Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/2132/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2016. Зареєстровано: 08.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2016.
Дата набрання законної сили: 30.06.2017
Результат оскарження 28.05.2019 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 466/2132/14-к
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова
		у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 
		при секретарі с/з ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		підсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисників-адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові кримінальну справу про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тетевчиці Радехівського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, непрацевлаштованого, одруженого, раніше не судимого, інваліда 3-ої групи, постраждалого від наслідків катастрофа на ЧАЕС 3-ої категорії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не військовозобовязаного, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.5.ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України ; 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Курахівка Селідовського району Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, інвіаліда 2 групи, одруженого, раніше не судимого, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не військовозобовязаного,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.5.ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, -
		 
		 у с т а н о в и в :
		 
		Підсудний ОСОБА_6 , працюючи на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України, будучи представником влади та службовою особою, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою та в групі з заступником начальника управління реструктуризації шахтного фонду Мінвуглепрому України ОСОБА_7 , директором шахти №10 «Великомостівська» ОСОБА_11 , директором державного підприємства «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_12 , директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_13 маючи єдиний злочинний умисел на розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах вчинили розкрадання 250 000 грн.
		Так, достовірно знаючи, що ремонтно-будівельні роботи конференційного залу Мінвуглепрому України не проводились, не проводяться і проводитись не будуть, а транспортерна стрічка ПВХ 1000Х4 в кількості 1 950м із ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 «Великомостівська» не поставлялася, не поставляється і поставлятися не буде, ОСОБА_6 вніс в лютому 1996р. за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 в рахунок-фактуру №70 від 16.02.1996 року, скріплений підписом ОСОБА_13 та печаткою ТзОВ „Укрінтерстрой", завідомо неправдиві відомості про перерахування ДП «Західвуглезбутпостач» на розрахунковий рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» м. Донецька коштів в сумі 250000грн, як суми дольової участі у фінансуванні ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України.
		В подальшому ОСОБА_11 16.02.96 р. склав та направив за попередньою змовою у групі осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_12 на ВО «Укрзахідвугілля» завідомо неправдивий лист з інформацією про перерахування згідно завідомо неправдивого договору від 15.02.1996 р. 380000грн. на придбання транспортерної стрічки в рахунок відвантаженого вугілля, а ОСОБА_6 18.02.96 р. за попередньою змовою у групі зазначених вище осіб передав ОСОБА_12 завідомо неправдиву факсокопію рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року з власноручним написом «фирма „Укрінтерстрой" для перерахунку з рахунку ДП „Західвуглезбутпостач" на рахунок цього підприємства 250 тис. грн.
		ОСОБА_12 , дотримуючись попередньої домовленості з групою осіб - ОСОБА_6 , ОСОБА_11 перерахував 19.02.96 р. , 23.02.96 р. та 26.02.96 р. ДП „Західвуглезбутпостач" на рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» платіжними дорученнями №25, 44 та 46 грошові кошти в розмірі відповідно 100 тис. грн., 100 тис. грн. та 50 тис. грн. із вказанням завідомо неправдивих відомостей про призначення платежів, - «доля за будівництво згідно рахунку-фактури №70 від 16.02.96 р.»
		29.02.1996р. ОСОБА_11 в приміщенні Мінвуглепрому України було підписано завідомо неправдивий договір від 15.02.1996р. на поставку транспортерної стрічки із вказанням завідомо неправдивих відомостей про час, предмет та умови договору на бланку, посвідченому підписом ОСОБА_13 та печаткою ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД».
		01.03.1996 р. ОСОБА_6 з метою приховання перерахованих раніше на рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» державних коштів в сумі 250 тис. грн. склав та направив завідомо неправдивий лист за №2-1251/9 на ім`я генерального директора ВО «Укрзахідвугілля» про укладення договору з ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» про оплату ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України.
		Виконуючи попередні домовленості з групою зазначених осіб ОСОБА_7 протягом лютого-квітня 1996р. склав завідомо неправдиві рахунок-фактуру без номера та дати і накладну на відпуск матеріалів на сторону про поставку від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 «Великомостівська» 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000Х4 вартістю 247 162, 5 грн., що були підписані ОСОБА_13 , підробивши при цьому підпис бухгалтера ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД». В подальшому ОСОБА_6 склав та передав на виконання попередніх домовленостей на шахту №10 «Великомостівська» протягом лютого-квітня 1996р. завідомо неправдиву товарно-транспортну накладну № 49093 без номера та дати на перевезення 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000х4 з фірми „Укрінтерстрой" на шахту № 10 „Великомостівська".
		В подальшому, в квітні 1996р., ОСОБА_12 за попередньою змовою у групі осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 дав вказівку головному бухгалтеру ДП «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_14 на складення завідомо неправдивого зведеного авізо від 30.04.1996р. про передачу раніше перерахованих ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» коштів в сумі 250 тис.грн. на шахту №10 «ВМ» із зазначенням завідомо неправдивих відомостей про поставку транспортерної стрічки.
		06.05.96 р. на виконання попередніх домовленостей ОСОБА_11 дав вказівку зав. матеріальним складом шахти № 10 « ВМ» ОСОБА_15 скласти завідомо неправдивий прихідний ордер за №506 про поступлення від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» 1950 м транспортерної стрічки через ОСОБА_16 та картку складського обліку про одержання 06.05.1996р. цієї транспортерної стрічки та передачу її 12.06.1996р. на дільницю конвеєрного транспорту шахти. В подальшому, 13.05.1996р., ОСОБА_11 дав вказівку заступнику директора шахти №10 « ВМ» ОСОБА_16 скласти завідомо неправдиву довіреність за №765 від 13.05.1996р. для отримання 1950м транспортерної стрічки від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» із вказанням завідомо неправдивих відомостей про поставку від ТзОВ» «Укрінтерстрой ЛТД» 1950м транспортерної стрічки. Продовжуючи виконувати попередні домовленості у вказаній групі осіб 10.06.1996р. ОСОБА_11 дав вказівку начальнику дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_17 на складання завідомо неправдивої заяви про дозвіл виписати з матеріального складу 1950 м транспортерної стрічки, а 12.06.96 р. дав вказівку своїм підлеглим працівникам про оформлення завідомо неправдивої вимоги №20 від 12.06.1996р. на отримання 1950м транспортерної стрічки зі складу, прихідної оборотної відомості за травень 1996р. та розхідної оборотної відомості за червень 1996р. про поступлення та списання 1950м транспортерної стрічки.
		Отримані кошти директор ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» ОСОБА_13 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 21.02.96р. та 28.02.96р. за завідомо неправдивими платіжними дорученнями №28 та №39 відповідно 100 тис. грн. та 150 тис.грн., отриманих від ДП „Західвуглезбутпостач", з рахунку ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» перерахував на рахунки завідомо фіктивних фірм, а саме: на розрахунковий рахунок ПП „Хронотехніка"  10 млрд. крб. і на розрахунковий рахунок ПП „Промсвітло"  15 млрд. крб., та шляхом переведення їх в готівку, із вказанням завідомо неправдивих відомостей про призначення платежів, заволоділи державними коштами в сумі 250 тисяч грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України на момент вчинення злочину, і становить особливо великий розмір, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України. 
		Крім того, протягом лютого-червня 1996 року, ОСОБА_6 працюючи на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України, ОСОБА_7 працюючи на посаді заступника начальника управління реструктуризації шахтного фонду Міністерства вугільної промисловості України, займаючи особливо відповідальне службове становище, як представник влади, будучи службовою особою, будучи особою, що наділена владними повноваженнями, організаційно - розпорядчими, адміністративно - господарськими обов`язками, з метою одержати незаконну матеріальну вигоду, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, за попередньою змовою та в групі з заступником начальника управління реструктуризації шахтного фонду Міністерства вугільної промисловості України ОСОБА_7 , директором шахти №10 Великомостівська ОСОБА_11 , директором державного підприємства Західвуглезбутпостач ОСОБА_12 , директором ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД ОСОБА_13 , маючи єдиний злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що ремонтно-будівельні роботи конференційного залу Міністерства вугільної промисловості України не проводились, не проводяться і проводитись не будуть, а транспортерна стрічка ПВХ 1000X4 в кількості 1950 метрів із ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД на шахту №10 Великомостівська не поставлялась, не поставляється і не буде поставлятись, ОСОБА_6 домовився з ОСОБА_7 та склав у лютому 1996 року завідомо неправдивий рахунок-фактуру №70 від 16.02.1996 року, посвідчений підписом ОСОБА_13 та печаткою ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД, внісши завідомо неправдиві відомості про необхідність перерахування державним підприємством Західвуглезбутпостач на розрахунковий банківський рахунок ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД м. Донецька коштів в сумі 250 тисяч гривень, як суми дольової участі у фінансуванні ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Міністерства вугільної промисловості України, та видав його державному підприємству Західвуглезбутпостач.
		Водночас, ОСОБА_7 , протягом лютого-червня 1996 року, працюючи на посаді заступника начальника управління реструктуризації шахтного фонду Міністерства вугільної промисловості України, займаючи особливо відповідальне службове становище, як представник влади, будучи службовою особою, будучи особою, що наділена владними повноваженнями, організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими обов`язками, з метою одержати незаконну матеріальну вигоду, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, за попередньою змовою та в групі з першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 , директором ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД ОСОБА_13 , маючи єдиний злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що ремонтно-будівельні роботи конференційного залу Міністерства вугільної промисловості України не проводились, не проводяться і проводитись не будуть, а транспортерна стрічка ПВХ 1000х4 в кількості 1950 метрів із ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД на шахту №10 Великомостівська не поставлялась, не поставляється і не буде поставлятись, склав протягом лютого-квітня 1996 року та підробив підпис бухгалтера ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД, завідомо неправдиві рахунок-фактуру без номера і дати та накладну на відпуск матеріалів на сторону, внісши завідомо неправдиві відомості про відпуск матеріалів на сторону, про поставку від ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД на шахту №10 Великомостівська транспортерної стрічки ПВХ 1000X4 1950 метрів та оплату за неї 247162,5 тисяч гривень, та видав їх для подальшої реалізації на шахту №10 Великомостівська, а також шляхом підписання ОСОБА_13 та засвідчення печаткою ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД за попередньою змовою та в групі із ним, складеними протягом лютого-квітня 1996 року та підробленим підписом бухгалтера ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД, завідомо неправдивих рахунка - фактури без номера і дати та накладної на відпуск матеріалів на сторону, внісши завідомо неправдиві відомості про відпуск матеріалів на сторону, про поставку від ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД на шахту №10 Великомостівська транспортерної стрічки ПВХ 1000X4 1950 метрів та оплату за неї 247, 1625 тисяч гривень, та видачі їх для подальшої реалізації на шахту №10 Великомостівська, склав, внісши завідомо неправдиві відомості, підробив та видав завідомо неправдиві рахунок-фактуру без номера та дати та накладну на відпуск матеріалів на сторону.
		Тобто своїми умисними діями скоїли зловживання службовим становищем, владою, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України , а також вчинили службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки,тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України.
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочинів не визнав та пояснив, що Указом Президента України від 6 січня 1996 року він був призначений на посаду Першого заступника Міністра вугільної промисловості України, а на день арешту 14 березня 2000 року займав посаду заступника мімістрау. До січня 1996 року він тривалий час працював у ВО „Укрзахідвугілля, де займав різні посади, а з листопада 1995 року по січень 1996 року очолював дане об`єднання та обіймав посаду генерального директора. З підсудними ОСОБА_12 і ОСОБА_11 він знайомий з часу своєї роботи у ВО „Укрзахідвугілля та з ними в нього були лише виробничі стосунки. До 06.01.1996 року не був знайомий з підсудним ОСОБА_7 . ОСОБА_13 він раніше не знав, жодних відносин з ним не мав та вперше побачив лише на очній ставці в Львівському слідчому ізоляторі. Ніяких записів на факсокопії рахунку-фактури №70 від 16 лютого 1996 року він не робив, такої факсокопії нікому не передавав, йому нічого невідомо про перерахування будь-яких грошових коштів. Заперечує про підписання ним будь-яких документів на перерахування коштів.
		Будь-яких вказівок ОСОБА_18 про перерахунок коштів він не давав. Про договір на поставку стрічки на шахту Великомостівську дізнався тільки під час проведення слідства.
		Підсудний ОСОБА_7 жодних грошових коштів в період 1996-2000 р.р. йому не передавав, а про передачу транспортерної стрічки на шахту №10 „Великомостівська йому стало відомо лише під час досудового слідства.
		Жодних злочинів він не вчиняв, вважає, що кримінальна справа щодо нього носить „замовний характер, а тому просить його виправдати. Повернути усі речі вилучені та зняти арешти на майно.
		Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні своєї вини у вчиненні злочинів не визнав та пояснив, що його оговорив ОСОБА_13 . У 1996 рік він працював на посаді головного спеціаліста відділу реструктуризації вугільних шахт, а згодом заступником начальника управління реструктуризації шахтного фонду Міністерства вугільної промисловості України (далі  Мінвуглепром) та одночасно був обраний головою профкому Мінвуглепрому. Його управління було підпорядковане заступнику міністра Герасимчуку. Підсудного ОСОБА_6 він знав як Першого заступника Міністра, а з ОСОБА_13 познайомився в 1995 році через начальника управління кадрів Мінвуглепрому ОСОБА_19 та жодних особистих стосунків з ним не мав. В 1995 році, перебуваючи у м.Донецьку, він двічі за дорученням ОСОБА_19 заходив в офіс до ОСОБА_13 . Приблизно в кінці січня  на початку лютого 1996 року в приймальній Мінвуглепрому він познайомив ОСОБА_13 з ОСОБА_6 , однак, як в подальшому склались стосунки між останніми, йому невідомо. Він, ОСОБА_7 , ніколи ніяких пакетів чи грошових коштів від ОСОБА_13 для передачі їх ОСОБА_6 не отримував, таких ОСОБА_6 не передавав. Підсудних ОСОБА_11 і ОСОБА_12 він раніше не знав та побачив ОСОБА_11 вперше на досудовому слідстві під час проведення впізнання, а ОСОБА_12  під час розгляду справи в суді. Дані особи також могли його оговорити, оскільки справи щодо них закривали. 
		Будь-яких документів на поставку транспортерної стрічки з м. Донецька на шахту №10 „Великомостівська він також не підписував та вважає, що при проведенні судово-почеркознавчої експертизи хтось примусив експертів дати висновок про те, що підпис на рахунку-фактурі про поставку транспортерної стрічки на вказану шахту від імені бухгалтера ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд ОСОБА_20 виконаний ним, ОСОБА_7 . 
		Приватні підприємства „Хронотехніка і „Промсвітло і їх засновники йому невідомі, а з листом від 01.03.1996 р. за підписом ОСОБА_6 він ознайомився вперше під час слідства. 
		Розкраданням грошових коштів він не займався, своїм службовим становищем не зловживав, службового підроблення не вчиняв. За посадовими обовязками він не мав повноважень щодо розпорядження коштами, у підпорядкуванні не мав працівників, сам не реєстрував жодних документів у канцелярії міністерства. У пред`явленому обвинуваченні просить його виправдати. 
		Незважаючи на невизнання підсудними ОСОБА_6 , ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочинів їх винуватість у вчиненні злочинів стверджується наступними зібраними в ході досудового слідства і перевіреними в судовому засіданні доказами.
		З показань свідка ОСОБА_21 даними у судовому засіданні вбачається, що станом на 1996 рік: січень-квітень, він працював на посаді т.в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля. З Першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 , директором шахти №10 „Великомостівська ОСОБА_11 і директором ДП „Західвуглезбутпостач ОСОБА_12 був знайомий, відносини виробничі. З ОСОБА_7 він не був знайомий.
		У лютому 1996 року на ВО „Укрзахідвугілля на чолі з Міністром вугільної промисловості проводилася нарада по розгляду та затвердженню програми розвитку шахт. Після завершення засідання ОСОБА_22 та його заступники повернулися в м. Київ, а ОСОБА_6 впродовж декількох днів приходив у ВО „Укрзахідвугілля, викликав в кабінет генерального директора працівників об`єднання, керівників шахт та вирішував з ними питання виробничого характеру. ОСОБА_11 , як директор шахти №10 „Великомостівська також викликався до ОСОБА_6 і доповідав про стан та перспективи розвитку очолюваної ним шахти. Під час проведення вищевказаних нарад ОСОБА_6 також викликав директора ДП „Західвуглезбутпостач ОСОБА_12 . Про пере-рахування у лютому 1996 року грошових коштів в сумі 25 млрд. крб. з рахунку ДП „Західвуглезбутпостач на рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД ОСОБА_12 йому не доповідав, оскільки ДП „Західвуглезбутпостач мав право самостійно перераховувати обігові кошти з своїх рахунків. 
		В березні 1996 року в об`єднання „Укрзахідвугілля дійсно надходив лист від 01.03.1996р. щодо укладення договору на дольову участь в будівельно-ремонтних роботах для влаштування малої зали засідань колегії Мінвуглепрому і фінансування цих робіт з фірмою „Укрінтерстрой, який був підписаний ОСОБА_6 , однак жодної домов¬леності про це з ОСОБА_6 чи фірмою „Укрінтерстрой він не мав. На цьому листі він власноручно прос¬тавив свою візу « ОСОБА_23 1.03.96», направив його за призначенням і подальша доля листа йому невідома, оскільки в той час він до 100 листів підписував. Чому даний лист не пройшов реєстрації в управлінні, він пояснити не може. 
		На листі від 16.02.1996р. за №167, який підписаний директором шахти №10 „Великомостівська ОСОБА_11 , з проханням перерахувати відповідно до договору від 15.02.1996р. 38 млрд. крб. на придбання транспортерної стрічки в рахунок відвантаженого вугілля, дійсно міститься його резолюція « ОСОБА_23 розглянути». Чому після резолюції не проставлено дати, він також пояснити не може. Може передбачити, що цей лист міг до нього на підпис потрапити 16.02.96. Про складення договору від 15.02.96 і зміст договору йому невідомо. 
		Про те, що перераховані ДП „Західвуглезбутпостач кошти в сумі 25 млрд.крб. в подальшому були викрадені, він дізнався лише під час розслідування даної кримінальної справи 
		Такі свої показання свідок ОСОБА_21 в ході проведення досудового слідства підтверджував на очних ставках з підсудними ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_23 (т.3 а.с.136-138, 228-242, 243-248, 222-227).
		 
