Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/11585/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2016. Зареєстровано: 07.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		Справа № 644/11585/15-к 
		Провадження № 1-кп/644/197/16 
		07.11.2016
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 листопада 2016 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 ,
		При секретарі ОСОБА_2 ,
		За участю прокурора ОСОБА_3 ,
		Захисника ОСОБА_4 ,
		Обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно 
		    ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кицівка Чугуївського району Харківської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини польова пошта НОМЕР_1 , рядового, що зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		   Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що будучи військовослужбовцем у військовому званні солдат, 12.03.2015 року призваний під час мобілізації на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 та в подальшому був зачислений до військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка з 02.05.2015 року дислокується на території зони проведення антитерористичної операції (АТО). Згідно ст.ст. 1 1, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
		   В порушення вищезазначених вимог, під час несення служби, знаходячись на території тимчасової дислокації, в зоні проведення антитерористичної операції, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 знаходячись на передових позиціях військової частини, в якій проходить службу знайшов гранату РГД-5, яку під час несення служби носив при собі для особистого захисту від нападів деверсійно- розвідувальних груп ворога. 26.06.2015 року близько 05:00 години ОСОБА_5 з дозволу свого безпосереднього командира вибув у дводенну відпустку в період з 26.06.2015 по 28.06.2015, перед тим як виїхати до місця проведення відпустки ОСОБА_5 здав свою особисту зброю, а саме автомат АК -74, боєприпаси в кількості 90 патронів калібру 5,45 мм, та гранати РГД - 5 та Ф 1, які були йому видані у військовій частині. Після цього ОСОБА_5 направився до міста Харкова, звідти планував поїхати до місця свого проживання для проведення відпустки. Прибувши до м. Харкова приблизно о 13:40 годині ОСОБА_5 зайшов до станції метро «Пролетарська», де був зупинений співробітниками ППС для перевірки документів, та огляду. Під час проведення огляду у ОСОБА_5 серед особистих речей було виявлено предмет, схожий на гранату РГД - 5 та запал до неї, які згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 230 від 29.10.2015 року являються однією ручною гранатою РГД-5, які відносяться до категорії боєприпасів придатними до вибуху.
		    ОСОБА_5 при цьому дав пояснення, що він не знає звідки в нього взялась вказана граната, але під час допиту в якості підозрюваного дав показання, що під час несення служби на передових позиціях за місцем дислокації військової частини, в якій він проходить службу, користувався боєприпасами, які знаходив безпосередньо на передових позиціях військової частини.
		   Так, ОСОБА_5 носив при собі гранату РГД-5 для особистого захисту від ворога. При цьому, усвідомлюючи, що вказаний предмет являється боєприпасом і маючи намір на його незаконне придбання, носіння та зберігання, умисно, незаконно, без передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами), дозволу, привласнив здобутий незаконним шляхом боєприпас, а саме гранату РГД-5, яку незаконно зберігав та носив при собі та в подальшому незаконно перевіз до м. Харкова. ОСОБА_5 усвідомлював, що вказаний предмет являється боєприпасом, але без передбаченого Положенням про дозвільну систему дозволу, 26.06.2015 року носив та зберігав при собі одну гранату РГД-5, та пересуваючись станції метро «Пролетарська» в м. Харкові був зупинений співробітниками ППС та вказаний боєприпас був вилучений у останнього. Тобто, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами), та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами), умисно, незаконно придбав, зберігав та носив при собі гранату РГД-5 та запал до неї, та 26.06.2015 близько 13:40 год. ОСОБА_5 , рухаючись через станцію метро «Пролетарська» в м.Харкові був зупинений співробітниками ППС та вказаний боєприпас був вилучений у останнього в ході огляду місця події, таким чином своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, а саме - придбання, зберігання та носіння боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
		   Обвинувачений в судовому засіданні свою провину не визнав в повному обсязі. Пояснював, що в той день він їхав додому, мав про собі два рюкзаки, чорний та зелений. Це підтверджується фото таблицею до протоколу огляду місця події. Коли він спустився в приміщення метро «Пролетарська» до нього підійшов працівник міліції, показав працівнику міліції паспорт, той запропонував пройти до кімнати міліції оглянути речі. В кімнаті міліції їх було двоє, він та працівник міліції. Працівник міліції розбирав чорний рюкзак, а він  зелений. Працівник міліції спитав, що це, коли повернувся то побачив в рюкзаку гранату. Одразу повідомив, що це не його граната, звідки вона взялась не знає. Після цього запросили понятих, викликали представників ВСП, міліції, після цього поїхали до райвідділку, там склали папери та він поїхав додому. Також пояснив, що він їхав з міста Сєвєродонецьку до міста Харкова. В дорозі декілька разів зупиняли на блокпостах, перевіряли рюкзаки, нічого не було. Звідки взялась граната не знає, побачив її вперше в руках міліціонера в метро. На момент його опитування безпосередньо після виявлення гранати, припускав, що міг не викласти гранату під час проведення робіт з цивільними особами, але прибувши після відпустки за місцем дислокації перевірив чи всі боєприпаси на місці та виявив, що все на місці, тому звідки взялась граната він не може пояснити. Відбитки пальців з предмету схожого на гранату не знімались.                                            