Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15549/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2016. Зареєстровано: 01.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2016.
Дата набрання законної сили: 24.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"24" жовтня 2016 р.           Справа№ 910/15549/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Зеленіна  В.О.
		суддів:            Ткаченка Б.О. 
		          Мартюк А.І. 
		при секретарі Волуйко Т.В.
		представники сторін:
		позивача: Чечотка М.В. - довіреність № 863/22 від 18.12.2015; 
		відповідача: Боєнко О.В. - довіреність № 19-251від 25.12.2015;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
		на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2016
		у справі № 910/15549/15 (головуючий суддя  Турчин С.О.)
		За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
		до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
		про стягнення 23 701 962, 37 грн. 
		ВСТАНОВИВ:
		У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про стягнення 23 701 962 грн. 37 коп., з яких 11 682 478 грн. 43 коп. - попередня оплата за контрактом №212 від 02.09.2014 р., 2 504 201 грн. 72 коп. - пеня за порушення строків поставки товару, 9 515 282 грн. 22 коп. - пеня за недопоставлений товар. 
		Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем, у порушення умов контракту №212 від 02.09.2014 р., здійснено поставку товару несвоєчасно та не в повному обсязі.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2015   р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015   р. позовні вимоги задоволено повністю, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 11 682 478 грн. 43 коп. попередньої оплати,     2 504 201 грн. 72 коп. пені за порушення строків поставки товару, 9 515 282 грн. 22 коп. пені за недопоставлений товар.
		Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2016 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2015 у справі № 910/15549/15 скасовано частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення строків поставки в сумі 2 504 201 грн. 72 коп. та пені за недопоставлений товар в сумі 9 515 282 грн. 22 коп., в цій частині справу № 910/15549/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. 
		Направляючи справу на новий розгляд, колегія суддів зазначила, що наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі товару не є єдиними  належними та допустимими доказами підтвердження факту поставки певної кількості товару у певний визначений у часі момент. Такими доказами, зокрема, можуть бути товаротранспортні документи (накладні) тощо. Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставин існування заявок поставки товару на наступний календарний місяць із зазначенням кількості запланованого до поставки товару та станції призначення вантажоотримувача.
		За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2016 позов Публічного акціонерного товариства  "Центренерго" в частині стягнення пені  за порушення строків поставки в сумі 2 504 201,72 грн. та пені за недопоставлений товар  за Контрактом № 212 від 02.09.2014 в сумі 9 515 282,22 грн. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"  на користь Публічного акціонерного товариства  "Центренерго" - 1 057 264,30 грн. пені. та 39   280,31 грн. витрат зі сплати судового збору.
		Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить  оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення строків поставки в сумі 2 504 201,72 грн. та пені за недопоставлений товар за Контрактом №212 від 02.09.2014 р. в сумі 9 515 282,22 грн.
		Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, оскілки позивач до моменту підписання Актів приймання-передачі вугільної продукції не мав права використовувати її у своїй господарській діяльності; судом першої інстанції надано невірну оцінку умовам контракту та зроблено хибний висновок стосовно наявності умови щодо попередньої оплати в Контракті, також судом невірно застосована норма ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та зменшено розмір стягуваних штрафних санкцій за недопоставлений товар. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Синиці О.Ф., Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 30.05.2016.
		27.05.2016 відповідачем подані заперечення на апеляційну скаргу, у яких він просить залишити оскаржуване рішення без змін,  посилаючись на те, що доводи апелянта є безпідставними та не відповідають фактичному прийнятому сторонами під час виконання контракту порядку оформлення актів; суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами погоджені умови про попередню оплату товару, також судом першої інстанції правомірно зменшено розмір стягуваних штрафних санкцій. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 за клопотанням представників сторін було продовжено строк вирішення спору, а також відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні була оголошена перерва до 06.07.2016.
		Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.07.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15549/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження. 
		Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.07.2016 до 27.07.2016.
		Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.07.2016 р., у зв'язку із перебуванням суддів Мартюк А.І. та Ткаченка Б.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15549/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Кропивної Л.В., Чорної Л.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.
		Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.07.2016 до 07.09.2016.
		06.09.2016 відповідач подав пояснення по суті спору, у яких навів додаткові заперечення на доводи, викладені у апеляційній скарзі.
		Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.09.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15549/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Кропивної Л.В., Ткаченка Б.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.
		Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.09.2016 до 26.09.2016.
		15.09.2016 позивач подав додаткові пояснення, у яких навів додаткові обґрунтування до апеляційної скарги та просив врахувати судову практику ВГСУ у справі №910/15546/15.
		23.09.2016 відповідач подав письмові пояснення, у яких вказав, що у справі №910/15546/15 були інший предмет спору та інші обставини справи.
		26.09.2016 розгляд апеляційної скарги не відбувся в зв'язку з  перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.
		Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.10.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15549/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Коршун Н.М., Ткаченка Б.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 24.10.2016.
		21.10.2016 відповідач подав пояснення, у яких просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 
		Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.10.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Коршун Н.М. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/15549/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Ткаченко Б.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження. 
		Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги про стягнення пені.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення без змін.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом  встановлено наступне.
		02.09.2014 між відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго", як продавцем, та позивачем - Публічним акціонерним товариством  "Центренерго", як покупцем, було укладено контракт № 212 (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язується продати, а покупець купити вугілля марки Т, ввезене митну територію України по коду відповідно до УКТ ЗЕД 2701 19 00 00 (далі - товар), на умовах, вказаних у Контракті. 
		Відповідно до п. 1.2 Контракту, загальна кількість товару, який поставляється орієнтовно складає 110 000 метричних тон (+/- 10%).
		Згідно з п.1.3 Контракту, поставка товару продавцем здійснюється за період: вересень - грудень 2014 р. 
		Пунктом 1.4 Контракту встановлено, що поставка товару здійснюється партіями товару, розмір партії товару визначається сторонами в додатках до Контракту, які є невід'ємними частинами даного Контракту. 
		Відповідно до п. 2.1 Контракту, марка, кількість, якість товару, який поставляється по даному Контракту і терміни його поставки, наведені в Додатках, які є невід'ємною частиною даного Контракту.
		Пунктом 2.3 Контракту сторонами погоджено, що за результатами проведеного отримання товару за кількістю та якістю сторони оформляють і підписують Акт прийому-передачі парті товару. Акт прийому-передачі партії товару підписується сторонами протягом 10 календарних днів від дати прибуття партії товару на станцію призначення вантажоотримувача.
		У пункті 3.1 Контракту сторони домовились, що поставка товару проводиться залізничним транспортом, партіями, насипом, у відкритих, технічно справних, очищених від залишків раніше перевезеного вантажу, залізничних напіввагонах із застосуванням необхідних заходів проти замерзання вантажу за мінусових температур. Реквізити вантажоотримувача зазначаються у заявках покупця, заздалегідь узгоджених з продавцем, або у додатках до Контракту, а також інструкції із заповнення залізничних накладних.
		Відповідно до п. 3.2 Контракту, до 15 числа поточного місяця покупець зобов'язаний надіслати продавцю по електронній пошті заявку на наступний календарний місяць із зазначенням кількості запланованого до поставки товару, станції призначення вантажоотримувача.
		Пунктом 4.7 Контракту встановлено, що враховуючи, що предметом даного Контракту є поставка імпортного товару, гривневий еквівалент фактичної вартості  якого залежить від обмінного курсу гривні до долара США, сторони встановили, що для розрахунку фактичної вартості поставленої партії товару по Контракту в національній валюті України, з ціллю її фіксації в акті прийому-передачі  партії товару, а також для здійснення покупцем платежу за товар , - використовується середній курс продажу (ask) долара за гривню, встановлений на УМБВР в останній фінансовий (робочий день), що передує дню здійснення покупцем передоплати за таку партію товару.
