Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/1381/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2016. Зареєстровано: 01.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2016.
Дата набрання законної сили: 13.02.2017
Результат оскарження 13.02.2017 Апеляційний суд Вінницької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		1-кп/130/173/2016 
		130/1381/16-к
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 31.10.2016 р. м. Жмеринка
		Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		секретаря: ОСОБА_2 ,
		з участю сторін та учасників провадження:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 , 
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Жмеринці кримінальне провадження №1-кп/130/173/2016 (130/1381/16-к), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015020420000174 від 15.06.2015 року відносно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Івча Літинського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , вдівця, не працюючого, з повною середньою освітою, військовозобов`язаного, не судимого, 
		за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України, -
		 
		 в с т а н о в и в:
		 
		19.04.2015 р. приблизно о 03-40 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу місця №43 у вагоні №14 нічного швидкого потягу №118 сполученням Чернівці-Київ, який слідував по залізничному перегону поблизу станції Жмеринка, що в Жмеринському районі Вінницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи виниклий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс пасажиру ОСОБА_8 один удар ножем із надписом «Columbia JinLang Company» в передню черевну стінку, заподіявши йому колото-різане поранення живота з пошкодженням попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, яке згідно висновку №367 від 21.05.2015 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному зв`язку з настанням 19.04.2015 р. о 13-03 год. смерті ОСОБА_8 у Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. 
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. 
		Цивільний позов не заявлено.
		Також, ОСОБА_4 19.04.2015 р., діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, тримаючи при собі ніж із надписом «Columbia JinLang Company», у м. Вінниці зійшов із нічного швидкого потягу №118 сполученням Чернівці-Київ, в якому він їхав, та попрямував до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, який розташований за адресою м. Вінниця, вул. Свердлова, 185, де близько 10.00 - 12.30 год. у приміщенні контрольно-пропускного пункту №2 збув вказаний ніж із надписом «Columbia JinLang Company», який відповідно до висновку експерта №259-Х від 15.06.2015 р. відноситься до холодної зброї, слюсарю господарчого відділення господарчого взводу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону старшому солдату ОСОБА_9 за 120 грн., який в подальшому добровільно видав його співробітникам правоохоронного органу. 
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння та збут іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.121, ч. 2 ст. 263 КК України не визнав повністю, однак дав покази, які свідчать про часткове визнання вини по епізоду за ч.2 ст. 263 КК України. Суду показав, що він перебував на лікуванні у м.Старокостянтинів та із іншими військовослужбовцями їхали по домах. Він автобусом поїхав в м.Хмельницький, де придбав квиток до Києва, щоб поїхати до кума у власних справах. На пероні разом із іншими військовими вжив приблизно сто грам горілки. Був одягнутий у камуфльовані штани, куртку та бушлат, мав із собою рюкзак, мав пляшку горілки 0,5 літра, зброї не мав. Він сів у потяг №118 Чернівці Київ та у плацкартному вагоні познайомився із Франковим, підсів на місце, поруч із ним, запропонував випити горілки, що була при собі. Так як у них не було стаканчиків, він купив каву, потерпілий дістав бутерброди та вони вживали горілку, заїдаючи бутербродами. Потерпілий був одягнутий у цивільне, розповідав про пасіку, про мед, а ОСОБА_4 розповідав йому про АТО. ОСОБА_4 виходив на «перекур». Через певний час до них підійшов чоловік, попросив розмовляти тихіше, дійсно виходили в тамбур за наполяганням провідника, щоб не заважати іншим пасажирам. Цей чоловік  це свідок ОСОБА_10 . ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_10 випити, він погодився та випив 50 гр. горілки, вони трішки поспілкувались та розійшлись. В пляшці залишилось менше половини горілки. Обвинувачений ліг спати на своє 19 нижнє місце. Потерпілий свою полицю, яка була на боковому місці не складав та залишився сам дрімати сидячи. Обвинувачений заснув та почув крик потерпілого «що ріжуть», дуже швидко вибіг до нього та побачив, що в проході вагону стоїть ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Вони стояли один одного впритул. Франков - спиною в напрямку до купе провідника. Івашин в лівій руці тримав ніж у чохлі, а правою тримав ОСОБА_11 за одяг. ОСОБА_4 розборонив чоловіків, та ОСОБА_11 при цьому побіг в праву сторону до провідника. ОСОБА_4 забрав ножа у ОСОБА_10 та кинув його на свою полку. При цьому він скрізь частково порваний чохол порізав свою руку об лезо ножа. Івашин сказав, що цей ніж йому дали хлопці із АТО, які «віджали його у сепаратистів», та йому щось наснилось. ОСОБА_4 на такі слова назвав ОСОБА_10 «сепаром», маючи на увазі, що той проти української сторони. ОСОБА_4 запитав, що ти наробив, ОСОБА_10 відповів, що нічого, тоді ОСОБА_4 почав виганяти його із вагону. Івашин був одягнутий у цивільне: джинси, вітрівку, став одягатись, дістав з-під багажника своєї нижньої полки рюкзак та вийшов в тамбур. ОСОБА_4 підходив до ОСОБА_11 , який знаходився в купе провідника, запитував, що сталось. ОСОБА_8 нічого не повідомляв про поріз, говорив, що його болить живіт, говорив щось незрозуміле. ОСОБА_4 розмовляв із начальником поїзда, розпитував як зробити зупинку, оскільки вже після посадки в потяг вирішив зійти в м.Вінниці до дівчини, із якою він познайомився в військовому санаторії, коли там лікувався, та яка працювала на кухні. Він неодноразово також питав про це провідницю, в тому числі і хвилин за сорок  шістдесят після відправки поїзда. ОСОБА_4 нікого на вбивав, ударів нікому не наносив, ніж належав ОСОБА_10 , який і винен у злочині, в якому його зараз обвинувачують. Крові ні на ножі, ні біля потерпілого не було. ОСОБА_4 взагалі не зрозумів, що трапилось, йому не було відомо, що ОСОБА_11 помер, а коли покидав потяг, працівників поліції не було. Події в поїзді дійсно трапились 19.04.2015 року та приблизно о 03.40 годині. Зійшовши із потягу, ОСОБА_4 двічі звертався до довідкового бюро щоб зробити зупинку квитка, однак чергового не було, а тому він прийшов до військового санаторію по вул. Свердлова в м.Вінниці приблизно о 7-8 годині до дівчини, ім`я якої назвати не зміг. З`ясувавши, що дівчина буде у другу зміну, він, виходячи, зайшов на територію другого КПП санаторію, де були два військовослужбовці. Вони пустили його погрітись, розговорились, вживали вино, яке придбав ОСОБА_4 . В розмові ОСОБА_4 показав військовослужбовцям ножа, якого вирвав у ОСОБА_10 , поклав собі до рюкзака та носив при собі, повідомив, що "віджав вказаного ножа у сепаратистів". Також ОСОБА_4 повідомив, що у нього немає коштів, однак залишив ножа військовослужбовцю на прізвище ОСОБА_12 , що був допитаний у судовому засіданні, як подарунок, грошей від продажу не отримував. Покинув КПП близько обіду та поїхав на залізничний вокзал у м.Вінниці, де його було затримано працівниками поліції, які оглянули його рюкзак, встановили особу та передали в м.Жмеринку, де із ним працював в основному слідчий ОСОБА_13 . Обвинуваченого в приміщенні лінійного відділу було переодягуто, а його речі вилучено. Він три дні утримувався в ІТТ в м.Жмеринці, поки судом було відмовлено в обранні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Однак після цього його не було звільнено. Він перебував в приміщенні лінійного відділу, поки за ним із прокуратури з м.Вінниці не прибули прокурор ОСОБА_14 та слідчий Жовновач, які посадили його в машину та повезли в прокуратуру в м.Вінницю Дорогою його переконали «взяти все на себе», оскільки у нього ще розслідувалось дезертирство, то при всіх злочинах йому пообіцяли вийти на умовне покарання. ОСОБА_4 повірив та розповів про ножа, чесно показав куди його відвіз та після того вони поїхали до військовослужбовця. Із машини його не випускали аж до приміщення прокуратури, де йому продиктували заяву, у якій він визнав себе винуватим. Вказану заяву він залишив у слідчого, як вона потрапила до скриньки прокуратури, йому не відомо. Потім він вільно перебував на території прокуратури, пообідав, чекаючи патруль. Після цього він перебував в установах попереднього ув`язнення аж до звільнення його за рішенням апеляційного суду у межах кримінального провадження по факту дезертирства. Після звільнення з-під варти він поїхав додому в с.Івча де перебував до дати затримання  до 28.03.2016 року. Під вартою перебуває до цього часу. Категорично заперечив, що він чув від потерпілого про те, що його порізали, ствердив, що не зрозумів, що відбулось, що не бачив ні медиків, ні працівників поліції, інакше, він би не покинув вагон. Ніж взяв тому, що не знав, що ним підрізали, почувався тверезим, вважає, що інкримінований злочин за ч.2 ст. 121 КК України вчинив ОСОБА_10 . Ствердив, що начальник поїзду опитував двох осіб, на підтвердження викладеної ним версії подій та складав письмові протоколи.
		Потерпілими у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 35,36). 
		Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що покійний ОСОБА_8  її чоловік. Вона дуже важко пережила його втрату. ОСОБА_15 за станом здоров`я у 58 років пішов на пенсію, мав вищу освіту, займався бджільництвом, познайомився із ОСОБА_16 із асоціації бджолярів України та мав зустрітись із нею в м.Києві. Для цього, він 18.04.2015 року зібрався їхати в м.Київ із м.Хмельницький, де постійно проживав, зібрався в дорогу, взявши із собою бутерброди, фотографії і прізвища людей, із якими мав зустрітись в м.Києві, та приблизно о 23.45 годин пішов із дому. Ножів, зброї із собою не брав. Потерпіла зачинила за ним двері та відпочивала. Під ранок 19.04.2015 року близько 4 години на її мобільний телефон із номера чоловіка відбувся дзвінок та голос чоловіка сказав: «Надя, я порізаний, спасай». Потерпілі не знали у якому поїзді їхав покійний, почали телефонувати в поліцію, на залізницю, дуже хвилювались, вважає, що чоловікові не було надано належної допомоги. Надалі син їздив в м.Вінницю сам. Потерпіла чула з чужих слів, а саме від сина ОСОБА_6 , що чоловік повідомляв, що його поранив « ОСОБА_17 в камуфляжі». Покійного ОСОБА_8 охарактеризувала з позитивної сторони, вказала, що він не вживав алкоголь, так як мав хвороби серця, був гидливий, тобто потерпілу дивує те, що він міг розпивати спиртне із незнайомцем, швидко знаходив спільну мову із сторонніми особами. У політичних поглядах підтримував Україну, хотів миру, не був конфліктний. Вказала, що обвинуваченого не пробачила, щодо призначення міри покарання погодились із прокурором, просила покарати обвинуваченого якнайсуворіше.
		Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що покійний ОСОБА_8  його батько. Потерпілий знав, що батько мав їхати в м.Київ до ОСОБА_16 , з питань очолювання ним асоціації бджолярства та мав привести фото на посвідчення. Квитка на перед не брав, мав купити на вокзалі. Приблизно о 23.45 18.04.2015 року пішов із дому, коли потерпілий вже спав. При собі мав близько 2000 грн., документи, бутерброди. Після батькового дзвінка, його розбудила мама та вони почали телефонувати до поліції, з`ясовувати, де знаходиться батько. Коли з`ясували, що батька зняли із потягу з пораненням та він в лікарні в м.Вінниці, то до них приїхали родичі ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та вони поїхали до м.Вінниці, де були 19.04.2015 року о шостій годині. Потерпілому віддали особисті речі батька, який був в операційній. Потерпілий придбав ліки, операція тривала до 11 години, а потім вийшов лікар та повідомив, що врятувати батька не вдалось та він помер. При цьому лікар повідомив, що батькові було нанесено один точний професійний удар, який зачепив багато органів та врятувати його не вдалось. Потерпілий із батьком не розмовляв. Під час операції, коли він чекав в коридорі, один із працівників лінійного відділу повідомив, що покійний ОСОБА_8 сказав працівнику «швидкої допомоги», що це зробив ОСОБА_17 в камуфляжі. Батька охарактеризував позитивно, як неконфліктного, як патріота України. Батько міг випити пива із друзями, алкоголем не зловживав. При визначенні виду і міри покарання погодився із прокурором, просив покарати обвинуваченого якнайсуворіше.
		Представник потерпілого ОСОБА_6  ОСОБА_20 суду показав, що надає правову допомогу потерпілому ОСОБА_8 , з приводу обставин вчинення злочину йому нічого не відомо. При ознайомленні з матеріалами кримінального провадження надав документи, які вважав за необхідне. Підготувати цивільний позов до початку розгляду кримінального провадження по суті не встиг, так як перебуває в лікарні.
		Експерт ОСОБА_21 суду показала, що висновок №446 від 03.11.2015 року молекулярно-генетичної експертизи підтримує повністю, при його проведенні будь-який тиск на неї не чинився. На експертизу було надано зразки крові, ніж, чохол до ножа. В результаті проведеного дослідження встановлено, що на чохлі, в тому числі на внутрішній його стороні виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами, які є змішаними та належать як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_4 . Вказані сліди могли утворитись як від контакту шляхом доторкання так і від контакту з кров`ю. Методик вирізнення, які сліди утворились від тактильного контакту, а які від контакту з кров`ю не існує. Предметом дослідження генетичних експертиз є не група крові, а генетичні ознаки, які характерні, лише для однієї людини, а тому похибка в результатах дослідження неможлива. Однаковий результат можливий лише в одно яйцевих близнюків. На поверхні ножа клітин виявлено дуже мало, тому встановити їх генетичні ознаки було неможливо. Малу кількість клітин можна пояснити тим, що ніж можна помити чи протерти, а чохол та підкладка виготовлені з тканини, які в себе увібрали кров. Також експерт ОСОБА_21 підтримала висновок №447 від 03.11.2015 року молекулярно-генетичної експертизи, згідно якої на військовій куртці, що надана на дослідження виявлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_4 та невстановленої особи жіночої статі, та не встановлено генетичних ознак зразка крові ОСОБА_8 .
