Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/9386/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2016. Зареєстровано: 31.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2016.
Дата набрання законної сили: 25.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 жовтня 2016 року Справа № 904/9386/14 
		           Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		 Самусенко С.С. - головуючого, Картере В.І., Плюшка І.А.,розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"на ухвалу  та постановугосподарського суду Дніпропетровської області              від 23.06.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016за результатами розгляду скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер"на діїдержавного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києвіу справі№ 904/9386/14господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Брівер"доПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"за участювідділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києвіпростягнення 142 195,00 доларів США та 509 148,81 грн.за участю представника від позивача: Чунжин В.С.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2016 касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" у справі №904/9386/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Плюшко І.А. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.10.2016.
		За заявою ТОВ "Брівер" здійснювалось фіксування судового процесу у справі №904/9386/14 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		 
		1.          Встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини, які передували зверненню позивача зі скаргою на дії ДВС
		 
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 у справі №904/9386/14, залишеним без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 та Вищого господарського суду України від 21.05.2015, позов задоволено частково, розірвано укладені між ПАТ КБ "Приватбанк" та  ТОВ "Брівер" договори валютного та гривневого рахунку; вирішено стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Брівер" 137 000,00 доларів США, що еквівалентно 2 465 967,53 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); 490 549,81 грн.; пеню в сумі 4 795  доларів США, що еквівалентно 86 308,86  грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); пеню в сумі 17 169,00 грн.; 63 635,90 грн. судового збору, присуджено до стягнення з ТОВ "Брівер" в дохід Державного бюджету України 8256,50 грн. судового збору. 
		08.04.2015 на виконання рішення та постанови господарським судом Дніпропетровської області видано відповідні накази.
		05.04.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50674173 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 у справі №904/9386/14 про стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості.
		Боржнику надано строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа протягом семи днів з моменту винесення постанови та попереджено останнього, що при невиконанні рішення у вказаний строк в добровільному порядку заборгованість буде стягнута в примусовому порядку.
		 
		Начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві за власної ініціативи проведено перевірку виконавчого провадження №50674173. За результатами перевірки 10.05.2016 винесено постанову, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2016 №50674173 та заходи примусового виконання, вчинені державним виконавцем при виконанні даного виконавчого провадження, зобов`язано державного виконавця Гречух О.Я. зняти арешт з майна боржника та коштів боржника та винести постанови у відповідності до вимог чинного законодавства України.
		Приймаючи зазначену постанову, начальник відділу послався на ст.20 Закону України "Про виконавче провадження".
		 
		В подальшому на виконання зазначеної постанови 10.05.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної  виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
		 
		2. Зміст та мотиви скарги позивача на дії державного виконавця
		 
		23.05.2016 ТОВ "Брівер" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №904/9386/14.  ТОВ "Брівер" просило суд визнати незаконними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві при проведенні перевірки виконавчого провадження в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2016 (ВП №50674173), скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження ВП №50674173 від 10.05.2016, винесену начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.05.2015 ВП №50674173, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відновити  виконавче провадження (ВП №50674173) по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/9386/14 від 08.04.2015.
		 
		3. Стислий виклад суті ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
		 
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2016 у справі № 904/9386/14 (суддя Соловйова А. Є.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду від 11.08.2016 (судді: Кощеєв І.М. - головуючий, Євстигнеєв О.С., Пархоменко Н.В.), скаргу задоволено частково, визнано незаконними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві при проведенні перевірки виконавчого провадження в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2016.( ВП №50674173 ); визнано недійсною постанову про перевірку виконавчого провадження ВП №50674173 від 10.05.2016, винесену начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві;  визнано недійсною постанову про відмову  у відкритті виконавчого провадження від 10.05.2015 ВП № 50674173, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві; зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві  відновити  виконавче провадження (ВП № 50674173) по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/9386/14  від 08.04.2015. В іншій частині скаргу відхилено.
		Задовольняючи частково скаргу, суди послалися на те, що у державного виконавця були наявні всі правові підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №50674173, оскільки ТОВ "Брівер" подано заяву про прийняття виконавчого документа до виконання за місцезнаходженням майна ПАТ КБ "Приватбанк".  Заявник скористався правом стягувача щодо вибору місця  виконання рішення, прямо передбаченого ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", яка не пов`язує визначення органу державної виконавчої служби з виконання рішення за місцезнаходженням постійно діючого органу боржника або його майна, зі способом виконання рішення (стягнення грошових коштів або звернення стягнення на майно). В іншій частині скаргу ТОВ "Брівер" відхилено з тих підстав, що має місце тотожність заявлених вимог.
		 