		У пункті 5.2 Контракту визначено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок продавця на підставі рахунків продавця і розрахунку суми платежу з урахуванням положень пунктів 4.7, 5.3 контракту.
		Так, у п. 5.3, зокрема, вказано, що окрім оплати за товар покупець компенсує продавцю фактичні затрати, понесені при поставці товару:
		- за перевезення товару від залізничної станції-переходу кордону України до залізничної станції вантажоотримувача. Компенсація проводиться на підставі виставленого продавцем рахунка і детальної розшифровки фактично понесених затрат;
		- обов'язкових платежів і послуг з митного оформлення товару в Україні. Компенсація проводиться на підставі виставленого продавцем рахунка і копій підтверджуючих документів, завірених належним чином;
		- обов'язкових платежів, пов'язаних з купівлею валюти, відкриттям та виконанням акредитиву. Компенсація проводиться на підставі виставленого продавцем рахунка і копій підтверджуючих документів, завірених належним чином;
		- за проведення інспекції міжнародною лабораторією (SGS) на станції вантажоотримувача. Компенсація проводиться на підставі виставленого продавцем рахунка і копій підтверджуючих документів, завірених належним чином
		Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Контракту датою поставки партії товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі товару.
		Згідно з п. 8.3 Контракту, у випадку порушення строків поставки та/або об'ємів поставки продавець оплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості невідвантаженого в строк та/або недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.
		Контракт набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 або до виконання сторонами зобов'язань, визначених Контрактом (пункт 11.5 Контракту). 
		02.09.2014 сторонами підписано додаток №1 до Контракту, в якому, зокрема, зазначено період відвантаження - вересень 2014 р. та період поставки - вересень-жовтень 2014 року. 
		У Додатку №1 до Контракту також вказано реквізити вантажоотримувачів, а саме:
		- Зміївська ТЕС (63460, Харківська область, Зміївський район,                                 смт. Комсомольське; ідентифікаційний код 05471247), код одержувача 3128, станція вантажоотримувача - Лиман Південний з/д, Україна, код ст. 444002; період відвантаження: вересень 2014 року; період поставки вересень - жовтень 2014 року; кількість вугілля марки Т до відвантаження - 30   000 тонн (+/-10%) (п.п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 п.2.1 додатку № 1);
		- Трипільська ТЕС (08120, Київська область, Обухівський район,                          м. Українка; ідентифікаційний код 00131334), код одержувача 3371, станція вантажоотримувача - Трипілля - Дніпровське Південно-Західної з/д, Україна, код ст. 344707; період відвантаження: вересень 2014 року; період поставки вересень - жовтень 2014 року; кількість вугілля марки Т до відвантаження -  70   000 тонн (+/-10%) (п.п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 п.2.2 додатку № 1).
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати за товар  у розмірі 82 876 961,60 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 4524 від 04.09.2014 на суму 27 266 085 грн., № 4603 від 11.09.2014 на суму 28 503 090 грн., №4692 від 19.09.2014 на суму 4 403 220 грн.; № 4890 від 03.10.2014 на суму 2 325 769,25 грн.; № 4969 від 08.10.2014  на суму 4 300 000 грн.; № 5057 від 15.10.2014 на суму 2 012 570,35 грн., № 5238 від 29.10.2014 на суму 14 066 227 грн. 