		Будучи у суді свідок ОСОБА_11 надав показання про те, що в листопаді 1995 року він був призначений на посаду директора шахти №10 „Великомостівська, яка безпосередньо підпорядковувалась ВО „Укрзахідвугілля. З ОСОБА_12 та ОСОБА_6 був знайомий. В лютому 1996 року у ВО „Укрзахідвугілля з участю керівництва та працівників апарату Мінвуглепрому обговорювалась та приймалась програма розвитку шахт. В той же час було порушено питання про виділення конвеєрної стрічки для шахти. 
		В кінці лютого 1996 року він був викликаний у м.Київ для укладення договору та перебував у відрядженні в Мінвуглепромі з 28 лютого по 02 березня 1996 року. Коли він зайшов в кабінет до Першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 , останній викликав когось з працівників та направив його до кабінету ОСОБА_7 . Там він підписав договір на постачання стрічки. Через місяць стрічка 2-3 рази надходила на шахту, але чи та на яку укладався договір він не може ствердити. До нього згодом телефонував ОСОБА_24 та запитував, чи навів порядок з документами. Лист від шахти №10 „Великомостівська на адресу „Укрзахідвугілля на виділення коштів для придбання транспортерної стрічки підписаний нібито ним. Будь-яких домовленостей з ОСОБА_6 про перерахунок коштів він не здійснював, йому також нічого невідомо про отримання останнім коштів.
		Будучи у суді 24.09.2002 ОСОБА_11 надавав подробні показання про приїзд до м.Києва у кінці лютого 1996 з метою укладення договору на поставку стрічки. Коли він зайшов в кабінет до Першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 , останній викликав незнайомого мужчину, пояснив, що це представник фірми „Укрінтерстрой і з цією фірмою необхідно підписати договір на поставку транспортерної стрічки для шахти. Підписавши договір, проставив на ньому печатку шахти №10 „Великомостівська та доповів про це ОСОБА_6 . Примірник укладеного договору йому ніхто не передавав та при його підписанні він не звернув уваги на те, що на договорі проставлена дата 15 лютого 1996 року. В подальшому на шахту №10 „Великомостівська дійсно поступили бухгалтерські документи на оприбуткування транспортерної стрічки, однак хто привіз вказані документи йому невідомо. Приблизно через тиждень до нього зателефонував ОСОБА_6 , який поцікавився, що зроблено з вищевказаними бухгалтерськими документами на оприбуткування транспортерної стрічки. Окрім цього він також отримав вказівку від ОСОБА_12 підготувати лист-прохання від шахти №10 „Великомостівська на адресу ДП „Західвуглезбутпостач на виділення коштів для придбання транспортерної стрічки. Вважає, що маніпуляції, які мали місце з документами стосовно договору на поставку транспортерної стрічки з фірми „Укрінтерстрой були організовані підсудним ОСОБА_6 , однак яку мету останній при цьому переслідував, йому невідомо. Також пояснив, що ОСОБА_7 він не знав і зустрівся тільки під час слідства (Т.18 а.с.278-323).
		Аналогічні показання 08.12.2005 (Т.19 а.с.500-506).
		У своїх показаннях від 09.04.2010 ОСОБА_25 повністю підтримав показання, надані на досудовому слідстві, розповівши про поїздку до Києва з метою укладення договору на постачання конвеєрної стрічки. Пояснив, що ОСОБА_7 він не знав і зустрівся тільки під час слідства.
		Отже показання свідка ОСОБА_26 в частині знайомства з ОСОБА_27 до початку слідства та те, що він йому телефонував, суд оцінює критично.
		При цьому показання свідка ОСОБА_26 про поїздку до Києва у кінці лютого - початок березня 1996 року для підписання договору на постачання стрічки та зустіч з ОСОБА_28 підтверджуються і іншими доказами: копією договору, розпорядженням про відрядження, квитками. У своїх показаннях ОСОБА_25 повідомляв, що він ОСОБА_6 жодних коштів не передавав.
		З показань свідка у судовому засіданні ОСОБА_17 , який повідомив, що станом на 1996р. він працював на посаді начальника дільниці конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська". 10.06.96 р. згідно усної вказівки директора шахти №10 „ВМ" ОСОБА_11 він написав заяву про отримання з матеріального складу шахти транспортерної стрічки довжиною 1950м. Після цього ОСОБА_11 наказав йому залишити заяву і повідомив, що цю стрічку шахта не отримає, вона буде списана через склад. Вказані дії ОСОБА_11 пояснив тим, що в подальшому Мінвуглепром України буде допомагати шахті обладнанням. При цьому директор згадував прізвище ОСОБА_6 . Згідно вищевказаної заяви 1950 м транспортерної стрічки він не отримував та в будь-яких інших документах більше не розписувався. На той час існувала процедура за якою всі поставки на шахту йшли через склад. На його заяві ставили свої погодженя директор та гол.бухгалтер. Хто оплачував стрічку йому невідомо. Він знав, що це незаконна операція, однак йому пояснювали, що це вказівка з Києва. 
		Свої показання свідок ОСОБА_17 в ході досудового слідства повністю підтвердив на очній ставці з підсудним ОСОБА_11 (т.3 а.с. 141-143).
		 
		З наданих у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що станом на 1996 рік він працював на посаді заступника директора з комерційних питань шахти №10 „Великомостівська, яку очолював ОСОБА_11 . В його обовязки входило постачання матеріальних запчастин та у підпорядкуванні відділ матеріального забезпечення. Викликавши до себе директор шахти ОСОБА_11 наказав виписати доручення на отримання транспортерної стрічки довжиною 1950 м. в матнріальній бухгалтерії шахти і залишити таку йому. Він транспортерної стрічки від фірми „Укрінтерстрой ЛТД не отримував. на матеріальний склад шахти її не здавав. про що свідчить відсутність його підписів в товарно-транспортній накладній №49093. Через деякий час він зауважив. що згідно виписаної на нього довіреності бухгалтерією шахти через матеріальний склад шахти. на підставі прихідного ордера було оприбутковано 1950 метрів транспортерної стрічки. Про те. що згадана стрічка не буде поставлена на шахту він не знав та ОСОБА_11 йому про це не повідомляв.
		Що сталося в подальшому йому стало відомо тільки під час слідства. Це могло статися у травні  13.05.1996. Про участь ОСОБА_6 в отриманні та реалізації стрічки йому нічого невідомо.
		Такі свої показання свідок ОСОБА_16 також підтвердив на очних ставках з підсудним ОСОБА_11 (т.3 а.с. 144-147. 249-253).
		 
