Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/1076/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2016. Зареєстровано: 06.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2016.
Дата набрання законної сили: 23.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 жовтня 2016 року , о 13:45 годині,Справа №  808/1076/16   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд 
		у складі колегії: головуючого - судді Матяш О.В., 
		суддів Дуляницької С.М., Стрельнікової Н.В., 
		за участю секретаря Передерій А.О., 
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя 
		справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 
		до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України, 
		про скасування рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		31.03.2016 позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що з 07.11.2015 він працює на посаді начальника управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. У період з 26.02.2016 по 02.03.2016 він пройшов атестування поліцейських, а 11.03.2016 його було ознайомлено зі змістом атестаційного листа, в якому зазначено, що він не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. 
		Не погоджуючись з висновком, прийнятим за результатом атестації, вважаючи його протиправним, а дії відповідача щодо проведення атестації незаконними, ОСОБА_1 зазначає, що стаття 57 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейського, яких не було відносно нього. Також атестування було проведено всупереч приписам ст. 12 Закону України «Професійний розвиток працівників», оскільки на момент проведення атестації він відпрацював на посаді менше одного року.
		Позивач вказує, що атестація щодо нього проведена з порушенням процедури її проведення, адже Головою комісії був субєкт, не передбачений Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, до складу комісії не входив представник профспілкового органу, сама атестація проводилася необєктивно: без врахування його професійних якостей, характеристик та висновку безпосереднього керівника, оцінку його професійного рівня проведено за ознаками, що безпосередньо не повязані з виконуваною роботою. Відносно самого висновку атестаційної комісії позивач зазначає, що цей висновок не ґрунтується на дійсних обставинах та відображає лише субєктивну думку членів комісії.
		В позові позивач просить визнати протиправним рішення Нацполіції України в частині включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання наказів Департаменту захисту економіки Національної поліції України №63 від 29.02.2016 й Нацполіції України №80 від 29.01.2016; визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення його атестації; визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України від 02.03.2016, зазначене в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: «4  займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно нього, ОСОБА_1
		Ухвалою суду від 20.10.2016 замінено неналежного відповідача 2  Центральну атестаційну комісію Національної поліції України на належного  Центральну атестаційну комісію №2 Національної поліції України. 
		Ухвалою суду від 28.10.2016 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій та скасування рішення в частині вимог про визнання протиправним рішення Національної поліції України щодо включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання наказів Департаменту захисту економіки Національної поліції України №63 від 29.02.2016, Нацполіції України №80 від 29.01.2016, та визнання протиправними дій НПУ щодо проведення атестації ОСОБА_1 залишено без розгляду у звязку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
		В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позов, виходячи з викладених в ньому підстав. 
		Представник НПУ в судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених в запереченнях, зазначивши, що покликання позивача на положення Закону України «Про професійний розвиток працівників» є хибними, адже проведення атестування поліцейських врегульовано спеціальним законодавством. Закон України «Про Національну поліцію»  наділяє керівника поліції повноваженнями по прийняттю рішення про проведення атестування поліцейських, про цьому цей закон не містить особливих умов або обмежень по прийняттю керівником такого рішення, а також періоду часу між проведенням атестування. Атестаційна комісія прийняла рішення відносно позивача одноголосно та дійшла до такого висновку на підставі всебічного розгляду всіх наявних у комісії матеріалів, з урахуванням наданих позивачем відповідей. Атестування позивача проведене у межах наданих повноважень атестаційними комісіями  та у спосіб, який передбачений наказом МВС України №1465 від 17.11.2015. Представник відповідача 1 також наголошує, що порушення процедури прийняття рішення не може тягнути за собою скасування такого рішення, якщо воно є вірним по суті. Просить відмовити в позові.
		Представник Центральної атестаційної комісії №2 НПУ в судове засідання не зявився з неповажної причини, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; про причини неявки суд не повідомив.
		Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та підстави для їх задоволення. В матеріалах справи містяться письмові пояснення третьої особи, що за своїм змістом підтримують підстави позову. 
		Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на наступне.
		Судом встановлено та наявними у справі доказами підтверджено, що з червня 1994 року по жовтень 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ. 06.11.2015 його було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «з» (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральний орган виконавчої влади (установи організації)  з подальшим призначенням до Національної поліції України.
		07.11.2015 наказом Національної поліції України №105 о/с, відповідно до п.п. 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки НПУ з присвоєнням йому спеціального звання «полковник поліції».