		Також матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Контракту відповідач здійснив поставку товару у кількості 49 436,25 тонн загальною вартістю 67 639 306,83 грн., за наступними Актами приймання-передачі вугільної продукції: від 03.12.2014 №212-1; від 03.12.2014 №212-2; від 03.12.2014 №212-3; від 04.12.2014 №212-4; від 04.12.2014 №212-5; від 04.12.2014 №212-6; від 04.12.2014 №212-7; від 04.12.2014 №212-8; від 04.12.2014 №212-9; від 04.12.2014 №212-10; від 04.12.2014 №212-11; від 05.12.2014 №212-12; від 05.12.2014 №212-13; від 05.12.2014 №212-14; від 05.12.2014 №212-15; від 05.12.2014 №212-16; від 05.12.2014 №212-17; від 05.12.2014 №212-18; від 05.12.2014 № 212-19; від 05.12.2014№212-20; від 05.12.2014 №212-21; від 05.12.2014№212-22; від 05.12.2014 №212-23; від 05.12.2014 №212-24; від 08.12.2014 №212-25; від 08.12.2014 №212-26; від 08.12.2014 №212-27; від 08.12.2014 №212-28; від 08.12.2014 №212-29; від 08.12.2014 №212-30; від 08.12.2014 №212-31; від 08.12.2014 №212-32; від 08.12.2014 №212-33; від 08.12.2014№212-34; від 08.12.2014 №212-35; від 08.12.2014 №212-36; від 08.12.2014 №212-37; від 09.12.2014 №212-38; від 09.12.2014 №212-39; від 09.12.2014 №212-40; від 09.12.2014№212-41; від 09.12.2014 №212-42; від 09.12.2014№212-43; від 09.12.2014 №212-44; від 09.12.2014 №212-45; від 09.12.2014 №212-46; від 09.12.2014 №212-47; від 09.12.2014 №212-48; від 09.12.2014 № 212-49; від 09.12.2014 №212-50; від 10.12.2014 №212-51; від 10.12.2014 № 212-52; від 10.12.2014 №212-53; від 10.12.2014 № 212-54; від 11.12.2014 №212-55; від 11.12.2014 № 212-56; від 11.12.2014 №212-57; від 11.12.2014 №212-58; від 11.12.2014 №212-59; від 11.12.2014 №212-60; від 11.12.2014 №212-61; від 12.12.2014 №212-62; від 19.12.2014 №212-63; від 19.12.2014 №212-64; від 19.12.2014 №212-65; від 19.12.2014 №212-66; від 19.12.2014 №212-67; від 19.12.2014 №212-68; від 19.12.2014 №212-69.
		Факт поставки відповідачем позивачу товару у кількості 49 436,25 тонн також підтверджується залізничними накладними №№ AC 173122, AX 175727, АП 962192, AX 175846, АП 962194, АХ 175832, АХ 175833, АХ 175834, АУ 129164, АГІ 962195, АП 962197, AC 529675, AC 526638, AC 529637, AX 175673, AC 173123, AC 173118, AC 173039, AC 173038, AC 173035, AX 175712, AX 175692, AX 175718, АУ 129163, AC 529624, AП 962164, АП 962191, АУ 129188, АУ 129187, АХ 175757, АУ 129186, АХ 175747, АУ 129199, АУ 129198, АХ 175803, АХ 175805, АХ 175804, АП 962193, АХ 175788, АС 529629, AC 529628, АУ 129241, АУ129242, АУ 129270, АУ 129272. АУ 129271, АУ 129273, АУ 129274, АП 962196, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.
		За твердженням позивача, відповідачем недопоставлено 40563,75 тонн та порушено строки поставки товару. Вказаний об'єм позивачем розрахований наступним чином: 30000 тонн (Зміївська ТЕС) + 70  000 тонн (Трипільська ТЕС) = 100 тонн - 10% (допустима похибка) = 90 000 тонн (запланований об'єм згідно додатку №1 до контракту); 49436,25 тонн - об'єм поставленого товару;  90000 тонн - 49 436,25 тонн = 40563, 75 тонн.
		За таких обставин, 24.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №8-0412133, якою просив у семиденний строк сплатити штрафні санкції та повернути суму попередньої оплати. 
		У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 28.05.2015 р. №01-1.1/01984 (вх.350-1/22 від 03.06.2015 р.) зазначив про те, що застосування штрафних санкцій до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" є необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам контракту, оскільки пропуску строку поставки не відбулось.
		Позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача 11   682   478,43 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, а також пеню за непоставлений товар та пеню за порушення строків поставки товару.