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 дав показання про те, що з ОСОБА_28 знався раніше по роду своєї діяльності, а з ОСОБА_7 вперше бачився на очній ставці під час розслідування кримінальної справи. Всі показання, які він давав на досудовому слідстві є правдивими.
		Так, у 1996 р. він працював диретором ДП „Західвуглезбутпостач". Всі фінансові операції, які проводились вказаним підприємством, виконувались із вказівки чи письмового розпорядження керівництва Мінвуглепрому і ВО „Укрзахідвугілля". Самостійно розпоряджатись своїми коштами підприємство не мало права. На даний час , оскільки пройшов значний проміжок часу з тих подій, проте може сказати, що у 1996 р. його викликали у кабінет генерального директора ВО „Укрзахідвугілля", де були присутні ОСОБА_21 , що на той час був в.о. генерального директора, комерційний директор ВО ОСОБА_23 та ОСОБА_6 , останній і вручив йому особисто факсокопію рахунку-фактури №70 для проведення на її підставі оплати за дольову участь у будівництві. ОСОБА_6 усно сказав, що на підставі вказаного рахунку-фактури треба провести перерахунок коштів. Він вважає, що усна вказівка підтверджена резолюцією першого заступника міністра була підставою для перерахування коштів. Тому він написав свою резолюцію для бухгалтерії про оплату. Хтось з присутніх пояснив, що всі необхідні документи йому будуть надані пізніше. На цьому рахунку-фактурі не було видно назви підприємства, на яке слід перерахувати грошові кошти, тому ОСОБА_6 власноручно написав „Фірма Укрінтерстрой" та повідомив, що по приїзді до Києва будуть надані підтверджуючі оригінали документів. Після повернення до Києва ОСОБА_29 телефонував йому і давав команду перерахувати кошти. На оглянутій рахунку-фактурі він підтвердив напис своєю рукою «бух.оплатить». На підставі вказаного рахунку - фактури 25 млрд. крб. трьома платежами була перерахована фірмі „Укрінтерстрой". Згодом на адресу його підприємства надійшла копія договору від 15.02.96 та лист за підписом ОСОБА_6 від 1 березня 1996 року на ім`я в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" ОСОБА_21 . Крім того, надійшов лист від 16.02.1996р. за підписом директора шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_11 на ім`я в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" ОСОБА_21 про закупівлю транспортерної стрічки. Лист з відповідною резолюцією він направив в бухгалтерію очолюваного ним підприємства для оформлення документів. Чому документи не були зареєстровані у встановленому порядку він пояснити не може. Бухгалтерія провела необхідні взаємозаліки та надіслала авізо на шахту №10 „ВМ". Про оригінал вказаного договору йому нічого не відомо. Вперше його копію він побачив разом з листом від 16.02.96 р. Вважав, що шахта отримала конфеєрну стрічку. За вказані дії він жодних коштів не отримував. Ніколи особисто не передавав грошей ОСОБА_6 . Взагалі до виклику в слідчі органи з приводу розслідування даної кримінальної справи він не був знайомий ні з ОСОБА_7 , ні з ОСОБА_13 . 
		 
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_30 показав, що він підтримує докази, надані на досудовому слідстві. З лютого 1996 року по серпень 1999 року він працював на посаді заступника директора ДП „Західвуглезбутпостач" та його робоче місце знаходилось в одному кабінеті з керівником цього підприємства ОСОБА_12 . Точної дати він не памятає, проте у 1996 р. ОСОБА_12 приніс факсокопію рахунку-фактури з кабінету генерального директора про перерахування коштів та при ньому написав бухгалтеру оплатити. 
		Лист від 01.03.1996 з Міністерства вугільної промисловості надійшов у березні 1996 р. та він його отримав з рук диретора і передав у бухгалтерію. Йому не відомо як цей лист надійшов до підприємства. Такого листа він бачив у тому ж вигляді, як і зараз йому представлено для огляду в судовому засіданні на а.с. 36 т.2. Про всі події, пов`язані з перерахунком коштів у сумі 25 млрд. крб. він знає лише зі слів ОСОБА_12 . Про участь ОСОБА_6 у перерахунку вказаних коштів йому не відомо, а ОСОБА_7 він вперше побачив лише під час розгляду справи судом.
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала. що вона перераховувала кошти на донецьку фірму Укрінтерстрой та підтримує показання, надані на досудовому слідстві. Також пояснила, що станом на 1996 рік вона працювала на посаді головного бухгалтера ДП „Західвуглезбутпостач, яке очолював ОСОБА_12 . У лютому 1996 року. виконуючи вказівку ОСОБА_12 на підставі рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року вона трьома платіжними дорученнями, а саме: №25 від 19.02.1996р.. №44 від 23.02.1996р. та №46 від 26.02.1996р. провела перерахунок грошей в загальній сумі 25 млрд. крб. на рахунок фірми „Укрінтерстрой ЛТД з зазначенням призначення платежів „дольова участь, а в подальшому ОСОБА_31 викликав її до себе та пояснив, що ці кошти будуть враховані за транспортну стрічку. На початку березня 1996 року ОСОБА_12 повідомив їй. що з Мінвуглепрому України надійшов лист. підтверджуючий проведення вищевказаної фінансової операції. показав такого листа, який був підписаний першим заступником міністра ОСОБА_6 , 
		Оглянувши у судовому засіданні фактуру (т.2 а.с.43), свідок пояснила,що на 1996 рік такий документ був на фірменному бланку, що предявлений документ не відповідає первинному. У 1997 році вже було зясовано, що гроші переррахували не за призначенням. Після отримання договору на придбання стрічки, за вказівкою ОСОБА_32 вона оформила АВІЗО на підтвердження отримання шахтою ковеєрної стрічки, а саме за фактом перерахування коштів. Оскільки договір і лист з міністерства вона отримала у квітні, тому і АВІЗО підготовлено за звітний період у квітні 1996. Чи повідомляли фірму Укрінтерстрой про АВІЗО та чи надходила стрічка на шахту вона не зясовувала.
		З ОСОБА_28 вона жодних домовленостей про стрічку або кошти не вела, всі погодження відбувалися на рівні керівництва.
		 
		Будучи у суді свідок ОСОБА_33 дала показання про те, що у 1996 р. працювала на посаді заступника головного бухгалтера шахти №10 „Великомостівська". Нею було підписано вимогу №20 від 12.06.1996р. на отримання 1950м транспортерної стрічки. Підставою для видачі вимоги була заява начальника дільниці ОСОБА_17 . Підписуючи вимогу вважала, що стрічка є на складі, проте точну інформацію з приводу цього міг мати лише завідуючий складом. На той час вона не знала чи є стрічка, а тепер їй відомо, що така на склад не надійшла.
		 
		Свідок ОСОБА_34 будучи у судовому засіданні пояснила, що у 1996 р. вона працювала на посаді бухгалтера матеріального відділу шахти №10 „Великомостівська". На підставі заяви начальника дільниці та вказівки директора шахти ОСОБА_26 вона виписала сигнальну вимогу на отримання конвеєрної стрічки 1950 м., яка була ще без підписів ( т. 2 а.с. 50) . Самої сигнальної вимоги вона не підписувала. В сигнальній вимозі начальник дільниці мав розписатися про поставку йому стрічки. Про надходження стрічки на шахту та її списання вона не може нічого повідомити, т.я. це не входило в її обовязки.
		 
		З наданих у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_35 вбачається, що у лютому-червні 1996 року вона працювала на посаді в.о. начальника планового відділу шахти №10 „Великомостівська та в її службові обов`язки на той момент входило планування економічної роботи шахти, проведення у зв`язку з цим економічних розрахунків тощо. Вимога №20 від 12 червня 1996 року на отримання матеріалів для потреб дільниці конвеєрного транспорту, в тому числі 1950 метрів транспортерної стрічки ПХВ 1000Х4, була підписана нею замість начальника відділу ОСОБА_36 , оскільки остання на той час знаходилась у відпустці або перебувала на лікарняному. Хто саме приніс їй на підпис цю вимогу вона не пригадує, однак у будь-якому випадку при цьому їй показували заяву ОСОБА_17 від 10 червня 1996 року з проханням надати дозвіл для отримання з матеріального складу конвеєрної стрічки в кількості 1950 метрів для заміни стрічки понад ліміт. На цій заяві є відповідна резолюція директора шахти ОСОБА_11 , однак чи отримував в подальшому ОСОБА_17 таку транспортерну стрічку на матеріальному складі №1, чи ні, їй невідомо. При цьому вона нічого не знала, що фактично 1950 м конвеєрної стрічки на шахту не поступало (т.21 а.с. 40-45).
		Згідно довідки Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Сокальського районного управління юстиції від 16.07.14 ОСОБА_23 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть № 114 від 04.06.09 р. (т.27 а.с.217), а тому показання свідка ОСОБА_23  оголошені та перевірені у судовому засіданні. 
		З показань свідка ОСОБА_23 допитаного на досудовому слідстві і які оголошені та досліджені у судовому засіданні вбачається, що станом на лютий 1996 року він працював на посаді заступника генерального директора з комерційної роботи ВО „Укрзахідвугілля та був, зокрема, знайомий з Першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 , директором шахти №10 „Великомостівська ОСОБА_11 і директором ДП „Західвуглезбутпостач ОСОБА_12 . У лютому 1996 року на ВО „Укрзахідвугілля на чолі з Міністром вугільної промисловості України ОСОБА_22 дійсно проходило виїздне засідання колегії Мінвуглепрому, на якій обговорювалась і приймалась Програма розвитку виробничо-господарської діяльності об`єднання та шахт. Після завершення засідання міністр ОСОБА_22 та його заступники повернулись у м.Київ, а ОСОБА_6 ще декілька днів приходив у ВО „Укрзахідвугілля, викликав в кабінет генерального директора працівників об`єднання, керівників шахт та вирішував з ними питання виробничого характеру. В один з таких днів ОСОБА_6 в його, і в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля ОСОБА_21 присутності викликав ОСОБА_12 , якому вручив платіжні документи та сказав проплатити грошові кошти. При цьому ОСОБА_12 перепитав ОСОБА_6 назву фірми, якій необхідно проплачувати кошти, на що останній її назвав, однак чи зробив він про це помітку на платіжному документі не пригадує. Після від`їзду у м.Київ ОСОБА_6 декілька разів телефонував до нього, ОСОБА_23 , з`ясовував чи проплачені кошти та обіцяв, що на підтвердження необхідності проплати надійде відповідний лист з Мінвуглепрому, який згодом у ВО „Укрзахідвугілля дійсно поступив. Про викрадення перерахованих ДП „Західвуглезбутпостач коштів він дізнався в ході розслідування справи (т.1 а.с.13; т.2 а.с.57-66, 67-70; т.3 а.с.106-108, т.10 а.с.242-247; т.18 а.с.402-422; т.20 а.с.53-62).
		Свої показання свідок ОСОБА_23 під час проведення досудового слідства також підтверджував на очних ставках з підсудним ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_21 (т.3 а.с.170-182, 222-227).
		З показань у судовому засіданні ОСОБА_37 вбачається, що вона з 1994 року працювала у канцелярії міністерства вугільної промисловості на посаді головного спеціаліста. На даний час працює помічником міністра. Не пригадує точної дати, але її слідчий допитував щодо реєстрації листа від 01.03.1996 у канцелярії міністерства вугільної промисловості, у той же час на підставі постанови слідчим вилучалася книга реєстрації вихідної кореспонденції. Можливо це було у травні-червні 1997. Щодо оглянутого аркуша (т.5 а.с.245), то хоче пояснити, що це є копія з журналу реєстрації документів. У цьому журналі могли робити записи вона і Рудницький. У другій графі (перша грфа не читається, т.я. прошита) запис 4-1251 зроблений її рукою, а подальші записи (наступна графа «Председателю…» «По вопрсу противоречия листа») зроблені не її рукою. Щодо написання номера, то пояснення є такі: на попередньому аркуші закінчувалося поле для записів і вона перенесла наступний за № 1250номер  1251. Хто вчиненв вище № 4/1251 («О заключении договора на строй. Ремонт. Работи») їй невідомо. У графі виконавець записано прізвище ОСОБА_38 , то на той час людина на прізвище ОСОБА_38 працювала помічником міністра. Номерації «1-1а/ і надалі числа» у канцелярії не велося.
		З оглянутої у судовому засіданні постанови від 30.12.1997 про проведення виїмки вона впізнає свій підпис. Згідно даної постанови 30.12.1997 був вилучений журнал реєстрації вихідної кореспонденціїза березень 1996 року (т.5 а.с.241).
		 
		З довідки Червоноградського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 05.10.2016 ОСОБА_15 перебуває у розшуку Червоноградським відділом поліції ГУ НП у Львівській області ОРС «Розшук» № 3400007 від 01.08.2003, а тому судом були оголошені її показання, дані на досудовому слідстві та перевірені у судовому засіданні. ОСОБА_15 , будучи допитана як свідок 09.12.1997 дала показання про те, що станом на 1996 рік працювала завідуючою матеріальним складом шахти №10 „Великомостівська. У травні 1996 року згідно усної вказівки директора шахти ОСОБА_11 на підставі отриманої від нього товарно-транспортної накладної №49093. накладної на відпуск матеріалів на сторону без номера та без дати. вона оприбуткувала на ввірений їй склад 1950 метрів транспортерної стрічки. В червні 1996 року на підставі завізованої ОСОБА_11 заявки начальника дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_17 про отримання зі складу транспортерної стрічки довжиною 1950 метрів. вона списала вказану кількість транспортерної стрічки. оскільки ОСОБА_11 запевнив її. що транспортерна стрічка. минаючи склад. буде спущена безпосередньо в шахту. В зв`язку з цим оформила прихідний ордер №506 про те. що від постачальника „Укрінтерстрой через ОСОБА_16 на матеріальний склад поступила транспортерна стрічка довжиною 1950 метрів, картку складського обліку матеріалів без номера про те. що з 6 травня 1996 року вказана транспортерна стрічка одержана матеріальним складом і 12 травня 1996 року передана на дільницю конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська (т.2 а.с.100-102).
		З листа від 10.05.2016 ГУ НП у Донецькій області вбачається, що гр. ОСОБА_39 та ОСОБА_40 мешкають на тимчасово окупованій території. 
		Як зазначено у списку осіб, що долучений до обвинувального висновку, ОСОБА_13 проживає у АДРЕСА_3 , а ОСОБА_39  у АДРЕСА_4 . На виконання постанови суду від 12.03.15 в.о. прокурора Донецької області повідомив, що забезпечити явку в судове засідання для допиту у якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_39 немає можливості в зв`язку з тим, що вказані особи проживають на некотрольованій українською владою території. За згодою учасників процесу суд постановив оголосити у судовому засіданні та дослідити їх показання, дані на досудовому слідстві.
		Так, з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_41 ( т. 14 а.с. 3-9) вбачається, що він є батьком ОСОБА_13 . З 1994р. по 1997р. він працював на посаді юрисконсульта в очолюваному його сином ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", що розташоване в м. Донецьку. ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ніколи транспортерної стрічки не виготовляло та нікому не поставляло. Про отримання коштів від ВО «Укрзахідвугілля», перерахування коштів на фірму «Хронотехніка» та «Промсвітло» йому нічого не відомо, документів на такі операції він не бачив. Також свідок зазначив, що в грудні 1999р. на прохання сина ОСОБА_13 був у складі комісії по знищенню документів за 1996р. Він переконався, що документи дійсно не мають ніякої цінності і їх можна знищити. На їх знищення був дозвіл архіву. 
		 