		Наказом НПУ №210 о/с від 20.11.2015 «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» прийнято рішення про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві. Також створено центральну атестаційну комісію; наказано керівникам структурних підрозділів скласти списки поліцейських, що підлягають атестуванню, скласти атестаційні листи стосовно поліцейських, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій у разі необхідності.
		Наказом НПУ №134 від 02.12.2015 затверджено персональний склад центральної атестаційної комісії Національної поліції України. Крім того, наказами НПУ №195 від 22.12.2015, №216 від 28.12.2015 вносились зміни до складу центральної атестаційної комісії Національної поліції України.
		28.12.2015 НПУ винесено наказ №217 «Про проведення атестування поліцейських», яким продовжено проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції у м. Києві до 30.01.2016, а наказом №80 від 29.01.2016 «Про проведення атестування поліцейських» продовжено проведення атестування поліцейських міжрегіональних територіальних органів ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції»  до 31.03.2016.
		Першим заступником начальника Департаменту захисту економіки НПУ  підполковником поліції ОСОБА_2 складено атестаційний лист на позивача (т.1 а.с.127-128), зі змісту якого вбачається, що позивач за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді характеризується позитивно; висновок прямого керівника  займаній посаді відповідає. За результатами тестування позивач набрав 32 з 60 балів (тестування загальних навичок) і 30 з 60 балів (професійне тестування). Також в даному атестаційному листі відображено результати атестування (висновок атестаційної комісії) від 02.03.2016, згідно якого позивач займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. 
		Не погодившись з рішенням атестаційної комісії, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії, проте 17.03.2016 апеляційна атестаційна комісія відхилила скаргу позивача.
		Правомірність вищевказаного висновку Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України є предметом розгляду в даній судовій справі. Надаючи оцінку правомірності встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не погоджується як із направленням його на атестацію, оскільки, на його думку, відносно нього були відсутні підстави направлення для проходження атестації, передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», так із висновками Центральної атестаційної комісії №2 НПУ про його невідповідність займаній посаді й звільнення з лав Національної поліції. Крім того, позивач зазначає про порушення приписів Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України №1465 від 17.11.2015 (далі  Інструкція), допущених атестаційною комісією під час його атестування, що виключає обґрунтованість та правомірність її висновків про його невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення зі служби у поліції.
		За таких обставин та з урахуванням заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне дослідити правомірність направлення позивача на атестування та дотримання під час атестування нормативно-правових актів.
		Судом встановлено, що позивача як прибулого з Міністерства внутрішніх справ прийнято на службу до поліції на умовах, визначених п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» на підставі його заяви (шляхом видання наказу про призначення за його згодою), на підставі  п. 12  вказаного розділу XI  йому присвоєно спеціальне звання «полковник поліції». 
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 (далі  Закон № 580-VIII), відповідно до ч. 1 ст. 1 якого Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Частиною 1 статті 17 цього Закону визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Згідно з ч. 1 ст. 48 вказаного Закону, призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону, якою, в свою чергу, визначено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
		Вимоги до кандидатів на службу в поліції встановлені статтею 49 Закону № 580-VIII та передбачають, що на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.
		Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
		Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоровя на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які: 1) відмовляються від взяття на себе зобовязань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом; 2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України «Про очищення влади».
		Частиною 2 статті 61 Закону № 580-VIII передбачено, що не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обовязків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоровя; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.
		Крім того, кандидат на службу в поліції має пройти медичні обстеження, перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, за згодою - тестування на поліграфі, також щодо нього проводиться спеціальна перевірка (ст.50 Закону № 580-VIII).
		За змістом статті 52 Закону № 580-VIII, добір на вакантні посади поліцейських відбувається шляхом проведення конкурсу на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади.
		Пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII встановлено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
		Слід звернути увагу на те, що положення вказаного пункту не містять будь-яких посилань на те, що прийняття працівника міліції на службу в поліцію згідно даного порядку здійснюється тимчасово. Взагалі, нормами Закону № 580-VIII не передбачено випадків, коли особу може бути прийнято на службу в поліції на тимчасових умовах, зазначено лише про строкове призначення на посаду. Так, статтею 58 цього Закону встановлено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обовязків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
		Аналізуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що порядок прийняття працівників міліції на службу до поліції є відмінним від загального порядку, у якому здійснюється добір на вакантні посади поліцейських, оскільки передбачає можливість видання органом поліції відповідного наказу про призначення колишнього міліціонера на посаду в Національній поліції за його згодою як самостійну і достатню підставу для призначення працівника міліції на посади, створені в структурі НПУ. При цьому, єдиними обов'язковими умовами прийняття працівника міліції на службу в поліцію на підставі п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII визначено виявлення таким працівником міліції бажання проходити службу в поліції та його відповідність законодавчо встановленим вимогам до поліцейських.
