Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/12312/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2016. Зареєстровано: 08.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2016.
Дата набрання законної сили: 08.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №760/12312/16-ц
		2/760/4968/16  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		27 жовтня 2016 року         Солом'янський районний суд м. Києва
		у складі головуючого судді     Коробенка С.В.
		при секретарі             Семененко А.Д.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» про спростування недостовірної інформації,
		В С Т А Н О В И В :
		В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (Відповдіач-1) та ТОВ «РБК-МЕДІА» (Відповідач-2) з вимогами про захист честі, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Свої вимоги Позивач мотивує наступним.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет Відповідач-2 на своїй сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 опублікував статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якої є Відповідач-2, в якій міститься інформація наступного змісту:
		«Компания "Тико Констракшн" - основной бизнес ОСОБА_3, младшего брата скандального экс-министра образования ОСОБА_4. Сегодня номинальным владельцем компании является ОСОБА_1. Компания недавно сменила название и теперь на рынке известна под именем IDP (Investment Development Property). ОСОБА_3 же остается контролером и негласным владельцем компании под новым имиджем. Среди успешных проектов компании стоит выделить Бизнес-центр на Подоле, БЦ "Капитал", БЦ "Карат" и офисный центр на ул. Тургеневской. К слову, эту компанию неоднократно упоминали в скандалах связанных с арендой помещений по всей стране. В СМИ сообщалось, что речь шла почти о 3 тысячах договоров аренды.».
		Зазначена публікація, як зазначає Позивач, розміщена в мережі Інтернет за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4 і відкрита для перегляду необмеженому колу осіб як на території України, так і за її межами.
		Зазначену інформацію Позивач вважає недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію Позивача, оскільки Позивач не хоче, щоб його особу пов'язували з особою ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а також з інформацією, що Позивач має відношення до скандалів, пов'язаних з діяльністю зазначеної компанії. Позивач стверджує, що він є єдиним засновником ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті» (ТОВ «АЙДІПІ»), кінцевим бенефіціарним власником та керівником товариства, жодного відношення ОСОБА_6 до компанії не має.
		У зв'язку з цим Позивач просить визнати вищевказану інформацію недостовірною, такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію, а також зобов'язати зобов'язати Відповідачів протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили розмістити на сторінці www.rbc.ua оголошення наступного змісту: 
		«ОСОБА_2 - автор статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» визнає, що інформація, викладена в даній статті, а саме:
		«Компания "Тико Констракшн" - основной бизнес ОСОБА_3, младшего брата скандального экс-министра образования ОСОБА_4. Сегодня номинальным владельцем компании является ОСОБА_1. Компания недавно сменила название и теперь на рынке известна под именем IDP (Investment Development Property). ОСОБА_3 же остается контролером и негласным владельцем компании под новым имиджем. Среди успешных проектов компании стоит выделить Бизнес-центр на Подоле, БЦ "Капитал", БЦ "Карат" и офисный центр на ул. Тургеневской. К слову, эту компанию неоднократно упоминали в скандалах связанных с арендой помещений по всей стране. В СМИ сообщалось, что речь шла почти о 3 тысячах договоров аренды.».
		Є недостовірною інформацією, обставини та події зазначені в даній частині статті не відповідають дійсності та не можуть прийматися до уваги, як такі, що мали місце насправді.» 
		В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити в повному обсязі. На уточнююче запитання суду представник Позивача визнав, що не всі викладені в статті твердження щодо компанії ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті» є недостовірними, деякі з них відповідають дійсності, зокрема, щодо: перейменування компанії, наявності успішних проектів компанії.
		Від обох Відповідачів до суду надійшли заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
		Представника Відповідачів у судовому засіданні також позов визнав, не заперечував проти задоволення, визнаючи, що будь-яких доказів причетності ОСОБА_6 до компанії ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті» у них немає.
		Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Стаття 297 Цивільного кодексу України встановлює, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Статтею 299 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. 
		Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законі інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет на сторінці www.rbc.ua Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (автор ОСОБА_2), в якій міститься інформація наступного змісту: «Компания "Тико Констракшн" - основной бизнес ОСОБА_3, младшего брата скандального экс-министра образования ОСОБА_4. Сегодня номинальным владельцем компании является ОСОБА_1. Компания недавно сменила название и теперь на рынке известна под именем IDP (Investment Development Property). ОСОБА_3 же остается контролером и негласным владельцем компании под новым имиджем. Среди успешных проектов компании стоит выделить Бизнес-центр на Подоле, БЦ "Капитал", БЦ "Карат" и офисный центр на ул. Тургеневской. К слову, эту компанию неоднократно упоминали в скандалах связанных с арендой помещений по всей стране. В СМИ сообщалось, что речь шла почти о 3 тысячах договоров аренды.».
		Вказана інформація поширена в мережі Інтернет і є доступною необмеженому колу осіб.
		Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Оцінюючи формулювання фраз «Компания "Тико Констракшн" - основной бизнес ОСОБА_3, младшего брата скандального экс-министра образования ОСОБА_4. Сегодня номинальным владельцем компании является ОСОБА_1… ОСОБА_3 же остается контролером и негласным владельцем компании под новым имиджем.», суд погоджується з Позивачем у тому, що її автором висловлено саме фактичне твердження про те, що на сьогодні компанія ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті» (колишня назва - «ТІКО Констракшн») належить або будь-яким чином пов'язана з особами ОСОБА_6 та ОСОБА_4, оскільки дана інформація може бути перевірена на предмет її відповідності об'єктивній дійсності.
