимагання у неї посадовими особами в/ч НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 800 доларів США.
		В судовому засіданні також встановлено, що 25.06.2015 р. в період часу з 12.05 год. до 12.35 год. ст. о/у в ОВС ВБКОЗ УСБ України у Вінницькій області проведено огляд грошових коштів в сумі 1 тис. доларів США, а саме: купюри номіналом по 100 доларів США HL67484478F, KF07942905A, KJ50177698A, FL41652368B, DB47085250B, DB72474063C, HC72051347A, KB02258309G, FE06934414A, FL41652369B, в ході якого здійснено їх помітку спеціальною хімічною речовиною і вручено ОСОБА_8 для проведення негласних слідчих дій.
		З протоколу за результатами проведення контролю за вчинення злочину від 25.06.2015 р. випливає, що в цей день о 13.05 год. ОСОБА_8 та дві жінки поблизу КПП Штабу ВПС України зустрілась з підполковником ОСОБА_12 ; о 13.17 год. до вказаного місця під`їхав автомобіль марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , з якого вийшов ОСОБА_6 ; ОСОБА_12 , привітавшись з ОСОБА_6 , зайшов на територію Штабу ВПС; ОСОБА_6 після розмови з ОСОБА_8 та двома жінками, запросив їх до припаркованого автомобіля, де вони віддали ОСОБА_6 грошові кошти; ОСОБА_6 був затриманий о 13.21 год.
		Також судом встановлено, що 25.06.2015 р. в період часу з 13.21 год. до 14.15 (15.37) год. було проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_6 від надання дозволу на огляд автомобіля марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , відмовився, добровільно зачинив двері даного автомобіля, після чого той був опечатаний.
		Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинувачених надано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, який складено ст. прокурором ВПВГ ОСОБА_59 25.06.2015 р. о 13.40 год. Відповідно до даного протоколу ОСОБА_9 звернулась із заявою про вимагання посадовими особами в/ч НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 800 доларів США за сприяння у закритті кримінального провадження відносно її сина ОСОБА_11 . Вказані кошти нею було надано громадянину на ім`я ОСОБА_60 .
		З протоколу освідування особи від 25.06.2015 р. випливає, що у ОСОБА_6 було відібрано змиви з лівої та правої рук, від надання своїх речей ОСОБА_6 відмовився у зв`язку з чим було проведено їх огляд за допомогою ультрафіолетового випромінювання, однак ознак світіння речей виявлено не було.
		Захисник ОСОБА_6  адвокат ОСОБА_5  в судовому засіданні посилався на ту обставину, що освідування ОСОБА_6 проведено незаконно, а тому докази, отримані внаслідок даної слідчої дії, є недопустимим. На обґрунтування своїх тверджень захисник посилався на ту обставину, що під час освідування ОСОБА_6 була відсутня відповідна постанова. При цьому суд враховує, що згідно з протоколом освідування ОСОБА_6 дана слідча дія була проведена на підставі постанови від 25.06.2015 р. Стороною обвинувачення на підтвердження законності проведення освідування ОСОБА_6 надано суду відповідну постанову, з якої вбачається, що ОСОБА_6 ознайомився з нею 25.06.2015 р. о 17.14 год. З оглянутого в судовому засіданні відеозапису проведення даної слідчої дії випливає, що постанову про проведення освідування ОСОБА_6 надано для ознайомлення не було. Натомість освідування ОСОБА_6 було проведено під час проведення огляду місця події. Зі змісту ч. 3 ст. 241 КПК України випливає, що перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред`являється постанова прокурора; після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.
		Зі змісту ч. 5 ст. 237 КПК України випливає, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.При цьому ч. 7 ст. 237 КПК України регламентовано, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. 
		Таким чином, суд приходить до переконання, що відібрання змивів з рук ОСОБА_6 було проведено саме в рамках освідування особи, а не в рамках проведення огляду місця події. Зважаючи на ту обставину, що до проведення даної слідчої дії ОСОБА_6 не було пред`явлено відповідної постанови, суд приходить до переконання, що освідування ОСОБА_6 було проведено з грубим порушенням вимог КПК України, а тому докази, отримані за результатами даної слідчої дії, відповідно до положень ст. 87 КПК України слід визнати недопустимими у даному кримінальному провадженні.