		Водночас, дані норми не висувають жодних вимог про необхідність проходження працівником міліції будь-якої атестації як умови прийняття на службу до поліції у випадку видання наказу про призначення за його згодою. В свою чергу, видання наказу про призначення позивача на посаду поліцейського за його згодою свідчить про те, що позивач відповідає вимогам до кандидатів на службу в поліції, встановленим ст. 49 Закону № 580-VIII, а також не має відповідних обмежень, передбачених ч. 2 ст. 61 цього Закону.
		Суд зазначає, що мету та підстави атестування поліцейських закріплено в статті 57 Закону № 580-VIII. Так, відповідно до частини 1 даної статті, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
		Частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII передбачено підстави для проведення атестування поліцейських, а саме: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
		З системного аналізу вищенаведеної норми слідує, що проведення атестації може мати місце виключно у таких випадках: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. 
		При цьому, на думку суду, передумовою прийняття рішення про проведення атестації особи має бути реальне настання обставин або встановлення фактів, що зумовлюють необхідність її проведення: у випадку призначення на вищу посаду - за наявності ініціативи поліцейського або керівництва; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність - за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо. Водночас, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення особи на нижчу посаду або звільнення її зі служби через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишити таку особу на службі і, як крайній захід, звільнення її зі служби у звязку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
		Під час розгляду справи суду не надано доказів існування обставин чи встановлення фактів, які б зумовили виникнення підстав для проведення атестації позивача, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII.
		Згідно зі змістом наказу Національної поліції України № 210 о/с від 20.11.2015 «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві», атестація проводилась з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки поліцейських на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. 
		Суд зазначає, що мета атестування, закріплена у ч. 1 ст. 57 Закону України «Про національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозвязку з вичерпними підставами, визначеними у частині 2 цієї статті, адже проведення атестування без настання таких Законом № 580-VIII не передбачено.
		На думку суду, відповідач 1 помилково розцінив мету атестування, закріплену у ч. 1 ст. 57 Закону № 580-VIII, як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, у тому числі і позивача, переслідуючи ціль визначення їх відповідності займаним посадам поліцейських. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що на момент прийняття даного наказу були обґрунтовані підстави вважати, що позивач не відповідає займаній посаді. 
		Частиною 4 статті 57 Закону № 580-VIII передбачено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Такі ж самі положення містить п. 3 розд. І та пп. 2 п. 1 розд. ІV Інструкції. За викладених обставин суд дійшов до висновку, що позивача було безпідставно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, відповідно до наказу НПУ   № 210 о/с від 20.11.2015.
		Крім того, суд не погоджується з висновком Центральної атестаційної комісії №2 НПУ за результатами проведеного атестування про службову невідповідність ОСОБА_1 з підстав його необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи з огляду на наступне. 
		Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, визначається Інструкцією. Відповідно до п.3 р. IV Інструкції, атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
		З огляду на положення п. 7 розд. ІV Інструкції, керівники, які складають атестаційний лист, зобовязані: ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
		Згідно з п. 8 р. IV Інструкції, в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується:
		1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками;
		2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення;
		3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою;
		4) володіння іноземними мовами;
		5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів;
		6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби;
		7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці;
		8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого;
		9) результати проходження підвищення кваліфікації.
		За приписами п. 9 розд. ІV Інструкції, прямі керівники зобовязані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, зясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 
		- займаній посаді відповідає; 
		- займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 
		- займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 
		- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
		Судом встановлено, що першим заступником начальника Департаменту захисту економіки НПУ  підполковником поліції ОСОБА_2 складено атестаційний лист, який містить відомості про проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ з червня 1994 року. Так, з лютого 2000 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділення державної служби боротьби з економічною злочинністю Комунарського районного відділу Запорізького міського управління УМВС України у Запорізькій області; у серпні 2004 року призначений на посаду начальника відділу боротьби зі злочинністю в кредитно-фінансовій та банківській системах, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в процесі приватизації та фондового ринку управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Запорізькій області. Тривалий час він займав посаду заступника управління-начальника відділу аналізу, координаційної роботи та зонального контролю управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області, а з вересня 2014 року виконував обовязки за вакантною посадою начальника управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області. У червні 2015 року позивач призначений на посаду заступника начальника управління протидії злочинності у сфері економіки ГУМВС України в Запорізькій області, у листопаді 2015 року звільнений з органів внутрішніх справ за переведенням до Національної поліції України та призначений на посаду начальника управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.  
