Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 209/623/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2016. Зареєстровано: 01.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2016.
Дата набрання законної сили: 14.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 209/623/16-ц
		Провадження № 2/209/1510/16
		 
		 
		 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		"27" жовтня 2016 р.       Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Решетник Т.О., 
		за участю секретаряЗолотих Л.М.,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку, моральної шкоди,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, та уточнивши позовні вимоги просить: стягнути з ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 55,27 гривень, середній заробіток за час затримки заробітної плати в розмірі 11855,34 грн., моральну шкоду в розмірі 2000,00 гривень, всього стягнути 13910,61 грн.
		На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 05.02.2007 року вона була прийнята на роботу на підприємство ЗАО СМФ «Азовстальбуд» будівельне управління № 7 на посаду інженера-будівельника по строковому трудовому договору. 05.05.2007 року вона переведена постійно на посаду інженера-будівельника. 22.04.2011 року ЗАО «Будівельно-монтажна фірма» «Азовстальбуд» реорганізовано в Публічне акціонерне товариство «Будівельно-монтажна фірма» «Азовстальбуд». 04.08.2015 року вона звільнена за особистим бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. Після звільнення трудова книжка була видана їй у встановлений законом строк, але адміністрація підприємства не розрахувалась з нею по заробітній платі на час звільнення. За час її роботи підприємство заборгувало їй заробітну плату. Вона неодноразово зверталась з вимогою розрахуватися з нею, а надалі, розуміючи, що це не відбудеться, надати їй довідку про заборгованість, але адміністрація підприємства не реагувала на її вимоги. На протязі серпня - листопада 2015 року відповідач періодично виплачував їй частину заборгованості по заробітній платні. З грудня 2015 року по березень 2016 року підприємство не проводило з нею розрахунки по заборгованій заробітній платні. Після звернення позивачкою з позовом до суду на її банківський рахунок відповідачем було переведено гроші в розмірі 5527,48 грн., тому заборгованість по заробітній платі складає 55,27 грн. Вона є інвалідом третьої групи по зору безстроково. Їй необхідне лікування, в тому числі і оперативне втручання. Завдяки неможливості отримати грошові кошти, які вона заробила своєю працею, вона не може пройти необхідне їй лікування. Крім її заробітку та її пенсії у неї немає інших засобів до існування. Їй треба докладати додаткові зусилля для організації свого життя, а саме вона вимушена укладати договори позики, що її морально пригнічує.
		Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.06.2016 року позов задоволено частково.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.08.2016 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
		Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність. Уточнені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити у повному обсязі (а.с.89)
		Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином,згідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України, про що у справі є повернене на адресу суду рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про його особисте отримання відповідачем. Про поважність причини неявки в судове засідання відповідач не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.
		Відповідно до змісту ч. 3 ст. 232 ЦПК після скасування заочного рішення суд призначає справу до нового судового розгляду в загальному порядку. У разі неявки відповідача у нове судове засідання суд за наявності інших встановлених умов може постановити повторне заочне рішення. Однак відповідно до зазначеної норми повторне заочне рішення може бути оскаржене як позивачем, так і відповідачем лише в загальному порядку, встановленому ЦПК. Таким чином, право на подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення втрачається.
		    Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу  розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
		Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 05.07.2007 року була прийнята на роботу на підприємство ЗАО БМФ «Азовстальбуд» будівельне управління № 7 на посаду інженера-будівельника (наказ № 4-к від 05.02.2007 року) по строковому трудовому договору.
		04.08.2015 року позивачка ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України / наказ № 27-к від 04.08.2015 року/, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.7).
		Як вбачається з матеріалів справи відповідач не заперечував факт затримки розрахунку, який мав бути проведений з позивачем у день звільнення, проте затримку розрахунку повязував із тяжким матеріальним становищем підприємства, яке здійснювало будівельну діяльність на території Донецької та Луганської областей (а.с.44-46). В підтвердження відсутності вини підприємства в несвоєчасному проведені розрахунку по заробітної плати колишнім працівникам відповідач надав лист Донецької торгово-промислової палати від 24.12.2015 року № 1695/12.12-03 «Щодо засвідчення форс-мажорних обставин» (.с.50-51).
		Відповідно до довідки підприємства ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» від 25.04.2016 р. №07/45 станом на 01.03.2016 року сума належних виплат ОСОБА_1 складала 5527,48 грн., яка виплачена ОСОБА_1 29.03.2016 року у зазначеній сумі (а.с.49).
