Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 439/1344/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2016. Зареєстровано: 01.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2016.
Дата набрання законної сили: 25.04.2017 (частково)
Результат оскарження 25.04.2017 Апеляційний суд Львівської області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 439/1344/15-к
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м.Львова
		у складі колегії суддів:
		головуюча-суддя ОСОБА_1 
		судді ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3 
		за участю прокурора ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові об`єднане кримінальне провадження ,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140160000158 , про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Броди Львівської області, українця, гр.. України, з освітою середньою, одруженого , непрацюючого, проживаючого у АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , відповідно до ст..89 КК України раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст..ст. 115 ч.1, 122 ч.1, 185 ч.2, 186 ч.2, 125 ч.1 КК України,
		 у с т а н о в и в :
		ОСОБА_7  27.02.2014 року в період часу з 21.00 до 21.40 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання у кв. АДРЕСА_3 , під час конфлікту із ОСОБА_8 , перебуваючи у емоційному стані сильного страху , викликаному протиправною поведінкою потерпілого , наніс ножем множинні удари у життєво важливі органи потерпілого , внаслідок чого останньому заподіяно смертельні поранення лівої половини грудей і живота із пошкодженням лівої легені, підшлункової залози, від чого ОСОБА_8 помер на місці.
		Злочин вчинено при наступних обставинах : 27.02.2014 р. ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання у вечірній час , у колі своїх близьких та їх малолітніх дітей святкував день народження . Біля 18 год. до нього в квартиру без запрошення зайшов ОСОБА_8 ,який перебував у стані алкогольного спяніння, і приєднався до застілля. Під час святкування ОСОБА_8 , який протягом цього дня неодноразово безуспішно намагався викликати ОСОБА_7 на розмову, обвинувачував ОСОБА_7  та присутніх у небажанні їхати на Майдан та надати грошову допомогу ніби-то для протестуючих на Майдані, та окрім цього висловлював претензії до ОСОБА_7 за його небажання допомогти отримати документи на помешкання іншої особи для незаконного заволодіння ним в-подальшому. В процесі таких розмов ОСОБА_8  кілька разів наносив удари по голові ОСОБА_7 , один із яких звалив його на підлогу. Після цього з ножем від торта, який взяв із столу, ОСОБА_8 намагався напасти на ОСОБА_7 ,, однак той ніж у нього вирвав. Після цього, незважаючи на намагання присутніх припинити конфлікт та вгамувати ОСОБА_8 , останній знову напав на ОСОБА_7 , почав його душити, під час чого, обвинувачений, перебуваючи у стані сильного страху за своє життя ,намагаючись захиститись ,схопив ніж та заподіяв кілька ударів по тілу ОСОБА_8 . Від заподіяних ран ОСОБА_8 помер.
		Крім цього ОСОБА_7 22.04.2013 р. біля 17-30 год., знаходячись у більярдному клубі „Броди, що на вул.. Золотій 22 у м.Броди Львівської обл..,умисно наніс удар нижньою третиною більярдного кия по лівій руці ОСОБА_9 , внаслідок чого заподіяв потерпілому перелом третьої пястної кістки лівої кисті, що відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоровя.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7  вину свою у вчиненні злочину визнав частково та суду пояснив, що знав ОСОБА_8 лише візуально, та, знаючи його негативну репутацію у місті, не мав наміру мати з ним якісь справи. Однак, ОСОБА_8 разом із своїми знайомими неодноразово настоювали на тому, щоб ОСОБА_7 допоміг їм забрати у свого знайомого документи на будинок, щоб таким в-подальшому незаконно заволодіти. ОСОБА_7 їм у цьому відмовив, за що ,на його думку, був побитий та йому був спалений автомобіль. 27.02.2014 р. зранку ОСОБА_8 кілька разів дзвонив до нього і настоював на зустрічі, після чого ОСОБА_7  вже просто не відповідав на дзвінки, не бажаючи зустрічей з ОСОБА_8 . У цей день у нього був день народження ,на який він запросив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з дітьми .Коли вони сиділи за столом, в квартиру без запрошення прийшов ОСОБА_8 , який був уже в нетверезому стані. Він сів біля нього за стіл , спочатку повів розмову про протистояння на Майдані, де він брав участь, та висловлював претензії, чому туди не бажає поїхати ОСОБА_7 . Під час досить агресивної розмови ОСОБА_8 кілька разів давав підзатильники ОСОБА_7 рукою, а потім вдарив його кулаком в обличчя та повалив на землю. З цього почалась бійка. ОСОБА_8 вихопив ніж ,який лежав на столі біля торта , однак, ОСОБА_7 ,схопивши рукою за лезо , ніж вихопив. Після цього ОСОБА_8 схопив ОСОБА_7 за горло та почав душити. Оскільки ОСОБА_8 був вищим та сильнішим від обвинуваченого, останній ,боячись за своє життя, схопив зі столу той же ніж і почав наносити удари ОСОБА_8 , думаючи ,що він їх наносить в область ноги. Кількість ударів не памятає. Коли ОСОБА_8 впав від нанесених ударів, ОСОБА_7 попросив викликати „швидку допомогу ,вибіг з квартири, ніж викинув десь в районі лікарні. Після цього не появлявся вдома, боячись розправи з боку товаришів ОСОБА_8 . Через два місяці після цієї події він сам зявився в правоохоронні органи та зізнався у вчиненні злочину. Розкаюється у вчиненому, вибачається перед потерпілою та просить суд його суворо не карати. Вважає, що злочин вчинив у стані сильного душевного хвилювання, викликаного поведінкою потерпілого, яка загрожувала його життю. 