		Також в атестаційному листі безпосередній керівник відзначив послужний список позивача, добрі професійні, ділові та особисті якості, сумлінне та відповідальне ставлення до виконання покладених службових обовязків, високий рівень професійної підготовки та добрі результати роботи. Характеристика за своїм змістом є позитивною (т.1 а.с.126-128).
		Прямий керівник позивача - перший заступник начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_2 зазначив в атестаційному листі ОСОБА_1 висновок про його відповідність займаній посаді.
		Суд зазначає, що з огляду на приписи п. 9 розд. ІV Інструкції, наявність висновку прямого керівника є обов'язковою та в хронологічному порядку повинна передувати результатам тестування й висновкам атестаційних комісій. Таким чином, прийняття атестаційною комісією рішення за результатами атестування позивача без врахування обов'язкових висновків прямого керівника свідчить про те, що воно прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
		Відповідно до п. 10 р. IV Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
		Згідно з п.п.11 - 13 р. IV Інструкції, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, що проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
		З огляду на приписи п. 15 розділу IV Інструкції, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Пункт 16 розділу IV Інструкції зобов'язує атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження). 
		Як вбачається з розділу ІІІ атестаційного листа, позивачем за результатами атестування отримано наступні бали: тестування на загальні навички - 32 із 60; професійний тест - 30 із 60.
		Також судом встановлено, що 02.03.2016 позивач проходив співбесіду з атестаційною комісією, під час якої, як зазначено в протоколі ОП №15.00004273.0028629 від 02.03.2016, були досліджені декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформація з відкритих джерел. Членами атестаційної комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, що стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи для подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. За результатами голосування вказане рішення підтримано більшістю голосів  5 проти 0 (а.с. 145).
		Як вбачається зі змісту додатку №1 до протоколу ОП №15.00004273.0028629 від 02.03.2016, підставами для прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді і звільнення його зі служби в поліції зазначено наступне: «кандидат намагався справити враження відвертості, проте в ході співбесіди було виявлено, що більшість відповідей дає неповно, умисно викривляє факти. Займає пасивну громадянську та службову позицію. Зокрема, вказує, що велика кількість його підлеглих є корупціонерами, у тому числі, його заступник. Проте стверджує, що чекає атестації цих працівників і сам звільняти їх не хоче. Не має мотивації та розуміння змін та впровадження реформи» (а.с. 147).
		Суд зазначає, що зміст даного протоколу не містить обґрунтування невідповідності даних, викладених у розділах І та ІІ атестаційного листа позивача, дійсним обставинам, так само як і надання оцінки таким даним. Крім того, відсутність переліку питань, які були поставлені позивачу, а також інформації про те, на які з них він відповідав «неповно» або «умисно викривляв факти», не дозволяють суду здійснити перевірку висновків атестаційної комісії на предмет об'єктивності наданої характеристики позивача. Зміст додатку №1 до протоколу ОП №15.00004273.0028629 від 02.03.2016 не містить жодного факту на підтвердження зазначення позивачем про корупціонерів серед його підлеглих, його небажання звільнити їх. Також, незрозумілою є доречність зазначення про «пасивну громадянську позицію» позивача в додатку до протоколу співбесіди в ході атестування поліцейського, яке проводиться виключно з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Також не зазначено, в чому саме полягає відсутність у позивача здатності до змін, розуміння реформи, яким саме стандартам він не відповідає. 
		Водночас суд зауважує, що процедура проведення співбесіди як етапу атестування повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, і керівники органів поліції, які реалізовують її результати, і громадськість в межах реалізації суспільного інтересу, і суд, перевіряючи законність проведеного атестування, мали можливість зясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.
		Враховуючи, що негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби в поліції через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від його форми (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що були враховані при його прийнятті.
		Принцип обґрунтованості рішення субєкта владних повноважень, яким є Національна поліція України, має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення (вчинення дії), а також таким обставинам має бути надана відповідна оцінка.
		Разом з тим, атестаційна комісія не надала оцінку відповідності позивача жодному з обов'язкових критеріїв, визначених у пункті 16 розділу IV Інструкції. 