		Свідок ОСОБА_22 суду показала, що вона працювала у довідковому бюро на залізничному вокзалі ст. Вінниця о 4-5 годині ранку одного дня, дату якого суду назвати не змогла, до неї у віконечко за склом звернувся пасажир, на якого у судовому засіданні вказала як на обвинуваченого ОСОБА_4 , надав квиток та пояснив, що хоче зробити зупинку в м.Вінниці. Свідок повідомила, що для цього потрібно дочекатись чергового по вокзалу. Пасажир відійшов, але через певний час знову повернувся. Свідок пам`ятає, що ОСОБА_4 надав їй квиток на поїзд № НОМЕР_1 до м.Київ, був у камуфляжному одязі, із рюкзаком, вів себе спокійно, запаху алкоголю він нього свідок не чула. Причин зупинки не повідомив. У час, коли ОСОБА_4 підходив до неї, поїзд із якого він зійшов стояв на вокзалі. Роз`яснила суду, що згідно правил пасажирських перевезень, пасажир має право один раз здійснити зупинку у русі по маршруту, про що робиться відмітка на квитку, а потім продовжити рух із тієї ж станції до кінцевої станції за наявності квитків.
		Свідок ОСОБА_23 суду показав, що він працює фельдшером у медичному пункті на залізничному вокзалі ст. Вінниця та перебував на чергуванні, коли 19.04.2015 року о 4.20 годин від чергового надійшло повідомлення про необхідність медичної допомоги у поїзді №118 на ст. Вінниця. Свідок з іншими медпрацівниками прибув до вагону №14 вказаного поїзда та побачив в купе провідника невідомого чоловіка, який лежав на підлозі головою до дверей, ногами до вікна. Вказаний чоловік був у свідомості, скаржився на біль в животі, на те, що йому погано, повідомив, що він прийшов до провідника за чаєм, та його вдарив ножем чоловік. Свідком було здійснено огляд потерпілого та виявлено рану в області живота, роздивитись яку було неможливо через те, що вміст кишківника був ззовні. Потерпілий був у важкому стані, про деталі нанесення удару не повідомив. Свідок далі у приміщення вагону не проходив, запаху алкоголю від потерпілого не чув, відлучався із вагону, щоб зустріти працівників «швидкої допомоги», які приїхали пізніше. З вагону потерпілого, який був у свідомості, виносили працівники «швидкої допомоги», працівники поліції, свідок, інші медпрацівники. В вагоні разом із свідком була також санітарка ОСОБА_24 , яка також відлучалась за медикаментами. Свідок телефону у потерпілого не бачив, дзвінків не чув. 
		Свідок ОСОБА_25 суду показав, що він 19 квітня 2015 року працював в правоохоронних органах та перебував в складі групи, коли о 04.40 год. отримав повідомлення чергового ст. Вінниця про виклик працівників міліції у поїзд. Він зайшов у 14 вагон, та побачив в купе провідника чоловіка, який лежав на підлозі головою до дверей, біля якого працювали медики. Обличчя чоловіка свідок не бачив, із ним не розмовляв, слідував вказаним потягом до ст. Київ. Поки слідчий оглядав вагон, свідок шукав предмети причетні до злочину, однак нічого не знайшов, слідів крові не пам`ятає. Було оглянуто всі туалети у всьому складі поїзду, та такого, щоб туалет був зачинений чи залишився не оглянутим не було. Підозрілих осіб не було виявлено. Пасажири стояли чи спали.
		Свідок ОСОБА_26 суду показав, що він здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 щодо нанесення ним тілесних ушкоджень до передачі кримінального провадження до військової прокуратури - з квітня по червень 2015 року. Особливості вчинення ним процесуальних дій: продовження строків досудового розслідування, призначення захисників, вручення документів не пам`ятає, так як пройшло багато часу. На той час здійснювалась ліквідація лінійних відділів, а тому кримінальні провадження передавались іншим органам.
		Свідок ОСОБА_27 суду показала, що вона працює провідником пасажирських потягів перебувала на роботі у потязі №118 сполученням Чернівці-Київ. В нічний час в квітні 2015 року у м.Хмельницький після 02 години до її плацкартного вагону №14 зайшли пасажири, серед яких спочатку зайшов ОСОБА_8 , а потім ОСОБА_4 , між собою вони спілкувались так, ніби знали один одного недавно, ОСОБА_4 виходив із вагону у магазин. У ОСОБА_8 було 43 бокове нижнє місце, а у ОСОБА_4 - 19 нижнє місце по купейній стороні та у обох без постільної білизни. Обидва пасажири сиділи на місці того пасажира, який помер  боковій стороні. Свідок запам`ятала їх розташування, так як всі бокові сидіння були вільні. ОСОБА_4 одразу прийшов за чаєм чи кавою, суперечок між ними свідок не чула, чи вживали вони алкоголь, свідок не бачила, про що спілкувались, не чула. Проїхавши певний час від м.Хмельницький ОСОБА_4 кілька разів купував напої, виходив курити, а потім свідок із свого купе провідника почула, що в вагоні відбувається розмова на підвищених тонах та вийшла, оскільки була ніч, в вагоні були пасажири із дітьми. Свідок побачила, що ОСОБА_4 та пасажир із 27 місця штовхались та сказала їм вийти в тамбур, трошки їх провела, щоб не заважати пасажирам, чула, як хтось із них сказав один одному «я такий самий військовий як ти». ОСОБА_8 залишився на місці. Коли свідок повернулась у своє купе для відпочинку, то виявила, що потерпілий ОСОБА_15 лежить на спині в її купе на полці, тримається за живіт та повідомив, що йому погано, просив викликати «швидку» та міліцію, кричав, що «ріжуть, вбивають сепаратисти», нікого до себе не підпускав, крові не було, потім перемістився на підлогу, у нього дзвонив телефон. Свідок була у стресовому стані, пішла в інший вагон до начальника поїзда та повідомила про те, що сталось та чекала в робочому купе, а потерпілий  в відпочиваючому. Начальник поїзда повідомив відповідні служби про те, що сталось, ОСОБА_4 був в військовій формі, інших пасажирів у формі не було, зброї свідок не бачила, пасажири були одягнуті, бо в вагоні було холодно. Після події у м.Вінниці до неї підійшов ОСОБА_4 та попросив квиток, повідомив, що хоче вийти із потягу, так як у нього в м.Вінниці дівчина, а тому свідок віддала йому квиток, так як не мала права не віддати квиток пасажиру на вимогу останнього. Виходячи із поїзда ОСОБА_4 бачив ОСОБА_11 , бо він проходив повз нього. Коли ОСОБА_8 знімали із потягу, він був при свідомості. Чи мав пасажир з місця 27 прізвище ОСОБА_10 , свідок не знає, чи спілкувався вказаний пасажир із потерпілим ОСОБА_8 , свідок не бачила. Вагон знаходився в хвості поїзда. Пасажир із місця 27 до сказаних подій спав, а після подій вона вказаного пасажира не бачила, він через двері її вагону не виходив. Такого, щоб у вагоні був тривалий час зачинений туалет, не пам`ятає. Наявності двох свідків, які б опитувались начальником поїзда не пам`ятає. ОСОБА_4 коли сів в потяг не повідомляв, що хоче вийти в м.Вінниці та звернувся до свідка із проханням видати квиток лише після того, як виявили ОСОБА_8 .
		Свідок ОСОБА_9 суду показав, що приблизно 19 травня 2015 року він перебував у приміщенні другого КПП Військового санаторію, що розташований в м.Вінниці по вул. Свердлова, 185. В першій половині дня, в приміщення у військовій формі підійшов обвинувачений, був напідпитку, повідомив, що він був в АТО, був на лікуванні у санаторії та знову їде, а тому йому потрібні гроші на квиток, запропонував придбати ножа у чохлі за 120 гривень, повідомив, що це трофейний ніж, «віджатий у сепаратистів». На руці в обвинуваченого свідок бачив поріз. Дані події також бачив інший черговий на прізвище ОСОБА_28 , якому обвинувачений залишив вказаного ножа, а свідок, який виходив, повернувся на КПК близько 12.30 години та придбав ніж на 120 гривень. Оглянувши ніж, свідок помітив, що ніж був брудний, а саме ніби був вимащений жиром світло-коричневого кольору, протер лезо серветкою, переніс ножа в чохлі додому за власним місцем проживання по АДРЕСА_2 , показав його дружині та більше нікому в руки не давав, а надалі вказаний ніж у чохлі добровільно видав. Вперше про долю ножа йому стало відомо, коли до нього приїхав прокурор та обвинувачений, понятих тоді не було.
		Свідок ОСОБА_29 суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає по спільній службі у військовій частині в АДРЕСА_3 . Охарактеризував обвинуваченого з негативної сторони як безвідповідального, такого, що не виконує накази керівництва, якому на чергуванні не довіряли зброю, та він «ходив в наряд» із палицею, вживав алкоголь. Були підозри відносно ОСОБА_4 щодо вчинення ним крадіжок, однак вказав, що ОСОБА_4 не конфліктний. 
		Свідок ОСОБА_30 суду показав, що він працював у Вінницькому ВМ та був в наряді на залізничному вокзалі разом із сержантом та трьома офіцерами, коли від чергового надійшло повідомлення, що в вагоні одного із поїздів була застосована зброя. Всі вирушили до вагону, потяг стояв на пероні. У потязі був медичний працівник, який вийшов та повідомив, що є ножове поранення та потрібно викликати «швидку допомогу». Потім потерпілого забрала «швидка», а свідок разом з іншими працівниками сіли в потяг та здійснювали його огляд. Потерпілий намагався говорити, однак, що точно свідок не пам`ятає. Свідок слідував потягом чи то до ОСОБА_31 , чи то до ОСОБА_32 , опитував свідків у вагоні, де відбулась подія та в іншому вагоні. ОСОБА_4 свідок не бачив ні у вагоні, ні на пероні. Нічого підозрілого свідком виявлено не було, від потерпілого відчув запах алкоголю.
		Свідок ОСОБА_33 суду показав, що був понятим при слідчій дії, а саме при впізнанні ОСОБА_4 провідником поїзда. Свідку пояснили для чого його запросили та обставини події, що відбулись. При впізнанні був ще один понятий - чоловік, прізвища якого свідок не пам`ятає. При впізнанні свідок бачив ОСОБА_4 в камуфляжному одязі, а також ще кількох чоловіків так само у камуфляжному одязі та жінка - провідниця поїзда впізнала ОСОБА_4 як особу, який їхав в поїзді, де потім виявили потерпілого. ОСОБА_34 свідок не пам`ятає, так як пройшло багато часу.
		Свідок ОСОБА_35 суду показав, що він працює в.о. начальника СВ СУ ГУНП України в Хмельницькій області та знайомий із ОСОБА_4 як із підозрюваним у кримінальному провадженні. Які саме слідчі дії ним здійснювались, свідок не пам`ятає, однак літом 2015 року, можливо у серпні ним готувалось клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке вручалось ОСОБА_4 та захиснику шляхом винесення постанови про проведення слідчих дій на іншій території, про результати виконання якої йому не відомо, так як справа у зв`язку із ліквідацією лінійних відділів була передана іншому органу досудового розслідування. Скільки було захисників у ОСОБА_4 свідок не пам`ятає, однак його клопотання було задоволено та строки продовжено.
		Свідок ОСОБА_36 суду показав, що в 2015 році після Паски він чергував на КПП військового санаторію у м.Вінниці із напарником. До обіду, близько 10 години, на КПП прийшов обвинувачений ОСОБА_4 у військовій формі та повідомив, що в нього вночі потяг на Маріуполь, та його пустили в приміщення погрітись. Далі ОСОБА_4 запропонував придбати у нього ножа в чохлі, походження якого не пояснював. У нього була перев`язана рука, та обвинувачений пояснив, що він порізався. Свідок ножа до рук не брав, бачив ножа лише в чохлі. Пробув обвинувачений на КПП близько години, пішов із КПП близько обіду, вів себе спокійно. Було таке, що свідок чи напарник відлучались відчиняти ворота. Свідок пояснив, що ножа, мабуть, придбав його напарник, за суму, приблизно 200 грн.
		Свідок ОСОБА_37 суду показала, що вона працювала слідчим у слідчому відділі ЛВ у 2015 році та була при огляді місця події у потязі Київ Чернівці у 14 вагоні. Інші працівники поліції здійснювали огляд вагона, старшим групи був ОСОБА_38 . Свідок не була на чергуванні, тому огляд вагону не здійснювала, а лише призначила ряд експертиз у кримінальному провадженні. Надалі при спілкуванні із працівниками поліції, вона чула, що потерпілий, коли був при свідомості, то називав ім`я ОСОБА_17 , як особу, що нанесла йому тілесні ушкодження, хоча сама потерпілого не бачила.
		Свідок ОСОБА_39 суду показав, що весною 2015 року він був пасажиром потягу Чернівці  Київ та їхав із Чернівців до Києва. У потяг в м.Хмельницький підсіли два чоловіки, випили по сто грам, закусили, пропонували свідку випити, так як ОСОБА_40 , та він відмовився. Далі солдатик у формі, якого, як потім дізнався свідок звати ОСОБА_17 , пішов спати, чи кудись пішов, потім свідок, приблизно хвилин за 30 почув крик потерпілого : «ріжуть-вбивають», потерпілий підскочив та побіг до провідника. Ножа свідок не бачив, сварок не чув, потім солдат підходив та казав: «за що батю вбили». Дані чоловіки їхали на бокових місцях у купе свідка. Було темно, тому свідок погано бачив, але чув про 50 грам, потім солдат пішов, але куди, свідок не знає, вважає, що спати в інше купе. Чи лягав спати потерпілий, свідок не знає. Потерпілий потім лежав на підлозі в купе провідника, головою до проходу, кричав, всі вважали, що він нетверезий та тому так себе веде. Після цих подій, десь за годину поїзд зупинився. Було таке, що ОСОБА_17 чіплявся до якогось чоловіка.