		Відповідно до ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
		Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не є учасниками (засновниками) ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті», не є його кінцевими бенефіціарними власниками. Засновником та керівником товариства є Позивач ОСОБА_1
		Відтак, судом встановлена відсутність будь-яких доказів на підтвердження участі ОСОБА_6 в діяльності чи створенні юридичної особи ТОВ «АЙДІПІ», та «номінальності» ролі Позивача у керівництві компанією.
		Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Суд погоджується з доводами Позивача, що оскільки ОСОБА_4 має загальновідому негативну соціальну оцінку та репутацію в суспільстві, розміщення в мережі Інтернет недостовірних даних щодо зв'язку чи належності ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті» його брату - ОСОБА_6, а крім того, твердження про те, що саме він є фактичним керівником товариства, а не ОСОБА_1, як вбачається з реєстраційних документів, завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації Позивача та ганьбить їх. 
		Суд вважає обґрунтованою позицію Позивача, що внаслідок розміщення на електронній сторінці ТОВ «РБК-МЕДІА» спірної інформації до необмеженого кола осіб доведено недостовірну інформацію про те, що діяльність Позивача як керівника ТОВ «АЙДІПІ» носить лише формальний, номінальний характер, ймовірно - з порушеннями закону, оскільки пов'язана з особами, які мають негативну соціальну оцінку та репутацію в інформаційному просторі.
		Суд приходить до висновку, що зазначена інформація є фактичними твердженнями, стосується Позивача, є недостовірною, негативною, завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації Позивача.
		Що стосується інших тверджень, які містяться в уривку статті, на який посилається Позивач, то суд звертає увагу на наступне.
		Достовірність тверджень «Компания недавно сменила название и теперь на рынке известна под именем IDP (Investment Development Property)… Среди успешных проектов компании стоит выделить Бизнес-центр на Подоле, БЦ "Капитал", БЦ "Карат" и офисный центр на ул. Тургеневской.» не заперечувалась самим представником Позивача у судовому засіданні, а тому для визнання її недостовірною та такою, що порушує права Позивача підстав немає.
		Останнє твердження уривку: «К слову, эту компанию неоднократно упоминали в скандалах связанных с арендой помещений по всей стране. В СМИ сообщалось, что речь шла почти о 3 тысячах договоров аренды.», містить інформацію, яка могла б бути визнаною недостовірною та негативною щодо Позивача.
		В той же час, згідно зі ст. 26 Закону України «Про друковані засобі масової інформації (пресу) в Україні» здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки, передбачені Законом України "Про інформацію" та цим Законом. Журналіст має право на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації.
		У зв'язку зі внесенням з 27.03.2014р. змін до Цивільного кодексу України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину 3) було скасовано, а тому доказування Позивачем обґрунтованості свого позову, а саме - недостовірності поширеної Відповідачем інформації, має відбуватися у загальному порядку. 
		Натомість, жодних доказів у підтвердження недостовірності зазначеної інформації Позивачем не надано.
		Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідності до ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Відтак, в цій частині позов ОСОБА_1 також є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
		Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлене право кожної особи на захист цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на звернення до суду за таким захистом.
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
		Пункт 5 Постанови Пленуму від 27.02.2009 року № 1 визначає, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При спростуванні поширена інформація визнається недостовірною.
		Таким чином, вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача спростувати поширену ним інформацію узгоджуються із способами захисту прав та інтересів, визначених статтями 15, 16, 91, 94, 277 Цивільного кодексу України, а оспорювана інформація (в частині визначеній судом в даному рішенні) підлягає спростуванню шляхом розміщення такого спростування на електронній сторінці www.rbc.ua, належній ТОВ «РБК-МЕДІА».
		Запропонований Позивачем текст, який має бути розміщений Відповідачем в порядку спростування поширеної ним інформації (в межах визначеній судом вище): 
		«ОСОБА_2 - автор статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» визнає, що інформація, викладена в даній статті, а саме:
		«Компания "Тико Констракшн" - основной бизнес ОСОБА_3, младшего брата скандального экс-министра образования ОСОБА_4. Сегодня номинальным владельцем компании является ОСОБА_1… ОСОБА_3 же остается контролером и негласным владельцем компании под новым имиджем.», -
		Є недостовірною інформацією, обставини та події зазначені в даній частині статті не відповідають дійсності та не можуть братися до уваги, як такі, що мали місце насправді.» 
		є адекватним, необхідним та достатнім для відновлення порушених прав Позивача.
		За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 277, 297 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 10, 11, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд            
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 наступну інформацію, автором якої є ОСОБА_2, і яка була поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» на веб-сторінці www.rbc.ua:  «Компания "Тико Констракшн" - основной бизнес ОСОБА_3, младшего брата скандального экс-министра образования ОСОБА_4. Сегодня номинальным владельцем компании является ОСОБА_1… ОСОБА_3 же остается контролером и негласным владельцем компании под новым имиджем.».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» і ОСОБА_7 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену ним в мережі Інтернет на веб-сторінці www.rbc.ua інформацію  шляхом розміщення на зазначеній сторінці інформації наступного змісту: 
		«ОСОБА_2 - автор статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», визнає, що інформація, викладена в даній статті, а саме:
		«Компания "Тико Констракшн" - основной бизнес ОСОБА_3, младшего брата скандального экс-министра образования ОСОБА_4. Сегодня номинальным владельцем компании является ОСОБА_1… ОСОБА_3 же остается контролером и негласным владельцем компании под новым имиджем.», -
		є недостовірною інформацією, обставини та події зазначені в даній частині статті не відповідають дійсності та не можуть братися до уваги, як такі, що мали місце насправді.» 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» і ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 в рівних долях судовий збір в розмірі 551,20 гривень.
		Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...