		Стосовного епізоду заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9  вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно 22.04.2013 р. ,перебуваючи у більярдному клубі „Броди наніс більярдним києм ОСОБА_9 удар в руку , чим спричинив перелом кістки лівої кисті. Збитки ОСОБА_9  він повністю відшкодував , претензій останній до нього не має. У вчиненому розкаюється.
		Крім фактично повного визнання вини обвинуваченим , його винуватість у вчиненні злочину - вбивства ОСОБА_8  стверджується :
		-показаннями потерпілої ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_13  являвся її сином. 27 лютого 2014 року він повідомив, що йде на день народження , взяв із собою шоколадки і пляшку спиртного , тобто йшов до ОСОБА_14  з мирними намірами. Біля 5-00 год. 28 лютого 2014 року зять з донькою їй повідомили про смерть сина. Коли вона прибігла у кв. АДРЕСА_3 , син лежав на порозі квартири весь в крові , все в кімнаті було в крові. В прихожій речі були розкидані. Було таке враження, що тіло перетягували, оскільки одне із мягких крісел було залите кровю , а лежав син в іншому місці. Потерпілою заявлений цивільний позов на суму 6663 грн.  витрати на поховання сина та 150000 грн. заподіяної моральної шкоди. 
		-свідок ОСОБА_15  у судовому засіданні показала, що 27 лютого 2014 р. була в гостях у ОСОБА_16 , де святкували день народження її фактичного чоловіка ОСОБА_17 . Коли вони вже сиділи за столом прийшов ОСОБА_8 , який вже перебував у нетверезому стані і якого ніхто в гості не запрошував. Він без запрошення у верхньому одязі сів за стіл, сам собі наливав спиртне ,вів себе визиваюче, за столом розповідав про свою участь в протистоянні на Майдані, показував сліди від побоїв на руках і обличчі та хвалився скільком людям він там наніс побої. Кілька разів він з ОСОБА_7 виходили курити і у них йшов спір про якесь чуже помешкання і грошові кошти. Тобто ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_7  відібрати в когось квартиру, за що той зможе заробити гроші.. Конфлікт почався з того, що ОСОБА_8 кілька разів вдарив ОСОБА_7  по голові, а від останнього удару ОСОБА_7 впав на підлогу. Між ними почалась бійка. Потім бачила момент, як ОСОБА_7 відібрав ніж для торта у ОСОБА_8 , чим порізав собі руку, яку вона допомагала перебинтувати. Оскільки у цей вечір з ними були їх малолітні діти, вони з ОСОБА_18  виходили в іншу кімнату до дітей, тому всіх подій вона не бачила. . Коли вже з ОСОБА_19 вирішили дітей вивести із квартири , побачила як ОСОБА_8 тримається за ногу, а в руках ОСОБА_7  тримає ніж , яким розрізали торт. Після чого вже бачила, що ОСОБА_8 лежав на підлозі через поріг кімнати і не рухався, а ОСОБА_7  з квартири пішов . 
		-свідок ОСОБА_20 суду показала, що ОСОБА_7  її співмешканець. 27.02.2014 р. у неї в квартирі справляли його день народження, покликали брата, сестру,їх дітей. ОСОБА_8 саме в цей день до ОСОБА_7  дзвонив кілька разів, намагався його виманити з квартири на зустріч, а той відмовлявся. Біля 13 год. без запрошення прийшов ОСОБА_8  вимагав, щоб ОСОБА_7  вийшов поговорити, але вона відповіла, що його немає вдома. Біля 18 год. прийшов ОСОБА_21 , ще чекали сестру ОСОБА_22 . Біля 19 год. прийшов ОСОБА_8 знову, був сильно пяний, приніс із собою пляшку горілки і шоколадку. Вона спочатку не хотіла його впускати, щоб не зіпсував свято, але він сильно стукав в двері і вона впустила. ОСОБА_8 у верхньому одязі без запрошення сів за стіл біля ОСОБА_7 . Він дуже хвалився, що їздив на ОСОБА_23 , показував побиті кулаки, розповідав, скількох людей він там побив, і вимагав у них дати гроші на ОСОБА_23 . Потім почав чіплятися до ОСОБА_7  ,щоб той допоміг отримати документи на квартиру ОСОБА_24 , щоб її в-подальшому привласнити ., а ОСОБА_7  відмовлявся.. З цього фактично почався конфлікт. Коли вона пішла вкладати дитину спати, прибігла в спальню Фещук Надя і сказала, що доходить до бійки між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Свідок повернулась в кімнату і почала виганяти ОСОБА_8 з квартири. ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_7  , і коли той впав на підлогу,почав його бити. Вона з ОСОБА_25 стали розбороняти. ОСОБА_8 взяв зі столу ніж, яким різали торт, і почав наступати на ОСОБА_7 ,коли той підвівся з підлоги. ОСОБА_7  вихопив у нього цей ніж , при цьому порізав собі пальці. . Вона з ОСОБА_26 вирішили вивести з квартири дітей , і в цей момент побачила, як ОСОБА_8  схопив ОСОБА_7 за шию і почав душити . Як у цей момент опинився ніж знову в руках ОСОБА_7 , вона не зауважила , лише побачила, як ОСОБА_7  цим ножем вдарив ОСОБА_8  в ногу. Коли ОСОБА_8 впав , ОСОБА_7 крикнув , щоб вона викликала швидку допомогу. ОСОБА_8  ще з нею говорив і питав ,коли приїде швидка, а лікарі приїхали аж через 40 хв, коли він вже помер. ОСОБА_7 втік з квартири. Окрім цього свідок зазначила, що у ОСОБА_8  в м. Броди погана репутація, він мав відношення до осіб, які знущались із ОСОБА_7  ,побили його та спалили машину. Підгірняк сирота і єдиний власник квартири, в нього її хотіли забрати друзі ОСОБА_8 ,а через ОСОБА_27  хотіли отримати оригінали документів на це житло.. 
