Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17438/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2016. Зареєстровано: 31.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2016.
Дата набрання законної сили: 08.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.10.2016Справа №910/17438/16
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті»
		до Міністерства оборони України                                                                       
		третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -   Публічне акціонерне товариство «Банк Восток»                                                                       
		про зобов'язання вчинити дії та внесення змін до договору
		 
		Суддя Бондарчук В.В.
		 
		Представники: 
		від позивача: Приходько Я.М.;
		від відповідача: Кривошея Д.А.;
		від третьої особи: Саричева Н.А.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі-відповідач) про: 
		- зобов'язання Міністерства оборони України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» гарантію виконання зобов'язань від 16.05.2016 № ДГ2016-0057, видану Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» на суму 8 189 991, 00 грн.;
		- внесення змін до договору № 286/1/16/16 від 18.05.2016 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення, виклавши додаткову угоду № 4 до договору № 286/1/16/16 від 18.05.2016 у редакції, наведеній у позовній заяві.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збільшення цін на нафту та нафтопродукти на світових ринках протягом квітня-червня 2016 року, обумовило неможливість виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором у строк, що передбачений договором та додатковими угодами до нього (60 днів з дати підписання договору), та стало підставою підвищення вартості палива за договором, при цьому, при підписанні додаткових угод до договору між сторонами не було погоджено питання щодо встановлення нових строків виконання зобов'язань за договором, що є необхідним у зв'язку зі зміною вартості палива за договором. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, залучено до участі   у розгляді справи третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -   Публічне акціонерне товариство «Банк Восток».
		Також, разом із позовною заявою через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд:
		- заборонити  Міністерству оборони України заявляти вимоги Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» про виконання зобов'язань за гарантією виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 до моменту набрання законної сили рішенням у справі;
		- заборонити Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» здійснювати будь-які дії на виконання гарантії виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 та/або договору гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, укладеного між ТОВ «Трейд Коммодіті» та ПАТ «Банк Восток», до моменту набрання законної сили рішенням у справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» про забезпечення позову задоволено частково,зокрема,  до вирішення спору у справі № 910/17438/16 по суті та набрання рішенням суду законної сили вжито заходи до забезпечення позову, а саме, заборонено Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» вчиняти будь-які дії на виконання гарантії виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 та/або договору про надання гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю  «Трейд Коммодіті» та Публічним акціонерним товариством «Банк Восток».
		Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 ГПК України, через неявку представника Міністерства оборони України та неналежне виконання останнім вимог суду.
		24.10.2016 через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує з підстав необґрунтованості.
		У даному судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримали заявлені позовні вимоги.
		Представник відповідача проти позову заперечив.
		Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом. 
		У судовому засіданні 24.10.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (далі - позивач) та Міністерством оборони України (далі - відповідач) укладено договір № 286/1/16/16 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (далі - договір). 
		Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язався поставити паливо згідно специфікації, а відповідач зобов'язався забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно зі специфікацією до вказаного вище договору: Паливо дизельне ДТ-З-К5, клас 2, строк постачання - 60 днів з дати підписання договору, кількістю 9 000 тон, загальною вартістю 163 799 820,00 грн.
		Згідно п. 4.6. договору, ціна за договором коригується за погодженням сторін у порядку, визначеному статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у тому числі у зв'язку із зміною ринкової ціни на продукцію (зміна кон`юктури ринку) та/або прийняття нормативно-правових актів, що впливають на формування рівня цін та/або пропорційної зміни ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти.
		Пунктом 5.5. договору передбачено, що договір вважається виконаним, при умові постачання продукції не менше 99% від загального обсягу.
		За умовами пункту 11.1. договору, позивач забезпечив виконання свої зобов`язань за договором у розмірі 5% від суми договору (гарантія виконання зобов`язань від 16.05.2016 №ДГ2016-0057, видана ПАТ «Банк «ВОСТОК» на суму 8 189 991,00 грн.).
		Відповідно до пункту 11.1.1. договору, відповідач зобов`язаний повернути позивачу забезпечення виконання договору не пізніше 3 банківських днів після документального підтвердження виконання останнім не менше 99% від загального обсягу за договором.
		Згідно п. 11.1.3. договору, якщо будуть мати місце порушення щодо виконання умов цього договору, або поставлено продукції менше 99% від загального обсягу, забезпечення виконання договору не повертається.