		З оголошених у судовому засіданні пояснень та показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що з квітня 1992 року він став працювати на посаді директора ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд, яке займалось будівництвом житла, інвестиціями в будівництві тощо. Через відсутність замовлень в 1995 році він звернувся до начальника управління кадрів Мінвуглепрому ОСОБА_19 з пропозиціями про співпрацю, оскільки йому було відомо, що в цьому міністерстві проходить реорганізація, багато людей є без житла та у зв`язку з цим були підстави сподіватись, що з Мінвуглепромом може бути укладена відповідна угода на будівництво житла. В тому ж 1995 році ОСОБА_19 познайомив його з ОСОБА_7 , який обіймав посаду голови профкому Мінвуглепрому. Щоб потрапити на прийом до Міністра вугільної промисловості України він попросив ОСОБА_7 познайомити його з кимось з керівників Мінвуглепрому. На початку 1996 року, коли в м. Донецьку проходила нарада працівників Мінвуглепрому, до нього зателефонував ОСОБА_7 , який в подальшому в приміщенні приймальної познайомив його з Першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 . Останньому він, ОСОБА_13 , розповів про пропозиції ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд щодо співпраці в будівництві житла та на цьому їх розмова завершилась. Приблизно через 1-2 тижні йому повідомили, що Мінвуглепром зможе прийняти дольову участь у будівництві житла для своїх працівників і що для цієї мети одним з об`єднань Мінвуглепрому будуть пераховані грошові кошти. Через деякий час на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД дійсно надійшли грошові кошти в сумі 25 000 000 000,00 крб., що еквівалентно 250 000,00 грн., які були перераховані ДП „Західвуглезбутпостач. В платіжних дорученнях про перерахування цих коштів вказувалось, що це дольова участь у будівництві і таке призначення платежів відображалось в бухгалтерському обліку очолюваного ним підприємства. Однак через деякий час йому зателефонував ОСОБА_7 , який повідомив, що угода про дольову участь у будівництві житла укладатись не буде і що отримані кошти необхідно перерахувати на рахунки приватних підприємств „Промсвітло і „Хронотехніка, вказавши при цьому розрахункові рахунки і інші реквізити цих приватних підприємств. У звязку з цим грошові кошти, які були отримані ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД від ДП „Західвуглезбутпостач, були перераховані на вказані ОСОБА_7 рахунки приватних підприємств „Промсвітло і „Хронотехніка. Приблизно через два дні після перерахування грошей в офіс ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД прийшов представник одного з цих підприємств, який приніс пакет з грошима, пояснивши, що ці гроші необхідно передати ОСОБА_7 . Він, ОСОБА_13 , зрозумів, що це ті гроші, які були отримані від ДП „Західвуглезбутпостач і перераховані на рахунки приватних підприємств „Промсвітло і „Хронотехніка. В подальшому до нього зателефонував ОСОБА_7 , якому він повідомив про наявність грошей, після чого останній зайшов в офіс їх підприємства, де він, ОСОБА_13 , йому вказані грошові кошти передав. З тієї суми він жодних коштів не отримував, будь-якої вигоди від такої операції він не мав та подальша доля цих грошей йому невідома. Ніяких договорів чи будь-яких інших бухгалтерських документів, в т.ч. товаро-транспортних накладних, які би торкалися поставки гірничошахтарського обладнання на шахту №10 „Великомостівська, і зокрема транспортерної стрічки, він не підписував. Такий договір ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд з цією шахтою не укладало, а для складання наявних в справі документів від імені ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД він надавав чисті бланки з його підписами та печаткою. Однак, у подальшому змінмив свої показання та вказав, що такі бланки кимось були викрадені і використані з цією метою.
		Зазначив, що документація підприємства була вилучена правоохоронними органами.
		ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд також не надсилала факсокопії рахунку-фактури 370 від 16 лютого 1996 року. ОСОБА_12 і ОСОБА_11 він раніше не знав і познайомився з ними лише під час розслідування кримінальної справи (т.1 а.с.15-16 ; т.1 а.с. 25-26 ; т. 2 а.с. 17-18 ; т. 2 а.с. 184-185 ; 193-194 ; 202-234 ; т. 3 а.с. 183-193 ; 199-201;202-213 ; т. 8 а.с. 287-290 ; т. 10 а.с. 196-235 ; т. 11 а.с. 20-30 ; т. 14 а.с. 69-72 ; т. 15 а.с. 56 ; т. 17 а.с. 267-268 ; т. 18 а.с. 324-340 ; т. 19 а.с. 493-498 ; т. 21 а.с. 351 ; т. 23 а.с. 68-76)
		Будучи у судовому засіданні 09.04.2010 (т. 24 а.с. 23-24) як підсудний ОСОБА_13 дав показання про те, що він повністю підтримує показання, надані на досудовому слідстві, у судовому засіданні при розгляді даної справи та погодився надавати відповіді на запитання. Так, на запитання захисника ОСОБА_42 . ОСОБА_43 відповів, що через ОСОБА_44 він не передавав грошей Підгайному (а.с.23 на зворт.), однак і надалі стверджував, що гроші йому передавали і такі він передав в цей же день в місце їх призначення. 
		При розгляді справи 19.12.2011 в апеляційном суді Львівської області (т.25 а.с. 112-117) ОСОБА_45 вчергове підтримав показання надані на досудовому слідстві та на запитання прокурора пояснив, що гроші були перераховані на фірму Укрінтерстрой Лтд, а в подальшому за вказівкою ОСОБА_44 він перерахував кошти на рахунки ПП «Хронотехніка» та «Промсвітло». Кошти йому на фірму приніс незнайомий чоловік і повідомив, що гроші слід передати ОСОБА_46 .
		Аналогічнв показання свідком ОСОБА_45 надані у суді при розгляді справи 28.05.2013 (т.26 а.с. 129-130 ).
		Суд вважає, що незначні суперечності у показаннях свідка ОСОБА_13 не спростовують його основних показів та предявленого обвинувачення щодо підсудних.
		Судом також приймається до уваги, що ОСОБА_13 та ОСОБА_7 не були знайомі з ОСОБА_12 і ОСОБА_11 .
		 
		У процесі судового розгляду даної кримінальної справи учасники погодилися оголосити показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України ( в редакції 1960 року), оскільки з такими погоджуються, а тому суд постановив показання зазначених свідків, надані на досудовому слідстві оголосити та дослідити у судовому засіданні. 
		Зокрема, з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_22 вбачається, що з 01.12.95 року по 28.07.96 року він працював на посаді Міністра вугільної промисловості України та на той час його першим заступником був ОСОБА_6 . В 1996 році жодних вказівок та доручень ОСОБА_6 , іншим своїм заступникам, а також помічнику ОСОБА_55 щодо підготовки листа генеральному директору ОСОБА_21 стосовно укладення договору з Донецькою фірмою „Укрінтерстрой ЛТД" на проведення ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України та про фінансування таких робіт він не давав. Про підписання ОСОБА_6 листа вищевказаного змісту йому нічого невідомо і останній йому про це не доповідав (т.2 а.с.136-139, 163).
		 
		Згідно показань свідка ОСОБА_56 вбачається, що вона з 1995 року по серпень 1996 року працювала машиністкою-друкаркою машбюро Мінвуглепрому України, друковані тексти договору від 15 лютого 1996 року про поставку транспортерної стрічки, укладеного між шахтою №10 „Великомостівська" та ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", рахунку-фактури без номера та дати, накладної на відпуск матеріалів на сторону вказаної стрічки від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", виконані на друкарських машинках, шрифт яких схожий до шрифту друкарських машинок машбюро Мінвуглепрому України марки „Роботрон-24", а текст листа від 1.03.1996р. за №2-1251/9 до шрифту друкарської машинки марки „Ятрань", шрифт яких вона дуже добре знає. Хто скористався цими машинками для друку цих документів їй не відомо, чи сама друкувала ці документи пригадати не може. За відсутності з різних причин машиністок-друкарок, їх друкарськими машинками у машбюро Мінвуглепрому України міг скористатися будь-який працівник міністерства. У машбюро були папки з надписом «Для друку», куди усі працівники міністерства могли класти документи для друку, і «Після друку», де залишалися документи після друку. Подальшу долю надрукованих документів вона не відслідковувала. ОСОБА_6 в машбюро не заходив ніколи, ОСОБА_7 заходив, але документи не друкував, користувався ксероксом.(т.3 а.с.260-269; т.18 а.с.441-445).
		Аналогічні показання, які були оголошені в судовому засіданні, дала свідок ОСОБА_57 (т.3 а.с.254-259).
		У ході досудового слідства свідки ОСОБА_40 та ОСОБА_51 дали показання про те, що їх паспорти громадян України станом на 1996 р. були втрачені, з цього приводу вони з відповідними заявами зверталися в органи внутрішніх справ. Згодом вони отримали нові паспорти. Про те, що їх втраченими паспортами невідомі особи скористались для реєстрації приватних підприємств вони дізнались під час досудового слідства. До підприємств ПП Хронотехніка та ПП Промсвітло жодного відношення вони не мають, документів від імені цих підприємств вони не підписували (т.7 а.с.144-146, 182; т.14 а.с.14-19, 158-161).
		З оголошених в судовому засіданні показань допитаного на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_50 вбачається, що його паспорт громадянина України був втрачений. З приводу втрати паспорта звернувся в органи внутрішніх справ, після чого отримав новий паспорт. Всі записи і підписи на документах підприємств ППХронотехніка та ПП Промсвітло від його імені виконані не ним, відношення до цих підприємств не має (т.14 а.с.39-41, 42-46).
		З показань свідка ОСОБА_58 вбачається, що з 1993р. він очолює МООО МСУ-2 за адресою: м.Київ, вул.Жмеринська, 22. За вказаною адресою з 1993 по 1999 ПП „Промсвітло" та ПП „Хронотехніка" не існували (т.8 а.с.205).
		З даних на досудовому слідстві показань свідка ОСОБА_53 вбачається, що у лютому-березні 1996 р. вона працювала операціоністом відділу розрахунково-кредитного обслуговування Лівобережного відділення КБ „Приватбанк" м.Дніпропетровська. У 1996 році вона нетривалий час обслуговувала розрахункові рахунки ПП „Хронотехніка" і ПП „Промсвітло" та перерахування безготівкових грошей ними здійснювалося по системі „клієнт-банк", ніхто з представників цих фірм до неї у відділення не приходив (т.11 а.с.50-54).
		З оголошених та перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_54 вбачається, що в 1996 році вона працювала на посаді бухгалтера другої категорії матеріального відділу шахти №10 „Великомостівська. Крім іншої документації, вона також вела журнал обліку довіреностей матеріального відділу цієї шахти. В цьому журналі нею дійсно був власноручно виконаний запис від 13 травня 1996 року про видачу ОСОБА_16 цього числа доручення за №765 для отримання конвеєрної стрічки від підприємства „Укрінтербуд. Дані про постачальника стрічки їй повідомив ОСОБА_16 , який розписався про отримання вказаного доручення. У період з 13 травня 1996 року до 22 травня 1996 року, тобто до дня, коли ОСОБА_16 отримував наступне доручення, бухгалтер матеріального відділу шахти ОСОБА_34 принесла їй зі складу №1 прихідний ордер №506 від 6 травня 1996 року про отримання на склад такої конвеєрної стрічки. Вказаний прихідний ордер був виписаний і підписаний особисто завідуючою складом №1 ОСОБА_15 . У вказаному прихідному ордері вона власноручно дописала „ ОСОБА_16 , №765 та в журналі обліку довіреностей відповідно зробила запис щодо доручення ОСОБА_16 , а саме, в розділі „відмітка про виконання доручення, вказала „п. ор. №506 від 6.05. При виконанні вказаного запису про прихідний ордер вона не зауважила, що доручення було виписано 13 травня 1996 року, а прихід завідуючою складом оформлений 6 травня 1996 року. Про те, що насправді 1950 м конвеєрної стрічки на шахту взагалі не поступало, вона, свідок, не знала (т.21 а.с. 35-39).
		 
