Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 414/1150/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2016. Зареєстровано: 03.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2016.
Дата набрання законної сили: 10.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - Костроба Ю.Ю.
		Суддя-доповідач - Сіваченко Ігор Вікторович
		 
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 листопада 2016 року           справа №414/1150/16-а 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 
		Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого Сіваченка І.В.,
		суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року у справі № 414/1150/16-а за позовом ОСОБА_2 до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - Відділ), в якому зазначив, що йому на праві приватної власності належить автомобіль ВАЗ 21013, білого кольору, 1985 року випуску, державний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 від 09.12.2008.
		18 червня 2016 року позивач був зупинений працівниками ДАІ ДПС «Сватове», які йому повідомили, що автомобіль ВАЗ 21013, білого кольору, 1985 року випуску, державний номер НОМЕР_1 свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 від 09.12.2008, згідно постанови ВДВС Кремінського РУЮ в Луганській області ВП № 37208018 буде затримано. Працівниками поліції був складений акт про тимчасове затримання транспортного засобу та позивачу повідомили, що автомобіль буде перевезено на штраф майданчик до м. Сєвєродонецьк.
		20 червня 2016 року позивач звернувся до Кремінського ВДВС для з'ясування, з яких причин його автомобіль було затримано. Державним виконавцем йому було повідомлено, що боржником по сплаті штрафу у виконавчому провадженні, яке знаходиться у неї на виконанні визнаний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Тобто, державний виконавець, не перевіривши всі анкетні дані особи, щодо якої накладено штраф, винесла незаконну постанову про накладення арешту.
		Позивач просив визнати дії державного виконавця Бабіної С.І. незаконними та зобов'язати її повернути йому вище вказаний автомобіль.
		Позивач у судовому засіданні першої інстанції позов підтримав та суду пояснив, що він не має можливості забрати свій автомобіль зі штраф стоянки після зняття відповідачем арешту, оскільки з нього вимагають гроші за знаходження автомобіля на стоянці та за оплату послуг евакуатора. Через халатність відповідача, яка не перевірила повні анкетні дані боржника та адресу його мешкання, він не повинен нести матеріальні збитки та незручності від арешту його майна.
		Відповідач державний виконавець Бабіна С.І. у судовому засіданні першої інстанції позов не визнала, при цьому пояснила, що вона винесла постанову про зняття арешту з автомобіля позивача. Постанова про арешт майна була винесена після отримання неповної відповіді з установи реєстрації транспортних засобів. Вона не може наказувати працівникам, які здійснюють зберігання арештованих транспортних засобів, вона вважає, що позивач повинен був позиватися до керівництва штраф стоянки.
		Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року у справі № 414/1150/16-а позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
		Визнано дії старшого державного виконавця Відділу Бабіної Світлани Іванівни по винесенню постанови від 25 лютого 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відносно автомобіля ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 09.12.2008, зареєстрованого за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_2, та притягнутого державним виконавцем як боржника по постанові ВМІ № 159285 від 02.03.2013 УДАІ про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення на користь держави штрафу в сумі 850 грн.
		Зобов'язано старшого державного виконавця Відділу Бабіну Світлану Іванівну повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, автомобіль ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 09.12.2008, який був вилучений у ОСОБА_2 через незаконні дії старшого державного виконавця Бабіної С.І. і який на теперішній час находиться у Луганській філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», вул. Партизанська, 12, м. Сєвєродонецьк Луганської області.
		Суд першої інстанції критично оцінив заперечення відповідача щодо позову в тій їх частині, що державний виконавець Бабіна С.І. була невірно проінформована про дату народження та місце проживання боржника, оскільки з оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження углядається, що відповідачу надавалися повні анкетні відомості належного божника та анкетні відомості неналежного боржника, а саме позивача у справі. Через неуважність та халатність відповідача позивач не має можливості користуватися своїм майном та вимушений втрачати здоров'я, час та гроші, захищаючі свої законні права власника. Таким чином, суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив повністю.
		Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким безоплатно повернути транспортний засіб позивачеві.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до прийнятих державним виконавцем постанови та аналізуючи норми Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон N 606-XIV) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, апелянт наголошує, що державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень.
