Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/1518/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2016. Зареєстровано: 11.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2016.
Дата набрання законної сили: 20.12.2016
Результат оскарження 20.12.2016 Львівський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		 
		07 листопада 2016 року   Справа № 803/1518/16 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
		при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,
		за участю представника прокурора Климюк Н.В., 
		представника відповідача Жалніна М.О., 
		представника третьої особи Романовського О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Волинської області до Шацької районної ради Волинської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Світязька сільська рада Шацького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник прокурора Волинської області звернувся в суд з позовом до Шацької районної ради Волинської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Світязька сільська рада Шацького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення Шацької районної ради Волинської області від 27.12.2012 року №18/9 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Світязь».
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Світязької сільської ради №35/3 від 25.12.2012 року погоджено проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту села Світязь Світязької сільської ради Шацького району Волинської області.
		На підставі вказаного рішення, рішенням Шацької районної ради №18/9 від 27.12.2012 року затверджено проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж села Світязь Світязької сільської ради Шацького району Волинської області, яким встановлено та включено в межі зазначеного населеного пункту земельні ділянки загальною площею 1146,2607 га, в тому числі 854,2 га існуючих меж села Світязь та 292,0607 га запроектованих до включення в межі села Світязь.
		Заступник прокурора Волинської області вважає, що при прийнятті Шацькою районною радою рішення №18/9 від 27.12.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Світязь» порушено вимоги ч. 2 ст. 173, ч. 2 ст. 174, ч. 6, 8 ст. 118, ч. ч. 1, 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», ст. 62 Закону України «Про землеустрій», оскільки для реального встановлення і зміни меж сіл, які входять до складу відповідного району, необхідно прийняття відповідного рішення сільської ради, виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць (до складу якого в тому числі входить позитивний висновок Управління Держземагенства в районі), проведення і отримання у Головному управлінні Держземагенства в області позитивного висновку державної експертизи проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, прийняття районною радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, що відповідачем дотримано не було.
		Тому просить суд визнати протиправним та скасування рішення Шацької районної ради Волинської області від 27.12.2012 року №18/9 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Світязь».
		Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити. Вказала, що прокуратурі стало відомо про прийняття Шацькою районною радою незаконного рішення №18 від 27.12.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту с. Світязь» з моменту направлення до прокуратури матеріалів з поліції та внесення відомостей в ЄРДР, тобто з 14.09.2016 року, а тому встановлений законодавством строк звернення до суду пропущено не було.
		Представник відповідача в судовому засіданні та в наданих суду письмових запереченнях адміністративний позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю, вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки прокурор звернувся до суду майже через чотири роки після прийняття оскаржуваного рішення, при цьому оскаржуване рішення неодноразово перевірялось органами прокуратури області, що давало їм можливість ґрунтовно дослідити його на предмет дотримання вимог земельного законодавства та відповідно своєчасно звернутись з позовом до суду.
		Представник третьої особи в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю.
		Свідок ОСОБА_4 в судовому пояснив, що він був керівником підприємства, яке за договором виготовляло спірний проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту села Світязь. Підтвердив, що викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання земель Світязької сільської ради не було. Зазначив, що усунення зауважень експертизи здійснює в тому числі і розробник проекту відповідно до Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 року №391. Пояснив, що виправлені зауваження експертизи у встановленому порядку не посвідчувалися, а проект був переданий замовнику для затвердження на сесії Шацької районної ради. Також не зміг пояснити чому лист контролю і коректури, який є складовою проекту землеустрою, був підписаний 29.12.2012 року вже після передачі проекту та затвердження даного проекту сесією, яка відбулась 27.12.2012 року.  
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що на час прийняття оскаржуваного рішення перебував на посаді заступника начальника управління Держкомзему у Шацькому районі Волинської області та погоджував проект землеустрою щодо встановлення змін меж села Світязь. Зазначив, що на сесії Шацької районної ради при розгляді цього питання не був присутній, де доповідачем був його керівник. Вважає, що в листі контролю та коректури допущена описка щодо дати його підпису, а саме замість 29.12.2012 року має бути зазначена дата 27.12.2012 року. Підтвердив, що не посвідчував вже виправлені зауваження, які були зроблені за вимогою висновку експертизи.
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, показання свідків         ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
		Частина 1 статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Прокуратурою Волинської області під час опрацювання інформації Управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, які надійшли до прокуратури області 13.09.2016 року, виявлено порушення Шацькою районною радою вимог законодавства, що регулює встановлення і зміну меж населеного пункту. За результатами вивчення зазначених матеріалів прокуратурою області 14.09.2016 року внесено відомості в ЄРДР за №42016030000000216 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Судом встановлено, що рішенням Світязької сільської ради №35/3 від 25.12.2012 року погоджено проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту села Світязь Світязької сільської ради Шацького району Волинської області.
