Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/8190/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2016. Зареєстровано: 07.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2016.
Дата набрання законної сили: 26.01.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження №1-кп/639/470/16
		Справа №639/8190/16-к
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 листопада 2016 р. суд Жовтневого районну м. Харкова у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		адвоката ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР від 02 жовтня 2016 року за №12016220500002465 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Ровенської області Старницького району с. Великі Верчі, громадянина України, українця, одруженого, працюючого на ЧП «Авто-ови» на посаді водія маршрутного таксі, з середньою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		01 жовтня 2016 р. о 18.30 год. ОСОБА_5 , перебував разом зі своїми зятями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у лісосмузі, розташованій поблизу будинку, яки знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 де займався завантаженням розпиляних дерев на кузов, належного йому автомобіля «УАЗ 3303», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». Саме в той час до зазначеного місця завантаження деревини прибув екіпаж патрульної поліції №0651, до складу якої входили командир роти №6 батальйону №2 УПП в м. Харкові лейтенант поліції ОСОБА_9 та інспектор роти №6 батальйону №2 УПП в м. Харкові капітан поліції ОСОБА_10 задля перевірки законності завантаження деревини. При цьому вони, перебуваючи у форменому одязі працівників патрульної поліції, представилися. Відразу після цього ОСОБА_6  та ОСОБА_7 безпідставно з місця події втекли, а ОСОБА_8 не зміг цього зробити, так як був затриманий співробітниками поліції, які, діючи відповідно до вимог, передбачених ст. 18, 23, 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію», застосували у відношенні нього спеціальний засіб  кайдани. У свою чергу, ОСОБА_5 , помітивши, що у відношенні ОСОБА_11  співробітниками поліції застосовано кайданки, знаючи, та усвідомлюючи, що вказані співробітники поліції перебувають при виконанні своїх службових обов`язків відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», маючи умисел на протидію здійсненню названими особами покладених на них обов`язків з охорони громадського порядку, спочатку наблизився до належного йому автомобіля «УАЗ 3303», де через відкриті передні пасажирські двері просунув праву руку до салону, дістав сокиру, яку вирішивши використати в якості знаряддя злочину. Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи свої дії, спрямовані на вчинення опору працівникам правоохоронного органу, проявляючи агресію у відношенні останніх, зі словами «щас зарубаю» замахнувся сокирою на командира роти №6 батальйону №2 УПП в м. Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_9 . У відповідь на протиправні дії ОСОБА_5 співробітник поліції ОСОБА_9 , діючи у відповідності до вимог ст. 46 Закону України «Про поліцію» був вимушений дістати свою табельну вогнепальну зброю, пістолет «Форт 17», та попередив нападника про можливість її застосування. Надалі ОСОБА_5  кинув сокиру назад до салону автомобіля та почав тікати у лісосмугу, не реагуючи при цьому на законні вимоги зупинитися та залишатися на місці. Лейтенант поліції ОСОБА_9 , виконуючи свої службові обов`язки по охороні громадського порядку у відповідності до Закону України «Про національну поліцію», почав його переслідувати та, пробігши приблизно 30 метрів, наздогнав втікача. Однак, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на насильство щодо працівника правоохоронного органу, діючи з метою заподіяння тілесних ушкоджень, використовуючи в якості знаряддя злочину знайдений на місці події фрагмент дерев`яної гілки, умисно наніс лейтенанту поліції ОСОБА_9 один удар в обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_9 упав на землю, а ОСОБА_5 намагаючись довести свої дії до кінця, сів на нього зверху та, наступивши коліном лівої ноги на кисть правої руки потерпілого, намагався заволодіти табельною зброєю. Надалі ОСОБА_5 , застосовуючи фізичну силу, долонею правої руки став душити ОСОБА_9 , закриваючи йому рот і ніс, а потім, діставши з підсумку кайдани, надів їх на руки потерпілого, спричинивши своїми діями ОСОБА_9 закриту травму кісті у вигляді під головчастого перелому п`ятої п`ясткової кістки зі зміщенням під кутом, відкритим в долонний бік, синці на тулубі та правій руці, садна на обличчі. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним та пояснив, що скоїв злочин при обставинах наведених вище. Також обвинувачений додав, що в ході досудового слідства показання давав добровільно без будь-якого фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції та інших осіб. 
		Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст.135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданої ним заяви до суду просить розглядати справу без його участі.
		Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та захисту.
		Судом роз`ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.
		Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
		Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним покладених на нього обов`язків щодо охорони громадського порядку та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 
		Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
		В судовому засіданні були вивченні дані про особу обвинуваченого, встановлено, що ОСОБА_5 не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5  відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, визнання своєї вини.
		Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, пом`якшуючи покарання обставини, особу ОСОБА_5 , його відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі. 
		Визначаючи остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд вважає доцільним застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим та знаходить підстави застосування положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбуття покарання з іспитовим строком. 
		 На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд-
		 УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим та призначити покарання:
		за ч. 2 ст. 342 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
		за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`яти) років. 
		В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.
		 На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитом строком 3 (три) роки.
		На підставі п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України ОСОБА_5 зобов`язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації. 
		 Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Суддя              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...