		Свідок ОСОБА_41 суду показав, що він працює фельдшером у Вінницькій міській станції швидкої допомоги. До них поступив виклик, що в потязі є потерпілий, який потребує медичної допомоги, вони прибули на перон залізничного вокзалу ст.Вінниця, де із потягу забирали потерпілого. При цьому був лікар, фельдшер, працівники медпункту та працівники поліції. У потерпілого була різана рана передньої стінки живота, він був у важкому стані, нічого не говорив, стогнав, був непритомним. На будь-яких військових свідок уваги не звертав. По дорозі до лікарні потерпілий мовчав, однак точніше ця інформація має бути зафіксовано у медичній документації. Надалі потерпілого було передано до хірургічного відділення в операційну. Свідок заходив у вагон, потерпілий лежав в купе провідника. Події відбувались у квітні-травні 2015 року.
		Свідок ОСОБА_42 суду показала, що вона їхала в середині липня 2015 року із Кам`янець-Подільського до Києва потягом. Десь на середині дороги почула шум, який її турбував, так як вона їхала із дитиною. Оскільки це була ніч та нічого не було видно, свідок не розуміла, що діється, однак десь через пів години до того, як прибула міліція, свідок чула, що провідник говорила із потерпілим, який повідомив, що його болить живіт, кричав. Свідок не бачила ні потерпілого, ні інших пасажирів, намагалась спати, не бачила, щоб хтось вживав алкоголь, про подію дізналась зі слів провідниці.
		Свідок ОСОБА_43 суду показав, що потерпілого він бачив лише зі спини та коли той лежав на підлозі в купе провідника. Всі вважали, що потерпілий нетверезий, а тому на його крики не реагували. Свідок їхав в іншому купе, ніж потерпілий. Подія була вночі. Потерпілий кричав: «я ранений, я порізаний, допоможіть» та його зняли із поїзда в м.Вінниці. Вказані події відбувались на травневі свята 2015 року, інших осіб чи конфліктів свідок не бачив. 
		Свідок ОСОБА_44 суду показав, що у 2015 році він працював прокурором Військової прокуратури гарнізону в м.Вінниці. 23 квітня зателефонували із Жмеринського ВП та повідомили про затримання ОСОБА_4 по факту нанесення тілесних ушкоджень. Свідок разом із слідчим Жовновачем через 30-40 хвилин на власному транспорті прибули до Жмеринського ЛВ, де їм повідомили, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, а процесуальне керівництво здійснювала прокуратура Хмельницької області. Оскільки в провадженні військової прокуратури перебувало кримінальне провадження по факту дезертирства ОСОБА_4 , йому запропонували проїхати до прокуратури Вінницького гарнізону, на що той погодився. Дорогою ОСОБА_4 добровільно розповів про обставини нанесення ним тілесних ушкоджень та збут ножа, з`ясувавши особу військовослужбовця, проїхали до нього додому, військовослужбовець видав ножа та вони поїхали до прокуратури для оформлення документів. Оформлення вилучення ножа здійснював слідчий Жовновач, чи були при цьому поняті, свідок не пам`ятає. Вів себе ОСОБА_4 нормально, врівноважено. Надалі процесуальне керівництво у кримінальному провадження по факту нанесення тілесних ушкоджень було передане Військовій прокуратурі Вінницького гарнізону, було створено групу слідчих, куди входив слідчий Жовновач, який здійснював процесуальне оформлення слідчих дій.
		Свідок ОСОБА_45 суду показав, що він працював на посаді слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону та був в групі слідчих, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ст.ст. 121 ч.2 та 263 ч.2 КК України. При цьому він був єдиний слідчий із Вінницької області, оскільки підслідність кримінального провадження була визначена військовій прокуратурі Центрального регіону. Свідком, зокрема, готувалось клопотання про продовження строків досудового розслідування, виносилась постанова про зупинення кримінального провадження у зв`язку із розшуком обвинуваченого, здійснювався допит матері обвинуваченого за виїздом за його місцем проживання, отримувались висновки експертиз, що проводились у м.Вінниці, допитувався ОСОБА_4 . Про клопотання про продовження строків досудового розслідування сторона захисту та обвинувачений повідомлялись безпосередньо або поштою, із направленням листа із повідомленням. Чи наявні в матеріалах справи докази такого направлення свідок не пам`ятає, але ним особисто вручалась копія вказаної постанови захиснику, однак такі дії міг вчинити і інший слідчий групи. Також в кримінальному провадженні, приблизно в вересні 2015 року було винесено постанову про зупинення провадження у справі та розшук ОСОБА_4 , який не з`являвся для проведення слідчих дій після звільнення з місць попереднього ув`язнення та отримав повістку про явку до прокуратури, на телефонні дзвінки не відповідав. Було допитано матір обвинуваченого за її місцем проживання, яка повідомила, що їй не відоме місцезнаходження ОСОБА_4 . Так само про зупинення провадження захист повідомлявся поштовим зв`язком. Поновлення провадження здійснюється у разі встановлення місця перебування особи, або встановлення фактичних даних, де вона може бути, в тому числі і за оперативними даними, однак поновлення провадження свідком не здійснювалось. Щодо обставин виготовлення клопотання про продовження строку досудового розслідування від 30.09.2015 року (т.2 а.с.188), то пояснив, що вказаний проект клопотання готувався свідком для розгляду Генеральною прокуратурою України та був вручений захиснику, але, оскільки через неявки ОСОБА_4 та оголошення його в розшук кримінальне провадження було зупинене, перебіг строків досудового розслідування зупинено, проект вказаного клопотання про продовження строку досудового розслідування від 30.09.2015 року не було направлено на розгляд та не розглядався, питання продовження строків досудового розслідування було вирішено після відновлення провадження. Кримінальне провадження кілька разів зупинялось та відновлювалось, однак точних обставин свідок не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_46 суду показав, що в провадженні військової прокуратури Вінницького гарнізону центрального регіону знаходилось кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 по факту дезертирства, тому коли із лінійного відділу ст.Жмеринка військову прокуратуру повідомили про те, що ОСОБА_4 затримано, свідок у квітні 2015 року разом із прокурором військової прокуратури Вінницького гарнізону центрального регіону на той час ОСОБА_44 , на власному автомобілі останнього виїхали з м.Вінниці до м.Жмеринка для встановлення особи затриманого військовослужбовця. ОСОБА_4 одразу після затримання було призначено захисника. Встановивши особу ОСОБА_4 , переконавшись, що він військовослужбовець, ОСОБА_4 було запропоновано проїхати до військової прокуратури в м.Вінницю, на що він погодився. ОСОБА_4 повідомив, що працівникам поліції він не довіряє, а військовій прокуратурі довіряє та дорогою в м.Вінницю, сидячи на задньому сидінні автомобіля добровільно розповів про обставини нанесення ним тілесного ушкодження у поїзді та збут ножа. Встановивши дані військовослужбовця - ОСОБА_12 , поїхали до нього додому. Наконечний виніс ніж, повідомив, що на ножі було забруднення та він його помив, та далі поїхали до прокуратури для складання документів та допиту ОСОБА_4 . Дати затримання ОСОБА_4 свідок не пам`ятає, можливо в двадцятих числах квітня 2015 року. Надалі захист ОСОБА_4 здійснювався захисником ОСОБА_47 , із яким свідок вперше побачився в ІТТ при повідомленні ОСОБА_4 про підозру. Рішення про затримання ОСОБА_4 приймалось у зв`язку із наявністю кримінального провадження по факту дезертирства, чи був ОСОБА_4 в розшуку, свідок не пам`ятає. Щодо оформлення видачі ножа Наконечним, свідок повідомив, що ніж ОСОБА_12 виніс із власного житла, та надалі, можливо поїхав в прокуратуру для оформлення документів. Вважає, що видача ножа може бути оформлена протоколом, оскільки це не суперечить нормам КПК. Чи були поняті при видачі, не пам`ятає, потрібно дивитись протокол, однак участь понятих при такій слідчій дії не є обов`язковою. Після видачі ножа, ОСОБА_4 в приміщенні прокуратури, у кабінеті слідчого була власноручно написана заява про зізнання у злочині. Будь-якого тиску чи диктування не відбувалось. Слідчим лише було надано папір та ручка. Будь-яких обіцянок, в тому числі і щодо покращення становища обвинуваченого, зміни правової кваліфікації, уникнення відповідальності свідком ОСОБА_4 не давалось. До проведення слідчих дій свідком ОСОБА_4 було роз`яснено право на захист та вручено пам`ятку про права та обов`язки. Свідком в першій половині червня готувалось клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, копія якого за п`ять днів надавалась ОСОБА_4 та захиснику, однак якому саме свідок не пам`ятає, для встановлення цих даних необхідно оглядати документи. Оскільки процесуальне керівництво здійснювалось прокуратурою Хмельницької області, то нею виносилась постанова про продовження строків. Повідомив, що кримінальні провадження розслідувались різними органами досудового розслідування, неодноразово об`єднувались та виділялись. Зокрема під час досудового розслідування епізод за ст. 408 КК України був виділений та направлений до суду. Під час складання протоколу добровільної видачі, обов`язково присутні особи, які у ньому вказані. Пояснив, що всі слідчі дії у кримінальному провадженні проводились в приміщенні прокуратури.
		Свідок ОСОБА_48 суду показав, що він у 2015 році, точної дати не пам`ятає, їхав поїздом Чернівці Київ із м.Чернівці до Києва. У нього було 27 нижнє місце у плацкартному вагоні. В купе не було нікого. Свідок взяв постіль, роздягнувся та пішов в вагон-ресторан, де побачив знайому, із якою спілкувався, випив пляшку пива та о 21-21.30 годині пішов на своє місце та ліг спати. В купе нікого не було. ОСОБА_49 у його купе підсіла дівчина, із якою свідок привітався, перекинувся кількома словами та заснув. Прокинувся свідок від того, що в сусідньому купе на бокових місцях голосно розмовляли двоє чоловіків. Старший сидів, а молодший стояв в проході та голосно говорив. Свідок піднявся та зробив зауваження, просив молодого чоловіка заспокоїтись. Один із чоловіків був молодий у військовій формі, а інший  старший у цивільному. Свідку відповів молодий та у них виникла словесна перепалка. Молодий чоловік  це обвинувачений, прізвище якого, як потім дізнався свідок  ОСОБА_50 . Таким чином ОСОБА_50 говорив свідку: «що ти мені розказуєш, я герой», вживав нецензурну лексику. Свідок повідомив, що він теж кілька днів назад був в зоні АТО. Тоді до них підійшла провідник та свідок із ОСОБА_51 на її вимогу вийшли в тамбур, щоб не кричати в вагоні, а потерпілий залишився на місці. В тамбурі вони поговорили про АТО, познайомились, та свідок вважав, що спір було врегульовано. Далі вони повернулись в вагон, підійшли до столу, де сидів потерпілий, ще порозмовляли, свідку пропонували випити, однак чи інші чоловіки пили, свідок не знає. Потерпілий показував фото, говорив щось про мед, із свідком не конфліктував, обвинуваченого називав на ім`я ОСОБА_52 . Свідок пробув біля столу 3-5 хвилин, та із подальшої розмови зрозумів, що ОСОБА_50 налаштований агресивно по відношенню до свідка, може відбутись фізичний контакт, а тому, щоб не розвивати конфлікт, повернувся до свого місця, взяв речі, які були у багажному відділенні під спальним місцем і вийшов із купе в тамбур, де простояв 10-40 хвилин, та пройшов кілька вагонів. Коли збирав речі, то із ОСОБА_51 була розмова, та він казав свідку «йди звідси». Будь-якої зброї чи нанесення будь-ким ударів потерпілому не бачив, сам ударів нікому не наносив, ножа у свідка не було. До м.Київ він їхав цим же потягом, перебував певний час в туалеті, де заснув, а потім - у тамбурі до кінцевої зупинки, бачив, як повз нього проходили працівники правоохоронних органів, вийшов із потяга по прибуттю через інший вагон. Ввечері до нього додому приїхали працівники карного розшуку. До того, як сісти в потяг свідок вжив із друзями 100 гр. горілки на залізничному вокзалі. Був одягнутий у чорну балонову куртку, вітрівку, джинси. Камуфльованого одягу на собі не мав. У 2002 році був мисливцем в Чернігівській області, де проживав. Має навики використання вогнепальної зброї. Не мав та не має мисливської зброї, в тому числі і ножа. Те, що ОСОБА_4 був агресивний, свідок зробив висновок, керуючись власним досвідом. Так ОСОБА_50 висловлювався наступним чином : «Я воював, ти - ніхто», вів себе зухвало. Прямих погроз з його боку свідку не було. Свідок відповів, що він старший та прожив життя. 
		Свідок ОСОБА_53 суду показав, що він у 2015 році працював начальником поїзда Київ-Чернівці та відпочивав на 53 місці через один вагон, де трапились події. До нього підбігла провідник та каже, що у неї в купе лежить мужчина. Свідок піднявся та пішов в купе провідника, де на підлозі побачив чоловіка, під головою якого лежало полотенце. Свідок запитав, що сталось, а чоловік повідомив, що треба викликати міліцію та медиків, бо його підрізали. Свідок, виконуючи свої обов`язки, побіг викликати відповідні служби. Коли він повернувся до вагону, то до нього підійшов молодий чоловік у камуфляжній формі та спитав як вийти у Вінниці, так щоб потім поїхати далі до Києва, куди у нього квиток. Свідок розповів про правила зупинки та хлопець покинув вагон. Далі працівники поліції оглядали вагон, свідок нікого сам не опитував, були медики та коли потерпілому надавали допомогу, то він кричав «Сепаратисти мене зарізали», «Сашко сепаратист». Ці слова потерпілого чули всі присутні.