Доказами в кримінальному провадженні, відповідно дост.84 КПК України, є фактичні данні, отриманні у передбаченомуКримінальним Кодексомпорядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.                    Відповідно до вимогст. 7 КПК Українизагальними засадами кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.                                    За змістом положень ст.ст.22,23,28 КПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків. Суд досліджує докази безпосередньо. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.                                                В ході судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення було допитано свідків, досліджено письмові докази.                                            Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він перебував на службі, працює поліцейським БПП по обслуговуванню метрополітену, оскільки останнім часом багато військовослужбовців везуть із собою зброю, було надано доручення проводити перевірку всіх військовослужбовців. Підійшов в холі станції метро «Пролетарська» до обвинуваченого, оскільки він мав великий похідний рюкзак, попросив надати документи, запитав чи є й нього що-небудь заборонене. Він нервувався, запропонував йому пройти до відділення міліції, мав намір провести його особистий огляд. У обвинуваченого був рюкзак камуфльованого кольору. Коли у його присутності оглядав рюкзак, то на дні побачив гранату. Обвинувачений повідомив, що не знає її походження, можливо підкинули у військовій частині. Були запрошені поняті та зроблений виклик до Орджонікідзевського РВ. Також стверджував, що був лише 1 рюкзак, великий, зелений, літрів на 40. В рюкзаку були особисті речі, під ними була граната. Під час огляду рюкзаку обвинувачений перебував поряд, спостерігав. Не вважав за необхідне запрошувати одразу понятих, оскільки в цьому не було потреби, окрім того, сам обвинувачений не заперечував проти проведення огляду його речей. Обвинувачений наполягав на тому, що це не його граната, як вона попала до рюкзаку не знає. Запрошував понятих не особисто, а по телефону через службу контролю на станції метро. Після приїзду оперативної групи було у присутності понятих складено протокол огляду місця події та вилучено гранату. Також пояснював, що в своїй роботі він керується Законом України «Про міліцію», посадовими інструкціями, статутом «Патрульно-постової служби».                Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працює в охоронній структурі «Титан», яка раніше мала назву «Сафарі Армс», здійснює охорону станції метро. Був запрошений працівником міліції бути понятим. Коли зайшов до приміщення кімнати міліції там був присутній обвинувачений, працівник міліції. Зі слів працівника міліції в рюкзаку була знайдена граната. В його присутності обвинувачений казав, що бачить гранату вперше, нібито її підкинули. Гранату вилучили, поклали на стіл, потім приїжджали працівники оперативної групи та фотографували гранату, поряд клали лінійку. Підписував документи, бірки, пояснення. Пояснював, що дуже часто запрошувався як понятий, безпосередньо обставини вже не пам`ятає. 
		   Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює в охоронній структурі 
		««Титан», яка раніше мала назву «Сафарі Армс», часто запрошували працівники міліції бути понятим у разі, якихось підозрілих дій. Був запрошений з ОСОБА_8 у якості понятого. В кімнаті міліції був якийсь чоловік, у речах якого знайшли нібито гранату. Як вилучали гранату він не бачив. Працівники міліції питали у чоловіка чи його це речі, він повідомляв, що його, не заявляв, що це не його та йому хтось підкинув. При ньому гранату фотографували на столі, запечатали в пакет, він ставив підпис. В кімнаті міліції було 2 працівника міліції, він, ОСОБА_8 , та обвинувачений, потім приїхали працівники райвідділу. У якості понятих їх часто використовують. Допитували в прокуратурі, пояснював те ж саме.
		   Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він був на чергуванні, отримав виклик на станцію метро «Пролетарська». Оперативна група прибула до кімнати міліції на станції метро. Був складений протокол огляду місця події. Коли він прибув граната вже лежала на столі, в кімнаті були присутні поняті та обвинувачений, скільки було працівників міліції не пам`ятає. Обвинувачений у його присутності вів себе коректно, повідомив, що забув викласти гранату з особистих речей, що це його, їхав додому, втомився. Пам`ятає, що був речовий мішок, але більш точно зазначено в протоколі огляду. В ході огляду місця події був вилучений предмет схожий на гранату в розібраному вигляді, було окремо запал та корпус. Ще цей предмет є гранатою було визначено візуально, конкретно було встановлено висновком експерта. Хто відбирав пояснення у обвинуваченого в райвідділку не пам`ятає, можливо інша група. 
