Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10321/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; прийняття громадян на публічну службу.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2016. Зареєстровано: 01.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2016.
Дата набрання законної сили: 27.03.2017
Результат оскарження 27.03.2017 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		11 жовтня 2016 року                   10:32                                         № 826/10321/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: 
		головуючого судді Аблова Є.В.,
		при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А., 
		за участю сторін: 
		представника позивача - Пархоменка С.С., 
		представника відповідача - Дубняк Н.К.,
		представника третьої особи - Ярчака І.С.,
		розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія Права» до Служби безпеки України за участю третьої особи - директора Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,- 
		В С Т А Н О В И В:
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія Права» до Служби безпеки України за участю третьої особи - директора Національного антикорупційного бюро України, в якому просить суд: 
		-          визнати бездіяльність Служби безпеки України (ідентифікаційний код 00034074, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) допущену при проведенні перевірки достовірності відомостей, повідомлених ОСОБА_4 щодо себе як кандидатом на посаду директора Національного антикорупційного бюро України при оформленні допуску до державної таємниці, протиправною;
		-          зобов'язати Службу безпеку України (ідентифікаційний код 00034074, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) вчинити дії із відкликання допуску до державної таємниці ОСОБА_4, директора Національного антикорупційного бюро України; 
		-          зобов'язати Службу безпеку України (ідентифікаційний код 00034074, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) вчинити дії із повторного проведення перевірки ОСОБА_4 на предмет достовірності відомостей, повідомлених ним щодо себе як кандидатом на посаду директора Національного антикорупційного бюро України.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у ході проведення перевірки достовірності даних, які були повідомлені ОСОБА_4 про себе під час оформлення допуску до державної таємниці, повинен був здійснити проведення їх перевірки на предмет достовірності, однак відповідач як суб'єкт владних повноважень, маючи належні владні повноваження та технічні, інформаційні можливості на проведення перевірки її не здійснив.
		При цьому, позивач стверджує, що у подальшому, ОСОБА_4, обіймаючи посаду Директора Національного антикорупційного бюро України як керівник правоохоронного органу за наявності правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», які виключають можливість отримання ОСОБА_4 допуску до державної таємниці, не забезпечив дотримання підлеглими йому співробітниками прав та законних інтересів позивача протягом 16-17.06.2016 року при проведенні ними завідомо незаконного обшуку в приміщеннях позивача та адвоката ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
		В ході судового розгляду даної справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
		Представник третьої особи просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		У період з 20.12.2014 року по 25.12.2014 року, на виконання вимог Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Президентом України, Кабінете Міністрів України та Верховною Радою України було сформовано Комісію проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національної антикорупційного бюро України (надалі у тексті - Конкурсна комісія) у склад дев'яти осіб, яка була повноважною на прийняття рішень віднесених до ї компетенції відповідно до ст. 7 вказаного Закону.
		12.01.2015 року на офіційному веб-сайті Президента України та 15.01.2015 року і загальнодержавному друкованому засобі масової інформації «Урядовий кур'єр» Конкурсною комісією розміщено оголошення про проведення конкурсу на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України.
		У період з 12.02.2015 року по 05.03.2015 року Конкурсною комісією на виконання вимог ст. 7 та п. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» у ході проведення Конкурсу розглянуто документи які були подані особами для участі в Конкурсі, проведено співбесіди із особами, відібраними із загального числа кандидатів та 06.03.2015 року визначено чотирьох кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро України, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, для подальшого проведення щодо вказаних осіб спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
		Згідно п. 4 ч. 8 ст. 7 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у визначений в оголошенні строк, інші документи, передбачені законами України «Про державну службу», «Про запобігання корупції».
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що директору Національного бюро доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається за посадою після взяття ним письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.
		Положеннями п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що до введення в дію Закону України «Про запобігання корупції», у випадку посилання в розділі І цього Закону на його положення, застосовуються відповідні положення законів України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про правила етичної поведінки».
		Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу: довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
		Положеннями ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» серед іншого визначено, що порядок проведення спеціальної перевірки затверджується Президентом України.
		Згідно п. 4 Порядку проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Указом Президента України від 25.01.2012 №33/2012, спеціальній перевірці підлягають відомості, вимога щодо подання яких установлена законом.
		Згідно ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» надання допуску до державної таємниці передбачає: визначення необхідності роботи громадянина і секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державне таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згод громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском д державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності з порушення законодавства про державну таємницю.
		Згідно ст. 24 Закону України «Про державну таємницю» перевірка громадян у зв'язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у строк до одного місяця у порядку, встановленому цим Законом і Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». 
		У ході перевірки органами Служби безпеки України з'ясовуються наявність чи відсутність обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону. За результатами перевірки органи Служби безпеки України надсилають протягом п'яти робочих днів з дня її закінчення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що звернулися з приводу надання громадянам допуску до державної таємниці, повідомлення про надання або відмову в наданні такого допуску.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що допуск до державної таємниці не надається зокрема, у разі повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе.