		Свідок ОСОБА_54 суду показав, що він весною 2015 року залучався в якості понятого при вилученні ножа в приміщенні військової прокурати в м.Вінниці на другому поверсі. Він перебував на військовій службі у військовій частині, що перебуває поруч із прокуратурою та в кінці дня, коли виходив через КПП із військової частини був запрошений як понятий та йому роз`яснили, що відбуватиметься. Разом із ним був ще один понятий  чоловік, прізвища якого він не знає. При вилученні ножа також був присутній чи то слідчий, чи прокурор, та ще одна людина, яка видавала ножа. Свідок пам`ятає ніж, пам`ятає, що підписав протокол, зауважень не було. Прізвищ та подробиць події не пам`ятає, так як пройшло багато часу.
		Судом за клопотанням сторони обвинувачення виключено із об`єму досліджуваних доказів допит свідків ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 .
		Судом за клопотанням сторони захисту виключено із об`єму досліджуваних доказів допит свідків ОСОБА_64 , ОСОБА_65 .
		Судом за клопотанням потерпілих виключено із об`єму досліджуваних доказів допит свідка ОСОБА_66 .
		Також винуватість ОСОБА_4  у вчиненні інкримінованих злочинів доводиться сукупністю досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказами, що визнані судом належними та допустимими в ході оцінки їх у нарадчій кімнаті в сукупності із показами свідків, а саме:
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19.04.2015 р. (т. 2 а.с. 59), згідно якого ОСОБА_7 звернулася до Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області із заявою про те, що 18.04.2015 р. біля 24-00 год. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вийшов з місця проживання АДРЕСА_4 , на даний час місцезнаходження його невідоме та рапортом за результатами перевірки заяви (т.2 а.с. 61);
		- рапортом чергового чергової частини ЛВ на ст. Вінниця УМВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_67 від 19.04.2015 р. (т. 1 а.с.151), відповідно до якого, 19.04.2015 р. о 04-50 год. в ч/ч ЛВ на ст. Вінниця по телефону 22-03 від чергової по ст. Вінниця надійшло повідомлення про виклик працівників міліції до хвостового вагону поїзда №118 сполученням Чернівці-Київ. Під час проведення перевірки встановлено, що 19.04.2015 р. за 30 хв. після відправлення від ст. Хмельницький на перегоні Деражня-Комарівці в поїзді №118 сполученням Чернівці-Київ у вагоні №14 пасажир ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який слідував на місці №43, отримав тілесні ушкодження у вигляді рани живота. Даний пасажир бригадою швидкої допомоги №8 госпіталізований до Вінницької МКЛ ШМД. Діагноз уточнюється, проводиться перевірка;
		- формою виводу УВС на ст. Вінниця №11 від 19.04.2015 р. за повідомленням по телефону (т.2 а.с. 65-64), відповідно до якого 19.04.2015 р. о 04-50 год. до ЛВ на ст. Вінниця від чергової по ст. Вінниця надійшло повідомлення про виклик працівників міліції до хвостового вагону поїзда №118 сполученням Чернівці-Київ. Під час проведення перевірки встановлено, що 19.04.2015 р. за 30 хв. після відправлення від ст. Хмельницький на перегоні Деражня-Комарівці в поїзді №118 сполученням Чернівці-Київ у вагоні №14 пасажир ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який слідував на місці №43, отримав тілесні ушкодження у вигляді рани живота. Даний пасажир бригадою швидкої допомоги №8 госпіталізований до Вінницької МКЛ ШМД. Діагноз: проникаюче ножове поранення передньої черевної стінки живота, травматичний шок 1-го ступеня. О 14-00 год. до ЛВ на ст. Вінниця по телефолну надійшло повідомлення від чергового лікаря-реаніматолога МКЛ ШМД м. Вінниця ОСОБА_68 про те, що ОСОБА_8 після проведеного хірургічного втручання помер, не приходячи до тями. За даним фактом зареєстровано в ЄРДР за №12015020410000072 від 19.04.2015 р. за ч. 2 ст. 121 КК України;
		- висновком експерта №367 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 (т.1 а.с.176-178), яка розпочата 20.04.2015 р., а закінчена 21.05.2015 р. підсумки у якій зроблено на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , вивчення записів медичної карти №4201 стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_8 , огляду трупа, результатів лабораторних досліджень та з врахуванням обставин випадку, про те, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено поранення передньої черевної стінки з пошкодженням попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, яке могло утворитися від дії гострого предмету з колото-ріжучими властивостями, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному зв`язку з настанням смерті. Також при експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено лінійне садно на передній черевній стінці зліва від пупка, яке могло утворитися від дії гострого предмету, має ознаки легкого тілесного пошкодження і в причинному зв`язку зі смертю не стоїть. Смерть ОСОБА_8 настала від колото-різаного поранення живота з пошкодженнями попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, яке викликало розвиток гострої масивної крововтрати. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлені ознаки хронічної ішемічної хвороби серця, яка в причинному зв`язку зі смертю не стоїть. При судово-токсикологічній експертизі крові та тканин нирки від трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,8‰ та 0,4‰ відповідно, що може свідчити про нетверезий стан його на момент настання смерті;
		Суд не приймає до уваги та відкидає заявлене у судових дебатах твердження сторони захисту про недопустимість вказаного доказу із тих підстав, що вказаний висновок відповідно до вступної та описової частини містить посилання на аналіз, в тому числі документів медичної карти потерпілого, без зазначення стороною обвинувачення, яким чином та на підставі чого медичні документи, які містять охоронювану законом таємницю, залучено до матеріалів кримінального провадження, оскільки дослідивши даний доказ, судом встановлено, що експертом безпосередньо здійснювався огляд трупа ОСОБА_8 , встановлено діагноз на підставі зовнішнього та внутрішнього дослідження трупа, та встановлено як ступінь тілесних ушкоджень, так і причину смерті ОСОБА_8 , супутні хвороби та стан алкогольного сп`яніння потерпілого, зазначено клас та стаж роботи експерта, попередження про кримінальну відповідальність, висновок експерта є зрозумілим, відповідає чинним Правилам судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, не оспорювався захистом при дослідженні;
		- випискою №8712 медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданою Вінницькою міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (т.2 а.с.31), де зазначено діагноз  проникаюче ножове поранення передньої черевної стінки, травматичний шок 1 ступеню; 
		- копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2а.с.32), відповідно до якого він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Вінниця внаслідок колото різаного поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів;
		- довідкою ВМСШМД Вінницької обласної ради №422 від 27 травня 2015 року, про те, що до складу бригади ШМД №8, яка 19.05.2015 року о 04.49 здійснювала виїзд до ОСОБА_8 до потягу «Чернівці-Київ», що на залізничному вокзалі ст.Вінниця, входили лікар ОСОБА_69 , фельдшери ОСОБА_70 , ОСОБА_41 (т.2 а.с.37); 
		- висновком експерта №59-мк судово-медичної криміналістичної експертизи одного клаптя шкіри, вилученого із черевної стінки трупа ОСОБА_8 , та двох предметів його одягу і одного мисливського ножа, що розпочата 04.04.2016 р. та закінчена 07.04.2016 р. (т.2 а.с.1-12), відповідно до якого на зовнішній та лицевій поверхні, отриманих для проведення судової медико-криміналістичної експертизи як одного клаптя шкіри, вилученого із черевної стінки трупа ОСОБА_71 так і предметів його одягу виявлено наступні ушкодження шкіри та пошкодження трикотажу: досліджуваний під №1 клапоть шкіри із передньої поверхні черевної стінки  одиночна проникаюче-наскрізна котоло-різана рана із фрагментом одиночного додаткового наскрізного розрізу шкіри, по типу «ластівчиного хвоста», який відходить від правого краю цієї рани біля її нижнього, гострокутого кінця; досліджуваний під №2 трикотажний светр  два окремі, позначені відповідно №№1,2, проникаюче-наскрізні пошкодження ниток петель трикотажу, з яких: позначене №1 пошкодження  є колото-різаним пошкодженням трикотажу, розташованим в середній третині лівої половини переду даного светра, а от позначене №2 пошкодження  є вже різаним пошкодженням трикотажу, розміщеним в середній третині правої половини переду цього светра; досліджувана під №3 трикотажна майка  одиночне проникаюче наскрізне колото-різане пошкодження ниток петель трикотажу, розташоване в середній третині лівої половини переду цієї майки із одиночним додатковим наскрізним розрізом трикотажу, по типу «ластівчиного хвоста», який відходить від правого краю даного пошкодження біля його нижнього кінця. При цьому одиночна проникаюче-наскрізна колото-різана рана шкіри, вилучена із черевної стінки трупа ОСОБА_8 , як по своєму морфологічному характеру так і по кількості та локалізації співпадає із двома, одним окремим, позначеним №1, і одним не понумерованим, наскрізним колото-різаними пошкодженнями трикотажу, виявленими на лицевій поверхні середніх третин лівих половин переду досліджуваних під №№2,3 светра і майки потерпілого  а тому як ця рана шкіри, так і ці два пошкодження трикотажу могли утворитися одномоментно, за умови пошарового розміщення светра і майки на тулубі ОСОБА_8 , від одноразової дії на нитки петель трикотажу та шкіру  якогось твердого, плоского травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями характерними, в тому числі, і для ножа із однобічно-гострим клинком, який має недеформоване гострокутне вістря, одне гостре лезо та тупий, «П» подібної форми на своєму поперечному перерізі, «обушок» із добре вираженими боковими ребрами. Пов`язані ж як із цією колото-різаною раною шкіри, так і з колото-різаними пошкодженнями ниток петель трикотажу переду досліджуваної під №3 майки  одиночні додаткові наскрізні розрізи шкіри та трикотажу, які по типу «ластівчиного хвоста» відходять від правих країв, біля нижніх, нанесених лезом клинка травмуючого предмету, кінців, як рани шкіри, так і пошкодження трикотажу  також могли утворитися одномоментно  від одноразової ріжучої дії предмету чи знаряддя, під час його вилучення із черевної стінки потерпілого ОСОБА_8 . А от окреме, позначене №2, проникаюче-наскрізне різане пошкодження ниток петель трикотажу, виявлене в середній третині правої половини переду досліджуваного під №2 светра потерпілого ОСОБА_8  могло утворитися, в невідомій послідовності від розташованого в середній третині лівої половини переду даного светра та вищеописаного під №1 окремого наскрізного колото-різаного пошкодження трикотажу, від ще однієї окремої дії на нитки петель трикотажу  як ріжучої кромки леза чи вістря клинка вищевказаного ножа, так і будь-якого іншого подібного до нього, твердого плоского травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими ріжучими конструктивними особливостями. Як вищевказана одиночна наскрізна колото-різана рана шкіри, вилучена із черевної стінки трупа потерпілого ОСОБА_8 , так і два, одне окреме, позначене №1, і одне не пронумероване, наскрізні колото-різані пошкодження ниток петель трикотажу, виявлені на лицевій поверхні середніх третин лівих половин переду досліджуваних під №№2,3 светра і майки потерпілого  могли утворитись від одноразової колюче-різаної травмуючої дії як клинка, наданого для проведення судової медико-криміналістичної експертизи і досліджуваного під №4, мисливського ножа загального призначення, так і клинка будь-якого іншого колюче-ріжучого травмуючого предмету чи знаряддя із ідентичними до нього метрично-конструктивними параметрами; 
		- протоколом огляду місця події від 19.04.2015 р. (т. 2 а.с. 22-23), із планом-схемою до нього (т.2 а.с. 24), квитками пасажирів потягу Чернівці-Київ від 18.04.2015 р. на ім`я ОСОБА_72 з місцем № НОМЕР_2 та від 19.04.2015 р. на ім`я ОСОБА_73 з місцем №43 (т.2 а.с. 25, 27) та фото таблицею до нього (т. 2 а.с. 27-29), відповідно до якого оглядом місця події вагон класу «плацкарт» №14 пасажирського потягу №118 сполученням Чернівці-Київ (серійний номер 03326287). При огляді пасажирського місця №43, де згідно квитка слідував пасажир ОСОБА_74 ніяких речей чи предметів, чи слідів не виявлено. Під час огляду пасажирського місця №27, де згідно квитка слідував пасажир ОСОБА_75 , на номерному знаку з написом «27» виявлено розмазану пляму бурого кольору, зовні схожу на кров. Наклейку з номером «27», на якій виявлено пляму бурого кольору, квитки пасажирів ОСОБА_76 та ОСОБА_77 вилучено;
		- протоколом огляду місця події від 19.04.2015 р. (т. 2 а.с. 30), відповідно до якого місцем огляду є приміщення із табличкою на вхідних дверях «ванна» Вінницької МКЛШМД, що по вул. Київська, 68 в м. Вінниця. В даному приміщенні Вінницької МКЛШМД оглядався одяг ОСОБА_8 , а саме: джинсові штани темно-синього кольору, чорні шкіряні туфлі 41 розміру, кашкет коричневого кольору зі шкірзамінника, коричнева куртка на блискавці зі шкіряного матеріалу, зв`язка з чотирьох металевих ключів до дверних замків, металевий гребінець, чорна металева ручка, пластинка таблеток з написом «корвалол». Вказані речі вилучено та поміщено до чорного пакету для сміття, який опечатано та скріплено підписами понятих. Також було виявлено фрагмент светру темно-синього кольору та фрагмент чоловічої майки сірого кольору з численними плямами бурого кольору, схожими на кров. Фрагменти светру та майки вилучено, поміщено до чорного поліетиленового пакету, який підписано та опечатано; 
		- протоколом добровільної видачі зброї від 23.04.2015 р. (т.1 а.с.210), відповідно до якого ОСОБА_9 добровільно видав ніж з чохлом, який близько 11-00 год. 19.04.2015 р. йому в приміщенні КПП2 ВМКЦ ЦР продав за 120 грн. військовослужбовець ОСОБА_4 . На даному ножі містяться наступні написи «NO.G10», «patent:NO:2012.303468072», фірма «Columbia JinLand Company», руків`я ножа світле з чорними смужками.