		   Як вбачається з витягу до ЄРДР 27.06.2015 року було внесено інформацію про вчинення кримінального правопорушення, а саме 26.06.2015 року близько 13.40 години на станції метро «Пролетарська» м.Харкова, слідчим СВ Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області при здійснення огляду місця події, виявлено та вилучено у військовослужбовця військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 гранату РГД-5 та запал до неї, які перебували у останнього за відсутності законних підстав. Особа, яку повідомлено про підозру ОСОБА_5 ..
		   Як вбачається з рапорту інспектора ПС по о/м ХМУ УМВС в Харківській області ОСОБА_7 , що зареєстрований 26.06.2015 року №8021, ним під час несіння служби на станції метро «Пролетарська» в холі станції був зупинений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був запрошений в кімнату міліції для огляду ручної поклажі на добровільній основі без вимог запрошення понятих. В ході перевірки в рюкзаку захисного кольору, посеред речей виявлена граната РГД-5, з окремим запалом до неї. Про зазначений факт повідомлено ОСОБА_11 . 
		   З протоколу огляду місця події від 26.06.2015 року та фото таблиці до нього, вбачається, що слідчим Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_12 у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , проведено огляд приміщення кімнати міліції, що розташовано на станції метро «Пролетарська». В кімнаті на столі знаходився паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та військовий квиток НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 . Також на столі знаходився металевий предмет округлої форми маркуванням РГД-5 12171 Т, зовні схожий на гранату та предмет схожий на запал до неї з маркуванням 12382 УЗРГМ 2383. Зазначений предмет схожий на гранату та запал до неї, були вилучені. Під час проведення огляду місця події застосовувався фотоапарат Кенон А 1100.
		   Відповідно до постанови від 27.06.2015 року граната РГД-5 у експертному пакеті №1195533, запал УЗРГМ-2 у експертному пакеті №1195533 визнано речовими доказами. 
		   Частиною 1 статті 263 КК України передбачено кримінальну відповідальність відповідальність за носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1ст.263 КК Україниполягає у носінні, зберіганні, придбанні чи збуті вогнепальної зброї або бойових припасів без указаного дозволу. Злочин наявний лише за умови, що зазначені дії вчиняються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
		   Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.20102 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше
		незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. А п.10 Постанови визначено, що у випадках, коли для вирішення питання про те, чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними матеріалами, а також для з`ясування їх придатності до використання за цільовим призначенням потрібні спеціальні знання, у справі слід призначати експертизу з проведенням її у відповідних експертних установах. 
		   Відповідно до висновку експерта №230 від 29.10.2015 року було встановлено, що предмети вилучені під час проведення огляду особистих речей військовослужбовця військової частини польова пошта НОМЕР_1 , являються: корпусом ручної осколкової граната РГД-5, який містить заряд бризантної вибухової речовини  тротил, масою по 100-150 грам, до категорії боєприпасів не відноситься; підшивачем УЗРГМ-2 (УЗРГМ) до ручних гранат, який містить заряд комбінованої вибухової речовини  ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам, до категорії боєприпасів не відноситься. У наданому вигляді корпус ручної осколкової гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ-2 (УЗРГМ) до категорії боєприпасів не відносяться, але при їх штатному з`єднанні, вони відповідно будуть являтися ручною осколковою гранатою РГД-5, яка в свою чергу буде відноситись до категорії боєприпасів. Предмети надані на експертизу, при їх штатному з`єднання до вибуху придатні.    Витрати на проведення експертизи склали 2215,92 гривні. 
		   За актом від 28.10.2015 року вибухові пристрої та вибухові речовини були знешкоджені шляхом підриву на спеціальному майданчику після проведення аналізу, перевірки вибухонебезпечних об`єктів за висновком експерта. 
		   Захисник обвинуваченого наполягав на необхідності визнання недопустими доказів  протоколу огляду місця події та висновку експерта №230. Посилаючись на те, що фактично ОСОБА_5 був затриманий працівником міліції через підзори у зберіганні речей вилучених з цивільного обороту, а після приїзду слідчо-оперативної групи у обвинуваченого бути відібрані пояснення лише з роз`ясненням вимог ст.63 Конституції України. Обвинувачений перебував в кімнаті працівників міліції деякий тривалий час, вважав, що органом досудового розслідування на власний розсуд надається юридична трактовка підстав та обставин передування обвинуваченого в кімнаті міліції, а саме щодо факту особистого обшуку  як поверхневий огляд, так само затримання  як запрошення, оскільки він знаходився там добровільно. На підстав вилученого в рамках проведення огляду місця події було проведено експертизу, якою встановлено, що до категорії боєприпасів окремо речі, що були вилучені не відносяться, але при їх з`єднанні будуть являтись ручною осколковою гранатою РГД-5, що буде відноситись до категорії боєприпасів. 