		Згідно обвинувального висновку, складеного 27.05.2002 (т.18 а.с.115-234) ОСОБА_6 обвинувачувався також у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Доказом його винуватості у вказаному злочині слідчим зазначались показання свідків ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 . 
		Вироком Шевченківського райсуду м.Львова від 30.09.2008 (т.23 а.с. 375-393 ) ОСОБА_6 був виправданий у предявленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 358 КК України у звязку з відсутністю в його діях складу злочину. В решті зазначений вирок був скасований ухвалою Колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 08.12.2009 (т.23 а.с.452-454), а справу повернуто на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. 
		Постановою Шевченківського райсуду м.Львова від 14.10.2010 матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч.5 ст.191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України було скеровано на додаткове розслідування (т.24 а.с.77-83). 
		Згідно обвинувального висновку, складеного 17.03.2011 (т.24 а.с.198-262) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються за ч.5 ст.191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України.
		На виконання вимог ухвали Колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2012 (т.25 а.с.331-336) та Апеляційного суду Львівської області від 04.02.2014, 08.10.2015 (т.29 а.с.384-394) при вирішенні питання про порядок дослідження доказів по даній кримінальній справі за згодою учасників суд постановив оголосити та дослідити показання на досудовому слідсті свідків ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 . 
		З оголошених показань зазначених свідків вбачається, що їх показання стосуються квартирної справи підсудного ОСОБА_6 , обставин виписки ОСОБА_68 в АДРЕСА_5 та щодо обставин отримання довідки №592 від 07.02.1996 року про склад сім`ї і прописку ОСОБА_6 та отримання ним квартири АДРЕСА_6 (т.4 а.с.12, 34; 199-203, 193-198; т.11 а.с.2-6, т.18 а.с.35; 435-436; т.21 а.с.97-100, 101-105, 133-136, 141-145).
		 
		Постановою Шевченківського райсуду м. Львова від 21.05.10 р., що набрала законної сили, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 , ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України на підставі ч.1 ст.48 КК України (в редакції 1960 року) у зв`язку із закінченням строку давності, а провадження у даній кримінальній справі щодо них закрито (Т.24, а.с.35-50).
		 
		З долучених до матеріалів справи копії наказу Міністра вугільної промисловості України від 15 лютого 1996 року №32, протоколу розгляду Програми розвитку гірничих робіт на шахтах ВО „Укразахідвугілля на 1996 рік від 17 лютого 1996 року, командировочного посвідчення № 32 та пасажирського квитка НОМЕР_1 на літак видно, що підсудний ОСОБА_6 , як перший заступник Міністра вугільної промисловості України, дійсно 15 лютого 1996 року був скерований та вибув з м. Києва у відрядження на ВО „Укрзахідвугілля, поряд з іншими керівниками Мінвуглепрому України приймав участь при розгляді програми розвитку гірничих робіт шахт цього об`єднання та вибув з м.Львова в м. Київ 20 лютого 1996 року (т.6 а.с.165, 171, 173-178; т.5 а.с.76-79). 
		З даних протоколу огляду від 24 жовтня 1997 року вбачається, що працівниками міліції в приміщенні бухгалтерії ДВАТ „Західвуглезбутпостач були виявлені та вилучені наступні документи: лист Міністерства вугільної промисловості України №2-1251/9 від 01.03.96р.. платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач №25 від 19.02.96р.. платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач №44 від 23.02.96р.. платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач №46 від 26.02.96р.. лист шахти №10 „Великомостівська №167 від 16.02.96р.. копія договору на поставку транспортерної стрічки від 15.02.96р.. зведене авізо ДП „Західвуглезбутпостач на суму 25 000 000 000,00 крб.. факсокопія рахунку-фактури №70 від 16.02.96р. (т. 2 а.с. 35).
		З оглянутої в судовому засіданні факсокошї рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року вбачається, що у лівому верхньому куті цього документу є запис „Фирма „Укринтерстрой, нижче записи: „доля за будівництво, „10.000 +15.000/ 25 млрд., „Бух./Оплатіть та підпис (т.2 а.с.43). 
		Як пояснював на досудовому слідстві і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 запис „Фирма „Укринтерстой був зроблений підсудним ОСОБА_6 , а інші записи та підпис  ним.
		З висновку судово-технічної експертизи документів №2038 від 29 жовтня 1999 року (т.7 а.с. 239-243) випливає, що початковим змістом машинописних текстів на вищевказаній факсокопії рахунку-фактури є: САБ Сельхозбанк р/с НОМЕР_2 МФО 334969. ОКПО 14297989 г. Донецк ул. Артема. 85. 70. 16 февраля 96. Початковим змістом зображень відтиску круглої печатки на факсокопії є таке: між зовнішнім ободком діаметром 40 мм і внутрішнім ободком діаметром 25.5 мм в два ряди по колу розташований текст UKRINTERS ... LTD. Укрінтербуд ЛТД /... ONETSK UKRAINA. Донецьк Украї.... середник має вигляд стилізованого зображення земної кулі з сіткою меридіанів і паралелей. на фоні якого і центрі середника розташовані букви І та S. Початковим змістом рукописних текстів. які були виконані на факсокопії є: Фирма Укринтрестрой. Доля за будівництво. 
		 „ 10.000  „ Бух. 
		 + 15 000 Оплатіть.
		 25 млрд (підпис)
		Як видно з висновків судово-почеркознавчої експертизи №822 від 26 квітня 1999 року та повторної судово-почеркознавчої експертизи №263 від 27 березня 2002 року рукописний текст „Фирма „Укринтерстрой. який розташований в лівому верхньому куті факсокопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996р. виконаний підсудним ОСОБА_6 (т.7 а.с.201-202; т. 16 а.с.17-22). 
		Допитана в судовому засідання експерт ОСОБА_69 підтвердила висновок судово-почеркознавчої експертизи від 26.04.1999р. №822, зазначивши, що він зроблений на підставі наданих їй слідством взірців почерку ОСОБА_6 . Крім того пояснила, що для дослідження їй було надано факсокопію рахунку  фактури № 70 від 16.02.96 р. та достатню кількість вільних та умовно-вільних взірців почерку ОСОБА_6 ,зазначених нею у висновку. Як вбачається із висновку, експерту в якості вільних зразків почерку ОСОБА_6 було надано електрофотографічну копію автобіографії від 04.01.93 р., особовий листок по обліку кадрів від 30.11.95 р. Умовно  вільними були підписи ОСОБА_6 на протоколі допиту від 24.10.97 р., протоколі ставки віч-на віч від 08.01.98 р., 08.01.97 р., протоколі допиту свідка від 29.12.97 р., 02.09.99 р. та на заяві від 20.05. 99 р. Експерт в судовому засіданні пояснила, що вказані взірці вона сама відбирала з наданих в її розпорядження матеріалів справи. 
		 
		Вищевказані висновки підтверджують показання підсудного ОСОБА_12 та свідків ОСОБА_23 і ОСОБА_21 про обставини вручення цієї факсокопії рахунку-фактури в лютому 1996 року підсудним ОСОБА_6 підсудному ОСОБА_12 .
		З платіжних доручень №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року та №46 від 26 лютого 1996 року вбачається, що ДП „Західвуглезбутпостач на підставі рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року перерахувало в акціонерний банк „Сільгоспбанк м. Донецька на р/рахунок НОМЕР_2 , який належить ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД, як долю за будівництво відповідно 10 млрд.крб., 10 млрд. крб. та 5 млрд. крб. (т.2 а.с.37, 38, 39).
		Як видно з електронних платежів №51 від 19 лютого 1996 року, №480 від 23 лютого 1996 року та №106 від 26 лютого 1996 року вищезазначені грошові кошти з розрахункового рахунку ДП „Західвуглезбутпостач в Червоноградській філії КБ „Приватбанк надійшли на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД в АБ „Сільгоспбанк м. Донецька (т.1, 39,40,41, 53,54,55). 
		З платіжного доручення №28 від 21 лютого 1996 року вбачається, що з розрахункового рахунку ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД в акціонерному банку Сільгоспбанк м. Донецька на рахунок № НОМЕР_3 приватного підприємства „Хронотехніка в КБ „Приватбанк м. Дніпропетровська перераховано 10 млрд. крб. за цемент М400 згідно рахунку №30 від 12.02.1996 р. (т.1 а.с. 42).
		З платіжного доручення №39 від 28 лютого 1996 року вбачається, що з розрахункового рахунку ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД в акціонерному банку Сільгоспбанк м. Донецька на рахунок № НОМЕР_4 приватного підприємства „Промсвітло в КБ „Приватбанк м. Дніпропетровська перераховано 15 млрд. крб. за арматуру СТ-3 згідно рахунку №27 від 26.02.1996 р. (т.1 а.с. 43).
		Обставини щодо надходження від ДП „Західвуглезбутпостач на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД грошових коштів на загальну суму 25 млрд. крб. і подальшого перехування цим господарським товариством і надходження 10 млрд. крб. на рахунок приватного підприємства „Хронотехніка і 15 млрд. крб. на рахунок приватного підприємства „Промсвітло підтверджуються також даними виписки про рух коштів ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД в акціонерному банку „Сільгоспбанк м. Донецька та виписок про рух коштів приватних підприємств „Промсвітло і „Хронотехніка в комерційному банку „Приватбанк м. Дніпропетровська (т.1 а.с.51-52, 44-50, 56-111). 
		З матеріалів юридичної справи ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД вбачається. що станом на 1996 рік одним із засновників та власників цього підприємства був підсудний ОСОБА_13 підприємство здійснювало свою діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності № 14297989 від 7 травня 1992 рроку. було зареєстровано за адресою АДРЕСА_7 та перебувало на обліку в ДПІ Ворошиловського району м. Донецька. 01 серпня 1995 року ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД в особі директора ОСОБА_13 відкрило розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у вищезазначеній банківській установі та посада бухгалтера на підприємстві відсутня (т.9 а.с. 80-104).
		З відповіді Лівобережного відділення КБ „Приватбанк м. Дніпропетровська від 20.01.1999 року № 13/04/01-01-262 випливає. що на балансі цього відділення були відкриті поточні рахунки приватних підприємств „Хронотехніка. директор ОСОБА_40 та „Промсвітло. директор ОСОБА_70 . Юридична адреса обох підприємств - м. Київ. вул. Жмеринська. 22 (т.7 а.с. 8).
		Як видно з матеріалів юридичних справ приватного підприємства „Промсвітло. які були вилучені в ДПІ Ленінградського району м. Києва та в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк м. Дніпропетровська. засновником та власником підприємства являвся ОСОБА_71 (паспорт НОМЕР_5 - НОМЕР_6 . виданий ВВС Калінінського району м. Донецька). Підприємство здійснювало свою діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності за № 23519621 від 21.11.1995 року, було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_8 та з 7.12.1995 року перебувало на обліку в ДПІ Ленінградського району м. Києва. В документах цих справ ПП Промсвітло є підписи та записи, виконані від імені директора ОСОБА_72 та від імені представника підприємства ОСОБА_50 (паспорт серії НОМЕР_7 . виданий ВВС Ворошиловського району м. Донецька). який був уповноважений на відкриття банківського рахунку. У зв`язку з несвоєчасним поданням звіту за І півріччя 1996 року розпорядженням ДПІ у Ленінградському районі м. Києва від 22.07.1996 р. операції по розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 вищеказаного підприємства у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк було припинено. Під час виїзду працівників ДПІ Ленінградського району м. Києва 04 вересня 1997 року за юридичною адресою вказаного підприємства було встановлено, що ПП „Промсвітло за адресою  м. Київ, вул. Жмеринська,22 не знаходиться, про що було складено відповідний акт. 15 грудня 1997 року Ленінградською райдержадміністрацією м. Києва було прийнято рішення №1885 про скасування державної реєстрації ПП „Промсвітло (т.7, а.с.31-51, 70-83, 123; т.11 а.с.81-93, 95).
		З матеріалів юридичних справ приватного підприємства „Хронотехніка. які були вилучені в ДПІ Ленінградського району м.Києва та в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк м. Дніпропетровська. засновником та власником підприємства являвся ОСОБА_73 (паспорт НОМЕР_8 . виданий ВВС Пролетарського району м. Донецька). Підприємство здійснювало свою діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності за № 23519644 від 22.11.1995 року, було зареєстровано за адресою АДРЕСА_8 та з 7.12.1995 року перебувало на обліку в ДПІ Ленінградського району м. Києва. 11.12.1995 року ПП „Хронотехніка відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк м. Дніпропетровська. В документах цих справ ПП „Промсвітло є підписи та записи, виконані від імені директора ОСОБА_74 . У зв`язку з несвоєчасним поданням звіту за І півріччя 1996 року розпорядженням ДПІ у Ленінградському районі м. Києва від 22.07.1996р. операції по розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 вищевказаного підприємства у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк було припинено. Під час виїзду працівників ДПІ Ленінградського району м. Києва 04 липня 1997 року за юридичною адресою вказаного підприємства було встановлено, що ПП „Хронотехніка за адресою  м. Київ, вул. Жмеринська,22 не знаходиться, про що складено відповідний акт. 14 лютого 1997 року Ленінградською райдержадміністрацією м. Києва було прийнято рішення №210 про скасування державної реєстрації ПП „Хронотехніка (т.7, а.с.58-69, 123; т.11 а.с.94, 96-109; т.12 а.с.210-222, 224-266).
		 
