Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/46361/15-п : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2016.
Дата набрання законної сили: 31.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		1[1]
		 
		 
		 П О С Т А Н О В А
		 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 31 жовтня 2016 року м. Київ
		 
		Суддя Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-14 КУпАП,- 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-14 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті строком на дві доби.
		Згідно постанови суду, начальник 2 сектору РСВ ГУС Б України в м. Києві та Київській області підполковник ОСОБА_1 , 02 жовтня 2015 року у період часу з 09 год.05 хв. по 09 год.07.хв, перебуваючи поблизу будівлі ГУС Б України в м. Києві та Київській області за адресою: м. Київ провул. Аскольдів,3-а,всупереч вимогам ст.ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 35 Закону України «Про Службу безпеки України» та своїх функціональних обов`язків, умисно вчиняючи дії, які явно виходили за межі наданих йому повноважень, надав розпорядження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити пост охорони №3 та з їх допомогою, застосовуючи фізичний примус, здійснив затримання журналістів «Радіо Свобода» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обмеживши останніх у свободі пересування.
		Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		У своїх доводах посилається на те, що постанова суду є незаконною і необґрунтованою, внаслідок неправильного розуміння прокурором, який складав протокол про вчинення адміністративного правопорушення та судом, що його розглянув, вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також поверхового та неповного дослідження у справі доказів щодо його посадових обов`язків та підлеглих. Зазначає, що в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення, оскільки він та співробітники охорони діяли у межах наданих повноважень, відповідно до законодавства та ситуації, що об`єктивно склалася.
		Посилається на те, що відповідно до своїх посадових обов`язків начальника 2 сектору режимно - сектретного відділу ГУС Б України в м. Києві та Київській області, який є спеціальним підрозділом по здійсненню оперативного чергування та охорони адміністративних будинків та території Головного управління, він є начальником для особового складу сектору РСВ, тобто співробітники охорони йому безпосередньо підпорядковуються;він керує їх діяльністю, а також самостійно здійснює заходи з охорони Головного управління. В діяльності керується Інструкцією з охорони і пропускного режиму в адмінбудинках Головного управління, затвердженою начальником 24.11.2014 року, де передбачено, що охорону здійснює особовий склад 2 сектору, при виявленні поблизу постів об`єктів охорони осіб, поведінка, яких викликає підозру, негайно доповідати черговому по ГУ. Пунктом 4.5. Інструкції визначено, що особовому складу чергової зміни забороняється виходити за територію об`єкта, що перебуває під охороною, без відповідної службової необхідності. 
		Разом з тим, вважає, що 02 жовтня 2015 року така необхідність виникла.
		Зважаючи на тривожну ситуацію у країні, пов`язану з антитерористичною операцією на Сході країни, низкою терористичних актів у різних містах країни із застосуванням вибухових пристроїв та зброї, охорона адміністративного будинку Головного управління та прилегла територія, які є режимним приміщенням та режимною територією, здійснюється у посиленому режимі. Підрозділом охорони ГУ в цей день виявлено двох осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які поводили себе підозріло, що полягало у прояві незвичного інтересу до будівлі, системи, сил, засобів охорони та співробітників. Зокрема, вони оглядали, вивчали та здійснювали відео зйомку будівлі, підходів до неї, розташування входів, розміщення камер відео спостереження, сигналізації, прилеглої території, підходів до відділу забезпечення досудового слідства СБУ, проводили зйомку співробітників управління, часу їх приходу на службу, запитували та намагалися розкрити їх приналежність до кадрового апарату СБУ перед відеокамерою та намагалися перевірити реакцію охорони на власну спробу не санкціоновано проникнути у приміщення управління. На прохання співробітника охорони ОСОБА_3 пояснити мету та підставу їхньої поведінки щодо відеозйомки режимного об`кту , ОСОБА_4 пояснив, що вони є журналістами, пред`явивши картку невідомого походження, схожу на візитну картку чи перепустку і знімають передачу про наявність у співробітників СБУ коштовних автомобілів, однак їх поведінка суперечила цьому. На них не було жодних розпізнавальних знаків, а зйомку вони проводили на тій частині території, де автомобілів не було, фактично знімали співробітників Служби безпеки та не реагували на їх вимоги не знімати обличчя .