		   Відповідно дост.86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Статтею 87 КПК України визначено, які докази є недопустимими, в тому числі такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. 
		   За приписом ч.1ст.89 КПК Українисуд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.                            Стаття 208 КПК Українипередбачає, що при затриманні особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол та роз`яснюються її права. Копія протоколу про затримання негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокуророві. Стаття 209 КПК Українипередбачає, що особа є затрманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.    
		   Суд вважає, що доводи сторони захисту з приводу того, що фактично відбулось затримання обвинуваченого в ході розгляду справи не були підтверджені. Як вбачається з досліджених матеріалів справи ОСОБА_5 в ході проведення досудового розслідування за цим провадженням не затримувався. Протокол затримання не складався. Окрім того, з пояснень, як самого обвинуваченого, так і свідка ОСОБА_7 вбачається, що обвинувачений добровільно зайшов до кімнати міліції та не заперечував проти огляду своїх речей. При цьому, ані обвинувачений, ані допитані свідки в своїх показах суду не зазначали на те, що обвинувачений заперечував проти його перебування в кімнаті міліції, чи вимагав надати йому адвоката. Як пояснив сам обвинувачений, після відібрання у нього письмових пояснень, він поїхав додому. 
		   Також з матеріалів провадження не вбачається порушення права на захист обвинуваченого. Відповідно до договору про надання правових послуг з 02.11.2015 року захист інтересів ОСОБА_5 здійснює адвокат ОСОБА_4 ..
		   Протокол про огляд місця події складався слідчим у присутності понятих, відповідно до рапорту інспектора патрульної служби та під час проведення огляду було вилучено відповідні предмети схожі на боєприпаси. Безпосередньо інспектором патрульної служби ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про міліцію» у присутності ОСОБА_5 було проведено огляд його рюкзаку. Обвинувачений не заперечував проти проведення огляду.
		   Відповідно дост. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.                                            Згідно з ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. А згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що (серед іншіх) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		    ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України щодо придбання, зберігання та носіння боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
		   В ході розгляду справи обвинувачений факт належності йому предмету схожого на гранату та запал, заперечував. Факт перебування предмету схожого на гранату РГД-5 та запалу в рюкзаку обвинуваченого підтверджується показами свідка ОСОБА_7 , який безпосередньо виявив предмет.                                                        З пояснень свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 вбачається, що факт вилучення предмету схожого на гранату РГД-5 та запалу в рюкзаку обвинуваченого вони не бачили. Протокол огляду місця події фіксує перебування відповідного предмету виключно в приміщенні кімнати міліції та не підтверджує факт належності вилученого предмету саме обвинуваченому. В момент приїзду оперативної групи предмет схожий на гранату РГД-5 та запал від неї знаходились на столі, саме зазначені обставини були підтверджені свідками  понятими при проведенні відповідної слідчої дії. 
		    Таким чином, безпосередньо будь-яких доказів щодо вилучення предметів схожих на гранату РГД-5 та запалу в рюкзаку, що належав обвинуваченому ОСОБА_5 , окрім показів свідка ОСОБА_7 в ході розгляду справи не встановлено. Не зважаючи на заперечення обвинуваченого щодо належності йому відповідного предмету відбитки пальців не знімались, дактилоскопічна експертиза не проводилась, та оскільки відповідний предмет знищено, добути даний доказ не є можливим. 
		   Окрім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 є військовослужбовцем, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 , був мобілізований відповідно до Указу Президента України №15 від 14.01.2015 року. Із змісту пред`явлено обвинувачення вбачається, що ОСОБА_5 носив при собі гранату РГД-5 для особистого захисту від ворога, при цьому обставини придбання, зберігання, відсутність передбаченого законом дозволу, взагалі в ході судового розгляду не доводились стороною обвинувачення. Будь-яких доказів щодо цих обставин, суду не надано. Також в ході розгляду справи не встановлено саме умислу ОСОБА_5 на вчинення відповідного кримінального правопорушення. В ході судового розгляду сторони провадження не обмежувались у часі для надання доказів, будь-яких клопотань щодо доповнення судового розгляду з боку сторін до суду не надходило.
		   Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведена наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, а тому обвинуваченого необхідно виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, кримінальне провадження щодо нього закрити з підстав, встановлених п.3 ч.1ст. 284 КПК України.
		    Судові витрати слід віднести на рахунок держави, речові докази знищені відповідно до акту.
		     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		З А С У Д И В:
		    ОСОБА_13  виправдати за ч.1 ст.263 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
		   Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, закрити в звязку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді.
		   Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
		Головуючий: суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...