		4. Підстави, з яких оскаржено ухвалу та постанову господарських судів
		 
		Не погоджуючись із наведеними вище ухвалою та постановою, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Брівер".
		Відповідач посилається на те, що постійно діючий орган ПАТ КБ "Приватбанк" знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, тому відповідно до вимог законодавства примусове виконання судового наказу відноситься за територіальністю до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Дніпропетровську. 
		В даному випадку порушене право боржника та сам порядок звернення стягнення, адже згідно Закону України "Про виконавче провадження" лише при відсутності коштів та інших цінностей, звертається стягнення на майно.
		В ПАТ КБ "Приватбанк" достатньо коштів на рахунках для погашення заборгованості за наказом № 904/9386/14 на користь ТОВ "Брівер". 
		Скаржник вважає правомірною постанову про перевірку виконавчого провадження №50674173 та винесеною відповідно до вимог законодавства. Начальником Подолянко І. А. встановлено місцезнаходження боржника і з метою не порушення вимог норм законодавства скасовано всі попередні постанови та винесено постанову про відмову на підставі ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".
		 
		5. Доводи, викладені у запереченнях на касаційну скаргу
		 
		У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Брівер" посилається на правильне застосування судами норм права, в тому числі ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", за якою право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.  
		Позивач вважає, що місцем виконання рішення може бути місцезнаходження майна боржника.
		Позивач вказує, що вже звертався до ВПВР УДЖВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за місцем реєстрації боржника. Вказане виконавче провадження тривало з 14.04.2015 по 19.10.2015 та рішення виконано не було.
		Державним виконавцем запропоновано ТОВ "Брівер" здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню, проте останній відмовився, оскільки виконавче провадження тривало майже 6 місяців та ніякого стягнення чи опису майна не відбулося.
		У зв`язку з цим постановою від 19.10.2015 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
		При ознайомленні з матеріалами ВП №50674173 позивач дізнався, що будь-яке списання грошових коштів з рахунків ПАТ КБ "Приватбанк" неможливо взагалі.
		Також ТОВ "Брівер" вказує на порушення своїх прав як власника коштів, оскільки у зв`язку з невиконанням рішення суду його позбавлено можливості та обмежено права розпоряджатися та користуватися грошовими коштами, що знаходяться в ПАТ КБ "Приватбанк".
		 
		6. Норми права, на які звертається увага у справі
		 
		Статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України передбачено право боржника оскаржити до господарських судів дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
		 
		За ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
		Відповідно до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження"  виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. 
		 
		За ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. 
		 
		7. Норми права та мотиви, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови
		 
		Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. 
		За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Із статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що місце виконання судового рішення пов`язується законодавцем з фактичним місцезнаходженням постійно діючого органу боржника або його майна. 
		Право вибору місця виконання за цією нормою належить стягувачу.
		 
		Судами встановлено, що заяву про прийняття виконавчого документа наказу №904/9386/14 від 08.04.2014 до виконання подано ТОВ "Брівер" за місцезнаходженням майна ПАТ КБ "Приватбанк".
		 
		ТОВ "БРІВЕР" надало державному виконавцю документи, які підтверджували знаходження на території міста Києва майна боржника - ПАТ КБ "Приватбанк", а саме дві інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме  майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості №55942021 та № 55941392.
		 
		Таким чином, заявник скористався правом стягувача щодо вибору місця  виконання рішення, яке передбачено ст.20 Закону України "Про виконавче провадження".
		 
		Крім того, судами встановлено, що відповідно до листа Національного Банку України від 06.05.2016 за №55-0004/39357 на /230/9 від 26.04.2016, адресованого відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, повернута без виконання постанова про арешт коштів боржника ПАТ КБ "Приватбанк" у зв`язку з тим, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі 202/324/16-ц провадження № 4-с/202/12/2016 заборонено Національному банку України вчиняти будь-які дії щодо накладання арешту, стягнення, примусового списання коштів за платіжними та іншими вимогами Державної виконавчої служби України та будь-яких її правонаступників з кореспондентських рахунків ПАТ КБ "Приватбанк".
		 
		З урахуванням викладеного вище колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарські суди дійшли правильного висновку про часткове задоволення скарги ТОВ "Брівер".  У державного виконавця були наявні правові підстави для відкриття виконавчого провадження з огляду на норми ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", а начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві неправомірно скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2016 №50674173 та заходи примусового виконання.
		 
		8. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. 
		 
		Посилання скаржника на порушення господарськими судами норм права не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді справи, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення.
		Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 у справі №  904/9386/14 залишити без змін.
		 
		Головуючий суддя                                                                                 С. Самусенко
		 
		Судді:                                                                                                    В. Картере
		 
		 І. Плюшко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...