		27.06.2015 р. на території штрафмайданчику на підставі ухвали слідчого судді від 26.06.2015 р. було проведено обшук автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , в ході якого в його салоні було виявлено та вилучено грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США, а саме: FL41652368B, HL33228536G, KF07942905A, HL67484478F, KB80222962M, KB80222960M, KB39955457C, HF96981152D, DB72474063C, KK21044412C, HF52094848B, DB47085250B, HC72051347A, FE06934414A, KJ50177698A та купюрами номіналом по 50 доларів США, а саме: JD29707237A, JA25116619. Також, як слідує з даного протоколу, було зроблено змиви з важеля коробки передач, рульового колеса, переднього правого пасажирського сидіння.
		Сторона захисту в судовому засіданні посилалась на ту обставину, що відомості, викладені у вказаному протоколі, підлягають визнанню недопустимими, оскільки автомобіль на штрафмайданчик було дооставлено не евакуатором. Зокрема, про дану обставину свідчить витяг з журналу з відбитками печаток ДП «Вінниця Інформ-Ресурс», з якого слідує, що автомобіль доставлений на майданчик с/х. Свідок ОСОБА_53 в судовому засіданні повідомив, що йому не відомо, яким чином автомобіль «Фольксваген» потрапив на штрафмайданчик, оскільки він його не приймав. Коли зранку він заступив на зміну, автомобіль вже був на майданчику. З акту огляду тимчасово затриманого транспортного засобу, що передається на тимчасове зберігання, випливає, що даний акт було складено 25.06.2015 р. і транспортний засіб на зберігання отримав саме ОСОБА_55 .
		Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні повідомив, що вищевказаний автомобіль було поміщено на штрафмайданчик за допомогою евакуатора в супроводі працівників СБУ. Після доставки автомобіля було складено акт постановки автомобіля на штрафмайданчик. Вони чекали на слідчого біля 2-х годин, щоб останній заповнив акт, але слідчий приїхав наступного дня. 
		Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні повідомив, що він доставляв автомобіль «Фольксваген» на штрафмайданчик, повідомивши про спосіб його доставки та вивантаження на штрафмайданчику. Дату вчинення даних дій свідок повідомити не міг, посилаючись на те, що не пам`ятає.
		З метою усунення даних неузгодженостей судом було відновлено з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами з метою вирішення питання щодо доцільності додаткового допиту свідка ОСОБА_61 з пред`явленням йому відповідного витягу з журналу. Однак сторонами кримінального провадження відповідних клопотань про вчинення додаткових дій з цього приводу заявлено не було. Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 26 КПК України, суд приходить до переконання, що вищевказані відомості підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами, а аналіз їх допустимості та належності слід зробити відповідно до положень ст. 94 КПК України.
		З витягу журналу, наданого стороною обвинувачення, випливає, що автомобіль було доставлено «с/х». При цьому суд враховує, що сторонами кримінального провадження не надано суду відомостей, з якого саме журналу надано витяг. Також сторонами кримінального провадження не надано відомостей, які б свідчили про значення даної помітка у витягу з журналу. Посилання сторони захисту на ту обставину, що дана помітка означає доставку транспортного засобу самоходом суд до уваги не приймає, оскільки стороною захисту не мотивовано, чому вона дійшла до такого висновку і на чому саме даний висновок ґрунтується. За таких обставин дане твердження сторони захисту суд оцінює в якості припущення. При цьому суд враховує, що свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні запевняв, що вищевказаний автомобіль ним було доставлено евакуатором. Об`єктивних даних, якими було б спростовано твердження даного свідка, суду надано не було. Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на ту обставину, що свідок ОСОБА_41 повідомляв про надання працівниками СБУ йому грошей, що може свідчити про упередженість даного свідка, суд до уваги не приймає. Зокрема, свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні повідомив, що працівники СБУ з ним розрахувались за здійснення доставки автомобіля на штрафмайданчик. Об`єктивних даних, які б свідчили про здійснення інших дій зі сторони працівників СБУ з метою спонукання свідка ОСОБА_62 до надання неправдивих показань суду надано не було.