		-свідок ОСОБА_28  пояснив, що ОСОБА_7  його двоюрідний брат. 27.02.2014 р. він був запрошений до нього на святкування дня народження у квартирі його жінки ОСОБА_29 . Він прийшов туди біля 19 год. ,після нього прийшла сестра ОСОБА_30 . Потім прийшов ОСОБА_13 , який був дуже пяний , і ,хоча його ніхто на свято не запрошував, він прийшов і прямо в куртці сів за стіл. ОСОБА_8 вів себе дуже розвязно, сам собі наливав горілку і вгощався. Спочатку конфлікт виник через те, що ОСОБА_8 вимагав у ОСОБА_7  вирішити питання з якоюсь хатою. Потім він ОСОБА_7 вдарив по голові так ,що той впав зі стільця. Почалась бійка ,вони катались по підлозі. Він з ОСОБА_31 підбігли до них і почали розбороняти. ОСОБА_8  почав ОСОБА_7  душити за горло, вони їх знову розбороняли. ОСОБА_8  вихопив зі столу ножа, який лежав біля торта, хотів напасти на ОСОБА_7 , той вихопив ножа і порізав собі пальці. В той час ,коли він вийшов в туалет, почув крик ОСОБА_7  викликати швидку. Моменту, коли ОСОБА_7 заподіяв поранення ОСОБА_8 ,не бачив. ОСОБА_7  вибіг на вулицю, ОСОБА_28 хотів його наздогнати , а коли повернувся в квартиру ,побачив, що ОСОБА_8 лежить на підлозі без ознак життя.
		-свідок ОСОБА_32  пояснила, що ОСОБА_7  це її син. Їй передзвонила сестра у Мукачево, де вона постійно проживає, і повідомила, що сина затримали і обвинувачують у вбивстві. Зі слів сина раніше вона знала, що йому погрожували, жорстоко побили і спалили машину якісь невідомі особи, які звязані із ОСОБА_8 . Вже після цих подій ОСОБА_21 їй розповів ,що спір між сином та ОСОБА_8  виник із-за якоїсь хати, яку син не хотів допомогти забрати у хлопця-сироти. ОСОБА_8  прийшов до сина на день народження у нетверезому стані, сам розпочав сварку та бійку. У ОСОБА_8  в місті дуже погана репутація, він постійний учасник різник кримінальних формувань , приймав участь у вимаганнях грошових коштів. За непоступливість сина проти нього сфальсифікували кримінальні справи, і під час конфлікту 27.02.2014 р. ОСОБА_8  у нього вимагав, що якщо допоможе син забрати квартиру у якогось ОСОБА_24 , то всі кримінальні справи будуть закриті.
		-свідок ОСОБА_33  показав, що був знайомий із ОСОБА_8  та ОСОБА_7 . Якось ОСОБА_8  через нього розшукував ОСОБА_7  і говорив, що має до нього питання. ОСОБА_8  може охарактеризувати виключно з негативної сторони, репутація в місті у нього була погана, він постійно шукав приводу для бійки чи скандалу.
		-із протоколу огляду місця події від 28.02.2014 р. \ а.с. 20-56 т.1 кримінального провадження №1201414060000158) та фототаблиці до нього вбачається, що місцем події є квартира АДРЕСА_3 , де виявлений труп ОСОБА_8 . При огляді місця події вилучені сліди пальців рук ,відкопійовані на десяти відрізках прозорої клейкої стрічки . Зазначеним протоколом спростовуються показання потерпілої ОСОБА_12  про те, що мягке крісло у кімнаті, де сталось вбивство,залите кровю ,та її припущення, що сина вбивали ,коли він сидів у кріслі. 
		-у протоколі огляду трупа від 28.02.2014 р. \ а.с.57-59 т.1 1 кримінального провадження №1201414060000158\ , мається опис розташування трупа на місці події та описані виявлені на ньому рани та пошкодження.
		-висновком судово-медичного експерта №10\2014 від 28.02.2014 р. \ а.с.74-78 т.1 кримінального провадження №1201414060000158\ стверджується, що смерть ОСОБА_8  настала внаслідок проникаючого поранення лівої половини грудей і живота із пошкодженням лівої легені, підшлункової залози та масивною внутрішньою крововтратою. Окрім цього, у трупа ОСОБА_8 виявлені інші ушкодження - рани поперекової ділянки, правого колінного суглобу лівого стегна, відкритий перелом лівої стегнової кістки та інші легкі тілесні ушкодження. У крові трупа ОСОБА_8 виявлено вміст алкоголю 2,9 проміле.
		-у висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №88\2014 мк від 28.02.2014 р. \ а.с.83-86 т.1 кримінального провадження №1201414060000158\ зазначається, що при проведенні експертного дослідження клаптя шкіри з лівої задньої поверхні грудної клітки від трупа ОСОБА_8  виявлено одне колото-різане пошкодження, яке складалось із основного і додаткового розрізу ,утворилось від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя типу клинка ножа. Основний розріз утворився внаслідок занурення клинка ножа, додатковий внаслідок його витягання.
		-висновком експерта №12\37 від 30.03.2014 р. \ а.с.168-188 т.1 кримінального провадження №1201414060000158\ стверджується, що сліди пальців рук, відкопійовані на відрізках прозорої клейкої стрічки та вилучені під час огляду місця події - у кв. АДРЕСА_3  28.02.2014 р.,належать ОСОБА_8 та ОСОБА_7 
		-із протоколу слідчого експерименту від 30.04.2014 р. \ а.с.139-157 т.2 кримінального провадження №1201414060000158\ та переглянутої у судовому засіданні відеозйомки до нього видно, що ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту дав пояснення щодо подій та обставин вчинення ним вбивства ОСОБА_8 27.02.2014 р. у кв. АДРЕСА_3  аналогічні поясненням, що дані ним в ході судового засідання.
