Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-21/09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2009. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №2а-21-09 
		 П О С Т А Н О В А  
		 21 квітня 2009 року    Соснівський районний суду м.Черкаси в складі: 
		головуючого судді     Кальчук А.П. 
		при секретарі          Сагань Л.В., Степченко М.Ю., Калашник С.С.  
		та адвоката          ОСОБА_1 
		розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови – ОСОБА_3 про скасування розпорядження, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків,  
		 
		    в с т а н о в и в:  
		   Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови – ОСОБА_3 про скасування розпорядження, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків. Позов обґрунтовує тим, що він працював начальником управління освіти Черкаського міськвиконкому з 10.07. 2002 року. Розпорядженням N 95-р від 18.05.2007р. Виконавчого комітету Черкаської міської ради, за підписом міського голови ОСОБА_3, він був звільнений з роботи на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України. 
		Звільнення вважає незаконним, так як в розпорядженні підставою для його звільнення вказано, що „начальник управління освіти міськвиконкому ОСОБА_2, грубо порушуючи діюче законодавство, самовільно, перевищуючи свої службові повноваження, надав погодження директору ОСОБА_4 ступенів № 25 м. Черкаси щодо призупинення занять в школі без відповідного рішення органу місцевого самоврядування". 
		Вважає, що дані факти не відповідають фактичним обставинам, так як 12.03.2007 року директор ОСОБА_4 ступенів № 25 м. Черкаси ОСОБА_5 на його ім'я направив повідомлення №69, в якому вказав, що в ніч з 9 на 10.03.2007 року о 2 годині ночі померла учениця З-А класу ОСОБА_6 (діагноз: менінгококкцемія), ІНФОРМАЦІЯ_1, а 02.03. 2007р. в цій же сім'ї померла ще одна дитина дошкільного віку.  
		15.03.2007р. був направлений лист за № 73 Головному санітарному лікарю м. Черкаси ОСОБА_7, про факт смерті учениці З-А класу ОСОБА_6 та виявлення вірусу менінгококу в учениці 3-А класу ОСОБА_8 1998р. народження, та учня ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3. 
		Батьки школярів взнавши про даний факт, не знаючи причини зараження та смерті дітей, масово відмовилися пускати дітей до школи. Згідно доповідної директора школи від 20.03.2007 року № 77 - з 12.03. по 20.03.2007 року відвідуваність школи учнями становила близько 50%. 
		20.03.2007 року до адміністрації школи надійшло звернення батьків 1-11 класів, в якому вони прохали закрити школу на карантин на декілька днів, в цей період провести повну дезінфекцію класових кімнат та шкільних приміщень (обіцяли допомогу з боку батьків), провести повторне обстеження учнів школи, приймати до шкільного колективу учнів, які обстежені повторно з довідкою від лікаря. В разі невиконання умов звернення, батьки попереджали, що з 21.03.2007 року не пустять дітей до школи. 
		Враховуючи вищенаведені факти, та з метою запобігання зараженню дітей, зняття психологічної напруги в навчальному закладі та мікрорайоні, звернення батьків, думку вчителів, позивач на листі директора школи від 21.03.2007 р. про надання згоди на призупинення занять у школі наклав резолюцію від 21.03.2007р. „погоджено", щоб призупинити навчання з 22.03. по 25.03. 2007 року. 
		На виконання вимоги батьківського комітету школи, педагогічного комітету школи, директор школи ОСОБА_5 видав наказ №50 від 21.03.2007 року. Вказаним наказом передбачалося: п. 2.3 - „Здати до 22.03. 2007року інформацію про місцезнаходження дітей під час карантинного положення". Цим же наказом було передбачено уточнення списків у медичного працівника школи, щодо остаточного проходження дітьми обстеження, проведення дератизаційних та дезінфекційних заходів в закладі освіти. 
		Крім того, представники батьківського комітету в своїх зверненнях зазначили, що своїми зусиллями оброблять всі приміщення школи, що було неможливо зробити зусиллями технічних працівників школи. 
		Зазначав, що школа з його педагогічним комітетом є самостійною юридичною особою, яка має право самостійно приймати рішення, що не суперечать Українському законодавству. 
		Тому не погодивши дії директора школи про зупинення навчання позивач перешкодив би обстеженню дітей, процедурі швидкої обробки школи. Крім того, під час обслідування дітей було виявлено п'ять інфікованих дітей. Вважає, що не погодившись з діями керівництва школи на призупинення навчання він би збільшив можливість зараження ще більшої кількості дітей. Вказував, що його дії були направлені не на порушення законодавства України, а на запобігання інфікованості більшої кількості дітей, зняттю напруженості в колективі та в мікрорайоні. 