		Як вбачається з даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_75 в листопаді 1992 року з автомобіля було викрадено його паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , який був виданий ВВС Пролетарського району м. Донецька. Про вказаний факт він відповідною заявою повідомив органи внутрішніх справ. після чого йому замість втраченого було видано новий паспорт громадянина України. Під час неодноразових допитів в якості свідка йому стало відомо, що його загубленим паспортом скористались невідомі особи та заснували по ньому ряд фіктивних підприємств. До цих підприємств жодного відношення він не має, про діяльність та реальних власників ПП „Хронотехніка йому нічого невідомо та всі записи та підписи на документах ПП „Хронотехніка. які написані від його імені. виконані не ним (т.7 а.с. 144-146. 182; т. 14 а.с. 14-19).
		З даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_50 видно. що в жовтні 1994 року у нього викрали паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 . виданий йому ВВС Будьоновського району м. Донецька. Про вказаний факт він звернувся з заявою у міліцію. після чого йому було видано новий паспорт замість втраченого. Як йому стало відомо під час допитів в якості свідка працівниками різних правоохоронних органів. викраденим в нього паспортом скористались невідомі особи, які заснували по ньому ряд фіктивних підприємств або називались представниками цих підприємств. До утворення, діяльності таких підприємств він жодного відношення не має, про діяльність та реальних власників ПП „Хронотехніка. ПП „Промсвітло йому нічого невідомо та всі записи і підписи на документах цих підприємств. які написані від його імені. виконані не ним (т.14 а.с. 39-41, 42-46).
		З даних на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_72 випливає. що в листопаді 1994 року він загубив паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 . виданий йому ВВС Калінінського району м. Донецька. Про цей факт він звернувся з відповідною заявою в органи внутрішніх справ та після цьому йому замість втраченого видали новий паспорт. Під час допитів його в якості свідка різноманітними правоохоронними органами йому стало відомо. що його загубленим паспортом скористались невідомі особи та по цьому паспорту заснували ряд фіктивних підприємств. до яких він ніякого відношення не має. Про діяльність та реальних власників ПП „Промсвітло йому нічого невідомо. всі записи та підписи на документах ПП „Промсвітло. які написані від його імені. виконані не ним (т. 14 а.с. 158-161).
		Такі свої показання свідки ОСОБА_40 , ОСОБА_76 і ОСОБА_51 повністю підтвердили на очних ставках з підсудним ОСОБА_13 (т.15 а.с.12-13, 1-2, 54-55). 
		Як вбачається з перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_77 він з 1993 року працює генеральним директором МООО МСУ-2 і з того часу очолюване ним підприємство знаходилось за адресою: м. Київ. вул. Жмеринська. 22. З 1993 року по 1999 рік за вищевказаною адресою приватні підприємства „Промсвітло. „Хронотехніка не існували і не існують. Будь-яких документів для реєстрації даних підприємств за вищевказаною адресою він не видавав та яким чином вони були зареєстровані йому невідомо (т.8 а.с. 205).
		З долученої до справи копії довідки форми №1 Будьонівського РВВС м.Донецька видно, що ОСОБА_78 замість втраченого паспорту громадянина України серії НОМЕР_7 був виданий новий паспорт серії НОМЕР_10 (т.14 а.с.88). 
		Як видно з довідки Калінінського РВ ДМУ УМВСУ в Донецькій області від 6.03.2002р. за №11/14-135 та копії форми №1 гр. ОСОБА_79 був виданий новий паспорт серії НОМЕР_11 замість втраченого паспорту громадянина України серії НОМЕР_12 від 22.02.1993 р. (т. 15 а.с. 15-17).
		З довідки Кіровського РВ ДМУ УМВСУ в Донецькій області від 17.04.2000р. за №11/10 та копії форми №1 випливає, що ОСОБА_80 був виданий новий паспорт серії НОМЕР_13 замість втраченого паспорту громадянина України серії НОМЕР_8 від 26.04.1976р. (т. 7 а.с. 165-166).
		З довідки Управління податкової міліції ДПА у м. Києві від 26.03.2002р. №230/9вх/26-358 вбачається, що за даними АІПМ „Пошук УПМ ДПА у м. Києві приватні підприємства „Промсвітло, „Хронотехніка, „Промбуд-1 значаться ліквідованими та знятими з обліку 27.01.1997р. Вищеназвані підприємства за юридичними адресами не знаходяться і мають ознаки „фіктивності (т.12 а.с.64-65).
		 
		З метою встановлення дійсних власників ПП « Хронотехніка» та ПП « Промсвітло», в порядку ст. 315-1 КПК України ( в редакції 1960 р. ) судом 13.06.14 р. було винесено постанову , якою доручено органу, який проводив досудове розслідування встановити дійсних власників даних приватних підприємств, вказавши їх анкетні дані, точне місце перебування чи реєстрації для можливості подальшого виклику в судове засідання, а також надано згоду органу досудового слідства - СВ СУ прокуратури Львівської області на розкриття банківської таємниці у приміщенні КБ Приватбанк за адресою м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 32 щодо інформації про рух коштів на рахунках ПП „ Промсвітло у паперовому вигляді із повною розшифровкою призначення платежів, отримувачів платежів, оригіналів платіжних доручень, які подавались в банк у період з 01.01.96 р. по 16.02.11 р. ; документів про відкриття рахунку, банківських договорів, чеків та інших документів на зняття та перерахування готівки з рахунку за період з 01.01.96 р. по 16.02.11 р. ; інформації про рух коштів на рахунку ПП. „ Хронотехніка у паперовому вигляді із повною розшифровкою призначення платежів, отримувачів платежів, оригіналів платіжних доручень, які подавались в банк за період з 01.01.96 р. по 16.02.11 р. документів про відкриття рахунку, банківських договорів, чеків та інших документів на заняття та перерахування готівки з рахунку за період з 01.01.96 р. по 16.02.11 р. Крім того встановити коли ( дата ) і у яких сумах були списані кошти із рахунків ПП. „ Хронотехніка код 23519644 р / р НОМЕР_14 , р / р НОМЕР_15 та ПП. Просвітло код 23519621 р / р № НОМЕР_4 та р/р НОМЕР_3 , на які 21.02.96 р. та 28.02.96 р. поступили кошти від ТзОВ Укрінтерстрой ЛТД КОД ЗКПО 14297989 , МФО334939, р/ р НОМЕР_2 , шляхом отримання готівки чи перерахування коштів на рахунки інших субєктів господарювання, починаючи з 28.02.96 р. по 30.03.96 р. 
		З листа прокуратури Львівської області від 12.02.15, вбачається, що в результаті проведених дій встановлено, що внаслідок спливу значного проміжку часу на даний час неможливо встановити дійсних власників ПП «Хронотехніка» та ПП «Промсвітло» (т.28 а.с.193-184). 
		23.01.15 р. прокуратурою Дпіпропетровської області на виконання вказаних постанов суду було скеровано довідку ПАТ КБ Приватбанк» про рух коштів на рахунках приватних підприємств, в якій також зазначено, що документів про відкриття рахунку, банківських договорів, чеків та інших документів на зняття та перерахування готівки за 1996 рік у банку не знайдені в звязку із закінченням терміну зберігання. 
		Листом від 13.10.14 ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив суд про те, що документів про відкриття рахунку, банківських договорів, чеків та інших документів на зняття та перерахування готівки з рахунку ПП «Промсвітло» за період з 01.01.1996 по 16.02.2011 у банку не знайдено. Згідно ст. 674 Постанови Правління Національного банку України від 08.12.04 р. № 601 « Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності НБ України та банків України із зазначенням строків зберігання «документи у банку зберігаються не більше 5 років» (т.28 а.с.199-202). 
		 
		З висновку судово-почеркознавчої експертизи від 20 вересня 1997 року за №511, вбачається, що підписи та записи від імені ОСОБА_49 в документах юридичних справ приватного підприємства „Хронотехніка, вилучених в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк м. Дніпропетровська та в ДПІ Ленінградського району м. Києва, виконані не ОСОБА_81 , а іншими особами (т.7 а.с. 150-152).
		З висновку судово-почеркознавчої експертизи від 1 квітня 2002 року за №262, видно, що записи та підписи від імені ОСОБА_72 , ОСОБА_50 в документах юридичних справ приватного підприємства „Промсвітло, вилучених в Лівобережному відділенні КБ Приватбанк м. Дніпропетровська та в ДПІ Ленінградського району м. Києва. виконані не ОСОБА_82 , ОСОБА_81 , ОСОБА_83 , а іншими особами (т.16 а.с. 124-156).
		З висновку судово-почеркознавчої експертизи №596 від 1 квітня 2002 року випливає, що записи та підписи від імені ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , в документах юридичних справ приватного підприємства „Хронотехніка, вилучених в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк м. Дніпропетровська та в ДПІ Ленінградського району м. Києва, виконані не ОСОБА_82 , ОСОБА_81 , ОСОБА_83 , а іншими особами (т. 16 а.с. 180-193).
		З висновку судово-почеркознавчої експертизи №595 від 1 квітня 2002 року вбачається, що записи та підписи від імені ОСОБА_72 в документах юридичних справ приватного підприємства „Промсвітло, вилучених в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанку м. Дніпропетровська та в ДПІ Ленінградського району м. Києва, виконані не ОСОБА_82 , ОСОБА_81 , ОСОБА_83 , а іншими особами (т. 16 а.с. 208-209).
		Зі змісту листа від 01.03.96р. за №2-1251/9, який був підписаний першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 на ім`я генерального директора ВО „Укрзахідвугілля ОСОБА_21 видно, що останньому пропонувалось укласти з фірмою „Укрінтерстрой договір проведення будівельно-ремонтних робіт для влаштування малої зали засідань колегії міністерства та профінансувати ці роботи (т.1 а.с.20; т.2 а.с.36; т.8 а.с.208).
		Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №266 від 20 березня 2002 року, підпис у цьому листі від імені ОСОБА_6 , що міститься в графі „Перший заступник Міністра, виконаний самим ОСОБА_6 (т.16 а.с.78-83).
		З протоколу виїмки від 15 березня 2000 року вбачається, що працівниками міліції в присутності понятих в кімнаті №157 машбюро Мінвуглепрому України було проведено виїмку друкарських машинок „Ятрань, інвентарний №72/1 та „Роботрон-24, інвентарний №37 (т.5 а.с.81).
		З висновку судово-технічної експертизи документів за №2050 від 01 листопада 1999 року випливає, що машинописний текст листа №2-1251/9 від 01.03.96р. за підписом першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 , виконаний на друкарській машинці марки „Ятрань, інвентарний №72/1, яка належить Міністерству вугільної промисловості України (т.7 а.с.255-262).
		З відповіді Мінвуглепрому України від 15.01.98р. за №2-299/30 вбачається, що дане міністерство зали засідань колегії немає та жодних будівельно-ремонтних робіт не проводило (т.2 а.с.165).
		Згідно протоколу виїмки від 30.12.1996 за участю головного спеціаліста канцелярії ОСОБА_37 вбачається, що вилучений журнал реєстрації вихідної за 1996 рік і на 20-му аркуші на зворотімається запис  1251 а 2-1251/9»Укразахідвуг. Лопушанському Договір про заключення якого на ремонт. Під цим записом є запис 1251 4/1251 Председателю РАСЕТ «Западного Донбаса». Під вказаним записом є запис 4 марта 1996 (т.5 а.с.242).
		З даних протоколу огляду документів від 17 квітня 1998 року видно, що в книзі реєстрації вихідної кореспонденції Мінвуглепрому України лист від 01.03.96р. №2-1251/9 за підписом ОСОБА_6 має подвійну реєстрацію (т.5 а.с.243-245).
		Не погоджуючись з обвинуваченням в частині службового підроблення ОСОБА_6 листа від 01.03.1996, захисник та підсудний посилається на те, що такий лист не підписував ОСОБА_6 , його реєстрація у книзі вихідної кореспонденції міністерства є сумнівним, оскільки номер № 1-а … не практикувався і не використовувався у канцелярії, з показань підсудного ОСОБА_6 станом на 1996 рік листи з міністрерства виходили тільки на офіційних бланках, що були синього кольору. До того ж немає взаємозвязку з оформленням даного листа і перерахунком коштів на фірму Укрінтерстрой, оскільки кошти станом на 01.03.1996 вже були перераховані.
		Зазначені заперечення судом приймаються критично. Так, не спростовано належними і допустимими доказами того, що лист від 01.03.1996 Першого заступника міністра підписаний дійсно ОСОБА_6 (висновок експертизи № 266 від 20.03.2002, показання експертів). Щодо заперечень про невиготовлення листа на офіційному бланку, неналежна реєстрація, відсутність взаємозвязку з оформленням даного листа і перерахунком коштів на фірму Укрінтерстрой, то таке запереречується іншими доказами. 
		Так, судом обгрунтовано обвинувачення в частині того, що питання перерахунку коштів обговорювалося ще 16.02.1996, а в подальшому неодноразово контролювалося і шляхом вказівок першого заступника міністра. Суд вважає, що саме з метою приховування незаконного використання державних коштів і був в подальшому виготовлений лист та направлений на ВО «Укрзахідвугілля». Оскільки підсудний розумів незаконність використання коштів, то і лист готувався на копії бланку та вписувався до книги реєстрації.
		 