		-обставини вбивства ОСОБА_8 ,на які у своїх поясненнях вказує обвинувачений ОСОБА_7 , а також очевидці події - свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_28 , зокрема те, що ОСОБА_34 виривав ніж, яким йому погрожував ОСОБА_8 , стверджуються висновком судово-медичної експертизи №77\2014 від 30.04.2014 р.\ а.с.147-148 т.2 кримінального провадження №1201414060000158 \ про те, що у ОСОБА_7 виявлені поверхневі різані рани пальців рук,кистей , які є слідами загоєних ран від дії ріжучої кромки гострого предмету за 2-3 місяці до часу проведення експертизи. 
		-відповідно до Акту судово-психіатричної експертизи №78 від 04.06.2014 року (а.с.155 т.2 кримінального провадження №1201414060000158) під час інкримінованих ОСОБА_7 дій, останній перебував у емоційному стані, який так само, як і стан фізіологічного афекту є психологічною підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання. А саме: ОСОБА_7 під час інкримінованих йому дій перебував у стані сильного страху, який виник унаслідок нападу на нього потерпілого ОСОБА_8 .
		Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7  кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого , суд виходить з обставин , встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій обвинуваченого ,внаслідок яких потерпілого позбавлено життя ; обстановки ,яка передувала вчиненню злочину ; знаряддя злочину ; локалізації тілесних ушкоджень ; поведінки обвинуваченого стосовно потерпілого до та після вчинення злочину. При цьому суд керується принципом „поза розумним сумнівом, зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі „Кобець проти України . Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах, здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами.
		У ході судового слідства на підставі досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_8 , зявившись без запрошення мешканців у квартирі на АДРЕСА_1 на їх родинне свято у стані сильного спяніння, своїми протиправними діями по відношенню до ОСОБА_7  створив тяжку психотравмуючу ситуацію для останнього - незважаючи на інших присутніх у квартирі, у тому числі малолітніх дітей, ображав та наносив побої обвинуваченому, погрожував ножем , а потім душив останнього .Тобто ОСОБА_7  зазнав суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_8 , яке було реальним із врахуванням його попередньої агресивної поведінки , і мав підстави боятись за своє життя. .Внаслідок протизаконного насильства з боку ОСОБА_8  у обвинуваченого раптово виник психоемоційний стан сильного страху за своє життя, що стверджується висновком судового експерта-психолога у акті судово-психіатричної експертизи №78. від 04.06.2014 р., який в ході судового слідства не спростований іншими доказами, а навпаки , знаходиться в обєктивному звязку із дослідженими судом доказами обвинувачення, як то показаннями свідків та письмовими доказами..
		У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. „Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровя особи зазначається, що вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.
		Відтак, виходячи з наведеного ,суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 по даному епізоду слід перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України на ст.. 116 КК України як умисне вбивство , вчинене у стані сильного душевного хвилювання.
		Цивільний позов ОСОБА_35 в частині стягнення витрат на поховання підлягає до задоволення в повному обємі, в частині вимог про стягнення моральної шкоди - до частково задоволення із врахуванням обставин заподіяння такої шкоди та розміру душевних страждань потерпілої .
		Стосовно епізоду обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст..122 КК України, враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено , що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд , розяснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст. 349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7  у вчиненні злочину, яке йому інкриміновано, доведено повністю. Кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України, суд вважає вірною, оскільки ОСОБА_7 22.04.2013 р. ,перебуваючи у більярдному клубі „Броди наніс більярдним києм ОСОБА_9 удар в руку , чим спричинив перелом кістки лівої кисті, який відповідно до висновку судово-медичної експертизи №96\2013 від 23.04.2013 р. \ а.с.14 кримінального провадження №12013150160000349\ , оголошеного судом, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості .
		Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013150160000273 від 28.03.2013 року ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а саме у тому, що 28.03.2013 року близько 03 год. 00 хв., керуючись корисливими спонуканнями, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та невстановленою слідством особою, з сходової клітки між 4-им та 5-им поверхом під`їзду будинку АДРЕСА_4 , з метою особистого збагачення, таємно викрали бувшу у використанні 17-ти секційну чавунну батарею, вартістю 306 грн. 00 коп. та бувші у використанні дитячі санчата вартістю 50 грн. 00 коп..У вказаному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_38 було подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_39 матеріальної шкоди у розмірі 550 грн. 00 коп.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7  вину свою у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, заперечив будь-яку свою причетність до скоєння даного злочину .
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ч.2 ст.84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		На переконання суду по даному епізоду сторона обвинувачення не надала суду достатніх, належних та допустимих доказів ,які б доводили причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. 
		Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_40 пояснила, що безпосереднім свідком подій не була, хто безпосередньо викрав вказані речі не знає, до обвинуваченого ОСОБА_7 претензій не має..
		Свідок ОСОБА_41 у судовому засіданні показав, що визнавальні показання у ході досудового розслідування щодо вчинення ним даного кримінального правопорушення разом з ОСОБА_7  були зроблені ним після того, як у Бродівському ВП ГУ НП України у Львівській області працівниками міліції було застосовано відносно нього фізичне насильство. Жодних злочинів , зокрема крадіжку 17-ти секційної чавунної батареї та санчат зі сходової клітки між 4-им та 5-им поверхом під`їзду будинку АДРЕСА_4 28.03.2013 року у змові із ОСОБА_7 свідок не вчиняв.