		Зважаючи на підозрілу поведінку вказаних осіб, яка суперечила вимогам ЗУ «Про службу безпеки України», зокрема абз. 6 ст.28 щодо заборони розголошення факту належності співробітників Служби безпеки України до її оперативних підрозділів, вели себе зухвало та зверхньо, розмовляли грубо, що не відповідало нормам журналістської етики ігнорували вимоги співробітників охорони, за допомогою співробітників охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які несли службу на посту №3 їх було доставлено до приміщення приймальні громадян Головного управління, що є одночасно Бюро перепусток. Зазначає, що підстава для доставлення вказаних осіб до приміщення приймальні Головного управління узгоджується із положеннями ч,1,7 статті 259 КУпАП, яка передбачає право доставити порушника до органу СБУ. Після встановлення особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх приналежності до журналістів їх було відпущено.
		Вважає, що його вказівка підлеглим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити пост охорони та взяти участь у доставленні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до приміщення приймальні не є діями, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень. Прокурор та суд не врахували, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співробітниками охорони, а не черговими по КПП, і у Головному управлінні контрольно-пропускний пункт на посту № 3 відсутній. 
		Зазначає, що протиправним є посилання у протоколі про адміністративне правопорушення та постанови суду на порушення статті 303 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо порядку несення служби на КПП та підпорядкування чергового КПП черговому по військовій частині, оскільки вказана норма не має відношення до обставин справи і не регулює правовідносини охорони посту №3 Головного управління.
		На підтвердження своїх доводів вказує, що служба у Збройних Силах України та у Службі безпеки України організована по різному, у них різні завдання та функції. Відтак, охорона адміністративного будинку Головного управління СБУ здійснюється не як військової частини, а як звичайного режимного приміщення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №939 та наказу СБУ від 10.12.2014 року №800ДСК «Про затвердження Інструкції з охорони і пропускного режиму на об`єктах Служби безпеки України» .
		Окрім того, апелянт зазначає, що суд неправильно оцінив показання свідків, зазначивши, що на підтвердження вини приймає показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , , тоді як в іншій частині постанови вказує, що показання свідка ОСОБА_7 не враховує, оскільки він є безпосереднім керівником і зацікавлений в уникненні ним відповідальності. Водночас як беззаперечні докази приймає показання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..
		На підтвердження своєї невинуватості посилається на відповідь начальника Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 16.12.2015 року на адвокатський запит ОСОБА_8 , де чітко зазначено, що до його обов`язків віднесено керувати підлеглими під час несення ними служби у добових нарядах, а співробітникам охорони поставлено до обов`язків підпорядковуватись під час несення служби у добових нарядах 
		Вважає, що суд помилково зробив висновок про те, що він не вправі надавати підлеглим вказівки, організовувати їх на виконання завдань по охороні та безпосередньо брати участь у виконанні цих завдань, оскільки Інструкція з охорони і пропускного режиму в адміністративних будинках Головного управління визначає лише загальні дії співробітників, а в посадових обов`язках визначено конкретні дії співробітників охорони та їх безпосереднє підпорядкування.
		Таким чином, на думку апелянта, у постанові суду не обґрунтовано, чому не враховано інформацію, викладену в листі начальника Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області про те, що його дії правомірні, а також характеристику.
		Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його представника Сергієнка В.Г., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити пояснення прокурора Корнієнко О.О., та представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про законність постанови суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
		Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Як убачається із матеріалів справи, постановою слідчого військової прокуратури Київського гарнізону лейтенант юстиції Дячуком І.С. від 31 грудня 2015 року, кримінальне провадження №420151110350001221 розпочате 12 жовтня 2015 року за фактом перешкоджання співробітниками Служби безпеки України законній професійній діяльності журналістів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні військовослужбовців Служби безпеки України ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2  складу будь-якого кримінального правопорушення.
		08 грудня 2015 року прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України капітан юстиції Корнієнко О.О. склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  за ст. 172-14 Кодексу України про адміністративне правопорушення, який в цей же день направлено для розгляду до Печерського районного суду м. Києва.
		Згідно даних протоколу, начальник 2 сектору РСВ ГУС Б України в м. Києві та Київській області, підполковник ОСОБА_1 у період часу з 09 год. 05 хв. по 09.07. хв.. 02.10.2015 року, перебуваючи поблизу будівлі ГУ СБ України в м.Києві та Київській області за адресою : м. Київ, пров. Аскольдів,3-а, всупереч вимогам ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.35 Закону України «Про Службу безпеки України» та своїх функціональних обов`язків , умисно вчиняючи дії, які явно виходили за межі наданих йому повноважень, надав розпорядження ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 залишити пост охорони №3 та з їх допомогою, застосовуючи фізичний примус, здійснив затримання журналістів «Радіо Свобода» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обмеживши останніх у свободі пересування.