		На підставі вказаного рішення, рішенням Шацької районної ради №18/9 від 27.12.2012 року затверджено проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж села Світязь Світязької сільської ради Шацького району Волинської області, яким встановлено та включено в межі зазначеного населеного пункту земельні ділянки загальною площею 1146,2607 га, в тому числі 854,2 га існуючих меж села Світязь та 292,0607 га запроектованих до включення в межі села Світязь.
		Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 174 Земельного кодексу України визначено, що рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.
		Вказане свідчить, що до компетенції районних рад належать повноваження вирішувати питання про встановлення і зміну меж сільських рад (їх населених пунктів), що належать до складу району.
		Процедура визначення меж адміністративно-територіальних одиниць регламентується насамперед статтями 173-176 Земельного кодексу України.
		З аналізу чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення законодавства, що регулює земельні відносини слід зробити певний висновок щодо порядку прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень на виконання повноважень, визначених частиною 2 статті 174 Земельного кодексу України.
		Так, частиною 2 статті 173 вказаного Кодексу визначено, що межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
		Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно- територіальних утворень є одним із видів документації із землеустрою, визначених статтею 25 Закону України «Про землеустрій».
		Статтею 62 даного Закону визначено, що з метою забезпечення відповідності документації із землеустрою вихідним даним та технічним Умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам Документація із землеустрою підлягає державній експертизі. Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом.
		Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначено Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
		Види документації із землеустрою, які підлягають обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації визначено статтею 9 вказаного Закону.
		У відповідності до вимог абзацу 3 частини 1 вказаної статті Закону проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно- територіальних одиниць підлягають обов'язковій державній експертизі.
		Статтею 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
		Згідно частин 2, 4, 5, 8 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
		Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
		Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
		Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.
		Згідно статті 22 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує Державну політику у сфері земельних відносин, у сфері державної експертизи належать організація та проведення державної експертизи відповідно до закону.
		Згідно з пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних Ресурсів України, затвердженого Указом Президента України №445 від 08.04.2011 року Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
		У відповідності до вимог підпункту 4.2. пункту 4 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 року №391 (далі - Методика №391), проведення обов'язкової державної експертизи проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж селищ, сіл, селищних та сільських рад належить до відання республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь Держкомзему.
		Враховуючи викладене, саме на Головне управління Держземагенства у Волинській області покладено повноваження щодо проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.
		У зв'язку з реформуванням Державного агентства земельних ресурсів, Кабінет Міністрів України делегував його функції та повноваження Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру України). Рішення Кабміну закріплено від 31.03.2015 року в розпорядженні уряду №294-р.
		Згідно досліджених судом листів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 15.08.2016 року та від 20.09.2016 року вказаним органом проводилась експертиза проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту села Світязь. За результатами якої проект землеустрою повернуто на доопрацювання, що підтверджується дослідженим судом висновком державної експертизи землевпорядної документації від 27.12.2012 року №198. З вимог листів вбачається, що інформація про подання розробником документації доопрацьованого проекту землеустрою для контролю усунутих зауважень висновку експертизи та погодження об'єкту експертизи у відділі державної землевпорядної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відсутня, як відсутній відповідний запис на висновку експертизи про виправлення зауважень, передбачений п.3.5.9 Методики №391.
		З оглянутого судом і приєднаного до позову копії протоколу допиту в якості свідка начальника відділу державної землевпорядної експертизи ГУ Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_6, який брав участь у проведенні експертизи проекту, пояснив, що на його думку згідно ст.35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» даний висновок про повернення проекту землеустрою на доопрацювання не є позитивним, тому підстав для затвердження районною радою такого проекту, в ради не було.
		З пояснень Світязького сільського голови ОСОБА_7 в судовому засіданні вбачається, що підставою для зміни меж населеного пункту слугувала схема планування території сільської ради, а не генеральний план, що є порушенням ч. 2 ст. 173 Земельного кодексу України.
		Крім того, ст.46 та п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про землеустрій», чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення районною радою, було передбачено, що проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж населених пунктів може бути встановлений без розроблення генерального плану лише де площа населених пунктів у такому разі має відповідати тій, що зазначена у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях, використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, а у разі їх відсутності - у проектах формування території сільських рад. Як встановлено в судовому засіданні, на підставі жодного з цих документів, проект землеустрою, що був затверджений районною радою, не виготовлявся.