		Свідок ОСОБА_42  показав суду , що крадіжку чавунної батареї та санчат зі сходової клітки будинку АДРЕСА_4 28.03.2013 року не вчиняв, ОСОБА_7 в той день не бачив, вважає ,що його за цей злочин засуджено незаконно.
		Свідок ОСОБА_43 - керівник пункту прийому металобрухту показав у судовому засіданні , що з ОСОБА_7 не знайомий, візуально його не впізнає. Пригадує, що під час досудового розслідування дійсно проводилося впізнання по фотографії, при цьому на фотографію ОСОБА_7 під час цієї слідчої дії йому вказали працівники міліції. Ствердив, що обвинувачений - це не та особа, яка приїжджала у пункт прийому металобрухту здавати вироби з металу. 
		Оголошений у судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення вирок Бродівського районного суду Львівської області від 26.07.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_44  у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.185 КК України ,а саме викрадення чавунної батареї та дитячих санчат у будинку на АДРЕСА_4  28.03.2013 р. у групі невстановлених слідством осіб жодним чином вини ОСОБА_7 у вчиненні даного злочину не доводить.
		З огляду на наведене ,суд дійшов до переконання , що по даному епізоду ОСОБА_7 слід виправдати за недоведеністю предявленого обвинувачення .
		У заявленому потерпілою ОСОБА_45 цивільному позові слід відмовити відповідно до ч.2 ст.129 КПК України.
		Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013150160000273 ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.186 КК України , а саме у тому, шо 15.09.2013 року близько 20 год. 40 хв. ,перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на вул..Гончарська в м. Броди Львівської області , в групі з ОСОБА_36 , з метою особистого збагачення, наздогнали на тротуарі біля будинку АДРЕСА_5 , збили з ніг подружжя ОСОБА_46 та умисно почали наносити удари ОСОБА_47 руками і ногами у різні ділянки тіла , під час чого зняли із пальця правої руки потерпілого обручку вартістю 1 895,37 грн. , з шиї зняли ланцюжок вартістю 2 745,14 грн. із золотим хрестиком вартістю 1 748 ,05 грн. Потерпілим ОСОБА_47 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди у розмірі 1 748 грн. 95 коп. та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7  вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду показав, що 15.09.2013 р. зі своєю співмешканкою ОСОБА_18 , друзями та малолітніми дітьми святкували день міста на природі. Під вечір , ОСОБА_48 та ОСОБА_49  машиною відвозили дітей додому, а він, ОСОБА_50 та ОСОБА_51  вирішили пройтись до міста пішки. Коли вони підійшли до пожежної частини, він з ОСОБА_52 зайшли в магазин. Коли звідти вийшли, побачили, що ОСОБА_50 бється з якимось мужчиною, а жінка поряд кричить. Вони кинулись їх розбороняти, на них накинулась ця незнайома жінка , пізніше підїхали на автомобілі ОСОБА_48 та ОСОБА_49 ,які також підбігли до них. Незнайомі чоловік і жінка, як він пізніше дізнався- подружжя ОСОБА_46 обвинувачували їх у викраденні золотих виробів, а ОСОБА_53  говорила, що вони у неї забрали фотоапарат. ОСОБА_54 і ОСОБА_55  в траві неподалік місця бійки знайшли якісь золоті вироби, які загубились під час бійки. Коли приїхали працівники міліції, то ОСОБА_50 втік, а затримали його та ОСОБА_56 , оскільки на них вказали ОСОБА_57 , як на учасників бійки. Ніякого пограбування подружжя ОСОБА_46  він не скоював, лише втрутився в бійку, щоб розтягнути ОСОБА_58 та ОСОБА_59 . 
		Потерпілий ОСОБА_47  у судовому засіданні пояснив, що 15.09.2013 р. біля 20-40 год. йшов з дружиною по вул.. Гончарській у м.Броди біля пожежної частини , його хтось збив з ніг і почали наносити удари по тілу. Під час нанесення побоїв невідомі мужчини зняли обручку і золотий ланцюжок із золотим хрестиком. На момент нападу він цих осіб не бачив і не міг опізнати , пізніше у слідчого побачив ОСОБА_60 ,якого затримали на місці . Ланцюжок було знайдено в траві на місці конфлікту вже по приїзду працівників міліції. Просить стягнути з обвинуваченого 1748, 95 грн. матеріальної шкоди вартість викраденого, та 5000 грн. моральної шкоди. 
		Потерпіла ОСОБА_61  пояснила, що 15.09.2013 р. біля 20 год. вони з чоловіком йшли на День міста в центр. Коли проходили по вул.. Гончарській, якість невідомі мужчини підбігли ззаду , кинули чоловіка на землю, почали бити руками і ногами. Вона побігла до пожежної частини ,яка знаходилась поряд, кликати на допомогу . Коли повернулась, то підбігла до нападників, один з них вкусив її за палець, бо вона захищала чоловіка . Допоміг їм якийсь мужчина , вони з чоловіком вирвались від нападників і забігли на територію пожежної частини . Після цього був затриманий ОСОБА_7 . Потерпіла стверджує, що він був серед нападників . Обручку, яку зняли з чоловіка, вони знайшли пізніше там же на місці, а золотий ланцюжок чоловікові теж пізніше повернули. 
		Свідок ОСОБА_62  пояснив, що працює водієм в пожежній частині м.Броди,що на вул.. Гончарській . 15.09.2013 р. перебував на чергуванні. Біля 22 год. почув шум, вийшов з чергового приміщення і побачив, що приїхали працівники міліції. Від своїх колег дізнався, що перед цим біля ПЧ була бійка. ОСОБА_63 не знає.