		Як було зазначено вище, Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2016  справу № 910/15549/15 направлено на новий розгляд в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення строків поставки в сумі 2 504 201 грн. 72 коп. та пені за недопоставлений товар в сумі 9 515 282 грн. 22 коп.
		За наслідками нового розгляду справи суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 504 201,72 грн. за порушення строків поставки товару задоволенню не підлягають, оскільки товар був поставлений без порушення строків, а вимоги про стягнення пені за недопоставлений товар в сумі 9 515 282 грн. 22 коп. підлягають частковому задоволенню, оскільки за товар у кількості 40 563,75 тонн, який непоставлений відповідачем, позивач здійснив попередню оплату частково на суму 11 682 478,43 грн., тому пеня за підрахунком суду становить 2 114 528,60 грн., і, з врахуванням заяви відповідача про зменшення розміру пені, підлягає стягненню 50% від визнаної судом обґрунтованою суми пені за недопоставку товару. 
		Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
		Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Контракту №212 від 02.09.2014, який за правовою природою є господарським договором поставки.
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
		Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Контракту відповідачем поставлено, а позивачем прийнято 49 436,25 тонн вугільної продукції вартістю 67 639 306,83 грн., що підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції та залізничними накладними.
		Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Пунктами 2.1.2 та 2.2.2 Додатку № 1 до Контракту сторонами  погоджено період відвантаження - вересень 2014, період поставки - вересень -жовтень 2014 року. 
		Положеннями п.2.2.3 Контракту встановлено, що міжнародна лабораторія (SGS) спільно з уповноваженим представником продавця і представником покупця проводить спільну інспекцію якості та кількості партії товару на станції призначення, за результатами якої випускається сертифікат. За результатами проведеного отримання товару за кількістю та якістю сторони оформляють і підписують Акт прийому-передачі партій товару. Акт прийому-передачі партії товару підписується сторонами протягом 10 календарних днів від дати прибуття партії товару на станцію призначення вантажоотримувача.
		Передаючи справу на новий розгляд в частині стягнення пені за порушення строків поставки, Вищий господарський суд вказав, що наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі товару не є єдиними  належними та допустимими доказами підтвердження факту поставки певної кількості товару у певний визначений у часі момент. Такими доказами, зокрема, можуть бути товаротранспортні документи (накладні) тощо.
		Так, у матеріалах справи наявні залізничні накладні, зі змісту яких вбачається, що поставка товару у кількості 49 436,25 тонн відбулась у період вересень-жовтень 2014 року (відбиток станції призначення), та у період вересень-жовтень 2014 позивач фактично отримав від відповідача 49 436,25 тонн вугільної продукції. 
		Окрім цього, відповідно до зазначених положень Контракту, товар у кількості 49 436,25 тонн було перевірено за кількістю та якістю міжнародною лабораторією (SGS) у період вересня-жовтня 2014 року, про що складені відповідні сертифікати, копії яких наявні у матеріалах справи, та зі змісту яких вбачається, що перевірка товару по кількості та якості проводилася на території структурного підрозділу позивача.
		Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані товаротранспортні документи (залізничні накладні) та сертифікати міжнародної лабораторії SGS, підтверджують, що фактично позивач отримав товар у кількості 49 436,25 тонн у період вересня-жовтня 2014 року.
		Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно з ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
		Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
		У Контракту сторони не визначили чіткий порядок підписання Актів приймання-передачі товару, а тільки встановили, що акти підписуються сторонами після перевірки товару за кількістю та якістю, протягом 10 календарних днів від дати прибуття партії товару на станцію призначення вантажоотримувача. 
		Отже, є вірним висновок місцевого господарського суду про те, що і на позивача покладений обов'язок щодо своєчасного підписання Актів приймання-передачі вугільної продукції.