		Таким чином, аналізуючи надані сторонами кримінального провадження докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що в судовому засіданні було спростовано твердження сторони захисту про доставку автомобіля «Фольксваген» на штрафмайданчик самоходом з відповідним проникненням до нього працівників СБУ.
		Сторона захисту  адвокат ОСОБА_5  в судовому засіданні посилався на ту обставину, що під час перебування автомобіля «Фольксваген» на штрафмайданчику було здійснено несанкціоноване його відкриття та неправомірне поміщення до його салону грошових коштів. Однак, об`єктивних даних, які б свідчили про дану обставину, суду надано не було. Зокрема, посилання на пошкодження ниток та папірців, за допомогою яких було опечатано вказаний автомобіль, в судовому засіданні об`єктивно підтверджено не було у зв`язку з чим суд розцінює дані твердження в якості припущень сторони захисту. Посилання сторони захисту на здійснені фотографії, на яких зафіксовано вказані пошкодження, суд до уваги не приймає відповідно до положень ч. 12 ст. 290 КПК України, оскільки даний доказ не був відкритий стороні обвинувачення. Крім того, стороною захисту не повідомлено суду про джерело походження даного доказу. Також суд враховує, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_42 та ОСОБА_41 повідомляли, що в салоні автомобіля крізь тоновані стекла було видно папірці, схожі на купюри доларів США.
		З огляду на вищевикладене суд приходить до переконання, що підстави для визнання протоколу обшуку та відомостей, які в ньому зафіксовані, недопустимими доказами відповідно до положень ст. 87 КПК України відсутні.
		Згідно з висновком експерта № 177 від 19.08.2015 р. на поверхні 15 грошових купюр номіналом по 100 доларів США та 2 купюр номіналом по 50 доларів США, серветок, якими були зроблені змиви з рук, важеля коробки передач та переднього сидіння автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на аркуші папері зі зразком, на поверхнях серветок, якими виконані змиви з правої та лівої рук ОСОБА_6 , змиви з руля, важеля коробки передач та переднього сидіння автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , та речовина, яка знаходиться на поверхнях грошових купюр за фізико-хімічними властивостями співпадають між собою та мають спільну родову належність.
		Як судом було зазначено, відібрання змивів з рук ОСОБА_6 було проведено з порушенням вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, а тому докази, отримані за результатами даної слідчої дії, судом визнано недопустимими. Разом з тим, потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомляли, що ОСОБА_6 в салоні автомобіля перераховував надані йому грошові кошти. Обвинувачений ОСОБА_6 , заперечуючи дану обставину, повідомив, що спробував викинути надані йому грошові кошти з салону автомобіля. Таким чином, контактування рук ОСОБА_6 з наданими йому грошовими коштами було підтверджено в судовому засіданні. Крім того, в судовому засіданні було підтверджено і факт вилучення вручених ОСОБА_6 грошових коштів з салону керованого ним автомобіля.
		Суд враховує роз`яснення, надані в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності», згідно з якими обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. 
		Згідно з п. 18 вказаної Постанови отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство. 
		В судовому засіданні було встановлено, що потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було повідомлено про необхідність передачі грошових коштів для вирішення питання щодо зменшення суми викраденого їхніми синами майна шляхом підготовки відповідного висновку товарознавчої експертизи. Згідно з показаннями потерпілих дані відомості їм були повідомлені ввечері 24.06.2015 р. В судовому засіданні також було встановлено, що потерпілі погодились на передачу вказаних коштів, оскільки були впевнені у вигідності цього: в разі передачі зазначених грошових коштів, на думку потерпілих, їхні сини могли уникнути кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки. Однак суд враховує, що службові особи військової частини не є суб`єктами, уповноваженими на прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні за фактом вчинення військовослужбовцями даної військової частини крадіжки. Таким чином, суд приходить до переконання, що потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було повідомлено неправдиві відомості, що свідчить про наявність в даному випадку саме ознак шахрайства. При цьому суд враховує, що з показань потерпілих, наданих в судовому засіданні, випливає, що дані відомості потерпілим повідомив ОСОБА_7 . Разом з тим, суд враховує, що під час допиту в судовому засіданні потерпілі повідомляли, що розмови відбувались із взводним та комбатом. Прізвища відповідних осіб потерпілі під час здійснення їхнього прямого допиту не називали, а лише після назви стороною обвинувачення прізвища ОСОБА_7 потерпілі підтвердили, що вимогу про надання грошей отримали саме від останнього. 