		Свідок ОСОБА_64 пояснив, що працює начальником зміни пожежної частини у м.Броди. 15.09.2013 р. біля 22 год. постовий сказав, що біля частини бійка. Коли він підійшов до групи людей, які знаходились біля частини, там були чоловік і жінка , які розповідали, що їх побили інші двоє хлопців і дівчина, які знаходились тут же. Вони між собою сварились. Дерени на тих кричали, що вони в них вкрали золоті прикраси, а інші хлопці та дівчина  що ОСОБА_65 в них забрали фотоапарат . Потерпілих ОСОБА_66  він запросив в приміщення частини, жінка ОСОБА_67 розповіла, що з неї зірвали золоті сережки. Потерпілі знаходились в частині до прибуття міліції і не хотіли виходити, пояснюючи , що їх ще можуть побити. 
		Свідок ОСОБА_68  показала , що працює диспетчером в пожежній частині. 15.09.2013 р. хтось із працівників повідомив, що на вулиці біля частини бійка. Вона викликала поліцію. Самого конфлікту не бачила.
		Свідок ОСОБА_69  показав, що працював у пожежній частині м.Броди. 15 вересня 2013 року знаходився на посту , побачив бійку біля пожежної частин. Разом з іншими працівниками пробували розняти осіб,що бились. В конфлікті брали участь троє хлопців і дівчина з одного боку, а з другого хлопець і дівчина. Всі кричали і шарпались. Одні кричали, що у них вкрали фотоапарат, другі про якесь викрадене золото. Всі шарпались стоячи, лежачих не бачив. Також ні на кому не бачив порваного одягу чи якихось явних слідів побоїв.
		Свідок ОСОБА_70  пояснив, що він з жінкою і дітьми , ОСОБА_7 , ОСОБА_48  відпочивали на природі 15.09.2013 р., святкували День міста. Ввечері після 20 год. рухаючись в сторону центра міста, він з ОСОБА_7 біля пожежної частини на вул.. Гончарській зайшли в магазин, а ОСОБА_50  залишався на вулиці. Коли вийшли з магазину , побачили, що між ОСОБА_71  та ОСОБА_72  вже була бійка. ОСОБА_7  втрутився в бійку , щоб їх розняти. Приїхали працівники міліції і їх з ОСОБА_7  забрали в опорний пункт . Дружина свідка  ОСОБА_73  шукала фотоапарат, який пропав під час конфлікту , а дружина ОСОБА_74 кричала, що в них пропали золоті вироби. Дубас ОСОБА_75 шукала ці золоті вироби в траві , деякі знайшла і повернула потерпілим.
		Свідок ОСОБА_76  пояснила, що вона з чоловіком і дітьми ,а також ОСОБА_77 з жінкою відпочивали на природі 15.09.2013 р., бо був День міста . Пізніше до них приєдався ОСОБА_78 . Вона з ОСОБА_31 та дітьми до міста повертались машиною, а ОСОБА_70 з ОСОБА_79 і ОСОБА_71  пішли пішки. Коли вони машиною підїхали до аптеки на вул..Гончарській у м.Броди , побачили сутичку між ОСОБА_71  та ОСОБА_80 . ОСОБА_50 копав чоловіка ОСОБА_80 . Вони з ОСОБА_81  їх пробували заспокоювати. ОСОБА_77  спочатку сутички пробував розтягти ОСОБА_58 та ОСОБА_59 . ОСОБА_82  кричала ,що пропало золото , і вони всією компанією шукали в траві золоті речі. ОСОБА_48 знайшла в траві сережки і ланцюжок , які віддала працівнику міліції ОСОБА_83 , який приїхав разом з міліціонерами. Юля також жалілась, що ОСОБА_57 забрали в неї фотоапарат і його не віддають. А ОСОБА_80 в свою чергу говорив, що поки вони не віддадуть все золото фотоапарата не побачать. 
		Свідок ОСОБА_20  показала, що 15 вересня на День міста вона з чоловіком та дітьми відпочивали разом з ОСОБА_84 та подружжям ОСОБА_85 за містом . Ввечері вона з ОСОБА_86 на машині відвезла дітей і поверталась назад в місто . Квіквінія ОСОБА_87 , ОСОБА_50  і ОСОБА_51  пішли пішки . Коли вона з ОСОБА_86 підїхали на машині до пожежної частини, побачили, що там бійка. Вона особисто бачила, як ОСОБА_50 бив ОСОБА_59  ОСОБА_80 лежав на землі ,а ОСОБА_50 сидів на ньому і бив його . До них підбігли ОСОБА_51  і ОСОБА_77  і стали розбороняти. Дружина ОСОБА_88  вкусила ОСОБА_89  за палець. ОСОБА_50 з ОСОБА_72  копали одне одного ногами. Прибігли пожежники і теж всіх розбороняли. Дружина ОСОБА_88 почала кричати,що в неї вкрали золото. ОСОБА_48  з ОСОБА_49 почали шукати золоті вироби в траві біля аптеки, де починався конфлікт. Коли приїхав наряд міліції, ОСОБА_50  втік, а ОСОБА_89  і ОСОБА_56 забрали в відділ міліції . ОСОБА_80  в ОСОБА_16  забрав з рук фотоапарат і кричав ,що поки вони не віддадуть все золото фотоапарат не поверне. В траві вони з ОСОБА_86 знайшли золотий ланцюжок і сережки і віддали це працівнику міліції ОСОБА_83 . ОСОБА_90 їй фотоапарата так і не повернув.