		З листа №167 від 16.02.1996 року, який підписаний директором шахти №10 „Великомостівська ОСОБА_11 та завірений печаткою цієї шахти видно, що в ньому міститься прохання на ім`я в.о. генерального директора „ВО „Укрзахідвугілля ОСОБА_21 про перерахування очолюваній ним шахті 38 млрд. крб. на придбання конвеєрної стрічки згідно договору від 15.02.1996 р. На даному листі також міститься резолюція ОСОБА_12 „Бух. оформіть 16.02.1996 р. (т.1 а.с. 19; т.2 а.с. 40). 
		З договору на поставку транспортерної стрічки довжиною 2960 метрів, вартість якої становить 37977544000 крб., видно, що на ньому міститься дата „15.02.1996 р., номер відсутній та він підписаний директором шахти №10 „Великомостівська ОСОБА_11 і директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД ОСОБА_13 (т.1 а.с. 21, т.2 а.с. 42, т.10 а.с. 171).
		Як вбачається з даних протоколу огляду документів від 14 травня 1998 року лист від 1.03.96р. за №2-1251/9 за підписом першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 в карточках реєстрації вхідної кореспонденції ВО „Укрзахідвугілля зареєстрованим не значиться. Крім цього, в карточках реєстрації вхідної кореспонденції цього об`єднання є зареєстрованим лист шахти №10 „Великомостівська від 23.02.1996р. №7-3/167 „Про виділення 300 млн. крб., а лист-прохання директора шахти №10 „Великомостівська від 16.02.1996р. №167 про виділення 38 млрд. крб. на придбання шахтою транспортерної стрічки згідно договору від 15.02.1996р. серед зареєстрованої вхідної документації не значиться (т.5 а.с.249-251).
		З даних протоколів огляду від 24 жовтня 1997 року та 27 жовтня 1997 року видно, що з приміщення бухгалтерії шахти №10 „Великомостівська" в процесі проведення огляду були виявлені та вилучені наступні документи: книга вихідної кореспонденції шахти №10 „Великомостівська; прихідна оборотна відомість за травень 1996р.; розхідна оборотна відомість за червень 1996р.; рахунок-фактура без номера та дати за 1996р. на суму 24946022000,00 крб.; накладна фірми „Укрінтерстрой ЛТД" на відпуск 1950 м. транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 без номера та дати за 1996р.; товарно-транспортна накладна №49093 без дати; заявка №20 від 12.06.96р. ОСОБА_17 ; заява ОСОБА_17 від 10.06.96р.; книга обліку довіреностей шахти №10 „Великомостівська матеріального відділу за 1996 р.; прихідний ордер №506 від 6.05.96р.; картка складського обліку від 6.05.96р. без номера; лімітна карточка №8 дільниці конвеєрного транспорту на травень 1996 р.; лімітна карточка №85 УКТ на червень 1996р. (т.2 а.с.44, 53).
		З рахунку-фактури без номера та без дати за 1996р. фірми „Укринтерстрой ЛТД (м. Донецьк, вул. Артема, 85) про поставку транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 довжиною 1950м на суму 24 716 250 000 крб., яка була вилучена в приміщенні бухгалтерії шахти № 10 „Великомостівська, вбачається, що вона виконана на бланку типової форми №80, має машинописний текст, а на звороті є підписи від імені директора фірми ОСОБА_84 та гл.бухгалтера ОСОБА_85 , які завірені печаткою (т.2 а.с.47).
		З долученої до матеріалів справи накладної без номера за 1996р. на відпуск матеріалів на сторону вбачається, що дана накладна є типовою міжвідомчою формою і видана на відпуск 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 загальною вартістю 24 716 250 000 крб. В ній є машинописний текст печатка ТзОВ „Укринтерстрой ЛТД та підпис в графі „Отпустил (т.2 а.с.48).
		З висновку судово-почеркознавчої експертизи №1698 від 27 серпня 2000 року видно, що підпис від імені ОСОБА_86 , розташований після слів „Директор фирмы перед прізвищем „ ОСОБА_87  на вищевказаному рахунку-фактурі без номера та дати за 1996 р. про поставку транспортерної стрічки, виконаний підсудним ОСОБА_13 . Підписи від імені вигаданої особи ОСОБА_85 , розташовані після слів „Гл. Бухгалтер перед прізвищем „ ОСОБА_88  на зазначеному рахунку-фактурі без номера та дати та після слова „Отпустил на накладній на відпуск матеріалів на сторону без номера та дати, виконані підсудним ОСОБА_7 (т.9 а.с.52-54). 
		У зв`язку із запереченням підсудного ОСОБА_7 своєї причетності до виконання вищезгаданих підписів від імені вигаданої особи ОСОБА_85 в справі призначались комплексна судово-медична та судово-почеркознавча експертиза, а також повторна комісійна судово-почеркознавча експертиза. 
		Як вбачається із висновку № 862/38 комплексної судово-медичної та судово-почеркознавчої експертизи від 4 квітня 2003 року, проведеної Львівським НДІ судових експертиз, згідно представлених медичних документів за грудень 1996 р. та за жовтень 1997 р. будь-яких записів про розлади рухових функцій верхніх кінцівок у ОСОБА_7 не відмічено. Підписи від імені вигаданої особи ОСОБА_89 , розташовані після слів „Гл.бухгалтер перед прізвищем „ ОСОБА_88  на рахунку-фактурі без номера за 1996 рік та після слів „Отпустил на накладній на відпуск матеріалів на сторону без номера за 1996 рік виконані однією особою, а саме ОСОБА_7 (т.18 а.с.476-479).
		У висновку повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи №2963 від 13 липня 2004 року, яка була проведена Харківським НДІ судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса, підтверджено висновки раніше проведених експертиз щодо виконання вказаних вище підписів підсудним ОСОБА_7 та додатково зазначено про те, що ознаки про навмисне перекручення рухів в досліджуваних підписах відсутні (т.19 а.с.126-160).
		В режимі відеоконференцзв`язку , проведеного з Ленінським райсудом м. Харкова в судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_90 , яка підтвердила достовірність та правильність даних, викладених у висновку повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 13.07.2004р. №2963 відповідно до якого підписи від імені вигаданої особи ОСОБА_85 , розташовані після слів «Гл.Бухгалтер» перед прізвищем « ОСОБА_88 » на рахунку-фактурі без номера за 1996 рік та після слова «Отпустил» на накладній про відпуск матеріалів на сторону без номера за 1996 рік, виконані ОСОБА_7 . Ознаки, що свідчать про навмисне перекручування рухів в досліджених підписах, відсутні (том.19 а.с.126-160).
		 