		Згодом, позивач листом №18-05/16-6 від 18.05.2016 звернувся до відповідача з питанням корегування договірних цін в бік збільшення у зв'язку з тим, що станом на 17.05.2016 вартість нафти марки Brent вперше з листопада 2015 року зросла вище 49 доларів США за барель та встановила річний рекорд. Тобто, з моменту подання пропозиції ТОВ «ТРЕЙД КОММОДІТІ» на конкурсні торги, а саме з 19.04.2016, ціна на нафту марки «BRENT» зросла на 11,97%. Середнє котирування на «Diesel 10 ppm», опубліковане в «Platt's European Marketscan» під заголовком «FOB MED (Italy)», станом на 17.05.2016 становило 437,00 доларів США, тобто, порівняно з 19.04.2016, зросло на 18,03%.
		За результатами проведених переговорів між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 06.06.2016 до договору № 286/1/16/16 від 18.05.2016, у відповідності до якої було збільшено вартість одиниці палива за договором та викладено специфікацію до договору в наступній редакції: Паливо дизельне ДТ-З-К5, клас 2, строк постачання - 60 днів з дати підписання договору, кількістю 8 182 тон, загальною вартістю 163 795 458,00 грн.
		Вже 06.06.2016, позивач вдруге звернувся до відповідача з листом №06-06/16-12 від 06.06.2016 р. з питанням корегування договірних цін в бік збільшення у зв'язку з тим, що станом на 02.06.2016 року вартість нафти марки Brent вперше в 2016 році зросла вище 50 доларів США за барель, тобто, з 19.04.2016, ціна на нафту марки «BRENT» зросла на 13,65%. Середнє котирування на «Diesel 10 ppm», опубліковане в «Platt's European Marketscan» під заголовком «FOB MED (Italy)», станом на 02.06.2016 становило 448,75 доларів США, тобто, порівняно з 19.04.2016, зросло на 21.20%.
		15.06.2016 за результатами проведених переговорів між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору № 286/1/16/16 від 18.05.2016 р., у відповідності до якої було збільшено вартість одиниці палива за договором та викладено специфікацію до договору в наступній редакції: Паливо дизельне ДТ-З-К5, клас 2, строк постачання - 60 днів з дати підписання договору, кількістю 7 893,787 тон, загальною вартістю 163 795 448,75 грн.
		17.06.2016 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору № 286/1/16/16 від 18.05.2016, у відповідності до якої змінено пункт 1.1. договору в частині специфікації та викладено останню в наступній редакції: Паливо дизельне ДТ-З-К5, клас 2, паливо дизельне клас 1 (СS 51), строк постачання - 60 днів з дати підписання договору, кількістю 7 893,787 тон, загальною вартістю 163 795 448,75 грн.
		25.07.2016 позивач звернувся до відповідача з листом № 25-07/16-01МО з проханням підписати додаткову угоду до договору № 286/1/16/16 від 18.05.2016, в редакції що додавалася до листа, проте відповідачем запропонованої додаткової угоди не підписано.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення п. 11.1.1. договору не повернув позивачу гарантію виконання зобов`язань за договором від 16.05.2016 №ДГ2016-0057, видану ПАТ «Банк Восток» на суму 8 189 991,00 грн., а також позивачем було дотримано порядок внесення змін до договору, передбачений ст. 188 ГК України та ст. 652 ЦК України у запропонованій позивачем редакції, яка направлялася листом від 25.07.2016.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено паливо дизельне клас 1 (СS 51) за кількістю, асортиментом та адресою, що встановлена відповідачем у рознарядці, яка додавалася до додаткової угоди №3 від 17.06.2016. 
		При цьому, суд відзначає, що остаточна специфікація продукції, яка поставлена позивачем відповідачеві, була встановлена за погодженням сторін після підписання договору №286/1/16/16 від 18.05.2016, а саме 17.06.2016.
		Крім того, 17.06.2016 року була встановлена нова ціна за одиницю товару та змінена кількість продукції, що підлягала поставці позивачем відповідачеві, у чіткій відповідності до положень частини 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», при цьому, зазначена зміна не призвела до збільшення суми договору, що спростовує твердження відповідача, викладені у відзиві.
		Судом враховано, що підставою для укладення між сторонами додаткових угод  №1, №2 та №3 став факт неможливості позивача приступити до виконання зобов`язань через збільшення цін на нафту та нафтопродукти на світових ринках за період часу, коли формувалася та подавалася цінова пропозиція позивача до часу підписання договору №286/1/16/16 від 18.05.2016.
		Підписанням вказаних додаткових угод відповідач фактично погодився зі вказаними обставинами, тобто з неможливістю приступити позивачем до виконання зобов`язань з 18.05.2016, а всі істотні умови зобов`язань за договором №286/1/16/16 від 18.05.2016. остаточно були погоджені між сторонами лише з підписанням 17.06.2016 року додаткової угоди №3, після чого позивач і приступив до виконання зобов`язань.