		 
		Свідок ОСОБА_91 показав, що працює у Бродівському РВ , 15 вересня 2013 р. він був задіяний по охороні правопорядку в м.Броди. Їм передзвонили і повідомили, що біля пожежної частини бійка. Коли вони підїхали, побачили, що дві дівчини щось шукали в траві . Там же був ОСОБА_77  і ще один хлопець. Потерпіла ОСОБА_61  вказала на ОСОБА_89 ,як одну із осіб, які напали на її чоловіка і викрали їх майно. Слідів побиття у ОСОБА_46 він не бачив . Потерпілі про обставини викрадення майна і нападу на них нічого конкретно не пояснити не могли. 
		Свідок ОСОБА_92 показав, що працює у Бродівському РВ , 15 вересня 2013р. був задіяний по охороні правопорядку в м.Броди. Їм передзвонили і повідомили, що біля пожеж ночі частини бійка..Коли вони приїхали , то побачили групу людей, які між собою сварились. Встановити причину конфлікту було неможливо  кожна сторона конфлікту вказувала і обвинувачувала іншу. ОСОБА_77 , ОСОБА_51  і ОСОБА_48 стояли поряд, з другого боку було подружжя ОСОБА_57 . ОСОБА_77 серед них був самий агресивний, тому його затримали і відвезли на експертизу. Оскільки він ОСОБА_89  знає давно, то може сказати, що така поведінка для нього притаманна - у стані алкогольного спяніння він стає агресивним. Окрім цього, він бачив, як жінка із групи, що були з ОСОБА_93 , шукала в траві загублений ланцюжок.
		Свідок ОСОБА_94 , допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту , ствердив, що із ОСОБА_93  знайомий. 15.09.2013 р. ввечері його, як працівника правоохоронного органу, повідомили, що відбувається бійка біля пожежної частини . Коли приїхав на місце, бійки вже не було. До працівників міліції підійшли чоловік і жінка  потерпілі ОСОБА_95  ,які сказали, що це їх побили. Там же був ОСОБА_77 з дружиною ОСОБА_31 , які стверджували , що Дерини забрали в них фотоапарат і відмовляються повертати. .При цьому потерпілі саме на ОСОБА_89  не вказували , а описували іншу особу, яка з місяця злочину втекла. Свідок не був в складі слідчо-оперативної групи, не брав участь в затриманні .Куди ділись знайдені на місці злочину ювелірні вироби - не знає. 
		В якості доказів вчинення ОСОБА_7  кримінального правопорушення ,передбаченого ч.2 ст.186 КК України , сторона обвинувачення надала суду письмові докази, які досліджені у ході судового слідства , а саме
		-висновок судово-медичного експерта №217\2013 від 16.09.2013 р. \ т.1 а.с.125 кримінального провадження №12013150160000273)\, з якого вбачається , що у ОСОБА_96  були виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії тупих предметів 15.09.2013 р. 
		-протокол огляду місця події від 06.12.2013 р. \ т.1 а.с.189 кримінального провадження №12013150160000273)\ , з якого вбачається, що у службовому кабінеті Бродівського РВ ГУМВСУ у Л\о ОСОБА_97  добровільно видано золоту обручку та золотий ланцюжок, які були у нього викрадені 15 вересня 2013 р. на вул.. Гончарській у м.Броди . У зазначеному протоколі відсутні пояснення потерпілого про те, яким чином ніби-то викрадені 15.09.2013 р. золоті вироби зявились у нього . 
		Згідно ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Відповідно до ч.З ст.293 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		У відповідності до п.п.1-4, 13 ч.І ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
		У ході судового слідства встановлено, що конфлікт із потерпілими розпочався не з ініціативи обвинуваченого - ОСОБА_7 разом зі своїм товаришем ОСОБА_98 лише намагалися припинити бійку , під час якої й були втрачені прикраси ОСОБА_47 , які в-подальшому знайшлись тут же на місці конфлікту , а потім були добровільно видані потерпілим працівникам міліції. Сама присутність ОСОБА_7 на місці конфлікту , участь у бійці із потерпілими ОСОБА_99 , та подальше його затримання працівниками міліції не доводить його причетності до пограбування потерпілих . 
		У матеріалах кримінального провадження , що досліджені судом , відсутні будь-які достатні, належні та допустимі докази скоєння обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
		Вироком Бродівського районного суду Львівської області від 26.07.2016 р. \ справа №439\1598\14-к\ , оголошеним у судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення , встановлена винуватість ОСОБА_44  у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, повязане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії. , та перекваліфіковано дії по епізоду пограбування потерпілих ОСОБА_46 15.09.2013 р. із ст..186 ч.2 КК України на ст.. 296 ч.3 КК України . 
		Відтак, суд вважає, що за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України , ОСОБА_7  слід виправдати у зв`язку із відсутністю у його діях складу вказаного злочину . У задоволенні цивільного позову ОСОБА_47 слід відмовити відповідно до ч.2 ст.129 КПК України.
		Відповідно до Обвинувального акту, що був затверджений у кримінальному провадженні №12013150160000273 , ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме у тому, що 15.09.2013 року близько 20 год. 40 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на вул.. Гончарська в м. Броди, в групі з ОСОБА_36 , умисно завдали ОСОБА_61 декілька ударів по різних частинах тіла та вкусили за палець, внаслідок чого заподіяли ОСОБА_61 садно на правому гомілково-ступневому суглобі, садно на тильній поверхні правої кисті, 2-ва садна на 2-му пальці правої кисті, синець на правій гомілці, синець на лівому коліні, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
		У вказаному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_61  подано цивільний позов , у якому остання просить стягнути з ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7  вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду показав, що 15.09.2013 р на вул.. Гончарській у м.Броди втрутився у бійку ,яка виникла між ОСОБА_71 та ОСОБА_72 ,щоб їх розборонити, на них накинулась ця незнайома жінка , як пізніше він дізнався ОСОБА_100 . Коли приїхали працівники міліції, то ОСОБА_50 втік, а затримали його та ОСОБА_56 ,оскільки на них вказали ОСОБА_57 , як на учасників бійки. Умисно він ніяких пошкоджень ОСОБА_80 не заподіював, була загальна шарпанина, під час якої всі одне одному спричиняли якісь удари, його ОСОБА_80 при цьому вкусила за палець.