		З долученої до матеріалів справи товарно-транспортної накладної №49093 без дати видно, що вона є типової форми. У відповідних графах цієї товарно-транспортної накладної: „Автопредприятие, „Грузоотправитель, „Автомобиль, „Водитель, розділу „Сведения о грузе містяться записи: „Укринтерстрой, „Укринтерстрой, „Камаз 32-99 Дон, „Моисеенко, „Транспотерная лента ПВХ 1000X4 м 1950. Крім цього в графі „Сдал є підпис, який завірений печаткою ТзОВ „Укринтерстрой ЛТД (т.2 а.с.49).
		Як випливає з відповіді начальника ОРЕВ управління ДАІ МВС України в Донецькій області від 5.08.98р. за №9/2183 державний реєст¬раційний номерний знак НОМЕР_16 , який вказаний у вищезазначеній товарно-траспортній накладній №49093 без дати про поставку транспортерної стрічки, підрозділами МРЕВ ДАІ в Донецькій області на автомобілі не видавався. Такий номерний знак був виданий 6.06.1986р. Шахтарським МРЕВ ДАІ на мотоцикл „Восход, двигун № НОМЕР_17 , рама № НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_91 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_9 . Станом на 5.08.1998р. транспортні засоби, які б належали фірмі „Укринтерстрой ЛТД, по обліках ІНФОРМАЦІЯ_5 серед зареєстрованих не значаться (т.2 а.с.262).
		Як видно з висновку судово-технічної експертизи документів №2050 від 01 листопада 1999р. машинописні тексти на лицевому боці рахунку-фактури за 1996 рік без номера і без дати, на накладній за 1996 рік про відпуск матеріалів на сторону без номера та без дати фірми „Укринтерстрой ЛТД виконані на друкарській машинці марки „Роботрон 24 №37, що належить Міністерству вугільної промисловості України (т.7 а.с.255-262).
		З висновку судово-почеркознавчої експертизи №2142 від 9 листопада 1999 року та висновку повторної судово-почеркознавчої експертизи №264 від 22 березня 2002 року вбачається, що рукописний текст на вищевказаній товарно-транспортній накладній №49093: „Укринтерстрой Укринтерстрой Камаз 32-99 Моисеенко Транспотерная лента ПВХ 1000X4 м 1950, якими заповнені відповідні графи: „Автопредприятие, „Грузоотправитель, „Автомобиль, „Водитель та у відповідних графах розділу „Сведения о грузе, виконані підсудним ОСОБА_6 (т.7 а.с.227-228; т.16 а.с. 57-63)
		З даних протоколу огляду документів від 14 травня 1998 року випливає, що в книзі реєстрації договорів, укладених шахтою №10 „Великомостівська за період з 02.06.1995р. по 16.12.1997р., договір від 15.02.1996р. на поставку транспортерної стрічки від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД зареєстрованим не значиться (т.5 а.с.238).
		З долучених до справи наказу №12-к від 27.02.1996р. по шахті №10 „Великомостівська та відрядної посвідки від 27.02.1996р. випливає, що ОСОБА_11 , як директор вищевказаної шахти, направлявся у відрядження в м. Київ по вирішенню питання фінансової допомоги в період з 28.02.1996 року по 03.03.1996 року. 29.02.1996 року він прибув в Мінвуглепром України, вибув  02.03.1996 року та прибув в м. Червоноград 03.03.1996 року. (т.6 а.с.278, 273).
		Вказаними вище документами підтверджуються показання підсудного ОСОБА_11 в тій частині, що фактично договір на поставку транспортерної стрічки з ТзОВ „Укрінтерстрой підписувався ним під час перебування у відрядженні в м. Києві приблизно в кінці лютого 1996 року, а не 15 лютого 1996 року, як це зазначено в тексті договору.
		З даних протоколу огляду документів від 14 травня 1998 року вбачається, що в книзі реєстрації вихідної кореспонденції шахти №10 „Великомостівська за період з 28.11.1995р. по 01.07.1996р. лист-прохання директора шахти ОСОБА_11 від 16.02.1996р. №167 про виділення 38 млрд.крб. зареєстрованим не значиться (т.5 а.с.253).
		З даних протоколу огляду документів від 14 травня 1998 року випливає, що в журналі обліку довіреностей матеріального відділу шахти №10 „Великомостівська за 1996 рік зареєстрована видача довіреності від 13.05.1996р. №765 на прізвище ОСОБА_16 щодо поставки транспортерної стрічки на шахту від підприємства „Укрінтерстрой (т.5 а.с.252).
		Як видно із зведеного авізо без номера грошові кошти на загальну суму 25 млрд. крб., які були перераховані ДП „Західвуглезбутпостач платіжними дорученнями №25 від 19.02.1996р., №44 від 23.02.1996р. та №46 від 26.02.1996р. на рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД, на підставі листа №167 від 16.02.1996р. та договору від 15.02.1996р., дійсно відавізовані (переведені) 30.04.1996р. на шахту №10 „Великомостівська як оплата за конвеєрну стрічку (т.1 а.с.28; т.2 а.с.41).
		З даних журналу-ордеру №6 за травень 1996 року шахти №10 „Великомостівська вбачається, що по кредитному рахунку №60 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками під реєстраційним номером 2304 міститься запис „Західвуглезбутпостач, 506, 24716250000, 24716250000, - 25 000 000 000 (т.17 а.с.185-194).
		З прихідного ордеру №506 від 6 травня 1996 року видно, що в ньому зазначено про те, що шахтою №10 „Великомостівська від постачальника „Укрінтерстрой через ОСОБА_16 по довіреності №765 отримано 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000х4 (т.2 а.с.52). 
		З оборотно-порівняльної відомості за травень 1996 року вбачається, що згідно прихідного ордеру №506 шахтою №10 „Великомостівська в травні 1996 року було оприбутковано 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000х4 вартістю 24716250000,00 крб. (т.2 а.с.45).
		З картки складського обліку матеріалів без номера випливає, що 6.05.1996р. згідно прихідного ордеру № 506 оприбутковано на склад шахти №10 „Великомостівська 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000x4, а 12.06.1996р., згідно вимоги №20 вказану транспортерну стрічку видано зі складу дільниці конвеєрного транспорту (т.2 а.с.54).
		Із долученої заяви від 10.06.1996р. вбачається, що начальник дільниці конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська ОСОБА_17 просив директора шахти ОСОБА_11 дати дозвіл на отримання зі складу шахти 1950 м гумово-тканинової стрічки для заміни старої та на цій заяві міститься резолюція директора шахти ОСОБА_11 „Бух. 10.06.96р. (т.2 а.с.51).
		З долученої до справи вимоги №20 від 12.06.1996р. вбачається, що ОСОБА_17 разом із іншими матеріалами з матеріального складу шахти №10 „Великомостівська мало бути відпущено транспортерну стрічку довжиною 1950м вартістю 24716250000 крб. На вимозі є підписи від імені директора, головного бухгалтера та начальника ПЕВ шахти №10. Підпис ОСОБА_17 про отримання вказаної кількості транспортерної стрічки та завідуючої матеріального складу про її видачу відсутні (т.2 а.с.50).
		З оборотно-порівняльної відомості за червень 1996 року випливає, що в червні 1996 року на підставі вимоги №20 шахтою №10 „Великомостівська було використано на виробничі потреби 1950 м транспортерної стрічки загальною вартістю 24716250000,00 крб. (т.2 а.с.46).
		З даних акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДВАТ „Шахта №10 "Великомостівська з питань проведення господарських розрахунків з фірмою „Укрінтербуд, який складений працівниками контрольоно-ревізійного відділу у м. Червонограді Львівської області, вбачається, що за період з квітня 1996 року по грудень 1997 року по бухгалтерських документах даного підприємства розрахунків з ТзОВ „Укрінтерстрой не значиться. Оплата за транспортерну стрічку проведена ДП „Західвуглезбутпостач. Проведеною зустрічною перевіркою в ДП „Західвуглезбутпостач встановлено, що на підставі рахунку-фактури №70 від 16.02.1996р. фірмі „Укрінтерстрой ЛТД р/р № НОМЕР_2 в САБ „Сільгоспбанк (м.Донецьк) без укладення договору підприємство „Західвуглезбутпостач по трьох платіжних дорученнях перерахувало 250 тис. грн. як долю в будівництві (платіжне доручення №25 від 19.02.1996р. - 100 тис. грн., платіжне доручення №44 від 23.02.1996р. - 100 тис. грн., платіжне доручення №46 від 26.02.1996р. - 50 тис. грн.). Листом Міністерства вугільної промисловості України від 1.03.1996р. № 2-1251/9, за підписом першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_6 , який адресовано генеральному директору ВО „Укрзахідвугілля ОСОБА_21 , пропонувалося укласти з підприємством ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД договір в порядку дольової участі на будівельно-ремонтні роботи по влаштуванню малої зали засідань колегії Міністерства і допоміжних приміщень та профінансувати їх. В квітні 1996р. у виписці по 78 рахунку „Внутрівідомчі розрахунки по поточних операціях по авізо без номера від 30.04.1996р., на підставі листа-прохання №167 від 16.02.1996р. директора шахти №10 „Великомостівська ОСОБА_11 та договору від 15.02.1996р., укладеного між ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД та шахтою №10 „Великомостівська про поставку шахті транспортерної стрічки ПВХ 1000х4 в кількості 2960 метрів, перераховані кошти ДП „Західвуглезбутпостач на фірму „Укрінтерстрой ЛТД в сумі 250 тис. грн. були переведені на шахту №10 „Великомостівська як авансовий платіж. В травні 1996р. на підставі накладної ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД без номера та без дати на відпуск шахті 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000х4 на суму 247,2 тис. грн., в якій не вказано організації одержувача, особи через яку здійснено передачу товару, рахунку-фактури без номера та дати такого ж змісту, товарно-транспортної накладної №49093 (без дати, без зазначення шляхового листа), згідно якого поставка здійснюється автомобілем КАМАЗ №32-99 ДОН автопідприємство „Укрінтерстрой водієм Моисєєнко, проведено оприбуткування вказаної транспортерної стрічки та в червні 1996р. проведено списання дебіторської заборгованості по ДП „Західвуглезбутпостач в сумі 247,2 тис. грн., без відображення фактичного постачальника. При зустрічній перевірці ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД в документації підприємства договору на поставку на шахту №10 „Великомостівська транспортерної стрічки немає. У червні 1996р. транспортерна стрічка довжиною 1950 метрів на суму 247,2 тис. грн. безпідставно списана на затрати виробництва і прихована забор-гованість по розрахунках з ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД за транспортні витрати в сумі 2837,5 грн., а по розрахунках з ДП „Західвуглезбутпостач відображена нереальна заборгованість на цю ж суму. Загальна сума вилучених коштів із обігу Західно-Української холдингової компанії по даній господарській операції за період з лютого 1996р. по час проведення ревізії становить 250 тис. грн. (т.2 а.с.2-10).
		З довідки контролерів-ревізорів контрольно-ревізійного відділу у м. Червонограді Львівської області про перевірку проведених розрахунків ДВАТ „Укрзахідвуглезбутпостач з ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД та ДВАТ „Шахта №10 „Великомостівська за період з 1.01.1996р. по 1.06.1996р. видно, що згідно рахунка-фактури №70 від 16.02.1996р. на рахунок ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД було перераховано 250 тис. грн., як доля за будівництво. 30.04.1996р. по авізо без номера, на підставі листа директора шахти №10 „Великомостівська ОСОБА_11 від 16.02. 1996р. та укладеного останнім договору з ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД від 15.02.1996р., ДП „Західвуглезбутпостач кошти в сумі 250 тис. грн. як авансовий платіж переведені на шахту №10 „Великомостівська (т.2 а.с.11-13).
		З акту зустрічної перевірки фінансово-господарської діяльності ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД за №01-24/218 від 12.11.1997р. вбачається, що даним підприємством було відкрито рахунок № НОМЕР_2 в САБ „Сільгоспбанк та в період 19-26 лютого 1996 року на рахунок даного підприємства від ДП „Західвуглезбутпостач згідно рахунку-фактури №70 від 16 лютого 1996 року дійсно надійшли грошові кошти як доля за будівництво. В подальшому ТзОВ „Укрінтерстрой 21 лютого 1996 року та 28 лютого 1996 року перерахувало зі свого рахунку відповідно 10 млрд.крб.  ПП „Хронотехніка за цемент М400 та 15 млрд.крб  ПП „Промсвітло за арматуру. Договір від 15 лютого 1996 року на поставку транспортерної стрічки шахті №10 „Великомостівська ревізорам поданий не був. Договори між ТзОВ „Укрінтерстрой та приватними підприємствами „Промсвітло і „Хронотехніка на поставку цементу та арматури відсутні. Директор фірми ОСОБА_13 при вчиненні вищевказаних фінансових операцій порушив вимоги п.п. 9, 10, 12 розділу ІІ і п. 22 розділу ІІІ „Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні, затвердженого постановою КМ України №250 від 03.04.1993р. (т.1 а.с.36-38; т.2 а.с.14-16).
		З Указу Президента України від 6.01.1996р. №33/96 та виданого на його підставі наказу Міністра вугільної промисловості України від 9.01.1996р. №2-к вбачається, що підсудний ОСОБА_6 з 11.01.1996р. був призначений на посаду першого заступника Міністра вугільної промисловості України (т.8 а.с.218, 217).
		З наказу Міністра вугільної промисловості України від 9.02.1996р. №30/к видно, що підсудний ОСОБА_7 з 9 лютого 1996 року був звільнений з посади головного спеціаліста гірничого відділу Головного науково-технічного управління та призначений на посаду заступника начальника управління реструктуризації шахтного фонду Мінвуглепрому України. Відповідно до ст.26 Закону України „Про державну службу йому було присвоєно восьмий ранг держав¬ного службовця (т.8 а.с.220).
		 
		Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочинів повністю і об`єктивно доведена та його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 191 ч.5 КК України, так як, будучи представником влади та службовою особою, він за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ст. 364 ч.2 КК України, оскільки з корисливих мотивів він вчинив зловживання владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, та за ст. 366 ч.2 КК України, так як будучи службовою особою, він скоїв службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
		При цьому суд не надає віри показанням підсудного ОСОБА_6 на досудовому слідстві і в судовому засіданні в тій частині, що заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 і ОСОБА_13 він не вчиняв, що він також не зловживав владою з метою особистого збагачення та не скоював службового підроблення, оскільки вони є непереконливими, спростовуються іншими зібраними в справі доказами, та такі показання суд оцінює як обрану ОСОБА_6 форму свого захисту, спрямовану на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини та на ухилення від цивільної відповідальності по відшкодуванню завданих матеріальни збитків. 
		Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочинів повністю і об`єктивно доведена та його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 191 ч.5 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ст. 364 ч.2 КК України, так як він з корисливих мотивів він вчинив зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, та за ст. 366 ч.2 КК України, оскільки, будучи службовою особою, він скоїв службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
		При цьому суд не надає віри показанням підсудного ОСОБА_7 під час розслідування справи і в судовому засіданні про те, що заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 і ОСОБА_13 він не вчиняв, що він не зловживав своїм службовим становищем та не скоював службового підроблення, оскільки вони є непереконливими, спростовуються зібраними в справі доказами, та такі показання суд оцінює як обрану ОСОБА_7 форму свого захисту, спрямовану на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини та на ухилення від цивільної відповідальності за заподіяні злочинами матеріальні збитки.
		 
		Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд приходить до висновку, що з урахуванням положень ст. 5 КК України (в редакції 2001 року), якою передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі, та вимог ст. 48 КК України (в редакції 1960 року), якою передбачено, що особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули цією статтею строки, підсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 слід звільнити від призначеного покарання, оскільки останні від слідства і суду не скривались та з часу вчинення злочинів (лютий-червень 1996 року) минуло понад десять років. 
		Щодо цивільного позову прокурора в інтересах державного відкритого акціонерного товариства „Західвуглезбутпостач про солідарне стягнення з підсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 250 000, 00 грн. у відшкодування шкоди заподіяної злочином, то такий підлягає до задоволення виходячи з наступного. 
		Обрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування заподіяної шкоди шляхом стягнення 250 000, 00 грн. солідарно зі всіх підсудних, прокурор виходив з того, що розкрадання грошових коштів на таку суму вчинили за попередньою змовою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . При розгляді справи судом підтверджено заволодіння грошовими коштами в сумі, еквівалентній 250 000, 00 грн., шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою між собою, а тому на думку суду, солідарне відшкодування завданої шкоди має бути покладено на усіх учасників.
		 
		Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
		 
		 з а с у д и в:
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України та засудити:
		за ч.5 ст. 191 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавлення права обіймати посади керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності терміном 3 (три) роки; 
		за ч.2 ст.364 КК України на 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавлення права обіймати посади керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності терміном 3 (три) роки; 
		за ч.2 ст.366 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавлення права обіймати посади керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності терміном 3 (три) роки; 
		На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточно покарання у виді 7 (семи) років років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавлення права обіймати посади керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності терміном 3 (три) роки; 
		У відповідності до ч.1 ст.48
		КК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_6 звільнити від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності. 
		 
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України та засудити:
		за ч.5 ст. 191 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавлення права обіймати посади керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності терміном 3 (три) роки; 
		за ч.2 ст.364 КК України на 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавлення права обіймати посади керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності терміном 2 (два) роки; 
		за ч.2 ст.366 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавлення права обіймати посади керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності терміном 1 (рік). 
		На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточно покарання у виді 6 (шести) років років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавлення права обіймати посади керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності терміном 3 (три) роки; 
		У відповідності до ч.1 ст.48 КК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_7 звільнити від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності. 
		 
		Раніше обрані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжні заходи  підписка про невиїзд  скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 солідарно 6171,66 грн. (шість тисяч сто сімдесят одна гривню шістдесят шість копійок) витрат за проведення експертиз, а саме: 
		- в користь Львівського НДІ судових експертиз  3487,58 грн. (три тисячі чотириста вісімдесять сім гривень п`ятдесят вісім копійок); 
		- в користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області  940,08 грн. (дев`ятсот сорок вісім гривень вісім копійок);
		- в користь Харківського НДІ судових експертиз ім.проф. М.С. Бокаріуса  1744,00 грн. (одну тисячу сімсот сорок чотири гривні). 
		Цивільний позов прокурора в інтересах державного відкритого акціонерного товариства „Західвуглезбутпостач задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 солідарно в користь державного відкритого акціонерного товариства „Західвуглезбутпостач 250000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень) у відшкодування шкоди, заподіяної злочином.
		Речові докази, поміщені у пакет №1  повернути ОСОБА_6 .
		Речові докази, поміщені у пакет №2 та пакет №3  повернути Міністерству палива та енергетики України.
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...