		Просив скасувати розпорядження N 95-р від 18.05.2007р. Виконавчого комітету Черкаської міської ради, за підписом міського голови ОСОБА_3 від 01.11.2007року, поновити його на роботі, на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, стягнути з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.05. 2007 р. до дня поновлення на роботі, стягнути з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на його користь моральну шкоду в сумі 20 000 грн. 
		   
		В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги. Просив скасувати розпорядження №95-р від 18.05.2007р. про його звільнення, поновити його на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 96 071 грн. 66 коп., стягнути моральну шкоду в сумі 20 000 грн. 
		   Представник відповідачів – ОСОБА_9 – в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Вважала, що підстав для скасування розпорядження №95-р немає, так як позивач грубо порушив свої службові обов»язки, самовільно надав погодження щодо призупинення занять в ЗОШ №25. Крім того зазначила, що на момент розгляду справи відсутня посада начальника управління освіти і тому неможливо поновити позивача на неіснуючій посаді. Вважала, що позивач не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди. 
		   
		Заслухавши сторони, представника Черкаської міської СЕС, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються трудовим законодавством. 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працював у виконавчому комітеті Черкаської міської ради на посаді начальника управління освіти з 10.07.2002р. Розпорядженням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 95-р від 18.05.2007 року позивач звільнений з роботи за п.1 ст.41 КзпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником установи, яке виразилось у перевищенні службових повноважень, а саме - в супереч встановленому законодавством порядку надав погодження 20.03.2007р. директору ЗОШ № 25 ОСОБА_5 щодо зупинення занять в навчальному закладі в період з 22 по 25 березня 2007 року. 
		   В розпорядженні про звільнення ОСОБА_2 вказано, що він надав згоду на призупинення занять в школі без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що призвело до призупинення навчального процесу в ОСОБА_4 ступенів №25 м. Черкаси та ускладнення проведення в повному обсязі медичних протиепідемічних заходів в осередку інфекційного захворювання, тобто зроблено висновок, що в результаті дій позивача була завдана шкода. 
		      Однак, в ході судового розгляду факт спричинення шкоди в зв»язку з призупиненням навчального процесу не знайшов свого підтвердження.  
		Згідно ч. 1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов"язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіал), представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу. 
		Згідно роз»яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992р. на підставі п.1 ст.41 КЗпП України вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за які його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. 
		З показів свідка ОСОБА_5 – директора ЗОШ №25 вбачається, що заняття були призупинені на 2 останніх дні третьої чверті, коли навчальний процес фактично вже був зірваний через те, що батьки не пускали своїх дітей до школи. Стосовно проведення протиепідемічних заходів свідок пояснив, що обстеження учнів у школі проводилось з 15 по 21 березня 2007 року. Про хід обстеження учнів йому доповідала медсестра ОСОБА_10 Станом на 21.03.2007р. з 816 учнів було обстежено 642. В наказі про призупинення занять в школі були зобов»язані класні керівники здати інформацію про місцезнаходження дітей під час карантинного положення та доведено до відома батьків інформацію про необхідність медичного обстеження дітей. 
		Свідок ОСОБА_10 – медпрацівник школи, пояснила, за браком часу 21.03.2007р. лікарі не встигли обстежити всіх дітей. Вчителі і батьки зобов»язались після припинення занять доставити недообстежених дітей в школу 22.03.2007р. Вранці 22.03.2007р. було багато дітей з батьками в неї під кабінетом, чекали лікарів до 10-00 год. Так як в санепідемстанцію про наказ про призупинення занять ніхто не повідомляв офіційно, то в школі вважали, що обстеження дітей буде проводитись 22.03.2007р., незалежно від навчального процесу. 
		Опитана в якості спеціаліста ОСОБА_11 – завідувачка епідеміологічним відділом Черкаської міської СЕС – пояснила, що в зв»язку з виявленням менінгококової інфекції не було підстав для встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів. Такі заходи можуть встановлюватися лише органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Перебування дітей в школі на заняттях полегшувало порядок обстеження дітей, які контактували з інфікованими дітьми. Протиепідемічні заходи в ЗОШ №25 проводилися з 12.03.2007р. щоденно, крім неділі. Станом на 21 березня 2007 року в школі було недообстежено 120 учнів. 21.03.2007р. її по телефону повідомив завідуючий дитячою поліклінікою №2 про те, що в школі №25 з 22.03.2007р. будуть призупинені заняття. Офіційно про призупинення занять ніяких повідомлень в міську СЕС не надходило. 