		Суд не приймає до уваги та відкидає твердження сторони захисту щодо недопустимості вказаного доказу із тих підстав, що добровільна видача зброї не є процесуальною дією, вичерпний перелік яких визначений гл.20 КПК України, а відповідно протокол добровільної видачі зброї не є процесуальним документом, передбаченим КПК, прокурор ОСОБА_78 та слідчий ОСОБА_46 на час складання протоколу не були процесуально повноважними особами по веденню кримінального провадження за ч.2 ст. 121 КК України, а здійснювали досудове розслідування відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 408 КК України, оскільки як вбачається із досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів, свідок у кримінальному провадженні, що розглядається - військовослужбовець ОСОБА_9 пояснив, що ним дійсно близько 10-12.30 год. 19.04.2015 р. в приміщенні КПП2 ВМКЦ ЦР в обвинуваченого ОСОБА_4 було придбано ножа із надписами «Columbia JinLand Company» та даний ніж ним перенесено за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 . Однак свідком прийнято рішення про добровільну видачу слідчому вказаного ножа, який надалі, згідно висновку експерта №259-Х від 15.06.2015 р. віднесено до холодної зброї. Таким чином в діях свідка у кримінальному провадженні, що розглядається судом  військовослужбовця ОСОБА_9 вбачається склад злочину, що передбачений ч.2 ст. 263 КК України, так як ним було здійснено переміщення (транспортування) холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Згідно ч. 4 ст. 263 КК України звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю. Фіксування факту такої видачі протоколом добровільної видачі зброї узгоджується із положеннями ст.ст. 7, 9 ч.6, 104, 223 КПК України, спрямоване як на прийняття рішення щодо кримінальної відповідальності чи про звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно норм кримінального закону, так і на причетність виданого предмету до вчинення інших кримінальних правопорушень. Свідок ОСОБА_54 підтвердив власну участь у якості понятого при складанні даного протоколу із присутністю іншого понятого, у час та спосіб що зазначений у протоколі;
		- висновком балістичної експертизи холодної зброї №259-Х від 15.06.2015 р. (т1 а.с.212-215), відповідно до якої наданий на дослідження ніж з написами «Columbia JinLand Company USA SABER» та «NO.G10 patent: NO:2012303468072» є холодною зброєю колюче-ріжучої дії. Даний ніж виготовлено заводським способом по типу мисливських ножів загального призначення; 
		- інформацією начальника Управління громадської безпеки УМВС України у Вінницькій області від 08.10.2015 р. №33/3828 (т.2 а.с.38), згідно якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Івча Літинського району Вінницької області, станом на 08.10.2015 р. в ВДСЛ та ДОН УГБ УМВС України у Вінницькій області на обліку як власник зброї не перебуває;
		- висновком молекулярно-генетичної експертизи №446 від 03.11.2015 р. (т.1 а.с. 141-150), відповідно до якого на чохлі ножа ( в тому числі на внутрішньому змісті чохла (об`єкт1) виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами. На ножі, на клинку якого наявні написи «Columbia JinLand Company USA saber» та «NO.G10 patent: NO:2012.303468072» виявлені клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на поверхні чохла від ножа (об`єкт1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта). Генетичні ознаки клітин, виявлені на поверхні ножа (об`єкти 2, 3), не встановлені. Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на чохлі від ножа (об`єкт 1) є змішаними належать більше ніж одній особі та місять генетичні ознаки зразків крові трупа ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_4 ;
		- висновком судової медично-імунологічної експертизи №172 фрагменту майки та фрагменту светра, що розпочата 23.04.2015 р. та закінчена 14.05.2015 р. (т.1 а.с. 159-161), відповідно до якого кров трупа ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемагютининами анти-А та анти-В. В плямах на фрагменті майки (об`єкт 1), фрагменті светра (об`єкт 2), представлених на дослідження, знайдено кров людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, і походження її від трупа громадянина ОСОБА_8 не виключається; 
		- висновком судової медично-імунологічної експертизи №173 наклейки з написом «27», що розпочата 23.04.2015 р. та закінчена 14.05.2015 р. (т.1 а.с.162-163), відповідно до якого кров трупа ОСОБА_8 відносить до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В. в плямах на наклейці (об`єкт 1), представленій на дослідження, знайдено кров людини, при серологічному досліджені якої виявлено тільки антиген Н. Таким чином дана кров може походити від будь-якої людини, крові якої властивий цей антиген, і походження її від трупа ОСОБА_8  не виключається;
		- висновком експерта №65 судово-криміналістичної експертизи джемпера і майки ОСОБА_8 , яка розпочата 20.05.2015 р. та закінчена 21.05.2015 р. (т.1 а.с.164-166), відповідно до якого при дослідженні одягу ОСОБА_8 на переді джемпера і майки в середній частині зліва виявлено по одному пошкодженню, що мають ознаки колото-різаних, утворених дією плаского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав обушок та гостре лезо. Крім того, виявлено пошкодження джемпера і майки у вигляді повного розділення матеріалу переду та рукавів джемпера, переду та бретелів майки, що утворилися від дії ріжучого предмета, а також дефект тканини майки (вилученням матеріалу для судово-імунологічного дослідження);
		- рапортом слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_79 (т.1 а.с.152), відповідно до якого вказаним слідчим під час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України виявлено вчинення іншого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, вчиненого солдатом ОСОБА_4 . Встановлено, що військовослужбовець в/ч ПП НОМЕР_3 солдат ОСОБА_4 19.04.2015 р. близько 11-00 год. перебуваючи в приміщенні КПП№2 ВМКЦ ЦР продав ніж з написом «Columbia» слюсарю господарчого відділення господарчого взводу ВМКЦ ЦР ст. солдату ОСОБА_9 . Відповідно до висновку експерта №259-Х від 15.06.2015 р. даний ніж відноситься до холодної зброї. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення  ч. 2 ст. 263 КК України.
		- протоколом огляду предмету від 17.07.2015 р. (т.2 а.с.99), відповідно до якого предметом огляду є картонний ящик жовтого кольору з написом «Нова пошта» із речами, що належать потерпілому ОСОБА_8 , інші предмети. При відкритті ящика в ньому знаходиться: чорний пакет, опечатаний печатками Вінницького обласного бюро СМЕ, в якому знаходиться фрагмент майки сірого кольору з х/б тканини, розміром 93х56 см зі слідами плям бурого кольору; фрагмент светру з напівсинтетичної вовни, синього кольору з білими поперековими смужками, розміром 171х107 см, має слід забруднення та механічне ушкодження довжиною 2,5см; білий паперовий конверт, опечатаний печатками Вінницького обласного бюро СМЕ, в якому знаходиться фрагмент жовтого паперу розміром 7,5х7,5 см на які наклеєна наклейка білого кольору з написом «27»; чорний пакет, опечатаний печатками Вінницького обласного бюро СМЕ, в якому знаходиться майка сірого кольору з х/б тканини зі слідами плям бурого кольору; светр з напівсинтетичної вовни синього кольору з білими поперековими смужками, має сліди забруднення; Оглянуті речі вилучено;
		- протоколом огляду предмету від 17.07.2015 р. (т.2 а.с.100), відповідно до якого предметом огляду є білий пакет експертної служби МВС України в якому знаходиться нескладний ніж в чорних піхвах. На клинку ножа присутній напис «Columbia JinLand USA saber» та «NO.G10 patent: NO:2012303468072». Оглянутий ніж вилучено;
		- постановою від 17.07.2015 року про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання у існуючий на той час ЛВ на ст.Жмеринка Вінницької області; (т.2 а.с.101) бирки з написом «27», майки та джемпера ОСОБА_80 , мисливського ножа у піхвах;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.04.2015 р. (т.2 а.с.102-103), відповідно до якого свідку ОСОБА_27 пред`являвся для впізнання ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_27 , в присутності понятих, впізнала серед пред`явлених для впізнання осіб ОСОБА_4 , як особу, яка їхала у вагоні №14 потягу №118 сполученням Чернівці-Київ, де вона працює провідником та в ніч з 18.04.2015 р. на 19.04.2015 р. конфліктував із пасажиром вагону, а на станції Вінниця вийшов із потягу, хоча мав їхати до станції Київ; 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.04.2015 р. (т.2 а.с.104-105), відповідно до якого свідку ОСОБА_81 пред`являвся для впізнання ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_48 , в присутності понятих, впізнав серед пред`явлених для впізнання осіб ОСОБА_4 , як особу, яка їхала разом із ним у вагоні №14 потягу №118 сполученням Чернівці-Київ, та в ніч з 18.04.2015 р. на 19.04.2015 р. між ними виник конфлікт;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.05.2016 р. (т.2 а.с.107-110) із фототаблицями до нього (т.2 а.с.111-113), відповідно до якого свідок ОСОБА_27 , в присутності понятих, показала у яких саме положеннях та де перебували пасажири вагону №14 потягу №118 сполученням Чернівці-Київ, де вона працює провідником, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_48 та ОСОБА_8 , коли вона до них підійшла. Зокрема свідок ОСОБА_27 показала, що пасажири ОСОБА_4 і ОСОБА_48 стояли в проході вагону один навпроти другого між сидіннями із табличками «23,24» з одного боку та сидіннями із табличками «43,44», а пасажир ОСОБА_8 сидів на сидінні із табличками «43,44» навпроти яких були сидіння із табличками «23,24»;
		- протоколом огляду документу від 03.06.2016 р. (т.2 а.с. 128-129), відповідно до якого оглядався DVD-R диск марки «TDK» із написом «757/20739/16-к, GD/K1-П/16/7280 від 23.05.16», який отриманий у ході тимчасового доступу до інформації щодо телефонних з`єднань ОСОБА_82 за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2016 р. (т.2 а.с. 130-131), що проведено відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03.06.2016 р. (т.2 а.с.124-125) та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (т.2 а.с.126, 127). Згідно даного протоколу огляду документу при огляді зазначеного диску встановлено, що там міститься файл типу «Текстовий документ (.ТХТ)» під назвою « ОСОБА_83 » та містить деталізовану інформацію про дзвінки користувача номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , яким є ОСОБА_84 . У документі умовно міститься 8 стовбців із наступними назвами «Тел. А, Тип, Дата та час, Трив., IMEI, Азимут, БС та Тел. Б». Дата першого дзвінка  17.04.2015. Дата останнього дзвінка  06.05.2016. шляхом огляду вказаних телефонних дзвінків та співставлення базових станцій, які обслуговували їх, слідчий прийшов до висновку про те, що ОСОБА_48 після події злочину продовжив рух у цьому ж потязі та о 8:31 год. 19.04.2015 р. був на вул. Старовокзальна, 26, тобто біля Центрального залізничного вокзалу м. Києва. Відомості, що викладені у протоколі відповідають відомостям, що наявні у додатку до протоколу  лазерного диску (т.2 а.с.127), що безпосередньо досліджений в ході судового розгляду;
		- протоколом огляду документу від 06.06.2016 р. (т.2 а.с. 136-138), відповідно до якого оглядався DVD-R диск марки «TDK» із написом «вх. 14318 вих. 9895/3/КТ, 03.06.2016», який отриманий у ході тимчасового доступу до інформації щодо телефонних з`єднань ОСОБА_4 та ОСОБА_82 за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2016 р. (т.2 а.с. 122-123), що проведено відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.05.2016 р. (т.2 а.с.132-133) та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (т.2 а.с.134,135). Згідно даного протоколу огляду документу при огляду зазначеного диску встановлено, що там міститься папка із назвою «14318» із 5 файлами. В ході огляду слідчим встановлено, що ОСОБА_4 до 18.04.2015 р. здебільшого перебував у зоні діяльності базової станції під №01601, що в с. Тилявка Шумського р-ну Тернопільської області. 19.04.2015 р. після події злочину здійснював телефонні дзвінки із номера НОМЕР_5 і отримував вхідні телефонні дзвінки на вказаний номер телефону у період часу з 05-19 год. до 07-25 год. ОСОБА_48 який користувався телефоном із номером НОМЕР_6 , 19.04.2015 р. після події злочину 19.04.2015 р. здійснив два вихідних телефонних дзвінки о 08-46 год. та о 21-45 год. відповідно. Відомості, що викладені у протоколі відповідають відомостям, що наявні у додатку до протоколу  лазерного диску (т.2 а.с.135), що безпосередньо досліджений в ході судового розгляду.
		Вина ОСОБА_4 також доводиться відомостями, що встановлені оглядом речових доказів: одягу потепілого - майки сірого кольору з х/б тканини, светру з напівсинтетичної вовни, синього кольору, наклейки білого кольору з написом «27»; нескладного ножа в чорних піхвах, на клинку якого присутній напис «Columbia JinLand USA saber». Оглянуті речові докази суд визнає належними, допустимими, такими, що містять на собі сліди вчиненого злочину: одяг потерпілого  порізи, які узгоджуються із місцем розташування рани та виникли від одноразової дії предмета, що має тип клинка ножа, із обушком та гострим лезом, містить сліди крові потерпілого ОСОБА_8 . Знаряддя злочину  мисливський ніж у піхвах містить на собі, окрім генетичних слідів потерпілого ОСОБА_8 , генетичні сліди обвинуваченого ОСОБА_4 , який, крім того, незаконно носив його із собою та збув свідку ОСОБА_9 . Суд не приймає до уваги та відкидає твердження сторони захисту щодо недопустимості вказаного доказу, а саме ножа у піхвах, який такий, що отримано з порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_4 , без повідомлення його захисника, так як вказане спростовується сукупністю досліджених доказів у кримінальному провадженні  а саме добровільній видачі вказаної холодної зброї свідком ОСОБА_9 та фіксації вказаної дії протоколом від 23.04.2015 року, який взятий судом до уваги. Таким чином оцінувати критично оглянуті речові докази у суду підстав немає.