		Відповідно до розрахункових листків підприємства ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" з серпня 2015 року по листопад 2015 року позивачці ОСОБА_1 було виплачено заборгованість по заробітній платі в розмірі 8795,35 гривень (а.с.8-9, 69-71).
		При визначенні суми заборгованості по заробітній платі ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" суд приймає до уваги заявлені позивачкою розрахунки та Індивідуальні відомості про застраховану особу відносно ОСОБА_1, які надані Дніпродзержинським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 04.08.2016 року (Форма ОК-7) (а.с.68).
		Позивачка надала розрахунок від 01.06.2016 року, відповідно до якого вказала, що на час розглядуцивільної справи з боку відповідача їй відшкодованозаборгованість по заробітній платі в розмірі 5472 грн. 21 коп., тобто заборгованість складає 55 грн.27 коп.
		 Відповідно до проведених розрахунків загальна сумазаборгованість по заробітній платі складає 55,27 грн., середній заробіток за час затримки заробітної плати складає 11855,34 грн. (а.с.30).
		Згідно виписки із акта огляду МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи по зору безстроково (а.с.10).
		Відповідно до ст. 47 КЗпП України - власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться в день звільнення.
		Відповідно до ст.117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Пунктом 20постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановлено, що при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він в цей день він не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справипо день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведене відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
		Посилання відповідача про наявність непереборної сили, як на підставу невиплати позивачу заробітної плати є неспроможним, враховуючи наступне.
		У пункті 1 частини першоїстатті 263 ЦК Українинаведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події.
		Відповідно достатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності за собівартістю.
		Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для субєктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
		Аналізуючи зазначені норми Закону, суд дійшов висновку, що засвідчення форс-мажорних обставини (обставин непереборної сили) здійснюється за порядком визначеним ст.14-1 України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого, наявність таких обставин для підприємства обовязково підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.
		     Разом з тим, відповідно до листа Донецької торгово-промислової палати від 24.12.2015 року № 1695/12.12-03 «Щодо засвідчення форс-мажорних обставин» відповідачу лише розяснено порядок засвідчення форс-мажорних обставин та засвідчена відсутність зобовязань із сплати податків, проте сертифікат про засвідчення таких обставин для ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської області не видано.
		     Таким чином, відповідачем не надано суду передбачених Законом належних та допустимих доказів на підтвердження наявності для нього форс-мажорних обставин, які б звільняли його від виплати заробітної плати.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме в сумі 55 грн. 27 коп., оскільки згідно заяви самої позивачки ОСОБА_1 на час розгляду цивільної справи відповідачем виплачено заборгованість по заробітній платі 5472 грн. 21 коп. 
		Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 11 855 грн. 18 коп., суд задовольняє вимоги повністю та погоджується з розрахунками позивачки, а саме: розрахунковий період - червень-липень 2015 року (нараховано 6774 грн. 38 коп.), кількість робочих днів в розрахунковому періоді за графіком роботи підприємства за червень, липень 2015 року - 36 робочих днів; середньоденний заробіток - 6774 грн. 38 коп.: 36 робочих днів = 188 грн.18 коп.; відповідно, за 63 робочих дні (грудень 2015 року - 23 дні, січень 2016 року - 19 робочих днів, лютий 2016 року - 21 робочий день) повинні виплатити: 188 грн.18 коп. х 63 робочі дні = 11 855 грн. 34 коп. 
		Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Таким чином, суд з огляду на ступінь, характер моральних переживань позивача через несвоєчасне отримання заробітної плати, їхню тривалість, дійшов висновку про те, що її позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в сумі 2000 грн., оскільки позивачка є інвалідом 3 групи та потребує лікування, про що вказано у довідки МСЕК серії 10ААА № 068794 (а.с.10).
		Оскільки позивачка відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 223-226, 232 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимогиОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку, моральної шкоди -задовольнити.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (87505, м. Маріуполь, вул. Якова Гугеля, 3 ЄДРПОУ 01237193, ІПН 012371905191) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пр.. ПеремогиАДРЕСА_1 - заборгованість по заробітній платі в розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 27 коп., середній заробіток за час затримки заробітної плати в розмірі 11855 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 34 коп., моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, а всього 13910 (тринадцять тисяч дев'ятсот десять) грн. 61 коп. 
		   Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (87505, м. Маріуполь, вул. Якова Гугеля, 3 ЄДРПОУ 01237193, ІПН 012371905191) на користь держави судовий збір в сумі 551( п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		                                        Суддя                    Т.О. Решетник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...