		Судом також враховано, що позивачем проведено поставку товару у строк менше 60 днів з моменту підписання додаткової угоди №3 та погодження між сторонами всіх істотних умов договору, зокрема, специфікації товару, кількості товару, який поставляється, та ціни його одиниці.
		За умовами пункту 5.5. договору, договір вважається виконаним, при умові постачання продукції не менше 99% від загального обсягу.
		Судом встановлено, що позивачем проведено поставку товару у необхідній кількості згідно видаткових накладних, що також не заперечується і самим відповідачем.
		Відповідно до п. 5.4. договору, продукція, яка буде поставлена без згоди відповідача, з порушенням положень договору приймається одержувачем відповідача на відповідальне зберігання. Постачальник зобов'язаний у 5 денний строк з дня отримання письмового повідомлення від відповідача (одержувачів відповідача) про прийняття продукції на відповідальне зберігання, розпорядитися не прийнятою до використання одержувачем відповідача продукцією.
		В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що хоча б частина товару чи партія товару поставлена позивачем була прийнята одержувачами відповідача на відповідальне зберігання, доказів зворотного суду не надано, що також додатково свідчить про проведення поставки товару позивачем у відповідності з положеннями договору №286/1/16/16 від 18.05.2016 та без жодних порушень його умов.
		Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за умовами договору №286/1/16/16 від 18.05.2016.
		При цьому, кожна із сторін за договором отримала те, на що вона розраховувала, під час укладення договору №286/1/16/16 від 18.05.2016 та його додаткових угод.
		Тому з моменту документального підтвердження позивачем поставки товару, а саме з моменту оформлення останньої видаткової накладної від 21.07.2016, відповідач був зобов`язаний протягом 3-х банківських днів повернути позивачеві забезпечення виконання договору, тобто гарантію від 16.05.2016 №ДГ2016-0057, видану ПАТ «Банк «ВОСТОК» на суму 8 189 991,00 грн.
		Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Проте відповідач свого обов`язку не виконав.
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
		Додатково, суд відзначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 статті 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
		Зі змісту гарантії №ДГ2016-0057 від 16.05.2016, виданої ПАТ «Банк «ВОСТОК» на суму 8 189 991,00 грн. вбачається, що банк гарантував оплату суми коштів після одержання письмової вимоги відповідача, в якій би стверджувалося про те, що позивач не виконав свої зобов`язання щодо постачання товару відповідно до договору.
		Тобто, вказана гарантія підлягає застосуванню виключно у разі порушення позивачем свого зобов`язання з поставки товару.
		Водночас, судом встановлено, що позивач здійснив поставку товару відповідачеві належним чином, відповідно підстави для реалізації відповідачем інструменту банківської гарантії відсутні, так як основне зобов`язання - поставка товару, позивачем виконано.
		Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Отже, враховуючи наведене, суд визнає обгрунтованою вимогу позивача про зобов`язання відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» гарантію виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, видану Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» на суму 8 189 991, 00 грн.
		Щодо вимоги позивача про внесення змін до договору, суд зазначає таке.
		Як встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		В свою чергу, частиною 1-2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Таким чином, законодавство чітко визначає порядок внесення змін до договору, та передбачає, що таке внесення має відбуватися лише за згодою сторін угоди, а у випадку, коли певної згоди не досягнуто, заінтересована сторона вправі звернутися до суду, при умові одночасного існування чотирьох умов.
		Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов після настання істотної зміни обстановки в момент підписання додаткової угоди №3 (17.06.2016 року), а позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання, що спростовує наявність у даному спорі такої обставини, як «виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору».
		Таким чином, відсутні одночасно чотири умови, які визначені статтею 652 ЦК України, за наявності яких можлива істотна зміна обставин та можливість зміни спірного договору, відповідно суд визнає необґрунтованою та відмовляє у задоволенні вимоги про внесення змін до договору від 18.05.2016 № 286/1/16/16 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення, виклавши додаткову угоду № 4 до договору від 18.05.2016 № 286/1/16/16 у редакції, наведеній у позовній заяві.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  
		Керуючись   ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» задовольнити частково. 
		2. Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код - 00034022) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (51934, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, проспект Аношкіна, буд. 80/1, кв. 24,41,42, ідентифікаційний код - 30536344) гарантію виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, видану Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» на суму 8 189 991, 00 грн.
		3. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код - 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (51934, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, проспект Аношкіна, буд. 80/1, кв. 24,41,42, ідентифікаційний код - 30536344) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.
		4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
		5. Видати накази після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повний текст рішення складено: 28.10.2016.
		 
		    
		 
		          Суддя                                                                                                       Бондарчук В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...