		Дослідивши безпосередньо та оцінивши всі вищеперераховані докази відповідно до вимог ст.94 КПК України, суд вважає їх належними і допустимими, оскільки вони у своїй сукупності прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та отримані у порядку встановленому цим Кодексом. 
		Суд не приймає до уваги показання та невизнання вини обвинуваченим у інкримінованих йому злочинах, вважаючи їх способом уникнути відповідальності за вчинене, а його винуватість підтверджується ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Суд вважає, що покази обвинуваченого є неправдивими, суперечать показам свідків, що безпосередньо допитані у судовому засіданні. Так, обвинувачений достовірно знав про те, що ОСОБА_8 отримав ножове порання від якого останній страждав, та надалі обвинувачений під вигаданою причиною покинув приміщення потягу, оскільки про зупинку із підстав відвідування дівчини у м.Вінниці він звернувся до провідника лише після того, як стан ОСОБА_8 загострився та було викликано начальника поїзда. Також очевидно, що між ОСОБА_4 та іншими пасажирами поїзду був гострий конфлікт, який супроводжувався фізичним контактом, про що свідчать покази свідків ОСОБА_27 , яка показала, що змушена була провести ОСОБА_4 та пасажира із місця 27 до тамбуру, так як вони штовхались, ОСОБА_85 , який підтвердив, що «було таке, що ОСОБА_17 чіплявся до якогось пасажира» та казав «за що батю вбили», ОСОБА_82 , який сприйняв поведінку ОСОБА_4 як агресивну та покинув приміщення вагону. Також у ході судового розгляду кримінального провадження достовірно встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 тривалий час (від 30 до 60 хвилин) голосно кричав, що його «ріжуть, вбивають, підрізали». Свідок ОСОБА_53 достовірно повідомив, що ОСОБА_8 кричав «сепаратисти мене зарізали», «Сашко сепаратист» та ці слова чули всі присутні особи. Суд не погоджується із твердженням сторони захисту, що показання даного свідка є показаннями з чужих слів, що не підтверджуються та суперечать іншим доказам у справі, так як обвинувачений ОСОБА_8 був притомним та відповідав на питання щодо події, що також підтвердив і обвинувачений, та вказаний свідок надав свої пояснення щодо факту повідомлення ОСОБА_8 відомостей про подію, що відбулась, які сприймались ним безпосередньо в порядку передбаченому ч.5 ст.95 КПК України, а не щодо самих подій нанесення тілесних ушкоджень. Також суд не приймає до уваги покази обвинуваченого щодо безоплатної передачі ножа військовослужбовцю ОСОБА_12 , оскільки оплатність чи безоплатність угоди, внаслідок якої відбувся збут зброї без відповідного дозволу, не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_4 , які вочевидь є неправомірними.
		Зокрема, суд враховує висновки експертиз, які проведені фахівцями, попередженими про кримінальну відповідальність. Це висновок молекулярно-генетичної експертизи №446 від 03.11.2015 р. (т.1 а.с. 141-150), відповідно до якого на чохлі ножа ( в тому числі на внутрішньому змісті чохла (об`єкт1) та на ножі із надписами виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами. На ножі, на клинку якого наявні написи «Columbia JinLand Company USA saber» та «NO.G10 patent: NO:2012.303468072» виявлені клітини з ядрами. Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на чохлі від ножа (об`єкт 1) є змішаними належать більше ніж одній особі та місять генетичні ознаки зразків крові трупа ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_4 , які в сукупності із показами експерта ОСОБА_21 , свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_82 , ОСОБА_86 , ОСОБА_53 , достовірно підтверджують застосування вказаного ножа саме обвинуваченим ОСОБА_4 в потязі №118 сполученням Чернівці-Київ 19.04.2015 року приблизно о 03.40 годині на грунті раптово виниклих неприязних відносин щодо пасажира ОСОБА_8 , заподіявши останньому колото-різане поранення живота з пошкодженням попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, яке згідно висновку №367 від 21.05.2015 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному зв`язку з настанням 19.04.2015 р. о 13-03 год. смерті ОСОБА_8 у Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. 
		Також це висновок балістичної експертизи холодної зброї №259-Х від 15.06.2015 р. відповідно до якого, наданий на дослідження ніж з написами «Columbia JinLand Company USA SABER» та «NO.G10 patent: NO:2012303468072» є холодною зброєю колюче-ріжучої дії; даний ніж виготовлено заводським способом по типу мисливських ножів загального призначення, який в сукупності із оглянутим речовим доказом  ножем у чохлі, показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 та показами обвинуваченого ОСОБА_4 , відомостями управління громадської безпеки про відсутність ОСОБА_4 на обліку як власника зброї, достовірно підтверджують носіння та збут останнім іншої холодної зброї 19.04.2015 року у період часу з 10 до 12.30 години у приміщенні КПП №2 ОСОБА_9 без встановленого законом дозволу. 
		Суд не приймає до уваги твердження захисту про порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки воно спростовується дослідженими матеріалами. Так із досліджених письмових доказів, пояснень сторін та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12015020410000072 за ст. 121 ч.2 КК внесені 19.04.2015 року, яке 30.04.2015 року було об`єднано із кримінальним провадженням №4201502040000124 від 06.04.2015 року відносно ОСОБА_4 за ст. 408 ч.1 КК України. Надалі 15.06.2015 року матеріали досудового розслідування за № 42015020420000174 за ст. 121 ч.2 КК України виділено в окреме кримінальне провадження. 19.06.2015 року кримінальне провадження за № 42015020420000175 за ч.2 ст. 263 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та 19.06.2015 року об`єднано із провадженням №4201502040000124 та під цим номером 21.06.2016 року надійшло до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із Військової прокуратури Центрального регіону України. Підозру ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину за ст. 121 ч.2 КК України оголошено 21.04.2015 року.
		Під час даного терміну досудового розслідування слідчий військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_46 15.06.2015 р. звернувся до військового прокурора Вінницького гарнізону ОСОБА_89 із клопотанням про продовження строків досудового розслідування (т.2.а.с. 141-143), яке мотивоване тим, що не виконані всі необхідні слідчі дії, не отримано ряд висновків експертиз, не виконано вимоги ст. 290 КПК України. Вказані слідчі дії не були проведені раніше через те, що свідки події проживають на всій території України, для проведення більшості експертиз потрібен вилучений ніж. Два примірники даного клопотання 15.06.2015 р. слідчим було вручено захиснику ОСОБА_4  ОСОБА_5 . Постановою військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_90 від 15.06.2015 р. (т.2а.с.145-147) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до трьох місяців, тобто до 21.07.2015 року. Старший слідчий СВ ЛВ на ст. Жмеринка УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_26 15.07.2015 р. звернувся до заступника прокурора Хмельницької області ОСОБА_91  із клопотанням про продовження строків досудового розслідування (т.2.а.с.149-151), яке мотивоване тим, що для завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду необхідно провести одночасні допити свідків, оголосити ОСОБА_4 остаточну підозру з урахуванням вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, призначити та отримати висновок медико-криміналістичної експертизи, наркологічної експертизи, провести додатковий допит підозрюваного ОСОБА_4 щодо обставин вчинення ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, виконати інші слідчі дії після отримання висновків експертиз, виконати вимоги ст. 290 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_4 від отримання копії даного клопотання відмовився у присутності двох понятих (т.2.а.с.151). Постановою заступника прокурора Хмельницької області ОСОБА_92 від 20.07.2015 р. продовжено строки досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України  до 4-х місяців, тобто до 21.08.2015 р. (т.2.а.с.152-154). Слідчий СВ СУ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_93 11.08.2015 р. звернувся до т.в.о. військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_94 із клопотанням про продовження строку досудового розслідування (т.2 а.с.155), яке мотивоване тим, що у визначений чотиримісячний строк досудове розслідування неможливо завершити через необхідність дослідити і перевірити всі доводи свідків та підозрюваного, усунути наявні протиріччя, визначитися із остаточною кваліфікацією кримінального правопорушення та оголосити ОСОБА_4 кінцеву мотивовану підозру із зазначенням всіх об`єктивно доведених фактів його вини у вчиненні злочинів, після чого виконати вимоги ст. 290 КПК України. Постановою слідчого ОСОБА_95 від 11.08.2015 р. (т.2. а.с.156, 157) доручено співробітникам СВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області вручити підозрюваному ОСОБА_4 , який утримується в СІЗО м. Вінниці копію клопотання про продовження строку досудового розслідування до 5-ти місяців; вручити захиснику ОСОБА_4  адвокату ОСОБА_5 копію даного клопотання. Постановою заступника військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_96 від 20.08.2015 р. (т.2 а.с.159-161) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015020420000174 від 15.06.2015 р., до п`яти місяців, тобто до 21.09.2015 р. Слідчий військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_45 15.09.2015 р. звернувся до заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_97 із клопотанням про продовження строку досудового розслідування (т.4 а.с.49), яке мотивоване тим, що у визначений раніше строк досудове розслідування неможливо завершити через необхідність завершення призначених медико-криміналістичної та судово-біологічної експертиз, проведення слідчого експерименту. Копію даного клопотання вручено обвинувачениму ОСОБА_4 та захиснику ОСОБА_5 15.09.2016 року. Постановою заступника військового прокурора Центрального регіону ОСОБА_98 від 21.09.2015 року (т.4 а.с.50-51) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015020420000174 до шести місяців, тобто до 21.10.2015 р. 
		Постановою слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_99 від 24.09.2015 р. (т.2. а.с.162-163) оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_4 , у зв`язку із тим, що ОСОБА_4 з 24.09.2015 р. ухиляється від слідства на контакт із органами досудового розслідування не виходить, проведеними слідчими розшуковими гласними діями та іншими заходами встановити його місцезнаходження не вдалось за можливе. Постановою слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_99 від 24.09.2015 р., погодженою процесуальним керівником по кримінальному провадженню  прокурором військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_100 , досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42015020420000174 від 19.04.2015 р. за правовою кваліфікацією ч.2 ст.121, ч. 2 ст.263 КК України  зупинено у зв`язку із тим, що ОСОБА_4 з 24.09.2015 р. ухиляється від слідства на контакт із органами досудового розслідування не виходить, проведеними слідчими розшуковими гласними діями та іншими заходами встановити його місцезнаходження не вдалось за можливе (т.2.а.с.164-165). Постановою старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_101 від 10.10.2015 р. (т.2 а.с. 166-167) досудове розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України відновлено для допиту свідка ОСОБА_102 , який був пасажиром на місці №23 вагону №14 поїзду №118 сполученням Чернівці-Київ та після допиту якого постановою від 10.10.2015 р. цього ж слідчого дане кримінальне провадження знову ж було зупинено, копії постанов направлено обвинуваченому та захиснику (т.2.а.с. 169-170, 168, 171). Постановою старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_103 від 28.03.2016 р. (т.2.а.с.178-179) досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_4 відновлено у зв`язку із тим, що 28.03.2016 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 191 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Печерського райсуду м. Києва від 27.10.2015 р., якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; копію даного клопотання направлено потерпілим, обвинуваченому та захиснику (т.2 а.с.180-181). Строк, на який було зупинено досудове розслідування складає шість місяців. 
		29.03.2016 р. старший слідчий військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону ОСОБА_45 звернувся до заступника Генерального прокурора України  Головного військового прокурора ОСОБА_104 із клопотанням про продовження строку досудового розслідування до дев`яти місяців (т.2. а.с. 172-173), оскільки для отримання висновків медико-криміналістичної експертизи, криміналістичної експертизи одягу потерпілого, провести слідчі експерименти з участю ОСОБА_4 , ОСОБА_82 , ОСОБА_27 , виконати вимоги ст. 290 КПК України потрібен додатковий час. Копія даного клопотання отримана захисником ОСОБА_4  ОСОБА_5 30.03.2016 р. Постановою заступника Генерального прокурора України  Головного військового прокурора ОСОБА_104 від 04.04.2016 р. (т.2.а.с.175-177) клопотання слідчого задоволено частково  продовжено строк досудового розслідування до восьми місяців, тобто до 24.06.2016 р.
		Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що ухвала про оголошення розшуку, зупинення кримінального провадження від 24.09.2015 року є сфальсифікованою стороною обвинувачення із метою штучного подовження строків досудового розслідування, оскільки це спростовується наданою стороною обвинувачення та дослідженою у судовому засіданні ухвалою слідчого судді Печерського суду м.Києва від 27.10.2015 року, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, яка містить посилання на зупинення кримінального провадження, оголошення ОСОБА_4 в розшук саме згідно ухвали від 24.09.2015 року, дослідженими та описаними клопотаннями про продовження строків досудового розслідування. Також в матеріалах кримінального провадження наявні відомості про те, що посадовими особами Вінницького ЗВ ВСП проводився ряд розшукових заходів стосовно військовослужбовця в/ч ПП НОМЕР_3 солдата ОСОБА_4 , проводилась перевірка за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , проте військовослужбовця за адресою проживання виявлено не було та відомості організації розшуку ОСОБА_4 станом на березень 2016 року (т.2 а.с. 114, 116) Щодо здійснення допиту в якості свідка ОСОБА_105 , протокол допиту якої залучено судом за клопотанням сторони захисту на підтвердження саме обставин його складання під час зупинення строку досудового розслідування (т.4 а.с. 82 - 85), суд, без дослідження його змісту, вважає, що складання даного протоколу щодо допиту матері обвинуваченого ОСОБА_106 . 27.09.2015 року слідчим ОСОБА_107 узгоджуються із його поясненнями, що безпосередньо заслухані судом, та із положенням ч. 5 ст. 280 КПК України, яка після зупинення досудового розслідування дозволяє проведення слідчих дій, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
		Стороною захисту не оскаржено в порядку встановленому ч.4 ст. 280 КПК України постанов про зупинення досудового розслідування. Стороною захисту не оскаржено в порядку встановленому ч.2 ст. 303 КПК України ті інші рішення, дії чи бездіяльність, які допущені посадовими особами органу досудового розслідування на думку сторони захисту (в тому числі і щодо бездіяльності з приводу невручення клопотань та постанов щодо продовження строків досудового розслідування), які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами ст.ст. 314-316 КПК України. Суд, з врахуванням виняткової складності провадження: місця вчинення злочину у поїзді, який за маршрутом проходить значну відстань, кількість свідків, які проживають в різних областях України, кількість та обсяг зібраних письмових доказів, реорганізацію правоохоронних органів під час досудового розслідування (ліквідація лінійних відділів міліції), притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину, де він перебував під вартою, не вбачає будь-яких підстав і під час судового провадження критично оцінювати наявні та неоскаржені у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку надані стороною обвинувачення клопотання та постанови щодо продовження строків досудового розслідування, постанови про оголошення обвинуваченого в розшук та зупинення досудового розслідування.