		Враховуючи аналіз зазначених вище норм закону і підзаконних-нормативно правових актів суд приходить до висновку, що для реального встановлення і зміни меж сіл, які входять до складу відповідного району, необхідно:
		прийняття відповідного рішення сільської ради;
		виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць (до складу якого в тому числі входить Позитивний висновок Управління Держземагенства в районі); 
		проведення і отримання у Головному управлінні Держземагенства в області позитивного висновку державної експертизи проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
		прийняття районною радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
		Саме у вказаній послідовності вчинення дій і прийняття рішень реалізовуються положення статті 173 Земельного кодексу України та регламентовано встановлений законодавством правовий порядок із зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, який в однаковій мірі розповсюджується на сільську раду, як замовника, на проекту організацію, як виконавця робіт із виготовлення проекту землеустрою, на територіальні органи Держземагенства, як спеціально уповноважені органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, і на районну раду, як органу місцевого самоврядування, до повноважень якого входить питання затвердження таких проектів землеустрою і прийняття з цього приводу відповідного рішення.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийняті Шацькою районною радою оскаржуваного рішення №18/9 від 27.12.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Світязь» порушено вимоги ч. 2 ст. 173, ч. 2 ст. 174, ч. 6, 8 ст. 118, ч. ч. 1, 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», ст. 62 Закону України «Про землеустрій».
		Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та наведені норми законодавства в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення Шацької районної ради Волинської області від 27.12.2012 року №18/9 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Світязь», відтак останнє є протиправним та підлягає скасуванню.  
		Отже, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що вищевказане рішення Шацької районної ради Волинської області від 27.12.2012 року №18/9 прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.
		Разом з цим слід звернути увагу на те, що прокурор звернувся до суду із позовом 11 жовтня 2016 року, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Шацької районної ради Волинської області від 27.12.2012 року №18/9. 
		Згідно зі статтею 99 КАС для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, обчислення якого починається з дня виникнення підстав, що дають право на таке звернення. 
		Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Частиною 2 ст. 60 КАС України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що з метою представництва інтересів держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
		Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягають порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою та третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
		В силу норми абзац 2 ч. 2  ст. 60 КАС України  прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Згідно рішення Конституційного суду від 08.04.1999 року №3-рп/1999 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в чому саме відбулося порушення матеріальних та інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваженя органу виконавчої влади.
		Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства і держави.
		Оскаржуваним рішенням Шацької районної ради №№18/9 від 27.12.2012 неправомірно введено в межі населеного пункту та передано у комунальну власність земельні ділянки державної власності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії та картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Однак, відповідно до абз. 12 п. 5-1 вказаного Положення на Держгеокадастр України покладено повноваження звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
		З аналізу зазначеної норми Держгеокадастр України не має повноважень на звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.
		Прокурор, як суб'єкт владних повноважень, в даному провадженні реалізує свої повноваження на захист інтересів держави, передбачені частинами 3 та 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
		Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. І тільки за наявності цього, а саме встановлення факту порушення, прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, з дня виникнення підстави, звертатися до суду з позовною заявою.
		Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у нього відсутні повноваження щодо звернення до суду з вказаних питань, прокурор, на думку суду, вірно пред'явив позов в інтересах держави як самостійний позивач.
		Також слід зазначити, що Порядок оприлюднення прийнятих рішень Шацької районної ради визначено у розділі VI. «Опублікування та реалізація рішень районної ради» регламенту ради 6 скликання, затвердженого рішенням районної ради від 23.12.2010 року № 2/2, в якому зазначено, що матеріали сесії районної ради можуть публікуватися в районній газеті, розміщуються на інформаційному стенді районної ради, а також доводяться до відома населення депутатами районної ради під час зустрічей з виборцями. Рішення районної ради надсилаються виконавцям, відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствам, об'єднанням, організаціям, установам різних форм власності, службовим особам і офіційно оприлюднюються не пізніше як у 10-денний строк після їх прийняття. Рішення районної ради набирають чинності з моменту їх прийняття, а рішення нормативно-правового характеру - з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
		Вказана норма не є імперативною та не містить обов'язку оприлюднювати рішення, шляхом опублікування їх в районній газеті та розміщення на інформаційному стенді.
		Відповідачем та його представником в судовому засіданні не надано суду доказів опублікування оскаржуваного рішення районною радою.