		Відповідно до Постанови Кремінського районного суду від 12.09.2016 зазначено, що державний виконавець невірно проінформований про дату народження та місце проживання боржника, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, постанова серії ВМ №159285 від 02.03.2013 взагалі не містила дати народження боржника, але і підстав для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження теж немає.
		Постановою суду першої інстанції зобов'язано старшого державного виконавця повернути ОСОБА_2 вилучений автомобіль, що є неможливим з огляду на лист від 31.06.2016 Луганської філії «Інформресурси» за неможливістю безкоштовно повернути автомобіль ОСОБА_2
		Відповідно до вищезазначеного листа Луганської філії «Інформресурси», судом першої інстанції не вирішено питання про оплату за утримання транспортного засобу на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів.
		Апелянт наголошує, що за обставинами, які склалися при примусовому виконані постанови про адміністративне правопорушення, позивач по справі та боржник за виконавчим провадження є різні особи, а тому для виходу з складної ситуації доречно винести рішення, яким безоплатно повернути вилучений автомобіль належному власнику.
		Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно копії паспорту позивача (а.с.7-8) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2.
		Згідно копії свідоцтва про реєстрацію (а.с.10), ОСОБА_2 є власником автомобіля ВАЗ21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 09.12.2008, який зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_2.
		Згідно копії акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с.12), 18 червня 2016 року автомобіль позивача був затриманий та направлений на штраф майданчик до м. Сєвєродонецьк.
		Згідно копії постанови (а.с.14) від 21.06.2016 та копії постанови (а.с.15) від 21.06.2015, відповідач звільнила з під арешту автомобіль позивача та припинила розшук автомобіля позивача, вказавши, що автомобіль було оголошено в розшук та арештовано помилково.
		Згідно листа (а.с.37) від 31.08.2016 Луганська філія ДП МВС України «Інформ Ресурси» не вважає можливим безоплатно повернути автомобіль позивачу.
		Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно прийняті постанови про арешт автомобіля позивача та оголошення його розшуку. 
		Так, державний виконавець, приймаючи такі рішення, не пересвідчилась, що позивач в цій справі і боржник у виконавчому провадженні є однією особою. Про це свідчить і той факт, що в подальшому відповідачем було прийнято постанови, якими скасовано арешт автомобіля позивача та оголошення його розшуку, а самі такі рішення самим виконавцем визнано помилковими (а.с.14-17).  
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відтак, в цій частині постанова місцевого суду прийнята обґрунтовано і має бути залишена без змін.
		Щодо зобов'язання старшого державного виконавця Відділу Бабіну С.І. повернути ОСОБА_2 автомобіль ВАС 21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком, з огляду на наступне.
		Судом першої інстанції не дано належної оцінки тому, що автомобіль позивача утримується не державним виконавцем Бабіною С.І., а Луганською Філією Державного підприємства «Інформ-Ресурси» Міністерства внутрішніх справ України, яка, до речі, взагалі не є відповідачем в цій справі.
		Відтак, виконання постанови суду першої інстанції в частині зобов'язання державного виконавця Бабіної С.І. повернути автомобіль позивачеві не ґрунтується на нормах матеріального права та не може бути виконано.
		Апелянтом також не наведено правових підстав для винесення рішення, яким безоплатно повернути вилучений автомобіль належному власнику.
		Підсумовуючи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - частковому скасуванню.
		Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для часткового скасування постанови та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову. 
		Керуючись статтями 9, 11, 95, 184, 195, 196, 197, 198, п.4 ч.1 202, 206, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області - задовольнити частково.
		Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року у справі № 414/1150/16-а - скасувати частково.
		Позов ОСОБА_2 до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року у справі № 414/1150/16-а в частині зобов'язання старшого державного виконавця Відділу Бабіну Світлану Іванівну повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, автомобіль ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 09.12.2008, який був вилучений у ОСОБА_2 через незаконні дії старшого державного виконавця Бабіної С.І. і який на теперішній час находиться у Луганській філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», вул. Партизанська, 12, м. Сєвєродонецьк Луганської області - скасувати, а в цій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
		В іншій частині постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року у справі № 414/1150/16-а - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                                      І.В.Сіваченко        
		 
		Судді:                                                                        О.О.Шишов 
		 
		                                                                  О.О.Чебанов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...