		Суд приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_99 про те, що надане захисником в ході судового розгляду для оцінки клопотання від 30.09.2015 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015020420000174 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів (т.2 а.с. 188-189), передбачених ч.2 ст. 121, ч.2 ст.263 КК України не знайшла свого процесуального вирішення, так як строки досудового розслідування були зупинені у зв`язку із зупиненням досудового розслідування у зв`язку із розшуком обвинуваченого, відповідна постанова за вказаним клопотанням не виносилась та суду для огляду не надавалась.
		Щодо права на захист, то в матеріалах кримінального провадження наявні відомості про призначення ОСОБА_4 захисника у кримінальному провадженні №42015020420000174 від 15.06.2015 року за ст.ст. 121 ч.2, 263 ч.2 КК України за заявою ОСОБА_4 : договір про надання послуг адвоката ОСОБА_5 для захисту прав ОСОБА_4 від 17.07.2015 року (т.1 а.с. 45-48); ордер адвоката ОСОБА_108 від 06.07.2016 р. (т.1 а.с. 92-93); постанова від 17.07.2015 року та доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 17.07.2015 року на ім`я захисника ОСОБА_108 (т.2 а.с. 139-140); постанова від 20 квітня 2015 року про залучення захисника ОСОБА_4  у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 121 КК України, доручення від 20 квітня 2015 року, доручення від 17.07.2015 (т.4 а.с. 79, 80), ордер від 20.04.2016 та копія свідоцтва захисника ОСОБА_108 (т.4 а.с. 55-58); протокол роз`яснення права на захист ОСОБА_4 від 21 квітня 2015 року у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 121 КК України, згідно якого ОСОБА_4 бажає скористатись послугами призначеного йому захисника ОСОБА_108 (т.4 а.с. 54), доручення від 23.04.2015 (т.4 а.с. 81) на ім.»я адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за ст. 408-1 КК України на захист прав ОСОБА_4 , яке було об`єднано під час досудового розслідування із кримінальним провадженням, що розглядається судом. В ухвалах судів, якими застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжний захід та його продовження брали участь також інші захисники. Участь захисника у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 121 та ч.2 ст.263 КК України не є безумовно обов`язковою. 
		Таким чином саме із 20 квітня 2015 року, з часу залучення захисника ОСОБА_4 всі процесуальні дії, які із ним вчинялись мали бути здійснені з участю захисника, оскільки відмови від захисників судом не встановлено. 
		Таким чином суд не бере до уваги як докази обвинувачення, що спрямовані на доказування вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів дані, що містяться у протоколі огляду місця події від 20.04.2015 р., який здійснений з 10.25-11.50 год. (т. 2 а.с. 70-72), тобто до затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, яке відбулось 20.04.2015 року о 16.30 годині (т.2 а.с. 74-75) та до вчинення інкримінованого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення за ст. 178 ч.1 КУпАП, яке згідно протоколу відбулось о 10.35 хвилин (т.2 а.с. 66), згідно вказаного протоколу огляду оглядалося приміщення чергової частини ЛВ на ст. Вінниця, що в адміністративній будівлі залізничного вокзалу станції Вінниця на площі Героїв Сталінграду, 1 в м. Вінниця. Під час огляду в даному приміщенні знаходився молодий чоловік, який назвався ОСОБА_4 . Під час огляду ОСОБА_4 на наявність тілесних ушкоджень було виявлено на його тілі наступні тілесні ушкодження: на правій поверхні внутрішньої кисті рану у вигляді порізу (інфікована рана), на правій ключиці сліди від давньої потертості, на лівому коліні колишній бандаж, при знятті якого зовнішніх пошкоджень не виявлено. Також було оглянуто верхній одяг ОСОБА_4 . Під час огляду куртки ОСОБА_4 на лівому рукаві нижче ліктя було виявлено сліди речовини бурого кольору у вигляді двох плям діаметром приблизно по 0,5 см. Окрім того було виявлено та оглянуто особисті документи ОСОБА_4 та його особисті речі. В результаті огляду було вилучено камуфльовану куртку (бушлат), мобільний телефон «Nokia» Х202, IMEI НОМЕР_7 , IMEI НОМЕР_8 чорного кольору, печатки шкіряні чорного кольору без пальців. Під час вилучення перчаток було виявлено на правій перчатці з внутрішньої сторони механічне пошкодження у вигляді наскрізного розрізу довжиною приблизно 0,5 см, навколо якого виявлено сліди бурого кольору. Всі виявлені та оглянуті речі повернуто ОСОБА_4 , окрім вилучених речей, про що ним написано розписку. (т.2 а.с. 73). Як вбачається із досліджуваного протоколу фактично було здійснено особистий обшук особи, освідування особи, огляд речей та документів, всупереч вимогам ст.ст. 234 ч.2, 241 ч.ч.1-2 КПК України. Таким чином здобуті в результаті вказаного огляду речові докази та проведені щодо них дослідження не можуть бути взяті судом до уваги, як недопустимі докази згідно ст. 86 КПК України,а саме: протокол огляду предмету від 17.07.2015 р. (т.2 а.с.99), в частині огляду речей, що належать ОСОБА_4 : зеленого пакету, опечатаного печатками Вінницького обласного бюро СМЕ, в якому знаходиться військовий бушлат камуфльованого кольору зі слідами плям бурого кольору та слідами забруднення; чорний пакет, опечатаний печатками Вінницького обласного бюро СМЕ, в якому знаходяться штани камуфльованого кольору зі слідами плям бурого кольору, що має сліди забруднення, куртка камуфльованого кольору зі слідами плям бурого кольору, що має сліди забруднення, чорні шкіряні рукавиці з обрізаними пальцями зі слідами цілості; постанову від 17.07.2015 року про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання у існуючий на той час ЛВ на ст.Жмеринка Вінницької області (т.2 а.с.101) в частині визнання речовими доказами військового бушлата, військової куртки, військових брюк, пари чорних шкіряних пальчаток, що належали ОСОБА_4 ; та самі оглянуті судом військовий бушлат камуфльованого кольору, штани камуфльованого кольору, куртку камуфльованого кольору; виснок експерта №177 судово-медичної імунологічної експертизи військового бушлату, військового камуфльованого костюму, пари шкіряних рукавиць, що розпочата 28.04.2015 р. та закінчена 22.05.2015 р. (т.1 а.с.168-170), згідно якої кров ОСОБА_4 , яка отримана в обвинуваченого згідно протоколу від 23.04.2015 року (т.1 а.с. 167), відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. В його крові реакцією елюції виявлений супутній антиген Н. Кров трупа ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В. В плямах на бушлаті (об`єкт 1), військових штанах (об`єкти 4,5) військовій куртці (об`єкти 6,7,8,9) представлених для дослідження, знайдено кров людини, при визначенні групової належності якої виявлені антигени А та Н, а в об`єкті 4 ще й ізогемаглютинин анти-В. Таким чином, якщо кров в даних об`єктах належить одній людині, то група крові її А з ізогемаглютининим анти-В та супутнім антигеном Н, і походження її від ОСОБА_4 не виключається. Якщо ж кров в даних об`єктах належить двом (декільком особам), то групи крові їх А з ізогемаглютинином анти-В, А з ізогемаглютинином анти-В та супутнім антигеном Н, О з ізогемаглютинином анти-А та анти-В,і походження її як від ОСОБА_4 так і від трупа ОСОБА_8 не виключається. В плямах на бушлаті (об`єкти 2,3) представленому на дослідження,наявності крові не встановлено. Шкіряні рукавиці, представлені для дослідження, не досліджувалися в зв`язку з сильними гнильними змінами; висновок експерта №447 від 03.11.2015 р. (т.1 а.с.219-239), відповідно до якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків крові трупа ОСОБА_8 (об`єкт 1), підозрюваного ОСОБА_4 (об`єкт 2) та слідів крові на бушлаті (об`єкт 3), військових штанах (об`єкти 4,5), військовій куртці (об`єкти 6, 7, 8, 9). Генетичні ознаки слідів крові на бушлаті (об`єкт 3), військових штанах (об`єкти 4,5), військовій куртці (об`єкти 6,7,9) збігаються між собою із генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 (об`єкт 2) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 (об`єкт 1). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові підозрюваного ОСОБА_4  та в об`єктах 3, 4, 5, 6, 7, 9 складає 2,81298х10-25. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,55 септильйонів (3,55х1024). Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_8 виключається. Генетичні ознаки слідів крові на військовій куртці (об`єкт 8) є змішаними, належать більше ніж одній особі, місять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_4 і невстановленої особи жіночої генетичної статі та не містять генетичних ознак зразка крові ОСОБА_8 . Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_8 виключається.
		Також суд не бере до уваги як докази обвинувачення, що спрямовані на доказування вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів дані, що містяться у висновку експерта №92 піднігтьового вмісту ОСОБА_8 , що розпочата 21.04.2015 р., а закінчена 21.05.2015 р. (т.1 а.с. 155-158), згідно якого при дослідженні піднігтьового вмісту правої руки ОСОБА_8 (об`єкт 1) встановлена наявність крові людини, при визначені групової належності якої був виявлений антиген Н, що може визначати О(І) групу крові ізосерологічної системи АВО. Статева належність цієї крові не встановлена в зв`язку з відсутністю в ядрах одиничних клітинних елементів крові (лейкоцитах) статевоспецифічних ознак, що можливо пов`язано з їх малою кількістю. При дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки ОСОБА_8 (об`єкт 2) наявність крові не встановлена. В мікропрепаратах об`єктів 1,2 виявлені також одиничні епітеліальні клітини людини, статева приналежність яких не встановлена, в зв`язку з відсутністю серед них зі збереженими і придатними для цитологічного дослідження ядрами та можливо з їх малою кількістю. Групова належність цих епітеліальних клітин не встановлювалась в зв`язку з недостатністю їх кількістю для даного виду серологічної реакції. Таким чином, враховуючи отримані результати та групову характеристику осіб, що проходять по справі (тобто ОСОБА_8 ) походження слідів крові в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_8 (об`єкт 1) може бути від будь-якої однієї чи кількох людей з групою крові О(І), в тому числі і від самого ОСОБА_8 не виключається; у висновку дактилоскопічної експертизи №156-Д від 04.06.2015 р. (т.1 а.с.172-175),відповідно до якого на поверхні ножа, який вилучено, слідів рук не виявлено. А тому надати відповіді на питання «якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації?», «якщо придатні, то чи залишені вони ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , або іншою особою?», «якщо рукою (правою чи лівою) і якими пальцями (ділянкою долоні) залишені сліди на даному предметі?» неможливо через відсутність слідів рук на поверхні ножа; у висновку експерта дослідження волокнистих матеріалів №200хс від 06.06.2016 р. (т2 а.с.16-21), відповідно до якого на наданому на дослідження ножі та на тканинних піхвах до нього накладення волокон, які не мають родову (групову) належність із волокнами, що входять до складу за волокном наданих на дослідження предметів одягу (майки та джемперу) загиблого ОСОБА_8 не виявлено. На наданому на дослідження одязі потерпілого ОСОБА_8 накладення волокон, які мають родову (групову) належність із волокнами, що входять до складу за волокнами ножа та тканинних піхвах до нього не виявлено; протоколом ПЗ№001339 про адміністративне правопорушення, протоколом ПЗ №001332 про адміністративне затримання та постановою у справі про адміністративне правопорушення від 20.04.2015 року (т.2 а.с. 66-69), складені відносно ОСОБА_4 за ст. 178 ч.1 КУпАП за те, що він 20.04.2015 року близько 10.35 год. знаходився на Привокзальній площі залізничного вокзалу ст. Вінниця у нетверезому стані, хода була хитка, мова нерозбірлива, чим ображав людську гідність та громадську мораль, у якій відсутнє рішення про визнання будь-кого винного в інкримінованому адміністративному порушенні, оскільки надані докази ні самі по собі, ні в сукупності з іншими дослідженими та прийнятими судом доказами не дають можливість встановити чи спростувати обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України, обов`язок чого згідно ст. 92 ч.1 КПК України покладено на сторону обвинувачення. 
