Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/26293/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2016. Зареєстровано: 02.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/26293/16-ц
		Провадження № 2/761/6726/2016
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		    18 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		                                      головуючого судді                                Юзькової О.Л.
		                                      при секретарі                                          Голопич Н.Р.,     
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення коштів, -
		                                                      ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги наступним.16 грудня 2015 року позивачем в приміщенні Роздрібного безбалансового відділення № 1 Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на підставі договору-анкети б/н від 16.12.2015   було розміщено банківський вклад «Стабільний» в іноземній валюті у розмірі 4358,13 євро строком 180 днів за відсотковою ставкою 9% річних. В той же день на виконання умов Договору-Анкети, платіжним дорученням № 022DEBK153500005 вiд 16.12.2015 позивач внiс до Банку на відкритий Договором вкладний рахунок № НОМЕР_1 вiдповiдну суму коштiв в iноземнiй валютi. Вiдповiдно до умов договору, Банк зобов'язаний повернути вклад разом і включно з нарахованими відсотками зi спливом строку розміщення, а саме  - 13 червня 2016 року. Проте, 13 червня 2016 року відповідачем було вiдмовлено позивачеві в поверненнi вкладу та нарахованих за вкладом відсотків.   Таким чином, передбачене Договором зобов'язання з повернення вкладу було порушено відповідачем, відтак виникло прострочення боржника. В день повернення вкладу 13 червня 2016 року відповідач перерахував на поточний рахунок Позивача № НОМЕР_2 кошти вкладу у розмірі 4358,13 євро, та нараховані за вкладом відсотки у розмірі 154,13 євро, а загалом 4512,26 євро. Вважаючи переказ коштів вкладу та нарахованих за ним відсотків на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 належним виконанням зобов'язань за договором банківського вкладу, - відповідач відмовив позивачеві в подальшій виплаті цих коштів готівкою на виконання передбаченого договором зобов'язання з повернення вкладу. За таких обставин, зважаючи на вимоги чинного законодавства України позивач просить суд : зобов'язати відповідача розірвати договір банківського рахунка № НОМЕР_2 від 14.04.2011; зобов'язати вiдповiдача закрити поточний рахунок Позивача № НОМЕР_2; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором від 16.12.2015, разом і включно з нарахованими за ним відсотками, -в розмірі 4512,26 євро, в валюті вкладу; стягнути з відповідача на користь позивача вiдсотки за користування грошовими коштами за ставкою договору 9% рiчних на суму вкладу та нарахованих за ним відсотків з дня витребування вкладу 13 червня 2016 року до дня ухвалення рішення.
		    В подальшому позивач уточнив вимоги у зв'язку із виплатою банком коштів по вкладу 26.08.2016 р. та остаточно просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 вiдсотки за користування вкладом за період з 13.06.2016 до 29.08.2016 у розмірі 85,67 євро (вісімдесят п'ять євро 67 євроцентів); стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 суму майнової вiдповiдальностi за прострочення грошового зобов'язання за період з 13.06.2016 до 29.08.2016 у розмірі 28,56 євро (двадцять вісім євро 56 євроцентів); стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання зобов'язання з повернення вкладу за період з 13.06.2016 до 29.08.2016 у розмірі 10423,32 євро (десять тисяч чотириста двадцять три євро 32 євроценти); стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 (, у відшкодування моральної (немайнової) шкоди 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
		    В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.
		Представник ПАТ «Промінвестбанк» заперечував щодо задоволення позову. Пояснив, що банк повною мірою виконав умови договору, оскільки перерахував грошові кошти після закінчення строку його дії на поточний рахунок позивача. Крім того позивачем неправомірно розраховані відсотки 9% річних, оскільки після переведення коштів на поточний рахунок має діяти інша процентна ставка. Також безпідставне і нарахування пені, відсутні докази спричинення моральної шкоди. З таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
		Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
		Встановлено і не заперечується сторонами, що 16.12.2015 р. ОСОБА_1 на підставі договору-анкети б/н було розміщено у Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» банківський вклад «Стабільний» в іноземній валюті у розмірі 4358,13 євро строком 180 днів за відсотковою ставкою 9% річних.  
		Згідно зі ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку встановлених договором.
		Як свідчать матеріали справи, і не оспорюється представником відповідача, грошові кошти за вкладом разом із нарахованими процентами було повернуто позивачу 26.08.2016 р.
		Представник відповідача зазначає, що порушення зобов»язань з боку банку не було, зважаючи на те, що після закінчення терміну дії договору, грошові кошти та нараховані проценти були переведені на поточний рахунок позивача. 
		Положеннями ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
		Верховний суд України приймаючи 25.12.2013 р. постанову у справі № 6-140цс13 висловив наступну правову позицію відповідно до змісту ст.ст. 526,1058 ЦК України зобов»язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладникові готівкою або надання реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки за допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов»язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосовувати відповідальність за порушення грошового зобов»язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Положеннями ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
		Як свідчать матеріали справи, позивач 13.06.2016 р. зверталась до банку з вимогою повернення суми вкладу, а також закриття поточного рахунку. Вимоги вкладника не були задоволені відповідачем.    
		За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Зважаючи на встановлені обставини, беручи до уваги правові висновки Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено зобов»язання за договором.  
		Відповідно до частини п'ятої статі 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
		Таким чином, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня фактичного його повернення вкладникові.
		Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 29 травня, 18 вересня і 25 грудня 2013 року, 22 січня, 9 квітня 2014 року та 28 січня 2015 року.
		За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з банку процентів за період після закінчення строку дії договору до дня фактичного повернення суми вкладу підлягають задоволенню.
		За розрахунком представника позивача, що його було перевірено в судовому засіданні вiдсотки за користування вкладом за період з 13.06.2016 до 29.08.2016 у розмірі 85,67 євро.
		При цьому суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо того, що розмір процентів повинен вираховуватися не зі ставки встановленої сторонами на рівні 9%, зважаючи на переведення коштів на поточний рахунок позивача, виходячи з того, що саме такий розмір процентів встановлений договором банківського вкладу.
		За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Беручи до уваги порушення з боку відповідача взятих на себе зобов»язань 3% річних за період з 13.06.2016 до 29.08.2016 становлять 28,56 євро та підлягають стягненню з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
		Також, на думку суду, підлягає задоволенню і вимога ОСОБА_1 в частині стягнення пені, передбаченої положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», виходячи з наступного.     
		Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
		Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення.
		Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.
		Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.
		Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 28.09.2016 року у справі № 6-1699цс16.
		Зважаючи на наведене суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 пеню у зазначеному позивачем розмірі, а саме 10 423,32 Євро. Відповідність розрахунку вимогам чинного законодавства перевірено в судовому засіданні.
		З іншого боку вимога позивача в частині стягнення моральної шкоди з банку задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у. зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
		Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.19995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з відповідними доповненнями та змінами, роз'яснено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. 
		Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, що регулюються Книгою п'ятою Цивільного Кодексу України - Зобов'язальне право, зокрема ст. ст.526, 625 ЦК України, нормами яких стягнення моральної шкоди за порушення умов договору не передбачено.
		Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.
		Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст. 23,526,549,625,1060,1061 ЦК України, суд - 
		                                                                                                                           
		                                                               ВИРІШИВ:
		    Позов задовольнити частково.     
		    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1  відсотки за користування вкладом у розмірі 85,67 Євро, 3% річних за прострочення грошового зобов»язання у розмірі 28,56 Євро, пеню за прострочення виконання зобов»язань у розмірі 10 423,32 Євро.
		    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 2 986 грн. 97 коп.
		            В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. 
		          Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії. 
		          Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції. 
		           Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...