		Обставини вчинення адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та у мотивувальній частині постанови про закриття кримінального провадження стосуються тих же самих подій, що мали місце 02 жовтня 2015 року поблизу будівлі ГУ СБУ за адресою м. Київ, пров. Аскольдів,3-А, де чотири співробітники ГУ СБУ, у т.ч. ОСОБА_1 застосувавши фізичну силу, затримали потерпілих при збиранні матеріалів для сюжету телепередачі «Схеми».
		Водночас матеріалами справи підтверджується, що до прийняття рішення про закриття кримінального провадження №420152110350001221 (31.12.2015), прокурор уже склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  за ст. 172-14 КУпАП. 
		Суддя першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-14 КУпАП та накладаючи на нього стягнення у виді арешту з утримання на гауптвахті строком на 2 доби, виходив із положень ч.4 ст. 38 КУпАП, згідно положень якої, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
		 Разом з тим, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2016 року задоволено апеляційну скаргу представника потерпілих-адвоката Лебідь Л.М. ; скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Дячука І.С. від 31.12.2015 року про закриття кримінального провадження №42015110350001221, розпочатого 12.10.2015 року, у зв`язку з відсутністю в діянні військовослужбовців Служби безпеки України Бондиєва Ю.Ю., ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 складу будь-якого кримінального правопорушення. Задоволено скаргу ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження задоволено; постанову слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Дячука І.С. від 31.12.2005 року про закриття кримінального провадження №42015110350001221, розпочатого 12.10.2015 року скасовано, а матеріали кримінального провадження №42015110350001221 повернуто Військовій прокуратурі Київського гарнізону для провадження досудового розслідування.
		У письмовому клопотанні від 05 квітня 2016 року ОСОБА_1 просив відкласти розгляд розгляд його апеляційної скарги на постанову в адміністративній справі до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні №42015110350001221, у зв`язку із чим розгляд його апеляційної скарги відкладався.
		Постановою слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України Дячука І.С. від 05 квітня 2016 року повторно закрито вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діянні військовослужбовців Служби безпеки України ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2  складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 171 КК України.
		За скаргою адвоката Ткача М.С. та ОСОБА_5  Лебідь Л.М., ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року постанову прокуратури від 05 квітня 2016 року про закриття кримінального провадження скасовано, продовжено проведення досудового розслідування по матеріалах кримінального провадження №42015110350001221, внесеного до ЄРДР 12.10.2015 року, матеріали кримінального провадження повернуто до Військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України.
		Постановою слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України Дячука І.С. від 05 липня 2016 року прийнято аналогічне рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні військовослужбовців Служби безпеки України ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України, яке оскаржено потерпілими до суду.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 17 жовтня 2016 року скаргу адвокатів Лебідь Л.М., Крат В.Ф., які діють в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено. Скасовано постанову слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Дячука І.С. від 05 липня 2016 року про закриття кримінального провадження №42015110350001221, матеріали кримінального провадження повернуто до Військової прокуратури Центрального регіону України для продовження досудового розслідування.
		Відповідно до положень ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. 
		Зважаючи на те, що на даний час відносно апелянта ОСОБА_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015110350001221 за ч.1 ст. 171 КК України, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності за одне і те ж саме правопорушення, а тому постанову від 19 січня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.172-14 КУпАП слід скасувати, а матеріали справи повернути прокурору на доопрацювання.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - 
		 
		 
		 П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляцію ОСОБА_1  задовольнити частково. 
		Постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-14 КУпАП скасувати .
		 Матеріали справи повернути прокурору Військової прокуратури Центрального регіону України на доопрацювання.
		 
		 
		Суддя Юрдига О.С.
		 
		 
		 
		Справа № 33/796/286/2016 Категорія: ст.172-14 КУпАП
		Головуючий у першій інстанції  Тарасюк К.Е.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...