		При цьому стороною обвинувачення суду не було надано будь-яких доказів, які б свідчили про зайняття відповідних посад (взводного, комбата) відповідними особами. В матеріалах кримінального провадження наявна характеристика на ОСОБА_7 , згідно з якою останній займає посаду комбату забезпечення в/ч НОМЕР_1 . Однак, суд враховує, що потерпілі в судовому засіданні перед початком допиту повідомили, що з присутніх у залі засідань впізнають лише ОСОБА_6 . Крім того, з наданих стороною обвинувачення матеріалів випливає, що контроль за вчиненням злочину було санкціоновано саме відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_6 . Відомостей про причетність ОСОБА_7 до злочину, що готується, суду надано не було. Також суд враховує, що на день передачі потерпілими ОСОБА_6 грошових коштів, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_7 на території військової частини був відсутній, а перебував у відрядженні. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 факту наявності розмови з потерпілими 24.06.2015 р. не заперечував, зазначаючи, що проведення зустрічі та розмови з батьками затриманих військовослужбовців віднесено до його повноважень згідно з посадовою інструкцією. Відповідна посадова інструкція ОСОБА_7 предметом дослідження в судовому засіданні не була, однак стороною обвинувачення не надано суду жодного об`єктивного доказу, яким дане твердження обвинуваченого ОСОБА_7 було б спростоване. В подальшому, як слідує з показань обвинуваченого ОСОБА_7 , він жодних розмов з потерпілими не мав. Також обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що за наказом командира військової частини він 24.06.2015 р. зустрівся з ОСОБА_6 з приводу консультацій щодо затриманих військовослужбовців. В ході зазначеної зустрічі ОСОБА_6 повідомив лише, що справа розглядатиметься в суді. Суд враховує, що згідно з показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 він раніше з обвинуваченим ОСОБА_6 знайомий не був і після зустрічі 24.06.2015 р. з ним більше не зустрічався.
		Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що на прохання свого родича  ОСОБА_63  він зустрівся з військовими з приводу затримання військовослужбовців. Одним з них була особа на ім`я ОСОБА_17 . В подальшому саме особа на ім`я ОСОБА_17 представила йому двох жінок  батьків затриманих військовослужбовців.
		Показання обвинувачених стосовно відсутності між ними домовленості про отримання від потерпілих грошових коштів узгоджуються між собою. Крім того, стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинувачених надано суду довідку про опрацювання інформації про зв`язок номерних об`єктів. Із зазначеної довідки випливає, що ОСОБА_64 безпосередньо з ОСОБА_13 телефонних контактів не мав, натомість ОСОБА_65 мав такі контакти з ОСОБА_12 та ОСОБА_66 . 
		В судовому засіданні при цьому було встановлено, що ОСОБА_64 за наказом свого керівника - командира військової частини  зустрівся з ОСОБА_13 для отримання консультацій стосовно затриманих військовослужбовців. З показань потерпілих, наданих в судовому засіданні, випливає, що ОСОБА_7 самостійно не приймав рішення про суму коштів, які необхідно передати для вирішення питання щодо не притягнення їхніх синів до кримінальної відповідальності. Суд також враховує, що в день зустрічі потерпілих з ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_64 був у відрядженні, тому їх біля КПП військової частини очікував ОСОБА_12 , який і повідомив потерпілим, що приїхав ОСОБА_65  людина, яка допоможе вирішити питання стосовно їхніх синів. Об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у ОСОБА_67 умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілих, суду надано не було. Крім того, ОСОБА_65 в судовому засіданні підтвердив, що розмову стосовно затриманих військовослужбовців він мав саме з особою на ім`я ОСОБА_17 .