		Судом не беруться до уваги посилання представника відповідача, що прокуратурою неодноразово проводились перевірки відповідача та третьої особи, оскільки з дослідженого судом витягу Єдиної системи статистики та аналізу органів прокуратури України вбачається, що ні Любомльською міжрайонною прокуратурою ні Волинською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевірки Шацької районної ради упродовж 2012-2014 років не проводились, а тому прокурору не могло бути відомо про прийняття радою будь-яких рішень.
		Прокурор був відсутній на сесії районної ради, що підтверджується протоколом засідання сесії районної ради №18 від 27.12.2012 року, в якому не зазначено про присутність на сесії прокурора.
		Разом з тим, в Журналі відомчої та міжвідомчої кореспонденції Любомльської міжрайонної прокуратури за період з 27.12.2012 року по 31.01.2013 року, оглянутого судом, підпунктом 165 зареєстровано лише інформацію райради щодо майна ради від 16.01.2013 року, інших листів, в тому числі прийнятих рішень, на адресу прокуратури від Шацької районної ради не надходило.
		З офіційного сайту Шацької районної ради http://shrada.gov.ua/ вбачається, що опублікування рішень ради на сайті розпочалось з 2015 року.
		Волинською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, як вбачається з оглянутих в судовому засіданні запитів, неодноразово надсилались вимоги голові Шацької районної ради про надання інформації щодо прийняття рішень про встановлення меж населених пунктів та іншої містобудівної документації (№34-669вих13 від 27.11.2013 року та №34-237вих14 від 14.04.2014 року) на що Шацька районна рада надавала відповідь, що не приймала жодних рішень з даного приводу (154/34/2-13 від 29.11.2013 року та 83/34/2-14 від 14.04.2014 року).
		Також судом не беруться до уваги твердження представника відповідача про проведення органами прокуратури перевірок в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, і при цьому пропущення строку звернення в суд з позовом з часу проведення таких перевірок, оскільки вказані перевірки районної ради не стосувались питань встановлення та зміни меж с. Світязь.
		Зокрема, перевірка за постановою від 21.01.2014 року стосувалась рішень, прийнятих Світязькою сільською радою у 2013 році, а також не вжиття заходів щодо припинення використання ОСОБА_8 земельної ділянки не за цільовим призначенням.
		Перевірка за постановою від 05.05.2016 року проводилась з приводу порушень окремими депутатами вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які брали участь у голосуванні за прийняття рішень про виділення земельних ділянок близьким родичам.
		Перевірка за постановою від 25.05.2014 року проводилась щодо самовільного зайняття земель пансіонату «Шацькі озера» та Шацького національного природного парку.
		Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на долучені до справи та оглянуті у судовому засіданні копії листів Світязької сільської ради від 22.04.2014 року, що направлялись на запити прокуратур, як на підставу, що саме з цього часу - з квітня 2014 року прокуратурі стало відомо про прийняте рішення, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі, оскільки як вбачається з даних листів, саме оскаржуване рішення Шацької районної ради №18/9 від 27.12.2012 року для ознайомлення на адресу будь-якої прокуратури не направлялось.
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, прокуратурою Волинської області під час опрацювання інформації Управління захисту економіки у Волинській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, які надійшли до прокуратури області 13.09.2016 року, виявлено порушення Шацькою районною радою вимог законодавства, що регулює встановлення і зміну меж населеного пункту. За результатами вивчення зазначених матеріалів прокуратурою області 14.09.2016 року внесено відомості в ЄРДР за №42016030000000216 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Таким чином, прокурору стало відомо про прийняття Шацькою районною радою оскаржуваного рішення №18/9 від 27.12.2012 року з моменту внесення відомостей в ЄРДР, тобто з 14.09.2016 року.
		Отже, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що прокурором при зверненні до суду з даним позовом, строк звернення, встановлений статтею 99 КАС України, пропущено не було, так як прокурор не мав можливості дізнатись про прийняте відповідачем рішення до вересня 2016 року.
		Відтак, суд приходить до висновку про дотримання прокурором строку звернення до суду з цим позовом, оскільки позовна заява пред'явлена в межах строку позовної давності, тому посилання представника відповідача що позов слід залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду є безпідставними. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.
		Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про  визнання протиправним та скасування рішення Шацької районної ради Волинської області від 27.12.2012 року №18/9 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Світязь».
		Сплачений прокуратурою Волинської області судовий збір з відповідача судом не стягується, оскільки відповідно до ч.4 ст.94 КАС у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. 
		Керуючись статтями 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», Закону України «Про землеустрій», суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Шацької районної ради Волинської області від 27.12.2012 року №18/9 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Світязь». 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 12 листопада 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
		 
		Головуючий                                                                        С.Ф. Костюкевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...