Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6740/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2016. Зареєстровано: 10.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2016.
Дата набрання законної сили: 03.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.11.2016 року                                                 Справа №  910/6740/16 
		 
		Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді:      Кузнецова В.О.,
		суддів:      Науменка І.М., Вечірка І.О.
		секретар судового засідання:      Петровська А.В.,           
		за участю сторін:
		від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н  від 01.10.2016 р., 
		від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 06.03/22 від 18.01.2016 р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейдінг" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2016 р. у справі
		за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейдінг", с.Диківка, Знам'янського району, Кіровоградської області
		до Національного авіаційного університету України, від імені якого діє Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету "Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету", м.Кіровоград
		про стягнення 560 122,00 грн.       
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2016 р. у даній справі (суддя Шевчук О.Б.) у задоволенні позову відмовлено.
		Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що позивачем не доведено належними доказами ні  протиправної поведінки відповідача щодо невиконання зобов'язань за договором, ні наявності відповідних збитків, ні причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та завданими збитками.
		Не погодившись з даним рішенням, приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Трйдінг" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невірне застосування норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		На думку скаржника, судом першої інстанцій не врахована специфіка діяльності з вирощування сільськогосподарських культур, специфіка підготовки землі до засіву, специфіка обробітки землі після збирання врожаю, внесення в землю (після збирання врожаю) мінеральних добрів, проведення орання, дискування, культивації, оприскування та інше. 
		Скаржник зазначає, що він розраховував, що його витрати на проведення осінньо-польових робіт проведені восені 2014 р. будуть покриті за рахунок зібраного врожаю 2015 р.
		У відзиві на апеляційну скаргу  відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Відповідач вважає, що господарським судом вірно встановлено усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, щодо наявності договірних відносин між сторонами, проведення ними усіх взаємних розрахунків за договором, а також відсутність як протиправної поведінки Національного авіаційного університету, та і будь-яких збитків позивача.
		             Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга    не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
		04.06.2016 р. між приватним сільськогосподарським підприємством "Агро-Трейдінг" та Кіровоградською льотною академією Національного авіаційного університету укладено договір про спільне вирощування врожаю № 91/14.
		Відповідно до п.1.1. договору сторони мають на меті спільне вирощування врожаю в сфері вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 516 га, яка належить Державній льотній академії України, правонаступником якої є НАУ в особі ВСП "Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету", на праві постійного користування, розташованих на території Ульянівської та Червонокамянської сільських рад Олександрійського району Кіровоградської області. 
		Згідно п.п.3.2.7, 3.2.8 договору приватне сільськогосподарське підприємство "Агро - Трейдінг" зобов'язується забезпечити проведення  повного циклу вирощування с/г культур та провести збір врожаю відповідно.
		Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що вирощений врожай розподіляється між сторонами пропорційно витратам кожної із сторін на підставі  кошторису видатків. Підбиття підсумків спільної діяльності та розподілу прибутку між сторонами здійснюється на підставі окремого звіту, який складає  ПСП "Агро-Трейдінг" щорічно.
		Договір діє з 04.06.2014 р. по 31.12.2014 р. (пункт 7.1. договору).
		Додатковою угодою № 1  від 24.12.2014 р. сторони дійшли згоди  доручити приватному сільськогосподарському підприємству "Агро - Трейдінг" реалізувати насіння соняшнику та кукурудзи яка належить ВСП НАУ "Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету"  (соняшник у кількості 33,27 тонн та кукурудзи  10,82 тон) за ринковими цінами. Отримані кошти від реалізації насіння соняшнику та кукурудзи перерахувати на р/рахунок ВСП  НАУ "Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету" (а.с. 139).
		Договір та додаткова угода до нього підписана представниками сторін та скріплена печатками.
		Позивач вважає, що відповідач, зібравши вирощений врожай  2015 року без участі позивача, самостійно розпорядився прибутком з врожаю в своїх інтересах, не розподіливши прибуток в порядку, передбаченому  пунктом 4.1. договору, чим заподіяв  збитки приватному сільськогосподарському підприємству "Агро-Трейдінг" в загальній сумі 560 122,00 грн., яка виникла у зв'язку з виконанням позивачем умов договору в період з 08.10.2014 р. по 20.11.2014р.  щодо виконання осінньо-польових сільськогосподарських робіт  на  площі 478 га. та яка включає в себе вартість використаного дизельного пального  та вартість внесених міндобрив. 
		Приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Трейдінг" надіслало на адресу Національного авіаційного університету України претензію з вимогою про відшкодування понесених збитків у розмірі 560 112,00 грн.
		Листом від 03.02.2016 р. № 06-03/228 зазначена претензія відповідачем залишена без задоволення, що і стало причиною спору у даній справі.
		Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів враховує таке.
		Згідно ч.ч. 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Зміст ст.174 ГК України свідчить про те, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Укладений між сторонами договір  за своєю правовою природою   є договором  про спільну діяльність.
		Так, в силу ст.1130 ЦК України  за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
		Частиною 2  статті 1131 ЦК України  передбачено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
		Згідно ст.1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
		Статтею 1137 ЦК України встановлено, що порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.
		Відповідно до ст. 1139 ЦК України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
		Відповідач у зазначеній спільній діяльності  відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору, зобов'язався надати в користування сільськогосподарську техніку та обладнання, а позивач, зобов'язався, серед іншого, виконати роботи у відповідності до агротехнічних норм, забезпечити добривами, паливно-мастильними матеріалами, забезпечити проведення повного циклу вирощування сільськогосподарських культу, провести збір врожаю сільськогосподарський культур. 
		Матеріалами справи підтверджено, що за результатами спільної діяльності  у 2014 році  було вирощено та зібрано урожай  соняшнику в кількості 304,93 тонн та  кукурудзи в кількості 99,17 тонн, який розподілено між учасниками  спільної діяльності, враховуючи витрати кожного  них: 1 437 462,26 грн. або  89,09% - витрати та частка позивача та  176 080,66 грн.  або 10,91 % - витрати та частка відповідача. 
		Судом першої інстанції встановлено та не спростовано сторонами, що позивачем   отримано  вирощений в результаті спільної діяльності урожай  2014 р., частина належного відповідачу урожаю 2014 р. була реалізована позивачем  згідно додаткової угоди  № 1  від 24.12.2014 р. до договору та виручені кошти в сумі 2 452 639,34  грн. перераховані на поточний рахунок відповідача 24.12.2014 (а.с.205).
		Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів того, що укладаючи договір про спільне вирощування врожаю № 91/14 від 04.06.2014 р. сторони мали на меті  вирощування врожаю 2015 року.
		Відповідно до статей  525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
		   Статтею 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування  збитків.
		         Стаття 224 ГК України під збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
		За приписами ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення (а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що надані позивачем, а також  зібрані по справі  докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку ні щодо протиправної поведінки відповідача, ані причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умовами спірного договору не передбачено обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем в жовтні - листопаді осінньо-польові сільськогосподарські роботи, а також не визначено порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників.   
		З урахуванням наведеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
		      Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно   ст.104 ГПК України   для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
		Керуючись ст.ст.  99,  101-103,105 ГПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 У задоволенні апеляційної скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейдінг" відмовити.
		Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2016 р. у справі №910/6740/16 залишити без змін.
		           Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
		                                          
		Головуючий суддя                                                                                В.О.Кузнецов
		Судді                                                                                                              І.М.Науменко
		                                                                                                                 
		                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...