		Щодо даного епізоду обвинувачення свідки ОСОБА_92 , ОСОБА_91 , ОСОБА_101 ,, ОСОБА_70 , ОСОБА_76 , ОСОБА_20 у судовому засіданні ствердили , що ОСОБА_7 разом зі своїм товаришем ОСОБА_98 намагалися припинити бійку між ОСОБА_71 та ОСОБА_72 , під час якої й були, очевидно, нанесені легкі тілесні ушкодження ОСОБА_61 , яка також була учасником конфлікту та намагалася розборонити бійку.
		Стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення, подано висновок судово-медичного експерта №216\2013 від 17.09.2013 р. \ т.1 а.с.138 кримінального провадження №12013150160000273 \ , згідно якого ОСОБА_61  15.09.2013 р. спричинені тілесні ушкодження  садно на правому гомілково-ступеневому суглобі, садно на тильній поверхні правої кисті, два садна на пальці правої кисті.
		Субєктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України передбачає наявність умислу на нанесення тілесних ушкоджень .
		Зважаючи на обставини , за яких потерпілій ОСОБА_61 були спричинені тілесні ушкодження , а саме : 15.09.2013 р. біля 21 год. на вул.. Гончарській у м.Броди під час конфлікту між ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , а в-подальшому і за участі інших очевидців ,які намагались конфлікт врегулювати, зокрема і ОСОБА_7 , суд прийшов до переконання про відсутність будь-яких доказів ,які б свідчили про заподіяння ОСОБА_7 умисних тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_102 .
		Вироком Бродівського районного суду Львівської області від 26.07.2016 р. \ справа №439\1598\14-к\ ,який оголошений судом за клопотанням сторони обвинувачення, встановлена винуватість ОСОБА_44  у вчиненні хуліганських дій по відношенню до потерпілих ОСОБА_61 та ОСОБА_47 , при цьому зазначено, що насильницькі дії ОСОБА_44 , як ,зокрема умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, лише характеризують особливу зухвалість ,як одну із ознак хуліганства, а тому додаткової кваліфікації за ст..125 КК України не потребують.
		Відтак, суд вважає, що відсутні будь-які достатні, належні та допустимі докази скоєння обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.125 КК України, а тому у цій частині обвинувачення його слід виправдати, а у задоволенні цивільного позову ОСОБА_80  - відмовити.
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. „Про практику призначення судами кримінального покарання, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст..12 КК України,а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Обставиною, що помякшує покарання , обвинуваченого є щире каяття.
		Обставини , що обтяжують покарання, згідно ст.. 67 КК України  відсутні.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який вважається несудимим, вину визнав і розкаявся, та вважає, що йому слід обрати покарання в межах санкцій інкримінованих йому статей Кримінального Кодексу України у виді позбавлення волі. 
		Стягнути з ОСОБА_7 в доход держави витрати на залучення експертів в звязку із проведенням дактилоскопічної експертизи №12\37 в розмірі 491 \чотириста девяно то одну\ грн.. 40 коп.
		Речові докази у кримінальному провадженні №1201414060000158 ,вилучені відповідно до протоколу огляду трупа від 28.02.2014 р. \ а.с.57 т.1\ .: одяг та взуття з трупа ОСОБА_8 , два металевих ключі, два чеки ТОТО „Фаворит повернути ОСОБА_12 , марлеві відрізки зі змивами рук ,зрізи волосся, зрізи нігтьових пластинок знищити.
		Керуючись ст..ст. 368, 370, 371, 374 КПК України ,суд
		 з а с у д и в 
		ОСОБА_103  визнати винним та засудити :
		-за ст..116 КК України на пять років позбавлення волі,
		-за ст..122 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі.
		У відповідності до ст. 70 КК України шляхом складання покарань остаточно вважати ОСОБА_7  засудженим на 6 \шість \ років позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_7  в користь ОСОБА_12  6663 \шість тисяч шістсот шістдесят три\ грн.. 70 коп. матеріальної шкоди та 100 000\ сто тисяч \ грн.. моральної шкоди.
		ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України виправдати в зв`язку з недоведенням його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення.
		У задоволенні цивільного позову ОСОБА_104 відмовити.
		ОСОБА_7  за ч.2 ст.186, ч.1 ст.125 КК України виправдати в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		У задоволенні цивільного позову ОСОБА_105  та ОСОБА_106 відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_7  в доход держави витрати на залучення експертів в звязку із проведенням дактилоскопічної експертизи №12\37 в розмірі 491 \чотириста девяносто одну\ грн.. 40 коп.
		Речові докази у кримінальному провадженні №1201414060000158:
		одяг та взуття трупа ОСОБА_8 , два металевих ключі, два чеки ТОТО „Фаворит повернути ОСОБА_12 ,
		-марлеві відрізки зі змивами рук ,зрізи волосся, зрізи нігтьових пластинок знищити.
		Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання - з 28 квітня 2014 року. Зарахувати термін попереднього увязнення у строк покарання у відповідності до вимог п.5 ст.72 КК України .
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова протягом 30 днів після його проголошення, для засудженого- після вручення йому копії вироку.
		Суддя ОСОБА_1 
		 Судді ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...