Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/9911/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2016. Зареєстровано: 07.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2016.
Дата набрання законної сили: 04.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА
		про повернення позовної заяви
		 
		04.11.16р. Справа № 904/9911/16    
		Суддя Суховаров А.В. , розглянувши матеріали 
		за позовом Харківського національного медичного університету, м.Харків 
		до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС", м.Дніпро 
		про стягнення заборгованості за договором банківського розрахунку 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Харківський національний медичний університет (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" (далі - відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором банківського розрахунку.
		Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
		Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог. 
		Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України. 
		Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору. 
		Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою. 
		Розглянувши позовні матеріали, господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
		Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з    відповідача коштів, що знаходяться на поточному рахунку №25302293210010 в іноземній   валюті   «долари   США»  244 473, 85 (еквівалент   в   гривнях складає 1 954 079, 48 грн.) та на поточному рахунку №25302293210010 в іноземній валюті «Євро» 3 137, 13 (еквівалент в гривнях, що складає 31 419, 08 грн.), а всього заборгованості у розмірі 1 985 498, 56  грн.
		Відповідно до ч.2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Частиною 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір встановлені ставки судового збору, а саме: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
		У якості доказу сплати судового збору за розгляд даного позову, до позовних матеріалів додано оригінал платіжного доручення № 2759 від 26.09.16р. про сплату судового збору у розмірі 29 782,48 грн.
		За змістом п. 4. ч. 1 ст. 55 ГПК України у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору. Однак якщо день позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ саме на день сплати, а не на день подання позову (п. 2.6. Постанови №7 від 21.02.13р. Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").  
		З огляду на те, що до позовної заяви не додано документів, що підтверджують курс євро до гривні та долару США до гривні станом на час оплати судового збору, суд не має можливості встановити дійсну вартість позову, від якої залежить розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу.
		Враховуючи викладене, в позовних матеріалах відсутні належні докази сплати судового збору за розгляд даного позову у встановлених порядку і розмірі.
		Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8 (п.2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
		Разом з тим, позивачем не вказано у позовній заяві повного (без скорочень) найменування відповідача, що є порушенням вимог ст.54 ч.2 п.2 Господарського процесуального кодексу України та підставою для повернення позовної заяви без розгляду, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
		До того ж, в позовних матеріалах відсутні належні докази направлення копії позову з додатками на адресу відповідача, виходячи з наступних підстав.  
		Відповідно до ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
		З доданого опису вкладення, вбачається, що на адресу відповідача направлено позов без дати та без номеру, в той час як до господарського суду надійшов позов за вих. №23 від 25.10.2016р., у зв'язку з чим суд не може дійти однозначного висновку щодо направлення саме цього позову на адресу відповідача.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовних матеріалів на адресу відповідача, у зв'язку з чим позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду позивачу. 
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду. 
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
		Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права  шляхом встановлення обовязку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
		Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обовязок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. 
		Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обовязку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції. 
		Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі. 
		Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки. 
		Суд також вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви на підставах, визначених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено діючим законодавством та не є відмовою в доступі до правосуддя в розумінні Закону України Про забезпечення права на справедливий суд та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, у зв'язку з чим позивач не позбавлений права  повторно звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п.2, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
		 
		Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
		 
		Додаток:
		- позовна заява з додатками, в тому числі оригінал платіжного доручення № 2759 від 26.09.16р. про сплату судового збору у розмірі 29 782,48 грн.
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...