		Таким чином, з урахуванням положень ст. ст. 23, 24 Закону України «Про державну таємницю», позивач вважає, що відповідач при проведенні перевірки відомостей, які вказують про наявність чи відсутність щодо ОСОБА_4 як кандидата на посаду директора Національного антикорупційного бюро України обставин, передбачені п. п. 2, 4 ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», не здійснив перевірку достовірності таких відомостей.
		Наведене в сукупності зумовило його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		Законодавство про державну таємницю передбачає особливий порядок надання доступу до секретної інформації окремим категоріям посадових осіб, проведення Службою безпеки України відповідної перевірки та надання допуску до державної таємниці.
		Частиною першою статті 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в порядку, визначеному Законом.
		Отримання директором НАБУ доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності здійснюється після взяття ним письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, що визначено частиною другою статті 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро».
		Відповідно до абзацу 3 п. 89 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №939 після взяття ОСОБА_4 вказані зобов'язання до органу СБУ за місцем провадження такої діяльності режимно-секретний орган надсилає письмове повідомлення, у якому, крім іншого зазначається дата взяття зобов'язання.
		Указом Президента України від 16.04.2015 №218 ОСОБА_4 призначено Директором Національного антикорупційного бюро України. 
		Відповідне зобов'язання було взято ОСОБА_4 23.04.2015 року, що підтверджується копією листа Адміністрації Президента України від 30.04.2015 року №06-52/116, що наявна в матеріалах справи.
		Наведене свідчить, що наявність у директора НАБУ допуску до державної таємниці для отримання доступу до неї не є необхідним.
		Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (у редакції станом на момент виникнення правовідносин) особа, яка претендує на участь у конкурсі на зайняття посади директора Національного бюро, подає у визначений в оголошенні строк до комісії проведення конкурсу такі документи:
		- заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
		- автобіографію, що містить: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією упродовж двох років, що передують поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;
		- декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому було оприлюднене оголошення про конкурс, за формою, що визначена Законом України "Про запобігання корупції";
		- інші документи, передбачені законами України «Про запобігання корупції.
		Для прийняття участі в конкурсі наявність допуску до державної таємниці у кандидата не передбачено.
		Водночас, у пункті 1 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що до введення в дію цього Закону у випадку посилання в розділі І цього Закону на його положення застосовуються відповідні положення законів України «Про засади запобігання і протидії корупції" та «Про правила етичної поведінки».
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції" організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом.
		До проведення спеціальної перевірки за цим Законом залучаються спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, якими визначено органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, Національне антикорупційне бюро України, а в разі потреби - інші центральні органи виконавчої влади, що визначено ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції".
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції" спеціальній перевірці підлягають відомості щодо:
		- притягнення особи до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття, погашення;
		- факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення;
		- достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;
		- наявності в особи корпоративних прав;
		- стану здоров'я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації;
		- поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України "Про очищення влади".
		Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції" для проведення такої перевірки кандидат подає до відповідного органу:
		- письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
		- автобіографію;
		- копію документа, який посвідчує особу;
		- декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік;
		- копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
		- медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України;
		- довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
		Наведене в сукупності дає суду підстави для висновку, що згідно з положеннями Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції" довідка про допуск до державної таємниці не є обов'язковим документом для проведення спеціальної перевірки, а перевірка відомостей щодо надання допуску до державної таємниці не проводиться. 
		Враховуючи наведене, виходячи з вимог ч. 2 ст. 8 Закону  України «Про Національне антикорупційне бюро» директору бюро надається доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою після взяття ним письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці без проведення Службою безпеки України перевірки у зв'язку з допуском до державної таємниці. 
		Судом встановлено, що відповідне зобов'язання було взято ОСОБА_4 23.04.2015 року.
		Перевірка ОСОБА_4 як кандидата на посаду директора НАБУ повинна була здійснюватися в рамках Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність 26.04.2015 року, відповідно до якого Служба безпеки України не було визначено органом, уповноваженим проводити спеціальну перевірку.
		Додатково суд зазначає, що на даний час, відповідно до статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції», який набрав чинності 26.04.2015 року, спеціальна перевірка стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, здійснюється ЦУ СБУ або регіональні органами СБУ в частині наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо її відношення до військового обов'язку в СБУ при надходженні відповіді запитів державних органів, органів місцевого самоврядування.
		Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171 Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», що набрала чинності 26.04.2015 року, передбачено, що організація проведення спеціальної перевірки щодо претендентів на зайняття посад, призначення (обрання) на які здійснюється Президентом України покладається відповідно на Главу Адміністрації Президента України.
		Крім того, ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.
		Крім того, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. 
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.
		Зважаючи на наведене в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з недоведеністю позивачем наявності порушеного права та у зв'язку з відсутністю у Служби безпеки України станом на момент виникнення правовідносин обов'язку щодо проведення спеціальної перевірки.
		Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		У свою чергу, відповідачем належним чином виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія Права» відмовити.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		 
		 
		          Суддя                                                                                                Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...