		Однією із засад кримінального провадження, як зазначено у ст. 7 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 р., остаточне рішення від 17.06.2011 р. (пункт 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
		Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що обвинувачений ОСОБА_64 був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_68 та не встановленої в судовому засіданні особи на заволодіння грошовими коштами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Дані обставини, на думку суду, не можуть свідчити про наявність у ОСОБА_67 умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілих. Як наслідок, на переконання суду, стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_67 наявний склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_64 відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України підлягає виправданню.
		Разом з тим, суд приймає до уваги, що згідно з повідомленням т.в.о. начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ОСОБА_69 від 25.06.2015 р. ОСОБА_12 вимагає неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів розміром 1 тис. доларів США у військовослужбовця даної частини ОСОБА_10 за вирішення питання щодо уникнення останнім відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 410 КК України. Також з даного повідомлення слідує, що для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_12 планує залучити колишнього співробітника органів внутрішніх справ ОСОБА_6 .
		На підставі вказаної довідки та заяви потерпілої ОСОБА_8 було внесено відомості до ЄРДР і військовим прокурором винесено постанову про здійснення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_12 у формі імітування обстановки злочину із використанням спеціальних хімічних речовин шляхом нанесення їх на банківські купюри, які будуть представлятись в якості неправомірної вигоди. 
		Таким чином, посилання сторони захисту на ту обставину, що проведення будь-яких слідчих дій, в тому числі й здійснення контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_6 не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. 
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 стосовно того, що потерпілі опинились у його автомобілі, оскільки він мав намір їхати у своїх справах і мав підвезти потерпілих суд оцінює критично. В судовому засіданні, зокрема, з показань потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_70 , а також з протоколу контролю за вчиненням злочину випливає, що потерпілі по черзі сідали на переднє пасажирське сидіння керованого ОСОБА_6 автомобіля, де передавали останньому грошові кошти.
		Відповідно до п. 24 вищезазначеної Постанови ВСУ злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину. 
		В судовому засіданні об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення ОСОБА_6 будь-яких дій, які охоплюються об`єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 190 КК України, встановлено не було. Однак, суд враховує, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні вказали, що коли вони приїхали до КПП військової частини, їх зустрів ОСОБА_12 , який сказав, що скоро приїде людина, якій потрібно буде передати грошові кошти. Поведінка ОСОБА_6 після його приїзду до КПП і зустрічі з потерпілими свідчить про те, що він був обізнаний про роль, яка йому відведена у вчиненні інкримінованого йому злочину. 
		Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 24 вищевказаної Постанови ВСУ, дії особи, яка безпосередньо не брала участі у вчиненні злочину, але порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину, належить кваліфікувати як співучасть у скоєному у формі пособництва з посиланням на частину п`яту статті 27 КК України.
		Крім цього, суд враховує, що ч. 1 ст. 15 КК України дано визначення, відповідно до якого замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
		В судовому засіданні встановлено, що розпорядитись грошовими коштами, отриманими від потерпілих, ОСОБА_6 не мав можливості у зв`язку з його затриманням. 
		Таким чином, суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_6 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками закінченого замаху в пособництві на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
		При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_65 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, у вчиненому розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_65 у вчиненому не розкаявся, про що свідчить його поведінка в судовому засіданні, завдана потерпілим шкода не відшкодована.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_68 , судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_68 , судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, думку потерпілих щодо виду та міри покарання для обвинуваченого, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства не можливе, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, буде покарання у виді обмеження волі.
		Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Згідно з положеннями ст. 124 КПК України судові витрати за проведення криміналістичних досліджень підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7  у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України, визнати невинним і виправдати в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2015 р. за № 42015020420000177, в частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,  закрити.
		Визнати  ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши не залишати місце проживання без дозволу суду та з`являтись до суду за першою ж вимогою.
		Речові докази: змиви з рук ОСОБА_6 , з рульового колеса, сидінь та важеля перемикання передач, зразки серветок, зразок фарбуючої речовини, що знаходяться в камері зберігання речових доказів ВМВ УМВС України у Вінницькій області,  знищити.
		Речові докази: грошові кошти в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) доларів США, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження,  повернути потерпілим ОСОБА_71 та ОСОБА_9 . 
		Речові докази: оптичні диски, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження,  залишити в матеріалах справи.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 2612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 55 коп. витрат за проведення криміналістичних досліджень.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...