		Суд не бере до уваги як докази обвинувачення, що спрямовані на доказування вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів дані, що містяться у письмових поясненнях ОСОБА_7 (т.2 а.с.60) відповідно до яких вона зазначає, що її чоловік ОСОБА_8 18.04.2015 р. біля 00-00 год. вийшов з дому та попрямував на привокзальну площу м. Хмельницький з метою добратися до м. Києва, де він планував прийняти участь у зустрічі «Бджолярів». Згодом, 19.04.2015 р. біля 04-00 год. він зателефонував до неї та повідомив, що він у Вінниці і його підрізали та поклав слухавку. Подальші її спроби зв`язатися із чоловіком та його спроби зв`язатися із нею результатів не принесли. Вказала також в чому її чоловік ОСОБА_8 був одягнений, оскільки дані пояснення за своєю правовою природою є показаннями особи, яка в подальшому визнана потерпілою у кримінальному провадженні та згідно ч.4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення на показаннях, наданих слідчому, прокурору або посилатись на них. Потерпіла ОСОБА_7 надала суду власні пояснення безпосередньо будучи допитаною у судовому засіданні. Так само суд не бере до уваги як докази обвинувачення, що спрямовані на доказування вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів дані, що містяться у заяві ОСОБА_4 (т.2 а.с.97), відповідно до якої, останній зізнався у тому, що 19.04.2015 р. близько 03-00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння знаходячись у вагоні №14 швидкого потягу №118, під час розпивання алкогольних напоїв з іншим пасажиром на ім`я ОСОБА_109 та раптово виниклого конфлікту наніс один удар ножем, який згодом, як йому стало відомо, помер, так як вказана інформація за своєю правовою природою є показаннями особи, яка в подальшому визнана обвинуваченою у кримінальному провадженні та згідно ч.4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення на показаннях, наданих слідчому, прокурору або посилатись на них. Обвинувачений ОСОБА_4 дав суду власні пояснення безпосередньо будучи допитаним у судовому засіданні та його безпосередньо досліджені показання оцінюються судом в сукупності з іншими доказами в порядку передбаченому ст. 94 КПК України.
		Так суд відкидає твердження обвинуваченого про вчинення злочину  нанесення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_15 іншим учасником конфлікту - свідком ОСОБА_110 , оскільки таке твердження суперечить встановленим в ході судового розгляду обставинам: показанням свідка ОСОБА_82 , який ствердив, що коли він покинув вагон № 14, ОСОБА_8 ще не почав кричати, свідка ОСОБА_53 , який ствердив, що потерпілий ОСОБА_8 повідомив в присутності інших осіб, що його «Зарізали сепаратисти», «Сашко сепаратист»; показами інших свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_27 , ОСОБА_39 , ОСОБА_9 , ОСОБА_87 , які підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_4 перебував під час події в поїзді у камуфльованому одязі; поведінку обвинуваченого, який на першій же зупинці покинув місце події в м.Вінниці Вінницької області та попрямував на територію Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, куди прийшов в стані алкогольного сп`яніння та незаконно збув холодну зброю  предмет попередньо вчиненого злочину іншому військовослужбовцю, поведінку свідка ОСОБА_111 , який підтвердив, що ОСОБА_4 у поїзді вів себе агресивно, що змусило його до кінця поїздки до м.Київ перебувати то в туалеті, то в тамбурі іншого вагону, де він також бачив працівників поліції, які проходили повз нього; інформацією телефонних розмов ОСОБА_82 , згідно якої останній дійсно 19.04.2015 року завершив рух у поїзді до станції призначення.
		Суд відкидає та не бере до уваги покази свідка ОСОБА_112 , яка суду показала, що в квітні 2015 року вона їхала у потягу із Кам`янець-Подільського до Києва. У неї було 25 чи 27 нижнє місце у плацкартному вагоні. Із нею на іншій нижній полці вже їхав чоловік 46-50 років, лисуватий, повнуватий, який намагався зав`язати із нею розмову. Свідку здалось, що чоловік був випивший, він був одягнутий у камуфльовані штани та майку, повідомив, що він військовий. Надалі свідок одягла навушники та слухала музику, а коли сіла батарея, то продовжила спати у навушниках, щоб не чути шуму поїзду. Далі скрізь сон свідок чула 3-4 голоси, в тому числі і голос свого сусіда, та ще голос молодого чоловіка, зрозуміла, що якісь люди випивали, підходила провідник, однак свідок не вставала, а була під ковдрою, це була нічна пора. Далі свідок почула різкий крик: «Ріжуть, ріжуть ножем», щось човгало, хтось когось тягнув. Коли повернувся сусід, чула як молодий голос сказав, нащо ти це зробив, забирай речі. Тоді сусід свідка по купе дістав із багажного відділення під своїм місцем мішок і став виходити та більше в купе не повернувся. Молодий чоловік пішов в купе неподалік та свідок чула, як він говорив пасажирам українською мовою: «що його білочка схопила, що краще нічого не говорити, навіщо вам ці суди», вживав слова жаргонізми, такі як «батя», однак про кого велась мова, свідок не розуміла. Потім, коли свідок виходила до зупинки поїзду до туалету, то бачила плече військового у формі, який сидів в купе ближче до провідника,однак це не був її сусід. Вказані покази суд вважає суперечливими, а свідка як такого, що не міг об`єктивно сприймати факти, про які він дав показання із тих підстав, що сказана особа на питання щодо можливості сприймати факти повідомила, що нічого не бачила, так як було темно, а вона спала, весь час перебувала у навушниках, певний час слухаючи музику та і надалі, погано чула, що відбувалось, категорично ствердила, що її сусід на місці 27, на якому слідував свідок ОСОБА_84 , був одягнутий у камуфльований одяг, а також у майку, що суперечить як показам інших свідків, так і показам обвинуваченого ОСОБА_4 , який ствердив, що свідок ОСОБА_84 , був одягнутий у джинси та інший цивільний одяг, показам інших свідків, які ствердили, що у вагоні було холодно, тому вони до білизни не роздягались.
		Суд відкидає та не бере до уваги покази свідків ОСОБА_79 та ОСОБА_44 , які повідомили, що ОСОБА_4 добровільно під час поїздки у м.Вінницю розповів про те, що в поїзді він сидів із чоловіком із яким вживав алкоголь і вони розмовляли про антитерористичну операцію, із приводу чого у них виникла сварка. В ході цієї сварки ОСОБА_4 наніс один удар ножем потерпілому, а ніж потім продав на КПП незнайомому військовослужбовцю у військовому санаторії в АДРЕСА_5 приблизно за сто гривень, та вказав на місце та особу, які продав ножа. Суд вважає вказані докази недопустимими на підставі ч.5 ст. 95 КПК України, та не вправі обґрунтовувати свої рішення показаннями, які надані слідчому, прокурору.
		При цьому суд бере до уваги сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховує пояснення обвинуваченого, що дані у судовому засіданні, спосіб вчинення злочину із використанням для фізичного впливу на потерпілого як знаряддя злочину ножа, поведінку обвинуваченого і потерпілого, що передувала події, а саме не перебування їх неприязних відносинах до самої події злочину, спільне проведення часу в вагоні потягу із вживанням їжі та алкоголю, механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень  одномоментна дія ножем не у життєво важливий орган, однак із проникненням у черевну порожнину та ушкодженням внутрішніх органів, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, коли він усвідомив вчинене, а саме те, що він покинув місце пригоди та позбувся знаряддя злочину, яке містить на собі достовірні ознаки використання обвинуваченим. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку мало місце саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, а також носіння та збут іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, оскільки всі вказані вище обставини в сукупності свідчать про умисел ОСОБА_4 на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому. Ці та інші наведені у вироку суду докази достовірно, переконливо та поза будь-яким розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів.
		Стороною захисту та обвинуваченим не доведено суду наявності необережної вини ОСОБА_4 чи випадкового спричинення ним тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_8 , оскільки лише небажання наслідку у виді смерті потерпілого чи байдуже ставлення до настання такого наслідку не виключає умисної вини обвинуваченого у нанесенні тяжкого тілесного ушкодження. Також суд не вважає, що ОСОБА_4 перебував в стані необхідної оборони, оскільки протиправного суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_8 на здоров`я ОСОБА_4 в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено, його дії за своїми ознаками мають протиправний характер. Будь-яких певних мотиву чи мети, які б стали підставою для кваліфікації встановленого діяння за іншими статтями КК. в ході судового розгляду не встановлено. 
		Таким чином, відповідно до ст. 22 КПК України стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 вчинив тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілому, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, а також носіння та збут іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 263 КК України.
		Щодо особи обвинуваченого, судом встановлено наступне.
		Обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення злочину був повнолітнім (т.2 а.с.76), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак згідно ст. 89 КК України вважається несудимим (т.2 а.с. 82), був військовослужбовцем, вчинив інкриміновані злочини до винесення вироку Гайсинським районним судом Вінницької області від 21.07.2015 р. за ст. 408 КК України із застосуванням ст. 69 КК України по покарання у виді позбавлення волі строком на один рік (т.2.а.с. 84-85), що змінений ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16.09.2015 р. вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 21.07.2015 р. якою, вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 408 КК України, на підставі ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік (т.2.а.с. 86-88), однак під час ухилення від військової служби, яке вироком суду визнане дезертирством; перебував на обліку у Літинському РС КВІ УДПС України у Вінницькій області (т.1 а.с. 61); згідно ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 02.08.2016 року звільнений від відбування покарання, призначеного за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за ч.1 ст.408, ст.69 КК України, до 1 року позбавлення волі,16 вересня 2015 р. Апеляційним судом Вінницької області змінено вирок першої інстанції та засуджено ч.1 ст. 408, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням іспитового строку (т.3 а.с. 106-107); на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває (т.2 а.с. 90, 93, 94); з 04.02.2015 р. по 12.02.2015 р. перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону з діагнозом згідно виписного епікризу №619, 12.02.2015 р. переведений до військового госпіталю (м. Старокостянтинів) для продовження лікуваня (т.2 а.с. 91-92); з 12.02.2015 р. по 26.02.2015 р. перебував на лікуванні у військовій частині НОМЕР_9 з діагнозом: застарілий розрив передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу, передньо-медіальна нестабільність, побутовий алкоголізм, після проведеного лікування виписаний за місцем служби (т.1 а.с. 62, 63, т.2. а.с. 89); планове оперативне втручання (артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв`язки) з приводу застарілого розриву передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу, передньо-медіальної нестабільності у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону не проводилась, загоєння травматичних пошкоджень залежить від індивідуальних резервних захисних механізмів організму людини (т.2 а.с. 186, 187); за місцем проживання в с. Івча Літинського району Вінницької області характеризується з негативної сторони (т.2 а.с. 80); за місцем проходження служби у військовій частині-польова пошта НОМЕР_10 характеризується з негативної сторони, займаній посаді не відповідає, не доцільно використовувати на посадах в Збройних Силах України, за час військової служби у в/ч ПП НОМЕР_10 за медичною допомогою не звертався (т.2 а.с.95, 96); будинок в АДРЕСА_1 згідно запису в по господарській книзі рахується за ОСОБА_113 , до складу сім`ї ОСОБА_4 входять мати ОСОБА_114 , син ОСОБА_115 (т.2 а.с.81) та сестра ОСОБА_116 , мати ОСОБА_117 , ОСОБА_118 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с. 79, 185, 56; т.1 а.с. 58, 59, 60); станом на 29.06.2016 року ОСОБА_50 зареєстрований в АДРЕСА_6 , однак не проживає (т.2 а.с. 185); не є інвалідом першої-другої груп; відомості про зареєстроване нерухоме майно за ОСОБА_4 та за адресою АДРЕСА_1 станом на 21.09.2015 року відсутні (т.2 а.с. 41-44, 55); 
		ОСОБА_4 затриманий по кримінальному провадженню в порядку ст. 208 КПК України 20.04.2015 р. о 16-30 год. (т.2 а.с. 74-75) та утримувався без ухвали слідчого судді три дні строком до 23.04.2015 року; повторно затриманий у межах вказаного кримінального провадження 28.03.2016 р. о 16-45 год. в АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2015 р., якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (т.2. а.с. 117-120).
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України суд визнає наявність в обвинуваченого малолітнього сина, мати якого померла. 
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, які, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, сукупність всіх обставин, що характеризують вчинені злочини, наслідки злочинів, а також особу винного, його вік, сімейний стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочину. 
		Також при призначенні покарання суд враховує думку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які при призначенні виду і розміру покарання вказали, що обвинуваченого не пробачили, просили застосувати покарання у виді позбавлення волі, вимагаючи суворого покарання. 
		Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, з урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе виключно із ізоляцією його від суспільства, та вважає за можливе призначити йому покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей, із застосуванням правил складання покарань за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України та без застосуванням правил складання покарань за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки інкримінуємі ОСОБА_4 злочини вчинені ним хоч і до постановлення попереднього вироку, проте покарання за яким у виді позбавлення волі із застосуванням випробування - іспитового строку на час винесення вироку вже відбуте. 
		Цивільний позов потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заявлено. 
		На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта відповідно до взятих судом до уваги доказів та доказів їх вартості (т.1 а.с. 211). 
		Речові докази та речі, які передані суду для огляду, підлягають знищенню та поверненню їх власникам з врахуванням думки сторін та учасників кримінального провадження (т. 2 а.с.101), відповідно до матеріалів провадження згідно ст. 100 КПК України, окрім шкіряних пальчаток, внаслідок їх відсутності серед наданих суду для огляду речових доказів
		Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін. (т.1 а.с. 51-54, 65-66, т.2 а.с. 208-209, т.3 а.с. 135-137). 
		Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		 у х в а л и в:
		 
		Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років шести місяців позбавлення волі. 
		Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати ОСОБА_4 покарання у виді восьми років шести місяців позбавлення волі.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній  тримання під вартою, але не більше шістдесяти днів з дня винесення вироку.
		Строк покарання ОСОБА_4 відраховувати з часу затримання на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2015 р., тобто з 28.03.2016 р. 
		Зарахувати на підставі ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 у строк основного покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 28.03.2016 року по день набрання вироком законної сили. Зарахувати на підставі ч.5 ст. 72 КК України строк затримання без ухвали слідчого судді ОСОБА_4 у строк основного покарання з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі з 20.04.2015 р. по 23.04.2015 року.
		Речові докази, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Військової прокуратури Вінницького гарнізону: мисливський ніж в піхвах, майку, джемпер із механічними пошкодженнями та біологічними слідами; бірку з написом «27»  знищити. Речі військовий бушлат, військову куртку, військові штани  повернути ОСОБА_4 .
		Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на користь держави за проведення експертизи холодної зброї № 259-Х від 15.06.2015 р. в сумі 920,70 грн. 
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Копію вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати потерпілим, що не були присутніми про його проголошенні.
		 
		 
		Суддя /підпис/
		 
		Копія вірна.
		 
		Суддя
		 
		Секретар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...