		Оскільки залізничні накладні та сертифікати SGS підтверджують фактичну передачу відповідачем позивачу 49 436,25 тонн вугільної продукції у період вересня-жовтня 2014 року, обов'язок з підписання актів приймання-передачі продукції покладений також і на позивача, а матеріали справи не містять доказів, що прострочення підписання Актів приймання-передачі вугільної продукції відбулося саме з вини відповідача, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що поставка товару у кількості 49 436,25 тонн відбулась у період вересня - жовтня 2014 року, тобто у межах договірного строку, тому вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 2 504 201,72 грн. за порушення строків поставки є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
		Також позивачем було заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 515 282,22 грн. пені за недопоставлений товар.
		Так,  позивач вказував, що відповідачем було недопоставлено 40 563,75 тонн товару, вартість якого становить 52 570 620,00 грн., а тому на підставі п.8.3 Контракту позивачем на вказану суму нарахована пеня у розмірі 9 515   282,22  грн. за період з 01.11.2014 по 30.04.2015.
		Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. 
		Дослідивши умови Контракту та його виконання сторонами, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що між сторонами погоджені умови саме про попередню оплату товару.
		Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. 
		При цьому, у позовній заяві позивач, заявляючи вимоги про стягнення 11 682 478,43 грн., посилався на приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України та вказував що ці кошти є саме сумою попередньої оплати.
		Частиною 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. 
		Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. 
		Матеріалами справи підтверджується, що за товар в кількості 40563,75 тонн, який непоставлений відповідачем, позивач здійснив попередню оплату частково на суму 11 682 478,43 грн., а тому, враховуючи умови Контракту та норми чинного законодавства України, відповідач повинен був здійснити поставку на суму 11 682 478,43 грн. При цьому відповідач мав право не здійснювати поставку вугільної продукції за яку позивачем не було здійснено попередньої оплати.
		Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги про стягнення пені за не поставку товару є обґрунтованими в частині нарахування пені за період з 01.11.2014 по 30.04.2015 (період, визначений позивачем) на суму отриманої відповідачем попередньої оплати - 11   682   478,43 грн., що за вірним розрахунком місцевого господарського суду становить 2 114 528,60 грн.
		В процесі розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було заявлене клопотання про зменшення пені на 90% від суми, яку суд визнає належною до сплати, яке мотивоване тим, що Контракт укладався відповідачем у виключних та надзвичайних обставинах, з метою недопущення тяжких наслідків для позивача, відповідач, укладаючи Контракт № 212 від 02.09.2014 діяв за відсутності власної комерційної вигоди, оскільки ціна реалізації вугілля відповідачем позивачу фактично дорівнювала ціні закупівлі вугілля. Також відповідач зазначав, що перебуває у важкому фінансовому стані, а матеріали справи не містять доказів настання у позивача негативних наслідків у зв'язку з  недопоставкою товару.
		Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 
		Згідно зі ст.  233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. 
		Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
		У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. 
		При цьому      при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку, а правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
		Місцевим господарським судом при розгляді клопотання відповідача було враховано, що Контракт укладався з відповідачем у виключних обставинах з метою недопущення тяжких наслідків для позивача, сторони належать до державного сектору економіки, за Контрактом постачався імпортований товар - вугілля, який відповідач отримував за зовнішньоекономічним контрактом, ціна реалізації відповідачем вугілля позивачу фактично дорівнювала ціні закупівлі товару відповідачем за зовнішньоекономічним контрактом (ціна реалізації тонни вугілля позивачу - 80,00 доларів США, ціна закупівлі тонни  вугілля - 79,7 доларів США.
		Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення пені та визнав доцільним зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на 50% від визнаної обґрунтованою судом пені за недопоставку товару, тобто від 2 114 528,60 грн., що становить 1 057 264,30 грн.
		Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.  Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.
		Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.
		За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду  міста Києва від 22.03.2016 у справі № 910/15549/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2016 у справі № 910/15549/15 - без змін.
		2. Матеріали справи № 910/15549/15 повернути до господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий суддя                                                             В.О. Зеленін 
		 
		Судді                                                                                Б.О. Ткаченко
		 
		                                                                                А.І. Мартюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...