Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/17704/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2016. Зареєстровано: 10.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2016.
Дата набрання законної сили: 08.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		               
		УКРАЇНА 
		Апеляційний суд Житомирської області 
		             
		Справа №295/17704/15-ц                                                                          Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В. 
		Категорія 57                                                                                             Доповідач Якухно  О. М.   
		        
		                                                       
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
		  головуючого судді                     Якухно О.М.
		суддів                                              Коломієць О.С., Жигановської О.С.
		за участю секретаря
		судового засідання                      Добровольської Т.А.. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Омегабанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про захист прав споживачів та визнання частково недійсними договору факторингу та договору про передачу прав за іпотечними договорами за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 14 вересня 2016 року,
		                                                       в с т а н о в и л а:
		 
		У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Омегабанк» (надалі - ПАТ «Омегабанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (надалі - ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс") про захист прав споживачів та визнання частково недійсними договору факторингу та договору про передачу прав за іпотечними договорами. 
		Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 14 вересня 2016 року задоволено клопотання представника ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та передано цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Омегабанк", ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про захист прав споживачів та визнання договору факторингу частково недійсним і договору про передачу прав за іпотечними договорами на розгляд за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, апелянт просить скасувати ухвалу, та повернути справу для продовження розгляду до Богунського районного суду м.Житомира. На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано вимоги ч.5 ст.110 ЦПК України та ст.114 ЦПК України.
		Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
		Також, законодавець передбачив підсудність справ за вибором позивача, зокрема, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача (ч.5 ст.110 ЦПК України).
		В свою чергу, ч.1 ст. 114 ЦПК України встановлено правило виключної підсудності, зокрема, позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
		Відповідно до ч.5 п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.
		У п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст.114 ЦПК). Згідно з положеннями ст.181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		З аналізу зазначених норм вбачається, що позов подано ОСОБА_2 до належного суду, оскільки однією з позовних вимог є визнання недійсним договору від 28.11.2012 року про передачу прав за іпотечними договорами, укладений між ПАТ «Сведбанк» правонаступником якого є ПАТ «Омегабанк», та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», в частині що стосується передачі права вимоги за іпотечним договором від 18.04.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, предметом якого є нерухоме майно - квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, тобто в Богунському районі м.Житомира.
		 
		Оскільки судом порушено норми процесуального права, ухвала суду про передачу справи за підсудністю до іншого суду підлягає скасуванню, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312-315, 324 ЦПК України, колегія судів
		 
		                                                    у х в а л и л а :
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
		Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 14 вересня 2016 року скасувати, а справу повернути до Богунського районного суду м.Житомира для продовження розгляду.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий:                                        Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...