		Пунктом 12 Інструкції №1465 передбачено право атестаційної комісії робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується. Але будь-які запити, у тому числі, щодо наявності досягнень в роботі, перевірки інформації, розміщеної у відкритих джерелах щодо позивача, пов'язані з його службовою діяльністю, атестаційною комісією здійснені не були, доказів протилежного суду не надано.
		Також суд вважає за необхідне зазначити, що ані Закон № 580-VIII, ані Інструкція не наділяють членів атестаційної комісій повноваженням вирішувати питання відповідності поліцейського займаній посаді виключно на підставі власного, суб'єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід матиме наслідком прийняття суб'єктивного, необґрунтованого і, як наслідок, неправомірного рішення. Слід наголосити, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.  
		Проаналізовані судом матеріали, які були предметом вивчення атестаційної комісії, спростовують висновки атестаційної комісії про те, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених п.16 розд. ІV Інструкції, а саме, що він неналежним чином виконує свої посадові обовязки, має низькі результати службової діяльності, недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей, незадовільну фізичну підготовку.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті висновків про результати атестування ОСОБА_1 атестаційною комісією не досліджено та не з'ясовано обставини, встановлення яких законом та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актом є обов'язковим для правильного вирішення питання. Крім того, прийняте за результатами атестування позивача рішення обґрунтовано обставинами, дослідження та оцінка яких не передбачена нормами чинного законодавства.
		Також, оскільки нормами Закону № 580-VIII прямо не врегульовано питання щодо строку, впродовж якого поліцейського може бути атестовано, та періодичності такого атестування, й враховуючи, що проходження служби в поліції регулюється Законом № 580-VIII та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону № 580-VIII), суд вважає за можливе прийняти до уваги покликання позивача на приписи ст. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» №4312-VI від 12.01.2012, відповідно до якої атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року. Суд приймає до уваги твердження позивача, що атестацію щодо нього було проведено всупереч положення наведеної статті Закону України «Про професійний розвиток працівників», адже він відпрацював на займаній посаді менше одного року.
		Зазначена позиція щодо можливості застосування загальних норм трудового законодавства виключно в випадках, коли спеціальною нормою не врегульовано відповідні обставини та коли спеціальний Закон допускає можливість застосування загальних положень законодавства, відображена в листі Вищого адміністративного суду України  «Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби» № 753/11/13-10 від 26.05.2010.
		З цих же підстав суд вважає за можливе прийняти до уваги покликання позивача на приписи Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-IV від 22.02.2006. В цьому контексті суд зазначає, що звільнення особи є крайнім заходом дисциплінарного впливу, для застосування якого існують певні передумови, такі як службове розслідування, відібрання письмових пояснень чито отримання відмови в наданні таких, та врахування тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Так, в матеріалах справи міститься інформаційна довідка Сектору управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якій зазначено, що за період служби ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності 12 разів, водночас заохочувався позивач 27 разів.
		Водночас, суд не приймає до уваги покликання позивача, що атестаційною комісією порушено приписи абз. 2 п. 4 р. ІІІ Інструкції в частині неповідомлення йому персонального складу ЦАК №2, чим, на його думку, його позбавлено права на відвід члену ЦАК №2, оскільки позивачем до матеріалів справи не додано жодного доказу виявлення бажання заявити такий відвід.
		Також, представником НПУ до матеріалів справи надано копії протоколів №01.00000011 від 02.03.2016 про виконання обовязків Голови ЦАК №2 та №16.00004273 від 01.03.2016 про визначення переліку осіб, які проходять співбесіду з ЦАК №2, серед яких зазначено й ОСОБА_1 З цих підстав суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність цих протоколів.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України). 
		При розгляді справи судом встановлено, що при проведенні атестації та складанні висновку атестації відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності атестації позивача та висновку про його невідповідність займаній посаді та належність звільнення його із займаної посади.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		При зверненні до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1653,6 гривень (квитанція №3958767 від 30.03.2016 (т.1 а.с.3). Ухвалою суду від 28.10.2016 дві позовні вимоги залишено без розгляду, водночас задоволенню підлягає одна позовна вимога немайнового характеру. Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань НПУ підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати - судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 551,2 гривень. 
		Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України,  суд
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		 
		позов задовольнити.
		Визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України від 02.03.2016, зазначене в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: «4  займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1.
		Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України судові витрати у розмірі 551 (пятисот пятидесяти однієї) гривні 20 копійок.
		Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		ОСОБА_3 Матяш 
		 
		 
		Суддя                                                                                         С.М. Дуляницька
		 
		 
		Суддя                                                                                          Н.В. Стрельнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...