		Свідок ОСОБА_12 – головний лікар Черкаської міської СЕС, пояснив, що він особисто не давав команди призупиняти обстеження дітей працівниками СЕС з 22.03.2007р. Завідуюча бактеріологічної лабораторії, довідавшись про те, що в школі призупинені заняття, в зв»язку з чим дітей там не буде, вирішила не направляти лікарів для проведення обстеження. Про те, що 22.03.2007р. в школі знаходились недообстежені діти, йому стало відомо з листа директора школи ОСОБА_5 22.03.2007р. 
		Таким чином, з показів свідків вбачається, що призупинення занять у школі не повинно було вплинути на хід протиепідемічних заходів. Суд не вбачає вини ОСОБА_2 в тому, що лікарями міської СЕС було припинене обстеження учнів ЗОШ №25 22.03.2007р. 
		Що стосується навчального процесу, то, як пояснив свідок ОСОБА_5, заняття в школі після 21.03.2007р. неможливо було проводити через незначну кількість дітей, які відвідували заняття. Призупинення занять не призвело до порушення учбового процесу, так як пропущені дні були відпрацьовані на протязі четвертої чверті. 
		Також суд враховує, що, даючи згоду на призупинення занять, ОСОБА_2 виходив з необхідності зняти соціальну напругу в школі, запобігти поширенню інфекції, тобто виходив з інтересів школярів, їх батьків, працівників школи, керувався Законом України «Про середню освіту», ст.. 22 та ст.. 36 якого передбачають, що загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку, охорони життя, здоров»я та захисту прав працівників закладу та учнів.  
		В зв»язку з наведеним суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки одноразового грубого порушення його службових обов»язків. А тому, розпорядження №95-р від 18.05.2007р. необхідно визнати незаконним та скасувати. 
		Що стосується позовної вимоги про поновлення на позивача на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, то суд вважає, що в цій частині позов не підлягає до задоволення з слідуючих підстав. На час розгляду справи в виконкомі Черкаської міської ради була проведена реорганізація, був створений департамент освіти та гуманітарної політики, до складу якого ввійшло і управління освіти. Зі штатного розпису департаменту освіти та гуманітарної політики станом на 01.01.2009р. вбачається, що посади начальника управління освіти на даний час не існує, а є посада заступника директора департаменту – начальника управління. 16 січня 2009 року була затверджена посадова інструкція заступника директора департаменту – начальника управління освіти департаменту освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради. Посадові обов»язки директора департаменту відрізняються від посадових обов»язків начальника управління освіти. 
		Крім того, відмовляючи в задоволенні позову в частині поновлення на роботі, суд виходить з того, що з 22.02.2008р. ОСОБА_2 був прийнятий на виборну посаду директора ПП «Гамаюн» і виконував обов»язки директора до 09.01.2009р., до моменту звільнення з посади за власним бажанням. 
		Суд вважає, що позивачу повинна бути виплачена компенсація за вимушений прогул за період з 18.05.2007р. по 22.02.2008р.  
		Відповідно до довідки №019/28 від 01.04.2009р. середньоденна заробітна плата позивача становила 158,56 грн. Розмір компенсації за 2007 рік становить 25528 грн. 16 коп. За 2008 рік - 5391 грн. 04 коп. Всього компенсація за вимушений прогул становить 30919 грн. 20 коп. 
		Позивачем не наведені докази спричинення йому моральних страждань в зв»язку з визнанням наказу про звільнення незаконним. 
		Керуючись ст.ст. 17, 69, 71, 159,160, 161-163 КАС України, ст..ст. 41, 235, 237-1 КЗпП України, суд, Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Законом України «Про загальну середню освіту»,- 
		 п о с т а н о в и в : 
		 Позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови – ОСОБА_3 про скасування розпорядження, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків задовольнити частково. 
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження №95-р від 18.05.2007р. Виконавчого комітету Черкаської міської Ради за підписом міського голови ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_2 
		Стягнути з Виконавчого комітету Черкаської міської Ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2007р. по 22.02.2008р. 30 919 грн. 20 коп. 
		В решті позовних вимог відмовити. 
		   Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 186 КАС України. 
		    
		    
		 Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...